Про затвердження Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (Інструкція N 7)

Розглянувши проект Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", Правління

1. Затвердити Інструкцію "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" і ввести її в дію з 1 вересня 1996 року.

2. Кримському республіканському, обласним та по м.Києву і Київській області управлінням Національного банку України організувати роботу з комерційними банками з вивчення Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України".

3. Встановити, що з введенням в дію цієї Інструкції вважаються такими, що втратили чинність:

- Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 24 травня 1993 року N 37;

- листи Національного банку України: від 04.08.93 р. N 22001/167; від 30.12.93 р. N 17010/2134-7901; від 02.06.94 р. N 126; від 19.12.94 р. N 217; від 28.12.94 р. N 220; від 29.12.94 р. N 222; від 02.02.95 р. N 231; від 24.02.95 р. N 234; від 11.10.95 р. N 308; від 02.02.95 р. N 22017/76.

4. В зв'язку з прийняттям цієї Інструкції вносяться такі зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України:

В розділі XI "Кредитні і розрахункові операції підприємств, організацій та громадян" змінюється назва рахунку N 722 "Розрахункові чекові книжки" на "Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки" та назва рахунку N 723 "Акцептовані платіжні доручення" на "Гарантовані платіжні доручення".

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на департамент бухгалтерського обліку та розрахунків (П.М.Сенищ).

1. Інструкція про безготівкові розрахунки в господарському обороті України (далі - Інструкція) розроблена згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України.

2. Інструкція визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків у національній валюті України (далі йдеться тільки про розрахунки у національній валюті), їх форми, стандарти документів та порядок їх обігу, що впроваджуються в господарський оборот України.

Інструкція поширюється на підприємства, організації та установи всіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - підприємства), банки та їх установи, фізичні особи та обов'язкова для виконання ними.

Для підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб - банк, у якому відкрито їх рахунки та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки та банківську діяльність", є обслуговуючим банком (банк, що обслуговує).

Для установ та організацій, яким відкрито реєстраційний рахунок в органі державного казначейства, функцію обслуговуючого банку для здійснення розрахункових операцій фактично виконує цей орган державного казначейства.

3. Юридичні особи, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, та фізичні особи, у тому числі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності відкривають поточні рахунки, інші рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. У разі відкриття підприємством в установах банків більше одного рахунку, воно визначає один з цих рахунків як основний.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.

Банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

Доручення підприємств на перерахування коштів приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках, крім випадків, передбачених пунктом 22 цієї Інструкції.

У разі відсутності (недостатності) коштів на основному рахунку підприємства банк приймає його доручення на перерахування коштів у випадках, передбачених пунктом 22 цієї Інструкції, та розрахункові документи на безспірне списання (стягнення) коштів і обліковує їх на позабалансовому рахунку N 9803 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у платників", виконуючи платежі згідно з черговістю, встановленою чинним законодавством. Якщо законодавством не визначено черговість виконання платежів, такі документи виконуються банками у календарній черговості їх надходження.

Якщо розрахункові документи на перерахування (стягнення) коштів з рахунку клієнта банк не може виконати у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку або припиненням операцій за цим рахунком за рішенням органів, яким це право надане законом, банк зобов'язаний прийняти ці розрахункові документи та обліковувати їх на позабалансовому рахунку 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку, та ті, за якими стягнення коштів у безспірному порядку зупинено відповідно до чинного законодавства України.

Платежі клієнта банку можуть здійснюватись в інтересах третіх осіб у випадках, передбачених чинним законодавством.

4. Кошти підприємств підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком ліміту та норм витрат з виручки, які передбачені діючим порядком ведення касових операцій у господарстві України.

5. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків. Зразок договору на розрахунково-касове обслуговування наведений у додатку N 1.

Підприємства самостійно обирають форми розрахунків, передбачені цією Інструкцією, та вказують їх при укладенні між собою договорів.

