Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України (Частина II)

Колонка 9 - зазначається сума переказів коштів, що здійснені із застосуванням банківських автоматів самообслуговування в розрізі агентів.

Колонка 10 - зазначається кількість депозитних банкоматів у розрізі агентів.

Колонка 11 - зазначається сума переказів коштів, що здійснені із застосуванням депозитних банкоматів у розрізі агентів.

Колонка 12 - зазначається кількість задіяних платіжних терміналів у розрізі агентів.

Колонка 13 - зазначається сума переказів коштів, що здійснені із застосуванням платіжних терміналів у розрізі агентів.

Колонка 14 - зазначається кількість задіяних терміналів самообслуговування в розрізі агентів.

Колонка 15 - зазначається сума переказів коштів, що здійснені із застосуванням терміналів самообслуговування в розрізі агентів.

Колонка 16 - зазначається кількість задіяних інших ПТКС у розрізі агентів.

Колонка 17 - зазначається сума переказів коштів, що здійснені із застосуванням інших ПТКС у розрізі агентів.

X - позиції не заповнюються.

1. Звіт містить інформацію про кількість клієнтів - юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), що відкрили поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки на відповідних балансових рахунках у банках України та кількість відкритих ними рахунків.

2. Звіт складається за такими видами клієнтів банку:

1 вид - бюджетні установи;

2 вид - суб'єкти господарювання - небанківські фінансові установи;

3 вид - інші суб'єкти господарювання, у тому числі юридичні особи, які мають рахунки для обліку коштів бюджету та державних цільових фондів, та фізичні особи-підприємці;

4 вид - фізичні особи - приватні нотаріуси та адвокати;

5 вид - інші фізичні особи.

3. Дані про кількість відкритих поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів формуються за книгою відкритих рахунків клієнтів за станом на 1 січня та на 1 липня.

4. У рядку 1 у відповідних колонках зазначається кількість клієнтів, що відкрили поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банку.

5. У рядку 2 у відповідних колонках зазначається кількість клієнтів, що мають поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки, обслуговування яких здійснюється дистанційно (за допомогою систем "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний банкінг" тощо).

6. У рядку 6 у відповідних колонках зазначається кількість розподільчих рахунків, відкритих за заявами клієнтів, на балансовому рахунку 2603 (2603/2 - "розподільчі рахунки, відкриті за заявами клієнтів").

7. У рядку 7 у відповідних колонках зазначається кількість відкритих поточних рахунків із спеціальним режимом використання відповідно до законів України та рішень Кабінету Міністрів України, а також рахунків, на яких обліковуються цільові кошти.

8. У рядку 12 у відповідних колонках зазначається кількість недіючих рахунків клієнтів, облік коштів за якими було перенесено на балансовий рахунок 2903 (2903/1 - "недіючі рахунки").

9. У рядку 13 зазначається сума залишку коштів за рахунком 2903 в частині недіючих рахунків клієнтів (2903/1 - "недіючі рахунки").

10. У колонці 8 зазначається кількість клієнтів - адвокатів і приватних нотаріусів та кількість рахунків, відкритих ними у порядку, установленому пунктом 4.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493.

11. Дані колонки 10 у рядках з 1 до 17 є сумою даних колонок 3, 4 і 7. Дані колонки 4 у рядках з 1 до 17 є сумою даних колонок 5 і 6. Дані колонки 7 у рядках з 1 до 11 є сумою даних колонок 8 і 9.

12. Кількість рахунків, відкритих клієнтами на відповідних балансових рахунках, визначається за таким розрахунком:

Система звітності боржників (СЗБ) Світового банку передбачає подання звіту за всією довгостроковою зовнішньою заборгованістю, тобто за заборгованістю резидентів України перед нерезидентами (у тому числі країнами СНД) з первісним або продовженим строком погашення боргу понад один рік.

Строк погашення боргу - проміжок часу між датою підписання кредитної угоди (дата прийняття боргового зобов'язання) і датою внесення останнього платежу за боргом.

Інформація має надаватися за всією довгостроковою заборгованістю незалежно від засобу платежу, уключаючи дані за позиками, що сплачуються у валюті України або товарами чи послугами за кожним залученим кредитом окремо.

Зовнішній довгостроковий борг поділяється на:

державний і приватний борг, що гарантований державою;

приватний борг, що негарантований державою.

Звіт з інформацією про нові боргові зобов'язання за кожним індивідуальним державним боргом та за приватним боргом, що гарантований державою, подається позичальником щокварталу поштою уповноваженому банку, який здійснює обслуговування зазначеного іноземного кредиту, до 7 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Уповноважений банк після перевірки правильності інформації подає звіт Департаменту валютного регулювання Національного банку України до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Якщо уповноважений банк сам є позичальником іноземного кредиту, то він також подає окремий звіт за цим кредитом до Національного банку України у визначений строк.

Опис параметрів заповнення форми.

Розділ 1. Опис умов угоди про одержання гарантованого кредиту.

Пункт 2 заповнюється Національним банком України.

Пункт 2а - зазначається номер індивідуального боргового зобов'язання, наданий під час укладання угоди.

Пункт 3 - зазначається фактичний позичальник, а якщо позика надана більше ніж одному позичальнику - усі фактичні позичальники, тобто установи, які несуть відповідальність за погашення боргу та сплату процентів за ним. Уряд України слід зазначати лише в тому разі, якщо позичальником є Уряд України і борг погашається за рахунок коштів державного бюджету.

Пункт 4 - зазначається тип позичальника згідно з наведеною в цьому пункті класифікацією. Треба звернути увагу на те, що спільні підприємства, зазначені в підпункті 5, - це підприємства із змішаною формою власності, у яких державі належить більше ніж 50%, але менше ніж 100% власності. Якщо частка держави становить 50% або менше, то підприємство є приватним, а якщо 100%, то державним.

Пункт 5 - зазначається гарант - уряд.

Пункт 6 - зазначається, чи погашатимуться борг і проценти за ним з бюджету або з інших джерел.

Пункт 7 - зазначається мета позики (наприклад, фінансування певного проекту, оплата імпорту, рефінансування всього зовнішнього боргу або його частини). Якщо позика призначена для фінансування певного проекту, то слід назвати цей проект та галузь, до якої він належить.

Пункт 8 - зазначається тип угоди.

0. Звичайна позика - більшість кредитних угод належить до звичайних і стосується однієї позики.

1. Рефінансування боргу - до цієї категорії належать лише угоди про добровільне рефінансування боргу, тобто про надання (на більш вигідних для боржника умовах) нової позики для погашення невиплаченої частини кредиту, наданого раніше.