14. Порядок роботи та інші повноваження загальних зборів Національної академії наук України, Президії Національної академії наук України визначаються Статутом Національної академії наук України.
Стаття 18. Національні галузеві академії наук
1. Національні галузеві академії наук - Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України - це самоврядні наукові організації, засновані на державній власності, що є державними організаціями, створеними як неприбуткові державні бюджетні установи.
2. Організаційна побудова національних галузевих академій наук, їх матеріально-фінансове забезпечення та гарантії діяльності здійснюються згідно з положеннями, встановленими цим Законом для Національної академії наук України, з урахуванням специфіки діяльності та норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", а також статутів відповідних національних галузевих академій наук.
( Частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
3. Національні галузеві академії наук як самоврядні наукові організації України координують, організують і проводять дослідження у відповідних галузях науки і техніки, взаємодіють з відповідними органами державної влади з метою виконання завдань, визначених державними пріоритетами у цих галузях.
4. Діяльність національних галузевих академій наук у частині, що не порушує їх самоврядності, координується Кабінетом Міністрів України.
Національні галузеві академії наук є головними розпорядниками бюджетних коштів.
Національні галузеві академії наук України провадять свою діяльність відповідно до законодавства України та їх статутів, які затверджуються загальними зборами національних галузевих академій наук і реєструються Міністерством юстиції України, за наявності висновків центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у науковій та науково-технічній сфері, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері.
5. Національні галузеві академії наук подають Кабінетові Міністрів України щорічний звіт про результати своєї наукової і науково-технічної діяльності та використання коштів, виділених їм з державного бюджету, разом з висновком Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
6. Використання державного майна, переданого національним галузевим академіям наук, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу".
Земельні ділянки надаються національним галузевим академіям наук у постійне користування відповідно до земельного законодавства.
( Частина шоста статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
7. Створення, реорганізація та ліквідація державних наукових установ (організацій, підприємств), що перебувають у віданні національних галузевих академій наук, здійснюються у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наукові установи національних галузевих академій наук підлягають обов’язковій державній атестації в порядку, встановленому цим Законом.
Національні галузеві академії наук і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності, інші центральні органи виконавчої влади можуть утворювати наукові установи подвійного підпорядкування, а наукові установи національних галузевих академій наук разом з університетами, академіями, інститутами - спільні наукові підрозділи.
Стаття 19. Наукова і науково-технічна діяльність у системі вищої освіти
1. Наукова та науково-технічна діяльність у закладах вищої освіти є невід’ємною складовою освітньої діяльності і провадиться з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти.
2. Наукова і науково-технічна діяльність у системі вищої освіти провадиться відповідно до законів України "Про освіту", "Про вищу освіту" та цього Закону.
3. Заклади вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності підлягають державній атестації в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Частина третя статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
4. На заклади вищої освіти (університети, академії, інститути), що пройшли державну атестацію в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності, поширюються гарантії забезпечення наукової (науково-технічної) діяльності, визначені цим Законом для наукових установ. На науково-педагогічних працівників таких закладів вищої освіти поширюються гарантії наукової (науково-технічної) діяльності, визначені цим Законом для наукових працівників.
Стаття 20. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій
1. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, що утворюється при Кабінетові Міністрів України з метою забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
2. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій складається з Наукового та Адміністративного комітетів, що мають однаковий кількісний склад.
3. Положення про Національну раду України з питань розвитку науки і технологій та її персональний склад затверджує Кабінет Міністрів України.
4. Національну раду України з питань розвитку науки і технологій очолює Голова, яким за посадою є Прем’єр-міністр України. Голова Національної ради України з питань розвитку науки і технологій має двох заступників, якими за посадами є голова Наукового комітету та голова Адміністративного комітету. Голова Адміністративного комітету - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності. Спільні засідання Наукового та Адміністративного комітетів у разі відсутності Голови Національної ради України з питань розвитку науки і технологій почергово проводять голови відповідних комітетів.