Примірники оригіналів договорів підлягають маркуванню згідно з Положенням про гербовий збір, затвердженим Указом Президента України від 06.11.98 N 1222/98.

6. Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями;

- чеками;

- акредитивами;

- векселями;

- платіжними вимогами;

- інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання платіжних карток визначається Національним банком України.

7. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.

8. Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам установлених стандартів та вміщувати (залежно від їх форми) такі реквізити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, місяць, рік його виписки.

Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових документах, які заповнюються за допомогою технічних засобів, допускається зазначення місяця цифрами (01-12);

в) назви та коди (номери) платника й одержувача коштів: повна назва або її офіційне скорочення, які відповідають зареєстрованим в установчих документах, ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (далі за текстом та у додатках - код); якщо платник чи одержувач є фізичною особою - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер, що проставляється на підставі відповідних документів податкових органів. Якщо згідно з чинним законодавством фізичній особі не присвоюється ідентифікаційний номер (про що зроблена відповідна відмітка в паспорті), то банк самостійно заповнює цей реквізит умовним позначенням "000000001" та зазначає на звороті розрахункового документа дані паспорта (номер, серія, ким та коли виданий); номери рахунків платника та одержувача коштів в установах банку.

Якщо платник є особою, яка відповідно до чинного законодавства України визнається нерезидентом, то реквізит "Платник" має додатково вміщувати назву країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання).

Якщо за розрахунковим документом здійснюється безспірне списання (стягнення) коштів (з рахунку, відкритого в установі банку) установами чи організаціями, яким відкриті реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, то в рядку "Одержувач" такого документа вказуються через кому назва органу державного казначейства, де відкритий їх реєстраційний рахунок, номер цього реєстраційного рахунку та назва його власника. У рядку "Код" вказується код цього органу державного казначейства, а в рядку "рах. N" - рахунок органу державного казначейства;

г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку).

Якщо за розрахунковим документом здійснюється безспірне списання (стягнення) коштів (з рахунку, відкритого в установі банку) установами чи організаціями, яким відкриті реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, то в рядку "Банк одержувача" зазначається банк, що обслуговує цей орган державного казначейства;

ґ) суму платежу цифрами та літерами.

При зазначенні суми цифрами розділовим знаком є кома, а цифрами проставляється як сума у цілих гривнях, так і сума копійок. Наприклад: 123,45. При зазначенні суми літерами перше слово починається з великої літери, назва грошової одиниці вказується у скороченій формі, а сума копійок - цифрами. Наприклад: Двадцять одна грн. 78 коп. Якщо сума складається тільки з копійок, то обов'язковим є написання слів "Нуль грн.", а у разі відсутності в сумі копійок обов'язковим є написання слів "00 коп.";

д) призначення платежу: назву товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його номера й дати, назви і відповідної статті закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів тощо.

Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення.

Якщо платник або одержувач платежу (або вони разом) є особами, які відповідно до чинного законодавства України визнаються нерезидентами, то реквізит "Призначення платежу" обов'язково має додатково вміщувати дані про зміст операції, за якою здійснюється рух коштів, а також код країни, в якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання). Ці дані мають бути відображені у вигляді семизначного коду, що утворюється таким чином: перші чотири знаки - код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки - код країни одержувача платежу за Класифікатором країн світу (ДК007-96);

е) на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених у пункті 9) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів.

Якщо за розрахунковим документом здійснюється безспірне списання (стягнення) коштів (з рахунку, відкритого в установі банку) установами чи організаціями, яким відкриті реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, то на першому примірнику такого документа (незалежно від способу його виготовлення) має бути відбиток печатки та підписи відповідальних осіб цієї установи чи організації (стягувача), завірені штампом органу державного казначейства, де стягувачу відкрито реєстраційний рахунок;

є) коди бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

ж) суму податку на додану вартість (цифрами) або напис "без податку на додану вартість. За винятком розрахункових документів на сплату податків і зборів (обов'язкових платежів).

