Про затвердження Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (Інструкція N 7)

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" мають зазначатися дані про розрахунковий період, кількість поставленої електричної та теплової енергії, послуг водопостачання і водовідведення на підставі показників вимірювальних приладів згідно з чинними тарифами та посилання на цей Указ;

- статтею 4 Указу Президента України від 16.03.1995 р. N 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" встановлено, що у безспірному порядку стягується штраф з підприємств оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності у розмірі 50 відсотків від сум виручки від реалізації сільськогосподарської продукції (продовольства), не перерахованих в установлені строки товаровиробникам агропромислового комплексу України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за нецільове використання виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства" і посилання на цей Указ.

Установи банків повинні приймати на виконання від податкової інспекції розрахункові документи на безспірне стягнення до місцевого бюджету пені у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу за кожний банківський день прострочення платежу.

Згідно із статтею 1 вищезазначеного Указу підлягають безакцептному списанню суми кредиторської заборгованості за енергоносії та погашення кредитів, одержаних на їх оплату. Право безакцептного списання таких сум поширюється на наявні у підприємства поточні та строкові депозити у валюті України та іноземній валюті.

Відповідно до прийнятих у міжнародній практиці стандартів за методологією Європейської економічної комісії ООН енергоносіями вважаються: кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, кокс, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, сира нафта, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні енергоресурси), електроенергія, теплоенергія (пара і гаряча вода).

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Кредиторська заборгованість за енергоносії (їх вид) згідно з договором (дата і номер) та актом звірки (дата)" або "Кредиторська заборгованість за кредити, що надані для розрахунків за енергоносії в сумі _________" і посилання на цей Указ;

- Указом Президента України від 17.03.1995 р. N 237/95 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за послуги, що надаються Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ України", відповідно до якого у безакцептному порядку здійснюється оплата послуг охорони за договорами (угодами), укладеними з підприємствами підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" вказується період, протягом якого надавалися послуги охорони, номер і дата договору, а також посилання на цей Указ. Встановлений порядок не поширюється на розрахунки з бюджетними організаціями;

- Указом Президента України від 12.06.1995 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" щодо стягнення у безспірному порядку штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки, що встановлюються Національним банком України.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до підприємств державними податковими інспекціями на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань комерційних банків, державної контрольно-ревізійної служби, органів Міністерства внутрішніх справ України, Національного банку України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення норм з регулювання обігу готівки" і посилання на цей Указ;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", відповідно до якого у безспірному порядку здійснюється стягнення не внесених у встановлені строки:

а) податків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені спеціальні правила стягнення.

Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та іншими законодавчими актами.

У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових фондів, створених на підставі чинного законодавства;

б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків на державне соціальне страхування, відрахувань колективних сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого Фонду соціального страхування колгоспників України;

в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств, установ і організацій органами, яким це право надане законодавством.

Списання у доход державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та у централізований Фонд соціального страхування колгоспників України сум може бути звернене на суми, які є на розрахунковому (поточному) рахунку недоїмника в установі банку і на окремих рахунках та акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника.

При зверненні стягнення на окремі рахунки та акредитиви розрахункові документи подаються до установи банку, в якій відкритий розрахунковий рахунок платника. Банком платника ці документи враховуються на позабалансовому рахунку N 9929 і одночасно платнику надсилається повідомлення про відкликання окремого рахунку або акредитива. Після отримання коштів у розмірі відкликаної суми або повідомлення про невикористану суму за відкликаним акредитивом установа банку зараховує цю суму на розрахунковий рахунок платника для виплати стягувачу з дотриманням діючої черговості.

Якщо акредитив відкритий у банку-емітенті, то він повідомляє виконуючий банк про дострокове закриття акредитива.

На безвідзивний акредитив стягнення коштів може бути звернене тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Крім того, чинним законодавством можуть бути передбачені також інші випадки безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

142. Згідно із Законом України "Про споживчу кооперацію" списання коштів з рахунків споживчих товариств, спілок та їх підприємств може здійснюватися тільки за їх згодою або за рішенням судових органів.

143. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги, який подається стягувачем у банк, в якому він обслуговується, за формою додатка N 28 у трьох примірниках із супровідним реєстром у двох примірниках.

