Цивільний кодекс Української РСР

Глава 11.

СПІЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

С т а т т я 112. Поняття спільної власності

Майно може належати на праві спільної власності двом абокільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадськиморганізаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншимкооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чикільком громадянам.

Розрізняється спільна власність з визначенням часток(часткова власність) або без визначення часток (суміснавласність).

С т а т т я 113. Право спільної часткової власності

Володіння, користування і розпорядження майном при спільнійчастковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а привідсутності згоди - спір вирішується судом.

Не може бути встановлено такий порядок користування жилимбудинком, при якому учаснику спільної часткової власностівиділяються в користування тільки непридатні для проживання абопідсобні приміщення (підвал, коридор, комора тощо).

Кожний учасник спільної часткової власності відповідно досвоєї частки має право на доходи від спільного майна, відповідаєперед третіми особами по зобов'язаннях, пов'язаних з спільниммайном, і повинен брати участь у сплаті всякого роду податків іплатежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільногомайна.

Кожний учасник спільної часткової власності має право наоплатне або безоплатне відчуження іншій особі своєї частки вспільному майні.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 114. Право привілеєвої купівлі частки в спільній власності

При продажу частки в спільній власності сторонній особі рештаучасників спільної часткової власності має право привілеєвоїкупівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, іна інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів.

Продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомитив письмовій формі решту учасників спільної часткової власності пронамір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни таінших умов, на яких продає її. Якщо решта учасників спільноїчасткової власності відмовиться від здійснення права привілеєвоїкупівлі або не здійснить цього права щодо будинків протягом одногомісяця, а щодо іншого майна протягом десяти днів з дня одержанняповідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якійособі. Якщо кілька учасників спільної часткової власності виявилибажання придбати частку в спільній власності, право вибору покупцянадається продавцю.

При продажу частки з порушенням права привілеєвої купівліінший учасник спільної власності протягом трьох місяців можезвернутися до суду з позовом про перевід на нього прав іобов'язків покупця.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 2135-8 від 15.10.73)

С т а т т я 115. Виділ частки з спільного майна

Кожний з учасників спільної часткової власності має правовимагати виділу своєї частки з спільного майна.

Якщо угоди про спосіб виділу не досягнуто, то за позовомбудь-кого з учасників майно ділиться в натурі, коли це можливо безнерозмірної шкоди для його господарського призначення. Впротивному разі власник, що виділяється, одержує грошовукомпенсацію.

С т а т т я 116. Звернення стягнення на частку в спільному

майні

Кредитор учасника спільної часткової власності вправіпред'явити позов про виділ частки його боржника для звернення нанеї стягнення.

С т а т т я 117. ( Стаття 117 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Припинення права спільної часткової

власності держави і громадян, кооперативних

або інших громадських організацій і громадян

Право спільної часткової власності держави і громадян,кооперативних або інших громадських організацій і громадянпідлягає припиненню протягом одного року, що обчислюється з днявиникнення спільної власності, шляхом:

1) розділу майна в натурі, коли цей розділ можливий;

2) викупу державою, кооперативною або іншою громадськоюорганізацією часток, належних громадянам;

3) продажу громадянам частки, належної державі, кооперативнійабо іншій громадській організації;

4) продажу всього майна з наступним розподілом вирученої сумиміж учасниками спільної власності відповідно до їх часток.

Вибір одного з наведених способів визначається угодоюгромадянина з відповідним державним органом, кооперативною абоіншою громадською організацією, а при відсутності такої угоди -судом.

Право спільної власності держави і громадян на майно, щоявляє собою особливу цінність, може бути в кожному окремомувипадку припинено на підставі постанови Ради Міністрів УкраїнськоїРСР шляхом викупу державою часток, належних громадянам.

При продажу державним органом, кооперативною або іншоюгромадською організацією своєї частки в спільній власності нажилий будинок привілеєве право купівлі належить особам, якіпроживають у цій частині будинку, з додержанням вимог частиндругої і третьої статті 114 цього Кодексу, а при їх відмові абонездійсненні цього права - решті учасників спільної власності.

