Про безпечність та гігієну кормів

6. Якщо інше не встановлено законом, єдиним документом, який повинен супроводжувати корми під час їх перевезення (пересилання), не пов’язаного із здійсненням експортних або імпортних операцій, є товарно-транспортна накладна (інший аналогічний документ для повітряного, водного чи залізничного транспорту).

7. Якщо оператор ринку не застосовує інших методів забезпечення простежуваності кормів, товарно-транспортна накладна на відповідні корми повинна зберігатися оператором ринку протягом строку, необхідного для забезпечення їх простежуваності.

1. Оператори ринку, які здійснюють інші операції, ніж зазначені у частині першій статті 36 цього Закону, повинні запровадити, використовувати та підтримувати постійно діючі письмові процедури або процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP).

3. До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) належать:

1) ідентифікація будь-яких небезпечних факторів, яким необхідно запобігти або які необхідно усунути або зменшити до прийнятного рівня;

2) визначення критичних контрольних точок на етапах, на яких контроль управління є визначальним для запобігання виникненню небезпечних факторів, їх усунення або зменшення до прийнятного рівня;

3) встановлення критичних меж у критичних контрольних точках, які дають змогу відрізнити прийнятність корму від неприйнятності за ознаками його безпечності;

4) запровадження ефективних процедур проведення моніторингу в критичних контрольних точках;

5) запровадження планів коригувальних дій, які повинні здійснюватися, якщо результати проведення моніторингу свідчать про те, що певна критична контрольна точка вийшла з-під контролю;

6) розроблення процедур, які мають застосовуватися на періодичній основі з метою перевірки повноти і результативності заходів, визначених пунктами 1-5 цієї частини;

7) розроблення документів та ведення записів відповідно до виду діяльності та обсягів виробництва для підтвердження результативного застосування заходів, передбачених пунктами 1-6 цієї частини.

4. Допускається застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), за умови що такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я тварин, що і в разі запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) у повному обсязі, як це встановлено частиною третьою цієї статті.

5. Правила застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів. Цими правилами, зокрема, визначається сутність та умови застосування зазначеного підходу, а також види потужностей, на яких він може застосовуватися.

6. У разі змін у кількісному та/або якісному складі інгредієнтів корму, а також змін на будь-якій стадії виробництва та обігу, які можуть вплинути на безпечність корму, оператор ринку повинен переглядати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), та вносити до них необхідні зміни.

7. Для виконання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), оператори ринку:

1) надають компетентному органу під час здійснення заходів державного контролю докази відповідності їхньої діяльності вимогам частини третьої цієї статті з урахуванням характеру їхньої діяльності та обсягу виробництва;

2) забезпечують достовірність та актуальність інформації, що міститься в документах, в яких наводиться опис постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

3) забезпечують зберігання документів і записів щодо виконання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), протягом трьох місяців після закінчення мінімального строку зберігання корму.

8. Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), є добровільною.

1. Оператори ринку під час провадження своєї діяльності зобов’язані забезпечувати простежуваність кормів на всіх стадіях виробництва та обігу кормів.

2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм корми, кормові матеріали, що контактують з кормами, а також допоміжні засоби для переробки за принципом "крок назад".

3. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають корми, кормові матеріали, що контактують з кормами, а також допоміжні засоби для переробки за принципом "крок вперед".

4. З метою виконання вимог частин другої та третьої цієї статті оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують можливість надання інформації щодо простежуваності корму на запит компетентного органу. Така інформація повинна зберігатися оператором ринку протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання корму.

5. Для забезпечення простежуваності корми, що перебувають в обігу, повинні бути марковані відповідно до вимог законодавства про корми.