5. Секретар Національної ради України з питань розвитку науки і технологій призначається Головою Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
6. Організаційне, матеріально-технічне, інформаційне та інше забезпечення діяльності Національної ради України з питань розвитку науки і технологій здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій у роботі використовує бланк із своїм найменуванням.
7. Основними функціями Національної ради України з питань розвитку науки і технологій є:
1) підготовка та подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
2) підготовка пропозицій щодо визначення пріоритетів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації;
3) підготовка пропозицій щодо інтеграції вітчизняної науки у світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів;
4) підготовка пропозицій щодо засад функціонування в Україні системи незалежної експертизи державних цільових наукових та науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових установ, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань;
5) розгляд та надання висновків щодо проектів концепцій державних цільових наукових та науково-технічних програм та проектів таких програм;
6) надання Кабінетові Міністрів України рекомендацій щодо формування державного бюджету в частині визначення загальних обсягів фінансування наукової і науково-технічної діяльності та його розподілу між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень, а також у частині визначення структури розподілу між напрямами грантової підтримки Національного фонду досліджень України;
7) заслуховування та оцінювання звітів центральних органів виконавчої влади, Національного фонду досліджень України, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та інших головних розпорядників бюджетних коштів, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність або є замовниками наукових досліджень та розробок, про стан використання коштів на наукову та науково-технічну діяльність та отримані результати і внесення пропозицій за результатами їх розгляду;
8) підготовка та оприлюднення щорічної доповіді про стан та перспективи розвитку сфери наукової та науково-технічної діяльності України, а також про стан виконання Україною пріоритетів Європейського дослідницького простору та надання пропозицій щодо плану їх реалізації на наступний рік;
9) підготовка пропозицій щодо створення, діяльності та розвитку дослідницької інфраструктури;
( Пункт 9 частини сьомої статті 20 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
10) взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій;
11) ініціювання і замовлення прогнозних та форсайтних досліджень у галузі науки, технологій, інновацій, організації та проведення наукової експертизи рішень центральних органів виконавчої влади, що стосуються наукової сфери, а також проектів концепцій державних цільових наукових та науково-технічних програм і проектів таких програм;
12) надання пропозицій щодо принципів наукової етики та механізмів контролю за їх дотриманням;
12-1) надання рекомендацій Національній академії наук України, національним галузевим академіям наук України, науковим установам щодо дотримання цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
( Частину сьому статті 20 доповнено пунктом 12-1 згідно із Законом № 4742-IX від 18.12.2025 )
13) розроблення спільно з представниками реального та фінансового секторів економіки та іншими зацікавленими сторонами пропозицій щодо створення механізмів комерціалізації результатів наукових досліджень;
14) внесення рекомендацій щодо оптимальних шляхів реалізації проектів і програм міжнародної технічної допомоги у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
15) надання пропозицій щодо розвитку наукової та науково-технічної сфери в Україні;
16) розроблення пропозицій щодо стратегії розвитку системи залучення та підготовки учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності.
8. Основною формою роботи Національної ради України з питань розвитку науки і технологій є спільне засідання Наукового та Адміністративного комітетів, на якому Національна рада України з питань розвитку науки і технологій ухвалює рекомендації для Кабінету Міністрів України з питань, що належать до її компетенції. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій проводить спільні засідання за потреби, але не менше чотирьох разів на рік.
9. Головує на спільних засіданнях Наукового та Адміністративного комітетів Голова Національної ради України з питань розвитку науки і технологій або, за його дорученням, один із заступників Голови. Спільне засідання Наукового та Адміністративного комітетів є правомочним, якщо на ньому присутні більше двох третин складу Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. За результатами спільного засідання оформляється протокол, який підписують головуючий та секретар.
10. Спільні засідання Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій проходять відкрито, на них можуть бути присутні суб’єкти наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, представники медіа та бізнесу.
11. Рішення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більш як дві третини присутніх на засіданні її членів.
12. Рішення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, прийняті в межах її повноважень, що стосуються окремих центральних органів виконавчої влади, є обов’язковими для розгляду такими органами.
13. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій реалізує свої функції, керуючись принципами субсидіарності та пропорційності міри впливу.
14. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій для підготовки рішень з питань, що належать до її компетенції, утворює постійні або тимчасові робочі групи. Персональний склад робочих груп формується з числа членів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій з обов’язковим представництвом членів Наукового та Адміністративного комітетів, а також осіб, рекомендованих для участі в робочій групі Головою Національної ради України з питань розвитку науки і технологій або його заступниками. До складу робочих груп можуть включатися вчені, викладачі закладів вищої освіти, представники державного та приватного секторів економіки, вітчизняні та іноземні експерти.
15. Робочі групи Національної ради України з питань розвитку науки і технологій діють на принципах відкритості та прозорості. Розроблені робочими групами проекти документів подаються на розгляд Наукового комітету.
16. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій діє на засадах відкритості та гласності. Про свою діяльність, проекти рішень та прийняті рішення Національна рада України з питань розвитку науки і технологій систематично та завчасно інформує громадськість на своєму офіційному веб-сайті.
Проекти рішень Національної ради України з питань розвитку науки і технологій оприлюднюються, як правило, не менш як за два тижні до їх розгляду на спільному засіданні Наукового та Адміністративного комітетів.
Стаття 21. Науковий та Адміністративний комітети Національної ради України з питань розвитку науки і технологій
1. Науковий комітет - це робочий колегіальний орган Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, що представляє інтереси наукової громадськості.
Склад Наукового комітету формується із 24 вчених, які представляють наукову спільноту, є науковими лідерами, мають визначні наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру в науковому середовищі.
2. Науковий комітет очолює голова, який має одного заступника. Голова Наукового комітету та його заступник обираються членами Наукового комітету з його складу.
3. Члени Наукового комітету обираються Ідентифікаційним комітетом з питань науки, який керується тим, що склад Наукового комітету має бути здатним реалізувати наукове лідерство, бути авторитетним і незалежним, збалансовано представляти всю наукову спільноту.
4. Персональний склад Наукового комітету затверджується Кабінетом Міністрів України.
5. Члени Наукового комітету виконують свої обов’язки на громадських засадах.
Відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків членів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.
6. Членами Наукового комітету не можуть бути керівники наукових установ та організацій, закладів вищої освіти.
Члени Наукового комітету не можуть працювати в одній науковій установі, об’єднанні наукових установ, підрозділі (факультеті, інституті) закладу вищої освіти та не можуть бути близькими особами відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
Не може бути обрана членом Наукового комітету особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
( Пункт 2 частини шостої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
3) за вироком суду позбавлена права обіймати відповідні посади;
4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
5) піддавалася адміністративному стягненню за правопорушення, пов’язане з корупцією - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
( Пункт 5 частини шостої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
6) підпадає під дію частин третьої і четвертої статті 1 Закону України "Про очищення влади";
7) відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади";
8) є керівником наукової установи або організації, закладу вищої освіти.
7. Строк повноважень кожного з членів Наукового комітету не може перевищувати чотирьох років. Кожні два роки має відбуватися оновлення не менше половини персонального складу Наукового комітету. Одна і та сама особа не може бути членом Наукового комітету більше двох строків.
8. Науковий комітет з метою реалізації функцій Національної ради України з питань розвитку науки і технологій:
1) розглядає проекти документів, розроблені робочими групами з питань, що належать до компетенції Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, та приймає щодо них рішення, які вносяться на розгляд Національної ради України з питань розвитку науки і технологій;
2) ініціює утворення постійних або тимчасових робочих груп, а також експертних комісій з окремих питань;
3) делегує своїх членів та пропонує експертів до складу робочих груп;
4) виконує функції наглядової ради Національного фонду досліджень України;
5) виконує функцію Ідентифікаційного комітету для Наукової ради Національного фонду досліджень України;
6) проводить експертизу нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади на предмет відповідності інтересам та засадам державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, надає відповідні рекомендації.
Проекти нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, що стосуються сфери наукової та науково-технічної діяльності, в обов’язковому порядку направляються до Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій для проведення їх експертизи та підготовки відповідних рекомендацій.
