опис об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії) та опис майна у рамках кожного компонента (складової) проекту публічно-приватного партнерства (концесії), у тому числі інформацію про існуючі та/або створювані об’єкти у складі об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії) та у рамках кожного компонента (складової) проекту публічно-приватного партнерства (концесії), опис ключових категорій майна у складі об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії) та у рамках кожного компонента (складової) проекту публічно-приватного партнерства (концесії) (рухоме, нерухоме майно, відтворювані об’єкти тощо); опис правового режиму об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії) та правового режиму майна у рамках кожного компонента (складової) проекту публічно-приватного партнерства (концесії), опис обмежень/обтяжень щодо об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії) та інших істотних ризиків/проблем, пов’язаних з об’єктом публічно-приватного партнерства (концесії), опис обмежень/обтяжень щодо майна у рамках кожного компонента (складової) проекту публічно-приватного партнерства (концесії) та інших істотних ризиків/проблем, пов’язаних із таким майном;
результати аналізу відомостей про земельні ділянки, необхідні для реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії) та реалізації відповідного компонента (складової) проекту публічно-приватного партнерства (концесії), включно з інформацією про права на такі земельні ділянки, описом обмежень/обтяжень щодо таких земельних ділянок та інших ризиків/проблем, пов’язаних із такими земельними ділянками;
план заходів щодо підготовки земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії) та відповідних компонентів (складових) такого проекту, з метою подальшого забезпечення приватного партнера (концесіонера) такими земельними ділянками;
результати аналізу впливу проекту публічно-приватного партнерства (концесії) на цілі державної кліматичної політики (у тому числі результати аналізу екологічних наслідків реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії) з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкілля), проведений з урахуванням методики, затвердженої Мінекономіки;
результати аналізу впливу проекту публічно-приватного партнерства (концесії) на соціальну сферу, у тому числі результати аналізу соціальних наслідків реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії), включаючи поліпшення якості послуг та підвищення рівня забезпечення попиту товарами (роботами і послугами), проведений з урахуванням методики, затвердженої Мінекономіки;
результати аналізу чутливості до змін основних параметрів проекту публічно-приватного партнерства (концесії) для виявлення критичних змінних та оцінки ризиків, пов’язаних з їх змінами;
3) комерційне обґрунтування проекту публічно-приватного партнерства (концесії), що включає:
результати аналізу варіантів закупівель/транзакційних моделей (публічні закупівлі, опції "проектування — закупівля — будівництво", опції договорів із показниками ефективності виконання публічного інвестиційного проекту, публічно-приватне партнерство, концесія тощо) для можливих остаточних технічних рішень для реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії);
визначення варіантів закупівель/транзакційних моделей для можливих остаточних технічних рішень для реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії);
визначення та обґрунтування стратегії закупівлі/стратегії імплементації транзакційної моделі щодо запропонованих варіантів закупівель/транзакційних моделей для можливих остаточних технічних рішень для реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії);
результати аналізу заінтересованості ринку (потенційних приватних партнерів/концесіонерів, донорів, фінансових установ, міжнародних фінансових організацій тощо) в реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії);
4) фінансове обґрунтування проекту публічно-приватного партнерства (концесії), що включає:
результати аналізу фінансової моделі реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії), у тому числі прогнозованих доходів, а також витрат з урахуванням методики, затвердженої Мінфіном; визначення очікуваної вартості проекту публічно-приватного партнерства (концесії) згідно з порядком визначення очікуваної вартості проекту публічно-приватного партнерства (концесії), затвердженим Мінекономіки;
визначення строку публічно-приватного партнерства (концесії);
результати аналізу доступності послуг (у тому числі суспільно значущих послуг) для користувачів/споживачів, зокрема щодо цінової доступності (спроможності оплачувати встановлені ціни/тарифи) — для проектів публічно-приватного партнерства (концесії), що передбачають надання платних послуг та встановлення цін/тарифів на такі послуги;
уточнення можливих механізмів фінансового забезпечення, потенційних джерел фінансування проекту публічно-приватного партнерства (концесії) та їх співвідношення;
визначення форм, обсягу та умов надання підтримки здійснення публічно-приватного партнерства (підтримки концесії), якщо проект публічно-приватного партнерства (концесії) передбачає надання підтримки здійснення публічно-приватного партнерства (підтримки концесії);
результати аналізу показників фінансової та економічної ефективності проекту публічно-приватного партнерства (концесії). Аналіз показників економічної ефективності проводиться за результатами аналізу вигід і витрат;
оцінку фінансового стану потенційного бенефіціара проекту, проведену відповідно до Порядку проведення оцінки фінансового стану потенційного бенефіціара інвестиційного проекту, реалізація якого передбачається на умовах фінансової самоокупності, а також визначення виду забезпечення для обслуговування та погашення позики, наданої за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, обслуговування якої здійснюватиметься за рахунок коштів бенефіціара, затвердженого наказом Мінфіну від 14 липня 2016 р. № 616 (для проекту, реалізація якого передбачається на умовах фінансової самоокупності);
