Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України

Відповідно до статей 7 і 44 Закону України “Про Національний банк України” та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” Правління Національного банку України

1. Затвердити Зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року № 502, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 січня 2003 року за № 21/7342 (зі змінами), виклавши її в новій редакції, що додається.

2. Дозволити уповноваженим банкам, а також уповноваженим фінансовим установам та національному оператору поштового зв’язку під час здійснення валютно-обмінних операцій використовувати до 1 листопада 2014 року довідки-certificate за формою № 377 старого зразка.

4. Генеральному департаменту грошово-кредитної політики (Щербакова О.А.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Приходька Б.В.

6. Постанова набирає чинності через 15 днів з дня її офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція встановлює порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків (далі - банк), а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв’язку (далі - фінансова установа), їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою - резидентом.

Банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

2. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:

валюта відшкодування - іноземна валюта, яку отримують банк, фінансова установа як відшкодування від платіжної організації міжнародної платіжної системи;

операція сторно - операція з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі відмови клієнта від здійснення операції;

пункт обміну іноземної валюти (далі - пункт обміну валюти) - структурна одиниця, яка відкривається банком, фінансовою установою з метою здійснення валютно-обмінних операцій.

Інші терміни вживаються в значеннях, визначених законодавством України.

3. До валютно-обмінних операцій належать такі операції:

купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

продаж фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави.

1. Банк, фінансова установа на підставі цієї Інструкції зобов’язані розробити та затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи зі здійснення валютно-обмінних операцій, що мають містити:

порядок проведення валютно-обмінних операцій;

порядок установлення курсів купівлі та продажу готівкових іноземних валют за гривні;

порядок оформлення та видачі квитанцій про здійснення валютно-обмінної операції і довідок-certificate за формою № 377;

порядок підкріплення готівковою іноземною валютою та готівковими гривнями відокремлених підрозділів, пунктів обміну валюти банку, фінансової установи;

опис бухгалтерської моделі обліку валютно-обмінних операцій;

перелік відповідальних працівників, які мають право здійснювати валютно-обмінні операції;

порядок взаємодії між структурними підрозділами банку, фінансової установи під час проведення валютно-обмінних операцій;

опис порядку здійснення внутрішнього контролю за проведенням валютно-обмінних операцій.

2. Банк, фінансова установа під час здійснення валютно-обмінних операцій мають забезпечувати:

документальне оформлення проведених валютно-обмінних операцій;

своєчасне відображення валютно-обмінних операцій у бухгалтерському обліку;

належний внутрішній контроль за валютно-обмінними операціями;

створення безпечних умов для роботи з готівкою та її зберігання.

3. Банк, фінансова установа зобов’язані забезпечити наявність програмних комплексів, функціональні можливості яких забезпечують здійснення контролю за обсягами проведення валютно-обмінних операцій у межах банку - юридичної особи, фінансової установи.

4. Приміщення каси банку, фінансової установи, їх відокремлених підрозділів, пункту обміну валюти мають відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку України з питань організації захисту приміщень банків України.

5. Робоче місце касира каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти має бути обладнане таким чином, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.

6. Пункт обміну валюти має право розпочинати роботу після реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) у територіальному органі Міністерства доходів і зборів України та повідомлення територіального управління Національного банку України (далі - територіальне управління).

Повідомлення надсилається до територіального управління за місцем розташування пункту обміну валюти за 15 днів до початку здійснення валютно-обмінних операцій за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції, для внесення інформації до електронного довідника.

У разі припинення, тимчасового зупинення чи відновлення роботи пункту обміну валюти банк, фінансова установа мають у триденний строк повідомити про це територіальне управління.

7. Відокремлений підрозділ банку, фінансової установи, пункт обміну валюти зобов’язані мати витяг із наказу банку, фінансової установи про відкриття відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти, засвідчений підписом керівника та відбитком печатки банку, фінансової установи, із зазначенням переліку валютно-обмінних операцій, ініціалів, прізвищ касових працівників, допущених до здійснення таких операцій.

Касир каси відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти на робочому місці повинен мати документ, що посвідчує його особу (службове посвідчення).