Науковий комітет зобов’язаний розглянути направлений проект нормативно-правового акта на предмет відповідності інтересам та засадам державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності та направити відповідні рекомендації протягом терміну, встановленого головним розробником проекту, але не менш як за три дні і не більш як за 21 день із дня отримання проекту.
Якщо протягом зазначеного терміну Науковий комітет не розглянув і не направив відповідних рекомендацій, такий проект нормативно-правового акта вважається погодженим Науковим комітетом.
9. Основною формою роботи Наукового комітету є засідання, які проводяться за потреби, але не менше чотирьох разів на рік.
Спільному засіданню Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій обов’язково передує засідання Наукового комітету, який розглядає та готує проекти рішень з питань порядку денного спільного засідання.
Оголошення про скликання засідання Наукового комітету оприлюднюється за два тижні до його початку на офіційному веб-сайті Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
10. Рішення Наукового комітету приймаються консенсусом. Якщо консенсусу досягти не вдається, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин складу Наукового комітету. У такому разі на розгляд Національної ради України з питань розвитку науки і технологій разом з рішенням Наукового комітету виноситься аргументована окрема думка членів Наукового комітету, які не підтримали таке рішення.
11. Питання, що виносяться на розгляд спільного засідання Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, проходять обов’язковий попередній розгляд у Науковому комітеті.
12. Адміністративний комітет - це робочий колегіальний орган Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, члени якого представляють центральні органи виконавчої влади (не нижче заступників керівників), Національну академію наук України та національні галузеві академії наук (не нижче віце-президентів), місцеві державні адміністрації, на території яких зосереджено значний науковий потенціал (не нижче заступників голів державних адміністрацій), державні органи, що відповідають за наукову сферу, великі наукоємні підприємства, наукові установи, заклади вищої освіти, інноваційні структури.
( Частина дванадцята статті 21 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
13. Посадовий склад Адміністративного комітету у кількості 24 осіб визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до розподілу функціональних повноважень членів Адміністративного комітету, визначених частиною дванадцятою цієї статті.
( Частина тринадцята статті 21 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
14. Головою Адміністративного комітету є керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності. Голова має заступника, який за посадою є заступником керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
15. Адміністративний комітет з метою реалізації функцій Національної ради України з питань розвитку науки і технологій:
1) ініціює утворення постійних або тимчасових робочих груп, а також експертних комісій з окремих питань;
2) делегує та координує участь членів Адміністративного комітету в робочих групах, а також пропонує експертів до складу робочих груп;
3) надає пропозиції Науковому комітету щодо розгляду питань, пов’язаних з виконанням функцій Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
Стаття 22. Ідентифікаційний комітет з питань науки
1. Ідентифікаційний комітет з питань науки (далі - Ідентифікаційний комітет) - це дорадчий орган при Кабінетові Міністрів України, який на конкурсній основі обирає персональний склад Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Кількісний склад Ідентифікаційного комітету становить дев’ять осіб.
2. Ідентифікаційний комітет розробляє Положення про конкурс щодо обрання членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та формує кваліфікаційні вимоги до кандидатур.
3. Ідентифікаційний комітет формується з вітчизняних та іноземних вчених, які мають вагомі наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру в науковому середовищі.
Не може входити до складу Ідентифікаційного комітету особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
( Пункт 2 частини третьої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
3) за вироком суду позбавлена права обіймати відповідні посади;
4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
5) піддавалася адміністративному стягненню за правопорушення, пов’язане з корупцією - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
( Пункт 5 частини третьої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
6) підпадає під дію частин третьої і четвертої статті 1 Закону України "Про очищення влади";
7) відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
4. Персональний склад Ідентифікаційного комітету та Положення про Ідентифікаційний комітет з питань науки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Строк повноважень членів Ідентифікаційного комітету становить сім років без права перезатвердження на другий строк. Регламент роботи Ідентифікаційного комітету затверджується Ідентифікаційним комітетом.
