Про затвердження Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (Інструкція N 7)

63. Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" балансових рахунків N 2526, N 2550, N 2552, N 2554, N 2602, N 2622 (далі - аналітичний рахунок "Розрахунки чеками") у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками" (фізичною особою подається в банк заява на перерахування коштів (додаток N 14), або заповнюється ордер за ф. N 52, що зберігаються на її рахунку, або сума вноситься готівкою).

Розрахунки чеками

64. Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги.

65. Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.

66. Чеки підписуються особою, яка має право підписувати розрахункові документи, та повинні мати відбиток печатки чекодавця (крім фізичних осіб).

Якщо чек підписується службовою особою чекодавця за дорученням керівника підприємства, право підпису чеків обумовлюється в цьому дорученні.

У цьому разі в чеку перед підписом робиться напис "За дорученням від ___________ 199_ р.".

(дата)

За дорученням чекодавця - фізичної особи, засвідченим у нотаріальному порядку, розрахунки його чеками може здійснювати інша фізична особа. У дорученні обов'язково вказується серія, номер та сума чека. Це доручення подається разом із пред'явленням розрахункового чека до оплати. У відомості (додаток N 15) та всіх інших документах, що застосовуються далі при розрахунках чеками, робиться запис: "За дорученням ______________________________".

(прізвище, ім'я, по батькові)

67. Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:

- відповідність чека встановленому зразку;

- правильність заповнення чека;

- відсутність виправлень;

- відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку;

- строк дії чека;

- наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви чекодавця (у фізичної особи - прізвища, ім'я, по батькові, дані його паспорта або документа, що його замінює).

Після цього чекодержатель переконується в особі пред'явника чека за паспортом або документом, що його замінює.

Зробивши вказану перевірку, чекодержатель, приймаючи чек із чекової книжки до оплати, відділяє його від корінця, проставляє на звороті розрахункового чека та корінці календарний штемпель і підписує чек, а також робить відмітку у відомості (додаток N 15) про дані паспорта чекодавця або іншого документа, що його замінює.

Якщо виявиться, що у корінці чека, який був сплачений раніше, є напис "Зіпсований", а сам зіпсований чек відсутній, оплата товару не проводиться, і чекодавцю рекомендується звернутися до установи банку-емітента для підтвердження залишку на рахунку за чековою книжкою.

У разі розрахунку фізичною особою розрахунковим чеком за формою додатка N 9 працівник підприємства торгівлі або послуг на зворотній стороні чека ставить свій штамп та календарний штемпель, підписує його і робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки (додаток N 15).

Чек, оформлений з порушенням п.48 цієї Інструкції, до оплати не приймається.

У разі пред'явлення до установи банку дефектного чека, який не був прийнятий до оплати підприємством торгівлі або послуг, установа банку робить запит по каналах зв'язку установі банку, яка виписала чек. Дефектний чек до отримання підтвердження залишається на руках у власника чека. Отримавши відповідь, працівник установи банку може дооформити чек (поставити печатку, підписи тощо) або виписати новий.

68. Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстрів (додаток N 16) - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в одній установі банку, і в чотирьох примірниках - на кожну установу банку окремо - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в різних установах банків.

69. Реєстр вміщує таку інформацію про чек:

а) номер рахунку чекодавця, його ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ідентифікаційний номер, якщо він зазначений у чеку);

б) назву банку-емітента та його номер МФО;

в) назву чекодержателя, номер його рахунку та ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

г) назву банку чекодержателя та його номер МФО;

д) суму чека;

є) номер чека;

ж) загальну суму реєстру.

Перший примірник реєстру чеків має завірятися підписами та відбитком печатки чекодержателя згідно з карткою зразків підписів.

70. Банк чекодержателя зобов'язаний перевірити правильність складання реєстру і реквізитів чеків та своєчасність пред'явлення його до оплати.

Суми дефектних чеків викреслюються з реєстру з виправленням його підсумку, і такі чеки повертаються чекодержателю під розписку на першому примірнику реєстру.

