Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України (Частина II)

Звіт подається підприємствами (організаціями) та фінансовими установами, що не є банками, які мають рахунки в іноземних банках, та використовується для складання платіжного балансу України.

Якщо фінансова установа, що не є банком, здійснює операції з готівковою іноземною валютою згідно з генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, то звітуванню підлягають також операції з готівковою іноземною валютою.

У верхній частині форми зазначається повна назва підприємства (організації) та фінансової установи, що не є банком, яке подає звіт; назва іноземного банку, у якому підприємство (організація) та фінансова установа, що не є банком має рахунок, та країна його місцезнаходження; валюта, у якій ведеться рахунок. Кожному підприємству, яке отримало індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, потрібно звернутися до Національного банку України та одержати методичні вказівки щодо складання звіту.

Звіт має містити форму N 2-ПБ та копії банківських документів, які підтверджують платежі на суми, що перевищують 50 тис. доларів США, а також еквівалентні суми в інших валютах.

Форма складається щомісяця в тисячах одиниць валюти з трьома десятковими знаками.

Звіт подається окремо за кожним рахунком в іноземному банку у валюті, у якій він ведеться.

Сальдо на початок та кінець звітного періоду має відповідати фактичним залишкам коштів на рахунку. Якщо наявний овердрафт за рахунком, сальдо рахунку відображається зі знаком "мінус".

У звіті надається інформація про всі операції, які проведені за рахунком, із зазначенням назви країни платника або одержувача платежу. У колонці 3 (Кредит) зазначається надходження коштів на рахунок, а у колонці 4 (Дебет) - їх вибуття. Обороти за кредитом та дебетом форми мають дорівнювати відповідно дебетовим та кредитовим оборотам рахунку. У колонці 5 подається детальне пояснення операцій для подальшого їх кодування. Кодування операцій (колонка 1) здійснює Національний банк України.

Операції на суму, що перевищує 50 тис. доларів США, а також еквівалентні суми в інших валютах, підлягають обов'язковому декларуванню шляхом надання копій банківських документів, які підтверджують зміст операцій.

Підприємству (організації) та фінансовій установі, що не є банком дозволяється об'єднувати інформацію окремо за кредитовими та дебетовими операціями. Це означає, що всі операції, які мають однаковий характер і проводяться з однією й тією самою країною-контрагентом, можуть відображатися одним рядком. Наприклад, усі надходження за експорт послуг морського вантажного транспорту з Росії на рахунок, який ведеться в доларах США, подаються одним рядком.

Правила агрегування інформації мають два винятки:

у разі здійснення прямих інвестицій за кордон або отримання прямих інвестицій з-за кордону всі операції потрібно відображати окремими рядками, у яких зазначати назву компанії-нерезидента, куди направлені інвестиції, або назву компанії-інвестора, яка здійснила інвестицію в Україну;

переміщення коштів між рахунком підприємства в іноземному банку та його рахунком в українському банку потрібно відображати окремими рядками, зазначаючи в колонці 5 назву українського банку і дату операції.