НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Правління Національного банку України
П О С Т А Н О В А
| N 204 від 02.08.96 м.Київ |
Про затвердження Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України"
( Зміни в текст не внесені. Додатково див. Постанову Нацбанку N 316 від 06.12.96 )
Розглянувши проект Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", Правління
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" і ввести її в дію з 1 вересня 1996 року.
2. Кримському республіканському, обласним та по м.Києву і Київській області управлінням Національного банку України організувати роботу з комерційними банками з вивчення Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України".
3. Встановити, що з введенням в дію цієї Інструкції вважаються такими, що втратили чинність:
- Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 24 травня 1993 року N 37;
- листи Національного банку України: від 04.08.93 р. N 22001/167; від 30.12.93 р. N 17010/2134-7901; від 02.06.94 р. N 126; від 16.12.94 р. N 217; від 28.12.94 р. N 220; від 29.12.94 р. N 222; від 02.02.95 р. N 231; від 24.02.95 р. N 234; від 11.10.95 р. N 308; від 02.02.95 р. N 22017/76.
4. В зв'язку з прийняттям цієї Iнструкції вносяться такі зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України:
В розділі XI "Кредитні і розрахункові операції підприємств, організацій та громадян" змінюється назва рахунка N 722 "Розрахункові чекові книжки" на "Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки" та назва рахунка N 723 "Акцептовані платіжні доручення" на "Гарантовані платіжні доручення".
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на департамент бухгалтерського обліку та розрахунків (П.М.Сенищ).
| Голова Правління | В.А.Ющенко |
Затверджено
постановою Правління
Національного банку України
від 02.08.96 р. N 204
Інструкція N 7 Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України
Розділ I. Загальні положення
1. Інструкція про безготівкові розрахунки в господарському обороті України (далі - Інструкція) розроблена згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України.
2. Інструкція визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообороту, що впроваджені в господарський оборот України.
Інструкція поширюється на підприємства, організації та установи (далі - підприємства) всіх форм власності, банки та їх установи, підприємців без створення юридичної особи і фізичні особи та обов'язкова для виконання ними.
3. Безготівкові розрахунки між ними здійснюються у національній валюті України (далі маються на увазі тільки розрахунки у національній валюті) через банк шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів.
Кошти з рахунка клієнта списуються за розпорядженням його власника крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене безспірне стягнення та безакцептне списання коштів.
Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки в межах наявних коштів на рахунку клієнта.
Якщо на рахунку підприємства недостатньо коштів для здійснення розрахунків, банк приймає у випадках, передбачених цією Інструкцією, розрахункові документи та враховує їх на позабалансовому рахунку N 9929 "Розрахункові документи, обов'язкові до сплати", виконуючи платежі згідно з черговістю, встановленою чинним законодавством.
Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допускаються, за винятком випадків уступки вимоги і переведення боргу відповідно до глави 17 Цивільного кодексу України та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
4. Кошти підприємств підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком ліміту та норм витрат з виручки, які передбачені діючим порядком ведення касових операцій у господарстві України.
5. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків. Зразок договору на розрахунково-касове обслуговування наведений у додатку N 1.
Підприємства самостійно обирають форми розрахунків, передбачені цією Інструкцією, та вказують їх при укладенні між собою договорів.
6. Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:
- платіжними дорученнями;
- платіжними вимогами-дорученнями;
- чеками;
- акредитивами;
- векселями;
- платіжними вимогами;
- інкасовими дорученнями (розпорядженнями).
Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.
7. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.
Розділ II. Оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків
8. Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми, такі реквізити:
а) назву документа;
б) номер документа, число, місяць, рік його виписки.
Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових документах, які заповнюються за допомогою технічних засобів, допускається зазначення місяця цифрами (01-12);
в) назви платника та одержувача коштів (їх офіційне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі за текстом та у додатках - код), у фізичних осіб - ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах банку;
г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);
д) суму платежу цифрами та літерами;
е) призначення платежу: назву товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його номера і дати, зазначення законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення та безакцептного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт).
Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення;
є) на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених у пункті 9) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;
ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);
з) суму податку на добавлену вартість або напис "без податку на добавлену вартість".
У разі, якщо хоча б один з вищезазначених реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ до виконання не приймає.
Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення і підчистки у розрахункових документах не допускаються.
Банк не має права робити виправлення на поданих розрахункових документах, за винятком випадків, обумовлених нормативними актами Національного банку України.
У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотній стороні напис про причину повернення документа без виконання (за підписами головного бухгалтера і виконавця, завірених штампом банку) та повернути його клієнту.
9. Розрахункові документи за операціями, що здійснюються:
- суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами повинні мати відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, яким відповідно до чинного законодавства України та установчих документів підприємства надане право розпорядження рахунком і підпису розрахункових документів і які повідомлені банку в картці із зразками підписів та відбитком печатки;
- відділеннями, філіями, представництвами від імені юридичної особи, підписуються особами, які уповноважені цією юридичною особою, і завіряються відбитком печатки, що відповідає вміщеним в картку зразкам підписів та відбитка печатки;
- підприємцями без створення юридичної особи, підписуються однією відповідальною особою, зразок підпису якої зазначений в картці зразків підписів та відбитка печатки (при наявності печатки);
- фізичними особами, підписуються ними та приймаються банком до виконання за наявністю на документі підпису, що відповідає зразку вміщеного в картку рахунка.
10. Клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв'язку. Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.
11. Паперові розрахункові документи, як правило, виписуються з використанням технічних засобів за один раз під копірку у двох примірниках, платіжні вимоги та документи підприємств, які обслуговуються в одній установі банку, - в трьох примірниках (якщо застосування копірки неможливе, то на всіх тотожних примірниках у правому верхньому куті мають бути вміщені послідовні порядкові номери).
Для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у двох примірниках меморіальний ордер.
Кошти списуються з рахунка платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа.
12. Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.
Установи банків, у разі технічної можливості врахування поточних надходжень коштів на рахунки клієнтів протягом операційного дня, можуть здійснювати платежі за їх дорученнями з врахуванням цих сум.
13. Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку.
Розрахунки за документами, що надійшли до банку платника протягом операційного дня, здійснюються банком того ж дня.
Розрахункові документи, які надійшли після операційного дня, банк виконує наступного дня.
14. На всіх примірниках паперових розрахункових документів банк в обов'язковому порядку в правому верхньому куті проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на них, крім того, проставляється штамп "Вечірня". Дата виконання розрахункового документа проставляється в правому нижньому куті.
У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою проводки його банком, дата отримання банком документа у правому верхньому куті не проставляється.
15. Банк одержувача зобов'язаний зараховувати кошти на рахунки клієнтів не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від розрахункової палати.
Якщо розрахунки здійснюються без застосування системи електронних міжбанківських розрахунків, розрахункові документи підприємств між установами банків доставляються кур'єрською поштою (далі - спецзв'язком) згідно з "Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Міністерства зв'язку України".
16. Спецзв'язком розрахункові документи відправляються банком одержувача коштів банку платника у день їх надходження або наступного дня, якщо документи надійшли після операційного дня.
Перелік зазначених документів включається банком-одержувача коштів у реєстр ф.1, примірник якого з відміткою дати отримання документів підприємством спецзв'язку залишається в банку-відправнику документів.
Банк платника приймає ці документи від підприємства спецзв'язку на підставі примірника реєстру ф.5 з відміткою дати їх отримання.
Розрахунки в системі електронних платежів "клієнт-банк"
17. При здійсненні розрахунків клієнти можуть застосовувати систему "клієнт-банк", яка забезпечує:
- передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;
- автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце (далі - АРМ) клієнта;
- автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.
Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів "клієнт-банк" і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком.
У договорі обов'язково мають бути обумовлені права, обов'язки та відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань і порядок їх вирішення.
Програмне забезпечення системи "клієнт-банк" має відповідати вимогам, які пред'являються до технології банківських розрахунків, і мати сертифікат (дозвіл) Національного банку України.
18. АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку України, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Банківська частина системи "клієнт-банк" забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним файлом у цілому.
19. При використанні системи "клієнт-банк" здійснюється звірення (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банком і АРМ клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звірення цієї інформації з інформацією із АРМ клієнта наприкінці дня.
Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає "Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв'язку і прийняті банком до оплати".
Такий же реєстр за кожним клієнтом складається в банку після друкування балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається банком в документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов'язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунка до виконання.
Розділ III. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
20. Платіжне доручення (далі - доручення) - документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунка.
Доручення складаються за формою додатка N 2 цієї Інструкції.
21. Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується.
22. Банк приймає до виконання від платника доручення тільки в межах наявних коштів на його рахунку, за винятком доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств. У разі відсутності коштів на рахунках такі доручення враховуються на позабалансовому рахунку N 9929.
У разі недостатності коштів на рахунках здійснюється часткова оплата таких доручень, яка оформлюється меморіальним ордером (додаток N 3) за підписом відповідального виконавця, завіреного відбитком штампа банку. Перший примірник меморіального ордера вміщується в документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а доручення з відміткою банку про часткову оплату вміщуються в картотеку на позабалансовому рахунку N 9929.
23. Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.
Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:
- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);
- в порядку попередньої оплати;
- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств.
При розрахунках за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги) в дорученні в рядку "Призначення платежу" вказується назва (вид) відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), номер, дата товарно-транспортного чи іншого документа, що підтверджує відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг).
У дорученні на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд споживання податків до бюджету та обов'язкових внесків до державних цільових фондів, у рядку "Призначення платежу" вказуються підрозділи бюджетної класифікації (при перерахуванні платежів до бюджету) та строк настання платежу, а також те, що податки до бюджету або внески до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд споживання, перераховані повністю.
У разі, якщо на рахунках підприємств недостатньо коштів, необхідних для видачі заробітної плати та одночасного перерахування вищезазначених платежів, у дорученнях в рядку "Призначення платежу" вказується, що податки та внески, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд споживання, перераховуються в сумах, пропорційних залишку коштів на рахунку.
24. Попередня оплата здійснюється підприємствами у разі, якщо це обумовлено в договорі або встановлено окремими указами Президента України та рішеннями уряду згідно з переліком, викладеним у додатку N 4.
У дорученні в рядку "Призначення платежу" здійснюється такий запис:
"Попередня оплата за _______________________________________
(назва товару, виконаних робіт та
_________________ за __________________ N ___ від ______ 199_ року
наданих послуг) (назва документа)
згідно з договором від ________ N ___ ".
25. Доручення подається клієнтом у банк і оформлюється відповідно до пп.8 та 11 цієї Інструкції. Перший примірник виконує функцію меморіального документа і вміщується в документи дня банку платника, другий - видається платнику з відмітками банку про одержання та виконання доручення згідно з п.14.
26. При рівномірних і постійних поставках товарів та наданні послуг розрахунки між постачальниками і покупцями можуть здійснюватися дорученнями, періодичним перерахуванням коштів у строки і у розмірах, які обумовлені в договорах.
У двосторонньому договорі передбачаються розмір та строки перерахування коштів, періодичність звірення розрахунків і порядок проведення кінцевого розрахунку покупцем.
У дорученні в рядку "Призначення платежу" зазначається: "Платіж за договором N ___ від ________ ", а також строк платежу.
Останній платіж за договором, як правило, має враховувати взаємну заборгованість між постачальником і покупцем.
Розрахунки гарантованими дорученнями
27. У тому разі, якщо одержувач коштів не має рахунка в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв'язку.
За допомогою гарантованих доручень підприємство може здійснювати без обмеження сумою перекази коштів:
- на ім'я окремих громадян - коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар і т.п.);
- підприємствам - на видатки для виплати заробітної плати, за організований набір робітників, для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків.
Гарантоване доручення може бути прийняте до платежу тільки в повній сумі.