71. У разі, якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку, після перевірки правильності складання реквізитів чека і реєстру, кошти списуються з відповідного рахунку чекодавця та зараховуються на рахунок чекодержателю на підставі першого примірника реєстру.

72. Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк чекодержателя зобов'язаний прийняти чек з реєстром та разом з другим та третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв'язком до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються тільки після отримання їх із банку-емітента.

Умови інкасування чеків мають бути зазначені в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

73. Для контролю за оплатою чеків перший примірник реєстру оприбутковується банком чекодержателя на позабалансовому рахунку N 9831 "Документи і цінності, відіслані на інкасо".

Останній примірник реєстру повертається чекодержателю з відміткою про оплату - якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з відміткою про інкасування - якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

74. Після отримання чека разом з двома примірниками реєстру банк-емітент перевіряє:

- відношення даного чека до цього банку;

- відповідність номера рахунку чекодавця, який проставлений в чеку, зазначеному в картці;

- відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця з карткою зразків підписів (у юридичних осіб) або наявність напису: "За дорученням від ______________ 199_ р.";

(дата)

- чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки;

- належність номера чека до виданої книжки та дотримання строків дії книжки;

- правильність оформлення чека згідно з п.48.

Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекодержателя. Оплачений чек разом з примірником реєстру залишається у банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку "Проведено".

75. Якщо чеки не сплачуються у зв'язку з відсутністю коштів на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" та у випадках, передбачених у п.85, такі чеки викреслюються з реєстру з виправленням підсумку і повертаються спецзв'язком банку-чекодержателя.

Одночасно банку чекодержателя надсилається електронною поштою повідомлення про причини неоплати чека і банк чекодержателя списує суму реєстру з позабалансового рахунку N 9831 та повертає чек чекодержателю із зазначенням причин його неоплати.

76. При надходженні до банку чекодержателя коштів за оплаченим чеком одночасно із зарахуванням їх за призначенням, на підставі видаткового позабалансового ордера списується сума реєстру, врахованого на позабалансовому рахунку N 9831.

77. У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин несплати чека.

Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.

78. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування чека списує суму реєстру чека з позабалансового рахунку N 9831 як нереальну для отримання суму платежу.

79. Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, де вони мають бути погашені банком. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його вичерпання.

80. Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк доручення (фізична особа - заяву за формою додатка N 14 або заповнює ордер за ф. N 52) разом з відповідною чековою книжкою.

У дорученні в рядку "Призначення платежу" вказується "Поповнення ліміту за чековою книжкою".

81. У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками та наявності невикористаного ліміту за чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з дорученням (фізична особа - із заявою за формою додатка N 17 або ордером за ф. N 52) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонувалися кошти.

82. Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець має подати в банк книжку з корінцями використаних чеків разом із заявою на отримання нової чекової книжки.

Після перевірки залишку невикористаного ліміту за корінцями використаних чеків банк у картці в графі "Примітка" у рядку, де був запис про видачу цієї книжки, здійснює відмітку: "Залишок ліміту перевірений", після чого чекова книжка з корінцями повертається чекодавцю.

Строк дії нової чекової книжки вираховується з дня її видачі.

83. Чекодавець має періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами чеків і відповідність оплачених чеків товарно-транспортним документам постачальників, у сплату яких видані ці чеки. Про таку перевірку має бути здійснена відмітка за підписом головного бухгалтера чекодавця або його заступника на звороті корінця останнього виданого чека. Чекодавець має звіряти суми в корінцях чеків з отриманими від банку виписками з особового рахунку чекової книжки.

84. У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву (додаток N 18) із зазначенням номерів невикористаних чеків. Банк у реєстраційній картці (додатки N 12, 13) робить у графі "Примітка" відмітку про номери загублених чеків.