8-1. Якщо хоча б один із зазначених у п.8 реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений з порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, то банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення й підчистки в розрахункових документах не допускаються.

Банк не має права робити виправлення в розрахункових документах у паперовому чи в електронному вигляді, отриманих від своїх клієнтів та клієнтів інших банків, за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з посиланням на розділ (пункт) нормативно-правового акта Національного банку України, який порушено), вказати дату його повернення (за підписами виконавця і головного бухгалтера, завіреними штампом банку) та повернути документ клієнту.

Відповідальність за правильність внесених у розрахунковий документ даних, у тому числі номерів рахунків (у тому числі реєстраційних), кодів банків, суми податку на додану вартість та кодів бюджетної класифікації несе підприємство чи фізична особа, яка оформила документ.

9. Розрахункові документи за операціями, що здійснюються:

- суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами повинні мати відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, яким відповідно до чинного законодавства України та установчих документів підприємства надане право розпорядження рахунком і підпису розрахункових документів і які повідомлені банку в картці із зразками підписів та відбитком печатки;

- відділеннями, філіями, представництвами від імені юридичної особи, підписуються особами, які уповноважені цією юридичною особою, і завіряються відбитком печатки, що відповідає вміщеним в картку зразкам підписів та відбитка печатки;

- підприємцями без створення юридичної особи, підписуються однією відповідальною особою, зразок підпису якої зазначений в картці зразків підписів та відбитка печатки (при наявності печатки);

- фізичними особами, підписуються ними та приймаються банком до виконання за наявністю на документі підпису, що відповідає зразку вміщеного в картку рахунку.

10. Клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей та технічних можливостей банку, в якому він відкрив рахунок, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв'язку. Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

11. Паперові розрахункові документи, як правило, виписуються з використанням технічних засобів за один раз під копірку у двох примірниках, платіжні вимоги та документи підприємств, які обслуговуються в одній установі банку, - в трьох примірниках (якщо застосування копірки неможливе, то на всіх тотожних примірниках у правому верхньому куті мають бути вміщені послідовні порядкові номери).

Для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у двох примірниках меморіальний ордер.

Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа.

12. Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.

У разі часткової оплати розрахункових документів, що обліковуються в картотеці, або пропорційного розподілу коштів при їх сплаті в межах одного календарного дня їх надходження до банку допускається округлення банком сум, що перераховуються, до цілого (суми, кратної одній гривні). Сума, що залишається після виконання зазначених документів, не є обов'язковою для розподілу і може залишатися на рахунку.

Установи банків, у разі технічної можливості врахування поточних надходжень коштів на рахунки клієнтів протягом операційного дня, можуть здійснювати платежі за їх дорученнями з врахуванням цих сум.

13. Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного часу*.

Операційний день - частина робочого дня банківської установи, регламентована внутрішнім режимом її роботи (всі операції, здійснені протягом цієї частини дня, відображаються в балансі за цей день).

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження.

Розрахункові документи, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного дня або того ж дня, якщо це передбачено угодою про розрахунково-касове обслуговування.

14. На всіх примірниках паперових розрахункових документів банк в обов'язковому порядку в правому верхньому куті проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на них, крім того, проставляється штамп "Вечірня". Дата виконання розрахункового документа проставляється в правому нижньому куті.

У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою проводки його банком, дата отримання банком документа у правому верхньому куті не проставляється.

15. Банк одержувача зобов'язаний зараховувати кошти на рахунки клієнтів не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від розрахункової палати.

Якщо розрахунки здійснюються без застосування системи електронних міжбанківських розрахунків, розрахункові документи підприємств між установами банків доставляються кур'єрською поштою (далі - спецзв'язком) згідно з "Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Міністерства зв'язку України".

16. Спецзв'язком розрахункові документи відправляються банком одержувача коштів банку платника у день їх надходження або наступного часу, якщо документи надійшли після операційного дня.