результати порівняльного аналізу ефективності проекту із залученням приватного партнера/концесіонера та без такого залучення; визначення форми здійснення публічно-приватного партнерства;
результати аналізу фіскальних наслідків здійснення публічно-приватного партнерства (концесії);
5) управлінське обґрунтування проекту публічно-приватного партнерства (концесії), що включає:
визначення основних заінтересованих сторін, залучених до реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії), їх ролі у проекті публічно-приватного партнерства (концесії), інтересів, рівнів впливу;
результати аналізу та опис видів ризиків (у тому числі фіскальних) здійснення публічно-приватного партнерства (концесії), їх оцінку, пропозиції щодо розподілу ризиків між публічним та приватним партнерами (концесієдавцем та концесіонером), пропозиції щодо мінімізації ризиків (у тому числі фіскальних), а також визначення форми управління ризиками згідно з Методикою виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 232 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 18, ст. 769; 2015 р., № 76, ст. 2515), та Методикою оцінювання фіскальних ризиків, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 351 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 36, ст. 1271; 2024 р., № 101, ст. 6456);
результати аналізу необхідних компетенцій та інституційних спроможностей для подальшої якісної підготовки та реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії), опис команди управління проектом публічно-приватного партнерства (концесії); результати аналізу потреби у залученні незалежних експертів, консультантів, радників, інших сторін до подальшої підготовки та реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії);
план подальшої підготовки та реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії), в якому зазначаються основні дії/заходи щодо подальшої підготовки та реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії) (зокрема, заходи щодо підготовки до проведення конкурсу та укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору), заплановані строки їх виконання, результати та виконавці таких дій/заходів;
попередній план залучення заінтересованих сторін до подальшої підготовки та реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії) із зазначенням основних заходів взаємодії із заінтересованими сторонами (обговорення, консультації, обмін інформацією тощо) та результатів таких заходів;
пропозиції щодо підготовки та організації конкурсу за проектом публічно-приватного партнерства (концесії), у тому числі щодо застосування відповідної конкурентної процедури (торги з обмеженою участю, відкриті торги, конкурентний діалог);
інформацію щодо потреби у залученні програм для підготовки проектів з метою подальшої підготовки та реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії) (у разі необхідності) та щодо виду допомоги, яка може бути надана згідно з програмами для підготовки проектів з метою подальшої підготовки та реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії) (у разі необхідності);
результати аналізу перспектив проекту публічно-приватного партнерства (концесії) (економічних, фінансових, соціальних, екологічних тощо) після закінчення строку дії договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору.
Невід’ємною частиною техніко-економічного обґрунтування є фінансова модель здійснення публічно-приватного партнерства (концесії).
У разі коли за результатами розрахунку очікуваної вартості проекту публічно-приватного партнерства (концесії), проведеного на етапі підготовки техніко-економічного обґрунтування, проект відповідає визначенню проекту публічно-приватного партнерства (концесії) з допороговим значенням, його підготовка завершується відповідно до цього Порядку як проекту публічно-приватного партнерства (концесії).
9. Для підготовки техніко-економічного обґрунтування публічний партнер (концесієдавець) може звертатися до центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств публічного сектору із запитами щодо надання інформації та роз’яснень з питань, що належать до їх компетенції, у порядку, визначеному законодавством.
Проведення аналізу ефективності та підготовка висновку
10. Аналіз ефективності та підготовка висновку здійснюється органами, визначеними частиною другою статті 11 Закону, протягом 30 календарних днів з дня подання техніко-економічного обґрунтування органом, відповідальним за підготовку техніко-економічного обґрунтування.
У разі коли у проекті публічно-приватного партнерства (концесії) беруть участь кілька публічних партнерів (концесієдавців), такі публічні партнери (концесієдавці) спільно визначають порядок взаємодії під час проведення аналізу ефективності та підготовки висновку (утворення спільної комісії, делегування повноважень із проведення аналізу ефективності та підготовки висновку одному з публічних партнерів (концесієдавців) з подальшим розглядом та/або погодженням іншими публічними партнерами (концесієдавцями), інші способи взаємодії, визначені на розсуд таких публічних партнерів (концесієдавців).
У разі коли проект публічно-приватного партнерства (концесії) передбачає передачу існуючого майна та створення (будівництво) нових об’єктів, орган, уповноважений проводити аналіз ефективності та готувати висновок, визначається згідно з правилами визначення такого органу щодо існуючих об’єктів відповідно до частини другої статті 11 Закону.
11. До проведення аналізу ефективності можуть залучатися міжнародні фінансові організації та/або радники, та/або донори (якщо передбачається надання гранту для проекту публічно-приватного партнерства (концесії).
12. Аналіз ефективності проводиться на підставі техніко-економічного обґрунтування шляхом опрацювання стратегічного, економічного, комерційного, фінансового та управлінського обґрунтувань проекту публічно-приватного партнерства (концесії) з урахуванням вимог частини першої статті 11 Закону.
Метою проведення аналізу ефективності є визначення доцільності або недоцільності прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії).