Кошти в сумі невикористаного ліміту повертаються клієнту на підставі його доручення (фізичній особі-заяви за формою додатка N 17 або ордера за ф. N 52) не раніше ніж через 10 днів після отримання заяви про втрату чекової книжки. У разі загублення розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, кошти повертаються їй не раніше ніж через 10 днів після закінчення строку дії чека.

85. Банк-емітент може відмовитись від оплати чека у випадках, якщо:

- чек заповнений з порушенням п.48 цієї Інструкції або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- реєстр чеків заповнений з порушенням п.69 цієї Інструкції або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- чек виписаний чекодавцем на суму більшу, ніж задепонована на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками".

У разі відмови банку-емітента сплатити чек чекодержатель має право пред'явити до чекодавця у встановленому порядку претензію, а у разі її повного або часткового відхилення - позов.

Відповідальність за неправильне використання чеків, за збитки, що утворились у разі передачі чекової книжки або окремих чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання з боку осіб, уповноважених на підписання чеків, несе чекодавець, якому видана чекова книжка (розрахунковий чек).

У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити його права користування цією формою розрахунків, якщо це передбачено умовами договору на розрахунково-касове обслуговування.

86. Акредитив - це форма розрахунків, при якій банкемітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

- надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

87. Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або банком-платником.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

88. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий - акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

89. Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

90. Відзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про змінення умов відзивного акредитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.

Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про змінення або анулювання акредитива.

91. Безвідзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

92. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.

93. Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися:

а) депоновані - списанням коштів з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" балансових рахунків N 2526, N 2550, N 2552, N 2554, N 2602, N 2622 (далі - аналітичний рахунок "Розрахунки акредитивами"), відкритого у виконуючому банку;

б) гарантовані - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.

94. Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Відкриття та авізування акредитива

95. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

96. Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву за формою додатка N 19, де має вказати:

- назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

- назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;

- вид акредитива (відповідно до пп.88 і 89);

- строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

- суму акредитива;

- дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

- умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів - з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та інше).

Зазначені реквізити є обов'язковими і у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.

97. Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з другого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

98. У разі відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на аналітичний рахунок "Розрахунок акредитивами" у банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9802 "Акредитиви до сплати".

99. Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви виконує роль меморіального документа і підшивається в документи дня банку, другий - використовується як додаток до позабалансового рахунку N 9802, третій - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції, четвертий - може бути використаний для інформування виконуючого банку про умови акредитива і надсилається йому спецзв'язком або у вигляді повідомлення іншими лініями зв'язку.

100. У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок "Розрахунки акредитивами" в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.

Заява про відкриття акредитива подається у трьох примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива, третій - надсилається спецзв'зком до виконуючого банку для зарахування на позабалансовий рахунок N 9802.

101. У разі відкриття непокритого акредитива платником подається заява у кількості примірників відповідно до п.11 цієї Інструкції. У заяві в рядку "вид акредитива" має бути додатковий запис "гарантований". Один з примірників заяви враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9020 "Гарантії, що надані клієнтам".

102. Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття акредитива) враховується виконуючим банком на позабалансовому рахунку N 9802. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому позабалансовому рахунку.

103. Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитива та зміни до нього можуть бути надіслані до виконуючого банку у вигляді телетрансмісійного повідомлення: електронною поштою, телексом, телетайпом, телеграфом або іншими лініями зв'язку, які передбачені кореспондентськими договорами (угодами) між банками, а також у вигляді заяви про відкриття акредитива, надісланої спецзв'язком.

104. У повідомленні мають бути чітко зазначені повноваження виконуючого банку щодо виду акредитивної операції відповідно до п.86 цієї Інструкції.

Якщо повідомлення банку-емітента матиме лише інформативний характер і робочим акредитивним документом є заява про відкриття акредитива, надіслана спецзв'язком, то повідомлення має містити таке застереження: "Заява про відкриття акредитива надсилається спецзв'язком".

105. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив).