С т а т т я 118. Порядок користування жилим будинком, що є

спільною частковою власністю

Якщо учасники спільної часткової власності на жилий будинокза угодою між собою встановили порядок користування відособленимиприміщеннями будинку (квартирами, кімнатами) відповідно до часткикожного і така угода нотаріально посвідчена і зареєстрована увиконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, то вонаобов'язкова і для особи, яка згодом придбає частку в спільнійвласності на цей будинок.

С т а т т я 119. Наслідки надбудови, прибудови або

перебудови будинку, що є спільною частковою

власністю

Коли учасник спільної часткової власності на жилий будинокзбільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхомприбудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою рештиучасників і в установленому порядку, частки учасників у спільнійвласності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньомупідлягають відповідній зміні.

С т а т т я 120. ( Стаття 120 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Власність колгоспного двору

Майно колгоспного двору належить його членам на правісумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарствона присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні,жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібнийсільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.

Крім того, колгоспному дворові належать передані в йоговласність членами двору їх трудові доходи від участі вгромадському господарстві колгоспу або інше передане ними увласність двору майно, а також предмети домашнього вжитку іособистого користування, придбані на спільні кошти.

С т а т т я 121. ( Стаття 121 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Володіння, користування і розпорядження

майном колгоспного двору

Володіння, користування і розпорядження майном колгоспногодвору здійснюється за згодою всіх членів двору.

При відсутності згоди спір про володіння, користування аборозпорядження майном колгоспного двору вирішується судом запозовом будь-якого члена двору, який досяг шістнадцяти років.Особи віком від п'ятнадцяти до шістнадцяти років можуть такийпозов пред'явити за згодою своїх батьків (усиновителів) абопіклувальника, а позов в інтересах осіб, що не досягли п'ятнадцятироків, може бути пред'явлений їх батьками (усиновителями) абоопікуном.

С т а т т я 122. ( Стаття 122 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Відповідальність колгоспного двору по

зобов'язаннях його членів

По угодах, укладених главою колгоспного двору, відповідаєсвоїм майном колгоспний двір, якщо з обставин справи не випливає,що угода укладена в особистих інтересах самого глави двору.

Інші члени двору відповідають по своїх зобов'язаннях своїмособистим майном і своєю часткою в майні двору (стаття 123 цьогоКодексу), якщо з обставин справи не випливає, що угода укладена вінтересах двору.

Стягнення відшкодування за шкоду, заподіяну злочинною дієючлена колгоспного двору, може бути звернене на майно двору, якщовироком суду встановлено, що це майно придбане на кошти, здобутізлочинним шляхом, або збільшилось за рахунок цих коштів.

Перелік майна колгоспного двору, на яке не може бути зверненестягнення по претензіях кредиторів, встановлюється Цивільнимпроцесуальним кодексом Української РСР (1001-05, 1002-05,1003-05).

С т а т т я 123. ( Стаття 123 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Визначення частки в майні колгоспного двору

Частка члена колгоспного двору в майні двору визначається:

1) при виході його з складу двору без утворення нового двору(виділ);

2) при утворенні з одного двору двох і більше дворів (поділ); 3) при зверненні стягнення по особистих зобов'язаннях членадвору.

Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівностічасток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх інепрацездатних.

Частку працездатного члена двору в майні двору може бутизменшено або у її виділенні зовсім відмовлено в зв'язку знедовгочасним його перебуванням у складі двору або незначноюучастю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

С т а т т я 124. ( Стаття 124 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Виділ з колгоспного двору

При виході одного або кількох членів колгоспного двору з йогоскладу виділ частки в натурі провадиться з таким розрахунком, щобне позбавити двір необхідних для ведення його підсобногогосподарства будівель, худоби та сільськогосподарського реманенту.

При неможливості виділити належну членові двору частку майнав натурі її вартість виплачується йому грішми.

Право вимагати виділу майна при виході з складу двору маютьчлени двору, які досягли шістнадцяти років. Особи віком відп'ятнадцяти до шістнадцяти років можуть вимагати виділу за згодоюсвоїх батьків (усиновителів) або піклувальника, а в інтересахосіб, що не досягли п'ятнадцяти років, виділу можуть вимагати їхбатьки (усиновителі) або опікун.

