Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України ( Форми N 377, 377-А, 377-і, 377-К)

Відповідно до вимог статей 5, 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", з метою приведення у відповідність до чинного законодавства, уникнення множинності та вдосконалення нормативно-правових актів Національного банку України з питань забезпечення ефективної роботи уповноважених банків та уповноважених фінансових установ під час здійснення валютно-обмінних операцій на готівковому сегменті міжбанківського валютного ринку України Правління Національного банку України

1. Затвердити:

Інструкцію про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (додається);

2. Департаменту валютного регулювання (С.О. Яременко) довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України для керівництва та використання в роботі.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

додатки № 83 (Положення про пункти обміну іноземної валюти) та № 92 і 93 (реєстри проданої та купленої іноземної валюти) (із змінами) до Інструкції № 1 "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 № 129;

Інструктивний лист від 25.05.93 № 19029/936 "Про порядок укладення агентських угод між уповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту";

Правила здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками, затверджені постановою Правління Національного банку України від 25.03.96 № 68;

Порядок здійснення обміну купюр іноземної валюти, затверджений постановою Правління Національного банку України від 29.03.96 № 79.

4. Дозволити уповноваженим банкам та уповноваженим фінансовим установам під час здійснення валютно-обмінних операцій у пунктах обміну іноземної валюти, у тому числі тих, що відкриті на підставі укладених агентських угод з іншими юридичними особами, використовувати квитанції за формою № 377-А старого зразка до строку, установленого в пункті 5 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій".

5. Уповноважені банки, уповноважені фінансові установи самостійно замовляють бланки суворої звітності довідок-certificate за формою № 377 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2012 № 456 "Деякі питання використання бланків цінних паперів, документів суворої звітності, господарська діяльність з виготовлення яких підлягає ліцензуванню.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови П.М. Сенища.

7. Постанова набирає чинності через 60 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

1. Ця Інструкція встановлює порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків (далі - банк), а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку (далі - фінансова установа), їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою - резидентом.

Банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

2. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:

валюта відшкодування - іноземна валюта, яку отримують банк, фінансова установа як відшкодування від платіжної організації міжнародної платіжної системи;

відокремлений підрозділ банку, фінансової установи - це філія, відділення, інший відокремлений підрозділ, в яких здійснюються окремі фінансові послуги;

операція сторно - операція з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі відмови клієнта від здійснення операції;

пункт обміну іноземної валюти (далі - пункт обміну валюти) - структурна одиниця, яка відкривається банком, фінансовою установою з метою здійснення валютно-обмінних операцій.

Інші терміни вживаються в значеннях, визначених законодавством України.

3. До валютно-обмінних операцій належать такі операції:

купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

продаж фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави.

1. Банк, фінансова установа на підставі цієї Інструкції зобов'язані розробити та затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи зі здійснення валютно-обмінних операцій, що мають містити:

порядок проведення валютно-обмінних операцій;

порядок установлення курсів купівлі та продажу готівкових іноземних валют за гривні;

порядок оформлення та видачі квитанцій про здійснення валютно-обмінної операції і довідок-certificate за формою № 377;

порядок підкріплення готівковою іноземною валютою та готівковими гривнями відокремлених підрозділів, пунктів обміну валюти банку, фінансової установи;

опис бухгалтерської моделі обліку валютно-обмінних операцій;

перелік відповідальних працівників, які мають право здійснювати валютно-обмінні операції;

порядок взаємодії між відокремленими підрозділами банку, фінансової установи під час проведення валютно-обмінних операцій;

опис порядку здійснення внутрішнього контролю за проведенням валютно-обмінних операцій.

2. Банк, фінансова установа під час здійснення валютно-обмінних операцій мають забезпечувати:

документальне оформлення проведених валютно-обмінних операцій;

своєчасне відображення валютно-обмінних операцій у бухгалтерському обліку;

належний внутрішній контроль за валютно-обмінними операціями;

створення безпечних умов для роботи з готівкою та її зберігання.

3. Банк, фінансова установа зобов'язані забезпечити наявність програмних комплексів, функціональні можливості яких забезпечують здійснення контролю за обсягами проведення валютно-обмінних операцій у межах банку - юридичної особи, фінансової установи.

