Про затвердження Порядку проведення оцінки фінансового стану потенційного бенефіціара інвестиційного проекту, реалізація якого передбачається на умовах фінансової самоокупності, а також визначення виду забезпечення для обслуговування та погашення позики, наданої за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, обслуговування якої здійснюватиметься за рахунок коштів бенефіціара

Відповідно до абзацу першого пункту 7 Порядку підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 70, та пункту 2 Порядку визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 460,

1. Затвердити Порядок проведення оцінки фінансового стану потенційного бенефіціара інвестиційного проекту, реалізація якого передбачається на умовах фінансової самоокупності, а також визначення виду забезпечення для обслуговування та погашення позики, наданої за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, обслуговування якої здійснюватиметься за рахунок коштів бенефіціара, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 01 квітня 2003 року № 247 "Про затвердження Порядку проведення оцінки фінансового стану бенефіціара та визначення виду забезпечення для обслуговування та погашення позики, наданої за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 квітня 2003 року за № 315/7636 (зі змінами).

3. Департаменту співробітництва з міжнародними організаціями (Колосова В.П.) забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Цей Порядок установлює єдині методичні засади проведення Міністерством фінансів України оцінки фінансового стану бенефіціара, а також визначення виду і розміру забезпечення для обслуговування та погашення позики, яку планується надати за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій (далі – МФО), а також Кредитною установою для відбудови, яка діє на підставі повноважень від Уряду Федеративної Республіки Німеччина.

2. Наведені в цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

борг - будь-який борг, термін обслуговування та/або погашення якого припадає на відповідний фінансовий рік;

дискримінантна модель - функція, на основі якої обчислюється інтегральний показник фінансового стану бенефіціара;

інвестиційний проект - проект, реалізація якого передбачається на умовах фінансової самоокупності та у рамках якого погашення і обслуговування позики здійснюються за рахунок коштів бенефіціара або відповідального виконавця, або проект розвитку інституціональної спроможності державного органу, проект розвитку державної та/або місцевої інфраструктури, проект розвитку соціальних послуг та інституціональної спроможності обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій та органів місцевого самоврядування, у рамках яких погашення і обслуговування позики здійснюються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету або за рахунок коштів бенефіціара;

інтегральний показник - показник, який обчислюється в результаті аналізу визначеної комбінації фінансових коефіцієнтів і комплексно характеризує фінансовий стан бенефіціара;

клас позичальника - рівень якості фінансового стану бенефіціара та ризику непогашення заборгованості залежно від значення інтегрального показника;

оцінка - оцінка фінансового стану бенефіціара;

прогноз руху грошових коштів - прогноз суми чистого руху коштів від операційної та інвестиційної діяльності бенефіціара на період залучення позики МФО;

фінансові коефіцієнти - показники фінансового стану підприємства, які включені до дискримінантної моделі і розраховуються на основі фінансової звітності бенефіціара.

3. Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Порядку підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 70 (далі – Порядок підготовки та реалізації проектів).

4. Оцінка фінансового стану, фінансової самоокупності, визначення виду забезпечення та його розміру здійснюються під час проведення експертизи проектної пропозицій, яка передбачена пунктом 6 Порядку підготовки та реалізації проектів .

Для проведення оцінки фінансового стану та рівня фінансової самоокупності проектів потенційний бенефіціар подає до Мінфіну такі документи:

форму № 1 "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" та форму № 2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)", що складаються відповідно до додатка 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, – у разі оцінки бенефіціара – великого або середнього підприємства;

форму № 1-м "Баланс" та форму № 2-м "Звіт про фінансові результати", що складаються відповідно до додатка 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25) (із змінами), – у разі оцінки бенефіціара – малого підприємства;

розшифровки:

рядка "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" форми № 2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)", що складається відповідно до додатка 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, відповідно до структури (питомої ваги) чистих доходів від різних видів діяльності для визначення виду економічної діяльності за КВЕД;

прогнозних розрахунків руху грошових коштів та коефіцієнта покриття боргу бенефіціара за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, на період до повернення кредиту;

розрахунку грошових доходів та витрат для оцінювання самоокупності проекту за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, на період до повернення кредиту;

інформації щодо способу забезпечення погашення та обслуговування позики.