13. Орган, який проводив аналіз ефективності, готує за формою наведеною у додатку до цього Порядку один із таких висновків:
висновок про доцільність прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії);
висновок про недоцільність прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії).
У разі необхідності форма висновку може бути уточнена таким органом.
14. Висновок підлягає погодженню відповідно до правил, встановлених Законом та цим Порядком.
15. Якщо за результатами аналізу ефективності прийнято рішення про недоцільність здійснення публічно-приватного партнерства (концесії), ініціатор проекту може продовжити готувати такий проект як публічний інвестиційний проект відповідно до вимог Порядку підготовки публічних інвестиційних проектів.
Особливості проведення аналізу ефективності в разі знищення або істотного пошкодження об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії) внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України
16. Під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проведення аналізу ефективності може бути зупинене публічним партнером (концесієдавцем) у разі знищення або істотного пошкодження внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії), визначеного у техніко-економічному обґрунтуванні (далі — знищення або істотне пошкодження об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії).
17. У разі знищення або істотного пошкодження об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії) публічний партнер (концесієдавець) може прийняти одне з таких рішень:
про недоцільність здійснення публічно-приватного партнерства (концесії); або
про зупинення проведення аналізу ефективності та надсилання техніко-економічного обґрунтування на доопрацювання.
18. Рішення про зупинення проведення аналізу ефективності та надсилання техніко-економічного обґрунтування на доопрацювання є підставою для зупинення строку для прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії) або про недоцільність здійснення публічно-приватного партнерства (концесії). Такий строк розпочинається з дня подання техніко-економічного обґрунтування, оновленого за результатами доопрацювання, для проведення аналізу ефективності.
19. Якщо на момент отримання інформації про знищення або істотне пошкодження об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії) був підготовлений висновок, який перебував на погодженні відповідно до вимог цього Порядку, публічний партнер (концесієдавець) протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідної інформації повідомляє орган, уповноважений погоджувати висновок, про знищення або істотне пошкодження об’єкта публічно-приватного партнерства (концесії) та відкликає такий висновок.
20. Аналіз ефективності техніко-економічного обґрунтування, яке було доопрацьоване на підставі рішення публічного партнера (концесієдавця), прийнятого відповідно до абзацу третього пункту 17 цього Порядку, підготовка та погодження висновку здійснюється в загальному порядку, визначеному цим Порядком.
Погодження висновку щодо об’єктів державної власності
21. Висновок щодо об’єктів державної власності підлягає погодженню з Мінекономіки із залученням Мінфіну та Мінрозвитку, крім випадків, коли Мінрозвитку проводить аналіз ефективності та готує висновок.
22. Мінекономіки протягом семи календарних днів із дня отримання висновку щодо об’єктів державної власності разом з техніко-економічним обґрунтуванням від органу, який проводив аналіз ефективності, надсилає їх Мінфіну та Мінрозвитку.
23. Мінфін протягом 30 календарних днів із дня отримання висновку щодо об’єктів державної власності разом з техніко-економічним обґрунтуванням від Мінекономіки здійснює відповідно до Методики оцінювання фіскальних ризиків, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 351, оцінку фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії) внаслідок прямих і непрямих зобов’язань публічного партнера (концесієдавця), визначає доцільність та можливість надання державної підтримки здійснення публічно-приватного партнерства (підтримки концесії) за рахунок коштів державного бюджету (якщо висновком передбачено надання такої підтримки), подає пропозиції та зауваження до висновку (за наявності) та інформує Мінекономіки про:
погодження висновку; або
погодження висновку із зауваженнями; або
відмову в погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови.
У разі коли Мінекономіки не отримало від Мінфіну відповіді за результатами розгляду висновку в установлений абзацом першим цього пункту строк, такий висновок вважається погодженим Мінфіном без зауважень.
24. Мінрозвитку протягом 20 календарних днів з дня отримання висновку щодо об’єктів державної власності разом з техніко-економічним обґрунтуванням аналізує його щодо відповідності проекту публічно-приватного партнерства (концесії) документам стратегічного планування державної регіональної політики та подає Мінекономіки зауваження та пропозиції до висновку (за наявності).
У разі коли Мінекономіки не отримало від Мінрозвитку відповіді за результатами розгляду висновку в установлений абзацом першим цього пункту строк, вважається, що в Мінрозвитку відсутні пропозиції та зауваження до висновку.
25. Мінекономіки може звертатися до інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств публічного сектору із запитом про надання зауважень та пропозицій до висновку щодо об’єктів державної власності, інших роз’яснень або інформації, у тому числі щодо перевірки інформації про укладені договори оренди стосовно об’єктів публічно-приватного партнерства (концесії).
Суб’єкт, який отримав такий запит, протягом 20 календарних днів з дня його отримання розглядає запит і надсилає Мінекономіки відповідні пропозиції, роз’яснення та/або інформацію.
У разі коли Мінекономіки не отримало відповіді на запит в установлений абзацом другим цього пункту строк, відповідний висновок розглядається Мінекономіки з урахуванням наявної інформації.