1. Настанови щодо належної практики для первинного виробництва кормів повинні містити інформацію про небезпечні фактори, які можуть виникнути під час первинного виробництва, а також дії щодо контролю таких небезпечних факторів, включаючи:

1) моніторинг забруднення мікотоксинами, важкими металами, радіоактивними матеріалами;

2) належне використання води, органічних відходів та добрив;

3) належне використання засобів захисту рослин і біоцидів та забезпечення їх простежуваності;

4) належне використання ветеринарних лікарських засобів і кормових добавок та забезпечення їх простежуваності;

5) підготовку, зберігання та забезпечення простежуваності кормових матеріалів;

6) знищення мертвих тварин, поводження з відходами та їх захоронення;

7) захисні заходи щодо запобігання проникненню заразних хвороб, що передаються тваринам через корми, а також зобов’язання щодо повідомлення компетентному органу про такі випадки;

8) проведення процедур та вжиття практичних заходів для забезпечення гігієни під час виробництва, підготовки, пакування, зберігання та транспортування кормів, включаючи ефективне очищення та боротьбу із шкідниками;

9) вимоги до ведення записів, що забезпечують простежуваність.

2. Настанови щодо маркування кормів включають такі види настанов:

1) настанови щодо маркування кормів для домашніх тварин;

2) настанови щодо маркування кормових сумішей для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів.

Настанови щодо маркування кормів можуть включати розділ з інформацією про кормові суміші для хутрових тварин.

Настанови щодо маркування кормів можуть містити положення щодо:

1) принципів маркування;

2) добровільного додаткового маркування;

3) використання тверджень щодо властивостей кормових матеріалів та кормових сумішей.

Оператор ринку має право зазначати в маркуванні корму інформацію про використання настанов лише за умови дотримання ним відповідних вимог, визначених такими настановами.

3. Настанови розробляються об’єднанням операторів ринку і погоджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

Якщо об’єднання операторів ринку не розробило настанови та не погодило їх з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, такий центральний орган виконавчої влади має право розробити відповідні настанови та схвалити їх без дотримання процедури, визначеної частинами четвертою - дев’ятою цієї статті.

4. Повідомлення про початок розроблення настанов разом із запропонованим об’єднанням операторів ринку текстом проекту настанов розміщуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, протягом десяти робочих днів з дня їх реєстрації об’єднанням операторів ринку.

5. У тексті повідомлення має бути наведена така інформація:

1) найменування та контактні дані (телефон, поштова та електронна адреси) об’єднання операторів ринку - розробника настанов;

2) мета розроблення;

3) положення нормативно-правового акта, щодо якого надається роз’яснення;

4) строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції щодо оприлюдненого проекту настанов. Цей строк не може становити менше одного місяця з дня оприлюднення проекту настанов.

6. Розробник настанов зобов’язаний підготувати доопрацьований проект настанов з урахуванням поданих зауважень та пропозицій, а також перелік цих зауважень та пропозицій разом зі своїми висновками щодо них, після чого надати їх центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, який зобов’язаний оприлюднити їх на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 10 робочих днів після реєстрації.

7. Протягом 30 робочих днів після реєстрації доопрацьованого проекту настанов, переліку наданих зауважень та пропозицій разом із висновками щодо них від розробника настанов центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, проводить їх аналіз з метою:

1) встановлення відповідності проекту настанов положенням законодавства про корми;

2) оцінки можливості застосування положень проекту настанов на практиці.

8. У разі відповідності проекту настанов вимогам частини сьомої цієї статті такі настанови підлягають погодженню центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

У разі невідповідності вимогам частини сьомої цієї статті проект настанов разом з поясненням причин його відхилення повертається розробнику протягом 10 робочих днів після завершення їх аналізу.

9. Після доопрацювання відхиленого проекту настанов та усунення причин, що стали підставами для його відхилення, розробник настанов може повторно подати його до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів. Повторно поданий доопрацьований проект настанов розглядається в порядку, визначеному частинами сьомою та восьмою цієї статті.

10. Застосування настанов операторами ринку є добровільним.

1. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом на потужність, що призначена для:

1) виробництва та/або обігу:

поживних добавок;

зоотехнічних добавок;

технологічних добавок, таких як антиоксиданти (лише з максимальним встановленим вмістом);

сенсорних добавок, таких як барвники (лише каротиноїди та ксантофіли);

протеїнів, отриманих з мікроорганізмів, що належать до бактерій, дріжджів, водоростей та нижчих грибів, крім дріжджів, вирощених на субстратах тваринного чи рослинного походження;

побічних продуктів від виробництва амінокислот шляхом ферментації;

кокцидіостатиків та гістомоностатиків;

2) виробництва та/або обігу преміксів, виготовлених з використанням:

зоотехнічних добавок, таких як підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

кокцидіостатиків та гістомоностатиків;

поживних добавок, таких як вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією (лише вітаміни А та Д), суміші мікроелементів (лише мідь та селен);

3) виробництва з метою введення в обіг або виробництва лише для власного господарства кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів, що містять:

зоотехнічні добавки, такі як підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

кокцидіостатики та гістомоностатики.