За відсутності фінансової звітності бенефіціара за три останніх календарних роки та останній звітний період, а також прогнозних розрахунків руху грошових коштів та коефіцієнта покриття боргу оцінка фінансового стану бенефіціара та рівня фінансової самоокупності проектів не проводиться.

5. Строк проведення оцінки, визначення виду забезпечення та його розміру не може перевищувати строку, визначеного Порядком підготовки та реалізації проектів.

6. Результати оцінки використовуються для підготовки висновків щодо можливості надання бенефіціару позики та визначення розміру забезпечення зобов'язань бенефіціара.

7. Мінфін здійснює щорічний моніторинг виконання інвестиційного проекту та якості фінансового стану позичальника.

8. У разі надання коштів на реалізацію соціальних проектів, що фінансуються на безповоротній основі, аналіз фінансового стану бенефіціара та оцінка самоокупності проекту не здійснюються.

1. Оцінка фінансового стану потенційного бенефіціара, який складає звітність відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, здійснюється шляхом присвоєння йому класу залежно від значення інтегрального показника фінансового стану.

2. Методичною основою визначення інтегрального показника фінансового стану є метод багатофакторного дискримінантного аналізу. Базовий алгоритм багатофакторної дискримінантної функції для розрахунку інтегрального показника має такий вигляд:

де

Z – інтегральний показник фінансового стану бенефіціара;

К1, К2...Кn – фінансові коефіцієнти, що визначаються на підставі даних фінансової звітності бенефіціара;-1

а1, а2...аn – параметри дискримінантної моделі, що визначаються з урахуванням вагомості та розрядності фінансових коефіцієнтів;

а0 – вільний член дискримінантної моделі.

3. Інтегральний показник фінансового стану бенефіціара обчислюється з використанням моделей, наведених у таблиці 1 "Моделі розрахунку інтегрального показника фінансового стану бенефіціара (великі та середні підприємства)" та таблиці 2 "Моделі розрахунку інтегрального показника фінансового стану бенефіціара (малі підприємства)" додатка 3 до цього Порядку. Вибір моделі інтегральної оцінки залежить від виду діяльності бенефіціара та його належності до великих (середніх) чи малих підприємств. Визначення виду економічної діяльності здійснюється на підставі даних форми № 2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)" (рядок 2000), що складається відповідно до додатка 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, або форми № 2-м "Звіт про фінансові результати" (рядок 2000), що складається відповідно до додатка 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25) (із змінами), річної фінансової звітності бенефіціара за останній звітний період, виходячи з максимального значення питомої ваги певного виду діяльності (у процентах) в загальному обсязі чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У цьому Порядку використовується класифікація видів економічної діяльності відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457. З метою оцінки слід розраховувати інтегральний показник за три останніх календарних роки та останній звітний період.

4. Обчислення фінансових коефіцієнтів, які використовуються для розрахунку інтегрального показника, здійснюється згідно з Розрахунком фінансових коефіцієнтів, що використовуються для визначення інтегрального показника фінансового стану бенефіціара (великі та середні підприємства), який складається за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку, та Розрахунком фінансових коефіцієнтів, що використовуються для визначення інтегрального показника фінансового стану бенефіціара (малі підприємства), який складається за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку. Для розрахунку фінансових коефіцієнтів використовується фінансова звітність бенефіціара за три останніх календарних роки та останній звітний період, яка включається до пакета документів для експертизи проектної пропозицій:

для бенефіціара – великого або середнього підприємства – форма № 1 "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" та форма № 2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)", що складаються відповідно до додатка 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868;

для бенефіціара – малого підприємства – форма № 1-м "Баланс" та форма № 2-м "Звіт про фінансові результати", що складаються відповідно до додатка 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25) (із змінами).

