• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України ( Форми N 377, 377-А, 377-і, 377-К)

Національний банк України  | Постанова, Форма, Інструкція від 12.12.2002 № 502 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Форма, Інструкція
  • Дата: 12.12.2002
  • Номер: 502
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Форма, Інструкція
  • Дата: 12.12.2002
  • Номер: 502
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
12.12.2002 N 502
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 січня 2003 р.
за N 21/7342
Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 54 від 12.02.2003 N 232 від 04.06.2003 N 569 від 22.12.2003 N 571 від 23.12.2003 N 173 від 21.04.2004 N 462 від 29.09.2004 N 552 від 17.11.2004 N 48 від 16.02.2005 N 211 від 14.06.2005 N 289 від 12.08.2005 N 287 від 12.08.2005 N 337 від 23.08.2006 N 47 від 27.02.2008 N 538 від 09.09.2009 N 278 від 11.08.2011 )
Відповідно до вимог статей 5, 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", з метою приведення у відповідність до чинного законодавства, уникнення множинності та вдосконалення нормативно-правових актів Національного банку України з питань забезпечення ефективної роботи уповноважених банків та уповноважених фінансових установ під час здійснення валютно-обмінних операцій на готівковому сегменті міжбанківського валютного ринку України Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити:
Інструкцію про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (додається);
( Абзац другий пункту 1 втратив чинність на підставі Постанови Національного банку N 54 від 12.02.2003 )
2. Департаменту валютного регулювання (С.О. Яременко) довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України для керівництва та використання в роботі.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
( Абзац 2 пункту 3 фактично втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Інструкції Національного банку N 129 від 07.07.94, до якої вносились зміни )
додатки N 83 (Положення про пункти обміну іноземної валюти) та N 92 і 93 (реєстри проданої та купленої іноземної валюти) (із змінами) до Інструкції N 1 "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 N 129;
Інструктивний лист від 25.05.93 N 19029/936 "Про порядок укладення агентських угод між уповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту";
Правила здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками, затверджені постановою Правління Національного банку України від 25.03.96 N 68;
Порядок здійснення обміну купюр іноземної валюти, затверджений постановою Правління Національного банку України від 29.03.96 N 79.
4. Дозволити уповноваженим банкам та уповноваженим фінансовим установам під час здійснення валютно-обмінних операцій у пунктах обміну іноземної валюти, у тому числі тих, що відкриті на підставі укладених агентських угод з іншими юридичними особами, використовувати квитанції за формою N 377-А старого зразка до строку, установленого в пункті 5 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій".
( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 569 від 22.12.2003 )
5. Уповноваженим банкам та уповноваженим фінансовим установам самостійно замовити виготовлення квитанцій за формою N 377-А та довідок за формами N 377, 06 нового зразка відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку", а також Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України від 25.11.93 N 98, Служби безпеки України від 15.11.93 N 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.93 N 740 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.01.94 за N 8/217.
Формат і фарби цих бланків суворого обліку мають відповідати формату і фарбам квитанцій за формою N 377-А та довідок за формою N 377 старого зразка.
6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови П.М. Сенища.
7. Постанова набирає чинності через 60 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Голова В.С.Стельмах
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку
України
12.12.2002 N 502
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 січня 2003 р.