28. Підприємство-платник здійснює перекази коштів через відділення зв'язку поданням гарантованого банком доручення, в якому вказується конкретне підприємство зв'язку, з рахунка якого сплачуватиметься переказ. До всіх примірників доручення додається належно оформлений список одержувачів переказів (підписи, печатка, загальна сума цифрами та прописом) із зазначенням тих, хто одержує гроші та на які цілі. Крім того, підприємство подає відділенню зв'язку заповнені бланки переказів.
29. На суму гарантованого установою банку доручення не може бути накладено арешт і звернено стягнення за претензіями до платника, який виписав доручення.
30. Платник, який бажає виконати розрахунки гарантованим дорученням, подає в установу банку, що його обслуговує, платіжне доручення в трьох примірниках. Перші два примірники доручення мають бути завірені службовими особами підприємства, які мають право підпису, та скріплені відбитком печатки.
Після перевірки правильності оформлення доручення його сума списується установою банку з рахунка платника і депонується на рахунку N 723 "Гарантовані платіжні доручення".
На перших двох примірниках прийнятого до виконання доручення проставляється дата депонування, а нижче неї вміщуються підписи двох працівників установи банку, уповноважених виконувати депонування.
Потім перший примірник доручення скріплюється відбитком гербової печатки установи банку і видається платнику під розписку на другому примірнику доручення (в тексті доручення має бути зразок підпису довіреної особи платника).
На першому примірнику доручення в рядку "Одержувач", крім назви підприємства зв'язку, вміщується такий текст:
"Видати _________________________________________________________.
(прізвище, ім'я, по батькові довіреної особи платника)
Зразок його підпису _______".
Другий примірник гарантованого платіжного доручення вміщується банком у документи дня, як первинний документ, що надійшов від підприємства в банк для оплати.
Останній примірник доручення скріплюється відбитком штампа банку і видається клієнту як розписка в прийнятті доручення.
Установа банку передає відповідному підприємству зв'язку зразки підписів службових осіб і відбитка гербової печатки установи банку, якими оформлюється гарантоване доручення.
Банк не несе відповідальності за підроблений напис на гарантованому дорученні.
31. Підприємство зв'язку прийняті ним гарантовані доручення здає в установу банку, що його обслуговує, при реєстрі платіжних доручень (додаток N 5).
Реєстр подається банку в двох примірниках, перший з яких з підписом і зазначенням посади особи, яка підписала реєстр, залишається в документах дня банку, а другий видається представнику підприємства зв'язку як розписка.
Якщо платник та підприємство зв'язку обслуговуються в різних установах банку, то реєстр складається в трьох примірниках. У цьому разі другий примірник реєстру з гарантованими платіжними дорученнями надсилається до банку, в якому задепоновані кошти платника на рахунку N 723, а третій видається представнику підприємства зв'язку.
32. У разі приймання гарантованих доручень банк має стежити за наявністю на звороті доручень штемпеля підприємства зв'язку, яке прийняло доручення в оплату, із зазначенням дати їх приймання.
33. Гарантовані доручення, не прийняті до оплати внаслідок їх неправильного оформлення, закінчення терміну дії доручення або з інших причин, виключаються з реєстру із виправленням його підсумку та повертаються підприємству, яке подало реєстр.
34. Установа банку, яка прийняла до оплати реєстр з гарантованими дорученнями, проводить суму їх за кредитом рахунка підприємства зв'язку, яке їх надало, і за дебетом рахунка N 723.
Якщо платник та підприємство зв'язку обслуговуються в різних установах банку, то банк, який обслуговує підприємство зв'язку, надсилає банку платника дебетове повідомлення. Банк платника, отримавши дебетове повідомлення і реєстр з гарантованими дорученнями, списує кошти з рахунка N 723 і перераховує їх для зарахування на рахунок підприємства зв'язку за переказними операціями.
35. Сума невикористаного гарантованого доручення може бути відновлена на рахунку платника. Для цього перший примірник доручення має бути поданий установі банку, в якому задепоновані кошти платника на рахунку N 723.
