• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про наукову і науково-технічну діяльність

Верховна Рада України  | Закон від 26.11.2015 № 848-VIII
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 26.11.2015
  • Номер: 848-VIII
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 26.11.2015
  • Номер: 848-VIII
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 32. Посади науково-педагогічних працівників
1. Перелік посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти установлюється Кабінетом Міністрів України.
( Частина перша статті 32 в редакції Закону № 3791-IX від 06.06.2024 )
Стаття 33. Наукове відрядження
1. За рішенням керівництва науковий (науково-педагогічний) працівник може бути направлений у наукове відрядження.
2. Науковим відрядженням вважається відрядження наукового (науково-педагогічного) працівника, аспіранта, ад’юнкта, докторанта на певний строк для проведення наукової або науково-педагогічної роботи, участі в наукових конференціях, симпозіумах, семінарах, наукових школах, наукових експедиціях поза місцем його основної роботи (для аспірантів, ад’юнктів, докторантів - поза місцем навчання) за наявності запрошення сторони, що приймає, або направлення установи, в якій працює (навчається) вчений.
( Частина друга статті 33 в редакції Закону № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
3. Термін наукового відрядження не може перевищувати 90 днів, крім випадків, коли відрядження пов’язано з довготривалою науковою експедицією.
4. Фінансування витрат, пов’язаних із науковим відрядженням, може здійснюватися за рахунок коштів загального та спеціального фонду наукової установи (закладу вищої освіти), що направляє особу у наукове відрядження, коштів, передбачених у Державному бюджеті України за відповідною бюджетною програмою, грантів, коштів сторони, що приймає, та інших джерел, не заборонених законодавством.
( Абзац другий частини четвертої статті 33 виключено на підставі Закону № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
Стаття 34. Наукове стажування
1. Наукові (науково-педагогічні) працівники, аспіранти та докторанти можуть направлятися науковими установами (закладами вищої освіти) на наукове стажування, у тому числі довгострокове, до інших наукових установ та закладів вищої освіти, у тому числі за кордон.
2. Направлення на наукове стажування може відбуватися за ініціативою наукового (науково-педагогічного) працівника або за ініціативою наукової установи чи закладу вищої освіти.
3. Метою наукового стажування є підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки, проведення авторських досліджень з використанням сучасного обладнання і технологій, опанування новітніх унікальних методів, набуття досвіду провадження науково-дослідної діяльності, забезпечення інформаційного обміну та розширення наукових контактів.
4. Строк наукового стажування не може перевищувати двох років.
5. З особами, які направляються на наукове стажування, укладається договір про направлення їх на наукове стажування до іншої наукової установи, закладу вищої освіти.
6. Фінансування витрат, пов’язаних із науковим стажуванням, може здійснюватися за рахунок коштів наукової установи (закладу вищої освіти), що направляє особу на наукове стажування, коштів, передбачених у Державному бюджеті України за відповідною бюджетною програмою, грантів, коштів сторони, що приймає, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Стороною, що приймає, вважається наукова установа, інша дослідницька організація, заклад вищої освіти, яка надала запрошення на наукове стажування. Стороною, що приймає, може бути нерезидент України.
7. Під час наукового стажування за науковим (науково-педагогічним) працівником, аспірантом, ад’юнктом, докторантом зберігається його основне місце роботи чи навчання (підготовки).
8. Період наукового стажування зараховується до наукового стажу наукового та науково-педагогічного працівника.
9. Наукові та науково-педагогічні працівники протягом місяця після завершення наукового стажування подають науковій установі, керівникові навчального закладу (наукової установи), що направив їх на наукове стажування, письмовий звіт про результати навчання, стажування та виконання завдання, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з рішенням вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи або вченої ради закладу вищої освіти наукове стажування може бути прирівняне до підвищення кваліфікації.
Звіт підлягає затвердженню вченою радою закладу вищої освіти або вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою наукової установи.