Перелік зазначених документів включається банком-одержувача коштів у реєстр ф. 1, примірник якого з відміткою дати отримання документів підприємством спецзв'язку залишається в банку-відправнику документів.

Розрахункові документи відсилаються органами державного казначейства в банк платника спецзв'язком чи рекомендованими листами.

Розрахункові документи від підприємства спецзв'язку банк платника приймає на підставі примірника реєстру ф. 5 з відміткою дати їх отримання.

16-1. Прийняті банком до виконання розрахункові документи, які обліковуються в картотеці до позабалансового рахунку 9803, можуть бути повернені без виконання стягувачу або платнику у випадках, що не суперечать чинному законодавству, на підставі оригіналу листа про відкликання (підписаного особами, які мають право підпису розрахункових документів, та завіреного печаткою) у порядку, передбаченому цим пунктом.

Повернення платнику його платіжних доручень на сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків у державні цільові фонди здійснюється на підставі його листа про відкликання. При цьому на листі платника повинна бути відмітка органу, якому таке право надане чинним законодавством, про згоду на відкликання з картотеки платіжного доручення, яка підписується уповноваженою особою цього органу та засвідчується відбитком його печатки.

Повернення стягувачу розрахункових документів здійснюється банком платника спецзв'язком у день надходження від стягувача листа про відкликання або наступного дня, якщо цей лист надійшов після закінчення операційного часу.

Стягувачем може здійснюватися відкликання розрахункових документів як у повній, так і в частковій сумі.

У разі надходження від стягувача до установи банку листа про відкликання з картотеки частини суми від тієї суми, що вказана в розрахунковому документі, відповідальний працівник банку має виправити суму в цьому документі, зазначити дату виправлення, завірити виправлення своїм підписом та штампом банку, продовжуючи обліковувати цей документ у картотеці. Якщо в листі про відкликання зазначено конкретні виконавчі документи, які відкликаються, то банк повертає їх стягувачу без виконання. Лист про відкликання часткової суми розрахункового документа зберігається банком разом з першим примірником розрахункового документа.

Звернення до установ банків про тимчасове зупинення виконання виданих розрахункових документів щодо безспірного списання (стягнення) коштів з рахунків підприємств-боржників приймаються банками тільки від органів, яким таке право надане законом. Такі розрахункові документи продовжують обліковуватись на позабалансовому рахунку 9803, але не виконуються до їх відкликання чи закінчення строку зупинення виконання.

Звернення про тимчасове зупинення виконання виданих розрахункових документів щодо безспірного списання (стягнення) коштів від інших установ та організацій не приймаються. Розрахункові документи в таких випадках можуть бути відкликані в повній сумі, й надалі має подаватися на стягнення новий документ.

16-2. Підприємства (незалежно від форми власності) відповідно до статті 6 Указу Президента України від 16.03.95 N 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" повинні в п'ятиденний строк повертати платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. Якщо власник рахунку, на який помилково зараховані кошти, не повернув їх у зазначений строк, то повернення цих коштів має здійснюватись у претензійно-позовному порядку.

Якщо помилкове зарахування (списання) коштів відбулося з вини банку, то він негайно після виявлення помилки має повідомити фактичного одержувача коштів (у залежності від конкретних обставин - безпосередньо або через банк, де він обслуговується) про необхідність повернення помилково зарахованих коштів. У повідомленні про необхідність повернення коштів банк вказує рахунки, на які мають бути перераховані кошти, що повертаються. Банк, який обслуговує клієнта, на рахунок якого помилково зараховані кошти, після отримання повідомлення передає його під розписку цьому клієнту чи надсилає рекомендованим листом не пізніше наступного робочого дня.

Якщо помилкове зарахування коштів виникло з вини банку одержувача, то цей банк за рахунок своїх коштів має перерахувати їх одержувачу, зазначеному в документах,

Якщо помилкове списання коштів виникло з вини банку платника, то цей банк за рахунок своїх коштів має повернути помилково списані кошти на рахунок платника.