5. Пропозиції щодо кандидатів у члени Ідентифікаційного комітету надаються українськими та іноземними науковими установами, науковими організаціями, громадськими науковими організаціями, науковими фондами, а також міжнародними та національними радами з питань науки. Самовисування не допускається.
До участі в конкурсі допускаються лише особи, які є докторами наук (для іноземних вчених - докторами філософії) та мають досвід керівництва міжнародними проектами. Кандидатами у члени Ідентифікаційного комітету не можуть бути керівники українських наукових організацій, наукових установ, закладів вищої освіти.
Для формування складу Ідентифікаційного комітету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, оприлюднює українською та англійською мовами оголошення про конкурс на своєму офіційному веб-сайті та надсилає на адресу наукових комітетів Європейської комісії, громадських наукових організацій, що представляють вітчизняну та світову наукову спільноту, прохання подати пропозиції щодо кандидатів у члени Ідентифікаційного комітету з урахуванням вимог, визначених цим Законом. Такі пропозиції надсилаються суб’єктами подання на адресу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, разом із письмовою згодою кандидатів працювати в Ідентифікаційному комітеті.
6. Остаточний рейтинговий список кандидатів у члени Ідентифікаційного комітету формується спеціальною конкурсною комісією, до складу якої включаються перші 25 осіб рейтингу науковців України за індексом Гірша згідно з однією з найчастіше використовуваних міжнародних наукометричних баз даних, що мають вимоги до якості публікацій та рецензування, яку визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, які є докторами наук та мають досвід керівництва міжнародними проектами.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, перевіряє, чи не мають члени спеціальної конкурсної комісії потенційного чи реального конфлікту інтересів, не працюють в одній науковій установі, об’єднанні наукових установ, підрозділі закладу вищої освіти та чи не є близькими особами згідно із Законом України "Про запобігання корупції". У разі виявлення у особи потенційного чи реального конфлікту інтересів, який матиме постійний характер і не зможе бути врегульований в інший спосіб, зокрема шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу, запрошується наступна за рейтингом особа.
( Абзац другий частини шостої статті 22 в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, організовує процедуру рейтингового голосування і передає його результати Кабінету Міністрів України для перевірки наявності потенційного чи реального конфлікту інтересів, який матиме постійний характер і не зможе бути врегульований в інший спосіб, зокрема шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу у членів спеціальної конкурсної комісії і запропонованих кандидатів та для остаточного затвердження складу Ідентифікаційного комітету. Особи, які затверджуються як члени Ідентифікаційного комітету, не повинні мати потенційного чи реального конфлікту інтересів, який матиме постійний характер і не зможе бути врегульований в інший спосіб, зокрема шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу, не можуть працювати в одній науковій установі, об’єднанні наукових установ, підрозділі закладу вищої освіти та не можуть бути близькими особами згідно із Законом України "Про запобігання корупції".
( Абзац третій частини шостої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
7. Ідентифікаційний комітет:
1) після консультацій з вітчизняними та іноземними науковими організаціями формує та оприлюднює кваліфікаційні вимоги до кандидатів у члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій та розробляє Положення про конкурс щодо обрання членів Наукового комітету, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 1 частини сьомої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
2) розглядає документи, подані кандидатами у члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій;
3) складає рейтинговий список кандидатів у члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій;
4) відбирає шляхом рейтингового голосування із загального числа кандидатів осіб, які мають найкращі професійний досвід, знання і моральні якості для виконання обов’язків члена Наукового комітету;
5) оприлюднює перелік кандидатів, які подали заяву на участь у конкурсі, а також перелік осіб, обраних до складу Наукового комітету;
6) оприлюднює заяву про відсутність конфлікту інтересів у обраних членів Наукового комітету та членів Ідентифікаційного комітету, що зазначені особи не працюють в одній науковій установі, об’єднанні наукових установ, підрозділі закладу вищої освіти і не є близькими особами згідно із Законом України "Про запобігання корупції".
8. Організаційною формою роботи Ідентифікаційного комітету є засідання. Засідання Ідентифікаційного комітету є правомочним, якщо на ньому присутні більше двох третин його загального кількісного складу.