5. Для забезпечення якості оцінки фінансового стану параметри дискримінантних моделей, наведені в таблицях 1 та 2 додатка 3 до цього Порядку, уточнюються кожних три роки з урахуванням актуальних змін у звітності та показниках фінансово-господарської діяльності підприємств, що провадять діяльність в Україні.

6. Перелік фінансових коефіцієнтів для розрахунку інтегрального показника фінансового стану включає такі коефіцієнти:

коефіцієнт покриття – розраховується як відношення поточних (оборотних) активів до поточних зобов'язань бенефіціара та показує рівень покриття необоротних активів короткостроковим капіталом. У разі якщо коефіцієнт покриття менше одиниці, це означає, що короткострокові джерела фінансування використовуються не лише для покриття оборотних активів, а й для фінансування необоротних активів. Збереження такої ситуації протягом тривалого періоду своїм наслідком має неплатоспроможність підприємства;

проміжний коефіцієнт покриття – розраховується як відношення монетарних оборотних активів (всі види дебіторської заборгованості, поточні фінансові інвестиції, гроші та їх еквіваленти) до поточних зобов'язань. Показує здатність бенефіціара розраховуватись за своїми поточними зобов'язаннями найбільш ліквідними оборотними активами. Характеризує очікувану платоспроможність боржника у короткостроковому періоді;

коефіцієнт фінансової незалежності – розраховується як відношення власного капіталу до підсумку балансу. Показує питому вагу власного капіталу в загальному обсязі джерел фінансування. Характеризує ступінь залежності підприємства від позичкових джерел фінансування;

коефіцієнт покриття необоротних активів власним капіталом – розраховується як відношення власного капіталу до суми необоротних активів. Характеризує рівень фінансування необоротних (довгострокових) активів за рахунок власного капіталу бенефіціара;

коефіцієнт рентабельності власного капіталу – розраховується як відношення прибутку/збитку підприємства після оподаткування (чистого фінансового результату) до величини інвестованого власниками капіталу. Інвестований власниками капітал приймається як сума зареєстрованого (статутного) та додаткового капіталу. Показує ефективність використання підприємством інвестованого капіталу;

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості – розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до середньорічної величини поточної кредиторської заборгованості. Характеризує здатність підприємства погашати кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

коефіцієнт рентабельності продажів за фінансовими результатами від операційної діяльності (EBIT) – розраховується як відношення показника EBIT (результати операційної діяльності до сплати відсотків за користування позиками та податків) до чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Характеризує ефективність операційної діяльності позичальника;

коефіцієнт рентабельності операційної діяльності з фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування фінансових витрат та нарахування амортизації (EBITDA) – розраховується як відношення фінансового результату від операційної діяльності (до нарахування амортизації) до чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів. Для суб'єктів малого підприємництва коефіцієнт розраховується без урахування амортизації. Характеризує рентабельність усіх операційних доходів з EBITDA;

коефіцієнт рентабельності активів за чистим прибутком – розраховується як відношення чистого фінансового результату до валюти балансу (середньорічної). Характеризує ефективність використання (рентабельність) активів підприємства;

коефіцієнт оборотності оборотних активів – розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотних активів (без урахування неопераційних оборотних активів). Показує ефективність використання операційних оборотних активів підприємства та швидкість їх обертання;

коефіцієнт оборотності позиченого капіталу за фінансовими результатами до оподаткування – розраховується як відношення фінансових результатів перед оподаткуванням, фінансовими витратами та нарахуванням амортизації до позичкового капіталу. Для суб'єктів малого підприємництва коефіцієнт розраховується як відношення фінансових результатів перед оподаткуванням до позичкового капіталу. Чим вищим є значення коефіцієнта, тим вищою є здатність позичальника погасити наявну заборгованість за рахунок внутрішніх фінансових джерел.

7. З метою уникнення надмірного впливу фінансових коефіцієнтів на інтегральний показник фінансового стану бенефіціара до розрахунку приймаються їх максимальні значення не більше 100 (не менше мінус 100). Якщо при розрахунку фінансового коефіцієнта знаменник формули дорівнює нулю, то при розрахунку інтегрального показника приймається значення фінансового коефіцієнта як таке, що дорівнює 1 (за винятком фінансових коефіцієнтів К5, К6, К7, МК6, МК7, значення яких приймається як таке, що дорівнює 0).

У разі якщо аналізується інформація, що міститься у квартальній звітності бенефіціара, необхідно здійснити приведення показників форми № 2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)", що складаються відповідно до додатка 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, та форми № 2-м "Звіт про фінансові результати", що складаються відповідно до додатка 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25) (із змінами), до річного виразу. З цією метою задіяні в розрахунках показники звіту про фінансові результати слід скоригувати на коефіцієнт зіставності (4/N), де N – порядковий номер останнього звітного кварталу. Для підприємств із сезонним характером діяльності аннуалізація даних може здійснюватися за методом ковзної річної суми з урахуванням останнього звітного періоду та останнього звітного року.

8. Висновок про якість фінансового стану бенефіціара робиться на основі присвоєння йому класу згідно з Інтерпретацією значень інтегрального показника фінансового стану бенефіціара (великі та середні підприємства) та Інтерпретацією значень інтегрального показника фінансового стану бенефіціара (малі підприємства), наведеними відповідно у додатках 6 та 7 до цього Порядку. Шкала класифікації розроблена на основі значень інтегрального показника фінансового стану та з урахуванням ймовірності невиконання позичальником взятих зобов'язань. Класи за рівнем фінансового стану слід інтерпретувати таким чином:

клас 1 – високий рівень спроможності виконувати зобов'язання та найменша ймовірність дефолту;

клас 2 – достатній рівень спроможності виконувати свої зобов'язання та незначна ймовірність дефолту;

клас 3 – нижче середнього рівня спроможності виконувати зобов'язання;

клас 4 – фінансовий стан бенефіціара є нестабільний і свідчить про наявність ознак неплатоспроможності;

клас 5 – високий рівень ймовірності дефолту.

9. При підготовці висновків щодо рівня фінансового стану бенефіціара ураховують значення інтегрального показника за останній аналізований період. У разі неможливості здійснення однозначних висновків на основі значення інтегрального показника за останній аналізований період проводиться аналіз звітності за попередні періоди. Рішення приймається, виходячи з усередненого значення інтегрального показника фінансового стану за три останніх календарних роки.

1. Здатність позичальника обслуговувати залучені позики визначається на основі розрахунку прогнозного коефіцієнта покриття боргу (Кпб). Коефіцієнт розраховується як відношення прогнозної суми чистого руху коштів від операційної та інвестиційної діяльності (без урахування сум нарахованих відсотків) до суми за вимогами з обслуговування та погашення боргу на відповідний фінансовий рік. Характеризує здатність позичальника обслуговувати залучені позики (сплачувати відсотки і основний борг за кредитними операціями).

2. Для розрахунку прогнозних значень коефіцієнта покриття боргу використовується інформація, що міститься в прогнозах руху грошових коштів позичальника та прогнозних календарях обслуговування і погашення боргів за всіма позиками бенефіціара на період залучення позики МФО.

Для бенефіціарів, які отримують державні субвенції, спрямовані на покриття різниці в тарифах, показник чистого руху коштів розраховується з урахуванням зазначених субвенцій.

3. Прогнозні розрахунки подаються разом із фінансовою звітністю бенефіціара. Коефіцієнт покриття боргу розраховується відповідно до додатку 1 до цього Порядку. При поданні документів наводяться планові показники, наведені в додатку 1 до цього Порядку, з урахуванням таких рекомендацій:

1) у рядку 1 за перший період наводяться планові залишки коштів на всіх рахунках підприємства з урахуванням раніше отриманих кредитів та поточної кредитної операції за кредитом МФО станом на початок кварталу, у якому планується отримання першого траншу позики. На наступні періоди ураховується інформація, наведена в рядках 7–9 за попередній період, та планова сума кредиту у відповідному (плановому) році;

