С т а т т я 371. Договір добровільного страхування
За договором добровільного страхування страхова організаціязобов'язується при настанні зазначеної у договорі події(страхового випадку):
за майновим страхуванням - відшкодувати страхувальникові абоіншій особі, на користь якої укладено договір, понесену шкоду(виплатити страхове відшкодування) у межах обумовленої задоговором суми
( страхової суми)
, а коли майно застраховане не вповній вартості - відповідну частину шкоди, якщо інше непередбачене правилами страхування; за особистим страхуванням - сплатити страхувальникові абоіншій особі, на користь якої укладено договір, обумовлену задоговором страхову суму, незалежно від належних йому сум подержавному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню ісум, належних в порядку відшкодування шкоди.
Страхувальник зобов'язується вносити встановлені договоромстрахові платежі.
С т а т т я 372. Перехід до страхової організації прав
страхувальника щодо особи, відповідальної
за заподіяну шкоду
До страхової організації, що сплатила страхове відшкодуванняза майновим страхуванням, переходить у межах цієї суми правовимоги, яку страхувальник (або інша особа, яка одержала страховевідшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
С т а т т я 373. Правила страхування
Правила страхування затверджуються в порядку, встановлюваномуРадою Міністрів СРСР.
Глава 32.
ПОЗИКА
С т а т т я 374. Договір позики
За договором позики одна сторона (позикодавець) передаєдругій стороні (позичальникові) у власність (в оперативнеуправління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, апозичальник зобо'язується повернути позикодавцеві таку ж сумугрошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошейабо речей.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 375. Форма договору позики
Договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців повиненбути укладений у письмовій формі.
С т а т т я 376. Заперечення договору позики
Позичальник вправі заперечувати договір позики за йогобезгрошовістю, доводячи, що гроші або речі в дійсності зовсім неодержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніжзазначено в договорі.
В тих випадках, коли договір позики повинен бути укладений уписьмовій формі (стаття 375 цього Кодексу), заперечення його забезгрошовістю шляхом свідоцьких показань не допускається, завинятком випадків кримінально карних дій.
С т а т т я 377. Позикові операції банків і державних
трудових ощадних кас
Позикові операції банків і державних трудових ощадних касрегулюються законодавством Союзу РСР.
С т а т т я 378. Позикові операції ломбардів
Ломбарди видають громадянам позички, забезпечувані заставоюпредметів домашнього вжитку і особистого користування (статті181-188 цього Кодексу).
Граничний розмір і число позичок, що можуть бути видані однійособі, а також строки, на які видаються позички, визначаютьсяТиповим статутом ломбарду, затвердженим Радою МіністрівУкраїнської РСР.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 379. Позикові операції кас громадської
взаємодопомоги і фондів творчих спілок
Каси громадської взаємодопомоги при профспілкових комітетахпідприємств, установ, організацій видають робітникам і службовцямдовгострокові і короткострокові позички. Каси взаємодопомоги вколгоспах видають позички колгоспникам. Фонди творчих спілоквидають позички працівникам літератури і мистецтва.
Строки позичок і умови їх видачі визначаються типовим(примірним) статутом каси громадської взаємодопомоги і статутамитворчих спілок.
Глава 33.
РОЗРАХУНКОВІ І КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ
С т а т т я 380. Розрахунки між організаціями
Платежі за зобов'язаннями між державними організаціями,колгоспами й іншими кооперативними та іншими громадськимиорганізаціями провадяться в порядку безготівкових розрахунківчерез кредитні установи, в яких зазначені організації відповіднодо закону зберігають свої кошти. Порядок і форми розрахунківвизначаються законодавством Союзу РСР.
Розрахунки готівкою між державними організаціями, колгоспамита іншими кооперативними та іншими громадськими організаціямидопускаються у випадках і межах, встановлюваних законодавствомСоюзу РСР.
Стаття 381. Розпорядження коштами, що зберігаються на
рахунках юридичних осіб та фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності у банках
Юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницькоїдіяльності розпоряджаються коштами, що зберігаються на їх рахункаху банках, згідно з цільовим призначенням цих коштів.
Без згоди юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктівпідприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, щознаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за виняткомвипадків, установлених законами України, а також за рішенням суду,арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.
При задоволенні претензій додержується черговість,встановлена законодавством України.