9. Засідання Ідентифікаційного комітету проходять відкрито, на них можуть бути присутні представники медіа та наукової громадськості. Інформація про засідання Ідентифікаційного комітету оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
Стаття 23. Громадські наукові організації
1. Громадські наукові організації (громадські академії наук, наукові товариства, наукові асоціації, спілки, об’єднання тощо) - це об’єднання вчених для цілеспрямованого розвитку відповідних напрямів науки, захисту фахових інтересів, координації науково-дослідної роботи, обміну досвідом.
Громадські наукові організації підлягають реєстрації та діють відповідно до законодавства про громадські об’єднання з урахуванням положень цього Закону.
2. Громадські наукові організації для виконання статутних завдань можуть утворювати тимчасові наукові колективи, науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, консалтингові, пошукові організації, співпрацювати з іноземними та міжнародними організаціями, бути колективними членами міжнародних науково-фахових об’єднань, спілок, товариств відповідно до законодавства України.
3. Громадські наукові організації можуть:
1) вносити до органів державної влади пропозиції щодо реалізації та удосконалення державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
2) пропонувати своїх представників до складу Ідентифікаційного комітету, консультативно-дорадчих та експертних органів, що утворюються при органах державної влади.
4. Органи державної влади можуть залучати громадські наукові організації та ради молодих вчених за їх згодою до участі у підготовці та виконанні рішень стосовно наукової і науково-технічної діяльності, наукової і науково-технічної експертизи, науково-технічних програм, проектів і розробок та у взаємодії з ними інформувати населення про безпеку, екологічну безпечність, економічну та соціальну значущість, екологічні та соціально-економічні наслідки реалізації відповідних програм, проектів і розробок.
Стаття 24. Рада молодих вчених
1. Рада молодих вчених є колегіальним виборним дорадчим органом, що може утворюватися як невід’ємна складова громадського самоврядування при центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, Національній академії наук України, національних галузевих академіях наук, наукових центрах, державних ключових лабораторіях, закладах вищої освіти та наукових установах України з метою забезпечення захисту прав та інтересів молодих вчених.
Ради молодих вчених об’єднує молодих вчених відповідного закладу, установи або організації. Усі молоді вчені, які навчаються або працюють у закладі, установі або організації, мають рівні права та можуть обиратися і бути обраними до робочих, виборних та інших органів ради молодих вчених.
( Частина перша статті 24 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
2. У своїй діяльності рада молодих вчених керується законодавством, положенням (статутом) закладу вищої освіти, установи або організації, при яких утворено раду молодих вчених, та положенням про раду молодих вчених.
Представники ради молодих вчених входять до складу вищого колегіального керівного органу закладу, установи, організації чи органу влади, при якому утворено раду молодих вчених.
( Частина друга статті 24 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
3. Центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, заклади вищої освіти, при яких створено раду молодих вчених, сприяють її діяльності та можуть фінансувати заходи і проекти, що ініціюються радою молодих вчених.
4. Типове положення про раду молодих вчених при органах виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 25. Регіональні наукові центри
1. Регіональні наукові центри створюються з метою підвищення ролі науки в розробленні та реалізації ефективної регіональної політики, її орієнтації на поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів, наукове забезпечення розв’язання актуальних проблем соціально-економічного розвитку регіонів.
2. Регіональні наукові центри створюються Національною академією наук України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності, за погодженням з відповідними місцевими органами виконавчої влади.
Галузеві регіональні наукові центри створюються національними галузевими академіями наук спільно з центральними органами виконавчої влади та за участю або за погодженням з відповідними місцевими органами виконавчої влади.
( Частину другу статті 25 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
Стаття 26. Залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності
1. Держава створює умови для залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності через систему спеціалізованих загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, зокрема, наукових ліцеїв і наукових ліцеїв-інтернатів, Малу академію наук України або інші подібні установи позашкільної освіти. Пропозиції щодо стратегії розвитку, процедур реалізації та форм підтримки діяльності, спрямованої на залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності, розробляє Національна рада України з питань розвитку науки і технологій.
