1. Державний перелік тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.
( Частина перша статті 28 в редакції Законів № 3221-IX від 30.06.2023, № 4718-IX від 16.12.2025 )
2. До Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, вносяться такі відомості (твердження) щодо можливого використання кормів:
1) призначення корму (поживні цілі);
2) основні поживні характеристики корму;
3) види або категорії тварин, для яких призначений корм;
4) особливості складу корму (декларація);
5) рекомендована тривалість (строк) використання корму;
6) інші положення, що зазначаються у маркуванні.
3. Внесення змін до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, за власною ініціативою або за ініціативою операторів ринку, інших фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України.
4. Для внесення змін до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, за ініціативою оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи така особа звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, з відповідною заявою, до якої додається реєстраційне досьє.
Реєстраційне досьє повинно містити документи, які підтверджують, що заявлений склад корму задовольняє особливі поживні цілі та не чинить несприятливого впливу на здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я людей та навколишнє природне середовище.
5. Зміни до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, за ініціативою оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи вносяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, не пізніше шести місяців після отримання відповідної заяви та реєстраційного досьє.
6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, може відмовити у задоволенні заяви оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи про внесення змін до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, у разі якщо подані заявником документи:
1) містять недостовірні відомості;
2) не підтверджують, що заявлений склад корму задовольняє особливі поживні цілі та не чинить несприятливого впливу на здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я людей та навколишнє природне середовище.
7. Обставини, що стали підставою для відмови у задоволенні заяви оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи про внесення змін до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, повинні бути попередньо підтверджені відповідним звітом уповноваженої установи.
( Частина сьома статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
8. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті та єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
( Частина восьма статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Стаття 29. Спеціальні вимоги до маркування кормів для домашніх тварин
1. У маркуванні кормів для домашніх тварин має бути зазначений номер телефону або інші засоби безоплатного зв’язку, за допомогою яких особа, яка купує корм, може отримати додаткову інформацію щодо:
1) кормових добавок, які містяться в такому кормі;
2) кормових матеріалів, які містяться в такому кормі та позначаються відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 26 цього Закону.
2. У маркуванні кормів для домашніх тварин словосполучення "сирий протеїн" може замінятися словом "протеїн", словосполучення "сирий жир" - словом "жир", словосполучення "сира зола" - словосполученнями "неорганічна речовина" або "залишок після спалювання", за умови існування відповідних методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань).
( Статтю 29 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
3. У маркуванні кормів для домашніх тварин можуть зазначатися назви кормових добавок та/або їхні ідентифікаційні номери, присвоєні відповідно до законодавства України або Європейського Союзу.
( Статтю 29 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
Стаття 30. Спеціальні вимоги до маркування кормових добавок та преміксів
1. Маркування кормових добавок та преміксів, призначених для реалізації окремо (не в складі корму), повинно містити:
1) назву кормової добавки, якій передує назва її функціональної групи, що присвоюється кормовій добавці під час її державної реєстрації, а для преміксів - також назву преміксу;
2) найменування та адресу оператора ринку, відповідального за маркування кормової добавки або преміксу;
3) номінальну кількість кормової добавки або преміксу в одиницях маси, а для рідких кормових добавок та преміксів - в одиницях маси або об’єму;
4) номер експлуатаційного дозволу, виданого на потужність, що призначена для виробництва та/або обігу кормових добавок та/або преміксів, якщо вимога щодо наявності такого дозволу встановлена цим Законом;
5) інструкції або рекомендації щодо безпечного використання кормової добавки чи преміксу, а у разі необхідності - також особливі вимоги, встановлені під час державної реєстрації кормової добавки, у тому числі види та категорії тварин, для яких призначена відповідна кормова добавка чи премікс;
6) ідентифікаційний номер кормової добавки;
7) номер партії та дату виробництва.
2. У маркуванні ароматичних сумішей перелік кормових добавок може бути замінено на словосполучення "ароматична суміш". Ця норма не поширюється на ароматичні суміші, які підлягають кількісному обмеженню при використанні в кормах та питній воді.
3. На етикетці преміксу повинно зазначатися слово "премікс" та назва речовини, яка використовується як носій. Якщо як носій використовується вода, має зазначатися вміст вологи преміксу.
4. У маркуванні преміксу зазначається лише один мінімальний строк зберігання. Якщо інгредієнти преміксу мають різні строки зберігання, мінімальний строк зберігання преміксу в цілому не може перевищувати мінімальний строк зберігання будь-якого з інгредієнтів такого преміксу.
5. Маркування зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків і гістомоностатиків повинно містити:
1) дату закінчення гарантійного строку або строку зберігання, розраховану починаючи від дати виробництва;
2) рекомендації щодо використання;
3) концентрацію.