Крім того, пункт обміну валюти зобов’язаний мати торговий патент або його нотаріально засвідчену копію, що передбачено Податковим кодексом України.

8. Банк, фінансова установа з метою організації безперебійної роботи кас відокремлених підрозділів, пунктів обміну валюти мають право самостійно встановлювати для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті та готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечують їх коштами відповідно до встановлених обсягів та бланками довідок-certificate за формою № 377.

9. Банк, фінансова установа зобов’язані встановити максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пункту обміну валюти банку, фінансової установи в неробочий час в обсязі, що має забезпечити їх роботу протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей можуть перевищувати встановлену максимальну суму у вихідні й святкові дні.

Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму в робочий день, підлягають інкасації в цей день, а у вихідні й святкові дні - не пізніше наступного робочого дня банку, фінансової установи.

Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного (робочого) дня банку, фінансової установи.

10. Банкам, фінансовим установам забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції.

Банки, фінансові установи зобов’язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з незначними ознаками зношення, наведеними в додатку 2 до цієї Інструкції.

Банки, фінансові установи мають право здійснювати валютно-обмінні операції з монетами за рішенням банку, фінансової установи.

11. Банк, фінансова установа зобов’язані перевіряти ознаки платіжності та справжності банкнот іноземної валюти з використанням обладнання (лічильників, детекторів, оптичних приладів тощо) для роботи з готівкою, що забезпечує контроль ультрафіолетового, інфрачервоного, магнітного захисту, а також візуальний контроль проти світла, у відбитому світлі та із збільшенням не менше ніж у 10 разів.

Банк, фінансова установа мають право здійснювати обмін зношених банкнот іноземних валют на умовах, що визначаються ними разом із банком-кореспондентом, та в порядку, визначеному для виконання операцій з приймання іменних чеків на інкасо, установленому в нормативно-правовому акті Національного банку України, що регулює порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України.

12. У касі банку, фінансової установи, пункту обміну валюти в доступному для огляду клієнтами місці (на стенді або в іншому оформленні, крім меню платіжного пристрою) розміщується така інформація:

копія наказу (розпорядження) по банку, фінансовій установі про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют, засвідчена відбитком печатки банку, фінансової установи;

перелік операцій, які здійснює каса банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, повідомлення про обов’язковість здійснення касиром операцій сторно в разі звернення клієнта з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше ніж за 15 хвилин після проведення такої операції;

витяг із наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за здійснення операції з конвертації готівкової іноземної валюти касою банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, що засвідчується підписом керівника банку, фінансової установи та відбитком печатки банку, фінансової установи;

повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками, фінансовими установами, пунктами обміну валюти;

повідомлення про оформлення банком, фінансовою установою, пунктом обміну валюти довідки-certificate за формою № 377 за згодою фізичної особи-нерезидента та можливість здійснення зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях лише за умови наявності цієї довідки;

повідомлення про те, що дані про особу, отримані в процесі обслуговування клієнтів під час здійснення валютно-обмінних операцій, є банківською таємницею з відповідним режимом їх зберігання, передбаченим главою 10 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Інформація, зазначена в абзацах третьому, шостому та сьомому цього пункту, має бути розміщена українською та англійською мовами.

Зазначена в цьому пункті інформація може додатково розміщуватися на електронних носіях і відповідати змісту рішень, прийнятих та оформлених на паперових носіях.

1. Голова правління банку чи фінансової установи або уповноважена ним особа до початку робочого дня зобов’язаний (зобов’язана) встановити єдиний курс купівлі та продажу іноземних валют за гривні згідно з наказом (розпорядженням) банку чи фінансової установи.

2. Банк, фінансова установа не мають права змінювати значення курсу купівлі та продажу іноземних валют протягом операційного (робочого) дня.

3. Банк, фінансова установа мають право стягувати комісійну винагороду за здійснення операцій із конвертації готівкової іноземної валюти виключно в гривнях.

4. Банку, фінансовій установі забороняється відмовляти в здійсненні валютно-обмінних операцій, а також операції сторно.