Платіжні вимоги приймаються банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги не враховується.

(у зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно третім і четвертим).

Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів, у рядку "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач має зазначити: назву і відповідну статтю закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів; у разі необхідності - вид платежу і період часу, за який здійснюється стягнення; акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення (постанова, рішення, наказ тощо). Якщо зі змісту закону випливає необхідність посилання на інші документи (договір, митну декларацію, вексель тощо), то в платіжній вимозі мають вказуватися реквізити відповідного документа (назва, дата, номер).

Якщо у платіжній вимозі не заповнений рядок "Призначення платежу" згідно з абзацом третім цього пункту, то банк повинен повернути її без виконання.

Якщо безспірне стягнення коштів здійснюється на підставі виконавчого документа, оригінал (дублікат) якого додається, посилання у розрахунковому документі на законодавчий акт не потрібне.

Якщо безспірне стягнення здійснюється згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України, то до платіжної вимоги має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії. Після списання коштів з рахунку боржника оригінал відповіді підприємства-боржника залишається в документах дня банку платника.

143-1. Безспірне стягнення за опротестованим векселем здійснюється стягувачем (векселедержателем) із солідарно зобов'язаних за векселем осіб за його вибором. Стягненню підлягає лише сума, зазначена в опротестованому векселі (без відсотків та інших нарахувань).

З цією метою стягувач (векселедержатель) крім розрахункового документа подає через банк, в якому він обслуговується, до банку платника оригінал опротестованого векселя та належним чином завірену копію акта про протест векселя.

За поданим векселем банк зобов'язаний перевірити, що платник є солідарно зобов'язаною за цим векселем особою.

Після списання з рахунку платника всієї суми за векселем оригінал опротестованого векселя передається банком платнику під розписку на копії векселя. В документах дня банку залишаються копія векселя, завірена банком, та копія акта про протест векселя.

У разі часткової оплати векселя у зв'язку з недостатністю коштів на основному (додаткових) рахунку стягувач може подати розрахунковий документ у встановленому вище порядку до інших зобов'язаних за векселем осіб.

143-2. Безспірне списання коштів з реєстраційних рахунків установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, проводиться виключно органами Державного казначейства України.

У разі подання до банку розрахункових документів на безспірне списання коштів з реєстраційних рахунків вони передаються відповідним органам Державного казначейства України для подальшого виконання.

144. Якщо платник та одержувач коштів обслуговуються у різних установах банку, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв'язком надсилаються банком одержувача у банк платника, третій - видається на руки одержувачу коштів.

У банку платника перший примірник виконує функцію меморіального документа для списання коштів з рахунку платника, другий - видається платнику з випискою із особового рахунку.

У разі, якщо платник та одержувач коштів обслуговуються в одній установі банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий - видається платнику, третій одержувачу коштів.

Реєстр подається банку в двох примірниках (додаток N 29), перший з яких залишається в документах дня банку, а другий як розписка видається підприємству-одержувачу коштів.

Відповідальність за обгрунтованість і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів несе стягувач.

145. Суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за формою згідно з додатком N 30.

Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.

(у зв'язку з цим абзаци другий, третій, четвертий і п'ятий вважати відповідно третім, четвертим, п'ятим і шостим).

Інкасове доручення (розпорядження) заповнюється відповідно до положень п.8 цієї Інструкції та подається в банк у кількості примірників відповідно до п.11.

Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів, у рядку "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) вказується: назва і відповідна стаття закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів; у разі необхідності - вид платежу і період часу, за який здійснюється стягнення; акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення (постанова, рішення, наказ тощо). Якщо зі змісту закону випливає необхідність посилання на інші документи, то в інкасовому дорученні (розпорядженні) мають вказуватися реквізити відповідного документа (назва, дата, номер). Якщо законом передбачено безспірне стягнення пені, то в розрахунковому документі сума основного боргу і сума пені вказуються окремо.

Якщо у інкасовому дорученні (розпорядженні) не заповнений рядок "Призначення платежу" згідно з абзацом четвертим цього пункту, то банк повинен повернути її без виконання.

Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення (розпорядження) на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача, який оформив розрахунковий документ та надав його до банку, що його обслуговує.

