С т а т т я 309.
( Стаття 309 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Право наймача на обмін жилого приміщення
Наймач жилого приміщення має право обміняти приміщення, якевін займає, на приміщення, що займає інший наймач, з взаємноюпередачею прав і обов'язків за договорами найму.
Обмін жилих приміщень у будинках державних, кооперативних ігромадських організацій, а також у будинках, що належатьгромадянам на праві особистої власності, допускається лише зазгодою наймодавця.
Відмова в оформленні обміну жилого приміщення в будинкахмісцевих Рад депутатів трудящих, а також відмова в згоді на обмінприміщення в будинках державних, кооперативних або громадськихорганізацій може бути оспорена наймачем в судовому порядку.
Для обміну жилого приміщення потрібна письмова згодаповнолітніх членів сім'ї наймача, що проживають з ним, у томучислі і тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на жилуплощу (статті 289 і 292 цього Кодексу).
Для обміну суміжних кімнат, зв'язаних загальним входом, абохоча б однієї з них потрібна письмова згода всіх наймачів, щопроживають в них, і повнолітніх членів їх сімей.
С т а т т я 310.
( Стаття 310 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Випадки, коли обмін жилого приміщення
не допускається
Обмін жилого приміщення не допускається лише у випадках:
1) коли до наймача пред'явлений позов про розірвання абозміну договору найму займаного ним приміщення;
2) коли обмін носить спекулятивний або фіктивний характер;
3) коли одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинкупідприємства або установи, зазначених у статті 317 цього Кодексу,а наймач іншого приміщення не перебуває з цим підприємством абоустановою в трудових відносинах, крім випадків, коли наймачкористується приміщенням в будинку підприємства або установи не взв'язку з трудовими відносинами або не може бути виселений безнадання іншої жилої площі;
4) коли будинок загрожує обвалом або підлягає зносу (статті315 і 319 цього Кодексу);
5) коли жиле приміщення є службовим (стаття 279 цьогоКодексу) або знаходиться в гуртожитку.
С т а т т я 311.
( Стаття 311 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Порядок обміну жилих приміщень
Порядок обміну жилих приміщень встановлюється Міністерствомкомунального господарства Української РСР.
С т а т т я 312.
( Стаття 312 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Розірвання договору наймачем
Наймач жилого приміщення має право у будь-який час розірватидоговір.
В разі виїзду наймача і членів його сім'ї на постійнепроживання в інше місце договір найму жилого приміщення вважаєтьсярозірваним з дня виїзду.
С т а т т я 313.
( Стаття 313 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Розірвання договору наймодавцем
у судовому порядку
Договір найму жилого приміщення не може бути розірваний інаймач не може бути виселений з жилого приміщення, яке він займає,інакше, як у судовому порядку (за винятками, зазначеними у статтях319-323 цього Кодексу), і за підставами, встановленими законом.
С т а т т я 314.
( Стаття 314 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Обов'язок наймодавця надати наймачеві,
який виселяється, інше приміщення
Наймачеві, який виселяється за передбаченими закономпідставами з будинку місцевої Ради депутатів трудящих або збудинку державної, кооперативної чи громадської організації,наймодавець повинен надати інше підпорядковане жиле приміщення,крім випадків, зазначених у статтях 316, 317, 320-323 цьогоКодексу.
Надаване приміщення повинно знаходитись в межах даногонаселеного пункту, в будинку капітального типу, бути впорядкованимстосовно до умов даного населеного пункту і за розміром не меншетого, що займає виселюваний. Якщо наймач займав окрему квартируабо більше однієї кімнати, йому відповідно повинна бути наданаокрема квартира або приміщення, що складається з тієї ж кількостікімнат. Якщо наймач мав лишок жилої площі, приміщення надаєтьсявідповідно до норм основної і додаткової площі, передбаченихостанньою частиною статті 300 цього Кодексу.
Приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначенев рішенні суду про розірвання договору і виселення наймача ззазначенням адреси, за якою це приміщення знаходиться.
С т а т т я 315.
( Стаття 315 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення наймача у зв'язку з знесенням
будинку
Якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, надане задоговором найму, призначений до знесення в зв'язку з відведеннямземельної ділянки для державних або громадських потреб, договірнайму жилого приміщення розривається, причому наймачеві і членамйого сім'ї, незалежно від часу проживання, а в будинках, щоналежать громадянам на праві особистої власності, наймачеві ічленам його сім'ї, які проживають в будинку, що зноситься, неменше одного року, надається інше жиле приміщення (стаття 314цього Кодексу).
При відмові добровільно пересилитися в надаване приміщеннявиселення провадиться в судовому порядку.
Інше жиле приміщення виселюваному надається державною,кооперативною або громадською організацією, якій відводитьсяземельна ділянка.
Якщо знесенню підлягає будинок, належний громадянинові направі особистої власності, інша жила площа надається виселюванимнаймачам виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів трудяших, аколи земельна ділянка відводиться державній організації, якійвиділяються кошти для капітальних вкладень на жиле будівництво, -цією організацією.
С т а т т я 316.
( Стаття 316 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення без надання виселюваному іншого
жилого приміщення
Якщо наймач або члени його сім'ї систематично руйнують чипсують жиле приміщення або систематичним порушенням правилсоціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживанняз ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобіганняі громадського впливу виявились безрезультатними, виселення виннихза вимогою наймодавця або інших заінтересованих осіб провадитьсябез надання іншого жилого приміщення.
Наймодавець вправі вимагати розірвання договору і виселеннянаймача і членів його сім'ї без надання іншого жилого приміщеннятакож у випадках відсутності наймача і членів його сім'ї понадстроки, зазначенні у статтях 289 і 292 цього Кодексу; у випадках,коли наймач володіє на праві особистої власності в тому жнаселеному пункті жилим будинком, придатним для постійногопроживання, і має можливість у ньому поселитись, а так само увипадках систематичного неплатежу квартирної плати наймачами жилихприміщень у будинках, що належать громадянам на праві особистоївласності.
С т а т т я 317.
( Стаття 317 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Особливі випадки виселення з будинків
підприємств і установ
Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР можутьбути встановлені списки підприємств і установ найважливішихгалузей народного господарства і окремих відомств, з будинків якихдопускається виселення в судовому порядку без надання жилої площіробітників і службовців, які припинили трудові відносини в зв'язкуз звільненням за власним бажанням або за порушення трудовоїдисципліни, або за вчинення злочину.
Проте без надання жилої площі і в цих випадках не можуть бутивиселені інваліди війни, інваліди праці першої і другої груп,пенсіонери по старості, персональні пенсіонери, сім'ї осіб, якіперебувають на службі в Збройних Силах СРСР, а також сім'ївійськовослужбовців і партизан, які загинули або пропали без вістіпри захисті СРСР або при виконанні інших обов'язків військовоїслужби.
С т а т т я 318.
( Стаття 318 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Адміністративне виселення
Виселення громадян в адміністративному порядку недопускається, за винятком випадків, зазначених у статтях 319-321(частини перша - третя), 322 (частина перша), 323 цього Кодексу.
С т а т т я 319.
( Стаття 319 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення в разі загрози обвалу будинку
Якщо будинок, в якому проживає наймач, загрожує обвалом,договір найму жилого приміщення розривається і наймачеві надаєтьсяінше впорядковане приміщення (стаття 314 цього Кодексу) виконавчимкомітетом місцевої Ради депутатів трудящих.
При відмові наймача добровільно переселитись в надаванеприміщення виселення провадиться в адміністративному порядку зсанкції прокурора.
С т а т т я 320.
( Стаття 320 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення осіб, які самоуправно зайняли
жиле приміщення
Особи, які самоуправно зайняли жиле приміщення, підлягаютьвиселенню в адміністративному порядку з санкції прокурора безнадання іншого жилого приміщення.
С т а т т я 321.
( Стаття 321 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення з службових жилих приміщень
Право користування службовим жилим приміщенням, наданимпрацівникові за трудовим договором у зв'язку з умовами роботи абояк службова (посадова) квартира (стаття 279 цього Кодексу),припиняється одночасно з припиненням трудового договору абопереміщенням працівника чи залишенням роботи, яка дає право накористування службовою (посадовою) квартирою.
Працівник, який припинив трудові відносини, разом з усімаособами, що з ним проживають, через місяць після попередженнянаймодавцем підлягає виселенню з займаного приміщення вадміністративному порядку з санкції прокурора без надання іншогоприміщення.
Особи, які займають службові (посадові) квартири, переміщеніна іншу роботу, яка не дає права на користування службовою(посадовою) квартирою, але залишились працювати в тій жеорганізації, підлягають виселенню в адміністративному порядку зсанкції прокурора з наданням їм іншого впорядкованого жилогоприміщення (стаття 314 цього Кодексу).
Проте особи, зазначені в частині другій статті 317 цьогоКодексу, а також члени сім'ї померлого працівника, якому булонадане службове жиле приміщення або службова (посадова) квартира,можуть бути виселені з цих приміщень лише в судовому порядку знаданням їм іншого впорядкованого жилого приміщення (стаття 314цього Кодексу).
С т а т т я 322.
( Стаття 322 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення з гуртожитків
Сезонні і тимчасові працівники, які проживають у гуртожиткахі припинили трудові відносини, а також особи, що припинили трудовівідносини з державною, кооперативною або громадською організацієюв зв'язку з звільненням за власним бажанням або за порушеннятрудової дисципліни, або за вчинення злочину, чи вибули з учбовогозакладу, яким було їм надано місце в гуртожитку, можуть бути черезмісяць після попередження наймодавцем виселені в адміністративномупорядку з санкції прокурора без надання їм іншого жилогоприміщення.
Проте особи, зазначені в частини другій статті 317 цьогоКодексу, а також інші особи, які припинили трудові відносини зорганізацією, що надала їм місце в гуртожитку, та члени сім'їпомерлого працівника організації, можуть бути виселені згуртожитку лише в судовому порядку з наданням їм іншоговпорядкованого жилого приміщення (стаття 314 цього Кодексу).
С т а т т я 323.
( Стаття 323 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення з готелів
Громадяни, що проживають в готелях понад строк, встановленийМіністерством комунального господарства Української РСР, або несплатили пред'явлений їм готелем рахунок, або порушуютьвстановлені для готелю правила внутрішнього розпорядку, підлягаютьвиселенню в адміністративному порядку з санкції прокурора безнадання іншого жилого приміщення.
Глава 27.
БЕЗОПЛАТНЕ КОРИСТУВАННЯ МАЙНОМ
С т а т т я 324. Договір безоплатного користування майном
За договором безоплатного користування майном одна стороназобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасовекористування другій стороні, а остання зобов'язується повернути теж майно.
До договору безоплатного користування майном відповіднозастосовуються правила статті 257, частини першої статті 259,статей 260 і 262, пунктів другого - п'ятого статті 265 і статей271 і 272 цього Кодексу.
С т а т т я 325. Строк договору безоплатного користування
майном між соціалістичними організаціями
Строк договору безоплатного користування майном, укладеногоміж соціалістичними організаціями, не повинен перевищувати одногороку, якщо законодавством Союзу РСР або Української РСР невстановлене інше. Якщо договір, який може бути укладений на строкне більше одного року, укладений на більш тривалий строк, вінвважається укладеним на один рік.
Якщо такий договір укладений без зазначення строку,застосовується частина перша статті 259 цього Кодексу. Якщо ніодин з учасників такого договору не заявив про відмову від нього,договір вважається припиненим по закінченні року.
С т а т т я 326. Наслідки ненадання майна соціалістичною
організацією у безоплатне користування
Якщо соціалістична організація, яка прийняла на себе задоговором обов'язок передати майно у безоплатне користування, ненадасть цього майна, друга сторона вправі вимагати відшкодуваннязбитків, понесених нею внаслідок витрат, втрати або пошкодження їїмайна, викликаних невиконанням договору.
С т а т т я 327. Відповідальність за недоліки майна,
переданого у безоплатне користування
Той, хто передав майно у безоплатне користування, відповідаєза недоліки цього майна, які він навмисно або з грубоїнеобережності не застеріг при передачі майна.
С т а т т я 328. Передача одержаного в користування майна
третій особі
Той, хто одержав майно в безоплатне користування, вправінадати це майно у користування третій особі лише за згодою того,хто передав майно, залишаючись відповідальним перед ним.
С т а т т я 329. Дострокове розірвання договору
Той, хто передав майно у безоплатне користування, вправівимагати дострокового розірвання договору у випадках, коли другасторона користується майном не відповідно до договору чипризначення майна або навмисно чи з необережності погіршує станмайна, а також коли друга сторона без її згоди надала передане їйу безоплатне користування майно третій особі.
С т а т т я 330. Розірвання договору на вимогу нового
власника майна
Договір безоплатного користування майном, укладений беззазначення строку, може бути розірваний на вимогу особи, до якоїперейшло право власності (право оперативного управління) на цемайно.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 331. Припинення договору
Договір безоплатного користування майном, крім загальнихпідстав припинення зобов'язань, припиняється також в разі смертігромадянина або припинення юридичної особи, що брали участь удоговорі.
Глава 28.
ПІДРЯД
С т а т т я 332. Договір підряду
За договором підряду підрядчик зобов'язується виконати насвій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїхматеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконануроботу.
С т а т т я 333. Виконання підрядних робіт громадянином
Громадянин може прийняти на себе виконання роботи задоговором підряду лише у випадках, не заборонених законом, і приумові виконання цієї роботи особистою працею.
С т а т т я 334. Вартість робіт за договором (кошторис)
На виконання робіт, передбачених договором підряду,складається кошторис.
Якщо виникла необхідність значно перевищити складенийкошторис, підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити про цезамовника. В цьому разі замовник має право відмовитися віддоговору, відшкодувавши підрядчику понесені ним витрати. Якщопідрядчик не попередив замовника про перевищення кошторису, вінзобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодуваннянадкошторисних витрат.
С т а т т я 335. Виконання роботи з матеріалу підрядчика і
його засобами
Підрядчик зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором,з своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не встановленезаконом або договором.
Підрядчик, що виконує роботу з своїх матеріалів, відповідаєза доброякісність матеріалів.
С т а т т я 336. Виконання роботи з матеріалу
замовника
Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалузамовника, підрядчик відповідає за неправильне використання цьогоматеріалу. Підрядчик зобов'язаний дати замовникові звіт провикористання матеріалів і повернути лишок матеріалу.
С т а т т я 337. Обов'язок підрядчика зберігати ввірене йому майно
Підрядчик зобов'язаний вжити усіх заходів до забезпеченнязбереження ввіреного йому замовником майна і несе відповідальністьза всяке упущення, що потягло за собою втрату або пошкодженняцього майна.
С т а т т я 338. Передача організаціями матеріалів і
устаткування за договором підряду
Соціалістичні організації вправі в порядку і межах,встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР, видаватисвої матеріали і устаткування соціалістичним промисловимпідприємствам для виготовлення продукції за договором підряду.
В договорі, укладеному на підставі цієї статті, крім іншихумов, повинні бути передбачені норми витрати матеріалів, строкиповернення лишків та основних відходів, а також відповідальністьпідрядчика за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків.
С т а т т я 339. Риск випадкової загибелі матеріалів
Риск випадкової загибелі або випадкового псування матеріалівнесе сторона, що надала матеріали.
С т а т т я 340. Обставини, про які підрядчик зобов'язаний
попередити замовника
Підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити замовника:
1) про недоброякісність або непридатність матеріалів,одержаних від замовника;
2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцностіабо придатності виконуваної роботи;
3) про наявність інших, не залежних від підрядчика обставин,що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.
С т а т т я 341. Наслідки невиконання замовником вимог
підрядчика
Коли замовник, незважаючи на своєчасне і обгрунтованепопередження з боку підрядчика, у відповідний строк не замінитьнедоброякісних або непридатних матеріалів, не змінить вказівок проспосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, якізагрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядчиквправі, а за договором між соціалістичними організаціямизобов'язаний, відмовитись від договору і стягнути понесені з винизамовника збитки.
С т а т т я 342. Обов'язок замовника прийняти роботу,
виконану підрядчиком
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчикомвідповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених уроботі відступів від договору або інших недоліків заявити про нихпідрядчикові без зволікання.
С т а т т я 343. Строки на пред'явлення позовів про виявлені недоліки в роботі
Позови про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договоромпідряду, можуть бути пред'явлені замовником:
1) з приводу недоліків у будинках і спорудах, які не моглибути помічені при звичайному прийнятті роботи (прихованінедоліки), якщо хоча б однією з сторін є громадянин, - протягомтрьох років;
2) з приводу прихованих недоліків в іншому майні - протягомодного року;
3) з приводу явних недоліків - протягом шести місяців.
Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядчиком іприйняття її замовником.
Якщо в договорі підряду передбачено гарантійний строк і заявапро виявлені недоліки в роботі зроблена в межах гарантійногостроку, перебіг строку позовної давності починається з дня заявипро недоліки, а у відносинах між соціалістичними організаціями - здня виявлення недоліків у роботі.
Порядок і строки пред'явлення претензій і позовів в разіістотного порушення договору побутового замовлення визначаютьсявідповідно до правил статті 350 цього Кодексу.
С т а т т я 344. Права замовника в разі порушення договору
підрядчиком
Коли підрядчик допустив відступи від умов договору, щопогіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовниквправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправленнязазначених недоліків у відповідний строк або відшкодуванняпонесених замовником необхідних витрат по виправленню своїмизасобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке правозамовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу.
При наявності в роботі істотних відступів від договору абоінших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірваннядоговору з відшкодуванням збитків.
С т а т т я 345. Сплата винагороди підрядчикові
Замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядчиком роботупісля здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом абодоговором.
С т а т т я 346. Розрахунки між сторонами в разі загибелі
предмета підряду або неможливості
закінчити роботу
Якщо предмет підряду до здачі його випадково загинув абозакінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядчик невправі вимагати винагороди за роботу.
Якщо загибель предмета підряду чи неможливість закінчитироботу сталися внаслідок недоліків матеріалу, доставленогозамовником, або через його розпорядження про спосіб виконанняробіт, або сталися після настання прострочки в прийняттізамовником виконаної роботи, причому підрядчиком були додержаніправила статей 340 і 341 цього Кодексу, підрядчик зберігає правона одержання винагороди за роботу.
С т а т т я 347. Права замовника в період виконання роботи
Якщо підрядчик не приступає своєчасно до виконання договоруабо виконує роботу так повільно, що закінчення її в строк стаєявно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору івимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона небуде виконана належним чином, замовник вправі призначитипідрядчикові відповідний строк для усунення недоліків, а приневиконанні підрядчиком цієї вимоги у визначений строк -відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків, абодоручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядчика.
При наявності поважних причин замовник вправі в будь-який часдо закінчення роботи відмовитися від договору, сплатившипідрядчикові винагороду за виконану частину роботи і відшкодувавшийому збитки, завдані розірванням договору, з зарахуванням того, щопідрядчик зберіг внаслідок розірвання договору.
С т а т т я 348. Побутове замовлення
За договором підряду по обслуговуванню побутових потребгромадян (побутове замовлення) організація, що обслуговує побутовіпотреби громадян, зобов'язується виконати для замовника певнуроботу, а замовник зобов'язується прийняти її і оплатити.
До договору побутового замовлення застосовуються загальніправила про договір підряду (статті 335-337, 339-342, частинатретя статті 343, статті 346, 347 цього Кодексу).
По окремих видах обслуговування громадян Рада МіністрівУкраїнської РСР затверджує типові договори побутового замовлення.
Відступи від умов типових договорів, що обмежують правазамовників, недійсні.
С т а т т я 349. Виконання роботи за договором побутового
замовлення
За договором побутового замовлення підрядчик виконує роботу зсвого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалу.
Якщо робота виконується з матеріалу підрядчика, вартістьматеріалу сплачується при укладенні договору повністю або вчастині, зазначеній у типовому договорі (стаття 351 цьогоКодексу).
У випадках, передбачених законодавством Української РСР,оплата матеріалів, наданих підрядчиком, може провадитись зрозстрочкою платежу.
Якщо робота виконується з матеріалу замовника, то вквитанції, що йому видається підрядчиком при укладенні договору,повинні бути вказані точне найменування матеріалу і його оцінка зазгодою сторін.
С т а т т я 350. Права замовника в разі істотного порушення
договору побутового замовлення і строк на
пред'явлення претензій і позовів про
недоліки в роботі
Якщо підрядчик допустив істотні відступи від умов договорупобутового замовлення або інші істотні недоліки в роботі,виконаній з матеріалу замовника, останній вправі на свій вибірвимагати або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такоїж якості, або розірвання договору і відшкодування збитків.
Порядок і строк пред'явлення претензій з приводу недоліків уроботі за договором побутового замовлення визначаються в порядку,встановлюваному Радою Міністрів Української РСР.
Позов з приводу недоліків у роботі, виконаній за договоромпобутового замовлення, може бути пред'явлений не пізніше шестимісяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявленаабо час її заявлення встановити неможливо, - не пізніше шестимісяців з дня строку, встановленого для заявлення претензії(частина друга цієї статті).
С т а т т я 351. Сплата винагороди за договором побутового
замовлення
Вартість робіт, виконуваних за договором побутовогозамовлення, визначається затвердженим в установленому порядкупрейскурантом і сплачується замовником відповідно до типовогодоговору або повністю при укладенні договору, або шляхом видачіавансу при укладенні договору з остаточним розрахунком приодержанні замовником виконаної підрядчиком роботи, або повністюпри одержанні замовником зазначеної роботи.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 352. Наслідки неявки замовника за одержанням
виконаної роботи
В разі неявки замовника за одержанням речі, виготовленої задоговором побутового замовлення, підрядчик вправі після закінченняшести місяців з дня, коли відповідно до договору річ повинна булабути здана, і наступного дворазового попередження замовникапродати річ у встановленому порядку, а виручену суму, завирахуванням всіх належних підрядчику платежів, внести у депозитдержавної нотаріальної контори або приватного нотаріуса на ім'язамовника.(Статтю 352 доповнено згідно із Законом N 287/94-ВР від 14.12.94 )
С т а т т я 352-1. Правила про окремі види договору
підряду
Правила про окремі види договору підряду між організаціями, атакож правила про договори підряду по обслуговуванню побутовихпотреб громадян (побутового замовлення) встановлюютьсязаконодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актамизаконодавства Української РСР.(Кодекс доповнений статтею згідно з Указом ПВР N 278-11від 20.05.85)
Глава 29.
ПІДРЯД НА КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО
С т а т т я 353. Договір підряду на капітальне будівництво
За договором підряду на капітальне будівництвоорганізація-підрядчик зобов'язується своїми силами і засобамизбудувати і здати організації-замовнику передбачений планом об'єктвідповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і увстановлений строк, а замовник зобов'язується надати підрядчикубудівельну площадку, передати йому затверджену проектно-кошториснудокументацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва,прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Забезпечення будівництва технологічним, енергетичним,електротехнічним та загальнозаводським устаткуванням і апаратуроюпокладається на замовника, крім випадків, передбаченихспеціальними постановами. Спеціальними постановами на замовникаможе бути покладене забезпечення будівництва матеріалами.
С т а т т я 354. Генеральний підрядчик і субпідрядчик
Договір підряду на капітальне будівництво укладаєтьсязамовником з однією будівельною організацією, а у випадках і впорядку, що визначаються Радою Міністрів СРСР, з двома і більшебудівельними організаціями, які вправі як генеральний підрядчик наоснові договору субпідряду доручати виконання окремих комплексівробіт спеціалізованим організаціям (стаття 164 цього Кодексу).
Договір на виконання робіт по монтажу устаткуванняукладається замовником або з генеральним підрядчиком, або зпоставщиком устаткування.
За згодою генерального підрядчика договори на виконаннямонтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовникомз монтажними або іншими спеціалізованими організаціями.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 2895-07 від 22.07.70)
С т а т т я 355. Права замовника
Замовник здійснює контроль і технічний нагляд завідповідністю обсягу, вартості і якості виконуваних робіт проектамі кошторисам. Він вправі в будь-який час перевіряти хід і якістьбудівельних і монтажних робіт, а також якість використовуванихматеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарськудіяльність підрядчика.
Недоліки виконання робіт або використовуваних для робітматеріалів, допущені з вини підрядчика (або субпідрядчика),повинні бути усунуті підрядчиком за свій рахунок.
С т а т т я 356. Відповідальність сторін за порушення
договору підряду на капітальне
будівництво
За невиконання або неналежне виконання обов'язків задоговором підряду на капітальне будівництво відповідальна за цесторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовуєв сумі, не покритій неустойкою, збитки, що виразилися у зробленихдругою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна.
Суми неустойки (пені), сплачені підрядчиком за порушеннястроків виконання окремих робіт, повертаються підрядчикові в разізакінчення усіх робіт по об'єкту до встановленого договоромкінцевого строку.
С т а т т я 357. Правила про договори підряду на капітальне
будівництво
Договори підряду на капітальне будівництво укладаються івиконуються відповідно до правил, затверджуваних Радою МіністрівСРСР або у встановленому нею порядку.
Особливі правила про договори підряду на капітальнебудівництво в колгоспах затверджуються в порядку, встановлюваномуРадою Міністрів Української РСР.
Глава 30.
ПЕРЕВОЗКА
С т а т т я 358. Договір перевозки
За договором перевозки вантажу транспортна організація(перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправникомвантаж до пункту призначення і видати його управомоченій наодержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов'язуєтьсясплатити за перевозку вантажу встановлену плату.
За договором перевозки пасажира перевізник зобов'язуєтьсяперевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиромбагажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати йогоуправомоченій на одержання багажу особі; пасажир зобов'язуєтьсясплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу - і запровіз багажу.
Умови перевозки вантажів, пасажирів та багажу івідповідальність сторін по цих перевозках відповідно до Основцивільного законодавства Союзу РСР і союзних республіквизначаються статутами (кодексами) окремих видів транспорту іправилами, що видаються у встановленому порядку.
Умови перевозки вантажу, пасажирів і багажу автомобільнимтранспортом та відповідальність сторін по цих перевозкахвизначаються відповідно до цього Кодексу Статутом автомобільноготранспорту Української РСР, затверджуваним Радою МіністрівУкраїнської РСР, і правилами перевозок, що видаються увстановленому порядку.
С т а т т я 359. План вантажних перевозок та
відповідальність за його невиконання
Договір перевозки вантажів державних, кооперативних та іншихгромадських організацій укладається на підставі плану перевозок,обов'язкового для обох сторін.
Укладення договорів перевозки вантажів, не передбаченихпланом, допускається в порядку, встановленому транспортнимистатутами (кодексами).
Перевізник і відправник несуть майнову відповідальність занеподачу перевізних засобів, непред'явлення до перевозки вантажута за інші порушення обов'язків, що випливають з плану перевозок,а так само за такі ж порушення у випадках, передбачених частиноюдругою цієї статті.
Відправник, який не пред'явив вантаж для перевозкиавтомобільним транспортом, повинен заплатити автотранспортнійорганізації штраф за всю непред'явлену кількість вантажу впорівнянні з місячним планом перевозок або разовим замовленням.Вантаж, який був пред'явлений відправником у стані, що невідповідає правилам перевозки, і не був приведений ним у належнийстан в строк, що забезпечує своєчасну відправку, вважаєтьсянепред'явленим.
Автотранспортна організація, що не подала відправниковітранспортні засоби, достатні для перевозки вантажу, передбаченогомісячним планом перевозок або прийнятим до виконання разовимзамовленням, повинна сплатити відправникові штраф за всюневивезену кількість підготовленого до відправки багажу впорівнянні з місячним планом або разовим замовленням. Наданняперевізних засобів, не придатних для перевозки передбаченогопланом вантажу, дорівнюється до ненадання транспортних засобів.
Автотранспортна організація і відправник звільняються відвідповідальності за невиконання плану перевозок, якщо ценевиконання сталось внаслідок:
1) явищ стихійного характеру (заметів, поводі, пожежі таін.);
2) аварії на підприємстві, внаслідок якої робота підприємствабула припинена на строк не менше трьох діб;
3) тимчасового припинення або обмеження перевозки вантажів повизначених шляхах, встановлюваного в порядку, передбаченомуСтатутом автомобільного транспорту Української РСР.
Розмір штрафів, передбачених частинами четвертою і п'ятоюцієї статті, визначається Статутом автомобільного транспортуУкраїнської РСР.
С т а т т я 360. Розрахунки за перевозку вантажів, пасажирів і багажу автомобільним транспортом
Розрахунки за перевозку вантажів, пасажирів і багажуавтомобільним транспортом, а також за виконання автотранспортнимиорганізаціями операцій і послуг, зв'язаних з цими перевозками,провадяться згідно з тарифами, затверджуваними в порядку,встановленому Радою Міністрів Української РСР.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 361. Навантаження і розвантаження вантажів, що
перевозяться автомобільним транспортом *
Навантаження вантажів на автомобіль провадиться силами ізасобами відправника, а їх розвантаження - силами і засобамиодержувача, якщо інше не встановлено згодою автотранспортноїорганізації з відправником або відповідно з одержувачем.
Строки навантаження і розвантаження вантажів засобамивідправників і одержувачів визначаються в порядку, встановлюваномуРадою Міністрів Української РСР.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
За простій засобів автомобільного транспорту піднавантаженням і розвантаженням понад встановлені строки з винивідправника або одержувача, а також за простій з вини відправниказасобів автомобільного транспорту по шляху слідування відправникабо одержувач сплачує автотранспортній організації штраф урозмірі, встановленому Статутом автомобільного транспортуУкраїнської РСР.
С т а т т я 362. Відповідальність перевізника за втрату,
нестачу і пошкодження вантажу або багажу
Перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодженняприйнятого до перевозки вантажу і багажу, якщо не доведе, щовтрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (стаття 209і частина перша статті 211 цього Кодексу).
У транспортних статутах (кодексах) можуть бути передбаченівипадки, коли доказування вини перевізника у втраті, нестачі абопошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.
С т а т т я 363. Розмір відповідальності автотранспортної
організації за втрату, нестачу і
пошкодження вантажу
За шкоду, заподіяну при перевозці вантажу або багажуавтомобільним транспортом, перевізник (автотранспортнаорганізація) відповідає:
1) в разі втрати або нестачі вантажу і багажу - в розмірівартості вантажу і багажу, який втрачено або якого не вистачає;
2) в разі пошкодження вантажу або багажу - в розмірі суми, наяку зменшилась його вартість;
3) в разі втрати вантажу або багажу, зданого до перевозки зоголошенням його цінності - в розмірі оголошеної цінності вантажуабо багажу, якщо не буде доведено, що вона нижче дійсної йоговартості.
Якщо внаслідок пошкодження, за яке автотранспортнаорганізація несе відповідальність (стаття 362 цього Кодексу),якість вантажу або багажу змінилась настільки, що він не може бутивикористаний за прямим призначенням, одержувач вантажу або багажувправі від нього відмовитись і вимагати відшкодування за йоговтрату.
Якщо вантаж або багаж, за втрату або нестачу якогоавтотранспортна організація сплатила відповідне відшкодування,буде згодом знайдено, одержувач (відправник) вправі вимагативидачі йому цього вантажу або багажу, повернувши одержане за йоговтрату або нестачу відшкодування.
С т а т т я 364. Строк доставки вантажу та багажу і
відповідальність за прострочення
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж або багаж до пунктупризначення у строк, встановлений транспортними статутами(кодексами) або виданими у встановленому порядку правилами. Якщострок доставки у зазначеному порядку не встановлено, сторонивправі встановити цей строк у договорі.
Перевізник звільняється від відповідальності за простроченняв доставці вантажу або багажу, якщо прострочення сталося не з йоговини.
Розмір штрафів, що стягуються з автотранспортних організаційза прострочення в доставці вантажу або багажу, визначаєтьсяСтатутом автомобільного транспорту Української РСР в залежностівід тривалості прострочення.
Сплата автотранспортною організацією штрафу за доставкувантажу або багажу з простроченням не звільняє її відвідповідальності за викликані цим простроченням втрату, нестачуабо пошкодження вантажу.
С т а т т я 365. Пред'явлення претензій по перевозках
До пред'явлення перевізникові позову, що випливає зперевозки, обов'язкове пред'явлення йому претензії.
Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, апретензії про сплату штрафів і премій - протягом 45 днів.Перевізник зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідомитизаявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців,а щодо претензії по перевозці, здійснюваній перевізниками різнихвидів транспорту по одному документу, - протягом шести місяців іпретензії про сплату штрафу або премії - протягом 45 днів.
С т а т т я 366. Пред'явлення позовів по перевозках
Якщо претензія відхилена або відповідь не одержана в строк,встановлений статтею 365 цього Кодексу, заявникові надається напред'явлення позову два місяці з дня одержання відповіді абозакінчення строку, встановленого для відповіді.
Для пред'явлення перевізником до відправників, одержувачівабо до пасажирів позовів, що випливають з перевозки,встановлюється шестимісячний строк.
С т а т т я 367. Позови з перевозок у закордонному
сполученні
Строки позовної давності та порядок пред'явлення позовів успорах, пов'язаних з перевозками в закордонному сполученні,встановлюються транспортними статутами (кодексами) абоміжнародними договорами.
С т а т т я 368. Відповідальність перевізника за заподіяння
смерті або ушкодження здоров'я пасажира
Відповідальність перевізника за заподіяння смерті абоушкодження здоров'я пасажира визначається за правилами глави 40цього Кодексу, якщо законом не передбачена підвищенавідповідальність.
Глава 31.
ДЕРЖАВНЕ СТРАХУВАННЯ
С т а т т я 369. Види страхування
Державне страхування здійснюється у формі обов'язкового ідобровільного страхування.
С т а т т я 370. Обов'язкове страхування
Обов'язковому страхуванню підлягає майно, зазначене в законі,на умовах, ним встановлених.
За обов'язковим страхуванням страхова організація принастанні передбаченої законом події (страхового випадку)відшкодовує страхувальникові або іншій особі, якій належитьзастраховане майно, понесену нею шкоду: при повній загибелі майна- у повній сумі страхового забезпечення, а при частковомупошкодженні - у розмірі відповідної частини страховогозабезпечення. Страхувальник зобов'язаний вносити встановленістрахові платежі.
Види обов'язкового особистого страхування встановлюютьсязаконодавством Союзу РСР.