26. Мінекономіки може запитувати в органу, який проводив аналіз ефективності, додаткову інформацію та документи, необхідні для розгляду висновку щодо об’єктів державної власності.
27. Мінекономіки протягом 45 календарних днів з дня отримання висновку щодо об’єктів державної власності разом з техніко-економічним обґрунтуванням проводить його перевірку, розглядає зауваження та пропозиції інших cуб’єктів, яким було надіслано висновок або запит, та з урахуванням позиції Мінфіну, Мінрозвитку (крім випадків, коли Мінрозвитку проводить аналіз ефективності та готує висновок), пропозицій і роз’яснень інших суб’єктів інформує орган, який проводив аналіз ефективності, про:
погодження висновку; або
погодження висновку із зауваженнями; або
відмову в погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови.
28. Мінекономіки відмовляє в погодженні висновку щодо об’єктів державної власності в разі:
отримання відмови в погодженні висновку від Мінфіну;
отримання зауважень від Мінрозвитку щодо невідповідності проекту публічно-приватного партнерства (концесії) документам стратегічного планування державної регіональної політики;
виявлення за результатами проведення аналізу ефективності істотних ризиків здійснення публічно-приватного партнерства (концесії), без усунення яких реалізація публічно-приватного партнерства (концесії) є обґрунтовано недоцільною;
неможливості забезпечення окупності інвестицій приватного партнера (концесіонера) протягом строку дії договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору;
коли реалізація проекту із залученням приватного партнера (концесіонера) є менш ефективною порівняно з його реалізацією без такого залучення;
виявлення за результатами проведення аналізу ефективності істотних порушень вимог щодо підготовки техніко-економічного обґрунтування та проведення аналізу ефективності, у тому числі недотримання методики, затвердженої Мінекономіки, що призвело або може призвести до суттєвого спотворення результатів аналізу проекту публічно-приватного партнерства (концесії).
29. У разі отримання від Мінекономіки висновку, погодженого із зауваженнями, такі зауваження повинні бути враховані конкурсною комісією під час розроблення конкурсної документації (у разі прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії).
30. Відмова Мінекономіки в погодженні висновку щодо об’єктів державної власності є підставою для прийняття публічним партнером (концесієдавцем) рішення про недоцільність здійснення публічно-приватного партнерства (концесії).
31. Погоджений висновок щодо об’єктів державної власності є підставою для прийняття публічним партнером (концесієдавцем) рішення про здійснення публічно-приватного партнерства відповідно до статті 12 Закону або рішення про здійснення концесії відповідно до статті 6 Закону України "Про концесію".
Погодження висновку щодо об’єктів комунальної власності та майна, що належить Автономній Республіці Крим, яким передбачене надання державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету
32. Висновок щодо об’єктів комунальної власності та майна, що належить Автономній Республіці Крим, яким передбачено надання підтримки здійснення публічно-приватного партнерства (підтримки концесії) за рахунок коштів державного бюджету у формах, визначених пунктами 1, 2 і 5—7 частини першої статті 43 Закону, підлягає погодженню Мінекономіки із залученням Мінфіну та Мінрозвитку.
33. Погодження висновку, визначеного в пункті 32 цього Порядку, відбувається в порядку, встановленому пунктами 22—31 цього Порядку.
Погодження висновку щодо майна господарських товариств публічного сектору
34. Висновок щодо майна господарського товариства публічного сектору підлягає погодженню з відповідним органом, що здійснює функції з управління корпоративними правами щодо такого господарського товариства (далі — орган управління корпоративними правами).
У разі коли органом управління корпоративними правами є Кабінет Міністрів України, висновок підлягає погодженню з Мінекономіки, крім випадку, коли аналіз ефективності проводиться Мінекономіки.
35. З метою отримання інформації щодо питань, які належать до компетенції центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств публічного сектору, орган управління корпоративними правами може звернутися до них із запитом про надання зауважень та пропозицій до висновку щодо майна господарського товариства публічного сектору, інших роз’яснень або інформації, у порядку, визначеному законодавством.
36. Якщо об’єкт публічно-приватного партнерства (концесії), крім майна господарського товариства публічного сектору, включає також державне майно або висновком щодо майна господарського товариства публічного сектору передбачене надання державної підтримки здійснення публічно-приватного партнерства (підтримки концесії) за рахунок коштів державного бюджету, такий висновок додатково погоджується в порядку, визначеному пунктами 22—31 цього Порядку.
37. Орган управління корпоративними правами може звернутися до уповноваженої організації та отримати методологічну допомогу під час проведення перевірки висновку щодо майна господарського товариства публічного сектору.
38. Орган управління корпоративними правами протягом 45 календарних днів з дня надходження від органу, який проводив аналіз ефективності, висновку щодо майна господарського товариства публічного сектору проводить перевірку такого висновку, розглядає зауваження та пропозиції інших суб’єктів, яким надіслано висновок або запит, та інформує орган, який проводив аналіз ефективності, про:
погодження висновку; або
погодження висновку із зауваженнями; або
відмову в погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови.
