• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Цивільний процесуальний кодекс України (ст.123 - ст.288)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.07.1963 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 18.07.1963
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 18.07.1963
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
на акти і дії службових осіб органів дізнання, попередньогослідства, прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено іншийпорядок оскарження;
на акти і дії об'єднань громадян, які відповідно до закону,статуту (положення) належать до їх внутріорганізаційної діяльностіабо їх виключної компетенції.
Стаття 248-4. Подання скарги
Скаргу може бути подано безпосередньо до суду або до судупісля оскарження до органу, службової особи вищого рівня повідношенню до того органу, службової особи, що постановили рішеннячи здійснили дії або допустили бездіяльність.
Скарга подається за місцезнаходженням суб'єкта оскарження. Подання скарги до суду зупиняє виконання оскарженого акта.Про подання скарги суд повідомляє державний орган, юридичну числужбову особу не пізніше наступного дня після її прийняття.
Стаття 248-5. Строки для звернення із скаргою
Скаргу може бути подано в суд:
у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли громадяниндізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чисвобод;
у місячний строк з дня одержання громадянином письмовоївідповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовоюособою вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи,що постановили рішення чи здійснили дії або допустилибездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після поданняскарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмовоївідповіді.
Пропущений строк для подання скарги може бути поновленосудом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин.
Стаття 248-6. Розгляд скарги
Скарга розглядається у десятиденний строк у відкритомусудовому засіданні з участю заявника (громадянина, який подавскаргу) і службової особи, представника державного органу чиюридичної особи, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються.
Якщо заявник або службова особа не можуть з'явитися до суду зповажних причин, справу може бути розглянуто з участю їхпредставників. Неявка в судове засідання з неповажних причин осіб,зазначених у частині першій цієї статті, або їх представників не єперешкодою для розгляду скарги, проте суд може визнати їх явкуобов'язковою.
У судовому засіданні можуть брати участь представникигромадських організацій і трудових колективів.
Відмова представника громадської організації чи трудовогоколективу від скарги, поданої ними на прохання заявника, не єпідставою для закриття провадження у справі, якщо заявник вимагаєрозгляду скарги по суті.
Якщо суд встановить, що особа, рішення чи дія якоїоскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає доучасті в справі службову особу, до компетенції якої входитьвирішення питання про усунення порушення прав і свобод заявника.
Якщо при розгляді скарги буде встановлено, що державний органчи юридична особа, рішення чи дії яких оскаржуються, припинилисвою діяльність, суд залучає до участі у справі їхправонаступників, а за їх відсутності - орган, до компетенціїякого входить вирішення питання про усунення порушення прав ісвобод заявника.
Суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору проправо, який розглядається у порядку позовного провадження, залишаєскаргу без розгляду і роз'яснює заявнику його право напред'явлення позову на загальних підставах.
Стаття 248-7. Рішення суду по скарзі
За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення.
При встановленні обгрунтованості скарги суд визнаєоскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними ізобов'язує державний орган, юридичну чи службову особузадовольнити вимогу заявника і усунути порушення, скасовуєпокладений на нього обов'язок чи застосовані до нього заходивідповідальності або іншим шляхом поновлює його порушені права чисвободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії було вчинено відповідно дозакону, в межах повноважень державного органу, юридичної абослужбової особи і права чи свободи заявника не було порушено, судпостановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.
При задоволенні скарги суд може допустити негайне виконаннярішення.
Рішення суду по справі може бути оскаржено.
Стаття 248-8. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги
Витрати, пов'язані з розглядом скарги, включаючи й витратидля надання юридичної допомоги, а також витрати, пов'язані зпоїздками, покладаються судом на заявника, якщо було постановленорішення про відмову у задоволенні його скарги, або на державнийорган, юридичну чи службову особу, якщо було постановлено рішенняпро задоволення скарги заявника.
Стаття 248-9. Виконання рішення суду
Рішення суду по скарзі надсилається не пізніше десяти днівпісля набрання ним законної сили відповідному державному органу,юридичній чи службовій особі для виконання, а також заявнику.
Про виконання рішення державний орган, юридична чи службоваособа повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк здня одержання рішення суду.
Стаття 248-10. Відповідальність за невиконання рішення суду
У разі невиконання рішення по справі державним органом,юридичною чи службовою особою у визначений строк винні в цьомуособи несуть відповідальність згідно зі статтею 417 цього Кодексу.