2. Науковий ліцей (науковий ліцей-інтернат) здійснює освітню діяльність, спрямовану на залучення та підготовку учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності.
Науковий ліцей (науковий ліцей-інтернат), заснований на державній або комунальній формі власності, має статус бюджетної установи і фінансується за рахунок коштів відповідних державного та/або місцевих бюджетів. Фінансування наукових ліцеїв (наукових ліцеїв-інтернатів) може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.
( Абзац другий частини другої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017 )
3. Мала академія наук України організує та забезпечує участь учнівської молоді у дослідницько-експериментальній, науковій, конструкторській, винахідницькій та пошуковій діяльності, сприяє формуванню інтелектуального капіталу нації, вихованню майбутньої наукової зміни.
Координацію діяльності системи спеціалізованих позашкільних навчальних закладів Малої академії наук України здійснює Національний центр "Мала академія наук України", який є державною організацією, кошти на забезпечення наукової, науково-технічної діяльності якої щорічно визначаються в Державному бюджеті України. Фінансування Національного центру "Мала академія наук України" може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.
Мала академія наук України щорічно подає звіт про свою діяльність та план роботи на наступний рік на затвердження Науковому комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
Розділ III
ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ВЧЕНИХ, НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ
Стаття 27. Підготовка наукових кадрів та підвищення їхньої кваліфікації
1. Основними формами підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації є аспірантура, ад’юнктура та докторантура.
Підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про вищу освіту".
2. Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність або за освітньо-науковою програмою, окремі елементи якої забезпечуються іншими науковими установами та/або закладами вищої освіти, та докторів наук за науковими програмами відповідно до Закону України "Про вищу освіту".
Наукові установи Національної академії наук України та національних галузевих академій наук можуть здійснювати підготовку магістрів за освітньо-науковими програмами відповідно до Закону України "Про вищу освіту".
Освітньо-наукові програми підготовки науковими установами докторів філософії підлягають акредитації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
З метою забезпечення підготовки в системі післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку лікарів-спеціалістів наукові установи можуть здійснювати їх підготовку згідно з отриманою ліцензією на освітню діяльність у сфері післядипломної освіти - підвищення кваліфікації або підготовку в інтернатурі за відповідною спеціальністю.
( Абзац четвертий частини другої статті 27 в редакції Закону № 4246-IX від 12.02.2025 )
Національна академія наук України та національні галузеві академії наук можуть бути засновниками закладів вищої освіти.
3. Наукові працівники підвищують свою кваліфікацію та проходять стажування в Україні і за кордоном.
4. Наукова установа забезпечує науковому працівникові підвищення кваліфікації не рідше ніж один раз на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.
Результати підвищення кваліфікації враховуються під час атестації наукових працівників.
Стаття 28. Наукові ступені і вчені звання
1. Вчені мають право на здобуття відповідно до законодавства наукових ступенів доктора філософії і доктора наук та присвоєння вчених звань старшого дослідника, доцента і професора.
( Абзац перший частини першої статті 28 в редакції Закону № 1369-IX від 30.03.2021 )
Присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань є державним визнанням рівня кваліфікації вченого. Присудження наукового ступеня доктора філософії, присвоєння вчених звань здійснюється відповідно до Закону України "Про вищу освіту". Присудження наукового ступеня доктора наук здійснюється відповідно до цього Закону.
( Абзац другий частини першої статті 28 в редакції Закону № 1369-IX від 30.03.2021 )
Перелік осіб, яким присуджено наукові ступені та присвоєно вчені звання, розміщується у відкритому доступі в мережі Інтернет відповідно до законодавства.
Дисертації (або наукові доповіді - у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях) осіб, які здобувають ступінь доктора наук, а також інші передбачені законодавством відомості оприлюднюються на офіційних веб-сайтах відповідних наукових установ або закладів вищої освіти згідно із законодавством.
