КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 19, ст.74)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 132-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.299 № 145-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.302 № 157-IX від 03.10.2019, ВВР, 2020, № 4, ст.25 № 399-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 17, ст.104 № 686-IX від 05.06.2020, ВВР, 2020, № 46, ст.393 № 728-IX від 18.06.2020, ВВР, 2020, № 46, ст.396 № 738-IX від 19.06.2020 № 895-IX від 16.09.2020 № 1381-IX від 13.04.2021 № 1382-IX від 13.04.2021, ВВР, 2021, № 27, ст.225 № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 № 1630-IX від 13.07.2021, ВВР, 2021, № 46, ст.378 № 1667-IX від 15.07.2021, ВВР, 2023, №№ 6-7, ст.18 № 1909-IX від 18.11.2021, ВВР, 2023, №№ 12-13, ст.28 № 1944-IX від 14.12.2021, ВВР, 2023, № 2, ст.3 № 1962-IX від 15.12.2021, ВВР, 2023, № 2, ст.6 № 2801-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 54, ст.159 № 2850-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, № 46, ст.123 № 2888-IX від 12.01.2023, ВВР, 2023, № 59, ст.182 № 2971-IX від 20.03.2023, ВВР, 2023, № 62, ст.207 № 3249-IX від 13.07.2023, ВВР, 2023, № 84, ст.314 № 3254-IX від 14.07.2023, ВВР, 2023, №№ 85-86, ст.315 № 3577-IX від 07.02.2024 № 3720-IX від 21.05.2024, ВВР, 2024, №№ 37-38, ст.238 № 3723-IX від 22.05.2024, ВВР, 2024, № 31, ст.228 № 3985-IX від 19.09.2024 № 4017-IX від 10.10.2024 № 4114-IX від 04.12.2024 )
( У тексті Кодексу слова і цифри "підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків" в усіх відмінках і числах замінено словами і цифрами "господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
( У тексті Кодексу слово "анулювання" замінено словами "припинення дії" згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
( У тексті Кодексу слова "протокол про проведення аукціону" в усіх відмінках і числах замінено словами "протокол про результати аукціону" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
КНИГА ПЕРША. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:
адміністратор превентивної реструктуризації - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури превентивної реструктуризації;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України;
банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки";
( Абзац частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023; в редакції Закону № 3254-IX від 14.07.2023 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав;
грошове зобов’язання (борг) - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань належать також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов’язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;
( Абзац частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов’язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника;
( Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024 )
залучені кредитори - кредитори у процедурі превентивної реструктуризації, у тому числі забезпечені заставою майна боржника, вимоги, права та інтереси яких безпосередньо змінюються планом превентивної реструктуризації;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
значні правочини - правочини щодо майна (робіт, послуг), ринкова вартість яких на день вчинення правочину становить 10 і більше відсотків вартості активів боржника за даними останньої річної фінансової звітності. Якщо замість кількох правочинів боржник міг вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним;
керуючий реалізацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів;
керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника;
керуючий санацією - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника;
кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури;
найкращі інтереси кредиторів - критерій у процедурі превентивної реструктуризації, який означає, що жодний залучений кредитор не опиниться в гіршому становищі щодо розміру та/або строку задоволення своїх вимог згідно з планом превентивної реструктуризації, ніж у разі задоволення його вимог у ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство або у разі найкращого альтернативного сценарію, якщо план превентивної реструктуризації буде відхилено судом;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";
( Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 3254-IX від 14.07.2023 )
нове фінансування - позика, кредит чи інша фінансова допомога, що надається боржнику існуючим чи новим кредитором у процедурі превентивної реструктуризації, яка передбачена затвердженим судом планом превентивної реструктуризації та призначена для реалізації цього плану;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
офіційне оприлюднення - оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України;
погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредиторів, а також зобов’язання, припинені відповідно до цього Кодексу;
( Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023 )
погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом;
( Абзац частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
правочини, щодо яких є заінтересованість, - правочини, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, арбітражного керуючого чи кредиторів;
превентивна реструктуризація - система організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, спрямованих на недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника, що можуть включати зміну складу, умов або структури активів та зобов’язань боржника, а також будь-які необхідні операційні зміни чи комбінацію цих елементів, які здійснюються згідно з планом превентивної реструктуризації;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
представник працівників боржника - особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як половина штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнім спільним рішенням) представляти інтереси працівників боржника під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу або у процедурі превентивної реструктуризації;
( Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024 )
проміжне фінансування - фінансова допомога боржнику (позика, кредит), гарантія виконання боржником зобов’язань тощо, яка забезпечує функціонування боржника до затвердження господарським судом плану превентивної реструктуризації та необхідна для продовження діяльності боржника (ведення звичайної господарської діяльності) або для збереження чи збільшення вартості активів боржника;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника;
розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном;
санація - система заходів, передбачених цим Кодексом, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
автоматизована система "Банкрутство та неплатоспроможність" - сукупність програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, що забезпечують збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та фінансово-економічні показники боржника, формування Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, функціонування електронного кабінету арбітражного керуючого та захист від несанкціонованого доступу. Право доступу до інформації про боржника, що міститься у закритій частині Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), мають конкурсні кредитори, забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом) у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства;
( Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023 )
сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
( Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023 )
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу або у процедурі превентивної реструктуризації;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов’язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Законів № 2971-IX від 20.03.2023, № 3254-IX від 14.07.2023 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
Термін "портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Термін "реальний конфлікт інтересів" та "потенційний конфлікт інтересів" вживаються у цьому Кодексі у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції";
( Частина третя статті 1 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023 )
Термін "бюджетна установа" вживається у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України.
( Статтю 1 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 686-IX від 05.06.2020 )
Терміни "адміністратор за випуском облігацій", "деривативний контракт", "генеральна угода", "збори власників облігацій", "професійний учасник ринків капіталу" та "професійний учасник організованих товарних ринків" вживаються у цьому Кодексі у значеннях, наведених у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
( Статтю 1 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020; частину четверту статті 1 вважати частиною п’ятою згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Терміни "суб’єкти мікропідприємництва" та "суб’єкти малого підприємництва" вживаються в цьому Кодексі у значеннях, наведених у Господарському кодексі України.
( Статтю 1 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
Стаття 2. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство
1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
( Частину першу статті 2 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
2. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не поширюється на банки, які виводяться з ринку або ліквідуються відповідно до законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Провадження у справі про визнання емітента іпотечних облігацій неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням норм Закону України "Про іпотечні облігації".
Провадження у справі про визнання інституту спільного інвестування неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням норм Закону України "Про інститути спільного інвестування".
Провадження у справі про визнання суб’єкта підприємницької діяльності, який є стороною договору щодо фінансових інструментів та/або стороною одного або декількох деривативних контрактів, неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством.
( Частину другу статті 2 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
У разі якщо за випуском облігацій призначено адміністратора за випуском облігацій, провадження у справах про банкрутство боржників, які є емітентами відповідних облігацій, а також боржників, які надають забезпечення за облігаціями (далі - боржник, який має зобов’язання за облігаціями), регулюється цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
( Частину другу статті 2 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
3. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
4. Провадження у справах про банкрутство боржників - казенних підприємств, державних некомерційних підприємств та бюджетних установ, а також процедура превентивної реструктуризації таких боржників не допускаються.
( Частина четверта статті 2 в редакції Законів № 686-IX від 05.06.2020, № 1962-IX від 15.12.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4114-IX від 04.12.2024 )
5. Провадження у справах про банкрутство боржників, які здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про державну таємницю.
6. Провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
( Частина шоста статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
7. Порядок виконання в Україні судових рішень судів іноземних держав у справах про банкрутство визначається міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі відсутності міжнародних договорів України рішення судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на території України за принципом взаємності, якщо інше не передбачено законом.
8. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері банкрутства регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
( Статтю 2 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
8. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства.