10. Положення про порядок наукового стажування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 35. Стаж наукової роботи
1. До стажу наукової роботи зараховується:
1) час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 31 цього Закону;
( Пункт 1 частини першої статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 - застосовується з 1 жовтня 2017 року )
2) час роботи на посадах науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти;
( Пункт 2 частини першої статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II; в редакції Закону № 3791-IX від 06.06.2024 )
3) час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, за якою присуджено науковий ступінь, з дня зайняття посади за цією спеціальністю;
4) час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, якщо цій роботі безпосередньо передувала і після неї слідувала робота, передбачена пунктами 1-3 цієї частини;
5) час навчання в аспірантурі, ад’юнктурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад’юнктури, докторантури;
6) час роботи на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України;
7) час навчання в аспірантурі (докторські програми) третього рівня вищої освіти та наукової роботи за спеціальністю за кордоном, за умови збереження громадянства, сплати страхових внесків відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та перерви між завершенням навчання (роботи) за кордоном та відновленням навчання (роботи) в Україні не більше трьох місяців;
8) час наукового стажування, у тому числі в іноземній науковій установі (закладі вищої освіти), за умови сплати страхових внесків відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
Стаття 36. Оплата і стимулювання праці (навчання) вчених
( Назва статті 36 в редакції Закону № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
1. Оплата праці наукового працівника повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для його ефективної самостійної творчої діяльності, підвищення престижності професії наукового працівника, стимулювати залучення талановитої молоді до наукової і науково-технічної діяльності та підвищення кваліфікації наукових працівників.
Заробітна плата наукових працівників складається з посадових окладів (ставок), премій, доплат за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової, науково-педагогічної роботи та інших надбавок, доплат та винагород, передбачених законодавством у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Аспірантам, ад’юнктам і докторантам, зарахованим на навчання за державним замовленням, призначається стипендія в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Абзац другий частини першої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
Науковому працівнику за виконання роботи у вільний від основного навантаження час винагорода виплачується за договорами цивільно-правового характеру та за роботу за сумісництвом - на умовах трудового договору.
( Абзац третій частини першої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
2.
( Дію абзацу першого частини другої статті 36 зупинено на 2026 рік згідно із Законом № 4695-IX від 03.12.2025 ) ( Дію абзацу першого частини другої статті 36 зупинено на 2025 рік згідно із Законом № 4059-IX від 19.11.2024 )
Держава гарантує встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (закладів вищої освіти), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче одинадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня 2020 року.
( Абзац перший частини другої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 01.01.2023, див. пункт 1 розділу II )
Умови оплати праці працівників державних наукових установ, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, а комунальних наукових установ, що фінансуються з місцевого бюджету, встановлюються засновником відповідно до законодавства України.
Оплата праці наукових працівників, які виконують науково-дослідні роботи за контрактом за рахунок коштів вітчизняних та іноземних замовників робіт та грантів, визначається за угодою сторін у межах коштів на оплату праці, визначених замовником або надавачем гранту.
3. Науковим працівникам, які зробили вагомий внесок у розвиток науки, можуть встановлюватися державні стипендії, а для підтримки наукової молоді - стипендії для молодих вчених відповідно до законодавства.
Держава створює умови для мотивації (стимулювання та заохочення) молодих вчених, зокрема шляхом:
1) збереження доплат за науковий ступінь та вчене звання при визначенні стипендіального забезпечення докторантів;
2) створення системи державних молодіжних стипендій, премій та грантів;
3) фінансування стажування у провідних наукових установах, у тому числі за кордоном;
4) фінансування наукових відряджень, у тому числі закордонних, для участі в наукових заходах.
Дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам Національної академії наук України та національних галузевих академій наук встановлюється довічна плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Вчені мають право в робочий час здійснювати з дозволу керівника наукової установи науково-педагогічну діяльність у закладах вищої освіти не за місцем основної роботи обсягом до 240 годин протягом навчального року із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.