( Стаття 381 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5095-11від 24.12.87, в редакції Закону N 556/96-ВР від 03.12.96 )
С т а т т я 382. Кредитування організацій
Кредитування державних організацій, колгоспів та іншихкооперативних та інших громадських організацій провадиться згідноз затвердженими планами шляхом видачі цільових строкових позичокДержавним банком СРСР й іншими банками СРСР в порядку,встановленому законодавством Союзу РСР.
Кредитування однієї організації іншою у натуральній абогрошовій формі, в тому числі видача авансів, допускається лише увипадках, встановлених законодавством Союзу РСР.
Умови і порядок кредитування одним колгоспом іншого приподанні виробничої допомоги встановлюються Радою МіністрівУкраїнської РСР.
С т а т т я 383. Банківські позички громадянам
Позички громадянам видаються банками СРСР у випадках і впорядку, що визначаються законодавством Союзу РСР.
С т а т т я 384. Вклади громадян у кредитних установах
Громадяни можуть зберігати кошти в державних трудових ощаднихкасах та в інших кредитних установах, розпоряджатися вкладами,одержувати по вкладах доход у вигляді процентів або виграшів,провадити безготівкові розрахунки відповідно до статутів кредитнихустанов та виданих у встановленому порядку правил.
Держава гарантує таємницю вкладів, їх збереження і видачу запершою вимогою вкладника.
Порядок розпорядження вкладами, внесеними в державні трудовіощадні каси та в інші кредитні установи, визначається їх статутамиі зазначеними у частині першій цієї статті правилами.
С т а т т я 385. Звернення стягнення на вклади
Стягнення на вклади громадян у державних трудових ощаднихкасах і в Державному банку СРСР може бути звернено на підставівироку чи рішення суду, яким задоволено цивільний позов, щовипливає з кримінальної справи, рішення суду чи постановинародного судді про стягнення аліментів (при відсутності заробіткуабо іншого майна, на яке можна звернути стягнення) або рішеннясуду про поділ вкладу, який є спільним майном подружжя.Конфіскація вкладів громадян у зазначених кредитних установах можебути проведена на підставі вироку, що набрав законної сили, абовинесеної відповідно до закону постанови про конфіскацію майна.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 8520-10 від 01.03.85)
Глава 34.
ДОРУЧЕННЯ
С т а т т я 386. Договір доручення
За договором доручення одна сторона (повірений)зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони(довірителя) певні юридичні дії.
С т а т т я 387. Винагорода за договором доручення
Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду лишев тому разі, коли вона передбачена договором або затвердженими вустановленому порядку правилами. Громадяни не можуть одержувативинагороду за виконання договору доручення, крім випадків, прямозазначених у законі.
С т а т т я 388. Виконання доручення відповідно до вказівок
довірителя
Повірений зобов'язаний виконати дане йому дорученнявідповідно до вказівок довірителя.
Повірений вправі відступити від цих вказівок, якщо заобставинами справи це необхідно в інтересах довірителя і повіренийне міг попередньо запитати довірителя або не одержав своєчасновідповіді на свій запит.
В цьому разі повірений зобов'язаний повідомити довірителя продопущені відступи, як тільки повідомлення стало можливим.
С т а т т я 389. Особисте виконання доручення повіреним
Повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення особисто.Він вправі передати виконання доручення іншій особі (заступникові)лише у випадках, коли він уповноважений на те за договором абопримушений до того силою обставин з метою захисту інтересівдовірителя.
В цьому разі повірений відповідає тільки за вибір заступника. Довіритель вправі у будь-який час відвести заступника,обраного повіреним.
С т а т т я 390. Обов'язки повіреного
Повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості прохід виконання доручення;
2) по виконанні доручення без зволікання подати довірителевізвіт з доданням виправдувальних документів, якщо це вимагаєтьсяхарактером доручення;
3) без зволікання передати довірителеві все одержане взв'язку з виконанням доручення.
С т а т т я 391. Обов'язки довірителя
Довіритель зобов'язаний без зволікання прийняти все виконанеповіреним відповідно до договору.
Довіритель зобов'язаний також, якщо інше не передбаченодоговором:
1) забезпечити повіреного коштами, необхідними для виконаннядоручення;
2) відшкодувати повіреному фактичні витрати, які булинеобхідні для виконання доручення;
3) по виконанні доручення сплатити повіреному винагороду,якщо вона належить (стаття 387 цього Кодексу).
С т а т т я 392. Припинення договору доручення
Договір доручення припиняється, крім загальних підставприпинення договорів, також внаслідок:
1) скасування його довірителем;
2) відмови повіреного;
3) смерті довірителя або повіреного, визнання будь-кого з нихнедієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;
4) припинення юридичної особи, що бере участь у договорі.