2) у рядку 2 наводиться планова сума чистого прибутку (збитку) підприємства на відповідний період;

3) у рядку 3 наводиться планова сума амортизації необоротних активів бенефіціара з урахуванням амортизації активів, придбаних за рахунок кредиту МФО;

4) у рядку 4 відображаються витрати, включені до фінансового результату та наведені в статті "Фінансові витрати" звіту про фінансові результати;

5) у рядку 5 наводиться сума прибутку (збитку) від володіння фінансовими інвестиціями (дивіденди, відсотки тощо) та їх реалізації, а також від продажу інвестиційної нерухомості, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, інших довгострокових активів, інші прибутки і збитки від інвестиційної діяльності, що були враховані при визначенні чистого прибутку бенефіціара. Збитки відображаються зі знаком "+", прибутки зі знаком "–";

6) у рядку 6 відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності як різниця між сумою грошових надходжень у результаті інвестиційної діяльності бенефіціара (надходження від продажу акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, часток у капіталі інших підприємств, від продажу інвестиційної нерухомості, необоротних активів, утримуваних для продажу, а також інших довгострокових необоротних активів, у вигляді відсотків за наданими позиками, у вигляді дивідендів тощо) та сумою витрачання коштів за цим видом діяльності (витрачання на придбання фінансових інвестицій, на придбання необоротних активів тощо). Перевищення грошових надходжень над грошовими видатками наводиться зі знаком "+". Перевищення грошових видатків над сумою грошових надходжень наводиться зі знаком "–";

7) у рядку 7 відображається величина чистого грошового потоку від інвестиційної та операційної діяльності підприємства як сумарне значення показників, наведених у рядках 1–6, з урахуванням відповідного знака;

8) у рядку 8 відображається планова сума виплати грошових коштів для погашення всіх отриманих позик, у тому числі позики МФО;

9) у рядку 9 наводиться планова сума грошових коштів, що спрямовуються на сплату відсотків за користування позиковим капіталом (наведені в статті "фінансові витрати");

10) у рядку 10 наводиться результат розрахунку показника покриття боргу як відношення величини грошового потоку, зазначеного у рядку 7, до сумарної величини витрачань коштів, що зазначені в рядках 8 та 9.

4. Коефіцієнт покриття боргу вважається достатнім, якщо його значення дорівнює 1 і вище за кожен рік протягом періоду залучення позики МФО.

5. Перевірка дотримання планових значень коефіцієнта покриття боргу здійснюється відповідно до Порядку підготовки та реалізації проектів.

1. Для оцінювання самоокупності проектів, реалізація яких здійснюється на умовах фінансової самоокупності, використовується метод дисконтування грошових потоків. Метод передбачає розрахунок чистої теперішньої вартості прогнозних грошових потоків як різниці між теперішньою вартістю майбутніх грошових надходжень, які генеруватиме проект, та теперішньою вартістю усіх витрат на проект. З цією метою бенефіціар має надати прогнозні розрахунки грошових надходжень та витрат у рамках реалізації інвестиційного проекту. Самоокупність проекту розраховується за такою формулою:

де

NPV - виражена у гривнях (чи у валюті кредиту) чиста теперішня (приведена) вартість прогнозних грошових потоків, які генеруватиме проект, на фінансування якого залучається позика;

СiFt - виражена у гривнях (чи у валюті кредиту) величина грошових надходжень (чистих грошових потоків), які генеруватиме проект у прогнозному періоді t;

СoFt - виражена у гривнях (чи у валюті кредиту) величина грошових витрат на проект у прогнозному періоді t;

d - ставка дисконтування (коефіцієнт);

n - період, на який залучається позика та протягом якого забезпечується самоокупність проекту.

Рішення щодо доцільності фінансування проекту приймається, якщо NPV > 0. У цьому разі проект слід вважати таким, що відповідає критерію фінансової самоокупності.

2. Прогнози грошових потоків, які очікуються в рамках результатів реалізації інвестиційного проекту, мають міститися у проектній пропозиції і можуть бути здійснені у національній валюті України або у валюті отримання кредиту на вибір бенефіціара. Грошові потоки за проектом на вибір бенефіціара можуть розраховуватися за прямим або непрямим методом.