( Абзац восьмий частини третьої статті 36 в редакції Закону № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
Тривалість щорічної відпустки наукового працівника залежить від посади, наукового ступеня та місця роботи і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 37. Пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників
1. Пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
( Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016; в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
Стаття 38. Соціальний захист наукового працівника
1. Окремим категоріям наукових (науково-педагогічних) працівників за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть надаватися службові житлові приміщення.
2. Науковим працівникам, які мають науковий ступінь доктора філософії або доктора наук, для створення умов для провадження наукової діяльності надається в установленому законодавством порядку додаткова жила площа у вигляді кімнати (кабінету) або в розмірі до 20 квадратних метрів. Зазначена додаткова жила площа оплачується в одинарному розмірі.
3. Науковим (науково-педагогічним) працівникам за рішенням уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить наукова установа або заклад вищої освіти, Національної академії наук України або національних галузевих академій наук може надаватися у постійне користування житло за рахунок цільового бюджетного фінансування та інших джерел.
4. Держава забезпечує надання науковим (науково-педагогічним) працівникам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла пільгових довгострокових кредитів, порядок надання яких визначається Кабінетом Міністрів України. Кошти на зазначені цілі щорічно передбачаються в Державному бюджеті України.
5. Держава створює умови для забезпечення молодих вчених житлом шляхом пріоритетного пільгового молодіжного кредитування на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, першочергового надання службового житла.
Розділ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 39. Повноваження Верховної Ради України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
1. Верховна Рада України:
1) здійснює державне регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
2) затверджує основні засади і напрями державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
3) затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та загальнодержавні програми науково-технічного розвитку України;
4) здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.
Стаття 40. Повноваження Президента України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
1. Президент України діє у сфері наукової і науково-технічної діяльності відповідно до Конституції та законодавства України.
Стаття 41. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
1. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади:
1) забезпечує реалізацію державної науково-технічної політики, розвиток і зміцнення науково-технічного потенціалу України;
3) подає Верховній Раді України пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
4) забезпечує розроблення і виконання державних цільових наукових і науково-технічних програм;
5) затверджує відповідно до своєї компетенції державні цільові наукові і науково-технічні програми;
6) забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з Національної радою України з питань розвитку науки і технологій;
7) розглядає рекомендації Національної ради України з питань розвитку науки і технологій та приймає за ними рішення;
8) затверджує порядок використання коштів Національного фонду досліджень України, а також порядок конкурсного відбору та фінансування проектів Національним фондом досліджень України, який розробляється науковою радою Національного фонду досліджень України та погоджується наглядовою радою Національного фонду досліджень України;
( Пункт 8 частини першої статті 41 в редакції Законів № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II, № 2842-IX від 13.12.2022 )
9) затверджує Голову Національного фонду досліджень України;
10) засновує гранти та премії Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності та визначає порядок їх надання;
11) вживає заходів до вдосконалення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
12) здійснює інші повноваження у сфері наукової і науково-технічної діяльності відповідно до закону.