146. У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з установи комерційного банку стягувач подає розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) до установи банку, в якому він обслуговується.

Отримані документи банк одержувача коштів надсилає спецзв'язком до регіонального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника (юридичної особи).

У розрахункових документах в рядку "Платник" мають бути вказані реквізити комерційного банку - юридичної особи.

У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з установи комерційного банку, в якому обслуговується стягувач, підприємство має право надіслати цінним листом розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) безпосередньо до регіонального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника (юридичної особи).

147. Документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з основних рахунків підприємств приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках. У разі відсутності коштів на основних рахунках вони враховуються на позабалансовому рахунку N 9803.

У разі недостатності коштів на основних рахунках платників здійснюється часткова оплата розрахункових документів на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів, яка оформлюється меморіальним ордером за підписом відповідального виконавця, завіреним відбитком штампа банку. Перший примірник меморіального ордера вміщується в документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а на розрахунковому документі, який вміщується в картотеку на позабалансовий рахунок N 9803, робиться відмітка про часткову оплату.

При надходженні розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів з основного рахунку платника банк, у разі недостатності (відсутності) коштів на ньому, не пізніше наступного дня надає безпосередньо власнику цього рахунку під розпис повідомлення про надходження зазначених документів або надсилає це повідомлення засобами зв'язку з документальним підтвердженням його відправлення. Після отримання повідомлення платник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунку.

Розрахункові документи на безспірне списання (стягнення) коштів з додаткових рахунків приймаються банками до виконання тільки за наявністю на цих рахунках коштів.

У разі недостатності коштів на додаткових рахунках платників для повного виконання розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів здійснюється їх часткова оплата, про що робиться відмітка на першому та другому примірниках цих розрахункових документів. Перший примірник поміщається в документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження про часткову, оплату. У разі, якщо платник і стягувач обслуговуються в одній установі банку, то третій примірник цього розрахункового документа з відміткою про його часткову оплату видається стягувачу.

Якщо безспірне списання (стягнення) коштів з додаткових рахунків платників здійснюється на підставі виконавчого документа або згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України на підставі визнаної претензії, то у разі часткової оплати розрахункового документа на безспірне списання (стягнення) коштів перший примірник цього розрахункового документа з відміткою про часткову оплату і копія виконавчого документа (визнаної претензії), завірена штампом банку, поміщаються в документи дня банку. Другий примірник розрахункового документа з відміткою про часткову оплату видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а оригінал виконавчого документа (визнаної претензії) із зазначеною на його зворотному боці сумою часткової оплати (цифрами та літерами) за підписом відповідального виконавця, завіреним штампом банку, повертається стягувачу.

У разі часткової оплати векселя банк надає платнику разом з другим примірником розрахункового документа з відміткою про часткову оплату копію векселя з відміткою про розмір списаної суми. Одночасно з цим оригінал векселя із зазначеним на ньому розміром списаної суми (цифрами та літерами) за підписом відповідального виконавця, завіреним штампом банку, повертається стягувачу.

У разі подання стягувачем розрахункових документів на часткову оплату опротестованого векселя банк на підставі відміток про розмір списаної суми за векселем зобов'язаний перевірити відповідність суми, зазначеної в розрахунковому документі, із сумою, що залишилась до сплати за цим векселем.

При цьому у разі остаточного списання суми коштів за векселем його оригінал передається платнику, з якого це списання було здійснене.

У разі відсутності коштів на додаткових рахунках платників розрахункові, документи на безспірне списання (стягнення) коштів повертаються банками без виконання у порядку, передбаченому останнім абзацом пункту 8 цієї Інструкції.

148. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з рахунків в іноземній валюті регулюється окремим документом Національного банку України.

149. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України, 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України, 29, 126 Кримінально-процесуального кодексу України для забезпечення цивільного позову арбітражні і загальні суди, судді (далі - суд) а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ і служби безпеки України за порушеними кримінальними справами можуть за заявою сторони, що подала позов, або за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову. Одним із таких заходів є накладення арешту на кошти, що належать юридичній або фізичній особі.

Крім того, відповідно до вищезазначених статей Кримінально-процесуального кодексу України арешт може бути накладений на кошти фізичних осіб для забезпечення можливої конфіскації майна.