6. Маркування ензимів повинно містити відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті, а також:
1) назву активного компоненту або компонентів відповідно до їх ензимної дії згідно з реєстраційними даними;
2) ідентифікаційний номер Міжнародного союзу біохімії;
3) замість концентрації: одиниці дії (одиниці дії на грам або одиниці дії на мілілітр).
7. Маркування мікроорганізмів повинно містити:
1) дату закінчення гарантійного строку або строку зберігання, розраховану починаючи від дати виробництва;
2) рекомендації щодо використання;
3) ідентифікаційний номер штаму мікроорганізмів;
( Пункт 3 частини сьомої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
4) кількість колонієутворюючих одиниць на один грам.
8. Маркування поживних добавок повинно містити:
1) рівень активної речовини;
2) дату закінчення гарантійного строку щодо цього рівня або строку зберігання, розраховану починаючи від дати виробництва.
9. У маркуванні технологічних та сенсорних добавок, крім ароматичних кормових сумішей, повинен зазначатися рівень активної речовини.
10. У маркуванні ароматичних кормових сумішей повинна зазначатися частка її вмісту у преміксах.
11. Додаткові вимоги щодо маркування кормових добавок та преміксів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.
Стаття 31. Спеціальні вимоги до маркування генетично модифікованих кормів та генетично модифікованих організмів, що використовуються в кормах
1. Генетично модифіковані корми та генетично модифіковані організми, що використовуються в кормах, які входять до складу окремого корму, підлягають маркуванню у такий спосіб:
1) після назви корму, що містить або складається з генетично модифікованих організмів, чи після назви генетично модифікованого організму, що використовується в кормі, наводиться словосполучення "(генетично модифікований)" із зазначенням назви організму;
2) після назви корму, виробленого з використанням генетично модифікованих організмів, у дужках наводиться словосполучення "(вироблений з генетично модифікованого організму)" із зазначенням назви організму;
3) відповідно до реєстраційних даних зазначаються характеристики кормів, які відрізняють такі корми від їх традиційного аналогу, зокрема щодо складу, поживних властивостей, можливого використання (призначення), впливу на здоров’я окремих видів чи категорій тварин;
4) відповідно до реєстраційних даних зазначаються будь-які характеристики чи властивості корму, що можуть спричинити релігійні чи етичні занепокоєння.
2. Відомості, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, можуть зазначатися у примітці до складу корму шрифтом не менше розміру, яким наведено склад корму.
3. Поряд з відомостями, зазначеними відповідно до вимог, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, на етикетці чи у супровідному документі кормів, які не мають традиційних аналогів, повинні зазначатися відомості щодо природи та властивостей таких кормів.
4. На етикетках запакованих генетично модифікованих кормів зазначається: "Цей продукт містить генетично модифіковані організми" або "Цей продукт містить генетично модифікований/модифіковані" із зазначенням назви організму/організмів.
5. Разом із засобом або на засобі представлення незапакованих генетично модифікованих кормів, що пропонуються кінцевому користувачу, зазначається: "Цей продукт містить генетично модифіковані організми" або "Цей продукт містить генетично модифікований/модифіковані" із зазначенням назви організму/організмів.
( Абзац перший частини п'ятої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Вимоги цієї статті не поширюються на корми, що містять, складаються чи вироблені із генетично модифікованих організмів, кількісний вміст яких не перевищує 0,9 відсотка такого корму і кожного корму, з якого він складається, за умови що цей вміст є випадковим або технічно неминучим. У такому разі оператор ринку на запит компетентного органу повинен надати докази, які підтверджують, що він вжив усіх необхідних заходів для видалення з корму генетично модифікованих організмів.
Стаття 32. Спеціальні вимоги до маркування забруднених кормів
1. Маркування забруднених кормів повинно містити:
1) словосполучення "Корм з надмірним рівнем/надмірними рівнями (назва небажаної речовини/речовин). Дозволяється використовувати як корм лише після проведення знезараження на потужності, на яку отримано відповідний експлуатаційний дозвіл" - для забруднених кормів, вміст небажаних речовин в яких можна зменшити або усунути шляхом проведення знезараження;
2) словосполучення "Корм з надмірним рівнем/надмірними рівнями (назва небажаної речовини/речовин). Дозволяється використовувати як корм лише після проведення очищення" - для забруднених кормів, вміст небажаних речовин в яких можна зменшити або усунути шляхом проведення очищення.
Стаття 33. Добровільне маркування
1. Поряд з обов’язковим маркуванням, вимоги до якого встановлені законодавством про корми, оператор ринку може здійснювати добровільне маркування кормових матеріалів та кормових сумішей, за умови що таке маркування не суперечить принципам маркування, реклами та представлення кормів, встановленим цим Законом.