Довіритель вправі скасувати доручення, а повіренийвідмовитись від нього у всякий час. Угода про відмову від цьогоправа недійсна.
Якщо доручення припинилось внаслідок причин, зазначених вище,то в разі необхідності захисту інтересів повіреного припускається,що доручення зберегло чинність, поки повірений не дізнався або неповинен був дізнатися про припинення доручення.
Якщо повірений відмовився від договору за таких умов, колидовіритель позбавлений можливості замінити його чи інакшезабезпечити свої інтереси, повірений зобов'язаний відшкодуватизавдані припиненням договору збитки.
С т а т т я 393. Наслідки припинення частково виконаного
договору
Якщо договір доручення припинений до того, як дорученнявиконано повністю, довіритель зобов'язаний винагородити повіреноговідповідно до виконаної роботи, якщо винагороду передбаченодоговором або затвердженими у встановленому порядку правилами, атакож відшкодувати понесені ним витрати. Це правило незастосовується до виконання повіреним доручення після того, як віндізнався чи повинен був дізнатися про припинення доручення.
С т а т т я 394. Обов'язки спадкоємців повіреного
В разі смерті повіреного його спадкоємці зобов'язаніповідомити довірителя про припинення договору доручення і вжитизаходів, необхідних для охорони майна довірителя.
Такі ж обов'язки лежать на ліквідаторі юридичної особи, якабула повіреним.
Глава 35.
КОМІСІЯ
С т а т т я 395. Договір комісії
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язуєтьсяза дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинитиодну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента.
За договором комісії на продаж сільськогосподарськоїпродукції колгосп (комітент) доручає організації споживчоїкооперації (комісіонерові) продати на комісійних началах лишкисільськогосподарської продукції, що залишилися після виконанняколгоспом зобов'язань по продажу сільськогосподарської продукціїдержаві.
Комісійні магазини укладають з громадянами договори комісіїна продаж у порядку роздрібної торгівлі прийнятих від них нових ітих, що були в користуванні, речей, за винятком предметів,прийняття яких заборонено правилами комісійної торгівлінепродовольчими товарами.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 396. Форма договору комісії
Договір комісії повинен бути укладений у письмовій формі.
Договір комісії на продаж сільськогосподарської продукціїможе бути укладений шляхом видачі колгоспові накладноїорганізацією споживчої кооперації, що приймає продукти. В договорі(накладній) зазначається найменування продуктів, дата їхприйняття, ким здані продукти, їх кількість і якість, а такожпродажна ціна, встановлювана за погодженням сторін, і строкирозрахунків.
Недодержання письмової форми тягне за собою наслідки,передбачені статтею 46 цього Кодексу.
С т а т т я 397. Права і обов'язки комісіонера за угодою з
третьою особою
За угодою, укладеною комісіонером з третьою особою, набуваєправа і стає зобов'язаним комісіонер, хоча б комітент був названийв угоді або вступив з третьою особою в безпосередні відносини повиконанню цієї угоди.
С т а т т я 398. Право власності комітента
Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набутекомісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.
С т а т т я 399. Виконання комісійного доручення
Взяте на себе доручення комісіонер зобов'язаний виконати наумовах, найбільш вигідних для комітента.
Якщо комісіонер укладе угоду на умовах більш вигідних, ніжті, що були зазначені комітентом, вся вигода надходитькомітентові, якщо в договорі комісії не передбачено інше.
Організація споживчої кооперації, що прийняла
сільськогосподарські продукти від колгоспу для комісійного
продажу, при необхідності їх реалізації за межами району своєї
діяльності вправі укласти договір субкомісії з іншою організацією
споживчої кооперації.
Організація споживчої кооперації, що прийняла
сільськогосподарські продукти для комісійного продажу, видає
колгоспові аванс у межах, встановлених законодавством Союзу РСР.
С т а т т я 400. Відступи від вказівок комітента
Комісіонер вправі відступити від вказівок комітента увипадках, передбачених статтею 388 цього Кодексу.
Комісіонер, що продав майно за ціною більш низькою, ніжпризначена йому комітентом, зобов'язаний відшкодувати останньомурізницю, якщо він не доведе, що не було можливості продати майноза призначеною ціною і продаж за нижчою ціною запобіг ще більшимзбиткам.
Якщо комісіонер купить майно за ціною вищою, ніж призначенайому комітентом, комітент, що не бажає прийняти таку покупку,зобов'язаний заявити про це комісіонерові без зволікання поодержанні повідомлення про укладення угоди з третьою особою. Впротивному разі купівля визнається прийнятою комітентом. Якщокомісіонер повідомить, що приймає різницю в ціні на свій рахунок,комітент не вправі відмовитися від укладеної за його рахунокугоди.
С т а т т я 401. Ціна речей, що продаються комісійними
магазинами
Продажна ціна речі, прийнятої комісійним магазином,визначається угодою сторін, але не повинна перевищувати державнихроздрібних цін на відповідні речі.
Продажна ціна антикварних і унікальних речей та творівмистецтва визначається комісійним магазином за спеціальноюоцінкою.
Ціна речі, не проданої у встановлений правилами строк (стаття395 цього Кодексу), може бути знижена за згодою з комітентом. Якщокомітент не з'являється для переоцінки речі за викликом, магазинзнижує ціну відповідно до правил.
Продажна ціна лишків сільськогосподарських продуктів,прийнятих організацією споживчої кооперації від колгоспів дляпродажу на комісійних началах, визначається угодою сторін.
С т а т т я 402. Виконання угоди комісіонером з третьою
особою
Комісіонер повинен виконати всі обов'язки і здійснити всіправа, що випливають з угоди, укладеної ним з третьою особою.
Комісіонер не відповідає перед комітентом за виконаннятретьою особою угоди, укладеної ним за рахунок комітента, крімвипадків, коли комісіонер приймає на себе поруку за виконаннятретьою особою цієї угоди (делькредере).
В разі порушення третьою особою угоди, укладеної з нимкомісіонером, комісіонер зобов'язаний без зволікання повідомитипро це комітента, зібрати і забезпечити необхідні докази.
Комітент, повідомлений про порушення третьою особою угоди,укладеної з ним комісіонером, вправі вимагати передачі йому вимогкомісіонера до цієї особи за зазначеною угодою.
С т а т т я 403. Відповідальність комісіонера за збереження
майна комітента
Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату абопошкодження майна комітента, яке знаходиться у нього, коли недоведе, що втрата або пошкодження сталися не з його вини.
Якщо при прийманні комісіонером майна, яке надісланокомітентом або надійшло до комісіонера для комітента, в цьомумайні виявляться пошкодження або нестачі, які можуть бути поміченіпри зовнішньому огляді, а також в разі заподіяння ким-небудьзбитку майну комітента, що знаходиться у комісіонера, комісіонерзобов'язаний вжити заходів до охорони прав комітента, зібратинеобхідні докази і про все без зволікання повідомити комітента.
Комісіонер, який не застрахував майна комітента, щознаходиться у нього, відповідає за це лише у випадках, коликомітент наказав йому застрахувати це майно або страхування йогообов'язкове в силу закону.
С т а т т я 404. Звіт комісіонера
По виконанні доручення комісіонер зобов'язаний представитикомітентові звіт і передати йому все одержане по виконаномудорученню, а також передати комітентові за його вимогою всі праващодо третьої особи, які випливають з угоди, укладеної комісіонеромз цією третьою особою.
Якщо комітент має заперечення по звіту, він зобов'язанийповідомити про них комісіонера протягом трьох місяців з дняодержання звіту. В противному разі звіт, при відсутності іншоїугоди, вважається прийнятим.
Сума, виручена від продажу сільськогосподарських продуктів, звідрахуванням виданого авансу, встановленої комісійної винагородиі витрат, зроблених комісіонером за рахунок комітента, повиннабути сплачена колгоспу в строки, передбачені договором. Остаточнийрозрахунок за прийняті на комісію сільськогосподарські продуктипровадиться не пізніше трьох днів після їх продажу.
В разі укладення договору субкомісії (стаття 399 цьогоКодексу) видача авансу і остаточний розрахунок провадяться забажанням колгоспу комісіонером або субкомісіонером.
Виплата грошей комісійним магазином комітентові, завирахуванням належної магазинові комісійної винагороди,провадиться не пізніше трьох днів після продажу речі.
С т а т т я 405. Прийняття комітентом виконаного за його
дорученням
Комітент зобов'язаний:
1) прийняти від комісіонера все виконане за дорученням;
2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, ісповістити останнього без зволікання про виявлені в цьому майнінедоліки;
3) звільнити комісіонера від зобов'язань, взятих ним на себепо виконанню доручення перед третьою особою.
С т а т т я 406. Комісійна винагорода
По виконанні доручення комісіонер вправі одержати відкомітента винагороду. Якщо комісіонер прийняв на себе поруку завиконання угоди третьою особою (стаття 402 цього Кодексу), то зацю поруку комісіонер одержує від комітента окрему винагороду.
Розмір комісійної винагороди, а також винагороди заделькредере визначається погодженням сторін, якщо інше невстановлено законом.
По всіх комісійних договорах, за винятком договорів комісіїпо зовнішній торгівлі, забороняється визначення комісійноївинагороди і винагороди за делькредере у вигляді різниці абопевної частини різниці між призначеною комітентом ціною і тієюбільш вигідною ціною, за якою комісіонер укладе угоду.
С т а т т я 407. Відшкодування витрат по виконанню
доручення
Комітент зобов'язаний, крім сплати комісійної винагороди, а увідповідних випадках і винагороди за делькредере, відшкодуватикомісіонерові витрачені ним по виконанню доручення суми.
Комісіонер не має права на відшкодування витрат по зберіганнюмайна комітента, яке знаходиться у нього, якщо у законі абодоговорі не встановлено інше.
Всі витрати по доставці сільськогосподарських продуктів, щоздаються на комісію, до зазначеного у договорі місця їх продажувідносяться за рахунок комітента, якщо у договорі не передбаченоінше.
С т а т т я 408. Утримання комісіонером належних йому сум
Комісіонер вправі утримати належні йому за договором комісіїсуми з усіх сум, що надійшли до нього за рахунок комітента.
С т а т т я 409. Виконання доручення комісіонером після
смерті комітента або припинення юридичної
особи - комітента
В разі смерті комітента, визнання його недієздатним, обмеженодієздатним, безвісно відсутнім, а також в разі припиненняюридичної особи, яка виступає як комітент, комісіонер зобов'язанийпродовжувати виконання даного йому доручення до того часу, покивід правонаступників або представників комітента не надійдутьвідповідні вказівки.
С т а т т я 410. Відмова комісіонера від виконання
доручення
Комісіонер не вправі, якщо інше не передбачено договором,відмовитись від виконання прийнятого доручення, за виняткомвипадків, коли це викликано неможливістю виконання доручення абопорушенням комітентом договору комісії.
Комісіонер зобов'язаний письмово повідомити комітента просвою відмову. Договір комісії зберігає свою чинність протягом двохтижнів з дня одержання комітентом повідомлення комісіонера провідмову від виконання доручення.
Якщо комісіонер відмовиться від виконання прийнятогодоручення внаслідок порушення договору комісії комітентом, вінвправі одержати як відшкодування понесених витрат, так і комісійнувинагороду.
С т а т т я 411. Розпорядження майном комітента після
відмови комісіонера від виконання доручення
Комітент, повідомлений про відмову комісіонера виконатидоручення, зобов'язаний протягом місяця з дня одержання відмовирозпорядитися майном, що є у комісіонера.
Той же обов'язок лежить на комітентові і в разі скасуванняним даного комісіонерові доручення (стаття 412 цього Кодексу).
Якщо комітент у зазначений строк не розпорядиться майном, якезнаходиться у комісіонера, комісіонер вправі здати це майно назберігання за рахунок комітента або, з метою покриття своїх вимогдо комітента, продати це майно за можливо більш вигідною длякомітента ціною.
С т а т т я 412. Скасування доручення комітентом
Якщо комітент скасує дане ним комісіонерові доручення вцілому або в частині до укладення комісіонером відповідних угод зтретіми особами, то він зобов'язаний сплатити комісіонеровікомісійну винагороду за укладені ним до скасування дорученняугоди, а також відшкодувати комісіонерові понесені ним доскасування доручення витрати.
Громадянин вправі в будь-який час зажадати повернення зданоїним комісійному магазинові для продажу і ще не проданої речі,відшкодувавши за встановленими ставками витрати по зберіганнюречі.
Глава 36.
СХОВ
С т а т т я 413. Договір схову
За договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язуєтьсязберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майнов цілості.
В договорі схову між соціалістичними організаціями може бутитакож передбачений обов'язок охоронця прийняти на схов майно, якебуде передано йому другою стороною.
Договір схову вважається безоплатним, якщо інше невстановлено законом або договором.
С т а т т я 414. Форма договору схову
Договір схову, в якому хоча б однією стороною є громадянин,повинен бути укладений у письмовій формі (стаття 46 цьогоКодексу), якщо вартість переданого на схов майна перевищує 100карбованців, за винятком здачі речей на короткострокове зберіганняв гардероби установ, театрів, їдалень тощо з видачею охоронцемномера або жетона.
В разі спору про тотожність речей, прийнятих на схов, іречей, які повертає охоронець, допускаються показання свідків.
Передача на схов майна під час надзвичайних обставин (пожежа,повідь тощо) може доводитися показаннями свідків, незалежно відвартості зданого на схов майна.
С т а т т я 415. Припинення договору схову за вимогою
однієї з сторін
Особа, що здала майно на схов, вправі в будь-який часзажадати його від охоронця, а охоронець зобов'язаний повернутимайно на першу вимогу особи, що здала його на зберігання,незалежно від строку схову.
Якщо майно здано на схов до вимоги або без зазначення строку,охоронець вправі у будь-який час відмовитись від договору, алезобов'язаний надати особі, що здала майно на схов, достатній заданих умов строк для його одержання.
С т а т т я 416. Обов'язки охоронця
Охоронець зобов'язаний вжити всіх заходів, передбаченихдоговором або необхідних для збереження майна.
Охоронець за безоплатним договором схову, укладеним міжгромадянами, зобов'язаний дбати про передане йому на схов майно,як про своє власне.
Охоронець не вправі користуватися переданим йому на сховмайном, якщо інше не передбачено договором.
С т а т т я 417. Винагорода і відшкодування витрат охоронцю
Розмір винагороди охоронцю по оплатному договору схову(стаття 413 цього Кодексу) визначається затвердженими вустановленому порядку таксами, ставками, тарифами, а привідсутності таких - за згодою сторін.
В разі безоплатного схову той, хто здав майно на схов,зобов'язаний відшкодувати охоронцеві витрати, необхідні длязбереження майна.
С т а т т я 418. Відповідальність охоронця за втрату,
нестачу, пошкодження майна
Організація, що здійснює схов в силу своєї діяльності,звільняється від відповідальності за втрату, нестачу і пошкодженнямайна, викликаних непереборною силою.
Якщо по закінченні строку схову, передбаченого в договорі,або строку, зазначеного охоронцем у порядку статті 415 цьогоКодексу, майно не буде взяте назад тим, хто здав його на схов,охоронець надалі відповідає за втрату, нестачу або пошкодженняцього майна лише при наявності з його боку умислу або грубоїнеобережності.
С т а т т я 419. Розмір відповідальності охоронця
Якщо в законі або в договорі не передбачено обов'язкуохоронця відшкодувати збитки, завдані втратою, нестачею абопошкодженням майна, охоронець відповідає:
1) за втрату і нестачу майна - в розмірі вартості втраченогомайна або майна, якого не вистачає;
2) за пошкодження майна - в розмірі суми, на яку знизиласьйого вартість.
Якщо при здачі майна на схов була зроблена оцінка цьогомайна, яка була зазначена у договорі або іншому письмовомудокументі, виданому охоронцем, відповідальність охоронцяобмежується сумою оцінки, коли не доведено, що дійсна вартістьпошкодженого, втраченого майна, або майна, якого не вистачає,перевищує цю суму.
Якщо внаслідок пошкодження, за яке охоронець відповідає,якість майна змінилась настільки, що воно не може бути використанеза первісним призначенням, особа, яка здала майно на схов, вправівід нього відмовитись.
С т а т т я 420. Відповідальність за збереження майна в
готелях, гуртожитках тощо
Готелі, будинки відпочинку, санаторії, гуртожитки і томуподібні організації відповідають за збереження майна громадян, якезнаходиться у відведених їм приміщеннях, хоч би це майно, крімгрошей і дорогоцінностей, не було особо здано на збереження циморганізаціям.
С т а т т я 421. Наслідки порушення зворотного одержання
майна
Особа, яка здала на схов майно, зобов'язана після закінченнястроку, зазначеного в договорі, або строку, зазначеного охоронцем(стаття 415 цього Кодексу), взяти назад здане нею на схов майно.
При ухиленні того, хто здав на схов майно, від зворотногоодержання цього майна охоронець, якщо таким є громадянин, вправівимагати по суду продажу цього майна в порядку, передбаченомуЦивільним процесуальним кодексом Української РСР для виконаннясудових рішень. Якщо охоронцем є державна, кооперативна або іншагромадська організація, то продаж невитребуваного майнапровадиться в порядку, передбаченому в її статуті (положенні).
Суми, виручені від реалізації майна, видаються тому, хто здавмайно на схов, за відрахуванням сум, належних охоронцеві.
С т а т т я 422. Відшкодування збитків, завданих охоронцеві
Той, хто здав майно на схов, зобов'язаний відшкодуватиохоронцеві збитки, завдані властивостями цього майна, колиохоронець, приймаючи майно на схов, не знав і не повинен був знатипро ці властивості.
С т а т т я 423. Схов майна, визначеного родовими ознаками
Коли на схов здано речі, визначені в договорі лише родовимиознаками, то при відсутності іншої угоди ці речі переходять увласність охоронця, і він зобов'язаний повернути стороні, яказдала їх на схов, рівну або обумовлену сторонами кількість речейтого ж роду і якості.
С т а т т я 424. Схов за законом або договором
Правила про договір схову, визначені у статті 413, частиніпершій статті 415, статтях 416, 418-422 цього Кодексу, відповіднозастосовуються також до випадків, коли схов здійснюється напідставі інших договорів або в силу вказівок закону, якщо інше невстановлено законом або спеціальними правилами про ці договори.
Глава 37.
ДОВІЧНЕ УТРИМАННЯ
С т а т т я 425. Договір довічного утримання
За договором довічного утримання одна сторона, що єнепрацездатною особою за віком або станом здоров'я (відчужувач),передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок абочастину його, взамін чого набувач майна зобов'язується надавативідчужувачеві довічно матеріальне забезпечення в натурі у виглядіжитла, харчування, догляду і необхідної допомоги.
С т а т т я 426. Форма і умови договору довічного утримання
Договір довічного утримання повинен бути нотаріальнопосвідчений (стаття 47 цього Кодексу).
В договорі довічного утримання повинна бути зазначена оцінкавідчужуваного будинку, що визначається за згодою сторін, а такожвиди матеріального забезпечення, що надаються набувачем майнавідчужувачеві, та їх грошова оцінка, яка визначається за згодоюсторін.
С т а т т я 427. Забезпечення виконання договору
Відчуження будинку набувачем за життя відчужувача недопускається.
Випадкова загибель будинку, одержаного набувачем майна відвідчужувача, не звільняє набувача майна від обов'язків, взятих нимна себе за договором.
С т а т т я 428. Розірвання договору довічного утримання за
вимогою однієї з сторін
Договір довічного утримання може бути розірваний:
за вимогою відчужувача, якщо набувач майна не виконуєобов'язків, взятих ним на себе за договором;
за вимогою набувача майна, якщо з незалежних від ньогообставин його майновий стан змінився настільки, що він не маєзмоги надавати відчужувачеві обумовлене забезпечення.
При розірванні договору з зазначених вище підстав будинокповинен бути повернутий відчужувачеві. Витрати по утриманнювідчужувача, зроблені набувачем майна до розірвання договору, невідшкодовуються.
С т а т т я 429. Перехід обов'язків за договором до
спадкоємців
В разі смерті набувача майна обов'язки за договоромпереходять до тих спадкоємців, до яких переходить відчужений задоговором довічного утримання будинок. При відсутності у набувачамайна спадкоємців або при відмові їх від договору довічногоутримання будинок, що був відчужений з умовою довічного утримання,повертається відчужувачеві.
Глава 38.
СУМІСНА ДІЯЛЬНІСТЬ
С т а т т я 430. Договір про сумісну діяльність
За договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуютьсясумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-то:будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспногопідприємства або установи (що не передаються в оперативнеуправління організації, яка є юридичною особою), будуванняводогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів,спортивних споруд, шкіл, родильних будинків, жилих будинків і т.ін.
Громадяни можуть укладати договір про сумісну діяльність лишедля задоволення своїх особистих побутових потреб.
Договори про сумісну діяльність між громадянами ісоціалістичними організаціями не допускаються.
С т а т т я 431. Ведення спільних справ учасників договору
Ведення спільних справ учасників договору про суміснудіяльність здійснюється за їх загальною згодою.
Якщо учасники договору про сумісну діяльність за згодою міжсобою доручили керівництво їх сумісною діяльністю одному зучасників договору, на нього ж покладається і ведення спільнихсправ учасників договору.
Особа, якій доручено ведення спільних справ учасниківдоговору про сумісну діяльність, діє на підставі довіреності,підписаної іншими учасниками договору.
С т а т т я 432. Спільне майно учасників договору
Для досягнення мети, зазначеної у статті 430 цього Кодексу,учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима чиіншим майном або трудовою участю.
Грошові та інші майнові внески учасників договору, а такожмайно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності,є їх спільною власністю.
Учасник договору про сумісну діяльність не вправірозпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди іншихучасників договору.