Стаття 42. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності:
1) розробляє засади наукового і науково-технічного розвитку України та подає відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України та Президенту України;
2) взаємодіє з Національною радою України з питань розвитку науки і технологій;
3) координує реалізацію іншими центральними органами виконавчої влади, Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
4) розробляє спільно з Національною радою України з питань розвитку науки і технологій пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та вносить відповідні пропозиції на розгляд Кабінету Міністрів України у встановленому законодавством порядку;
5) забезпечує розвиток загальнодержавної системи науково-технічної інформації;
6) здійснює на засадах, розроблених Національною радою України з питань розвитку науки і технологій, керівництво системою наукової і науково-технічної експертизи;
7) забезпечує інтеграцію вітчизняної науки у світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір із збереженням і захистом національних пріоритетів;
8) здійснює керівництво системою державної атестації наукових установ;
9) координує міжнародне науково-технічне співробітництво, забезпечує дотримання і виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції;
10) формує тематику державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію, здійснює фінансову підтримку виконання державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію;
11) здійснює фінансову підтримку наукової і науково-технічної діяльності закладів вищої освіти, що належать до сфери його управління;
12) забезпечує реєстрацію та облік науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
13) забезпечує реалізацію міжнародних науково-технічних програм і проектів відповідно до міжнародних договорів;
14) розробляє проекти міждержавних програм для забезпечення виконання укладених міжнародних договорів у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
15) укладає відповідно до законодавства міжнародні договори про співробітництво у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
16) забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
17) взаємодіє в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій;
18) розробляє порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук та подає його на затвердження до Кабінету Міністрів України;
( Пункт 18 статті 42 в редакції Закону № 1369-IX від 30.03.2021 )
19) формує та затверджує перелік наукових спеціальностей за галузями науки, відповідно до яких присуджуються наукові ступені кандидата наук і доктора наук;
( Статтю 42 доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 1369-IX від 30.03.2021 )
20) затверджує порядок формування переліку наукових фахових видань України;
( Статтю 42 доповнено пунктом 20 згідно із Законом № 1369-IX від 30.03.2021 )
21) розробляє та затверджує положення про спеціалізовану вчену раду з присудження наукового ступеня доктора наук, утворює відповідні спеціалізовані вчені ради та контролює їхню діяльність;
( Статтю 42 доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 1369-IX від 30.03.2021 )
22) затверджує та визнає недійсним рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук, розглядає питання про позбавлення наукового ступеня, оформлює та видає дипломи кандидата наук, доктора наук;
( Статтю 42 доповнено пунктом 22 згідно із Законом № 1369-IX від 30.03.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
23) затверджує форму диплома кандидата наук, доктора наук;
( Статтю 42 доповнено пунктом 23 згідно із Законом № 1369-IX від 30.03.2021 )
24) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
( Статтю 42 доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 1369-IX від 30.03.2021 )
Стаття 43. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності
1. Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень:
1) здійснюють управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності відповідних галузей;
2) визначають спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, напрями розвитку наукового і науково-технологічного потенціалу відповідних галузей, спрямовують і контролюють діяльність наукових установ, що належать до сфери їх управління;
3) залучають наукові установи та заклади вищої освіти (за їх згодою) до розв’язання проблем науково-технічного розвитку, беруть участь у визначенні пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні, державних цільових наукових та науково-технічних програм і державного замовлення у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
4) розробляють спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, програми науково-технічного розвитку відповідних галузей та заходи з їх виконання, організують їх виконання;
5) сприяють розробленню, освоєнню та виробництву сучасної конкурентоспроможної продукції на основі використання нових високоефективних технологій, устаткування, матеріалів, інформаційного забезпечення;
6) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
2. Державні органи, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до сфери управління яких належать наукові установи, мають право своїми нормативно-правовими актами встановлювати особливі вимоги щодо:
1) управління відповідними науковими установами та організації наукової і науково-технічної діяльності в цих установах;
2) діяльності та повноважень органів управління і громадського самоврядування у відповідних наукових установах;
3) кандидатів на посади начальників (керівників) відповідних наукових установ, їх структурних підрозділів;
4) призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників) відповідних наукових установ;
5) кандидатів на посади наукових працівників та заміщення вакантних посад наукових працівників у відповідних наукових установах;
6) реалізації прав і обов’язків наукових працівників у відповідних наукових установах;
7) підготовки наукових кадрів в ад’юнктурі та докторантурі відповідних наукових установ, вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.
Нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
( Статтю 43 доповнено частиною другою згідно із Законом № 1986-IX від 17.12.2021 )
Стаття 44. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності
1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади щодо наукової та науково-технічної діяльності відповідно до їх компетенції:
1) забезпечують виконання державних цільових наукових та науково-технічних програм;
2) організовують розроблення та виконання регіональних (територіальних) програм науково-технічного розвитку;
3) сприяють розвитку інфраструктури наукової та науково-технічної діяльності регіону;
4) залучають відповідні наукові установи (за їх згодою) до розв’язання проблем науково-технічного розвитку регіону.