за N 21/7342
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України
( У тексті Інструкції слово "угода" в усіх відмінках замінено словом "договір" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 552 від 17.11.2004 )
Ця Інструкція розроблена згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93, Законами України "Про Національний банк України" та "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 N 337, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за N 768/8089 (зі змінами), Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за N 950/11230 (зі змінами), і встановлює для уповноважених банків та уповноважених фінансових установ порядок відкриття та організації роботи пунктів обміну іноземної валюти на території України, здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, що виражені в іноземній валюті.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 571 від 23.12.2003, N 287 від 12.08.2005, N 337 від 23.08.2006, N 538 від 09.09.2009 )
Глава 1. Загальні положення
1.1. Терміни, що застосовуються в цій Інструкції, мають таке значення:
валютні цінності - валюта України, іноземна валюта, платіжні документи, що виражені в іноземній валюті;
валюта України (гривня) - грошові знаки у формі банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
іноземна валюта - іноземні грошові знаки у формі банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
( Абзац четвертий пункту 1.1 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004; в редакції Постанови Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
національний оператор поштового зв'язку - оператор, який у встановленому законодавством порядку надає універсальні послуги поштового зв'язку на всій території України і на підставі генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій має право здійснювати валютно-обмінні операції, зазначені в абзацах другому - четвертому і шостому пункту 1.2 цієї глави, та його об'єкти поштового зв'язку, які мають право здійснювати зазначені операції на підставі наданого національним оператором поштового зв'язку дозволу на здійснення валютно-обмінних операцій;
( Пункт 1.1 глави 1 доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою Національного банку N 337 від 23.08.2006 )
операція сторно - операція з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції;
( Пункт 1.1 глави 1 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
платіжні документи, що виражені в іноземній валюті, - іменні чеки, що виражені в іноземній валюті (далі - іменні чеки), дорожні чеки, що виражені в іноземній валюті (далі - дорожні чеки);
( Абзац восьмий пункту 1.1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
уповноважена фінансова установа - юридична особа, яка не є банком і відповідно до законодавства України надає одну чи кілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру і має генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, а також її філії, відділення, які мають право здійснювати операції з валютними цінностями згідно з положенням цієї юридичної особи про філію, відділення та за умови видачі їй фінансовою установою - юридичною особою дозволу на здійснення визначених у цьому дозволі операцій з валютними цінностями, погодженого територіальним управлінням Національного банку України (далі - фінансова установа);
( Абзац дев'ятий із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 337 від 23.08.2006 )
агент - юридична особа-резидент, що внесена до Державного реєстру фінансових установ, або юридична особа, що не є фінансовою установою, яка має право надавати фінансові послуги з обміну валют у порядку, установленому законодавством України, та яка уклала агентський договір з банком згідно із законодавством України про здійснення від імені банку та за рахунок коштів банку валютно-обмінних операцій, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 1.2 цієї глави, з іноземною валютою через пункти обміну іноземної валюти;
( Абзац десятий пункту 1.1 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )( Абзац одинадцятий пункту 1.1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 337 від 23.08.2006 )( Абзац дванадцятий пункту 1.1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 337 від 23.08.2006 )
пункт обміну іноземної валюти - це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України (далі - пункт обміну валюти банку (фінансової установи);
( Абзац одинадцятий пункту 1.1 глави 1 в редакції Постанов Національного банку N 337 від 23.08.2006, N 47 від 27.02.2008 )
( Абзац дванадцятий пункту 1.1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 47 від 27.02.2008 )( Абзац тринадцятий пункту 1.1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 47 від 27.02.2008 )( Абзац чотирнадцятий пункту 1.1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 47 від 27.02.2008 )
крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначається на підставі їх курсу щодо третьої валюти.
( Абзац тринадцятий пункту 1.1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 47 від 27.02.2008 )( Абзац чотирнадцятий пункту 1.1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 47 від 27.02.2008 )
1.2. До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (далі - валютно-обмінні операції) належать:
купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;
продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;
зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;
купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;
конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;
прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.
1.3. Банк (фінансова установа) має право здійснювати операції, зазначені в абзацах другому - шостому пункту 1.2 цієї глави, на суму, що не перевищує 50000 гривень, за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу. Працівник банку (фінансової установи) зобов'язаний зазначити прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює валютно-обмінну операцію, у довідках та квитанціях, передбачених главою 5 цієї Інструкції.
Під час проведення зазначених операцій на суму, що перевищує 50000 гривень, банк (фінансова установа) зобов'язаний (а) зазначити у довідках та квитанціях прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, серію та номер паспорта (іншого документа, що засвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, місце проживання (реєстрації), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).
Працівник банку (фінансової установи) зобов'язаний забезпечити зберігання копій сторінок документа, що посвідчує особу, які містять дані, на підставі яких здійснено ідентифікацію особи, у документах дня.