39. У разі отримання від органу управління корпоративними правами висновку щодо майна господарського товариства публічного сектору, погодженого із зауваженнями, такі зауваження повинні бути враховані в конкурсній документації (у разі прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії).
40. Орган управління корпоративними правами не погоджує висновок щодо майна господарського товариства публічного сектору в разі встановлення обставин, визначених абзацами четвертим — шостим пункту 28 цього Порядку.
41. У разі коли Мінекономіки не отримало від органу управління корпоративними правами відповіді щодо погодження або непогодження висновку щодо майна господарського товариства публічного сектору в установлений абзацом першим пункту 38 цього Порядку строк, такий висновок вважається погодженим таким органом без зауважень.
42. Висновок щодо майна господарського товариства публічного сектору, погоджений органом управління корпоративними правами є підставою для прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства відповідно до статті 12 Закону або рішення про здійснення концесії відповідно до статті 6 Закону України "Про концесію" (крім випадків, передбачених пунктами 21 та 32 цього Порядку, коли відповідний висновок також підлягає погодженню Мінекономіки із залученням Мінфіну та Мінрозвитку).
Особливості проведення аналізу ефективності, підготовки та погодження висновку щодо проектів публічно-приватного партнерства (концесії), в яких публічним партнером (концесієдавцем) є Мінекономіки
43. У разі коли Мінекономіки є органом, який відповідно до частини другої статті 11 Закону уповноважений проводити аналіз ефективності та готувати висновок, аналіз ефективності та підготовка висновку проводяться відповідно до правил цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 44—51 цього Порядку.
44. Мінекономіки протягом п’яти робочих днів з дня завершення підготовки висновку надсилає його разом з техніко-економічним обґрунтуванням:
Мінфіну — для подання зауважень, пропозицій та погодження висновку;
Мінрозвитку — для подання зауважень та пропозицій щодо відповідності проекту публічно-приватного партнерства (концесії) документам стратегічного планування державної регіональної політики.
45. Мінекономіки може звертатися до інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств публічного сектору для отримання зауважень та пропозицій до висновку щодо проектів публічно-приватного партнерства (концесії), в яких публічним партнером (концесієдавцем) є Мінекономіки, та встановлювати строк подання таких зауважень та пропозицій.
46. Мінфін протягом 30 календарних днів із дня отримання від Мінекономіки висновку щодо проектів публічно-приватного партнерства (концесії), в яких публічним партнером (концесієдавцем) є Мінекономіки, разом з техніко-економічним обґрунтуванням проводить відповідно до Методики оцінювання фіскальних ризиків, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 351, оцінку фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час реалізації проекту публічно-приватного партнерства (концесії) внаслідок прямих і непрямих зобов’язань публічного партнера (концесієдавця), визначає доцільність та можливість надання державної підтримки здійснення публічно-приватного партнерства (підтримки концесії) за рахунок коштів державного бюджету (якщо зазначеним висновком передбачено надання такої підтримки), подає пропозиції та зауваження до висновку (за наявності) та інформує Мінекономіки про:
погодження висновку; або
погодження висновку із зауваженнями; або
відмову в погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови.
У разі коли Мінекономіки не отримало від Мінфіну відповіді за результатами розгляду висновку в установлений абзацом першим цього пункту строк, такий висновок вважається погодженим Мінфіном без зауважень.
47. Мінрозвитку протягом 20 календарних днів з дня отримання висновку щодо проектів публічно-приватного партнерства (концесії), в яких публічним партнером (концесієдавцем) є Мінекономіки, разом з техніко-економічним обґрунтуванням аналізує його щодо відповідності проекту публічно-приватного партнерства (концесії) документам стратегічного планування державної регіональної політики та подає Мінекономіки свої зауваження та пропозиції до висновку (за наявності).
У разі коли Мінекономіки не отримало від Мінрозвитку відповіді за результатами розгляду висновку в установлений абзацом першим цього пункту строк, вважається, що в Мінрозвитку відсутні пропозиції та зауваження до висновку.
48. Інші суб’єкти, які отримали запити від Мінекономіки, протягом 20 календарних днів з дня їх отримання розглядають такі запити та подають Мінекономіки відповідні пропозиції та зауваження.
У разі коли Мінекономіки не отримало від суб’єктів, яким було надіслано запит, відповіді в установлений абзацом першим цього пункту строк, вважається, що до висновку щодо проектів публічно-приватного партнерства (концесії), в яких публічним партнером (концесієдавцем) є Мінекономіки, відсутні пропозиції та зауваження.
49. У разі отримання від Мінфіну висновку щодо проектів публічно-приватного партнерства (концесії), в яких публічним партнером (концесієдавцем) є Мінекономіки, погодженого із зауваженнями, такі зауваження повинні бути враховані під час розроблення конкурсної документації (у разі прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії). Зауваження інших суб’єктів, отримані Мінекономіки на запити, можуть бути враховані під час розроблення конкурсної документації.