Розділ V
ФОРМИ І МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ У НАУКОВІЙ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 45. Цілі та напрями державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності
1. Основними цілями державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності є:
1) забезпечення наукового обґрунтування визначення стратегічних завдань розвитку економіки та суспільства;
2) досягнення високого рівня розвитку науки і техніки;
3) примноження національного багатства на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;
4) створення умов для досягнення високого рівня життя кожного громадянина, його фізичного, духовного та інтелектуального розвитку шляхом використання сучасних досягнень науки і техніки;
5) зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;
6) створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
7) забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості;
8) сприяння розвитку наукової і науково-технічної діяльності у підприємницькому секторі;
9) інтеграція вітчизняного сектору наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у світовий науковий та Європейський дослідницький простір.
2. Держава забезпечує:
1) соціально-економічні, організаційні, правові умови для формування та ефективного використання наукового та науково-технічного потенціалу, включаючи державну підтримку суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності;
2) створення сучасної дослідницької інфраструктури і системи інформаційного забезпечення наукової і науково-технічної діяльності, інтеграцію освіти, науки і виробництва;
( Пункт 2 частини другої статті 45 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
3) підготовку кадрів у сфері наукової і науково-технічної діяльності закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти, науковими установами, а також спеціалізованими загальноосвітніми навчальними закладами, які взаємодіють між собою та з науковими установами;
4) підвищення престижності наукової і науково-технічної діяльності, підтримку та заохочення молодих вчених;
5) фінансування та матеріальне забезпечення фундаментальних та прикладних досліджень;
6) організацію прогнозування тенденцій науково-технічного розвитку на довгостроковий та середньостроковий періоди;
7) підтримку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, державних цільових наукових і науково-технічних програм та концентрацію ресурсів для їх реалізації;
8) створення ринку наукової і науково-технічної продукції та впровадження досягнень науки і техніки в усі сфери суспільного життя;
9) правову охорону інтелектуальної власності та створення умов для її ефективного використання;
10) організацію і проведення статистичних спостережень у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
11) проведення наукової і науково-технічної експертизи виробництва, нових технологій, техніки, результатів досліджень, наукових (науково-технічних) програм і проектів тощо;
12) стимулювання наукової та науково-технічної творчості, винахідництва;
13) пропагування наукових та науково-технічних досягнень, винаходів, нових сучасних технологій, внеску України у розвиток світової науки і техніки;
14) встановлення взаємовигідних зв’язків з іншими державами для інтеграції вітчизняної та світової науки, входження вітчизняної науки у світовий науковий та Європейський дослідницький простір;
15) впровадження принципів відкритої науки, зокрема прозорості, контролю, відкритого доступу, відкритого рецензування, відтворюваності, рівності можливостей, відповідальності, взаємної поваги, підзвітності, гнучкості, сталості, інклюзивності, співробітництва та комунікації.
( Частину другу статті 45 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
Стаття 46. Основні принципи державного управління та регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності
1. Під час здійснення державного управління та регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності держава керується такими принципами:
1) єдності науково-технічного, економічного, соціального та духовного розвитку суспільства;
2) ефективного поєднання централізації та децентралізації управління у науковій та науково-технічній діяльності;
3) додержання вимог екологічної безпеки;
4) визнання свободи наукової творчості;
5) збалансованості розвитку фундаментальних і прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок;
6) використання досягнень світової науки, можливостей міжнародного наукового співробітництва;
7) свободи поширення відкритої науково-технічної інформації;
8) відкритості для міжнародного науково-технічного співробітництва, забезпечення інтеграції української науки у світовий науковий та Європейський дослідницький простір із забезпеченням захисту інтересів національної безпеки;
9) визнання певного обґрунтованого ризику отримання негативного результату у провадженні наукової і науково-технічної діяльності;
10) поширення та впровадження практик і принципів відкритої науки;
( Частину першу статті 46 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
11) сприяння належному управлінню дослідницькими даними (принципи FAIR).
( Частину першу статті 46 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
Стаття 47. Фінансово-кредитні та податкові інструменти державного регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності
1. Держава застосовує фінансово-кредитні та податкові інструменти для створення економічно сприятливих умов для ефективного провадження наукової і науково-технічної діяльності відповідно до законодавства України, забезпечення до 2025 року збільшення обсягу фінансування науки за рахунок усіх джерел до 3 відсотків валового внутрішнього продукту - показника, визначеного Лісабонською стратегією Європейського Союзу.
2. Державні наукові установи та заклади вищої освіти звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість з наукових приладів, обладнання, запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому та електронному вигляді, що ввозяться в Україну для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності (крім підакцизних товарів).
Стаття 48. Фінансове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності
1. Фінансове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності в Україні здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів установ, організацій та підприємств, вітчизняних та іноземних замовників робіт, грантів, інших джерел, не заборонених законом.
Одним із основних інструментів реалізації державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності є бюджетне фінансування. Бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Обсяг коштів державного бюджету, що спрямовується на наукову і науково-технічну діяльність, щорічно визначається у законі України про Державний бюджет України окремим рядком як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках).
( Абзац третій частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
2. Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України. Частина фінансування, що за рішенням Національної ради України з питань розвитку науки і технологій спрямовується на конкурсне фінансування проектів через Національний фонд досліджень України, щорічно збільшується. Збільшення обсягу грантового фінансування не може відбуватися за рахунок зменшення базового фінансування основної діяльності наукових установ, наукових організацій та наукових досліджень у закладах вищої освіти, рівень якого враховує щорічний індекс інфляції. Видатки на наукову і науково-технічну діяльність за рахунок державного бюджету є захищеними статтями видатків бюджету.
Кошти державного бюджету виділяються на підтримку основної діяльності державних наукових установ, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, проведення наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок університетів, академій, інститутів, фінансування окремих наукових і науково-технічних програм, проектів та надання грантів.
3. Бюджетне фінансування наукової та (або) науково-технічної діяльності за рахунок коштів загального фонду державного бюджету спрямовується на забезпечення:
1) основної діяльності державних наукових установ, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, та наукових досліджень університетів, академій, інститутів;
2) виконання окремих наукових і науково-технічних програм, проектів та надання грантів.
Фінансування основної діяльності державних наукових установ, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, наукових досліджень закладів вищої освіти здійснюється у межах видатків, передбачених у кошторисах на зазначені цілі.
Фінансування окремих наукових і науково-технічних програм, проектів та надання грантів здійснюється на договірних засадах, передбачає проведення конкурсного відбору за результатами наукової і науково-технічної експертизи або процедури закупівлі відповідно до законодавства.
Фінансування головним розпорядником бюджетних коштів окремих наукових і науково-технічних програм та проектів, виконавцями яких є установи, що належать до сфери його управління, а також надання їм грантів здійснюються у затвердженому ним порядку.
4. Базове фінансування основної діяльності державних наукових установ, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, наукових досліджень університетів, академій, інститутів здійснюється для:
1) проведення фундаментальних наукових досліджень;
2) підтримки найважливіших для держави напрямів прикладних наукових досліджень і науково-технічних розробок, зокрема в інтересах національної безпеки та оборони;
3) розвитку дослідницької інфраструктури;
( Пункт 3 частини четвертої статті 48 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
4) розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності;
5) збереження та розвитку наукових об’єктів, що становлять національне надбання;
6) підготовки наукових кадрів;
7) розроблення наукових засад державної політики у відповідних сферах та наукового забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на відповідні органи виконавчої влади;
8) забезпечення доступу до науково-технічної інформації та наукової літератури на всіх видах носіїв.