4. Приміщення каси банку, фінансової установи (крім національного оператора поштового зв'язку), їх відокремлених підрозділів, пункту обміну валюти мають відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку України з питань організації захисту приміщень банків України та уповноважених небанківських фінансових установ, які надають окремі фінансові послуги.

5. Робоче місце касира каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти має бути обладнане таким чином, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.

6. Банк, фінансова установа мають право розпочинати роботу пункту обміну валюти після реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) в органі доходів і зборів та повідомлення Національного банку України.

Повідомлення надсилається до Національного банку України за місцем розташування пункту обміну валюти за 15 днів до початку здійснення валютно-обмінних операцій за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції, для внесення інформації до електронного довідника.

У разі припинення, тимчасового зупинення чи відновлення роботи пункту обміну валюти банк, фінансова установа мають у триденний строк повідомити про це Національний банк України.

7. Фінансова установа, її відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти мають право розпочинати роботу:

після реєстрації РРО в органі доходів і зборів;

за наявності юридично оформленого документа, що підтверджує право власності на приміщення, в якому розміщені відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти або право оренди (суборенди) на це приміщення на строк не менше ніж один рік.

8. У касі відокремленого підрозділу фінансової установи, пункті обміну валюти банку, фінансової установи має бути витяг із наказу (розпорядження) фінансової установи про відкриття відокремленого підрозділу, про відкриття пункту обміну валюти банку, фінансової установи, підписаний керівником фінансової установи, банку, із зазначенням переліку валютно-обмінних операцій, ініціалів, прізвищ касових працівників, допущених до здійснення таких операцій, а також копія юридично оформленого документа, що підтверджує право власності на приміщення, в якому розміщений відокремлений підрозділ, пункт обміну валюти фінансової установи, або право оренди (суборенди) на це приміщення.

Касир каси відокремленого підрозділу фінансової установи, пункту обміну валюти на робочому місці повинен мати документ, що посвідчує його особу (службове посвідчення).

9. Банк, фінансова установа з метою організації безперебійної роботи кас відокремлених підрозділів, пунктів обміну валюти мають право самостійно встановлювати для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті та готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечують їх коштами відповідно до встановлених обсягів.

У касі відокремленого підрозділу банку, фінансової установи, їх пунктах обміну валюти в наявності має бути копія наказу (витягу з наказу), іншого документа банку, фінансової установи, згідно з яким для цього підрозділу, пункту обміну валюти був установлений розмір авансу в готівковій іноземній валюті та готівкових гривнях. Фінансові установи, які розпочинають свою діяльність з обміну валют, зобов'язані здійснювати підкріплення кас відокремлених підрозділів, пунктів обміну валюти іноземною валютою не пізніше десятого дня після початку здійснення валютних операцій відповідним відокремленим підрозділом, пунктом обміну валюти.

10. Банк, фінансова установа зобов'язані встановити максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пункту обміну валюти банку, фінансової установи в неробочий час в обсязі, що має забезпечити їх роботу протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей можуть перевищувати встановлену максимальну суму у вихідні й святкові дні.

У касі відокремленого підрозділу фінансової установи, пункті обміну валюти банку, фінансової установи в наявності має бути копія наказу (витягу з наказу), іншого документа фінансової установи, банку, згідно з яким для цього відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти була встановлена максимальна сума залишків готівкової іноземної валюти.

Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму в робочий день, підлягають інкасації в цей день, а у вихідні й святкові дні - не пізніше наступного робочого дня банку, фінансової установи.

Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного (робочого) дня банку, фінансової установи.

11. Банкам, фінансовим установам забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції.

Банки, фінансові установи зобов'язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з незначними ознаками зношення, наведеними в додатку 2 до цієї Інструкції.

Банки, фінансові установи мають право здійснювати валютно-обмінні операції з монетами за рішенням банку, фінансової установи.