Вимоги, установлені цим пунктом щодо подання документів, які посвідчують особу, а також щодо ідентифікації особи під час проведення валютно-обмінних операцій, не поширюються на операції, які здійснюються через банківські автомати самообслуговування (далі - банкомати) банків.
( Главу 1 доповнено пунктом 1.3 згідно з Постановою Національного банку N 538 від 09.09.2009; в редакції Постанови Національного банку N 278 від 11.08.2011 )
1.4. Агенти - юридичні особи здійснюють операції, зазначені в абзацах другому - четвертому пункту 1.2 цієї глави, у порядку, визначеному пунктом 1.3 цієї глави.
( Главу 1 доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 278 від 11.08.2011 )
1.5. Банку (фінансовій установі) забороняється здійснювати операції з продажу іноземної валюти через касу банку (фінансової установи) в операційному залі об'єкта поштового зв'язку [далі - каса банку (фінансової установи)] одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що перевищує в еквіваленті 150000 гривень, з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
( Главу 1 доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 538 від 09.09.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 278 від 11.08.2011 )
Глава 2. Відкриття та порядок реєстрації
пунктів обміну валюти
( Пункт 2.1 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
2.1. Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій мають право:
( Абзац перший пункту глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями;
фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями.
( Абзац третій пункту глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 47 від 27.02.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
2.2. Відкриття пунктів обміну валюти банком (фінансовою установою) дозволяється лише на території того територіального управління Національного банку України (далі - територіальне управління), на території якого розташований цей банк (фінансова установа).
( Пункт глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )( Пункт 2.3 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
2.3. Банк (фінансова установа) має право розпочинати проведення операцій у пункті обміну валюти на підставі наказу по банку (фінансовій установі) про відкриття пункту обміну валюти та після його реєстрації в територіальному управлінні, а також реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) у податковому органі.
( Абзац перший пункту 2.3 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
Наказ про відкриття пункту обміну валюти має містити місцезнаходження пункту обміну валюти, прізвище, ім'я, по батькові касирів, перелік операцій, які здійснюються в пункті обміну валюти, прізвище та ініціали посадової особи банку (фінансової установи), на яку покладається керівництво і контроль за діяльністю пункту обміну валюти (далі - керівник, який відповідає за роботу пунктів обміну валюти), і перелік осіб, яким дозволяється входити до приміщення пункту обміну валюти.
У наказі по банку (фінансовій установі) про відкриття пункту обміну валюти можуть бути встановлені інші вимоги щодо порядку та умов роботи пункту обміну валюти з боку керівника банку (фінансової установи), що не суперечать вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.
( Пункт глави 2 в редакції Постанови НБУ N 552 від 17.11.2004 )
2.4. Банк укладає договір про відкриття пункту обміну валюти з агентом - фінансовою установою або юридичною особою, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250 000 гривень та установчими документами якого передбачено надавати фінансові послуги з обміну валют, і подає протягом трьох робочих днів з дати укладення договору до територіального управління нотаріально засвідчену копію цього договору на погодження.
( Абзац перший пункту глави 2 в редакції Постанов НБУ N 552 від 17.11.2004, N 287 від 12.08.2005 )
До копії договору додаються:
заява про погодження агентського договору;
нотаріально засвідчена копія установчих документів агента;
копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, яка має право надавати фінансові послуги з обміну валют.
( Пункт глави 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
2.5. Територіальне управління протягом 14 робочих днів з дати надходження нотаріально засвідченої копії договору з агентом та відповідних документів розглядає їх і приймає рішення про погодження або відмову в погодженні цього договору.
Підставою для відмови в погодженні договору з агентом може бути:
відсутність одного з документів, передбачених пунктом 2.6 цієї глави;
невідповідність положень договору вимогам законодавства України;
порушення агентом валютного законодавства протягом останніх шести місяців, які передують дню звернення.
( Абзац п'ятий пункту глави 2 в редакції Постанови НБУ N 552 від 17.11.2004 )( Абзац шостий пункту виключено на підставі Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Територіальне управління на своєму бланку видає банку висновок про погодження або відмову в погодженні договору з агентом.