2. Принципи добровільного маркування можуть розроблятися об’єднаннями операторів ринку та включатися до настанов, що розробляються та погоджуються відповідно до цього Закону.
( Частина друга статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Стаття 34. Вимоги до пакування кормів
( Назва статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
1. Кормові суміші, кормові добавки та премікси, а також лікувальні корми можуть перебувати в обігу тільки в закритих упаковках або контейнерах. Упаковки та контейнери повинні бути закриті таким чином, щоб під час відкриття вони не пошкоджувалися та не могли бути повторно використані.
2. Перебувати в обігу розсипом або у незакритих упаковках чи контейнерах можуть:
1) кормові суміші, отримані виключно шляхом змішування зерна або цілих плодів;
2) кормові суміші для їх постачання між операторами ринку, відповідальними за їх виробництво;
3) кормові суміші, поставлені безпосередньо (напряму) операторами ринку, відповідальними за їх виробництво, кінцевим користувачам;
4) кормові суміші, поставлені операторами ринку, відповідальними за їх виробництво, на потужності, де здійснюється їх пакування;
5) кормові суміші масою не більше 50 кілограмів, які призначені для кінцевого користувача та відбір яких здійснюється безпосередньо із закритої упаковки або контейнера;
6) сіль у блоках або сольові лизунці.
Стаття 35. Вимоги до тверджень щодо властивостей кормових матеріалів та кормових сумішей
1. У маркуванні та презентації кормових матеріалів та кормових сумішей можуть бути виокремлені наявність або відсутність тієї чи іншої речовини у складі таких кормів, їхні поживні характеристики або функції, процеси, що до них відносяться, за умови виконання таких вимог:
1) твердження щодо властивості кормового матеріалу або кормової суміші є об’єктивним і доступним для перевірки компетентним органом та є зрозумілим для кінцевого користувача;
2) оператор ринку, відповідальний за маркування, повинен надавати на запит компетентного органу наукове обґрунтування свого твердження щодо властивостей кормового матеріалу або кормової суміші шляхом посилання на відповідні наукові докази, доступ до яких усіх заінтересованих осіб є відкритим, або за допомогою задокументованого дослідження оператора ринку.
2. Оператор ринку, відповідальний за маркування, повинен забезпечити можливість надання наукового обґрунтування тверджень, що використовуються ним у маркуванні, протягом усього часу реалізації відповідного корму на ринку.
3. Покупці мають право звертатися до компетентного органу з метою перевірки достовірності тверджень щодо властивостей кормових матеріалів та кормових сумішей.
4. Якщо компетентний орган має підстави вважати, що наукове обґрунтування твердження щодо властивості кормового матеріалу або кормової суміші є недостовірним, він може провести перевірку такого наукового обґрунтування. У разі якщо за результатами перевірки встановлено, що твердження є науково необґрунтованим, маркування в частині, що містить таке твердження, вважається таким, що вводить в оману. Рішення компетентного органу, яким твердження щодо властивості кормового матеріалу або кормової суміші визнається науково необґрунтованим, може бути оскаржене до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, або до суду.
5. Твердження щодо оптимізації годівлі або підтримки чи захисту фізіологічних умов дозволяються, якщо вони не містять положень, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті.
6. Маркування та презентація кормових матеріалів та кормових сумішей не може містити відомостей про те, що корм:
1) запобігає, виліковує або має цілющу дію щодо певної хвороби, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків. Ця вимога не застосовується до тверджень щодо дисбалансів поживних речовин, за умови що з ними не пов’язано жодного патологічного симптому;
2) має особливі поживні властивості, якщо він не відповідає положенням частини другої статті 22 цього Закону.
Розділ VI
ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ
Стаття 36. Вимоги до операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів
1. Оператори ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів, а також провадять діяльність, пов’язану з первинним виробництвом, зазначену в пунктах 1-3 цієї частини, під час своєї діяльності забезпечують запобігання, зменшення або усунення небезпечних факторів, які можуть становити:
1) транспортування, зберігання та поводження з первинною продукцією в місці виробництва;
2) операції з транспортування первинної продукції з місця первинного виробництва до потужності;
3) змішування кормів для потреб власного господарства, без використання ветеринарних лікарських засобів чи проміжних продуктів, кормових добавок чи преміксів кормових добавок, крім силосних кормових добавок.
( Частина перша статті 36 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
2. Оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, забезпечують захист від забруднення та псування первинної продукції, яка була вироблена, підготовлена, очищена, запакована та зберігається на їхніх потужностях, а також транспортується ними.