12. Банк, фінансова установа зобов'язані перевіряти ознаки платіжності та справжності банкнот іноземної валюти з використанням обладнання (лічильників, детекторів, оптичних приладів тощо) для роботи з готівкою, що забезпечує контроль ультрафіолетового, інфрачервоного, магнітного захисту, а також візуальний контроль проти світла, у відбитому світлі та із збільшенням не менше ніж у 10 разів.

Банк, фінансова установа мають право здійснювати обмін зношених банкнот іноземних валют на умовах, що визначаються ними разом із банком-кореспондентом, та в порядку, визначеному для виконання операцій з приймання іменних чеків на інкасо, установленому в нормативно-правовому акті Національного банку України, що регулює порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України.

13. У касі банку, фінансової установи та їх відокремлених підрозділів, пункту обміну валюти в доступному для огляду клієнтами місці (на стенді або в іншому оформленні, крім меню платіжного пристрою) розміщується така інформація:

копія наказу (розпорядження) по банку, фінансовій установі про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют. Керівник відокремленого підрозділу банку, фінансової установи або уповноважена ним особа, касир пункту обміну валюти засвідчує копію такого наказу (розпорядження) власноручним підписом;

перелік операцій, які здійснює каса банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, повідомлення про обов’язковість здійснення касиром операцій сторно в разі звернення клієнта з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше ніж за 15 хвилин після проведення такої операції;

витяг із наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за здійснення операції з конвертації готівкової іноземної валюти касою банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, що підписується керівником банку, фінансової установи;

повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками, фінансовими установами, пунктами обміну валюти;

повідомлення про оформлення банком, фінансовою установою, пунктом обміну валюти довідки-certificate за формою № 377 за згодою фізичної особи-нерезидента та можливість здійснення зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях лише за умови наявності цієї довідки;

повідомлення про те, що дані про особу, отримані в процесі обслуговування клієнтів під час здійснення валютно-обмінних операцій, є банківською таємницею з відповідним режимом їх зберігання, передбаченим главою 10 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

повідомлення про касира каси, який здійснює валютно-обмінні операції (прізвище, ініціали);

копія генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій;

місцезнаходження каси банку, фінансової установи, їх відокремлених підрозділів.

Інформація, зазначена в абзацах третьому, шостому та сьомому цього пункту, має бути розміщена українською та англійською мовами.

Зазначена в цьому пункті інформація може додатково розміщуватися на електронних носіях і відповідати змісту рішень, прийнятих та оформлених на паперових носіях.

1. Голова правління банку/керівник фінансової установи має право визначати уповноважену особу/уповноважених осіб, яка встановлюватиме/які встановлюватимуть курси купівлі та продажу іноземних валют у касах банку, фінансової установи, у їх відокремлених підрозділах, пунктах обміну щоденно до початку робочого дня згідно з наказом (розпорядженням)/наказами (розпорядженнями) банку, фінансової установи.

У наказі (розпорядженні) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют має бути зазначено дата, час (година, хвилина), з якого діють установлені курси, значення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні.

Каси банку, фінансової установи, їх відокремлених підрозділів та пункти обміну валюти здійснюють операції з купівлі та продажу іноземних валют за гривні лише за курсами, установленими у відповідному наказі (розпорядженні) банку, фінансової установи, що діють під час проведення цих операцій.

У касі банку, фінансової установи, їх відокремлених підрозділах, пунктах обміну валюти, розташованих за різними адресами (місцезнаходженням), в один і той самий робочий день можуть бути встановлені різні значення курсів купівлі та продажу іноземних валют.

2. Банк, фінансова установа мають право змінювати значення курсу купівлі та продажу протягом операційного (робочого) дня з обов'язковим оформленням кожного зміненого значення відповідним наказом (розпорядженням), у якому зазначається час (година, хвилина) зміни курсів.

3. Банк, фінансова установа мають право стягувати комісійну винагороду за здійснення операцій із конвертації готівкової іноземної валюти виключно в гривнях.

4. Банку, фінансовій установі забороняється відмовляти в здійсненні операції сторно.

5. Банк, фінансова установа зобов'язані здійснювати валютно-обмінні операції, крім тих, що проводяться через платіжні пристрої, з оформленням квитанції про здійснення валютно-обмінної операції за формою , наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції.