( Абзац шостий пункту глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
2.6. Банки (фінансові установи) для реєстрації пунктів обміну валюти подають до територіального управління:
а) заяву про відкриття пункту обміну валюти;
б) інформацію банку (фінансової установи) про:
( Абзац другий підпункту "б" пункту глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 47 від 27.02.2008 )
наявність одного або кількох технічних засобів для визначення справжності банкнот іноземних держав та дорожніх чеків, рекомендований перелік яких наведений у додатку 1;
( Абзац підпункту "б" пункту в редакції Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
наявність довідників для визначення справжності банкнот і довідкових матеріалів для визначення справжності дорожніх чеків;
наявність РРО;
забезпечення сейфом для зберігання валютних цінностей і бланків суворого обліку;
в) копію документа, який дає право на розміщення пункту обміну валюти в певному місці (власність, оренда);
г) копію висновку територіального управління про погодження агентського договору, укладеної банком (фінансовою установою) з агентом, якщо пункт обміну валюти банку (фінансової установи) працюватиме на підставі агентського договору;
ґ) інформацію про відповідність приміщення пункту обміну валюти вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.
2.7. Територіальне управління протягом 14 робочих днів з дати надходження поданих банком (фінансовою установою) документів розглядає їх та приймає рішення про реєстрацію пункту обміну валюти або про відмову в його реєстрації.
2.8. Підставами для відмови в реєстрації пункту обміну валюти можуть бути:
відсутність одного з документів, передбачених пунктом 2.8 цієї глави;
невідповідність вимогам підпункту "б" пункту 2.8 цієї глави;
відмова в погодженні територіальним управлінням агентського договору між банком та агентом;
( Абзац четвертий пункту глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
надання банком (фінансовою установою) недостовірної інформації;
застосування до банку (фінансової установи) заходів впливу протягом останніх шести місяців, що передують поданню звернення, за порушення валютного законодавства щодо здійснення валютно-обмінних операцій;
( Абзац шостий пункту глави 2 в редакції Постанови НБУ N 552 від 17.11.2004 )
скасування територіальним управлінням рішення про реєстрацію пункту обміну валюти банку (фінансової установи), якщо таке рішення прийняте протягом останніх шести місяців, що передують поданню звернення про реєстрацію пункту обміну валюти.
( Пункт глави 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 337 від 23.08.2006 )
2.9. Територіальне управління реєструє пункт обміну валюти в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти і після цього видає банку (фінансовій установі) на бланку управління довідку про реєстрацію пункту обміну валюти за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції.
2.10. У разі перейменування банку (фінансової установи), його (її) філій, банк (фінансова установа) письмово інформує про таку зміну відповідне територіальне управління, яке на безоплатній основі має зробити відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти та в довідці про реєстрацію пункту обміну валюти.
( Главу 2 доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 47 від 27.02.2008 )
2.11. Після реєстрації пункту обміну валюти в територіальному управлінні банк (фінансова установа), агент мають зареєструвати РРО, який передбачається використовувати в пункті обміну валюти, у податковому органі за місцем розташування цього пункту.
2.12. Територіальне управління скасовує рішення про реєстрацію пункту обміну валюти в разі виявлення факту проведення валютно-обмінних операцій без відображення їх у РРО та звітних документах або відмови в доступі уповноваженим працівникам Національного банку України до приміщення пункту обміну валюти для здійснення перевірки згідно з Положенням про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 21.09.2007 N 338, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2007 за N 1220/14487, або систематичного (два і більше разів) порушення пунктом обміну валюти порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України протягом останніх 12 місяців, про що повідомляє банк (фінансову установу). ( Абзац перший пункту глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005;
( Абзац перший пункту 2.12 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
Банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідку про реєстрацію пункту обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.
( Пункт глави 2 в редакції Постанови НБУ N 552 від 17.11.2004 )
2.13. Територіальне управління скасовує рішення про погодження договору між банком і цим агентом у разі виявлення факту проведення валютно-обмінних операцій без відображення їх у РРО та звітних документах або відмови в доступі уповноваженим працівникам Національного банку України до приміщення пункту обміну валюти для здійснення перевірки згідно з Положенням про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 21.09.2007 N 338, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2007 за N 1220/14487, або систематичного (два і більше разів) порушення протягом останніх 12 місяців пунктами обміну валюти (двома і більше) одного агента порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, про що повідомляє банк.