С т а т т я 433. Спільні витрати і збитки учасників
договору
Порядок покриття витрат, передбачених договором про суміснудіяльність, і збитків, що виникли в результаті сумісноїдіяльності, визначається договором.
Якщо договором такий порядок не передбачений, спільні витратиі збитки покриваються за рахунок спільного майна учасниківдоговору (стаття 432 цього Кодексу), а суми, яких не вистачає,розподіляються між учасниками договору пропорціонально їх внескаму спільне майно.
С т а т т я 434. Правила про окремі види сумісної
діяльності
Окремі види сумісної діяльності регулюються відповідно доцього Кодексу постановами Ради Міністрів Української РСР.
Глава 39.
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ПУБЛІЧНОГО ОБІЦЯННЯ
ВИНАГОРОДИ (ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ)
С т а т т я 435. Обов'язки організації, що оголосила
конкурс
Публічне обіцяння спеціальної винагороди (премії) за кращевиконання певної роботи (оголошення конкурсу), дане державною,кооперативною або іншою громадською організацією, зобов'язує цюорганізацію сплатити обіцяну винагороду особі, робота якої визнанадостойною винагороди відповідно до умов конкурсу.
Оголошення про конкурс повинно містити виклад завдання, строкйого виконання, розмір винагороди, місце подання, порядок і строкпорівнювальної оцінки робіт і може містити інші умови конкурсу.
Конкурс може оголошуватись організаціями, яким це правонадано їх статутами (положеннями) або законодавством Союзу РСР іУкраїнської РСР.
С т а т т я 436. Зміна умов конкурсу
Зміна умов конкурсу допускається лише в межах строку,встановленого для подання робіт.
Про зміни умов конкурсу повинно бути повідомлено учасникамконкурсу в тому ж порядку, в якому конкурс був оголошений.
С т а т т я 437. Рішення про виплату винагороди (премії)
Рішення про виплату винагороди (премії) повинно бути винесеноі повідомлено учасникам конкурсу в строк, встановлений оголошеннямпро конкурс, і в порядку, визначеному цим оголошенням.
С т а т т я 438. Використання премійованих за конкурсом
творів науки, літератури, мистецтва
Якщо конкурс оголошений на твори літератури, науки абомистецтва, організація набуває право використати премійовані творипередбаченим в оголошенні про конкурс способом. Автори цих творівзберігають право на одержання винагороди за використання твору(стаття 475 цього Кодексу), якщо інше не встановлено оголошеннямпро конкурс.
С т а т т я 439. Повернення учасникам конкурсу
представлених робіт
Організація, що оголосила конкурс, зобов'язана повернутироботи, не удостоєні винагороди (премії), учасникам конкурсу, якщоінше не передбачено оголошенням про конкурс.
Глава 40.
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ
С т а т т я 440. Загальні підстави відповідальності за
заподіяння шкоди
Шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода,заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яказаподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків,передбачених законодавством Союзу РСР.
Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування,якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуваннюлише у випадках, передбачених законом.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86)
С т а т т я 440-1. Відшкодування моральної (немайнової)
шкоди
Моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину абоорганізації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права,відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе,що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкодавідшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі зарішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням сутіпозовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду,фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також іншихнегативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірівзаробітної плати.
(Кодекс доповнено статтею згідно з Законом N 3188-12 від 6.05.93)
С т а т т я 441. Відповідальність організації за шкоду,
заподіяну з вини її працівників
Організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини їїпрацівників під час виконання ними своїх трудових (службових)обов'язків.
С т а т т я 442. Відповідальність за шкоду, заподіяну
незаконними діями державних і громадських
організацій, а також службових осіб
Шкода, заподіяна громадянинові незаконними діями державних ігромадських організацій, а також службових осіб при виконанні нимислужбових обов'язків у галузі адміністративного управління,відшкодовується на загальних підставах (статті 440 і 441 цьогоКодексу), якщо інше не передбачено законом. За шкоду, заподіянутакими діями організаціям, відповідальність настає в порядку,встановленому законом.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 443. Відповідальність за шкоду, заподіяну
незаконними діями органів дізнання,
попереднього слідства, прокуратури і
суду
Шкода, заподіяна громадянинові внаслідок незаконногозасудження, незаконного притягнення до кримінальноївідповідальності, незаконного застосування взяття під варту якзапобіжного заходу, незаконного накладення адміністративногостягнення у вигляді арешту або виправних робіт, відшкодовуєтьсядержавою в повному обсязі незалежно від вини службових осіборганів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду впорядку, встановленому законом.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)