5. Фінансування окремих наукових і науково-технічних програм, проектів та надання грантів здійснюється на конкурсній основі для:
1) науково-технічних програм і окремих розробок, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
2) забезпечення проведення прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, які виконуються за державним замовленням та в рамках державних цільових наукових та науково-технічних програм;
3) реалізації проектів у межах міжнародного науково-технічного співробітництва;
4) розроблення наукових засад державної політики у відповідних сферах, проведення наукової експертизи проектів нормативно-правових актів, державних програм;
5) розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності.
6. Кошти бюджетних програм сприяння розвитку виробничо-орієнтованих наукових установ спрямовуються на:
1) фінансування виробничо-орієнтованих наукових установ для забезпечення проведення наукових досліджень, здійснення науково-технічних (експериментальних) розробок;
2) розвиток дослідницької інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності;
( Пункт 2 частини шостої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
3) повне або часткове безвідсоткове кредитування інноваційних та інвестиційних проектів виробничо-орієнтованих наукових установ;
4) повну або часткову компенсацію відсотків, сплачених виробничо-орієнтованими науковими установами комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних та інвестиційних проектів виробничо-орієнтованих (галузевих) наукових установ.
Порядок використання коштів бюджетних програм сприяння розвитку виробничо-орієнтованих наукових установ для реалізації їх інноваційних та інвестиційних проектів затверджується Кабінетом Міністрів України.
7. Фінансування шляхом надання грантів здійснюється на конкурсній основі для:
1) виконання наукових досліджень і розробок;
2) розвитку матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок високого рівня;
3) підтримки організації та проведення наукових конференцій, симпозіумів, наукових турнірів, конкурсів наукової творчості, інших науково-комунікативних заходів та заходів з популяризації науки;
4) наукового стажування наукових працівників;
5) забезпечення доступу до науково-технічної інформації та наукової літератури на всіх видах носіїв.
8. Фінансування наукових, науково-технічних робіт (цільових проектів) на конкурсній основі (конкурсне фінансування) здійснюється за результатами конкурсного відбору після проведення наукової та науково-технічної експертизи заявок (запитів), що подаються замовникам потенційними виконавцями таких робіт (проектів), без застосування процедур закупівлі.
10. Бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності здійснюється відповідно до законодавства України.
Стаття 49. Статус та завдання Національного фонду досліджень України
1. Національний фонд досліджень України утворюється з метою стимулювання фундаментальних та прикладних наукових досліджень, реалізації єдиної державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності в межах його повноважень, розвитку національного дослідницького простору та його інтеграції до світового дослідницького простору, розбудови дослідницької інфраструктури в Україні та її інтеграції до світової дослідницької інфраструктури, сприяння налагодженню науково-технічного співробітництва між науковими установами, закладами вищої освіти та представниками реального сектора економіки і сфери послуг, сприяння міжнародному обміну інформацією та вченими, сприяння діяльності, спрямованій на залучення учнівської та студентської молоді до наукової та науково-технічної діяльності, сприяння виробничо-орієнтованим (галузевим) науковим установам шляхом організації конкурсів за запитом відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади або інших замовників, за умови виділення такими центральними органами виконавчої влади або замовниками відповідних коштів, проведення конкурсів та/або конкурсних відборів відповідно до законодавства, популяризації наукової і науково-технічної діяльності.
( Абзац перший частини першої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
Національний фонд досліджень України проводить оцінку якості та результативності виконання підтриманих ним проектів, створює і підтримує базу даних наукових розробок та досліджень, що ним фінансувалися.
2. Національний фонд досліджень України є державною бюджетною установою, основним завданням якої є грантова підтримка:
1) фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук;
2) прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.
Грантова підтримка прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що проводяться протягом декількох років, надається за напрямами розвитку науки і техніки, визначеними законом пріоритетними на момент проведення конкурсного відбору відповідних проектів;
( Частину другу статті 49 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2842-IX від 13.12.2022 )
3) проектів за іншими напрямами, визначеними частиною другою статті 51 цього Закону.