Якщо одержувач, на рахунок якого помилково зараховані кошти, добровільно не повернув їх банку, що надіслав повідомлення про необхідність повернення, то ці кошти мають стягуватися банком у претензійно-позовному порядку.

Розрахунки в системі електронних платежів "клієнт-банк"

17. При здійсненні розрахунків клієнти можуть застосовувати систему "клієнт-банк", яка забезпечує:

- передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

- автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце (далі - АРМ) клієнта;

- автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів "клієнт-банк" і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком.

У договорі обов'язково мають бути обумовлені права, обов'язки та відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань і порядок їх вирішення.

Програмне забезпечення системи "клієнт-банк" має відповідати вимогам, які пред'являються до технології банківських розрахунків, і мати сертифікат (дозвіл) Національного банку України.

18. АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку України, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Банківська частина системи "клієнт-банк" забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним файлом у цілому.

19. При використанні системи "клієнт-банк" здійснюється звірення (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банком і АРМ клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звірення цієї інформації з інформацією із АРМ клієнта наприкінці дня.

Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає "Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв'язку і прийняті банком до оплати".

Такий же реєстр за кожним клієнтом складається в банку після друкування балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається банком в документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов'язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.

20. Платіжне доручення (далі - доручення) - документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

Доручення складаються за формою додатка N 2 цієї Інструкції.

У дорученні платник за власним бажанням може вказувати дату валютування, якщо така можливість передбачена договором про розрахунково-касове обслуговування банком платника та якщо порядок виконання таких доручень визначено угодою між банками, які обслуговують платника та одержувача, а також можливість зарахування за такими дорученнями передбачена у договорі на розрахунково-касове обслуговування одержувача. Дата валютування - це обумовлена угодою між платником та одержувачем дата закінчення періоду валютування. Період валютування - це проміжок часу між датою надходження доручення на списання коштів у банк та датою, коли списані кошти зараховуються на рахунок одержувача і переходять у його власність. Період валютування не може перевищувати трьох робочих днів.

Дата валютування зазначається клієнтом у правому верхньому куті платіжного доручення.

21. Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується.

22. Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках, за винятком доручень на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих у встановленому порядку за несвоєчасну сплату цих платежів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках. Не приймаються до картотеки платіжні доручення на сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, строк сплати яких, зазначений у рядку "Призначення платежу" платіжного доручення, не настав.

У разі відсутності коштів на основному рахунку платника такі доручення обліковуються банком на позабалансовому рахунку N 9803. При цьому платник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунку.

У разі недостатності коштів на основному рахунку підприємства для виконання таких доручень здійснюється їх часткова оплата, яка оформлюється меморіальним ордером (додаток N 3) за підписом відповідального виконавця, завіреним відбитком штампа банку. Перший примірник меморіального ордера поміщається в документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а доручення з відміткою банку про часткову оплату поміщається в картотеку до позабалансового рахунку N 9803.

У разі пропорційного розподілу коштів при сплаті розрахункових документів у межах одного календарного дня їх надходження до банку сума від 1 до 99 копійок не є обов'язковою для розподілу і може залишатися на рахунку після виконання цих документів.

23. Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:

- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

- в порядку попередньої оплати;

- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;

- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;

- в інших випадках за згодою сторін.

При розрахунках за фактично відвантажену, продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) в дорученні в рядку "Призначення платежу" вказується назва (вид) відвантаженої, проданої продукції (виконаних робіт, послуг), номер, дата товарно-транспортного чи іншого документа, що підтверджує відвантаження, продаж продукції (виконання робіт, надання послуг).

У дорученнях на сплату платежів до бюджету рядок "Призначення платежу" заповнюється згідно з додатком 3 до Порядку передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби електронними засобами з питань проведення операцій відкриття, закриття рахунків; зарахування податків, повернення надмірно сплачених сум; реєстру розрахункових документів про сплату платежів до бюджету; щоденної банківської звітності за формою 412-Д, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.07.98 N 267.