Квитанція про здійснення валютно-обмінної операції виписується у двох примірниках: перший примірник видається фізичній особі, другий - зберігається в паперовій формі в документах дня.

Касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов'язані видати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції одночасно з прийняттям та видачею фізичній особі коштів. Квитанція про здійснення валютно-обмінної операції повинна видаватися не пізніше завершення операції.

6. Банк, фінансова установа під час здійснення операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні через платіжні пристрої зобов'язані оформити квитанцію/чек банкомата.

Форма і зміст розрахункового документа, який друкується РРО та застосовується для обліку й реєстрації валютно-обмінних операцій, мають відповідати вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350, та додатково містити таку інформацію: назва операції (купівля, продаж, зворотній обмін, конвертація іноземної валюти, операція сторно), назва і код прийнятої валюти, сума прийнятої валюти, курс, крос-курс, назва і код валюти до видачі, сума валюти до видачі, сума комісії.

7. Банки, фінансові установи зобов'язані відображати здійснені операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні в реєстрі купленої іноземної валюти (додаток 4), а операції з продажу фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні - у реєстрі проданої іноземної валюти (додаток 5).

Банки, фінансові установи мають право здійснювати ведення реєстру купленої іноземної валюти та реєстру проданої іноземної валюти за допомогою програмно-технічних засобів.

Банк, фінансова установа зобов'язані забезпечити зберігання роздрукованих реєстрів у документах дня.

8. Фінансова установа, її відокремлений підрозділ, пункт обміну валюти засобами програмно-технічного комплексу зобов'язані щоденно вести звітну довідку про касові обороти за день і залишки цінностей (додаток 6). На момент проведення перевірки касир каси фінансової установи, її відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти зобов'язаний роздрукувати зазначену довідку і надати перевіряючим. У кінці операційного дня ця довідка роздруковується та зберігається в паперовій формі в документах дня.

9. Банки, фінансові установи мають право доповнювати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції та квитанцію/чек банкомата додатковими реквізитами, потрібними для здійснення валютно-обмінних операцій.

10. Касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов'язані з'ясовувати резидентність фізичних осіб (шляхом усного опитування) та попереджати фізичних осіб-нерезидентів про те, що зворотний обмін невикористаних гривень на іноземну валюту можливо здійснити лише за умови пред'явлення ними довідки-certificate за формою № 377.

11. Банк, фінансова установа, пункт обміну валюти під час купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти разом із квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції зобов'язані видати довідку-certificate за формою № 377 (додаток 7). За згодою клієнта ця операція може бути здійснена без оформлення довідки-certificate за формою № 377. Здійснення валютно-обмінної операції без оформлення довідки-certificate за формою № 377 не дає підстав для зворотного обміну.

Зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюється на підставі першого примірника довідки-certificate за формою № 377 лише на ту іноземну валюту і в межах тієї суми, що зазначені в довідці.

Перший примірник цієї довідки залишається в касі банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, у яких здійснено зворотний обмін.

12. У довідці-certificate за формою № 377 та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції всі реквізити мають бути заповнені, виправлення в заповненому тексті не дозволяються.

13. У разі здійснення операцій із видачі фізичним особам - нерезидентам гривень через платіжний пристрій на території України за платіжними картками міжнародних платіжних систем зворотний обмін невикористаних гривень здійснюють лише каси того банку, фінансової установи, яким належить платіжний пристрій, на підставі квитанції/чека банкомата, який, крім обов'язкових реквізитів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює ведення касових операцій банками в Україні, має містити назву (код) іноземної валюти відшкодування. Зворотний обмін невикористаних гривень фізичними особами - нерезидентами здійснюється в межах тієї суми і на ту іноземну валюту, що зазначена в квитанції/чеку банкомата. Квитанція/чек банкомата залишається в касі банку, фінансової установи.

14. Банк, фінансова установа мають право здійснювати операції з конвертації готівкової іноземної валюти лише з тими валютами, що належать до 1-ї та 2-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269).

Банк/фінансова установа під час здійснення операцій із конвертації готівкової іноземної валюти використовує крос-курс банку, фінансової установи, що діє на час проведення операції.