С т а т т я 125. ( Стаття 125 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Поділ колгоспного двору

При поділі колгоспного двору його майно ділиться між дворами,що знов утворюються, відповідно до часток їх членів і зврахуванням господарських потреб кожного з дворів.

Право вимагати поділу колгоспного двору мають повнолітнічлени двору, що є членами колгоспу.

Поділ майна, належного колгоспному дворові і збереженогопісля припинення колгоспного двору, провадиться за правиламистатей 123 і 126 цього Кодексу.

С т а т т я 126. ( Стаття 126 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Втрата права на частку в майні колгоспного

двору

Працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку вмайні двору, якщо він не менше трьох років підряд не брав участісвоєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Цеправило не застосовується, якщо член двору не брав участі уведенні господарства в зв'язку з призовом на строкову військовуслужбу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.

С т а т т я 127. ( Стаття 127 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Власність господарства громадян, які

займаються індивідуальною трудовою

діяльністю у сільському господарстві

У власності господарства громадян, які займаютьсяіндивідуальною трудовою діяльністю у сільському господарстві, щогрунтується виключно на особистій праці членів господарства, кріммайна, зазначеного в статті 120 цього Кодексу, може бути робочахудоба і сільськогосподарський реманент, необхідні для обробіткуділянки землі, відведеної в користування цим громадянам.

Майно господарства громадян, які займаються індивідуальноютрудовою діяльністю у сільському господарстві, зазначене у частиніпершій цієї статті, належить їм на праві сумісної власності(стаття 112 цього Кодексу).

До відносин сумісної власності господарства громадян, якізаймаються індивідуальною трудовою діяльністю у сільськомугосподарстві, застосовуються правила статей 121-126 цього Кодексу.

В особистій власності окремих членів господарства громадян,які займаються індивідуальною трудовою діяльністю у сільськомугосподарстві, не може бути майно, зазначене в частині першій цієїстатті.

Глава 12.

ВИНИКНЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

С т а т т я 128. Момент виникнення права власності у

набувача майна за договором

Право власності (право оперативного управління) у набувачамайна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше непередбачено законом або договором.

Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так самоздача транспортній організації для відправки набувачеві і здача напошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язаннядоставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту абоіншого розпорядчого документа на речі.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 129. Предмети, що можуть бути придбані лише з

особливого дозволу

Перелік предметів, що за своїм значенням для народногогосподарства, з міркувань державної безпеки або з інших підставможуть бути придбані лише з особливого дозволу (зброя, вибухові ірадіоактивні речовини, сильнодіючі отрути, шрифти, множильніапарати тощо), а також порядок видачі цих дозволів визначаютьсязаконодавством Союзу РСР і Української РСР.

Валютні цінності: іноземна валюта (банкноти, казначейськібілети, монети); платіжні документи (чеки, векселі, акредитиви таінші) і фондові цінності (акції, облігації та інші) в іноземнійвалюті; банківські платіжні документи в карбованцях (чеки таінші), які купуються за іноземну валюту з правом обернення їх втаку валюту; дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і металиплатинової групи (паладій, іридій, родій, рутеній і осмій) убудь-якому вигляді і стані та природні дорогоцінні камені в сиромуі обробленому вигляді (алмази, брильянти, рубіни, ізумруди,сапфіри, а також перли), за винятком ювелірних та інших побутовихвиробів із цих металів і каменів, а також лому таких виробів,можуть бути предметом угод лише в порядку і межах, встановленихзаконодавством Союзу РСР.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 2422-09 від 19.08.77)

С т а т т я 130. Риск випадкової загибелі речі

Риск випадкової загибелі або випадкового зіпсуваннявідчужуваних речей переходить на набувача одночасно з виникненняму нього права власності, якщо інше не встановлене законом абодоговором.

Якщо відчужувач прострочив передачу речей або набувачпрострочив прийняття їх, риск випадкової загибелі або випадковогозіпсування несе сторона, що прострочила.

С т а т т я 131. Складові частини речі

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відділеневід неї без пошкодження і істотного знецінення речі. При переходіправа на річ складові частини її не підлягають відділенню.

С т а т т я 132. Головна річ і її приналежність

Приналежністю є річ, призначена служити головній речі ізв'язана з нею спільним господарським призначенням.

Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договоріабо в законі не встановлено інше.

С т а т т я 133. Право власності на плоди і доходи

Плоди, приплід тварин, доходи, що приносять речі, належатьвласникові речі, коли інше не встановлено законом або договоромвласника з іншою особою.

С т а т т я 134. ( Стаття 134 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Відчуження жилого будинку, що знаходиться

в сільській місцевості

Жилий будинок, що знаходиться в сільській місцевості (абочастина його), може відчужуватись громадянинові лише за умови,коли йому в установленому порядку надається в користуванняземельна ділянка при будинку, за винятком продажу будинку на знос.

С т а т т я 135. ( Стаття 135 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Наслідки безгосподарного утримання будинку

Якщо громадянин безгосподарно поводиться з належним йомубудинком, допускає його руйнування, то виконавчий комітет місцевоїРади народних депутатів може призначити власникові відповіднийстрок для ремонту будинку. Якщо громадянин без поважних причин незробить необхідного ремонту, суд за позовом виконавчого комітетурайонної, міської, районної в місті Ради народних депутатів можебезоплатно вилучити безгосподарно утримуваний будинок і передатийого у фонд місцевої Ради народних депутатів.

С т а т т я 136. Наслідки безгосподарного утримання і

незабезпечення схоронності майна, що є

пам'яткою історії та культури

Якщо громадянин безгосподарно ставиться до належного йомумайна, що є пам'яткою історії та культури, державні органи охоронипам'яток роблять власникові попередження про припиненнябезгосподарного ставлення до цього майна. Якщо власник не виконаєцієї вимоги, то за позовом зазначених органів суд може вилучити цемайно. При невідкладній необхідності забезпечення схоронностімайна, що є пам'яткою історії та культури, позов про вилученняцього майна може бути пред'явлено без попередження.

Якщо громадянин не забезпечує схоронності належного йомумайна, що є пам'яткою історії та культури, у зв'язку знеможливістю створити необхідний режим його утримання, це майноможе бути викуплено державою. Якщо громадянин не дає згоди навикуп такого майна, то за позовом державних органів охоронипам'яток суд може вилучити його у власника.

Вилучене майно, що є пам'яткою історії та культури,переходить у власність держави. Власникові відшкодовуєтьсявартість вилученого майна в розмірі, встановленому за згодоюсторін, а в разі спору - судом.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 137. Безхазяйне майно

Майно, яке не має власника або власник якого невідомий(безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішеннямвиконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів,винесеним за заявою фінансового органу.

Безхазяйне майно, що належало колгоспному дворові, надходитьу власність колгоспу, на території якого знаходиться це майно, зарішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народнихдепутатів, винесеним за заявою колгоспу.

Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана нераніше як через один рік після прийняття майна на обліквідповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної,сільської Ради народних депутатів.

Порядок виявлення та обліку безхазяйного майна визначаєтьсяМіністерством фінансів Української РСР.(із змінами, внесеними Указами ПВР від 23.11.66, N 278-11від 20.05.85)

С т а т т я 138. Знахідка

Громадянин, який знайшов загублену річ, зобов'язаний негайноповідомити про це особу, що загубила її, і повернути їй знайденуріч або заявити про знахідку і здати річ до міліції чи довиконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатів,а коли річ знайдена в установі, підприємстві або на транспорті,здати її адміністрації відповідної організації.

Адміністрація організації, якій передана знайдена річ, в разіневиявлення у двотижневий строк особи, яка загубила річ, негайноздає її до міліції чи до виконавчого комітету селищної, сільськоїРади народних депутатів. Органи транспорту зберігають і реалізуютьздані їм знайдені речі згідно з діючими на транспорті правилами.

Міліція або виконавчий комітет селищної, сільської Радинародних депутатів зобов'язані зберігати здані їм знайдені речіпротягом шести місяців. У разі виявлення протягом зазначеногостроку особи, яка загубила річ, вона їй повертається. Коли ж цяособа в зазначений строк не буде виявлена, річ безоплатнопереходить у власність держави.

Громадянин, який знайшов річ і повернув особі, що їїзагубила, або здав її в установленому порядку, має право наодержання від особи, що загубила річ, а в разі переходу речі увласність держави - від відповідної державної організаціївідшкодування витрат, зв'язаних із зберіганням і здачею речі.