5. Банк, фінансова установа зобов’язані здійснювати валютно-обмінні операції, крім тих, що проводяться через платіжні пристрої, з оформленням квитанції про здійснення валютно-обмінної операції за формою , наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції.

Квитанція про здійснення валютно-обмінної операції виписується у двох примірниках: перший примірник видається фізичній особі, другий - зберігається в паперовій формі в документах дня.

6. Банк, фінансова установа під час здійснення операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні через платіжні пристрої зобов’язані оформити квитанцію/чек банкомата.

7. Банки, фінансові установи зобов’язані відображати здійснені операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні в реєстрі купленої іноземної валюти (додаток 4), а операції з продажу фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні - у реєстрі проданої іноземної валюти (додаток 5).

Банки, фінансові установи мають право здійснювати ведення реєстру купленої іноземної валюти та реєстру проданої іноземної валюти за допомогою програмно-технічних засобів.

Банк, фінансова установа зобов’язані забезпечити зберігання роздрукованих реєстрів у документах дня.

8. Банки, фінансові установи мають право доповнювати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції та квитанцію/чек банкомата додатковими реквізитами, потрібними для здійснення валютно-обмінних операцій.

9. Касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов’язані з’ясовувати резидентність фізичних осіб та попереджати фізичних осіб-нерезидентів про те, що зворотний обмін невикористаних гривень на іноземну валюту можливо здійснити лише за умови пред’явлення ними довідки-certificate за формою № 377.

10. Банк, фінансова установа, пункт обміну валюти під час купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти разом із квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції зобов’язані видати довідку-certificate за формою № 377 (додаток 6). За згодою клієнта ця операція може бути здійснена без оформлення довідки-certificate за формою № 377. Здійснення валютно-обмінної операції без оформлення довідки-certificate за формою № 377 не дає підстав для зворотного обміну.

Зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюється на підставі першого примірника довідки-certificate за формою № 377 лише на ту іноземну валюту і в межах тієї суми, що зазначені в довідці.

Перший примірник цієї довідки залишається в касі банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, у яких здійснено зворотний обмін.

11. У довідці-certificate за формою № 377 та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції всі реквізити мають бути заповнені, виправлення в заповненому тексті не дозволяються.

12. У разі здійснення операцій із видачі фізичним особам-нерезидентам гривень через платіжний пристрій на території України за платіжними картками міжнародних платіжних систем зворотний обмін невикористаних гривень здійснюють лише каси того банку, фінансової установи, яким належить платіжний пристрій, на підставі квитанції/чека банкомата, який, крім обов’язкових реквізитів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює ведення касових операцій банками в Україні, має містити назву (код) іноземної валюти відшкодування. Зворотний обмін невикористаних гривень фізичними особами - нерезидентами здійснюється в межах тієї суми і на ту іноземну валюту, що зазначена в квитанції/чеку банкомата. Квитанція/чек банкомата залишається в касі банку, фінансової установи.

13. Банк, фінансова установа мають право здійснювати операції з конвертації готівкової іноземної валюти лише з тими валютами, що належать до 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2002 року № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 року за № 841/7129).

Під час здійснення операцій із конвертації готівкової іноземної валюти використовується крос-курс, визначений згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції.

1. Банкам, фінансовим установам дозволяється здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти одній фізичній особі-резиденту в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 15000 гривень.

Банки, фінансові установи зобов’язані здійснювати контроль у режимі реального часу за дотриманням установленої в цьому пункті суми проведення фізичними особами валютно-обмінних операцій.

Банк, фінансова установа мають право здійснювати операції з продажу фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу та її резидентність, із зазначенням у квитанціях прізвища, імені, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює валютно-обмінну операцію.

Працівник банку, фінансової установи здійснює копіювання сторінок (сторінки) відповідного документа, на підставі якого з’ясовано інформацію про клієнта, який здійснив валютно-обмінну операцію, та забезпечує їх (її) зберігання в документах дня. Зазначені копії сторінок (сторінки) документа засвідчуються відбитком штампа каси банку, фінансової установи.