У разі використання прямого методу розрахунку параметр СiFt визначається як сума усіх надходжень коштів, що є результатом реалізації проекту (надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), необоротних активів тощо). Параметр СoFt визначається як сума усіх грошових витрат, пов'язаних з реалізацією проекту, у тому числі витрат операційного характеру (оплата праці, сировини, матеріалів тощо), та інвестиційних витрат (на придбання необоротних активів).

У разі використання непрямого методу розрахунку параметр СiFt відповідає чистому грошовому потоку за проектом і визначається як сума додаткового чистого прибутку, що планується отримати у результаті реалізації проекту, та нарахованої амортизації необоротних активів, задіяних у проекті. Параметр СoFt відповідає сумі витрачання коштів на інвестиційні потреби, пов'язані з реалізацією проекту у відповідному періоді t. У разі якщо кредит МФО планується використовувати виключно на інвестиційні потреби, величина СoFt відповідатиме сумі траншу кредиту МФО за відповідний період. Якщо ж кредит МФО спрямовується також на поповнення оборотних активів бенефіціара, то відповідні витрати ураховуються при визначенні додаткового чистого прибутку бенефіціара.

У разі неможливості виокремлення руху грошових потоків у рамках реалізації інвестиційного проекту від грошових потоків за основною діяльністю бенефіціара для цілей розрахунку самоокупності проекту приймаються показники діяльності бенефіціара, що є результатом його операційної та інвестиційної діяльності. Параметри СiFt та СoFt розраховуються з використанням даних, наведених у додатку 2 до цього Порядку. СiFt визначається як сума показників, зазначених у рядках 3 та 4 цього додатка. Параметр СoFt визначається з використанням інформації, наведеної в рядку 6 цього додатка, у частині суми витрачання коштів на здійснення інвестицій (витрачання на придбання фінансових інвестицій, на придбання необоротних активів).

У разі необхідності Мінфін може вимагати від бенефіціара документальне підтвердження інформації, на якій ґрунтуються прогнозні розрахунки чистих грошових потоків. В окремих випадках обсяг чистих грошових потоків може розраховуватися як розмір економії бюджетних видатків на фінансування установ, що є бенефіціарами за позиками МФО.

3. Ставка дисконтування – коефіцієнт, що застосовується для визначення поточної вартості грошових потоків, які прогнозується отримати у процесі реалізації проекту. Вона характеризує ризики фінансування бенефіціара і відповідає ефективній ставці відсотка за кредитом, яка включає проценту ставку за кредитом, додаткові комісійні збори та всі інші премії чи дисконти, що плануються до сплати бенефіціаром у рамках обслуговування та погашення позики, наданої за рахунок коштів МФО.

4. Ставка дисконтування може бути розрахована у національній валюті України або у валюті отримання кредиту. Для отримання ставки дисконтування у гривнях попередньо розраховане значення ставки у валюті кредиту слід скоригувати на рівень інфляції в Україні та в країні, до якої належить валюта кредиту. Для цього використовується така формула:

де

dua - ставка дисконтування (коефіцієнт), виражена в гривнях;

dвк - ставка дисконтування (коефіцієнт), виражена у валюті кредиту;

IRua - індекс інфляції в Україні;

IRвк - індекс інфляції в країні, у валюті якої видається кредит.

Для здійснення розрахунків приймається прогнозний рівень інфляції, який зафіксовано в офіційних документах Національного банку України чи Мінфіну на рік, що настає за роком надання кредиту. Індекс інфляції в країні, у валюті якої видається кредит, приймається за його фактичним рівнем у річному виразі на момент здійснення розрахунків.

Отримана ставка дисконтування округляється до цілого значення.

5. Ставка дисконтування, деномінована у національній валюті України, застосовується для дисконтування грошових потоків, виражених у гривнях. Ставка дисконтування, деномінована у валюті отримання кредиту, застосовується для дисконтування грошових потоків, виражених у валюті отримання кредиту.