( Абзац перший пункту глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
Банк має в триденний строк після отримання цього рішення повернути висновок про погодження договору між банком та агентом, а також довідки про реєстрацію пунктів обміну валюти цього агента до територіального управління, яке робить відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.
( Абзац другий пункту глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )( Главу 2 доповнено пунктом згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004 )
2.14. Банк (фінансова установа), який (яка) зареєстрував (зареєструвала) пункт обміну валюти в територіальному управлінні, у триденний строк після тимчасового припинення роботи (строком не більше 90 календарних днів, а в зонах відпочинку, у яких відкриваються сезонні пункти обміну іноземних валют, - строком не більше 275 календарних днів) цим пунктом обміну валюти письмово повідомляє про це територіальне управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти про тимчасове припинення роботи пункту обміну валют.
( Абзац перший пункту глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Про відновлення роботи пункту обміну валюти банк (фінансова установа) за один день до цього письмово повідомляє територіальне управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.
( Абзац другий пункту глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
У повідомленні про тимчасове припинення або відновлення роботи пункту обміну валюти, а також у заяві про припинення роботи пункту обміну валюти мають зазначатися реєстраційний номер пункту обміну валюти в територіальному управлінні, дата та номер відповідного рішення банку (фінансової установи).
( Абзац третій пункту глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Територіальне управління приймає рішення про відкликання довідки про реєстрацію пункту обміну валюти з повідомленням про це банку (фінансовій установі), якщо банк (фінансова установа) надав (надала) інформацію про відновлення тимчасово припиненої роботи пункту обміну валюти пізніше терміну, установленого в абзаці другому цього пункту.
( Пункт глави 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідку про реєстрацію пункту обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.
( Главу 2 доповнено пунктом згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004 )
2.15. У разі прийняття Національним банком України рішення про припинення дії письмового дозволу на здійснення банком валютно-обмінних операцій чи відкликання банківської ліцензії або про відкликання генеральної ліцензії фінансової установи на здійснення операцій з валютними цінностями банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідки про реєстрацію пунктів обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.
2.16. У разі прийняття банком (фінансовою установою) рішення про припинення роботи пункту обміну валюти банк (фінансова установа) має в триденний строк після прийняття цього рішення повернути довідку про реєстрацію пункту обміну валюти разом із заявою про припинення роботи пункту обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.
( Пункт 2.17 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 278 від 11.08.2011 )
Глава 3. Установлення курсу гривні до іноземних валют
3.1. Голова правління банку (фінансової установи) до початку робочого дня встановлює єдиний курс купівлі та продажу іноземних валют за гривні згідно з наказом (розпорядженням) банку (фінансової установи). Інші керівники не мають права встановлювати курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні.
3.2. Банк (фінансова установа) не має права змінювати значення курсу купівлі та продажу іноземних валют протягом операційного (робочого) дня.
( Пункт 3.3 глави 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 278 від 11.08.2011 )( Глава 3 в редакції Постанови Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
Глава 4. Організація роботи, пов'язаної з
проведенням валютно-обмінних операцій
4.1. Валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим цією Інструкцією.
4.2. Комісійна винагорода за здійснення операцій з купівлі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків стягується виключно в гривнях. Забороняється стягнення комісійної винагороди за здійснення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за гривні.
( Пункт 4.2 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
4.3. Каси банків (фінансових установ) можуть здійснювати всі або деякі валютно-обмінні операції згідно з переліком, зазначеним у пункті 1.2 цієї Інструкції. Банк має право через банкомати здійснювати операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні.
( Пункт 4.3 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 278 від 11.08.2011 )
4.4. Пункти обміну валюти банків (фінансових установ) можуть здійснювати всі або деякі операції, зазначені в абзацах другому - шостому пункту 1.2 цієї Інструкції.