С т а т т я 139. Бездоглядна худоба

Громадянин, який затримав бездоглядну або приблудну худобу,повинен негайно повідомити про це власника худоби і повернути йомухудобу або повідомити в триденний строк міліцію чи виконавчийкомітет селищної, сільської Ради народних депутатів про затриманняхудоби.

Міліція або виконавчий комітет селищної, сільської Радинародних депутатів вживає заходів до розшуку власника худоби і начас розшуку передає худобу з додержанням ветеринарних правил наутримання і в користування найближчому радгоспові або колгоспові,керівники яких не мають права відмовитись від прийняття худоби.

В разі виявлення власника робочої або великої рогатої худоби(і її молодняка) протягом шести місяців, а дрібної худоби (і їїмолодняка) протягом двох місяців з дня передачі худоби радгосповіабо колгоспові худоба повертається власникові, який зобов'язанийвідшкодувати радгоспові або колгоспові витрати по утриманню худобиз зарахуванням вигод, одержаних від користування нею.

Коли в строки, зазначені в частині третій цієї статті,власник худоби не буде виявлений, він втрачає право власності нацю худобу. В цьому разі худоба, що утримувалася в колгоспі,безоплатно переходить у власність цього колгоспу, а худоба, щоутримувалася в радгоспі, безоплатно переходить у власність державиі включається до складу майна цього радгоспу.

С т а т т я 140. Скарб

Скарб, тобто зариті в землі або приховані іншим способомвалюта СРСР, валютні та інші цінності, власник яких невідомий абов силу закону втратив на них право, повинен бути зданий особою,яка його виявила, фінансовому органові і переходить у власністьдержави.

Особі, яка виявила і здала скарб фінансовому органові,видається винагорода у розмірі двадцяти п'яти процентів вартостізданих цінностей, крім випадків, коли розкопки або розшукивідповідних цінностей входять в коло службових обов'язків особи,що здала виявлені цінності.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 141. ( Стаття 141 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Реквізиція і конфіскація

Вилучення державного майна у власника в державних абогромадських інтересах з виплатою йому вартості майна (реквізиція),а також безоплатне вилучення державного майна як санкції заправопорушення (конфіскація) допускаються лише у випадках і впорядку, встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

С т а т т я 142. ( Стаття 142 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Компенсація при знесенні жилого будинку,

належного громадянинові на праві особистої

власності, в зв'язку з вилученням земельної

ділянки

У разі знесення жилого будинку, належного громадянинові направі особистої власності, в зв'язку з вилученням земельноїділянки для державних або громадських потреб власник, крімзабезпечення його жилим приміщенням, одержує компенсаціювідповідно до чинного законодавства.

С т а т т я 143. Повернення вилучених дорогоцінних металів і коштовних каменів

Особам, у яких вилучено за постановами органів дізнання,попереднього слідства, прокуратури або суду дорогоцінні метали ікоштовні камені, що є валютними цінностями, у разі їх засудженнябез конфіскації майна, або винесення виправдувального вироку, абозакриття кримінальної справи вилучені цінності повертаються внатурі чи відшкодовується їх вартість відповідно до законодавстваСоюзу РСР.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

Глава 13.

ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

С т а т т я 144. ( Стаття 144 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Витребування майна власником з чужого

незаконного володіння

Власник має право витребувати своє майно з чужого незаконноговолодіння.

С т а т т я 145. Витребування майна власником від

добросовісного набувача

Якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права йоговідчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати(добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майновід набувача лише в разі, коли майно загублене власником абоособою, якій майно було передане власником у володіння, абовикрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхомпоза їх волею.

Витребування майна з підстав, зазначених у частині першійцієї статті, не допускається, якщо майно було продано в порядку,встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно набуто безоплатно від особи, яка не мала правайого відчужувати, власник вправі витребувати майно в усіхвипадках.

С т а т т я 146. ( Стаття 146 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Витребування неправомірно відчуженого

державного і громадського майна

Державне майно, а також майно колгоспів, інших кооперативнихта інших громадських організацій, неправомірно відчужене яким бито не було способом, може бути витребуване відповіднимиорганізаціями від будь-якого набувача.

С т а т т я 147. Витребування грошей і цінних паперів

Гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть бутивитребувані від добросовісного набувача (стаття 145 цьогоКодексу).

С т а т т я 148. Розрахунки при поверненні речей з

незаконного володіння

Витребуючи майно з чужого незаконного володіння (стаття 144цього Кодексу), власник вправі також вимагати від особи, яка зналаабо повинна була знати, що її володіння незаконне (недобросовіснийволоділець), повернення або відшкодування всіх доходів, які цяособа здобула або повинна була здобути за весь час володіння; віддобросовісного ж володільця - всіх доходів, що він здобув іповинен був здобути з того часу, коли він дізнався або повинен бувдізнатись про неправомірність володіння або одержав повістку запозовом власника про повернення майна. Володілець, якдобросовісний, так і недобросовісний, в свою чергу має правовимагати від власника відшкодування зроблених ним необхіднихвитрат на майно з того часу, з якого власникові належать доходивід майна.

Добросовісний володілець має право залишити за собою зробленіним поліпшення, якщо вони можуть бути відділені без пошкодженняречі. Якщо відділити поліпшення неможливо, добросовіснийволоділець має право вимагати відшкодування зроблених наполіпшення витрат, але не більше розміру збільшення вартості речі.

С т а т т я 149. ( Стаття 149 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Захист прав власника від порушень,

не поєднаних з позбавленням володіння

Власник може вимагати усунення всяких порушень його прав, хочби ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння.

С т а т т я 150. ( Стаття 150 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Захист прав володільця, який не є власником

Права, передбачені статтями 144-149 цього Кодексу, належатьтакож особі, яка хоч і не є власником, але володіє майном в силузакону або договору.

Р о з д і л III

ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Глава 14.

ВИНИКНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

С т а т т я 151. Поняття зобов'язання і підстави його

виникнення

В силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинитина користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передатимайно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися відпевної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконанняйого обов'язку.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав,зазначених у статті 4 цього Кодексу.

С т а т т я 152. Зміст зобов'язань, що виникають з актів

планування

Зміст зобов'язання, що виникло безпосередньо з актупланування народного господарства, визначається цим актом.

Зміст договору, що укладається на підставі державногозамовлення, повинен відповідати цьому замовленню.(із змінами, внесеними Указом ПВР N 5095-11 від 24.12.87)

С т а т т я 153. Укладення договору

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібнійу належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за закономабо необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови,щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

С т а т т я 154. Форма договору

Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хочби за законом для даного виду договорів ця форма і непотребувалась.

Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бутиукладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхомскладання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхомобміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписанимистороною, яка їх надсилає.

В передбачених законом випадках договір може бути укладенийшляхом прийняття до виконання замовлення.

С т а т т я 155. Укладення договору за пропозицією,

зробленою з зазначенням строку для

відповіді

Коли пропозицію укласти договір зроблено з зазначенням строкудля відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яказробила пропозицію, одержала від іншої сторони відповідь проприйняття пропозиції протягом цього строку.

С т а т т я 156. Укладення договору за пропозицією,

зробленою без зазначення строку для

відповіді

Коли пропозиція укласти договір зроблена усно без зазначеннястроку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо другасторона негайно заявила особі, яка зробила пропозицію, проприйняття цієї пропозиції.

Якщо така пропозиція зроблена в письмовій формі, договірвважається укладеним, коли відповідь про прийняття пропозиціїодержана протягом нормально необхідного для цього часу.

С т а т т я 157. Відповідь про згоду на укладення договору,

одержана з запізненням

Якщо з одержаної з запізненням відповіді про згоду укластидоговір видно, що відповідь була надіслана своєчасно, вонавизнається такою, що запізнилася, лише в тому разі, коли особа,яка зробила пропозицію, негайно повідомить другій стороні проодержання відповіді з запізненням. В цьому разі відповідьвважається новою пропозицією.

С т а т т я 158. Відповідь про згоду укласти договір на

інших умовах

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж булозапропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і в тойже час новою пропозицією.

Якщо при укладенні договорів між державними, кооперативнимита іншими громадськими організаціями виникають розбіжності, щопідлягають розгляду судом, арбітражем або третейським судом(стаття 159 цього Кодексу), правила цієї статті не застосовуються.(із змінами, внесеними Законом N 1736-08 від 5.06.73)

С т а т т я 159. Розв'язання переддоговірних спорів

Розбіжності, що виникають при укладенні договору, якийгрунтується на обов'язковому для обох сторін державномузамовленні, розв'язуються судом, якщо хоча б однією з сторін єколгосп, міжколгоспне, державно-колгоспне підприємство,організація, об'єднання, і відповідним арбітражем (третейськимсудом), якщо сторонами є державні, кооперативні та інші громадськіорганізації (крім колгоспів, міжколгоспних, державно-колгоспнихпідприємств, організацій, об'єднань), оскільки законом невстановлено інше.

Розбіжності між названими організаціями, що виникають приукладенні договору, який не грунтується на обов'язковому для обохсторін державному замовленні, можуть розв'язуватися відповідносудом або арбітражем, якщо це спеціально передбачено законом абопогодженням сторін.(із змінами, внесеними Указами ПВР N 278-11 від 20.05.85,N 5095-11 від 24.12.87)

С т а т т я 160. Договір на користь третьої особи

Якщо особа, яка уклала договір, обумовила виконаннязобов'язання, що виникло з договору, третій особі, то, якщо іншене передбачено в договорі і не випливає з його змісту, виконанняможе вимагати як особа, що уклала договір, так і третя особа, накористь якої виговорено виконання.

Якщо третя особа відмовилась від права, наданого їй задоговором, то особа, що уклала договір, може скористатися цимправом, коли це не суперечить змістові договору.

Глава 15.

ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

С т а т т я 161. Загальні умови виконання зобов'язань

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і вустановлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування,договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог,що звичайно ставляться.

С т а т т я 162. Недопустимість односторонньої відмови від

виконання зобов'язання

Одностороння відмова від виконання зобов'язання іодностороння зміна умов договору не допускається, за виняткомвипадків, передбачених законом.

С т а т т я 163. Виконання зобов'язань частинами

Кредитор вправі не приймати виконання зобов'язання частинами,якщо інше не передбачено законом, актом планування, договором абоне випливає з суті зобов'язання.

С т а т т я 164. Покладення виконання зобов'язання на третю особу

Виконання зобов'язання, що виникло з договору, може бутипокладене в цілому або в частині на третю особу, якщо цепередбачено встановленими правилами, а так само якщо третя особазв' язана з однією з сторін адміністративною підлеглістю абовідповідним договором.

У цьому разі відповідальність за невиконання або неналежневиконання зобов'язання несе сторона за договором, з якого воновиникло, якщо законодавством Союзу РСР і Української РСР непередбачено, що відповідальність несе безпосередній виконавець.

Якщо з закону, договору або з суті зобов'язання не випливаєобов'язок боржника виконати зобов'язання особисто, кредиторповинен прийняти виконання, запропоноване за боржника третьоюособою.

С т а т т я 165. Невизначеність строку виконання

зобов'язання

Якщо строк виконання зобов'язання не встановлений абовизначений моментом витребування, кредитор вправі вимагативиконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.

Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строкз дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайноговиконання не випливає із закону, договору або із змістузобов'язання.

С т а т т я 166. Дострокове виконання зобов'язання

Боржник вправі виконати зобов'язання до строку, якщо інше невипливає із закону, договору або змісту зобов'язання.

Дострокове виконання зобов'язань між державними,кооперативними та іншими громадськими організаціями допускається увипадках, якщо це передбачено законом або договором, а також зазгодою кредитора.

С т а т т я 167. Місце виконання зобов'язання

Зобов'язання повинно бути виконане в тому місці, якезазначено в законі, договорі, акті планування, на підставі якоговиникло зобов'язання, або виходячи з суті зобов'язання.