Приймання та перевірка документів за акредитивом, здійснення платежів

106. Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Реєстр документів за акредитивом складається за формою додатка N 20 і подається в банк у кількості чотирьох примірників. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет дотримання всіх умов акредитива і у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

107. До оплати за акредитивом не приймаються не оформлені належним чином документи, що підтверджують фактичну відправку товару, виконання робіт або надання послуг.

108. У разі, якщо умовами акредитива передбачений акцепт заявника акредитива, то уповноважена особа заявника має подати виконуючому банку:

- паспорт або інший документ, що його замінює;

- зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо такого немає у виконуючому банку;

- доручення, видані заявником, що відкрив акредитив, щодо його повноважень.

На реєстрах рахунків або на товарно-транспортних документах, акцептованих для оплати за рахунок акредитива, уповноважена особа робить такий напис:

У виконуючому банку перевіряється наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

109. Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами".

Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, відсилаються спецзв'язком до банку-емітента, де третій примірник використовується для списання коштів з позабалансового рахунку N 9802, а четвертий примірник видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

110. При використанні акредитива, депонованого у банкуемітенті, виконуючий банк за дорученням банку-емітента перевіряє виконання всіх умов акредитива за представленим бенефіціаром у трьох примірниках реєстром документів за акредитивом та іншими передбаченими акредитивом документами.

Третій примірник реєстру документів за акредитивом з відміткою банку відповідно до п.14 цієї Інструкції виконуючий банк видає бенефіціару, перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами за акредитивом надсилає спецзв'зком до банку-емітента.

Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитива на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" та перераховує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом підшивається в документи дня банку-емітента, а другий - разом з іншими документами за акредитивом з відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції банк-емітент видає заявнику акредитива.

Банк бенефіціара після отримання коштів від банку-емітента списує суму за акредитивом з позабалансового рахунку N 9802.

111. Зарахування коштів бенефіціару за непокритим гарантованим акредитивом здійснюється виконуючим банком після перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших документів, що передбачені умовами акредитива, списанням коштів з кореспондентського рахунку банку-емітента.

Два примірники реєстру рахунків і доданих до нього документів за сплаченим акредитивом виконуючий банк надсилає спецзв'язком до банку-емітента, в якому перший з них використовується для відшкодування коштів із заявника акредитива, другий з відмітками банку відповідно до пункту 14 цієї Інструкції видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

112. Після перевірки виконання всіх умов акредитива банкемітент відшкодовує виконуючому банку витрати, пов'язані з виконанням акредитива на умовах, що передбачені міжбанківським договором (угодою).

Банк-емітент у разі неможливості отримання коштів з рахунку заявника акредитива, якщо оплата за акредитивом здійснювалася за рахунок кредиту, до вирішення питання згідно з договором відносить заборгованість на балансовий рахунок N 2040 "Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями". Одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів за акредитивом здійснюється списання коштів з позабалансового рахунку N 9020.

Закриття акредитива

113. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками.

Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент в свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.

114. У день закінчення строку дії акредитива, депонованого в банку бенефіціара, в кінці операційного дня виконуючий банк списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" та перераховує банку-емітенту.

Після отримання коштів банк-емітент зараховує їх на рахунок платника та списує відповідну суму з позабалансового рахунку N 9802.

115. Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими лініями зв'язку, що передбачені кореспондентськими договорами (угодами), та списує суму акредитива з позабалансового рахунку N 9802.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунку N 9020.

116. Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві, з додаванням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента, з отриманням підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.

В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку N 9802.

117. Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві чи в зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром.

У цьому разі акредитив, депонований у банку бенефіціара, і непокритий акредитив закриваються у банку бенефіціара на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента на загальних підставах відповідно до пп.114 і 115 цієї Інструкції.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, - відповідно до п.116.

118. Порядок використання векселів у господарському обороті України регулюється Положенням "Про переказний і простий вексель", прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 р. N 528.

Бланки простого та переказного векселів наведені в додатках N 21 та N 22.