50. Відмова Мінфіну в погодженні висновку щодо проектів публічно-приватного партнерства (концесії), в яких публічним партнером (концесієдавцем) є Мінекономіки, або наявність зауважень від Мінрозвитку щодо невідповідності проекту публічно-приватного партнерства (концесії) документам стратегічного планування державної регіональної політики є підставою для прийняття Мінекономіки рішення про недоцільність здійснення публічно-приватного партнерства (концесії).
51. Висновок щодо проектів публічно-приватного партнерства (концесії), в яких публічним партнером (концесієдавцем) є Мінекономіки, погоджений Мінфіном, за відсутності зауважень від Мінрозвитку щодо невідповідності проекту публічно-приватного партнерства (концесії) документам стратегічного планування державної регіональної політики, є підставою для прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства відповідно до статті 12 Закону або про здійснення концесії відповідно до статті 6 Закону України "Про концесію".
Публікація висновку
52. Висновок, а також у разі відмови в його погодженні повідомлення про відмову в погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови оприлюднюються на офіційному веб-сайті публічного партнера (концесієдавця) та на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії) чи про недоцільність здійснення публічно-приватного партнерства (концесії).
Висновок підлягає внесенню до Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії) або про недоцільність здійснення публічно-приватного партнерства (концесії).
Додаток
до Порядку проведення аналізу ефективності
здійснення публічно-приватного партнерства
ВИСНОВОК
за результатами аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства
( Див. текст )
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 серпня 2026 р. № 1051
ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 р. № 527
( Див. текст )
1. У пункті 2 постанови:
1) у підпункті 3 слова "Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (екосистема DREAM)" замінити словами "Цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи підготовки та моніторингу публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій (DREAM)";
2) доповнити пункт підпунктом 5 такого змісту:
"5) у 2026 році:
до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій регіону (територіальної громади) за рішенням місцевої інвестиційної ради можуть бути включені публічні інвестиційні проекти та програми публічних інвестицій, які мають підтверджені джерела фінансування та відповідають напрямам публічного інвестування, визначеним середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій регіону (територіальної громади);
технічні рішення, які застосовуються для реалізації цієї постанови, повинні забезпечити Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям (виконавчим органам відповідних місцевих рад) можливість самостійно формувати напрями публічного інвестування на підставі завдань, визначених документами стратегічного планування відповідного рівня, для підготовки публічних інвестиційних проектів, програм публічних інвестицій та формування єдиних проектних портфелів публічних інвестицій регіонів (територіальних громад).".
2. У Порядку підготовки публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, затвердженому зазначеною постановою:
1) у пункті 1 слова ", зокрема на умовах державно-приватного партнерства" виключити;
2) пункт 2 викласти в такій редакції:
"2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
1) готовність програми до реалізації — стан програми, який характеризується сукупністю таких ознак: програма включена до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади), наявне підтверджене джерело фінансування;
2) готовність проекту до реалізації — стан проекту, який характеризується сукупністю таких ознак: проект у статусі "інвестиційне техніко-економічне обґрунтування", проект включено до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) або проект включено до програми, що перебуває в єдиному проектному портфелі публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади), визначено компонент проекту та наявне підтверджене джерело фінансування;
3) ідентифікація — процес визначення можливості реалізації публічного інвестиційного проекту як проекту публічно-приватного партнерства (концесії), який є складовою галузевої (секторальної) оцінки та проводиться відповідно до методики, затвердженої Мінекономіки;
4) інвестиційне техніко-економічне обґрунтування — стадія етапу підготовки проекту, що передбачає деталізацію обґрунтувань, здійснених на стадії попереднього інвестиційного техніко-економічного обґрунтування залежно від прогнозованої загальної вартості проекту. Підтверджена на зазначеній стадії інформація попереднього інвестиційного техніко-економічного обґрунтування є невід’ємною частиною інвестиційного техніко-економічного обґрунтування;
5) ініціатор програми — суб’єкт, відповідальний за формування галузевого (секторального) проектного портфеля на державному, регіональному, місцевому рівні, або інший центральний орган виконавчої влади;
6) ініціатор проекту — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, у статутному капіталі якої понад 50 відсотків акцій (часток) належать державі (територіальній громаді) або частка держави (частка територіальної громади) становить величину, що забезпечує їй право вирішального впливу на діяльність таких юридичних осіб;
7) компонент програми — складова частина програми, визначена ініціатором програми на етапі підготовки або реалізації програми і є необхідною для досягнення мети та цільових показників програми в цілому;
8) компонент проекту — складова частина проекту, визначена ініціатором проекту на етапі підготовки або реалізації проекту, що має окреме функціональне призначення та об’єкти публічного інвестування і є необхідною для досягнення мети та цільових показників проекту в цілому;
9) масштабний проект — проект орієнтовною вартістю понад 400 млн. гривень;
10) об’єкт публічного інвестування — матеріальні та/або нематеріальні активи, створення (придбання), реконструкція чи технічне переоснащення яких здійснюється за рахунок публічних інвестицій, очікуваний строк корисної експлуатації яких перевищує один рік;
11) підготовка програми — передінвестиційний етап життєвого циклу програми, який включає здійснення стратегічного, економічного, фінансового, управлінського обґрунтувань, проведення оцінки програми, прийняття рішення щодо її доцільності та включення до галузевого (секторального) проектного портфеля держави (регіону, територіальної громади), прийняття Стратегічною інвестиційною радою (місцевою інвестиційною радою) рішення щодо її включення до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) та завершується шляхом підтвердження готовності програми до реалізації;
12) підготовка проекту — передінвестиційний етап життєвого циклу проекту, який включає проведення передінвестиційних досліджень, оцінки проекту, прийняття рішення про його доцільність шляхом включення до галузевого (секторального) проектного портфеля держави (регіону, територіальної громади), прийняття Стратегічною інвестиційною радою (місцевою інвестиційною радою) рішення щодо включення такого проекту до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) або включення такого проекту до програми та завершується шляхом підтвердження готовності проекту до реалізації;
13) попереднє інвестиційне техніко-економічне обґрунтування — стадія етапу підготовки проекту, що передбачає здійснення стратегічного, економічного, комерційного, фінансового та управлінського обґрунтування та є обов’язковою для всіх проектів;
14) програма (програми) для підготовки проектів — організований та некомерційний комплекс заходів або видів діяльності, спрямований на підтримку підготовки та реалізації проектів, який може бути ініційований, профінансований та/або впроваджений міжнародними фінансовими організаціями, партнерами з розвитку, створеними ними юридичними особами із залученням/без залучення до підготовки та реалізації таких проектів інших суб’єктів відповідно до законодавства, зокрема в рамках грантових, кредитних угод, інших міжнародних договорів України;
15) проект публічно-приватного партнерства (концесії) — проект, зокрема проект публічно-приватного партнерства, проект публічно-приватного партнерства з допороговим значенням, проект публічно-приватного партнерства з будівництва житла, проект публічно-приватного партнерства з будівництва житла з допороговим значенням, проект концесії, проект концесії з допороговим значенням, проект концесії з будівництва житла, проект концесії з будівництва житла з допороговим значенням, щодо якого за результатами галузевої (секторальної) оцінки була визначена можливість його реалізації на умовах публічно-приватного партнерства та який був включений до галузевого (секторального) проектного портфеля на відповідному рівні.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Законах України "Про засади державної регіональної політики", "Про публічні електронні реєстри", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про публічно-приватне партнерство", "Про концесію", Порядку розроблення та моніторингу реалізації середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 р. № 294 "Про затвердження Порядку розроблення та моніторингу реалізації середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 30, ст. 2016), Порядку розподілу коштів державного бюджету на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 р. № 232 "Деякі питання розподілу публічних інвестицій" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 26, ст. 1729), Порядку проведення аналізу концептуальної записки щодо здійснення публічно-приватного партнерства (далі — Порядок проведення аналізу концептуальної записки) та Порядку проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства (далі — Порядок проведення аналізу ефективності), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2026 р. № 1051 "Деякі питання підготовки проектів публічно-приватного партнерства та удосконалення процесу управління публічними інвестиціями", та інших нормативно-правових актах.";
3) у пункті 3:
абзац перший після слів "є обов’язковою для проектів" доповнити словами "(крім проектів публічно-приватного партнерства (концесії)";
абзац другий викласти в такій редакції:
"Для проектів публічно-приватного партнерства (концесії) відповідного рівня процедура підготовки, визначена цим Порядком, застосовується лише у випадках, прямо передбачених цим Порядком, та здійснюється відповідно до Порядку проведення аналізу концептуальної записки та Порядку проведення аналізу ефективності.";
доповнити пункт абзацом такого змісту:
"Підготовка проектів, інформація щодо яких може містити інформацію з обмеженим доступом або стосуватися об’єктів критичної інфраструктури, здійснюється з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту критичної інфраструктури, захисту інформації, кібербезпеки, доступу до публічної інформації та державної таємниці.";
4) пункт 4 викласти в такій редакції:
"4. Підготовка проектів, у тому числі проектів публічно-приватного партнерства (концесії), та програм здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівні відповідно до напрямів публічного інвестування, сформованих на основі завдань, визначених документами стратегічного планування відповідного рівня.";
5) пункт 5 викласти в такій редакції:
"5. Підготовка проектів та програм здійснюється ініціаторами проектів та програм в електронній формі з використанням Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами (далі — Єдина інформаційна система) шляхом внесення інформації/відомостей та документів щодо проекту згідно з додатком та програми відповідно до пункту 13 цього Порядку за формою, затвердженою Мінекономіки.
Під час внесення інформації про проекти та програми до Єдиної інформаційної системи кожному проекту та програмі присвоюється унікальний ідентифікатор, який залишається незмінним протягом життєвого циклу проекту та програми.
У разі невідповідності інформації/відомостей та документів щодо проекту в електронних інформаційних ресурсах першоджерелом такої інформації/відомостей та документів є дані щодо проекту в Єдиній інформаційній системі.