4.5. Пункти обміну валюти агентів можуть здійснювати лише ті операції, що зазначені в абзацах другому - четвертому пункту 1.2 цієї Інструкції.
4.6. У касах банків (фінансових установ) у доступному для огляду клієнтами місці розміщується така інформація:
копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;
перелік операцій, які здійснює ця каса;
повідомлення про обов'язковість здійснення касиром операцій з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції;
( Пункт 4.6 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004 )
повідомлення українською та іноземними мовами щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою N 377;
витяг з наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за операціями, які здійснює ця каса, що засвідчується підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплюється печаткою банку (фінансової установи);
повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками (фінансовими установами) і пунктами обміну валюти на території України (додаток 12).
( Пункт 4.6 доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 47 від 27.02.2008 )
4.7. Меню банкомата для споживача має містити інформацію про:
курс купівлі іноземних валют;
ознаки платіжності банкнот іноземної валюти.
( Главу 4 доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 278 від 11.08.2011 )
4.8. У пункті обміну валюти в доступному для огляду клієнтами місці розміщується така інформація:
назва банку (фінансової установи), який відкрив пункт обміну валюти, а також назва агента, якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентського договору;
копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;
перелік операцій, які здійснює цей пункт обміну валюти;
повідомлення про обов'язковість здійснення касиром будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, а також операцій з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції;
( Пункт доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
зразок квитанції (довідки) про здійснену валютно-обмінну операцію з повідомленням про потребу її отримання фізичною особою";
( Пункт доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
повідомлення українською та іноземними мовами щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою N 377;
витяг з наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за операціями, які здійснює цей пункт обміну валюти, що засвідчується підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплюється печаткою банку (фінансової установи);
режим роботи пункту обміну валюти;
телефон керівника, що відповідає за роботу пункту обміну валюти;
повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками (фінансовими установами) і пунктами обміну валюти на території України (додаток 12).
( Пункт доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 47 від 27.02.2008 )
4.9. Режим роботи пункту обміну валюти встановлює банк (фінансова установа). У прикордонних зонах, аеропортах, на залізничних, морських та річкових вокзалах пункти обміну валюти мають функціонувати не менше 21 години на добу, за винятком тих пунктів обміну валюти, що розташовані в аеропортах і на зазначених вокзалах, якщо згідно з їх розкладами не передбачено відправлення або прибуття в нічний час відповідних транспортних засобів. Тривалість режиму роботи пунктів обміну валюти, розташованих в інших місцях, установлює банк (фінансова установа) за погодженням з адміністрацією підприємства, установи або органу державної влади, на території яких вони відкриті.
( Пункт із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 47 від 27.02.2008 )
4.10. У пункті обміну валюти в наявності мають бути такі документи:
копія довідки про реєстрацію пункту обміну валюти в територіальному управлінні, скріплена печаткою банку (фінансової установи);
витяг з наказу банку (фінансової установи) про відкриття пункту обміну валюти, який має бути засвідчений підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплений печаткою банку (фінансової установи);
торговий патент або його нотаріально засвідчена копія;
( Абзац четвертий пункту 4.10 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 278 від 11.08.2011 )
журнал обліку валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО (додаток 10).
( Абзац п'ятий пункту в редакції Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 47 від 27.02.2008 )
4.11. Касир пункту обміну валюти повинен мати на робочому місці документ, що засвідчує його особу (службове посвідчення), штамп пункту обміну валюти, на якому мають бути такі реквізити: назва "Пункт обміну валюти", назва банку (фінансової установи), назва агента банку (якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентського договору з банком), реєстраційний номер у територіальному управлінні, місцезнаходження пункту обміну валюти. Штамп видається банком (фінансовою установою) касиру пункту обміну валюти під розпис.
4.12. У разі потреби (хвороба касира та з інших поважних причин) касир пункту обміну валюти має право передати іншому касиру, який має право працювати в цьому пункті обміну валюти відповідно до наказу про його відкриття, валютні цінності, бланки суворого обліку та штамп пункту обміну за відповідним актом. Цей акт разом з іншими звітними документами в кінці робочого дня вкладається в інкасаторську сумку касира, який передав валютні цінності та бланки суворого обліку.