( Статтю 2 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
Стаття 3. Державний орган з питань банкрутства
1. Державний орган з питань банкрутства:
сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
організовує систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих;
встановлює вимоги для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
формує та веде Єдиний реєстр арбітражних керуючих України, Єдиний реєстр боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що є складовими частинами автоматизованої системи "Банкрутство та неплатоспроможність", і встановлює порядок подання відомостей (інформації), необхідних для ведення зазначених реєстрів;
( Абзаци п'ятий і шостий частини першої статті 3 замінено одним абзацом згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства;
встановлює порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства і організовує проведення такого аналізу при відкритті провадження у справах про банкрутство державних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
визначає та затверджує примірну форму плану санації, реструктуризації;
складає на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
( Абзац частини першої статті 3 виключено на підставі Закону № 157-IX від 03.10.2019 )
розробляє та затверджує типові документи щодо проведення процедур банкрутства, методичні рекомендації;
визначає вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів;
здійснює інші передбачені законом повноваження.
2. Державний орган з питань банкрутства у сфері запобігання неплатоспроможності:
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері запобігання неплатоспроможності боржників, у тому числі осіб, щодо яких застосовуються процедури превентивної реструктуризації;
забезпечує розміщення на веб-сайті державного органу з питань банкрутства інформації про інструменти раннього виявлення неплатоспроможності та процедуру превентивної реструктуризації;
визначає та затверджує типову форму плану превентивної реструктуризації для суб’єктів мікропідприємництва та суб’єктів малого підприємництва;
визначає порядок та строки подання боржником, щодо якого здійснюється процедура превентивної реструктуризації, або адміністратором превентивної реструктуризації (у разі його призначення судом) інформації, необхідної для розміщення на веб-сайті державного органу з питань банкрутства;
розробляє та затверджує типові документи щодо проведення процедури превентивної реструктуризації, методичні рекомендації;
затверджує типову форму договору з адміністратором превентивної реструктуризації;
здійснює інші повноваження, передбачені законом.
( Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
3. На веб-сайті державного органу з питань банкрутства розміщується така інформація щодо запобігання неплатоспроможності:
про доступні інструменти системи раннього попередження неплатоспроможності;
про процедури та заходи, що стосуються превентивної реструктуризації;
інформаційні матеріали, методичні рекомендації та контрольний перелік умов для підготовки планів превентивної реструктуризації, адаптовані до потреб і специфіки мікропідприємництва та малого підприємництва, які оприлюднюються українською мовою та англійською мовою чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
( Статтю 3 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
4. Державний орган з питань банкрутства забезпечує на щорічній основі збирання, узагальнення та розміщення на своєму веб-сайті статистичної інформації про процедури превентивної реструктуризації, банкрутства та неплатоспроможності фізичної особи. Порядок збирання інформації визначається державним органом з питань банкрутства.
( Статтю 3 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
Стаття 4. Заходи щодо запобігання неплатоспроможності боржника
1. Виконавчий орган боржника, а щодо державних та комунальних підприємств також орган, уповноважений управляти майном боржника, у межах своїх повноважень зобов’язані своєчасно виявляти та вживати заходів щодо запобігання та реагування у разі настання неплатоспроможності боржника.
2. У разі якщо аудитором, бухгалтером, які надають послуги боржнику, або бухгалтером боржника за результатами складання податкової звітності виявлено ознаки неплатоспроможності або її загрози, такі особи протягом 10 днів повідомляють про це боржника.
3. У разі виникнення ознак неплатоспроможності чи її загрози, а також у разі отримання боржником повідомлення від осіб, зазначених у частині другій цієї статті, керівник боржника зобов’язаний не пізніше 30 днів з дня отримання відповідної інформації надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника, а також іншим органам управління, до компетенції яких належить вирішення цих питань, відомості щодо наявності ознак неплатоспроможності чи її загрози.