Навмисне невиконання службовою особою рішення суду абоперешкоджання його виконанню тягнуть за собою кримінальнувідповідальність згідно зі статтею 176-4 Кримінального кодексуУкраїни ( 2002-05 ).
( Кодекс доповнено главою 31-А згідно з Указом ПВР N 5803-11 від25.04.88, в редакції Закону N 403/95-ВР від 31.10.95 )
Глава 31-Б
Скарги на рішення, прийняті відносно
релігійних організацій
Стаття 248-11. Рішення державних органів, прийняті відносно
релігійних організацій, що можуть бути
оскаржені в судовому порядку
У судовому порядку можуть бути оскаржені рішення державнихорганів з питань:
перевищення встановленого законом строку прийняття рішень прореєстрацію статутів (положень) релігійних організацій;
відмови в реєстрації статутів (положень) релігійнихорганізацій;
володіння та користування культовими будівлями та майном.
( Стаття 248-11 в редакції Закону N 2295-12 від 23.04.92 )
Стаття 248-12. Подання скарги
Скаргу може бути подано в суд громадянами - засновникамирелігійної організації у разі відмови в її реєстрації аборелігійною організацією, права якої порушено.
Скарги на рішення місцевих державних органів подаються доВерховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського іСевастопольського міських судів, а на рішення державного органуУкраїни у справах релігій - до Верховного Суду України.
Скаргу може бути подано в суд у місячний строк, обчислюванийз дня прийняття рішення державним органом.
( Стаття 248-12 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2295-12від 23.04.92, N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 248-13. Розгляд скарги
Скаргу на рішення відповідного державного органу суд повиненрозглянути в десятиденний строк у відкритому засіданні за участюгромадян-засновників чи їх представників або представниківрелігійної організації та представника державного органу, рішенняякого оскаржується. Неявка в судове засідання зазначених осіб неперешкоджає розгляду скарги.
( Стаття 248-13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2295-12від 23.04.92 )
Стаття 248-14. Рішення суду по скарзі
Якщо суд визнає, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннямвимог закону, він постановляє рішення, яким зобов'язуєвідповідний державний орган усунути допущене порушення.
Якщо суд встановить, що оскаржуване рішення прийнятовідповідно до закону, він постановляє рішення про відмову взадоволенні скарги.
Рішення суду по скарзі надсилається до державного органу, щоприйняв рішення, та заявникові.
( Стаття 248-14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2295-12від 23.04.92 )
( Кодекс доповнено главою 31-Б згідно з Указом ПВР N 659-12 від28.01.91 )
Глава 31-В
Заява прокурора про визнання незаконними правового
акта органу, рішення чи дії службової особи
Стаття 248-15. Подача заяви прокурором
Прокурор має право звернутися до суду із заявою про визнаннянезаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи,крім акта, перевірку законності якого віднесено до компетенціїКонституційного Суду України.
Заява подається в разі відхилення протесту прокурора впорядку загального нагляду або якщо протест не був розглянутийслужбовою особою чи органом у десятиденний строк після йогонадходження.
Подача заяви зупиняє дію правового акта.
Суддя відмовляє у прийнятті заяви прокурора, якщо вона маєбути розглянута в порядку позовного провадження.
Стаття 248-16. Строки для звернення прокурора до суду
Заяву до суду може бути подано прокурором протягомп'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхиленняпротесту або якщо він не був розглянутий у встановленийдесятиденний строк.
Стаття 248-17. Підсудність справ, які розглядаються за
заявою прокурора
Заява прокурора подається до районного (міського) суду,відповідного військового суду за місцерозташуванням органу чироботи службової особи, акт яких було опротестовано.
( Стаття 248-17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4018-12від 24.02.94 )
Стаття 248-18. Порядок судового розгляду заяви прокурора
Заява прокурора розглядається суддею одноособово вдесятиденний строк з дня її надходження у відкритому судовомузасіданні з участю прокурора і представника органу чи службовоїособи, які прийняли рішення про відхилення протесту або нерозглянули протест у встановлений строк після його надходження.
Неявка у судове засідання без поважних причин представникаоргану, службової особи не перешкоджає розглядові заяви прокурора,проте суддя може визнати їх явку обов'язковою.
Суддею повинні бути досліджені матеріали, які стали підставоюдля принесення протесту та його відхилення органом або службовоюособою, необхідні документи та інші докази.
Стаття 248-19. Рішення суду
Суддя, встановивши, що опротестовані акт органу, рішення чидія службової особи не відповідають вимогам закону, постановляєрішення про задоволення заяви, визнання акта органу, рішення чидії службової особи незаконними та про їх скасування і стягненнясудових витрат з службової особи, яка видала незаконний акт.