2. Оператор ринку зобов’язаний отримати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність, зазначену у частині першій цієї статті, до початку її експлуатації.

3. Для отримання експлуатаційного дозволу до територіального органу компетентного органу за місцем знаходження потужності подається заява про видачу експлуатаційного дозволу, яка повинна містити найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назву (опис) потужності, її адресу, заплановані види діяльності та перелік кормових добавок, преміксів та кормових сумішей, які планується виробляти та/або обіг яких здійснювати на відповідній потужності. Заява про видачу експлуатаційного дозволу має бути засвідчена підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи.

4. Не пізніше 15 календарних днів з дня реєстрації територіальним органом компетентного органу заяви про видачу експлуатаційного дозволу такий орган проводить інспектування потужності, зазначеної в заяві, за результатами якого визначається відповідність потужності вимогам законодавства про корми.

Для отримання експлуатаційного дозволу не потребують інспектування потужності операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях. Такі оператори ринку подають до компетентного органу декларацію про відповідність кормів, які вони планують реалізовувати, вимогам законодавства про корми. Форма відповідної декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

5. У разі відсутності в заяві про видачу експлуатаційного дозволу або декларації про відповідність кормів (у випадках, передбачених абзацом другим частини четвертої цієї статті) інформації, передбаченої частиною третьою цієї статті, та/або виявлення в ній недостовірних відомостей посадова особа територіального органу компетентного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення такої заяви без руху відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру".

6. Видача експлуатаційного дозволу або прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу здійснюється територіальним органом компетентного органу протягом 30 календарних днів з дня реєстрації ним заяви про видачу експлуатаційного дозволу.

7. Експлуатаційний дозвіл видається на необмежений строк, якщо за результатами інспектування встановлено, що потужність відповідає вимогам законодавства про корми.

8. Якщо за результатами інспектування встановлено, що потужність відповідає вимогам законодавства про корми лише щодо інфраструктури та обладнання, на таку потужність компетентний орган видає тимчасовий експлуатаційний дозвіл строком на три місяці.

Якщо результати повторного інспектування потужності, проведеного протягом трьох місяців з дня видачі тимчасового дозволу, підтвердять відповідність потужності всім вимогам законодавства про корми, компетентний орган повинен видати на таку потужність експлуатаційний дозвіл на необмежений строк. Якщо результати такого інспектування свідчать про те, що оператор ринку усунув окремі невідповідності вимогам законодавства про корми, але потужність все ще не відповідає усім вимогам зазначеного законодавства, компетентний орган може продовжити строк дії тимчасового експлуатаційного дозволу до шести місяців.

9. Оператор ринку, який здійснив реконструкцію споруд та/або встановив нові виробничі лінії на потужності, на яку вже видано експлуатаційний дозвіл, та/або має намір здійснювати на такій потужності види діяльності, не передбачені експлуатаційним дозволом (якщо такі види діяльності потребують експлуатаційного дозволу), повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до відновлення експлуатації потужності звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про проведення позапланового інспектування потужності.

Протягом 15 календарних днів після реєстрації територіальним органом компетентного органу відповідної заяви оператора ринку такий орган проводить інспектування зазначених у такій заяві потужностей.

Оператор ринку має право використовувати відповідні потужності та/або здійснювати нові види діяльності на таких потужностях після отримання акта за результатами інспектування, що підтверджує відповідність цих потужностей та/або видів діяльності вимогам законодавства про корми.

10. За видачу експлуатаційного дозволу, поновлення його дії справляється плата (адміністративний збір), що зараховується до державного бюджету та становить 0,17 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подано заяву про видачу або поновлення дії експлуатаційного дозволу.