119. Здійснення операцій з векселями комерційними банками регулюється "Порядком проведення банками операцій з векселями", затвердженим Правлінням Національного банку України від 25.02.93 р.

120. До розрахунків, основаних на заліку взаємозаборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємозобов'язання боржників і кредиторів один до одного погашаються в рівновеликих сумах і лише за різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

Такі розрахунки можуть здійснюватись шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групи платників усіх форм власності однієї та різних галузей господарства.

121. Підприємства, що мають постійні господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

В угодах сторонами передбачається періодичність звірення взаємної заборгованості із складанням відповідного акта, строки та форма розрахунків.

Після складання акта звірення взаємної заборгованості сторона залежно від того, на користь кого склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, платіжну вимогу-доручення) або оформляє вексель.

122. Пункт 122 виключено.

123. Пункт 123 виключено.

124. Пункт 124 виключено.

125. Пункт 125 виключено.

126. Пункт 126 виключено.

127. Пункт 127 виключено.

128. Пункт 128 виключено.

129. Пункт 129 виключено.

130. Пункт 130 виключено.

131. Пункт 131 виключено.

132. Пункт 132 виключено.

133. Пункт 133 виключено.

134. Пункт 134 виключено.

135. Пункт 135 виключено.

136. Пункт 136 виключено.

137. Пункт 137 виключено.

138. Пункт 138 виключено.

139. Пункт 139 виключено.

140. Пункт 140 виключено.

141. Згідно зі статтею 381 Цивільного кодексу України, без згоди юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

141. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством України:

- статтею 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтею 116 Арбітражного процесуального кодексу та статтями 348, 349 Цивільного процесуального кодексу України на підставі виконавчих документів.

До розрахункового документа додається оригінал виконавчого документа або належним чином оформлений дублікат;

- статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за результатами розгляду претензій з доарбітражного врегулювання господарських спорів - у разі, якщо боржник визнав претензію.

При цьому до розрахункового документа має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а у разі, якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії;

- статтею 183 Кодексу торговельного мореплавства України щодо штрафу за контрсталійний час суден, який стягується в безспірному (безакцептному) порядку після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу. В розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за контрсталійний час суден", номер і дату договору на морське перевезення вантажу та посилання на вказану статтю Кодексу торговельного мореплавства України;

- статтею 55 вищезазначеного Кодексу, якою передбачено, що у разі, якщо судновласник не може організувати репатріацію членів екіпажу та оплатити витрати, пов'язані з нею, ці обов'язки виконують органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України, з подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат в безакцептному порядку. В розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Затрати, понесені при репатріації членів екіпажу", назву судна і кількість членів екіпажу, а також посилання на вказану статтю цього Кодексу;

- статтею 25 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", відповідно до якої підприємці, на яких Антимонопольним комітетом України або його територіальним відділенням накладено штраф, сплачують його у 30-денний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі відмови підприємства від сплати штрафу Антимонопольний комітет України стягує його суму у безспірному порядку.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення антимонопольного законодавства", номер і дату документа, на підставі якого здійснюється стягнення, а також посилання на статтю 25 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу. В розрахунковому документі окремо вказується сума основного боргу і окремо сума пені;

- статтею 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф", згідно з якою мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України.

Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Своєчасно не сплачене мито", номер і дату митної декларації, а також посилання на відповідну статтю цього Закону. В розрахунковому документі окремо вказується сума основного боргу і окремо сума пені;

- статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою передбачено, що за розпорядженнями установ Національного банку України з комерційних банків стягується штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та вилучаються з обігу фіктивні кошти з кореспондентських рахунків банків.

Порядок нарахування штрафів регулюється Положенням про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України;

- статтею 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", згідно з якою у разі несплати штрафу у 15-денний термін з дня його накладення він стягується відповідною державною податковою інспекцією.