Якщо буде встановлено, що опротестовані акт органу, рішеннячи дія службової особи не суперечать вимогам закону, суддяпостановляє рішення про відмову у задоволенні заяви.
( Кодекс доповнено главою 31-В згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Глава 32
Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках,
самооподаткуванню сільського населення і державному
обов'язковому страхуванню
( Назва глави 32 в редакції Указу ПВР N 2994-10 від 11.01.82 )
Стаття 249. Подання заяви
Заява про стягнення з громадян недоїмки по податках,самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковомустрахуванню подається відповідно фінансовим відділом виконавчогокомітету районної, міської або районної в місті Ради народнихдепутатів, або виконавчим комітетом селищної чи сільської Радинародних депутатів, або органом державного страхування в суд замісцем проживання недоїмника чи місцем знаходження його майна.
( Стаття 249 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 2994-10 від 11.01.82 )
Стаття 250. Зміст заяви
В заяві повинно бути зазначено: прізвище, ім'я і по батьковінедоїмника та місце його проживання; закон, на підставі якогогромадянин притягнений до сплати відповідних платежів, сумаплатежів і строки їх сплати, сума недоїмки, що підлягає стягненню,пені і строк платежу, по якому утворилась недоїмка.
До заяви повинні бути додані: копія платіжного повідомлення,страхового свідоцтва або виписка з особистого рахунку недоїмника ззазначенням часу вручення йому платіжного документа, розміру істроку платежу; виписка з постанови загальних зборів громадян пропроведення самооподаткування і суму самооподаткування, акт описумайна недоїмника, а при відсутності у недоїмника майна, на яке зазаконом може бути звернено стягнення, - акт про відсутність майна;довідка від інших осіб про належні з них недоїмникові грошові сумипри відсутності майна або недостатності його для погашеннянедоїмки.
( Стаття 250 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2994-10від 11.01.82 )
Стаття 251. Розгляд заяви
При розгляді справи суд повинен перевірити: чи передбаченийзаконом даний вид платежу; чи є законні підстави для стягнення згромадянина даного платежу; чи додержано органами стягненнявстановленого законом порядку притягнення громадянина до платежу;чи взято до уваги органами стягнення пільги в разі, якщо зазаконом громадянин має право на них.
Якщо у суду виникнуть сумніви в правильності обчисленнярозміру платежу, він своєю ухвалою зупиняє провадження у справі інадсилає матеріал органові стягнення для перевірки. Провадження усправі відновлюється після перерахунку платежу органом стягненняабо підтвердження заяви про стягнення його вищестоящим органом.
( Стаття 251 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2994-10від 11.01.82 )
Стаття 252. Рішення суду по заяві
Суд, встановивши, що вимога про стягнення недоїмки єзаконною, постановляє рішення про вилучення у недоїмника майназгідно з поданим у суд актом опису, а в разі відсутності майна абонедостатності цього майна для погашення недоїмки - про зверненнястягнення на грошові суми, які недоїмникові належить одержати відінших осіб.
Якщо до акта опису включено майно, на яке за законом не можебути звернуто стягнення, суд вилучає з акта опису це майно.
Якщо суд встановить, що вимога про стягнення недоїмки єнезаконною, він відмовляє в задоволенні заявленої вимоги.
( Стаття 252 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2494-10від 11.01.82 )
Стаття 253. Виконання рішення
Виконання рішення суду про стягнення недоїмки провадитьсявідповідним органом стягнення за правилами, встановленимизаконодавством України.
( Стаття 253 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2494-10від 11.01.82; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
В. Окреме провадження
Глава 33
Загальні положення
Стаття 254. Справи, розглядувані судом в порядку
окремого провадження
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи:
1) про визнання громадянина обмежено дієздатним чинедієздатним;
2) про визнання громадянина безвісно відсутнім чи прооголошення громадянина померлим;
2-1) про усиновлення дітей, які проживають на територіїУкраїни;
3) про встановлення неправильності запису в актахгромадянського стану;
4) про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
5) про відновлення прав на втрачені цінні папери напред'явника;
6) про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні.
( Стаття 254 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3764-08від 25.04.75, N 1461-10 від 23.01.81, Законом N 329/96-ВР від12.07.96 )
Стаття 255. Порядок розгляду справ окремого провадження
Справи, перелічені в статті 254 цього Кодексу, розглядаютьсясудом за правилами цього Кодексу з винятками і доповненнями,зазначеними в главах 34-39 цього Кодексу.