Ініціатор проекту та програми під час внесення інформації/відомостей та документів щодо проектів та програм до Єдиної інформаційної системи надає згоду на обробку такої інформації/відомостей та документів, у тому числі отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами (зокрема проектної документації на будівництво об’єктів), структурними підрозділами або органами, що проводять галузеву (секторальну) та/або експертну оцінку, а також іншими суб’єктами, яким така інформація/відомості та документи необхідні для здійснення повноважень, визначених Порядками, затвердженими цією постановою.";
6) абзаци перший і другий пункту 6 викласти в такій редакції:
"6. Організація підготовки проектів та програм здійснюється з урахуванням вимог цього Порядку, методичних рекомендацій, затверджених Мінекономіки (у разі залучення програм для підготовки проектів — відповідно до методичних рекомендацій щодо відбору та розподілу проектів між програмами для підготовки проектів), галузевих методичних рекомендацій, затверджених відповідальними за галузь (сектор) міністерствами, та рекомендацій (пропозицій) щодо підготовки проектів, наданих Міжвідомчою робочою групою з підготовки публічних інвестиційних проектів.
Підготовка та реалізація проектів, у тому числі проектів публічно-приватного партнерства (концесії), може здійснюватися за допомогою програм для підготовки проектів, які можуть забезпечувати аналітичну (консультаційну/дорадчу) підтримку під час розроблення проекту, підтримку у підготовці попереднього інвестиційного та інвестиційного техніко-економічного обґрунтування, концептуальної записки, техніко-економічного обґрунтування здійснення публічно-приватного партнерства, в тому числі у формі концесії (далі — техніко-економічного обґрунтування публічно-приватного партнерства), тендерної та проектної документації, технічних специфікацій, фінансового структурування для залучення приватних коштів та/або розподілу ризиків з приватним сектором, підвищення інституційної спроможності ініціатора проекту, інші заходи, необхідні для ефективної підготовки та реалізації проектів.";
7) пункт 7 викласти в такій редакції:
"7. Передінвестиційний етап життєвого циклу проектів включає такі стадії розроблення:
попереднє інвестиційне техніко-економічне обґрунтування;
інвестиційне техніко-економічне обґрунтування.
Для проектів публічно-приватного партнерства (концесії) передінвестиційний етап життєвого циклу включає такі стадії розроблення:
концептуальна записка, яка готується на основі попереднього інвестиційного техніко-економічного обґрунтування;
інвестиційне техніко-економічне обґрунтування у формі техніко-економічного обґрунтування публічно-приватного партнерства.
Для проектів публічно-приватного партнерства (концесії) з допороговим значенням передінвестиційний етап життєвого циклу включає лише стадію розроблення концептуальної записки як для проекту публічно-приватного партнерства (концесії) з допороговим значенням, яка готується на основі попереднього інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Якщо у процесі підготовки проекту публічно-приватного партнерства (концесії) встановлено недоцільність прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства (концесії) або про недоцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування публічно-приватного партнерства, такий проект може бути підготовлений як публічний інвестиційний проект відповідно до цього Порядку. В такому випадку підготовка публічного інвестиційного проекту продовжується із стадії розроблення інвестиційного техніко-економічного обґрунтування, для підготовки якого може використовуватися інформація, зазначена в концептуальній записці або в техніко-економічному обґрунтуванні публічно-приватного партнерства.
Зміст попереднього інвестиційного техніко-економічного обґрунтування та інвестиційного техніко-економічного обґрунтування залежно від прогнозної загальної вартості проекту визначено в додатку до цього Порядку.
Зміст концептуальної записки для проектів публічно-приватного партнерства (концесії) понад порогове значення, проектів публічно-приватного партнерства (концесії) з допороговим значенням та техніко-економічне обґрунтування публічно-приватного партнерства визначено Порядком проведення аналізу концептуальної записки та Порядком проведення аналізу ефективності.
Зазначені техніко-економічні обґрунтування та концептуальні записки готуються відповідно до методики, затвердженої Мінекономіки.";
8) абзац перший пункту 8 після слів "Ініціатор проекту" доповнити словами "(крім проекту, в якому зазначено про можливість реалізації такого проекту на умовах публічно-приватного партнерства)";
9) доповнити Порядок пунктом 8-1 такого змісту:
"8-1. Ініціатор проекту з дня завершення внесення до Єдиної інформаційної системи інформації щодо попереднього інвестиційного техніко-економічного обґрунтування проекту, в якому зазначено про можливість реалізації такого проекту на умовах публічно-приватного партнерства, незалежно від прогнозованої загальної вартості забезпечує його подання для проведення галузевої (секторальної) оцінки та за її результатами включення до галузевого (секторального) проектного портфеля відповідного рівня згідно з Порядком оцінки та Порядком формування проектних портфелів.
Якщо під час проведення галузевої (секторальної) оцінки визначена можливість реалізації проекту на умовах публічно-приватного партнерства, то після включення такого проекту до галузевого (секторального) проектного портфеля на відповідному рівні він повинен готуватися як проект публічно-приватного партнерства (концесії) відповідно до вимог Закону України "Про публічно-приватне партнерство", Закону України "Про концесію", Порядку проведення аналізу концептуальної записки та Порядку проведення аналізу ефективності.";