Зазначені в цьому розділі заходи застосовуються також і в інших випадках накладення арешту на кошти, якщо вони передбачені чинним законодавством.

150. Залежно від ухвали суду, постанови прокурора, слідчого арешт може бути накладений на всі кошти, що знаходяться на рахунках юридичної (фізичної особи) або на який-небудь конкретний рахунок (розрахунковий, субрахунок, поточний тощо), на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену суму.

151. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками негайно після отримання ухвали суду або постанови прокурора, слідчого про накладення арешту. Якщо ухвала суду або постанова прокурора, слідчого про накладення арешту надійшла до банку після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками за станом на початок наступного операційного дня.

Якщо на кошти юридичних осіб арешт накладає арбітражний суд, то, крім винесеної ухвали, ним повинен бути виданий також наказ.

Ухвала суду або постанова прокурора, слідчого надсилається безпосередньо до банку, в якому відкритий рахунок юридичної або фізичної особи, на кошти якої накладений арешт.

152. У разі накладення арешту на кошти на рахунку юридичної або фізичної особи банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунку (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів.

Для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) на час накладення арешту банк відкриває юридичній або фізичній особі на балансовому рахунку N 2909 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку" спеціальний рахунок.

Накопичення коштів на спеціальному рахунку, на виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), здійснюється в тій же групі черговості, що і оплата розрахункових документів за виконавчими документами судів, згідно з встановленим порядком черговості виконання платежів.

Кошти, які накопичуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) про зняття арешту. Накопичені кошти використовуються виключно для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші претензії до спеціального рахунку пред'являтися не можуть.

153. Якщо арешт накладений на рахунок із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на рахунку, банк цю суму резервує на спеціальному рахунку і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

154. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку банк перераховує наявну суму коштів на спеціальний рахунок, вміщує ухвалу (постанову) до картотеки на позабалансовому рахунку N 9803 та повідомляє суд (прокурора, слідчого) про відсутність або недостатність коштів для прийняття ним відповідного рішення. При цьому у разі надходження коштів на рахунок відповідача здійснюється їх накопичення на спеціальному рахунку (відповідно до абзацу 3 п.152) до остаточного вирішення цього питання судом або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми.

Після накопичення на спеціальному рахунку необхідної суми і відсутності інших ухвал (постанов) про накладення арешту банк резервує її на цьому рахунку і відновлює проведення операцій за встановленим порядком.

155. Якщо арешт накладений на рахунок у цілому, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, банком здійснюються заходи по забезпеченню арешту згідно з п.152, але кошти накопичуються на спеціальному рахунку без обмеження сумою до прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту.

156. Після прийняття рішення суду за цивільним позовом (вироку в частині цивільного позову) та при наявності на спеціальному рахунку відповідної суми арештованих коштів банк на підставі виконавчого документа суду та розрахункового документа стягувача перераховує призначену до стягнення суму на рахунок стягувача.

У такому ж порядку виконується вирок суду про конфіскацію майна.

157. Якщо на спеціальному рахунку була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопичена сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а розрахунковий документ з відміткою про його часткову оплату вміщується в картотеку несплачених документів на позабалансовий рахунок N 9803 в ту ж саму дату, в яку була вміщена ухвала (постанова) про накладення арешту.

158. Після накладення арешту на кошти на рахунку, повернення помилково зарахованих коштів здійснюється власником рахунку позачергово у п'ятиденний термін після зняття арешту, накопичення на спеціальному рахунку зазначеної в ухвалі суми або за письмовим дозволом органу, який наклав арешт.

159. У разі прийняття судом рішення або ухвали про скасування арешту у зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав банк відновлює проведення операцій в установленому порядку. Кошти, які були накопичені за час накладення арешту на спеціальному рахунку, повертаються банком не пізніше наступного робочого дня після скасування арешту на той рахунок, з якого вони були залучені.

160. Якщо до банку надійшли декілька ухвал (постанов) про накладення на кошти на рахунку арешту, то вони виконуються банком у календарній черговості їх надходження.

161. Установи банків згідно з цією Інструкцією здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків у підприємств.