3. З метою виконання вимог частин першої та другої цієї статті оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані здійснювати заходи контролю небезпечних факторів, у тому числі:
1) заходи щодо контролю небезпечного забруднення, яке походить з повітря, ґрунту, води, добрив, засобів захисту рослин, біоцидів, ветеринарних лікарських засобів або виникає внаслідок поводження та знищення відходів;
2) заходи щодо забезпечення здоров’я рослин і тварин, а також захисту навколишнього природного середовища, які можуть вплинути на безпечність кормів, включаючи програми з моніторингу та контролю зоонозів та зоонозних агентів.
4. З метою забезпечення безпечності первинної продукції оператори ринку, зазначені у частині першій цієї статті, зобов’язані здійснювати відповідні заходи, зокрема:
1) утримувати в чистому стані та у разі необхідності проводити дезінфекцію приміщень, обладнання, контейнерів, тари та транспортних засобів, що використовуються для виробництва, приготування, сортування, пакування, зберігання та транспортування кормів;
2) забезпечувати гігієнічні умови виробництва, транспортування та зберігання кормів та їх чистоту;
3) використовувати (у разі необхідності) чисту воду для запобігання небезпечному забрудненню;
4) не допускати поширення небезпечного забруднення кормів тваринами та шкідниками;
5) здійснювати зберігання та поводження з відходами та небезпечними речовинами у безпечний спосіб окремо від кормів з метою запобігання їх забрудненню;
6) не допускати небезпечного забруднення кормів від пакувальних матеріалів;
7) враховувати у своїй діяльності результати будь-яких досліджень (випробувань) зразків первинної продукції або інших зразків, пов’язаних із безпечністю кормів.
5. Оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані вести записи щодо вжитих ними заходів контролю небезпечних факторів у спосіб та протягом періоду, що відповідають розміру їхніх потужностей та характеру діяльності, яка на них здійснюється. Такі записи мають, зокрема, включати відомості про:
1) використання засобів захисту рослин та біоцидів;
2) використання генетично модифікованого насіння;
3) випадки появи шкідників або хвороб, які можуть вплинути на безпечність первинної продукції;
4) результати досліджень (випробувань) зразків, відібраних з первинної продукції, або інших зразків, відібраних для діагностики з метою забезпечення безпечності кормів;
5) походження та кількість кожної партії отриманих кормів, а також місце призначення та кількість кожної партії відвантажених кормів.
( Пункт 5 частини п'ятої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Зазначені записи повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.
6. На операторів ринку, які здійснюють виключно ті види діяльності, що передбачені частиною першою цієї статті, вимоги статей 37-42 цього Закону не поширюються.
Стаття 37. Гігієнічні вимоги до потужностей
1. Потужності, що використовуються для переробки, зберігання і транспортування кормів, повинні утримуватися в чистому стані.
2. Планування, конструкція, розміщення та розмір потужностей повинні давати змогу:
1) проводити чищення та/або дезінфекцію;
2) мінімізувати ризик виникнення помилок та уникати забруднення, перехресного забруднення та будь-якого несприятливого впливу на безпечність та якість кормів. Обладнання, яке контактує з кормами, повинно бути висушене після будь-якого мокрого процесу чищення.
3. Обладнання, що використовується для змішування та/або виробництва кормів, підлягає регулярним перевіркам відповідно до письмових процедур, заздалегідь встановлених виробником цього обладнання, а саме:
1) усі ваги та вимірювальні пристрої, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об’ємів, що вимірюються, з обов’язковим регулярним тестуванням їх точності;
2) усі мішалки, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об’ємів змішуваних сумішей та розчинів, а також мають бути здатні забезпечувати однорідність таких сумішей та розчинів.
4. Приміщення, що використовуються для переробки та зберігання кормів, повинні мати належне природне та/або штучне освітлення, якість якого відповідає потребам відповідних технологічних операцій.
5. Дренажні споруди мають бути придатними для використання за призначенням та бути сконструйованими і побудованими у спосіб, що дозволяє запобігти ризику забруднення кормів.
6. Вода, що використовується у виробництві кормів, повинна бути придатною для споживання тваринами. Труби для подачі води повинні мати інертну природу.
7. Стічні води, відходи та дощова вода підлягають утилізації у спосіб, що виключає можливість шкідливого пливу на обладнання, безпечність та якість кормів. Зіпсовані продукти та пил підлягають контролю для запобігання поширенню шкідників.
8. Вікна та інші отвори повинні бути захищеними від проникнення шкідників. Двері повинні бути щільно змонтовані та у зачиненому стані бути захищеними від проникнення шкідників.
9. Стеля та верхні кріплення мають бути сконструйовані, змонтовані та оброблені у спосіб, що дозволяє запобігти накопиченню бруду, зменшити конденсат, ріст небажаної плісняви і відпадання частинок конструкції, які можуть вплинути на безпечність та якість кормів.