Переоформлення експлуатаційного дозволу здійснюється безоплатно.

11. Видача експлуатаційного дозволу, поновлення його дії здійснюються протягом п’яти робочих днів після отримання територіальним органом компетентного органу підтвердження внесення відповідної плати (адміністративного збору).

12. Одночасно з видачею експлуатаційного дозволу на потужність компетентний орган вносить відомості про таку потужність та відповідного оператора ринку до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

Кожній потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, присвоюється реєстраційний номер.

Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

Порядок формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

13. Підставами для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:

1) відсутність у заяві про видачу експлуатаційного дозволу або декларації про відповідність кормів (у випадках, передбачених абзацом другим частини четвертої цієї статті) інформації, передбаченої частиною третьою цієї статті, та/або виявлення в ній недостовірних відомостей, за умови що оператору ринку була надана можливість усунути недоліки у строк, зазначений у повідомленні про залишення заяви без руху, але він їх не усунув;

2) невідповідність потужності законодавству про корми, крім випадку, передбаченого частиною сьомою цієї статті.

Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з інших підстав забороняється.

Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

14. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу повинно бути обґрунтованим з посиланням на вимоги законодавства про корми, яких не було дотримано оператором ринку.

15. Копія рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу повинна бути надана (надіслана поштовим відправленням) оператору ринку в строк, встановлений для видачі експлуатаційного дозволу, але не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення.

16. Після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, оператор ринку має право повторно звернутися із заявою про видачу експлуатаційного дозволу.

17. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу, або до адміністративного суду.

18. Переоформлення експлуатаційного дозволу здійснюється територіальним органом компетентного органу безоплатно у разі реорганізації оператора ринку - юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу або виділу. У такому разі експлуатаційний дозвіл, отриманий оператором ринку, підлягає переоформленню на його правонаступника.

19. Дублікат експлуатаційного дозволу видається територіальним органом компетентного органу безоплатно у разі:

1) втрати експлуатаційного дозволу;

2) пошкодження бланка експлуатаційного дозволу.

Протягом п’яти робочих днів після виникнення підстав для видачі дубліката експлуатаційного дозволу оператор ринку зобов’язаний звернутися з відповідною заявою до територіального органу компетентного органу. Дублікат експлуатаційного дозволу видається протягом двох робочих днів з моменту реєстрації відповідної заяви від оператора ринку. У разі видачі дубліката експлуатаційного дозволу територіальний орган компетентного органу приймає рішення про визнання недійсним експлуатаційного дозволу, який було втрачено або пошкоджено.

20. Оператор ринку, який має намір припинити використання потужності, на яку отримано експлуатаційний дозвіл, зобов’язаний звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про відкликання відповідного експлуатаційного дозволу не пізніше, ніж за п’ять робочих днів до припинення використання такої потужності за призначенням, передбаченим експлуатаційним дозволом.

21. Територіальний орган компетентного органу відкликає експлуатаційний дозвіл за наявності однієї з таких підстав:

1) звернення оператора ринку із заявою про відкликання експлуатаційного дозволу;

2) ліквідація оператора ринку - юридичної особи;

3) припинення підприємницької діяльності оператора ринку - фізичної особи - підприємця.

22. Територіальний орган компетентного органу звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді скасування експлуатаційного дозволу за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту наявності в заяві або інших документах, поданих для отримання експлуатаційного дозволу, недостовірної інформації;

2) закінчення одного року після виявлення невідповідності потужності вимогам законодавства про корми, якщо протягом цього строку оператор ринку не усунув зазначену невідповідність;

3) прийняття протягом року трьох або більше рішень (постанов) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів на відповідній потужності, якщо вони не були визнані незаконними у встановленому законом порядку.

23. Відомості про відкликання експлуатаційного дозволу вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

24. Порядок видачі, переоформлення, видачі дубліката та відкликання експлуатаційного дозволу компетентним органом, а також форма експлуатаційного дозволу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

1. Оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані повідомити компетентний орган про потужності, які вони мають намір використовувати на будь-якій стадії виробництва та обігу кормів, з метою їх державної реєстрації.

2. Державна реєстрація потужностей здійснюється територіальним органом компетентного органу шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів на безоплатній основі.