Контроль здійснюється у процесі проведення операцій з безготівкових розрахунків, а також шляхом періодичної перевірки розрахункових документів, що надійшли на позабалансовий рахунок N 9929 у банку, аналізу балансів та інших звітних матеріалів підприємств і перевірок у них на місцях.

162. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати своєчасне проведення розрахунків.

163. Платники грошових коштів, які не дотримуються встановлених строків платежів, за прострочення платежу згідно із Законом України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сплачують на користь одержувачів пеню у розмірі, що встановлюється за угодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Платники самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені ними суми, за правильність нарахування якої несуть відповідальність, і подають банку платіжні доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно зі сплатою основного боргу.

У платіжному дорученні сума пені, у разі сплати її разом із сумою основного боргу, вказується окремо. В рядку "Призначення платежу" поряд із зазначенням виду та суми платежу за основним боргом наводиться розрахунок суми пені та обов'язково робиться посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 Закону України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР.

У разі, якщо сплата пені здійснюється за окремим платіжним дорученням, у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня за прострочення ... (вид платежу)", номер, дата і сума документа, за прострочення якого нараховано пеню, має бути наведено її розрахунок, а також зроблено посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 вищезазначеного Закону.

Спори між платником і одержувачем коштів, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

У разі затримки банком одержувача зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта понад визначений термін, банк сплачує на користь одержувача коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою сторін на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідальність за правильність нарахування пені покладається на банк одержувача грошових коштів.

Банк перераховує за меморіальним ордером пеню на рахунок клієнта на підставі розрахунку сум пені, підписаного керівником і головним бухгалтером банку, копія якого надається клієнту.

Спори між клієнтом і банком, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням банком пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

164. У разі перевищення нормативного терміну проходження платежів обслуговуючим банком відправника коштів, останній стягує з банку у претензійно-позовному порядку пеню за кожний день затримки. Сума пені обчислюється відповідно до постанови Верховної Ради України від 25.06.93 р. N 3324-12 "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" (зі змінами, внесеними Постановами Верховної Ради України від 23.12.93 р. N 3789-12 і від 23.01.97 р. N 25/97-ВР).

165. Відповідальність за необгрунтованість безспірного стягнення або безакцептного списання коштів, за недостовірність даних, вказаних у розрахункових документах, згідно з нормами цивільного законодавства (статті 203, 440 тощо Цивільного кодексу України) має застосовуватись у вигляді відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцептним списанням збитків.

Крім того, в договорах, які укладаються між суб'єктами підприємницької діяльності, може бути передбачена також відповідальність у вигляді штрафів за випадки необгрунтованого безспірного стягнення коштів на користь суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 відсотків від списаної суми.

166. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, і всі суперечки, які можуть виникнути з цих питань між підприємствами, мають вирішуватися в претензійно-позовному порядку.

Крім того, чинним законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання грошових зобов'язань.

167. У правому верхньому куті бланки розрахункових документів повинні вміщувати код документа за Державним класифікатором управлінської документації (ДКУД), затвердженим наказом Держстандарту України від 06.11.96 р. N 472.

168. Бланки розрахункових документів, крім бланків, що відносяться до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано (розрахункові чеки, векселі), при виготовленні їх друкарським способом мають відповідати таким вимогам:

- обов'язковою є наявність усіх елементів (рамок, ліній, текстових елементів тощо), передбачених формами, наведеними в додатках до цієї Інструкції для бланків розрахункових документів;

- схематичне розташування елементів (рамок, ліній, текстових елементів тощо) на бланках розрахункових документів, призначених для заповнення реквізитів цих документів, має відповідати формам, наведеним у додатках до цієї Інструкції;

- всі текстові елементи бланків розрахункових документів мають бути виконані українською мовою;

- бланки розрахункових документів виготовляються на папері формату А5 або А4.

1. Банк відкриває Клієнту __________________________ рахунок відповідно до Інструкції N 3 "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

2. Банк має право:

2.1. Використовувати кошти Клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи їх наявність і проведення операцій відповідно до нормативних актів Національного банку України.

2.2. У разі оформлення Клієнтом розрахункових документів з порушенням чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України, повернути їх Клієнту.