У дорученні на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету або зборів до державних цільових фондів, у рядку "Призначення платежу" вказується, що податки до бюджету або збори до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховані повністю.

У разі виплати заробітної плати в натуральній формі в платіжних дорученнях на перерахування утриманих з неї платежів та нарахованих на фонд оплати праці податків і зборів у рядку "Призначення платежу" зазначається, що заробітна плата виплачена в натуральній формі, а також вказується період, за який вона виплачена, та дата виплати.

24. Попередня оплата здійснюється підприємствами у разі, якщо це обумовлено в договорі або встановлено окремими указами Президента України та рішеннями уряду згідно з переліком, викладеним у додатку N 4.

У дорученні в рядку "Призначення платежу" здійснюється такий запис:

У разі, якщо договір на придбання канцелярських товарів або інших малоцінних і швидкозношуваних предметів укладений в усній формі, то в платіжному дорученні посилання на дату і номер договору не потрібне.

25. Доручення подається клієнтом у банк і оформлюється відповідно до пп.8 та 11 цієї Інструкції. Перший примірник виконує функцію меморіального документа і вміщується в документи дня банку платника, другий - видається платнику з відмітками банку про одержання та виконання доручення згідно з п.14.

26. При рівномірних і постійних поставках товарів та наданні послуг розрахунки між постачальниками і покупцями можуть здійснюватися дорученнями, періодичним перерахуванням коштів у строки і в розмірах, які обумовлені в договорах.

У двосторонньому договорі передбачаються розмір та строки перерахування коштів, періодичність звірення розрахунків і порядок проведення кінцевого розрахунку покупцем.

У дорученні в рядку "Призначення платежу" зазначається: "Платіж за договором N ___ від ________", а також строк платежу.

Останній платіж за договором, як правило, має враховувати взаємну заборгованість між постачальником і покупцем.

Розрахунки гарантованими дорученнями

27. У тому разі, якщо одержувач коштів не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв'язку.

За допомогою гарантованих доручень підприємство може здійснювати без обмеження сумою перекази коштів:

- на ім'я окремих громадян - коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар і т.п.);

- підприємствам - на видатки для виплати заробітної плати, за організований набір робітників, для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків.

Гарантоване доручення може бути прийняте до платежу тільки в повній сумі.

28. Підприємство-платник здійснює перекази коштів через відділення зв'язку поданням гарантованого банком доручення, в якому вказується конкретне підприємство зв'язку, з рахунку якого сплачуватиметься переказ. До всіх примірників доручення додається належно оформлений список одержувачів переказів (підписи, печатка, загальна сума цифрами та прописом) із зазначенням тих, хто одержує гроші та на які цілі. Крім того, підприємство подає відділенню зв'язку заповнені бланки переказів.

29. На суму гарантованого установою банку доручення не може бути накладено арешт і звернено стягнення за претензіями до платника, який виписав доручення.

30. Платник, який бажає виконати розрахунки гарантованим дорученням, подає в установу банку, що його обслуговує, платіжне доручення в трьох примірниках. Перші два примірники доручення мають бути завірені службовими особами підприємства, які мають право підпису, та скріплені відбитком печатки.

Після перевірки правильності оформлення доручення його сума списується установою банку з рахунку платника і депонується на аналітичному рахунку "Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями" балансових рахунків N 2526, N 2550, N 2552, N 2554, N 2602, N 2622 (далі - аналітичний рахунок "Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями").

На перших двох примірниках прийнятого до виконання доручення проставляється дата депонування, а нижче неї вміщуються підписи двох працівників установи банку, уповноважених виконувати депонування.

Потім перший примірник доручення скріплюється відбитком гербової печатки установи банку і видається платнику під розписку на другому примірнику доручення (в тексті доручення має бути зразок підпису довіреної особи платника).