Якщо місце виконання зобов'язання не визначене, виконанняповинно бути проведене:

1) по зобов'язанню передати будівлю - за місцем знаходженнябудівлі;

2) по грошових зобов'язаннях (крім грошових зобов'язаньдержавних, кооперативних та інших громадських організацій) - замісцем проживання кредитора в момент виникнення зобов'язання, аякщо кредитор в момент виконання зобов'язання змінив місцепроживання і повідомив про це боржника, то в новому місціпроживання кредитора з віднесенням за рахунок кредитора всіхвитрат, зв'язаних із зміною місця виконання;

3) по всіх інших зобов'язаннях - за місцем проживанняборжника, а якщо боржником є юридична особа - за місцем їїзнаходження (стаття 30 цього Кодексу).

С т а т т я 168. Виконання грошового зобов'язання між

організаціями

Платежі по грошових зобов'язаннях між державними,кооперативними та іншими громадськими організаціями, якщо інше невстановлено законодавством Союзу РСР, провадяться через Державнийбанк СРСР та інші кредитні установи в порядку, що визначаєтьсязаконодавством Союзу РСР.

С т а т т я 169. Валюта грошових зобов'язань

Грошові зобов'язання повинні бути виражені і підлягаютьоплаті в радянській валюті.

Вираження і оплата грошових зобов'язань в іноземній валютідопускається лише у випадках і в порядку, встановленихзаконодавством Союзу РСР.

С т а т т я 170. Проценти

Проценти по грошових та інших зобов'язаннях не допускаються,за винятком операцій кредитних установ, зобов'язань по зовнішнійторгівлі та інших випадків, зазначених у законі.

С т а т т я 171. Виконання взаємних зобов'язань

Взаємні зобов'язання за договором повинні виконуватисяодночасно, якщо з закону, договору або змісту зобов'язання невипливає інше.

С т а т т я 172. Виконання альтернативного зобов'язання

Боржникові, зобов'язаному виконати одну з двох або кількохдій, належить право вибору, якщо з закону, договору, або змістузобов'язання не випливає інше.

С т а т т я 173. Виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників

Якщо в зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів абокілька боржників, то кожний з кредиторів має право вимагативиконання, а кожний з боржників повинен виконати зобов'язання врівній частці з іншими, якщо інше не випливає з закону абодоговору.

В зобов'язанні, яке виникло з часткових договорів міжсоціалістичними організаціями, право кредитора вимагати виконанняі обов'язок боржника виконати зобов'язання визначаються в частках,що встановлюються договором.

С т а т т я 174. Солідарні зобов'язання

Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають, якщовони передбачені договором або встановлені законом, зокрема принеділимості предмета зобов'язання.

С т а т т я 175. Солідарний обов'язок боржників

При солідарному обов'язку боржників кредитор вправі вимагативиконання як від усіх боржників разом, так і від кожного з нихокремо, причому як повністю, так і в частині боргу.

Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного зсолідарних боржників, має право вимагати недоодержане з рештисолідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, покизобов'язання не погашено повністю.

Виконання солідарного зобов'язання повністю одним з боржниківзвільняє решту боржників від виконання кредиторові.

Боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має правозворотної вимоги (регрес) до кожного з решти боржників у рівнійчастці, якщо інше не встановлено законом або договором. Несплаченеодним з співборжників боржникові, який виконав солідарнезобов'язання, припадає в рівній частці на нього і на рештуспівборжників.

С т а т т я 176. Солідарні вимоги кредиторів

При солідарності вимоги кожний з солідарних кредиторів маєправо пред'явити до боржника вимогу в повному обсязі.

Виконання зобов'язання повністю одному з солідарнихкредиторів звільняє боржника від виконання іншим кредиторам.

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника,зобов'язаний відшкодувати іншим кредиторам частки, що їм належать,коли інше не випливає з відносин між ними.

С т а т т я 177. Виконання грошового зобов'язання внесенням боргу в депозит

В разі відсутності кредитора, а також в разі ухилення йоговід прийняття виконання або іншого прострочення з його боку, атак само при відсутності представника недієздатного кредитораборжник по грошовому зобов'язанню або по зобов'язанню передатицінні папери має право внести належні з нього гроші або цінніпапери в депозит державної нотаріальної контори або приватногонотаріуса, які повідомляють про це кредитора.

Внесення грошей або цінних паперів у депозит державноїнотаріальної контори або приватного нотаріуса вважаєтьсявиконанням зобов'язання.