2.3. Відмовляти Клієнту у видачі готівки на різні потреби у разі неподання ним попередньо заявки на отримання готівки.

2.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з рахунку Клієнта у випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.5. Отримувати від Клієнта плату за надані послуги.

3. Клієнт має право:

3.1. Самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

3.2. Отримувати готівкові кошти у межах касової заявки на отримання готівки і за умови наявності коштів на розрахунковому рахунку у випадках, передбачених законодавством.

3.3. Вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.

4. Банк бере на себе зобов'язання:

4.1. Належним чином виконувати умови цього договору.

4.2. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.

4.3. Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта.

4.4. Здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.

4.5. Видавати за вимогою Клієнта виписку з рахунку з доданням необхідних документів.

4.6. Гарантувати таємницю операцій за рахунком Клієнта. Без згоди Клієнта довідки третім особам з питань проведення операцій на рахунку можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

4.7. Надавати консультації Клієнту з питань застосування банківського законодавства та порядку здійснення розрахунків.

4.8. Проводити нарахування відсотків у розмірі ____% річних за залишками вільних коштів на рахунку Клієнта і зараховувати їх на рахунок Клієнта ______________________________.

(термін зарахування відсотків)

5. Клієнт бере на себе зобов'язання:

5.1. Виконувати вимоги діючих Інструкцій, правил, інших нормативних актів Національного банку України з питань здійснення розрахунково-касових операцій та надання звітності.

5.2. Дотримуватися принципів організації безготівкових розрахунків, їх форм, стандартів документів і документообороту, що впроваджені в господарський оборот України, та встановлених правил Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України.

5.3. Щорічно надавати Банку заявку-розрахунок для встановлення лімітів залишку готівки в касі.

5.4. Узгоджувати строки видачі заробітної плати з Банком і дотримуватися їх.

5.5. Щоквартально надавати Банку за встановленою формою касову заявку та інші звітні і прогнозні дані, необхідні для складання прогнозів касових оборотів банку та визначення потреби Клієнта у готівці, не пізніше ніж за ___ днів до початку кварталу, що планується.

5.6. Не пізніше наступного дня повідомляти Банк про всі помічені неточності або помилки у виписках з рахунку та інших документах або про невизнання (непідтвердження) підсумкового сальдо за рахунком.

5.7. Повідомляти Банк про зарахування на рахунок Клієнта коштів, що йому не належать, і у 5-денний термін з дня надходження коштів на рахунок подати Банку платіжне доручення на перерахування коштів власнику.

5.8. Своєчасно здійснювати оплату за виконані Банком операції і надані послуги.

6. За несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, Банк сплачує Клієнту штраф у розмірі ____% несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення.

7. Клієнт за неповідомлення Банку протягом 5 днів після отримання виписки з рахунку про помилково зараховані на його рахунок суми сплачує Банку за кожний день прострочення штраф у розмірі ______ неправильно зарахованої на рахунок суми, що йому не належить.

8. За неодержання Клієнтом замовленої готівки з вини Банку або Клієнта винна сторона сплачує _____% від замовленої суми.

9. За несвоєчасну сплату послуг Банку Клієнт сплачує йому пеню у розмірі _____% за кожний день прострочення.

12. Оплата за касове обслуговування здійснюється відповідно до Порядку організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів у день отримання з каси банку готівки.

13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (далі - "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим договором, і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування другою стороною можливих збитків.

14. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

15. Сторона, що одержала зміни та доповнення чи пропозицію про розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після отримання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, а також у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, арбітражного суду (у разі, якщо стороною договору є фізична особа, порядок внесення змін та доповнень до договору чи його розірвання встановлюється сторонами при укладенні договору).

16. Спори, що виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

17. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України.

18. Якщо протягом __ місяців з дня відкриття рахунку або протягом __ місяців з дати останньої операції не здійснюються операції, Банк має право порушити питання про закриття рахунку і розірвання договору.

19. Клієнт має право порушити питання про закриття рахунку і розірвання договору в разі відсутності коштів на кореспондентському рахунку Банку.

21. Юридична адреса та банківські реквізити Банку:

22. Юридична адреса та банківські реквізити Клієнта:

23. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

Крім передбачених цим договором умов, сторони у разі укладення договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.