Підставою для накладення штрафу на підприємство є рішення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яке оформлюється постановою.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за правопорушення у сфері містобудування", а також посилання на статтю 3 вищевказаного Закону України та дату і номер прийняття постанови інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю;

- статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", якою встановлено, що продавець марок протягом двох робочих днів після настання строку платежу за векселем, виданим імпортером в оплату акцизного збору з імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, стягує з векселедавця непогашені вексельні суми з нарахуванням пені за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Для стягнення непогашених вексельних сум до банку векселедавця подається вексель та розпорядження про безспірне стягнення непогашених сум.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Погашення заборгованості за акцизний збір, оформлений простим векселем (номер і дата векселя)", а також посилання на статтю вищевказаного Закону України. Після списання банком цих сум вексель повертається до продавця марок для його погашення. Погашення векселів здійснюється у разі повної сплати векселедавцем суми акцизного збору;

- статтею 7 Закону України "Про транспорт", відповідно до якої розрахунки із споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основі чинних тарифів у безакцептному порядку, визначеному кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України.

Порядок встановлення тарифів на транспортні послуги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1994 р. N 733 "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" входить до компетенції Міністерства транспорту та Міністерства економіки України, уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому і Київської міської державної адміністрації та територіально-виробничих об'єднань автомобільного транспорту.

У розрахунковому документі на безакцептне списання коштів із споживачів транспортних послуг у рядку "Призначення платежу" транспортне підприємство має робити посилання на статтю 7 Закону України "Про транспорт", кодекси (статути) окремих видів транспорту та чинні тарифи (дата, номер і ким вони затверджені);

- Постановою Верховної Ради України від 25.06.1993 р. "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" щодо сплати пені за перевищення нормативного терміну платежів з обслуговуючого банку відправника коштів за кожний день затримки, що здійснюється у безакцептному порядку податковою інспекцією у розмірі 5 відсотків від суми платежу із зарахуванням у державний бюджет та відправником коштів - у розмірі 2 відсотків від суми платежу.

Перевищенням нормативного терміну проходження розрахункових документів, які інкасуються між установами банків за участю установ зв'язку, згідно з "Правилами прийому, обробки та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Міністерства зв'язку України" вважається їх проходження в межах України понад 7 робочих днів, в межах області - понад 3 робочі дні.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня за ... днів перевищення нормативного терміну платежу", назву, номер, дату і суму розрахункового документа, за яким перевищений термін проходження платежу, а також посилання на вищенаведену постанову.

До розрахункового документа мають додаватися документи, які підтверджують перевищення терміну проходження платежу:

- копія документа з відміткою банку-платника про дату його прийняття до виконання;

- копія виписки з розрахункового рахунку;

- документи банку-одержувача коштів або самого одержувача про термін надходження чи ненадходження суми платежу (виписка банку, реєстр електронних повідомлень, лист одержувача коштів про ненадходження платежу);

- копія акта перевірки податкової інспекції за конкретним фактом порушення (у разі стягнення пені до державного бюджету).

Порядок подання документів на безакцептне списання коштів з установи банку, в якому обслуговується стягувач, викладений у п.146.

Банк має право безакцептного списання суми сплаченої пені з установ, винних у перевищенні нормативного терміну платежу (Міністерства зв'язку України, банку одержувача);

- Постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 р. "Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" за виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних ресурсів Держкомрезерв України видає накази про застосування фінансових санкцій до відповідальних зберігачів.

Витяги з наказів та інкасові доручення (розпорядження) про списання з рахунків відповідальних зберігачів сум фінансових санкцій надсилаються установам банків, що їх обслуговують.

На підставі поданих документів установи банків у першочерговому порядку перераховують кошти з рахунків відповідальних зберігачів до державного бюджету України;

- Указом Президента України від 25.06.1993 р. N 235/93 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за продукцію і послуги комунальних енергетичних і водопровідно-каналізаційних підприємств" передбачено, що безакцептне списання коштів здійснюється за електричну і теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення, надані комунальними енергетичними і водопровідно-каналізаційними підприємствами споживачам, крім житлово-комунальних, бюджетних організацій і населення.