( Абзац четвертий частини першої статті 28 в редакції Закону № 1369-IX від 30.03.2021 )
2. Наявність відповідного наукового ступеня або вченого звання може бути кваліфікаційною вимогою для зайняття науковим працівником відповідної посади.
( Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
Стаття 28-1. Присудження наукового ступеня доктора наук
1. Доктор наук - це науковий ступінь, що здобувається особою на основі ступеня доктора філософії (кандидата наук) за науковою спеціальністю та передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, що забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані у наукових виданнях.
2. Документами про науковий ступінь є дипломи доктора філософії, кандидата наук, доктора наук.
У дипломах кандидата наук, доктора наук зазначається інформація про здобутий особою науковий ступінь, галузь науки, спеціальність, назву наукової установи чи закладу вищої освіти, у спеціалізованій вченій раді яких захищено дисертацію. Вимоги до диплома доктора філософії визначаються Законом України "Про вищу освіту".
3. Присудження наукового ступеня доктора наук здійснюється утвореною відповідно до законодавства спеціалізованою вченою радою на підставі публічного захисту дисертації (або наукової доповіді - у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях), вимоги до якої затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
4. Наукові установи, заклади вищої освіти забезпечують трансляцію захисту дисертацій здобувачів наукового ступеня доктора наук у режимі реального часу на своїх офіційних веб-сайтах.
5. До захисту наукового ступеня доктора наук допускаються дисертації у вигляді підготовленого рукопису або наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей, виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Встановлення відповідно до законодавства в поданих до захисту дисертації або наукових публікаціях фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації є підставою для прийняття спеціалізованою вченою радою рішення про відмову у присудженні наукового ступеня доктора наук.
( Частина п'ята статті 28-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4742-IX від 18.12.2025 )( Частину шосту статті 28-1 виключено на підставі Закону № 4742-IX від 18.12.2025 )( Частину сьому статті 28-1 виключено на підставі Закону № 4742-IX від 18.12.2025 )( Закон доповнено статтею 28-1 згідно із Законом № 1369-IX від 30.03.2021 )
Стаття 29. Атестація наукових працівників
1. Атестація наукових працівників проводиться в наукових установах не рідше одного разу на п’ять років з метою:
1) оцінювання рівня професійної підготовки наукового працівника, результативності його роботи;
2) визначення відповідності кваліфікації наукового працівника займаній посаді;
3) виявлення перспективи використання здібностей наукового працівника, стимулювання підвищення його професійного рівня;
4) визначення потреби в підвищенні кваліфікації, професійній підготовці наукового працівника.
2. Положення про атестацію наукових працівників розробляється Національною радою України з питань розвитку науки і технологій та затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Стаття 30. Правовий режим наукового і науково-технічного (прикладного) результату
1. Правовий режим наукового і науково-технічного (прикладного) результату як об’єкта інтелектуальної власності визначається законодавством України.
Стаття 31. Посади наукових працівників
1. Основними посадами наукових працівників наукових установ (їхніх філій, інших відокремлених підрозділів), наукових підрозділів юридичних осіб державної та інших форм власності є:
1) керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник);
2) заступник керівника (перший віце-президент, віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи;
3) радник при дирекції наукової установи;
4) член Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії наук;
5) радник Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії наук;
6) академік - секретар відділення (його заступники);
7) головний учений секретар, учений секретар (їх заступники);
8) керівник (завідувач, секретар відповідальний, головний редактор) та заступники керівника (завідувача, секретаря відповідального, головного редактора) наукового підрозділу, наукового видавництва, редакції наукового видання;
( Пункт 8 частини першої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
9) головний конструктор, головний інженер, головний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники;
10) провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу;
11) провідний редактор наукового видавництва, періодичного наукового видання;
12) головний науковий співробітник;
13) провідний науковий співробітник;
14) старший науковий співробітник;
15) науковий співробітник;
16) науковий співробітник-консультант;
17) молодший науковий співробітник.
( Пункт 18 частини першої статті 31 виключено на підставі Закону № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
2. До наукових працівників належать також особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей за галузями наук, за якою присуджено науковий ступінь.