6. Результати оцінювання самоокупності інвестиційних проектів, отримані на етапі ініціювання проектів, є чинними на всіх подальших стадіях розгляду та реалізації проекту незалежно від термінів.

1. За результатами оцінки фінансового стану бенефіціара, який складає звітність відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25) (із змінами) (крім банків), та оцінювання самоокупності інвестиційного проекту робиться висновок щодо здатності потенційного бенефіціара обслуговувати залучені позики МФО, якщо:

за рівнем якості фінансового стану бенефіціару присвоєно класи від 1 до 3; прогнозний коефіцієнт покриття боргу є більшим за 1; інвестиційний проект відповідає критерію самоокупності; обсяг забезпечення погашення та обслуговування позики є достатнім;

за рівнем якості фінансового стану бенефіціару присвоєно клас 4; спостерігається позитивна динаміка зростання інтегрального показника фінансового стану; прогнозний коефіцієнт покриття боргу є більшим за 1,35; інвестиційний проект відповідає критерію самоокупності; обсяг забезпечення погашення та обслуговування позики є достатнім.

2. Висновок про фінансову неспроможність потенційного бенефіціара, який складає звітність відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, обслуговувати залучені позики робиться, якщо має місце хоча б одна із наведених нижче обставин:

бенефіціару за рівнем якості фінансового стану присвоєно клас 4 та спостерігається негативна динаміка інтегрального показника;

бенефіціару за рівнем якості фінансового стану присвоєно клас 5 у будь-якому з аналізованих періодів;

у бенефіціара значення показника покриття боргу є недостатнім;

бенефіціар не відповідає критерію фінансової самоокупності інвестиційного проекту;

у бенефіціара обсяг забезпечення погашення та обслуговування позики є недостатнім.

3. У разі експертного оцінювання доцільності надання позики МФО бенефіціару, який не складає звітність відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, зокрема, органам виконавчої влади, установам чи організаціям, погашення та обслуговування позик яких здійснюються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, позитивний висновок щодо здатності потенційного бенефіціара обслуговувати залучені позики МФО робиться, якщо бенефіціар відповідає критерію фінансової самоокупності проекту. Інтегральна оцінка фінансового cтану та розрахунок коефіцієнта покриття боргу при цьому не здійснюються.

4. Висновок щодо оцінки фінансового стану банку, який є бенефіціаром за позиками МФО, здійснюється на основі аналізу рейтингів, присвоєних провідними рейтинговими агенціями (Standard & Poor's, Moody's Rating, FitchRating), або аналогічних рейтингів, присвоєних іншими міжнародними рейтинговими агентствами, визначеними Національним банком України. Позитивне рішення приймається за наявності рейтингу на рівні не меншому ніж В3 (або прирівняного до нього).

5. Якщо бенефіціаром є суб'єкт господарювання, у віданні якого наявне майно державної власності, Мінфін відповідно до пункту 2 Порядку визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 460, проводить комплексну оцінку такого позичальника. Комплексна оцінка полягає у проведенні відповідно до правил, встановлених цим Порядком, оцінки його фінансового стану, визначення здатності обслуговувати залучені позики, оцінки самоокупності проекту, бенефіціаром якого є позичальник.

1. Пропозиція юридичної особи – резидента про ініціювання інвестиційного самоокупного проекту, фінансування якого передбачається здійснювати за рахунок коштів МФО, повинна містити інформацію щодо виду забезпечення повернення позики.

2. При визначенні виду забезпечення для обслуговування та погашення позики, наданої суб'єкту господарювання, у віданні якого наявне майно державної власності, за рахунок коштів МФО, слід керуватися Порядком визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 460.

3. Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості над сумою основного боргу та річних відсотків за ним з урахуванням можливих витрат на реалізацію застави у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань. Таблиця залежності розміру кредитного забезпечення від класу позичальника та виду кредитного забезпечення, у відсотках до суми основного боргу та відсотків за ним, наведена в додатку 8 до цього Порядку.