4. Виконавчий орган боржника, а у випадках, передбачених законом, - засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, зобов’язані вживати заходів щодо запобігання неплатоспроможності боржника, у тому числі здійснення позасудового врегулювання боргу, ініціювання процедури превентивної реструктуризації боржника, ініціювання процедури реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" або у випадках, передбачених цим Кодексом, прийняти рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. У разі невиконання або неналежного виконання зазначених заходів особи, зазначені у цій частині, несуть відповідальність у випадках, передбачених законом.
5. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника-страховика вживаються у порядку, визначеному Законом України "Про страхування".
6. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника - кредитної спілки вживаються у порядку, визначеному Законом України "Про кредитні спілки".
( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1909-IX від 18.11.2021, № 3254-IX від 14.07.2023; в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024 )
( Статтю 5 виключено на підставі Закону № 4114-IX від 04.12.2024 )
Стаття 6. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника
1. Відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури:
розпорядження майном боржника;
санація боржника;
ліквідація банкрута.
2. Відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури:
реструктуризація боргів боржника;
погашення боргів боржника.
Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
3. Процедури санації боржника або ліквідації банкрута здійснюються з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
4. Під час здійснення судових процедур щодо боржника з метою зменшення строків провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд керується принципом процесуальної економії.
( Статтю 6 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Стаття 7. Порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник
1. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
( Абзац перший частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2971-IX від 20.03.2023, № 3249-IX від 13.07.2023; в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024 )
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
( Частину другу статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
( Частину другу статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб’єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з’ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
3. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
( Частина третя статті 7 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023 )
4. У разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
( Статтю 7 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Стаття 8. Юрисдикція, підсудність, підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність)
( Назва статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
1. Справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
( Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
2. Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має боржник.
( Частину другу статті 8 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
У разі неплатоспроможності страховика або кредитної спілки право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають Національний банк України, боржник (якщо Національний банк України надав такому боржнику дозвіл на добровільний вихід з ринку), ліквідатор боржника або призначений Національним банком України відповідно до закону тимчасовий адміністратор страховика або кредитної спілки, якщо рішенням Національного банку України про призначення тимчасового адміністратора передбачено право тимчасового адміністратора звертатися з такою заявою.
( Частину другу статті 8 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3254-IX від 14.07.2023 )
3. Провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
4. Якщо справа не підсудна такому господарському суду, матеріали справи передаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Стаття 9. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (неплатоспроможності)
( Назва статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
1. Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
2. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
3. У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.
( Частина третя статті 9 в редакції Законів № 2971-IX від 20.03.2023, № 3985-IX від 19.09.2024 )
4. Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
( Частина четверта статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
5. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
( Абзац перший частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
До апеляційного або касаційного суду направляються матеріали справи у витребуваній ухвалою апеляційного чи касаційного суду частині. Суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може витребувати справу про банкрутство (неплатоспроможність) у повному обсязі за власною ініціативою. Належним чином засвідчені копії справи або частини справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
( Частину п'яту статті 9 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Матеріали справи про банкрутство (неплатоспроможність), які стосуються заяви (позову), поданої (поданого) в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, направляються господарським судом до апеляційного чи касаційного суду в повному обсязі. Належним чином засвідчені копії справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
( Частину п'яту статті 9 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
КНИГА ДРУГА. АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ
Розділ I. АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ
Стаття 10. Організація діяльності арбітражного керуючого
1. Арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності.
2. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.
Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу.
3. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
4. На підприємствах, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, арбітражний керуючий повинен мати допуск до державної таємниці, а в разі його відсутності - отримати такий допуск у встановленому законом порядку.
Стаття 11. Вимоги до арбітражного керуючого
1. Арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.
2. Не може бути арбітражним керуючим особа:
1) визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
2) яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
3) яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;
4) якій заборонено обіймати керівні посади або яка вважається такою, що піддана адміністративному стягненню у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або діяльністю, що прирівнюється до такої діяльності;
( Пункт 4 частини другої статті 11 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023 )
5) до якої застосовано дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, з дня застосування якого минуло менше трьох років.
( Частину другу статті 11 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )