Цивільний кодекс Української РСР

Глава 16

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

С т а т т я 178. Види забезпечення виконання зобов'язань

Виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з закономабо договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою іпоручительством. Крім того, зобов'язання між громадянами або з їхучастю можуть забезпечуватися завдатком, а зобов'язання міжсоціалістичними організаціями - гарантією.

С т а т т я 179. Неустойка

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом абодоговором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові вразі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема вразі прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) може забезпечуватися лише дійснавимога.

Кредитор не вправі вимагати сплати неустойки (штрафу, пені),якщо боржник не несе відповідальності за невиконання або неналежневиконання зобов'язання (стаття 210 цього Кодексу).

С т а т т я 180. Форма угоди про неустойку

Угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена вписьмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсністьугоди про неустойку (штраф, пеню).

С т а т т я 181. Застава

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разіневиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставоюзобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майнапереважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає в силу договору чи закону.

Заставою може бути забезпечена дійсна вимога. Заставаможе мати місце також щодо вимог, які можуть виникнути умайбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпеченнязаставою таких вимог.

Відносини застави регулюються Законом України "Про заставу",іншими актами законодавства.(із змінами, внесеними Законом N 3179-12 від 5.05.93)

С т а т т я 182. ( Стаття 182 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Заставодавець

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа.Заставодавець повинен бити власником заставленого майна або матиправо оперативного управління ним (стаття 87-1 цього Кодексу).

С т а т т я 183. ( Стаття 183 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Предмет застави

Предметом застави може бути всяке майно, за винятком того, наяке не може бути звернено стягнення в силу статей 93, 96, 99 цьогоКодексу.

Перелік предметів, які не приймаються в заставу ломбардами,встановлюється виконавчими комітетами обласних, міських (містреспубліканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

С т а т т я 184. ( Стаття 184 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Зміст і форма договору застави

В договорі застави повинно бути зазначено найменування імісце проживання (місцезнаходження) сторін, опис, оцінка імісцезнаходження заставленого майна, суть, розмір і строквиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.Договір застави жилого будинку повинен бути нотаріальнопосвідчений з накладенням заборони (арешту) на жилий будинок.

Застава майна в ломбарді оформляється видачею ломбардомзаставного білета.

Недодержання правил цієї статті тягне недійсність договорузастави.

С т а т т я 185. ( Стаття 185 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Передача заставленого майна

заставодержателеві і момент виникнення

права застави

Заставлене майно, за винятком жилих будинків, передаєтьсязаставодержателеві, якщо інше не встановлено законом абодоговором.

Право застави щодо жилих будинків виникає з моментунотаріального посвідчення застави (накладення на будинокзаборони), а щодо іншого майна - з моменту передачі цього майназаставодержателеві, а якщо за законом або договором воно непідлягає передачі - то з моменту укладення договору.

С т а т т я 186. ( Стаття 186 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Обов'язки заставодержателя

Заставодержатель, якому передано заставлене майно, повиненналежним чином його зберігати. Він відповідає за збереження майна,якщо не доведе, що втрата або псування цього майна сталися не зйого вини.

Ломбард повинен страхувати прийняте ним в заставу майно вповній сумі його вартості за оцінкою, яка була зроблена за згодоюсторін при прийнятті майна в заставу, а вироби з дорогоціннихметалів і коштовних каменів - по державних розцінках.

Заставодержатель не має права користуватися заставлениммайном, якщо інше не передбачене законом або договором.

С т а т т я 187. ( Стаття 187 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Витребування заставленого майна

Заставлене майно, що вибуло з володіння заставодержателя абоборжника, у якого воно було залишено (стаття 185 цього Кодексу),може бути витребуване заставодержателем відповідно до статті 150цього Кодексу.

С т а т т я 188. ( Стаття 188 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Збереження застави при переході права

власності на заставлене майно

В разі переходу права власності (права оперативногоуправління) на заставлене майно від заставодавця до іншої особиправо застави зберігає силу щодо нового власника.

С т а т т я 189. ( Стаття 189 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Звернення стягнення заставодержателем на

майно боржника

В разі невиконання боржником забезпеченого заставоюзобов'язання задоволення вимоги кредитора з вартості заставленогомайна провадиться за рішенням суду, арбітражу або третейськогосуду, якщо інше не встановлене законом.

Якщо суми, одержаної від продажу заставленого майна, невистачає для покриття вимоги заставодержателя, він має право, привідсутності іншої вказівки в законі або договорі, одержати суму,якої не вистачає, з іншого майна боржника, проте не користуючисьпри цьому перевагами перед іншими кредиторами.

В разі непогашення в установлений строк позички, забезпеченоїзаставою майна в ломбарді, ломбард реалізує це майно в порядку,встановлюваному Радою Міністрів Української РСР.

С т а т т я 190. ( Стаття 190 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Припинення застави

Право застави припиняється:

1) з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

2) в разі загибелі заставленого майна;

3) в разі придбання заставодержателем права власності назаставлене майно;

4) в разі примусового продажу заставленого майна.

С т а т т я 191. Порука

За договором поруки поручитель зобов'язується передкредитором іншої особи відповідати за виконання нею свогозобов'язання в повному обсязі або в частині.

Порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Договір поруки повинен бути укладений у письмовій формі.Недодержання письмової форми тягне недійсність договору поруки.

С т а т т я 192. Відповідальність поручителя

В разі невиконання зобов'язання боржник і поручительвідповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше невстановлено договором поруки.

Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема,відповідає за сплату процентів, за відшкодування збитків, засплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які разом поручились, відповідають перед кредиторомсолідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

С т а т т я 193. Права поручителя, який виконав

зобов'язання

Поручитель, який виконав зобов'язання, набуває всіх правкредитора по цьому зобов'язанню.

Кожний з кількох поручителів має право зворотної вимоги доборжника в розмірі виплаченої цим поручителем суми.

С т а т т я 194. Припинення поруки

Порука припиняється з припиненням забезпеченого неюзобов'язання.

Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьохмісяців з дня настання строку зобов'язання не пред'явить позову допоручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений, абовизначений моментом вимоги, то при відсутності іншої угодивідповідальність поручителя припиняється після закінчення одногороку з дня укладення договору поруки.

С т а т т я 195. Завдаток

Завдатком визнається грошова сума, що видається однією здоговірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежівдругій стороні в підтвердження укладення договору і в забезпеченняйого виконання.

Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, якадала завдаток, він залишається у другої сторони. Якщо заневиконання договору відповідальною є сторона, яка одержалазавдаток, вона повинна сплатити другій стороні подвійну сумузавдатку.

Крім того, сторона, відповідальна за невиконання договору,зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки з зарахуванням сумизавдатку, якщо в договорі не передбачено інше.

С т а т т я 196. Гарантія

Правила статей 191 і 194 цього Кодексу поширюються нагарантії, що видаються одними організаціями в забезпеченняпогашення заборгованості інших, якщо інше не встановленозаконодавством Союзу РСР і Української РСР.

Глава 17.

УСТУПКА ВИМОГИ І ПЕРЕВІД БОРГУ

С т а т т я 197. Уступка вимоги

Уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вонане суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана зособою кредитора.

Не допускається уступка вимог про відшкодування майновоїшкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті.

До набувача вимоги переходять права, що забезпечуютьвиконання зобов'язання.

С т а т т я 198. Обов'язки і відповідальність кредитора,

який уступив вимогу

Кредитор, який уступив вимогу іншій особі, зобов'язанийпередати їй документи, що свідчать про право вимоги.

Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором занедійсність переданої йому вимоги, але не відповідає заневиконання цієї вимоги боржником.

С т а т т я 199. Виконання зобов'язання первісному

кредиторові при відсутності повідомлення

про уступку вимоги

Якщо боржник не був повідомлений про уступку вимоги, щовідбулася, то виконання зобов'язання первісному кредиторовівизнається виконанням належному кредиторові.

С т а т т я 200. Заперечення боржника проти вимоги нового

кредитора

Боржник вправі висувати проти вимоги нового кредитора всізаперечення, які він мав проти первісного кредитора на моментодержання повідомлення про уступку вимоги.

С т а т т я 201. Перевід боргу

Перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається лишеза згодою кредитора.

Новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всізаперечення, основані на відносинах між кредитором і первіснимборжником.

Порука і встановлена третьою особою застава припиняються зпереводом боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згодивідповідати за нового боржника.

С т а т т я 202. Форми уступки вимоги і переводу боргу

Уступка вимоги і перевід боргу, основані на угоді, укладенійу письмовій формі, повинні бути вчинені в простій письмовій формі.

Глава 18.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

С т а т т я 203. Обов'язок боржника відшкодувати збитки

В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язанняборжником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цимзбитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втратаабо пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи,які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

С т а т т я 204. Неустойка і збитки

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язаннявстановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки відшкодовуються вчастині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).

Законом або договором можуть бути передбачені випадки: колидопускається стягнення тільки неустойки (штрафу, пені), але незбитків; коли збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понаднеустойку (штраф, пеню); коли за вибором кредитора можуть бутистягнуті або неустойка (штраф, пеня), або збитки.

С т а т т я 205. Зменшення неустойки

Якщо належна до сплати неустойка (штраф, пеня) надмірновелика порівняно з збитками кредитора, суд вправі зменшитинеустойку (штраф, пеню). При цьому повинні бути взяті до уваги:ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін,які беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й іншіінтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Арбітраж або третейський суд у виняткових випадках вправі зурахуванням інтересів сторін, що заслуговують на увагу, зменшитиналежну до сплати кредиторові неустойку (штраф, пеню).

С т а т т я 206. Обмеження розміру відповідальності по

зобов'язаннях

По окремих видах зобов'язань законодавством Союзу РСР іУкраїнської РСР може бути встановлена обмежена відповідальність заневиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Не допускається погодження між соціалістичними організаціямипро обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальностідля даного виду зобов'язань точно визначений законом.

С т а т т я 207. Обов'язок боржника, який сплатив неустойку

або відшкодував збитки, виконати

зобов'язання в натурі

Сплата неустойки (штрафу, пені), встановленої на випадокпрострочення або іншого неналежного виконання зобов'язання, івідшкодування збитків, завданих неналежним виконанням, незвільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, крімвипадків, коли планове завдання, на якому основано зобов'язанняміж соціалістичними організаціями, втратило силу.

С т а т т я 208. Наслідки невиконання зобов'язання в натурі

Зобов'язання повинно бути виконано в натурі.

В разі невиконання зобов'язання передати індивідуальновизначену річ у власність або в користування кредиторові останнійвправі вимагати відібрання цієї речі у боржника і передачі їїйому, кредиторові.

У зобов'язаннях між соціалістичними організаціями кредиторвправі вимагати від боржника передачі речей і в тому разі, колиречі визначені родовими ознаками.

В разі невиконання боржником зобов'язання виконати певнуроботу кредитор вправі виконати цю роботу за рахунок боржника,якщо інше не випливає з закону або договору, або вимагативідшкодування збитків.

С т а т т я 209. Вина як умова відповідальності за

порушення зобов'язань

Особа, яка не виконала зобов'язання або виконала йогоненалежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявностівини (умислу або необережності), крім випадків, передбаченихзаконом або договором. Відсутність вини доводиться особою, якапорушила зобов'язання.

С т а т т я 210. Вина кредитора

Коли невиконання або неналежне виконання зобов'язанняобумовлено умислом або необережністю кредитора, боржникзвільняється від відповідальності за невиконання або неналежневиконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом.

С т а т т я 211. Наслідки невиконання зобов'язання з вини

обох сторін

Якщо невиконання або неналежне виконання зобов'язання виниклоз вини обох сторін, суд, арбітраж або третейський суд відповіднозменшує розмір відповідальності боржника.

Суд, арбітраж або третейський суд вправі також зменшитирозмір відповідальності боржника, якщо кредитор навмисно або знеобережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданихневиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, або не вживзаходів до їх зменшення.

Правила цієї статті відповідно застосовуються і у випадках,коли боржник в силу закону або договору (стаття 209 цього Кодексу)несе майнову відповідальність за невиконання або неналежневиконання зобов'язання незалежно від своєї вини.

С т а т т я 212. Відповідальність за невиконання грошових

зобов'язань

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістьвиконання грошового зобов'язання.

С т а т т я 213. Прострочення боржника

Боржник, який прострочив виконання, відповідає передкредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливістьвиконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратилоінтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняттявиконання і вимагати відшкодування збитків. У відносинах міжсоціалістичними організаціями відмова від прийняття простроченоговиконання допускається тільки у випадках і на умовах, встановленихзаконом або договором.

Боржник не визнається таким, що прострочив, поки зобов'язанняне може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (стаття 215цього Кодексу).

С т а т т я 214. Прострочення боржника по грошовому

зобов'язанню

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,повинен сплатити за час прострочення три проценти річних зпростроченої суми, якщо законом або договором не встановленийінший розмір процентів.

По грошових зобов'язаннях між соціалістичними організаціямиборжник повинен сплатити кредиторові за кожний день простроченняпроценти (пеню) в розмірі, встановленому законодавством Союзу РСР.

С т а т т я 215. Прострочення кредитора

Кредитор визнається таким, що прострочив, якщо він відмовивсяприйняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробивдій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання.

Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодуваннязавданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, щопрострочення не викликано умислом або необережністю його самогоабо тих осіб, на яких в силу закону або доручення кредитора булопокладено прийняття виконання. Після закінчення простроченнякредитора боржник відповідає на загальних підставах.

По грошовому зобов'язанню боржник не повинен платити процентиза час прострочення кредитора.

Глава 19.

ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

С т а т т я 216. Припинення зобов'язання виконанням

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належнимчином.

Якщо боржник видав кредитору в посвідчення зобов'язанняборговий документ, то кредитор, приймаючи виконання, повиненповернути цей документ, а при неможливості повернення зазначитипро це в розписці, що ним видається. Розписка може бути заміненанаписом на борговому документі, що повертається. Знаходженняборгового документа у боржника посвідчує припинення зобов'язання,поки не доведено інше.

При відмові кредитора видати розписку, повернути борговийдокумент або відмітити в розписці неможливість його поверненняборжник вправі затримати виконання. В цьому випадку кредиторвважається таким, що прострочив.

С т а т т я 217. Припинення зобов'язання зарахуванням

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідноївимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чивизначений моментом витребування.

Для зарахування досить заяви однієї сторони.

С т а т т я 218. Недопустимість зарахування

Не допускається зарахування вимог:

1) по яких минув строк позовної давності;

2) про відшкодування шкоди, викликаної ушкодженням здоров'яабо заподіянням смерті;

3) про довічне утримання (стаття 425 цього Кодексу);

4) в інших випадках, передбачених законом.

С т а т т я 219. Припинення зобов'язання збігом боржника і

кредитора в одній особі

Зобов'язання припиняється збігом боржника і кредитора в однійособі.

Якщо згодом цей збіг припиняється, зобов'язання виникаєзнову.

С т а т т я 220. Припинення зобов'язання угодою сторін

Зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою прозаміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами.

Припинення зобов'язання між соціалістичними організаціямиугодою сторін, зокрема угодою про заміну іншим зобов'язанням,допускається в разі, якщо це не суперечить актам плануваннянародного господарства.

С т а т т я 221. Припинення або зміна зобов'язання

внаслідок зміни плану

Зобов'язання між соціалістичними організаціями підлягаєприпиненню або зміні сторонами в установленому порядку у випадках,якщо акти планування народного господарства, на яких зобов'язанняосноване, змінені розпорядженням, обов'язковим для обох сторін.

С т а т т я 222. Припинення зобов'язання неможливістю

виконання

Зобов'язання припиняється неможливістю виконання, якщо вонавикликана обставинами, за які боржник не відповідає (стаття 210цього Кодексу).

С т а т т я 223. Припинення зобов'язання смертю громадянина

або ліквідацією юридичної особи

Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання неможе бути проведено без особистої участі боржника.

Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо виконанняпровадиться особисто для кредитора.

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи(боржника або кредитора).

Законодавством Союзу РСР або Української РСР виконаннязобов'язання ліквідованої юридичної особи може бути покладено наіншу юридичну особу.

II. ОКРЕМІ ВИДИ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Глава 20.

КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ

С т а т т я 224. Договір купівлі-продажу

За договором купівлі-продажу продавець зобов'язуєтьсяпередати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язуєтьсяприйняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

С т а т т я 225. Право продажу майна

Право продажу майна, крім випадків примусового продажу,належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником,покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідноз статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати віднього майно.

С т а т т я 226. ( Стаття 226 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Договір купівлі-продажу жилого будинку

Жилий будинок (або частина його), що є особистою власністюгромадянина або подружжя, яке проживає спільно, і їх неповнолітніхдітей, може бути предметом договору купівлі-продажу з додержаннямстатей 101 і 102 цього Кодексу, а також при умові, що від іменіпродавця, його дружини і їх неповнолітніх дітей не провадилосьпродажу більше як одного будинку (або частини його) протягом трьохроків, за винятком продажу будинків, придбаних через шлюб абоспадкування. Відчуження громадянином жилого будинку більше одногоразу на протязі трьох років допускається також при наявностіповажної причини з особливого в кожному разі дозволу виконавчогокомітету районної, міської, районної в місті Ради народнихдепутатів.

Якщо у громадянина або у дружини, що разом з ним проживає, іїх неповнолітніх дітей є в особистій власності жилий будинок,купівля ним другого будинку до припинення права власності набудинок, що є, допускається, коли це необхідно для задоволенняпотреб сім'ї громадянина в житлі з дозволу виконавчого комітетурайонної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

В разі купівлі другого будинку перший будинок підлягаєвідчуженню відповідно до правил статті 103 цього Кодексу.

Не може бути предметом договору купівлі-продажу непридатнийдля проживання жилий будинок (або частина його), за виняткомвипадків продажу будинку на знос, продажу частини будинкуспіввласнику, а також продажу будинку для сезонного аботимчасового проживання, якщо він розташований в сільськіймісцевості.

При продажу жилого будинку (або частини його) не дозволяєтьсятаке їх дроблення, при якому предметом договору купівлі-продажу єнезначна частина жилого будинку (частини будинку), що не може бутивиражена у вигляді відокремленого жилого приміщення, за виняткомпродажу її співвласнику.

Якщо жилий будинок, що є в особистій власності громадянина,підлягає знесенню в зв'язку з вилученням земельної ділянки длядержавних або громадських потреб, то цей будинок може бути проданоз дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в містіРади народних депутатів, за винятком випадків продажу будинку назнос або підприємствам, установам, організаціям, яким відведеноземельну ділянку, а також продажу частини будинку співвласнику.

С т а т т я 227. Форма договору купівлі-продажу жилого

будинку

Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бутинотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47цього Кодексу).

Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації увиконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

С т а т т я 227-1.

Форма договору купівлі-продажу будівельних

матеріалів, що укладається між громадянами

Договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, щоукладається між громадянами, повинен бути нотаріально посвідчений,крім випадків, коли продавець передає покупцеві майно разом здокументом про його придбання в торговельній чи іншій організації.

Недодержання цієї вимоги тягне за собою застосування правил,передбачених статтею 48 цього Кодексу.

С т а т т я 228. Ціна

Продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються запогодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчимиактами.(із змінами, внесеними Законом N 3718-12 від 16.12.93)

С т а т т я 229. Обов'язок продавця попередити покупця про

права третіх осіб на продавану річ

При укладенні договору продавець зобов'язаний попередитипокупця про всі права третіх осіб на продавану річ (право наймача,право застави, довічного користування тощо). Невиконання цьогоправила дає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірваннядоговору і відшкодування збитків.

С т а т т я 230. Обов'язок продавця зберігати продану річ

Якщо право власності (право оперативного управління)переходить до покупця раніше передачі речі (стаття 128 цьогоКодексу), продавець зобов'язаний до передачі зберігати річ, недопускаючи її погіршення.

Необхідні для цього витрати покупець зобов'язанийвідшкодувати продавцеві, якщо це передбачено договором.

(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 231. Наслідки невиконання продавцем обов'язку

передати річ

Якщо продавець на порушення договору не передає покупцевіпродану річ, покупець вправі вимагати передачі йому проданої речіі відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, зсвоєї сторони, відмовитись від виконання договору і вимагативідшкодування збитків.

С т а т т я 232. Наслідки відмови покупця прийняти куплену

річ або оплатити її

Якщо покупець на порушення договору відмовиться прийнятикуплену річ або заплатити за неї встановлену ціну, продавецьвправі вимагати прийняття речі покупцем і оплати ціни, а такожвідшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, з своєїсторони, відмовитись від договору і вимагати відшкодуваннязбитків.

С т а т т я 233. Якість проданої речі

Якість проданої речі повинна відповідати умовам договору, апри відсутності вказівок у договорі - вимогам, що звичайноставляться.

Річ, що продається торговельною організацією, повиннавідповідати стандартові, технічним умовам або зразкам,встановленим для речей цього роду, якщо інше не випливає зхарактеру даного виду купівлі-продажу.

С т а т т я 234. Права покупця в разі продажу йому речі

неналежної якості

Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо їїнедоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм виборомвимагати:

або заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками,річчю належної якості;

або відповідного зменшення купівельної ціни;

або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чивідшкодування витрат покупця на їх виправлення;

або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків;

або заміни та такий же товар іншої моделі з відповіднимперерахуванням купівельної ціни;

Порядок реалізації цих прав визначається Законом України

"Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) та іншими актами

законодавства.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом ПВР N

278-11 від 20.05.85, Законом N 107/94-ВР від 15.07.94 ).

Стаття 234-1. Право покупця на обмін товару належної якості

Покупець протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, має правообміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний упродавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов заформою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або якщо з іншихпричин він не може бути використаний за призначенням.

Порядок здійснення такого обміну визначається Законом України"Про захист прав споживачів". ( 1023-12 ).

Стаття 235. Строки пред'явлення претензій у

зв'язку з недоліками проданої речі

Покупець вправі заявити продавцеві претензію з приводу незастережених продавцем недоліків проданої речі, на яку невстановлено гарантійний строк, якщо недоліки були виявленіпротягом шести місяців з дня передачі, стосовно нерухомого майна -не пізніше трьох років з дня передачі їх покупцю, а якщо деньпередачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майноперебувало у покупця до укладення договору купівлі-продажу - з дняукладення договору купівлі-продажу.

С т а т т я 236. Претензії з приводу недоліків речі,

проданої з гарантійним строком

У випадках, коли для речей, що продаються через роздрібніторговельні організації, встановлено відповідно до статті 250цього Кодексу гарантійні строки, ці строки обчислюються з дняроздрібного продажу. Покупець протягом гарантійного строку можепред'явити продавцеві претензію з приводу недоліків проданої речі,що перешкоджають її нормальному використанню.

С т а т т я 237. Строк давності за позовом про недоліки

проданої речі

Позов з приводу недоліків проданої речі може бутипред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії,а якщо претензія не заявлена або день її заявлення встановитинеможливо - не пізніше шести місяців з дня закінчення строку,встановленого для заявлення претензії (статті 235, 236 цьогоКодексу).

С т а т т я 238. Відповідальність продавця за відсудження

проданої речі у покупця

Якщо третя особа на підставі, що виникла до продажу речі,пред'явить до покупця позов про її відібрання, покупецьзобов'язаний притягти продавця до участі в справі, а продавецьзобов'язаний вступити в цю справу на стороні покупця.

Непритягнення покупцем продавця до участі в справі звільняєпродавця від відповідальності перед покупцем, коли продавецьдоведе, що, взявши участь у справі, він міг би запобігти вилученнюречі у покупця.

Продавець, який був притягнений покупцем до участі в справі,але не взяв в ній участі, позбавляється права доводитинеправильність ведення справи покупцем.

С т а т т я 239. Обов'язок продавця в разі відсудження

проданої речі

Якщо в силу рішення суду, арбітражу або третейського судупродана річ вилучена у покупця, продавець зобов'язанийвідшкодувати покупцеві понесені ним збитки.

Угода сторін про звільнення або обмеження відповідальностіпродавця недійсна, якщо продавець, знаючи про існування правтретьої особи на продавану річ, навмисно приховав це від покупця.

С т а т т я 240. Продаж товарів у кредит

Товари тривалого користування можуть продаватися громадянамроздрібними торговельними підприємствами в кредит (з розстрочкоюплатежу) у випадках і порядку, встановлюваних законодавством СоюзуРСР і Української РСР.

Продаж товарів у кредит провадиться за цінами, що діють надень продажу. Наступна зміна цін на продані в кредит товари нетягне за собою перерахунку.

Право власності на товари, що продаються в кредит, виникає упокупця відповідно до правил статті 128 цього Кодексу.

(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

Глава 21.

МІНА

С т а т т я 241. Договір міни

За договором міни між сторонами провадиться обмін одногомайна на інше.

Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцемтого майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке вінодержує.

Договір міни, в якому однією або обома сторонами є державніорганізації, може бути укладений лише у випадках, передбаченихзаконодавством Союзу РСР і Української РСР.

С т а т т я 242. Застосування до договору міни правил

купівлі-продажу

До договору міни застосовуються відповідно правила продоговір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносинсторін.

Глава 22.

ДАРУВАННЯ

С т а т т я 243. Договір дарування

За договором дарування одна сторона передає безоплатно другійстороні майно у власність.

Договір дарування вважається укладеним з моменту передачімайна обдарованому.

Дарування громадянами майна державним, кооперативним абоіншим громадським організаціям може бути обумовлено використаннямцього майна для певної суспільно корисної мети.

С т а т т я 244. Форма договору дарування

Договір дарування на суму понад 500 карбованців, а придаруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованцівповинен бути нотаріально посвідчений.

Договір дарування громадянином майна державній, кооперативнійабо іншій громадській організації укладається в простій письмовійформі.

До договорів дарування нерухомого майна застосовуються

правила статті 227 і цього Кодексу.

(із змінами, внесеними Указами ПВР N 1593-09 від 22.12.76, N

278-11 від 20.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, 3718-12 від 16.12.93)

Глава 23.

ПОСТАВКА

С т а т т я 245. Договір поставки

За договором поставки організація-поставщик зобов'язуєтьсяпередати у певні строки або строк організації-покупцеві(замовникові) у власність (в оперативне управління) певнупродукцію згідно з обов'язковим для обох організацій плановимактом розподілу продукції; організація-покупець зобов'язуєтьсяприйняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.

Договором поставки є також договір, що укладається міжорганізаціями за їх розсудом, за яким поставщик зобов'язуєтьсяпередати покупцеві продукцію, що не розподіляється в плановомупорядку, в строк, який не збігається з моментом укладеннядоговору.

Поставка продукції без укладення договору провадиться лише увипадках, встановлених Радою Міністрів Союзу РСР або РадоюМіністрів Української РСР.

(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 246. Недопоставка або невибірка продукції

Кількість продукції, недопоставлена поставщиком або невибрана покупцем в обумовлений строк, повинна бути поставлена(вибрана) в порядку і в строки, передбачені Положеннями пропоставки, Особливими умовами поставки окремих видів продукції(стаття 252 цього Кодексу) або договором.

Покупець вправі, повідомивши поставщика, відмовитись відприйняття продукції, поставка якої прострочена, якщо в договорі непередбачено інше. Продукцію, відвантажену поставщиком до одержанняповідомлення покупця, останній зобов'язаний прийняти і оплатити.

С т а т т я 247. Асортимент продукції, що поставляється

Продукція повинна бути поставлена в асортименті,передбаченому договором.

Поставка продукції одних видів, що входять до даногоасортименту, в більшій кількості, ніж передбачено договором, незараховується у покриття недопоставки продукції інших видів, крімвипадків, коли така поставка проведена за згодою покупця.

За недопоставку продукції окремих видів, що входять доасортименту, поставщик сплачує встановлену неустойку, хоч у строк,передбачений договором, поставка в загальній вартості продукціїбула б виконана.

С т а т т я 248. Якість продукції, що поставляється

Якість продукції, що поставляється, повинна відповідатистандартам, технічним умовам або зразкам. У договорі може бутипередбачена поставка продукції більш високої якості порівняно зстандартами, затвердженими технічними умовами чи зразками.

В разі поставки продукції більш низької якості, ніжвимагається стандартом, затвердженими технічними умовами чизразком, покупець зобов'язаний відмовитися від прийняття і оплатипродукції, а якщо продукція вже оплачена покупцем, то внесена нимсума підлягає поверненню.

Проте, якщо недоліки поставленої продукції можуть бутиусунені без повернення її поставщикові, покупець вправі вимагативід поставщика усунення недоліків у місці знаходження продукціїабо усунути їх своїми засобами, але за рахунок поставщика.

Якщо поставлена продукція відповідає стандартам або технічнимумовам, але виявиться більш низького сорту, ніж було обумовлено,то покупець має право прийняти продукцію з оплатою за ціною,встановленою для продукції відповідного сорту, або відмовитися відприйняття і оплати продукції.

С т а т т я 249. Строк позовної давності за позовами про

недоліки поставленої продукції

Для позовів, що випливають з поставки продукції неналежноїякості, встановлюється шестимісячний строк давності з днявстановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленоїйому продукції.