10. На потужностях, що використовуються для переробки, зберігання і транспортування кормів, мають бути запроваджені ефективні програми боротьби з шкідниками.
Стаття 38. Гігієнічні вимоги до виробництва кормів
1. Під час виробництва кормів оператори ринку зобов’язані:
1) забезпечити виконання етапів виробництва відповідно до заздалегідь встановлених письмових процедур та інструкцій, призначених для визначення, перевірки та контролю критичних точок у процесі виробництва;
2) здійснювати технічні або організаційні заходи для недопущення або зменшення перехресного забруднення;
3) проводити моніторинг кормів на наявність заборонених небажаних речовин та інших забруднюючих речовин, які можуть негативно вплинути на здоров’я людей або тварин, а також вживати відповідних заходів контролю для зменшення ризику від таких речовин;
4) забезпечити відокремлення та ідентифікацію відходів та матеріалів, непридатних для використання як корми;
5) знищувати матеріали, зазначені у пункті 4 цієї частини, що містять небезпечні рівні ветеринарних лікарських засобів, біоцидів, забруднюючих речовин або інші небезпечні фактори, та не використовувати такі матеріали як корми;
( Пункт 5 частини першої статті 38 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
6) вживати заходів для ефективного забезпечення простежуваності кормів.
Стаття 39. Гігієнічні вимоги до зберігання та перевезення кормів
1. Під час зберігання та перевезення кормів оператори ринку зобов’язані:
1) зберігати перероблені корми окремо від неперероблених кормових матеріалів та добавок для запобігання перехресному забрудненню перероблених кормів;
2) використовувати належні пакувальні матеріали, які відповідають вимогам законодавства;
3) зберігати корми в призначених для цього місцях з належними умовами зберігання, доступ до яких мають лише визначені операторами ринку особи;
( Пункт 3 частини першої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
4) зберігати та перевозити корми в належних контейнерах або інших ємностях у спосіб, що дозволяє легко їх ідентифікувати, а також запобігати їх перехресному забрудненню та/або псуванню;
5) утримувати у чистому стані контейнери, інші ємності та обладнання, яке використовується для транспортування, зберігання, конвеєрного транспортування, оброблення та зважування кормів, а також здійснювати їх належне чищення після використання з мінімізацією залишків миючих та дезінфікуючих засобів;
6) мінімізувати псування кормів та не допускати появи шкідників;
7) дотримуватися умов зберігання кормів, зокрема, у разі необхідності підтримувати максимально низьку температуру зберігання для запобігання появі конденсату та псуванню кормів.
Стаття 40. Вимоги до персоналу потужностей
1. З метою організації виробництва кормів оператори ринку зобов’язані:
1) призначати відповідальними за управління виробництвом працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію;
2) мати достатню кількість працівників, які володіють практичними навичками та кваліфікацією, необхідними для виробництва кормів;
3) забезпечити наявність посадових інструкцій із зазначенням кваліфікаційних вимог до працівників, їхніх прав, обов’язків та відповідальності щодо виробництва кормів. Такі інструкції повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю;
4) забезпечити письмове інформування працівників про їхні права, обов’язки та відповідальність щодо виробництва кормів, у тому числі у разі внесення змін до відповідних інструкцій.
Стаття 41. Вимоги до контролю якості
1. З метою забезпечення контролю якості кормів оператори ринку зобов’язані:
1) мати доступ до акредитованих лабораторій для проведення відповідних досліджень (випробувань);
2) виконувати план контролю якості кормів;
3) у разі необхідності призначати відповідальними за контроль якості працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію.
2. План контролю якості кормів складається оператором ринку в письмовій формі та повинен передбачати, зокрема, процедури відбору зразків, методи досліджень (випробувань) та періодичність їх проведення, процедури перевірки відповідності кормів специфікаціям, а на випадок їх невідповідності - порядок подальшого використання таких кормів (кормових інгредієнтів). План контролю якості кормів оператора ринку, відповідального за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, повинен також передбачати проведення перевірок критичних точок під час виробництва.
3. Для забезпечення простежуваності протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання кормів оператори ринку, відповідальні за потужності, на яких здійснюється виробництво кормів, зобов’язані зберігати документи, які стосуються сировини, що використовувалася у виробництві кормів, та надавати такі документи на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.
4. Зразки кормових інгредієнтів та кожної партії вироблених і введених в обіг кормів або кожної конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва) повинні відбиратися та зберігатися у достатній кількості оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, із дотриманням заздалегідь встановленої ним процедури для забезпечення простежуваності. У разі виробництва кормів виключно для власних потреб оператора ринку такий відбір зразків має здійснюватися на регулярній основі для забезпечення простежуваності.
5. Зразки, зазначені у частині четвертій цієї статті, опечатуються та підлягають маркуванню для їх ідентифікації. Зберігання зразків здійснюється оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, у спосіб, що запобігає зміні складу відповідних зразків та їх підробці. Зразки підлягають зберіганню протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання відповідних кормів (кормових інгредієнтів) та надаються на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю. У разі виробництва кормів для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів, оператор ринку, відповідальний за потужність, на якій здійснюється таке виробництво, повинен відбирати та зберігати зразки тільки кінцевого продукту.
Стаття 42. Вимоги до ведення записів
1. Під час виробництва та обігу кормів оператори ринку зобов’язані в межах своєї діяльності вести записи (у вигляді друкованих або електронних документів та/або баз даних), що містять відомості про закупівлю, виробництво та продаж кормів. Такі відомості повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.
2. Оператори ринку, крім тих, які діють виключно як продавці без зберігання кормів на належних їм потужностях, у межах своєї діяльності повинні вести записи, що містять відомості щодо:
1) процесу виробництва та заходів контролю;
2) простежуваності.
3. Записи, що містять відомості щодо процесу виробництва та заходів контролю, призначаються для встановлення та контролю критичних точок у виробничому процесі, а також для складання та реалізації плану контролю якості кормів. Записи про результати відповідних заходів контролю повинні зберігатися операторами ринку для забезпечення простежуваності виробництва кожної реалізованої партії кормів та притягнення винних осіб до відповідальності у разі виникнення скарг.
4. Записи, що містять відомості щодо простежуваності, включають:
1) для кормових добавок - відомості про категорії, функціональні групи та кількість вироблених добавок, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), назву та адресу потужності, до якої були доставлені добавки, категорії, функціональні групи і кількість доставлених добавок та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);
2) для продуктів, що використовуються як прямі та непрямі джерела протеїнів, - відомості про категорії (види) та кількість вироблених продуктів, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), назву та адресу потужності або кінцевого користувача, куди були доставлені такі продукти, категорії (види) та кількість доставлених продуктів та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);
3) для преміксів - назву та адресу виробників або постачальників добавок, відомості про категорії, функціональні групи та кількість використаних добавок та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), дату виробництва преміксів та номер партії (у разі необхідності), назву та адресу потужності, до якої було доставлено премікси, дату доставки, склад та кількість поставлених преміксів, номер партії (у разі необхідності);
4) для кормових сумішей/кормових матеріалів - назву та адресу виробників або постачальників кормових добавок/преміксів, відомості про склад та кількість використаних преміксів разом з номером партії (у разі необхідності), назву та адресу постачальників кормових матеріалів та додаткових кормів та дату їх доставки, тип, кількість та склад кормових сумішей, види та кількість виготовлених кормових матеріалів або кормових сумішей разом з датою виробництва, назву і адресу покупця (наприклад, іншого оператора ринку, сільськогосподарського виробника тощо).
Розділ VII
ГІГІЄНА ГОДУВАННЯ ТВАРИН
Стаття 43. Гігієнічні вимоги до випасу тварин
1. Випас тварин на пасовищах та землях сільськогосподарських угідь повинен здійснюватися у спосіб, що мінімізує забруднення харчових продуктів тваринного походження фізичними, біологічними або хімічними небезпечними факторами.
2. Режим використання пасовищ та інших сільськогосподарських угідь для випасу тварин повинен передбачати періоди відпочинку землі з метою мінімізації біологічного перехресного забруднення гноєм (за наявності ризику виникнення такого забруднення), а також забезпечувати дотримання необхідних періодів очікування після застосування засобів агрохімії. Протягом зазначених періодів відпочинку землі та періодів очікування випас тварин не здійснюється.
Стаття 44. Гігієнічні вимоги до потужностей, на яких утримуються тварини, та обладнання для годування тварин
1. Потужності, на яких утримуються тварини, повинні бути сконструйовані у спосіб, що дозволяє забезпечити їх належне чищення та прибирання. Такі потужності та обладнання для годування тварин підлягають ретельному та регулярному чищенню з метою запобігання появі будь-якого небезпечного фактора. Хімічні речовини для чищення та санітарної обробки повинні використовуватися відповідно до інструкцій їх виробників, а також зберігатися окремо від кормів та зони годування тварин.
2. На потужностях, на яких утримуються тварини, повинні бути запроваджені системи боротьби із шкідниками, які дозволяють запобігти потраплянню шкідників на такі потужності, з метою мінімізації можливого забруднення кормів, підстилок та місць утримання тварин.
3. Будівлі, в яких утримуються тварини, та обладнання для годування тварин повинні утримуватися в чистому стані. На потужностях, на яких утримуються тварини, повинні бути запроваджені процедури видалення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів. Корми та підстилка, що використовуються на таких потужностях, підлягають регулярній заміні для недопущення їх забруднення та появи на них плісняви.
Стаття 45. Гігієнічні вимоги до зберігання кормів
1. Корми повинні зберігатися окремо від хімічних речовин та інших продуктів, що заборонені для годування тварин.
2. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні утримуватися в чистому та сухому стані.
3. У разі необхідності для забезпечення належної гігієни зберігання кормів повинні вживатися заходи боротьби із шкідниками.
4. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні регулярно очищуватися для запобігання небажаному перехресному забрудненню.
5. Насіння повинно зберігатися у спосіб, що виключає потрапляння тварин до місця його збереження.
6. Лікувальні корми та корми, що не належать до лікувальних, які призначаються для різних категорій або видів тварин, повинні зберігатися окремо у спосіб, що дозволяє зменшити ризик їх забруднення та згодовування тваринам не за призначенням.
Стаття 46. Гігієнічні вимоги до роздавання кормів та заборона годування певними видами кормів
1. Системи роздавання кормів у господарствах повинні не допускати потрапляння кормів до тварин, яким вони не призначені. Під час роздавання кормів та годування ними тварин поводження з кормами має здійснюватися у спосіб, що запобігає їх забрудненню від забруднених зон зберігання та забрудненого обладнання.
2. Поводження з лікувальними кормами має здійснюватися окремо від поводження з кормами, що не належать до лікувальних, з метою уникнення їх забруднення.
3. Засоби транспортування кормів та обладнання для годування тварин, що використовуються у господарствах, підлягають регулярному чищенню, особливо якщо вони використовуються для доставки та роздавання лікувальних кормів.
4. Забороняється годувати жуйних тварин кормами, що містять тваринний білок жуйних тварин.
Стаття 47. Гігієнічні вимоги до води
1. Вода, призначена для споживання тваринами або для аквакультури, повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством. У разі виникнення підозри щодо забруднення тварин або продуктів тваринного походження від води оператор потужності, на якій утримуються тварини або здійснюється виробництво продуктів тваринного походження, повинен вжити заходів для оцінки та зменшення впливу небезпечного фактора.
2. Водопійне обладнання та обладнання для годування тварин має бути сконструйоване, змонтоване та розміщене у спосіб, що мінімізує забруднення кормів та води. Водопійні системи підлягають регулярному чищенню, а у разі необхідності - ремонту.
Розділ VIII
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Стаття 48. Вимоги до ввезення (пересилання) кормів на митну територію України
1. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.
2. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.
3. Вимоги, що висуваються Україною, до потужностей, на яких здійснюється виробництво кормів для їх ввезення (пересилання) на митну територію України, не можуть перевищувати аналогічні вимоги, встановлені для потужностей в Україні.
4. Корми тваринного походження можуть ввозитися (пересилатися) на митну територію України, якщо вони походять з країни (її окремої території) та вироблені на потужності, які внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України. Ведення такого реєстру здійснюється компетентним органом в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, відповідно до вимог Закону України"Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин".
( Частина четверта статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
5. Дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України, введення в обіг та обіг запакованих кормів, вироблених з використанням кормових добавок, зареєстрованих (дозволених) у Європейському Союзі, на потужностях, розташованих у державах - членах Європейського Союзу, які мають право виробляти корми (є зареєстрованими) у Європейському Союзі і внесені до відповідних реєстрів потужностей, ухвалених Європейською Комісією та/або державою - членом Європейського Союзу, що підтверджено номерами ухвалення (єврономерами тощо), або з інших країн, за умови що потужності в таких інших країнах мають дозвіл на ввезення зазначених кормів до Європейського Союзу, а також реєстрацію, ідентичну реєстрації потужностей, розташованих у державах - членах Європейського Союзу.
( Статтю 48 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
Стаття 49. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України
1. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин".
( Частина перша статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Стаття 50. Умови, які застосовуються до кормів, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України
1. Корми, вироблені в Україні, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, повинні відповідати законодавству України про корми, крім випадку, якщо законодавством країни призначення встановлено інші вимоги.
2. Корми, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, при переміщенні через митний кордон України супроводжуються оригіналами міжнародних сертифікатів або інших документів, якщо такі документи вимагаються країною призначення. Міжнародні сертифікати або інші документи видають державні інспектори, державні ветеринарні інспектори або уповноважені особи.
3. Видача міжнародних сертифікатів або інших документів на корми, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, здійснюється виключно за зверненням оператора ринку.
Видача міжнародних сертифікатів або інших документів на корми, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, здійснюється протягом одного робочого дня з дня звернення оператора ринку, крім випадку, якщо в країні призначення вимагають проведення лабораторних досліджень (випробувань) перед відправленням таких кормів. У такому разі та за відсутності результатів лабораторних досліджень (випробувань) строк видачі міжнародного сертифіката або іншого документа може бути продовжено до дня отримання результатів зазначених лабораторних досліджень (випробувань).
4. Міжнародні сертифікати або інші документи на корми видаються за формою, узгодженою компетентним органом України та компетентним органом країни призначення, або за формою, встановленою країною призначення, а в інших випадках - за формою, встановленою у порядку, визначеному частиною восьмою цієї статті.
5. На корми, щодо яких на момент відправлення з потужності походження не визначена країна призначення та/або не відомий кінцевий транспортний засіб, яким корм буде транспортуватися до цієї країни, може бути виданий передекспортний міжнародний сертифікат, який у порядку, визначеному частиною восьмої цієї статті, замінюється на міжнародний сертифікат.
У разі наявності форм міжнародних сертифікатів, узгоджених компетентним органом України та компетентним органом країни призначення, або форм міжнародних сертифікатів, встановлених країною призначення, передекспортні міжнародні сертифікати за змістом повинні відповідати таким формам.
6. Міжнародні сертифікати або інші документи на корми, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, заповнюються українською мовою та/або англійською мовою, або мовою країни призначення.
7. Якщо інше не встановлено законом, розмір плати, що справляється з оператора ринку на користь компетентного органу за видачу міжнародного сертифіката та/або передекспортного міжнародного сертифіката на партію кормів, становить 0,05 місячного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на дату звернення оператора ринку.
8. Порядок видачі міжнародних сертифікатів та інших документів, що вимагаються законодавством країни призначення, для вантажів з кормами, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.
( Стаття 50 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
Розділ IX
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОРМИ
Стаття 51. Державний контроль за дотриманням операторами ринку законодавства про корми
1. Державний контроль за дотриманням операторами ринку вимог законодавства про корми здійснюється відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин".
( Частина перша статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Стаття 52. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про корми
1. Оператори ринку несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про корми на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин".
( Частина перша статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через два роки з дня його опублікування, крім:
розділу V, що набирає чинності через три роки з дня опублікування цього Закону, крім випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу;
підпункту 6 пункту 7, пунктів 8 і 9 цього розділу, що набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Постійно діючі процедури, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), передбачені статтею 11 цього Закону, мають бути повністю розроблені, запроваджені та введені в дію протягом двох років з дня опублікування цього Закону.
3. Корми, які відповідають вимогам, що діяли до набрання чинності цим Законом, але не відповідають вимогам цього Закону (крім вимог розділу V), після набрання чинності цим Законом можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання, але не довше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Корми, які були марковані до набрання чинності розділом V цього Закону, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання.
Оператори ринку можуть за власним бажанням здійснювати маркування кормів відповідно до розділу V цього Закону з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. У разі здійснення оператором ринку маркування кормів відповідно до вимог розділу V цього Закону до дня набрання чинності цим Законом державний контроль маркування таких кормів здійснюється шляхом проведення перевірки відповідності вимогам розділу V цього Закону.
4. У разі відсутності експлуатаційного дозволу на потужність, яка є діючою на день набрання чинності цим Законом, оператор ринку, відповідальний за таку потужність, повинен отримати на неї експлуатаційний дозвіл у порядку, встановленому цим Законом, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.
Експлуатаційний дозвіл, що діє на день набрання чинності цим Законом, продовжує свою дію після набрання чинності цим Законом та не потребує заміни.
Потужності, які на день набрання чинності цим Законом вже мають експлуатаційний дозвіл, але відповідно до положень цього Закону підлягають лише державній реєстрації, автоматично вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.
5. Протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом в маркуванні кормів для непродуктивних тварин зазначається назва кормової добавки або її ідентифікаційний номер, які присвоєні відповідно до законодавства України або Європейського Союзу.
Корми, що були введені в обіг не пізніше ніж через п’ять років з дня набрання чинності цим Законом з маркуванням, яке відповідає цьому пункту, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку їх зберігання.
( Пункт 5 розділу X в редакції Закону № 1033-IX від 02.12.2020 )
6. Протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом дозволяються виробництво, ввезення (пересилання) на митну територію України, обіг та використання готових кормів, преміксів та кормових добавок, зареєстрованих відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", за умови наявності на день набрання чинності цим Законом дійсних реєстраційних посвідчень, виданих на відповідні готові корми, премікси або кормові добавки.