( Частину другу статті 49 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
3. Національний фонд досліджень України є юридичною особою, що утворена Кабінетом Міністрів України.
Об’єкти права державної власності передаються Національному фонду досліджень України на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом.
( Частину третю статті 49 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4196-IX від 09.01.2025 )
Національний фонд досліджень України має самостійний баланс, свою печатку і штамп.
4. Положення про Національний фонд досліджень України, а також зміни до нього розробляються наглядовою радою Національного фонду досліджень України та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
( Абзац перший частини четвертої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2842-IX від 13.12.2022 )
У своїй діяльності Національний фонд досліджень України керується законами України, своїм положенням, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та іншими нормативно-правовими актами України.
5. Національний фонд досліджень України є головним розпорядником бюджетних коштів.
Кошти Національного фонду досліджень України формуються за рахунок:
1) коштів державного бюджету;
2) добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів України;
3) інших джерел, не заборонених законодавством України.
Розмір бюджетного фінансування Національного фонду досліджень України щорічно визначається у законі України про Державний бюджет України окремим рядком.
Держава забезпечує фінансування Національного фонду досліджень України згідно з рекомендаціями Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
6. Кошти, що розподіляються Національним фондом досліджень України для підтримки проектів, є грантами і розподіляються на конкурсній основі з урахуванням вимог, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".
( Частина шоста статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 114-IX від 19.09.2019 )
7. Порядок конкурсного відбору та фінансування проектів Національним фондом досліджень України включає напрями грантової підтримки відповідно до частини другої статті 51 цього Закону, а також визначає порядок проведення спільних з іноземним та/або міжнародним фондом, товариством, установою, організацією, об’єднанням конкурсних відборів проектів, що будуть виконуватися спільно українськими та іноземними юридичними особами, іноземними (міжнародними) науковими товариствами, установами, організаціями, об’єднаннями в рамках міжнародного двостороннього та/або багатостороннього наукового і науково-технічного співробітництва.
( Частина сьома статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II; в редакції Закону № 2842-IX від 13.12.2022 )
8. Національний фонд досліджень України є некомерційною організацією і не має на меті отримання прибутку.
Стаття 50. Основні принципи та засади діяльності Національного фонду досліджень України
1. Основними принципами діяльності Національного фонду досліджень України є:
1) максимальна відкритість та прозорість;
2) незалежність та об’єктивність наукової і науково-технічної експертизи проектів;
( Пункт 2 частини першої статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2842-IX від 13.12.2022 )
3) дотримання засад доброчесної конкуренції.
Запобігання конфлікту інтересів при виборі членів органів управління фонду та під час організації конкурсних відборів і фінансування проектів;
( Абзац другий пункту 3 частини першої статті 50 в редакції Закону № 2842-IX від 13.12.2022 )
4) повага і дотримання авторських та суміжних прав, а також принципів наукової етики;
5) дотримання цінностей, принципів і правил академічної доброчесності.
( Частину першу статті 50 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4742-IX від 18.12.2025 )
2. Національний фонд досліджень України має право:
1) проводити конкурсний відбір проектів, що фінансуватимуться за рахунок грантової підтримки, та визначати умови його проведення;
2) укладати відповідно до законодавства договори про надання грантової підтримки, у тому числі за результатами проведення спільних із іноземним та/або міжнародним фондом, товариством, установою, організацією, об’єднанням конкурсних відборів проектів, що будуть виконуватися спільно українськими та іноземними юридичними особами, іноземними (міжнародними) науковими товариствами, установами, організаціями, об’єднаннями, на підставі угоди між Національним фондом досліджень України та іноземним фондом, товариством, установою, організацією, об’єднанням про проведення спільного конкурсу та фінансування проектів, а також здійснювати контроль за їх виконанням;