Сума загубленого платником доручення може бути відновлена на його рахунку тільки після закінчення 15 днів після депонування коштів за заявою платника, у якій він надає банку право у разі виникнення претензії списати суму гарантованого доручення своїм розпорядженням з його рахунку. Заява має бути підписана особами, які мають право розпорядження рахунком, і завірена відбитком печатки платника.
У разі загублення гарантованого доручення підприємством зв'язку, яке отримало його в оплату, сума загубленого доручення може бути зарахована на його рахунок за умови надання довідки платника про те, що це доручення дійсно було виписане для розрахунків з цим підприємством зв'язку.
36. При неподанні гарантованого доручення до оплати протягом одного місяця з дня його виписки сума цього доручення перераховується з рахунка N 723 на балансовий рахунок N 903 "Дебітори і кредитори банку за операціями з клієнтами", і далі, після закінчення терміну позовної давності, банк вчинює з нею згідно з чинним законодавством України.
Розділ IV. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень
37. Платіжна вимога-доручення (далі - вимога-доручення) - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
- верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);
- нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати літерами".
38. Вимога-доручення складається за формою додатка N 6 цієї Інструкції.
Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику.
Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника.
39. З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).
40. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає його в банк, що його обслуговує.
Строки подання платником вимоги-доручення у банк визначаються сторонами у договорі і банком не контролюються.
41. Вимога-доручення подається платником в установу банку у двох примірниках. Перший примірник має бути оформлений у встановленому порядку згідно з п.8 (підпункт "є") цієї Інструкції.
Призначення кожного примірника вимоги-доручення таке, як і доручення відповідно до п.25 цієї Інструкції.
42. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.
43. У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він про мотиви відмови повідомляє безпосередньо одержувачу коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.
Розділ V. Порядок здійснення розрахунків чеками
44. Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.
Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.
Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.
Чекодержатель - підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.
Банк-емітент - банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.
45. Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України за зразком, затвердженим Національним банком України (додатки NN 7, 8).
Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.
З дозволу Національного банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов'язкових вимог і мати фірмову позначку банку.
Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.
Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій, виготовляються окремими бланками (додаток N 9). Їх облік ведеться окремо від чекових книжок.
46. Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.
47. Строк дії чекової книжки - один рік. Розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, - три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.
48. Чек включає:
а) назву "розрахунковий чек";
б) назву (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює) власника чекової книжки (далі-чекодавця) та номер його рахунка;
в) назву банку-емітента і його номер МФО;
г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України , у фізичних осіб - ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння державною податковою інспекцією;
д) назву чекодержателя;
е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами (крім додатка N 9);
є) призначення платежу (крім додатка N 9);
ж) число, місяць та рік складання чека (місяць має бути написаний літерами, дата видачі чека має відповідати його реальній видачі), місце складання чека;
з) підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи).
Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.
49. Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів.
Не допускається виправлення в чеках та використання факсиміле замість підпису.
50. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів (день виписки чека не враховується).
Якщо закінчення строку для пред'явлення чека припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний за неробочим робочий день.
51. Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.
52. Забороняється передавання чекової книжки (розрахункового чека) її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків чеків і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами.
За бажанням фізичної особи розрахунковий чек може бути виписаний на ім'я іншої особи, яка в цьому разі стає власником чека. Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться.
53. Обмін чека на готівку і отримання здачі із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється.
У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється отримання чекодавцем здачі із суми чека готівкою, але не більше двадцяти відсотків від суми чека. Якщо сума здачі більша, ніж двадцять відсотків від суми чека, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свій рахунок або обміняти чек на готівку.
Порядок отримання чекової книжки (розрахункового чека)
54. Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток N 10) за підписами уповноважених осіб, яким надане право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, і з відбитком його печатки.
Для отримання фізичною особою чекової книжки чекодавець подає банку-емітенту заяву в одному примірнику (додаток N 11).
Заява визначеної форми заповнюється клієнтом від руки або з використанням технічних засобів за всіма вказаними в ній реквізитами.
У заяві та талоні до неї чекодавець проставляє номер рахунка, з якого сплачуватимуться чеки.
55. У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою декількох чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок депонованих чекодавцем коштів. На зворотній стороні заяви чекодавець самостійно вказує суму ліміту за кожною книжкою.
56. Заповнена заява подається чекодавцем до банку-емітента.
Операційний працівник банку встановлює особу клієнта за паспортом або документом, що його замінює, перевіряє правильність заповнення заяви, наявність коштів на його рахунку, відповідність підпису і відбитка печатки чекодавця зразкам в картці підписів та печатки, подає заяву на підпис керівнику і головному бухгалтеру установи банку або особам, яким надане право підпису, та передає її разом з талоном до каси.
57. Касир проставляє на заяві та талоні до неї номери чеків і передає операційному працівнику чекову книжку разом із заявою під розписку в талоні. Талон до заяви залишається в касі.
58. Операційний працівник банку перевіряє наявність усіх чеків у чековій книжці та заповнює внутрішню сторону обкладинки книжки: назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює), номер рахунка, з якого сплачуються чеки, строк дії чекової книжки, ліміт чекової книжки.
Потім він вписує у кожний чек такі реквізити:
а) назву і номер МФО банку-емітента (банк може проставляти свій штамп);
б) назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює) та номер його рахунка, з якого здійснюється оплата чеків.
При отриманні фізичною особою розрахункового чека операційний працівник банку вписує у чек такі реквізити:
а) назву та номер МФО банку-емітента (банк може проставляти свій штамп);
б) прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює, на чеку та на корінці чека, ідентифікаційний номер у разі його присвоєння державною податковою інспекцією;
в) номер рахунку, з якого здійснюється оплата чека;
г) суму цифрами та літерами;
д) строк дії чека;
е) число, місяць та рік видачі чека: місяць має бути написаний літерами, дата видачі чека має відповідати його реальній видачі;
є) на зворотній стороні корінця чека окремими сумами суму чека, яка була внесена готівкою, і суму, що була перерахована у безготівковій формі з рахунку фізичної особи.
Чекодавець проставляє свій підпис на розрахунковому чеку та корінці чека.
59. Оформлена чекова книжка (розрахунковий чек) передається разом із заявою працівнику банку, який здійснює контроль з метою перевірки правильності її оформлення і підписання контрольним підписом. Чекова книжка (на зворотній стороні обкладинки) або розрахунковий чек завіряється печаткою банку та повертається разом із заявою до каси.
60. Касир перевіряє наявність чеків у чековій книжці, підписує талон та повертає його операційному працівнику для списання чекової книжки з рахунка N 9959 "Бланки суворої звітності".
У разі отримання фізичною особою одного розрахункового чека касир відділяє корінець від чека і видає оформлений чек чекодавцю, а корінець чека повертає операційному працівнику для списання чека з рахунка N 9959.
61. Банк зобов'язаний під розписку на заяві ознайомити особу, яка одержує чекову книжку, про порядок заповнення чеків, а також попередити чекодавця щодо відповідальності за втрачені або викрадені чеки.
Якщо при оформленні чекової книжки (розрахункового чека) допущено помилку, вона вважається зіпсованою і замість неї виписується нова чекова книжка (розрахунковий чек). У цьому разі впоперек чекової книжки (розрахункового чека) робиться напис "Зіпсовано", вказується дата, і цей запис підписується контролером (оператором). Зіпсована чекова книжка (розрахунковий чек) передається у складі звітності до бухгалтерії банку та додається до ордера позабалансового рахунка N 9959.
62. Банк веде позасистемний облік номерів чеків у спеціальній реєстраційній картці (далі - картка) за формою додатка N 12, де вказується номер рахунку, з якого сплачуватимуться чеки, дата видачі книжки, номери чеків, строк дії книжки, для яких розрахунків видається книжка.
При видачі банком-емітентом розрахункового чека банк веде позасистемний облік номерів чеків у спеціальних реєстраційних картках за формою додатка N 13, де вказується номер рахунка, з якого сплачуватиметься чек, дата видачі чека, номер чека, для яких розрахунків видається чек.
У разі, якщо підприємству за однією заявою видаються декілька чекових книжок, у картці вони можуть бути зареєстровані одним рядком із зазначенням першого і останнього номерів чеків із книжок, які видаються (за безперервністю номерів).
63. Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому балансовому рахунку N 722 "Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки" у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення для перерахування коштів на рахунок N 722 (фізичною особою подається в банк заява на перерахування коштів (додаток N 14), або заповнюється ордер за ф. N 52, що зберігаються на її рахунку, або сума вноситься готівкою).
Розрахунки чеками
64. Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги.
65. Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.
66. Чеки підписуються особою, яка має право підписувати розрахункові документи, та повинні мати відбиток печатки чекодавця (крім фізичних осіб).
Якщо чек підписується службовою особою чекодавця за дорученням керівника підприємства, право підпису чеків обумовлюється у цьому дорученні.
У цьому разі в чеку перед підписом робиться напис "За дорученням від ___________ 199_ р.".
(дата)
За дорученням чекодавця - фізичної особи, засвідченим у нотаріальному порядку, розрахунки його чеками може здійснювати інша фізична особа. У дорученні обов'язково вказується серія, номер та сума чека. Це доручення подається разом із пред'явленням розрахункового чека до оплати. У відомості (додаток N 15) та всіх інших документах, що застосовуються далі при розрахунках чеками, робиться запис: "За дорученням ______________________________".
(прізвище, ім'я, по батькові)
67. Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:
- відповідність чека встановленому зразку;
- правильність заповнення чека;
- відсутність виправлень;
- відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку;
- строк дії чека;
- наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви чекодавця (у фізичної особи - прізвища, ім'я, по батькові, дані його паспорта або документа, що його замінює).
Після цього чекодержатель переконується в особі пред'явника чека за паспортом або документом, що його замінює.
Зробивши вказану перевірку, чекодержатель, приймаючи чек із чекової книжки до оплати, відділяє його від корінця, проставляє на звороті розрахункового чека та корінці календарний штемпель і підписує чек, а також робить відмітку у відомості (додаток N 15) про дані паспорта чекодавця або іншого документа, що його замінює.
Якщо виявиться, що у корінці чека, який був сплачений раніше, є напис "Зіпсований", а сам зіпсований чек відсутній, оплата товару не проводиться, і чекодавцю рекомендується звернутися до установи банку-емітента для підтвердження залишку на рахунку за чековою книжкою.
У разі розрахунку фізичною особою розрахунковим чеком за формою додатка N 9 працівник підприємства торгівлі або послуг на зворотній стороні чека ставить свій штамп та календарний штемпель, підписує його і робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки (додаток N 15).
Чек, оформлений з порушенням п.48 цієї Інструкції, до оплати не приймається.
У разі пред'явлення до установи банку дефектного чека, який не був прийнятий до оплати підприємством торгівлі або послуг, установа банку робить запит по каналах зв'язку установі банку, яка виписала чек. Дефектний чек до отримання підтвердження залишається на руках у власника чека. Отримавши відповідь, працівник установи банку може дооформити чек (поставити печатку, підписи тощо) або виписати новий.
68. Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстрів (додаток N 16) - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в одній установі банку, і в чотирьох примірниках - на кожну установу банку окремо - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в різних установах банків.
69. Реєстр вміщує таку інформацію про чек:
а) номер рахунка чекодавця, його ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ідентифікаційний номер, якщо він зазначений у чеку);
б) назву банку-емітента та його номер МФО;
в) назву чекодержателя, номер його рахунка та ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
г) назву банку чекодержателя та його номер МФО;
д) суму чека;
є) номер чека;
ж) загальну суму реєстру.
Перший примірник реєстру чеків має завірятися підписами та відбитком печатки чекодержателя згідно з карткою зразків підписів.