Кожній потужності у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів присвоюється реєстраційний номер.

Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до відомостей про зареєстровані потужності, що містяться у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів, шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

3. Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв’язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення кормів, яке не пов’язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один реєстраційний номер.

4. Для внесення потужності, що підлягає державній реєстрації, до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів оператор ринку повідомляє про намір її використання шляхом подання заяви про державну реєстрацію потужності до територіального органу компетентного органу за місцезнаходженням цієї потужності не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її роботи. У заяві про державну реєстрацію потужності зазначаються: найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік кормів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати. Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи, може подаватися в електронному або паперовому вигляді та підлягає реєстрації компетентним органом в день її надходження.

Оператор ринку зобов’язаний повідомляти територіальний орган компетентного органу про будь-які зміни у своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів, не пізніше 10 робочих днів після настання таких змін.

5. У разі відсутності в заяві про державну реєстрацію потужності інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, та/або виявлення в ній недостовірних відомостей посадова особа територіального органу компетентного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення такої заяви без руху відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру".

6. Державна реєстрація потужності здійснюється протягом 10 календарних днів після реєстрації відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

7. Підставами для відмови у державній реєстрації потужності є:

1) відсутність у заяві про державну реєстрацію потужності інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, та/або виявлення в ній недостовірних відомостей, за умови що оператору ринку була надана можливість усунути недоліки у строк, зазначений у повідомленні про залишення заяви без руху, але він їх не усунув;

2) наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності.

Відмова у державній реєстрації потужності з інших підстав не допускається.

У рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов’язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.

Рішення про відмову у державній реєстрації потужності приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Після усунення причини, що стала підставою для відмови у державній реєстрації потужності (об’єкта), оператор ринку може повторно звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про державну реєстрацію потужності (об’єкта).

8. Якщо протягом 15 робочих днів з моменту реєстрації територіальним органом компетентного органу заяви про державну реєстрацію потужності така реєстрація не здійснена, а копія рішення про відмову у державній реєстрації потужності не надана (надіслана) оператору ринку, він набуває право здійснювати виробництво та/або обіг кормів на відповідній потужності за принципом мовчазної згоди.

9. Оператор ринку, який має намір припинити використання зареєстрованої потужності, зобов’язаний звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про припинення дії державної реєстрації потужності не пізніше ніж за 10 робочих днів до припинення використання такої потужності для виробництва та/або обігу кормів.

10. Територіальний орган компетентного органу скасовує державну реєстрацію потужності за наявності однієї з таких підстав:

1) звернення оператора ринку до компетентного органу із заявою про припинення дії державної реєстрації потужності;

2) ліквідація оператора ринку - юридичної особи;

3) припинення підприємницької діяльності оператора ринку - фізичної особи - підприємця.

11. Територіальний орган компетентного органу звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді припинення дії державної реєстрації потужності за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту наявності в заяві про державну реєстрацію потужності недостовірних відомостей;

2) закінчення одного року після виявлення компетентним органом невідповідності потужності вимогам законодавства про корми, якщо протягом цього строку оператор ринку не усунув зазначену невідповідність;

3) прийняття протягом року трьох або більше рішень (постанов) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів на відповідній потужності, якщо вони не були визнані незаконними у встановленому законом порядку.

12. Відомості про припинення дії державної реєстрації потужності вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

13. Порядок здійснення державної реєстрації потужностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

1. Залежно від функціонального призначення та властивостей кормові добавки поділяються на такі категорії:

1) технологічні добавки;

2) сенсорні добавки;

3) поживні добавки;

4) зоотехнічні добавки;

5) кокцидіостатики та гістомоностатики.

2. У межах відповідної категорії кормова добавка може бути віднесена до однієї або декількох функціональних груп.