На першому примірнику доручення в рядку "Одержувач", крім назви підприємства зв'язку, вміщується такий текст:

Другий примірник гарантованого платіжного доручення вміщується банком у документи дня, як первинний документ, що надійшов від підприємства в банк для оплати.

Останній примірник доручення скріплюється відбитком штампа банку і видається клієнту як розписка в прийнятті доручення.

Установа банку передає відповідному підприємству зв'язку зразки підписів службових осіб і відбитка гербової печатки установи банку, якими оформлюється гарантоване доручення.

Банк не несе відповідальності за підроблений напис на гарантованому дорученні.

31. Підприємство зв'язку прийняті ним гарантовані доручення здає в установу банку, що його обслуговує, при реєстрі платіжних доручень (додаток N 5).

Реєстр подається банку в двох примірниках, перший з яких з підписом і зазначенням посади особи, яка підписала реєстр, залишається в документах дня банку, а другий видається представнику підприємства зв'язку як розписка.

Якщо платник та підприємство зв'язку обслуговуються в різних установах банку, то реєстр складається в трьох примірниках. У цьому разі другий примірник реєстру з гарантованими платіжними дорученнями надсилається до банку, в якому задепоновані кошти платника, а третій видається представнику підприємства зв'язку.

32. У разі приймання гарантованих доручень банк має стежити за наявністю на звороті доручень штемпеля підприємства зв'язку, яке прийняло доручення в оплату, із зазначенням дати їх приймання.

33. Гарантовані доручення, не прийняті до оплати внаслідок їх неправильного оформлення, закінчення терміну дії доручення або з інших причин, виключаються з реєстру із виправленням його підсумку та повертаються підприємству, яке подало реєстр.

34. Установа банку, яка прийняла до оплати реєстр з гарантованими дорученнями, проводить суму їх за кредитом рахунку підприємства зв'язку, яке їх надало, і за дебетом аналітичного рахунку "Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями".

Якщо платник та підприємство зв'язку обслуговуються в різних установах банку, то банк, який обслуговує підприємство зв'язку, надсилає банку платника дебетове повідомлення. Банк платника, отримавши дебетове повідомлення і реєстр з гарантованими дорученнями, списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки гарантованим платіжними дорученнями" і перераховує їх для зарахування на рахунок підприємства зв'язку за переказними операціями.

35. Сума невикористаного гарантованого доручення може бути відновлена на рахунку платника. Для цього перший примірник доручення має бути поданий установі банку, в якому задепоновані кошти платника.

Сума загубленого платником доручення може бути відновлена на його рахунку тільки після закінчення 15 днів після депонування коштів за заявою платника, в якій він надає банку право у разі виникнення претензії списати суму гарантованого доручення своїм розпорядженням з його рахунку. Заява має бути підписана особами, які мають право розпорядження рахунком, і завірена відбитком печатки платника.

У разі загублення гарантованого доручення підприємством зв'язку, яке отримало його в оплату, сума загубленого доручення може бути зарахована на його рахунок за умови надання довідки платника про те, що це доручення дійсно було виписане для розрахунків з цим підприємством зв'язку.

36. При неподанні гарантованого доручення до оплати протягом одного місяця з дня його виписки сума цього доручення перераховується з аналітичного рахунку "Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями" на балансовий рахунок N 2909 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку", і далі, після закінчення терміну позовної давності, банк вчинює з нею згідно з чинним законодавством України.

37. Платіжна вимога-доручення (далі - вимога-доручення) це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

- верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

- нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати літерами".

38. Вимога-доручення складається за формою додатка N 6 цієї Інструкції.

Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника.

39. З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).

40. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає його в банк, що його обслуговує.

Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується.

41. Вимога-доручення подається платником в установу банку у двох примірниках. Перший примірник має бути оформлений у встановленому порядку згідно з п.8 (підпункт "є") цієї Інструкції.

Призначення кожного примірника вимоги-доручення таке, як і доручення відповідно до п.25 цієї Інструкції.

42. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.