7О. Банк чекодержателя зобов'язаний перевірити правильність складання реєстру і реквізитів чеків та своєчасність пред'явлення його до оплати.
Суми дефектних чеків викреслюються з реєстру з виправленням його підсумку, і такі чеки повертаються чекодержателю під розписку на першому примірнику реєстру.
71. У разі, якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку, після перевірки правильності складання реквізитів чека і реєстру, кошти списуються з відповідного рахунка чекодавця та зараховуються на рахунок чекодержателю на підставі першого примірника реєстру.
72. Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк чекодержателя зобов'язаний прийняти чек з реєстром та разом з другим та третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв'язком до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховаються тільки після отримання їх із банку-емітента.
Умови інкасування чеків мають бути зазначені в договорі на розрахунково-касове обслуговування.
73. Для контролю за оплатою чеків перший примірник реєстру оприбутковується банком чекодержателя на позабалансовому рахунку N 9930 "Реєстри чеків, що чекають на оплату".
Останній примірник реєстру повертається чекодержателю з відміткою про оплату - якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з відміткою про інкасування - якщо клієнти обслуговуються в різних банках.
74. Після отримання чека разом з двома примірниками реєстру банк-емітент перевіряє:
- відношення даного чека до цього банку;
- відповідність номера рахунка чекодавця, який проставлений в чеку, зазначеному в картці;
- відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця з карткою зразків підписів (у юридичних осіб) або наявність напису:
"За дорученням від ______________ 199_ р.";
(дата)
- чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки;
- належність номера чека до виданої книжки та дотримання строків дії книжки;
- правильність оформлення чека згідно з п.48.
Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекодержателя. Оплачений чек разом з примірником реєстру залишається у банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку "Проведено".
75. Якщо чеки не сплачуються у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку N 722 та у випадках, передбачених у п.85, такі чеки викреслюються з реєстру з виправленням підсумку і повертаються спецзв'язком банку-чекодержателя.
Одночасно банку чекодержателя надсилається електронною поштою повідомлення про причини неоплати чека і банк чекодержателя списує суму реєстру з позабалансового рахунка N 9930 та повертає чек чекодержателю із зазначенням причин його неоплати.
76. При надходженні до банку чекодержателя коштів за оплаченим чеком одночасно із зарахуванням їх за призначенням, на підставі видаткового позабалансового ордера списується сума реєстру, врахованого на позабалансовому рахунку N 9930.
77. У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин несплати чека.
Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.
78. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування чека списує суму реєстру чека з позабалансового рахунка N 9930 як нереальну для отримання суму платежу.
79. Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, де вони мають бути погашені банком. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його вичерпання.
80. Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк доручення (фізична особа - заяву за формою додатка N 14 або заповнює ордер за ф.N 52) разом з відповідною чековою книжкою.
У дорученні в рядку "Призначення платежу" вказується "Поповнення ліміту за чековою книжкою".
81. У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками та наявності невикористаного ліміту за чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з дорученням (фізична особа - із заявою за формою додатка N 17 або ордером за ф.N 52) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонувалися кошти.
82. Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець має подати в банк книжку з корінцями використаних чеків разом із заявою на отримання нової чекової книжки.
Після перевірки залишку невикористаного ліміту за корінцями використаних чеків банк у картці в графі "Примітка" у рядку, де був запис про видачу цієї книжки, здійснює відмітку: "Залишок ліміту перевірений", після чого чекова книжка з корінцями повертається чекодавцю.
Строк дії нової чекової книжки вираховується з дня її видачі.
83. Чекодавець має періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами чеків і відповідність оплачених чеків товарно-транспортним документам постачальників, у сплату яких видані ці чеки. Про таку перевірку має бути здійснена відмітка за підписом головного бухгалтера чекодавця або його заступника на звороті корінця останнього виданого чека. Чекодавець має звіряти суми в корінцях чеків з отриманими від банку виписками з особового рахунка чекової книжки.