2. Операції з купівлі у фізичної особи - резидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150000 гривень, здійснюються без пред’явлення документа, що посвідчує особу та її резидентність, із зазначенням у квитанціях про здійснення валютно-обмінної операції прізвища, імені, по батькові (за наявності) цієї особи.

Операції з купівлі у фізичної особи - нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою № 377, здійснюються за умови пред’явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність. Копіювання сторінок документа під час проведення зазначених у цьому абзаці операцій, сума яких менша в еквіваленті, ніж 150000 гривень, не здійснюється.

3. Операції конвертації (обміну) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави та операції зворотного обміну фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150000 гривень, здійснюються без пред’явлення документа, що посвідчує особу та її резидентність, із зазначенням у квитанціях про здійснення валютно-обмінної операції прізвища, імені, по батькові (за наявності) цієї особи.

4. Під час проведення операцій з купівлі у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту, конвертації (обміну) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави на суму, що дорівнює чи перевищує в еквіваленті 150000 гривень, банк, фінансова установа зобов’язаний (зобов’язана) здійснити ідентифікацію особи відповідно до законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

5. Банк не здійснює ідентифікацію фізичної особи, яка звернулася з метою проведення валютно-обмінної операції, якщо ця особа вже має рахунки в цьому банку і була раніше ідентифікована банком відповідно до вимог законодавства України. Під час проведення валютно-обмінної операції працівник банку перевіряє тотожність даних, унесених до бази даних клієнтів банку, та даних, зазначених у пред’явленому документі. На підтвердження раніше проведеної ідентифікації в квитанціях має бути зазначений номер справи з юридичного оформлення рахунку клієнта або номер відкритого відповідного рахунку.

6. Банк, фінансова установа мають право через платіжний пристрій здійснювати операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні. Меню платіжного пристрою має містити інформацію про курс купівлі готівкових іноземних валют.

Вимоги щодо ідентифікації особи під час проведення валютно-обмінних операцій не поширюються на здійснення операцій із купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти через платіжні пристрої.

7. Банк, фінансова установа зобов’язані відображати в бухгалтерському обліку валютно-обмінні операції, що здійснюються у вихідні, святкові дні або після закінчення операційного дня (часу) банку, фінансової установи, не пізніше наступного робочого дня.

8. Банк, фінансова установа мають право купувати залишок іноземної валюти, який менший, ніж номінальна вартість мінімальної банкноти, що перебуває в обігу, у фізичної особи за гривні за курсом, установленим банком, фінансовою установою на час здійснення операції.

9. Банк, фінансова установа не мають права здійснювати валютно-обмінних операцій у пунктах обміну валюти в разі виходу з ладу РРО або тимчасового відключення електроенергії.

Якщо в пункті обміну валюти встановлюється резервний РРО, то складається акт за підписом керівника, який відповідає за роботу пунктів обміну валюти, і представника сервісної організації. Будь-який заново встановлений РРО має бути зареєстрований у територіальному органі Міністерства доходів і зборів у порядку, установленому для первинної його реєстрації.

10. Порушення норм, установлених цією Інструкцією, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.

Банкноти іноземної валюти визнаються платіжними в разі повної відповідності встановленим банком-емітентом зразкам, якщо вони зберегли ознаки платіжності, а саме: найменування банку-емітента, номер і серію, номінал цифрами та словами, основні зображення лицьового та зворотного боків, елементи захисту - водяний знак, магнітні мітки, захисні стрічку і волокна, мікро- та макротексти, голограму, у тому числі банкноти із незначними ознаками зношення:

із потертостями та із загальними забрудненнями (уключаючи забруднення, що спричиняють локальну люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях);

із невеликими масними та іншими плямами, написами, відбитками штампів (за винятком штампів, які свідчать про те, що банкнота є неплатіжною), що перекривають одну з ознак платіжності не більше ніж на 20%;

надірвані і заклеєні в будь-який спосіб, якщо кожний із надривів не перевищує однієї четвертої частини ширини банкноти та місце склеювання не заважає визначити ознаки платіжності;

з проколами та отворами діаметром до 0,5 мм.