3. Технологічні добавки включають такі функціональні групи:

1) консерванти - речовини або мікроорганізми, які захищають корм від пошкодження мікроорганізмами або їх метаболітами;

2) антиоксиданти - речовини, які продовжують строк зберігання кормів та кормових матеріалів, захищаючи їх від пошкодження внаслідок окислення;

3) емульгатори - речовини, які дозволяють формувати та підтримувати однорідну суміш двох або більше незмішуваних фаз у кормах;

4) стабілізатори - речовини, які дозволяють підтримувати визначений фізико-хімічний стан кормів;

5) желюючі агенти та драглеутворювачі - речовини, які надають корму певну структуру шляхом формування гелю або драглів;

6) згущувачі - речовини, які підвищують в’язкість кормів;

7) зв’язуючі агенти - речовини, які посилюють здатність часток корму триматися разом;

8) речовини контролю радіонуклідного забруднення - речовини, які перешкоджають поглинанню радіонуклідів або сприяють їх виведенню;

9) антиспікаючі агенти - речовини, які знижують здатність окремих часток корму триматися разом (прилипати);

10) регулятори кислотності - речовини, які регулюють рівень рН кормів;

11) силосні добавки - речовини, включаючи ензими та мікроорганізми, призначені для включення до складу кормів з метою покращення виробництва силосу;

12) денатуранти - речовини, що використовуються у виробництві перероблених кормів та дозволяють встановити походження харчових або кормових матеріалів;

13) речовини для зменшення забруднення кормів мікотоксинами - речовини, здатні стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів, сприяти їх виведенню чи змінювати спосіб їх дії;

14) поліпшувачі гігієнічних умов - речовини або мікроорганізми, які сприятливо впливають на гігієнічні характеристики кормів шляхом зниження їх мікробіологічного забруднення;

15) інші технологічні добавки - речовини або мікроорганізми, додані до кормів з технологічною метою, які сприятливо впливають на властивості корму.

4. Сенсорні добавки включають такі функціональні групи:

1) барвники - речовини, що надають або відновлюють забарвлення корму, речовини, що надають забарвлення продукту тваринного походження, речовини, що сприятливо впливають на колір декоративних риб та птахів;

2) ароматичні суміші - речовини, наявність яких у кормі підвищує їх запах та смакові якості.

5. Поживні добавки включають такі функціональні групи:

1) вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією;

2) суміші мікроелементів;

3) амінокислоти, солі амінокислот та їх аналоги;

4) сечовина та її похідні.

6. Зоотехнічні добавки включають такі функціональні групи:

1) підсилювачі засвоюваності - речовини, які покращують перетравлення їжі тваринами завдяки їх впливу на окремі кормові матеріали;

2) стабілізатори кишкової флори - мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які сприятливо впливають на кишкову флору;

3) речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

3-1) стабілізатори фізіологічного стану - речовини або мікроорганізми, які при годуванні здорових тварин сприятливо впливають на їхній фізіологічний стан, у тому числі на стійкість до стресових факторів.

4) інші зоотехнічні добавки.

7. У разі необхідності, зумовленої науково-технічним розвитком, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, за власною ініціативою або за зверненням наукових установ чи операторів ринку може визначити додаткові категорії та функціональні групи кормових добавок.

1. Дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України кормових добавок, використання їх для виробництва кормів, здійснення обігу кормових добавок, а також ввезення (пересилання) на митну територію України та обіг кормів, вироблених з використанням кормових добавок, якщо такі кормові добавки зареєстровані (дозволені до використання) в Україні та/або в Європейському Союзі.

Положення цієї частини застосовуються з урахуванням положень, передбачених частинами другою та третьою цієї статті.

2. Перше введення в обіг зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які складаються, містять чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, дозволяється виключно власникам реєстрації (їх правонаступникам, уповноваженим ними особам) таких кормових добавок.

Дозволяється введення в обіг кормових добавок, які складаються, містять чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, без державної реєстрації генетично модифікованих організмів, передбаченої законом, якщо загальний кількісний вміст генетично модифікованих організмів у кормовій добавці не перевищує 0,1 відсотка і є випадковим або технічно неминучим. У такому разі маркування, передбачене статтею 31 цього Закону, не вимагається.

3. Дозволяється ввозити на територію України кормові добавки, не зареєстровані в Україні, з метою:

1) державної реєстрації в Україні;

2) презентації (демонстрації) на ярмарках, виставках, конференціях, інших публічних заходах;

3) наукових досліджень;

4) для внутрішніх потреб оператора ринку, зокрема розробки нових кормів, без права введення в обіг кормової добавки окремо або в складі корму, а також без права введення в обіг тварин, що годувалися з використанням цієї кормової добавки.