1. Банкам, фінансовим установам дозволяється здійснювати:

операції з продажу фізичній особі-резиденту готівкової іноземної валюти за готівкові гривні на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 000 гривень, без пред'явлення документів;

операції з купівлі у фізичної особи (резидента та нерезидента) готівкової іноземної валюти за готівкові гривні на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 000 гривень, без пред'явлення документів. Операції з купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою № 377, здійснюються за умови пред'явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність;

операції конвертації (обміну) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 000 гривень, без пред'явлення документів;

операції зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 000 гривень, за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та її резидентність і довідки-certificate за формою № 377.

2.

Операції з купівлі у фізичної особи - нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою № 377, здійснюються за умови пред'явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність.

3. Під час проведення валютно-обмінних операцій, зазначених у пункті 3 розділу I цієї Інструкції, на суму, що дорівнює чи перевищує в еквіваленті 150000 гривень, банк, фінансова установа зобов'язаний (зобов'язана) здійснити ідентифікацію, верифікацію та вивчення особи відповідно до законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

4. Банк не здійснює ідентифікацію фізичної особи, яка звернулася з метою проведення валютно-обмінної операції, якщо ця особа вже має рахунки в цьому банку і була раніше ідентифікована банком відповідно до вимог законодавства України. Під час проведення валютно-обмінної операції працівник банку перевіряє тотожність даних, унесених до бази даних клієнтів банку, та даних, зазначених у пред'явленому документі. На підтвердження раніше проведеної ідентифікації в квитанціях має бути зазначений номер справи з юридичного оформлення рахунку клієнта або номер відкритого відповідного рахунку.

5. Банк, фінансова установа мають право через платіжний пристрій здійснювати операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні. Меню платіжного пристрою має містити інформацію про курс купівлі готівкових іноземних валют.

Вимоги щодо ідентифікації особи під час проведення валютно-обмінних операцій не поширюються на здійснення операцій із купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти через платіжні пристрої.

6. Банк, фінансова установа зобов'язані відображати в бухгалтерському обліку валютно-обмінні операції, що здійснюються у вихідні, святкові дні або після закінчення операційного дня (часу) банку, фінансової установи, не пізніше наступного робочого дня.

7. Банк, фінансова установа мають право купувати у фізичної особи та продавати фізичній особі залишок іноземної валюти, який менший, ніж номінальна вартість мінімальної банкноти, що перебуває в обігу, за гривні за курсом, установленим банком, фінансовою установою на час здійснення операції.

8. Банк, фінансова установа не мають права здійснювати валютно-обмінних операцій у пунктах обміну валюти в разі виходу з ладу РРО або тимчасового відключення електроенергії.

Якщо в пункті обміну валюти встановлюється резервний РРО, то складається акт за підписом керівника, який відповідає за роботу пунктів обміну валюти, і представника сервісної організації. Будь-який заново встановлений РРО має бути зареєстрований у територіальному органі Міністерства доходів і зборів у порядку, установленому для первинної його реєстрації.

9. Порушення норм, установлених цією Інструкцією, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.

Банкноти іноземної валюти визнаються платіжними в разі повної відповідності встановленим банком-емітентом зразкам, якщо вони зберегли ознаки платіжності, а саме: найменування банку-емітента, номер і серію, номінал цифрами та словами, основні зображення лицьового та зворотного боків, елементи захисту - водяний знак, магнітні мітки, захисні стрічку і волокна, мікро- та макротексти, голограму, у тому числі банкноти із незначними ознаками зношення:

із потертостями та із загальними забрудненнями (уключаючи забруднення, що спричиняють локальну люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях);

із невеликими масними та іншими плямами, написами, відбитками штампів (за винятком штампів, які свідчать про те, що банкнота є неплатіжною), що перекривають одну з ознак платіжності не більше ніж на 20%;

надірвані і заклеєні в будь-який спосіб, якщо кожний із надривів не перевищує однієї четвертої частини ширини банкноти та місце склеювання не заважає визначити ознаки платіжності;

з проколами та отворами діаметром до 0,5 мм.