Якщо касир пункту обміну валюти за будь-яких обставин фізично не може передати іншому касиру або інкасатору валютні цінності та інші цінності, то в пункті обміну валюти за наказом керівника банку (фінансової установи) терміново проводиться ревізія валютних та інших цінностей з обов'язковим їх передаванням у касу банку (фінансової установи) особами, які здійснили ревізію, на підставі відповідного акта.
Забороняється доручати виконання службових обов'язків касира пункту обміну валюти іншим особам, які не визначені як касири в наказі по банку (фінансовій установі).
4.13. Касир банку (фінансової установи), пункту обміну валюти і оператор поштового зв'язку під час здійснення валютно-обмінних операцій має перевіряти справжність і наявність ознак платіжності пред'явлених банкнот іноземних держав та дорожніх чеків.
( Абзац перший пункту із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 47 від 27.02.2008 )
Робочі місця касирів, які здійснюють валютно-обмінні операції, мають бути обладнані приладами для контролю за справжністю та для визначення ознак платіжності банкнот іноземної валюти і дорожніх чеків, відповідними нормативно-правовими актами, довідниками та інформацією щодо банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, основних елементів їх захисту, про терміни обміну банкнот іноземної валюти, що вилучаються з обігу банками-емітентами.
( Абзац другий пункту в редакції Постанови НБУ N 173 від 21.04.2004 )
4.14. Касир пункту обміну валюти має зберігати наявні цінності в сейфі. Під час обідньої перерви або тимчасової відсутності в приміщенні пункту обміну касир має опломбувати сейф з цінностями особистим пломбіром.
4.15. Банкам (фінансовим установам) забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції, крім тих, що встановлюються Національним банком України.
Банки (фінансові установи) здійснюють валютно-обмінні операції з монетами за рішенням банку (фінансової установи).
( Пункт глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 538 від 09.09.2009 )
Касири банків (фінансових установ) і пунктів обміну валюти, оператори поштового зв'язку зобов'язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з незначними ознаками зношення, наведеними в додатку 12 до цієї Інструкції. Банкноти іноземної валюти, що не відповідають цим ознакам зношеності, та банкноти іноземної валюти, що вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, приймаються банками (фінансовими установами, крім національного оператора поштового зв'язку) на інкасо.
( Пункт доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ N 337 від 23.08.2006, N 47 від 27.02.2008 )
Банкноти іноземної валюти, що викликали сумнів касира щодо їх справжності, уключаючи банкноти з ознаками підроблення, банки (фінансові установи) вилучають і передають на дослідження в порядку, установленому главою 5 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 N 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за N 768/8089.
( Пункт доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004 )
4.16. З метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк (фінансова установа) самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечує власні пункти обміну валюти та пункти обміну валюти агентів коштами відповідно до встановлених обсягів, а також забезпечує ці пункти обміну валюти бланками суворого обліку - довідками та квитанціями про здійснення валютно-обмінних операцій за формами N 377, 377-А, реєстрами (журналами-реєстрами) для обліку за кожним видом операцій, що здійснюють ці пункти обміну валюти.
( Абзац перший пункту із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 571 від 23.12.2003, N 289 від 12.08.2005 )
Порядок забезпечення цінностями пунктів обміну валюти, що працюють на підставі укладених з банками агентських договорів, порядок підкріплення та інкасації (перевезення) коштів і умови видачі банком коштів під відповідальність касирів цих пунктів визначаються в агентських договорах банків з юридичними особами.
( Пункт доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Порядок переміщення і передавання готівки та цінностей під відповідальність працівників банку (фінансової установи) визначається внутрішнім положенням (інструкцією) банку (фінансової установи) щодо здійснення касових операцій".
( Пункт доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Сумки з авансами для кожного касира пункту обміну валюти на вихідні і святкові дні формуються окремо на кожен день роботи або за рішенням керівника банку (фінансової установи) на ці дні формується одна сумка.
4.17. Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку (фінансової установи) авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.
( Абзац другий пункту виключено на підставі Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )( Пункт 4.18 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 278 від 11.08.2011 )