Граничні обсяги ввезення (пересилання) на митну територію України кормових добавок для зазначених у цій частині цілей визначаються Положенням про державну реєстрацію кормових добавок.

4. Кормова добавка не повинна:

1) несприятливо впливати на здоров’я людей та/або тварин, та/або на навколишнє природне середовище;

2) бути представленою в такий спосіб, що може вводити в оману оператора ринку та/або кінцевого користувача;

3) завдавати шкоду людині шляхом погіршення характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження або справляти на споживача помилкове враження щодо характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження.

5. Кормова добавка повинна виконувати хоча б одну з таких функцій:

1) позитивно впливати на характеристики корму;

2) позитивно впливати на характеристики продуктів тваринного походження;

3) позитивно впливати на забарвлення декоративних риб та птахів;

4) задовольняти поживні потреби тварин;

5) позитивно впливати на екологічні наслідки виробництва тваринницької продукції;

6) позитивно впливати на виробництво тваринницької продукції, продуктивність та благополуччя тварин шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів;

7) мати кокцидіостатичну або гістомоностатичну дію.

6. Антибіотики, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків, не можуть бути кормовими добавками чи їх компонентами.

1. Державну реєстрацію кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок здійснює компетентний орган.

2. Для здійснення державної реєстрації кормової добавки заявник (власник реєстраційного досьє або його представник) подає до компетентного органу відповідну заяву та інші документи, визначені частиною третьою цієї статті.

Заявником може бути фізична особа та/або юридична особа, створена і зареєстрована в Україні відповідно до законодавства України.

Заява і додані до неї документи подаються до компетентного органу в електронній формі та з дотриманням формату, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

3. До заяви про державну реєстрацію кормової добавки додаються:

1) реєстраційне досьє на кормову добавку;

2) резюме (стислий виклад) реєстраційного досьє;

3) копії документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію кормової добавки, оплату послуг з оцінки матеріалів реєстраційного досьє та оплату послуг референс-лабораторії.

4. Реєстраційне досьє складається з документів, що містять:

1) відомості про найменування та адресу заявника;

2) ідентифікаційні відомості про кормову добавку, пропозицію щодо її класифікації за категоріями та функціональними групами відповідно до статті 16 цього Закону, її характеристики, за необхідності - критерії чистоти;

3) опис методу виробництва, виготовлення і пропонованого застосування кормової добавки, методи аналізу такої добавки в кормі, в якому планується її застосування, а за необхідності - також метод аналізу залишкових кількостей кормової добавки та/або її метаболітів у харчових продуктах;

4) копію результатів проведених досліджень та будь-які інші наявні матеріали, що демонструють відповідність кормової добавки критеріям, встановленим частинами четвертою і п’ятою статті 17 цього Закону. Зазначені результати і матеріали можуть бути викладені державною та/або англійською мовою за вибором заявника;

5) запропоновані умови обігу кормової добавки, у тому числі вимоги до маркування, а за необхідності - також особливі умови застосування та поводження (зокрема відомі випадки несумісності), рівні застосування у додаткових кормах, види та категорії тварин, для яких призначена кормова добавка;

6) декларацію про направлення трьох зразків кормової добавки до референс-лабораторії;

7) пропозиції щодо післяреєстраційного моніторингу - для поживних, зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також для кормових добавок, що містять, складаються або вироблені з генетично модифікованих організмів;

8) відомості про наявні документи дозвільного характеру, якщо необхідність їх отримання визначена законом, та/або відомості з Державного реєстру ГМО, передбаченого Законом України "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції", - для кормових добавок, що містять, складаються або вироблені з генетично модифікованих організмів.

Заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію кормової добавки та будь-яких доданих до неї документах.

5. Заявник може звернутися до компетентного органу щодо визначення інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію кормової добавки та доданих до неї документах, конфіденційною. Таке звернення повинно містити обґрунтування, яким чином оприлюднення відповідної інформації може завдати значної шкоди інтересам заявника, яке можливо перевірити.