Справи окремого провадження суд розглядає з участю заявника ізаінтересованих осіб, органів державного управління, державнихпідприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативнихорганізацій, їх об'єднань, інших громадських організацій.
Якщо при розгляді справи порядком окремого провадженнявиникне спір про право, підвідомчий судам, суд залишає заяву безрозгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони вправі податипозов на загальних підставах.
Справи, перелічені у статті 254 цього Кодексу, вирішуютьсясуддею одноособово. Справи про визнання громадянина недієздатнимі про усиновлення дітей у разі скасування рішення, постановленогоодноособово суддею, а також у випадках, передбачених частинамидругою і третьою статті 124-1, розглядаються у колегіальномускладі суду.
( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 3129-12 від22.04.93, N 329/96-ВР від 12.07.96 )
Глава 34
Визнання громадянина обмежено дієздатним
чи недієздатним
Стаття 256. Підсудність
Справа про визнання громадянина обмежено дієздатним внаслідокзловживання спиртними напоями або наркотичними засобами чинедієздатним внаслідок психічної хвороби або недоумства може бутирозпочата за заявою членів його сім'ї, профспілок та іншихгромадських організацій, прокурора, органів опіки і піклування,психіатричного лікувального закладу.
Заява про визнання громадянина обмежено дієздатним чинедієздатним подається до суду за місцем проживання цьогогромадянина, а якщо він перебуває на лікуванні у психіатричномулікувальному закладі, то за місцем знаходження лікувальногозакладу.
( Стаття 256 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4452-11від 21.08.87 )
Стаття 257. Зміст заяви
В заяві про визнання громадянина обмежено дієздатним повиннібути викладені обставини, що стверджують дії, внаслідок якихгромадянин, який зловживає спиртними напоями або наркотичнимизасобами, ставить себе і свою сім'ю в тяжке матеріальне становище.
В заяві про визнання громадянина недієздатним повинні бутивикладені обставини, що свідчать про психічну хворобу абонедоумство, внаслідок чого особа не може розуміти значення своїхдій або керувати ними.
( Стаття 257 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4452-11від 21.08.87 )
Стаття 258. Призначення експертизи у справах про визнання
громадян недієздатними
Суддя в порядку підготовки справи до розгляду при наявностідостатніх даних про психічну хворобу або недоумство громадянинапризначає для визначення його психічного станусудово-психіатричну експертизу.
У виняткових випадках, коли особа, відносно якої порушеносправу про визнання її недієздатною, явно ухиляється відпроходження експертизи, суд в судовому засіданні за участюпрокурора і психіатра може винести ухвалу про примусовенаправлення громадянина на судово-психіатричну експертизу.
( Стаття 258 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 2135-08 від 15.10.73 )
Стаття 259. Розгляд справи
Справи про визнання громадянина обмежено дієздатним чинедієздатним суд розглядає з обов'язковою участю представниківорганів опіки та піклування. Питання про виклик громадянина, щодоякого розглядається справа, вирішується в кожному випадку судом зурахуванням стану його здоров'я.
Судові витрати по провадженню справи про визнання громадянинанедієздатним або обмежено дієздатним відносяться за рахунокдержави.
Суд, встановивши, що заявник діяв несумлінно, з метоюпозбавити дієздатності або обмежити дієздатність психічноздорового громадянина, стягує з заявника всі судові витрати.
( Стаття 259 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 260. Рішення суду
Рішення суду про визнання громадянина обмежено дієздатним чинедієздатним після набрання ним законної сили надсилаєтьсяорганові опіки та піклування. Воно є підставою для призначенняобмежено дієздатному піклувальника, а недієздатному - опікуна.
Скасування обмеження дієздатності громадянина, який припинивзловживання спиртними напоями або наркотичними засобами (стаття15 Цивільного кодексу України ( 1540-06 )), здійснюється рішеннямсуду за заявою самого громадянина, його піклувальника абоустанов, організацій та осіб, зазначених у статті 256 цьогоКодексу, а також з власної ініціативи суду.
Поновлення громадянина в дієздатності у разі його видужанняабо значного поліпшення здоров'я (стаття 16 Цивільного кодексуУкраїни) здійснюється рішенням суду на підставі відповідноговисновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна абоустанов, організацій та осіб, зазначених у статті 256 цьогоКодексу, а також з власної ініціативи суду.
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилаєтьсяорганові опіки та піклування. Воно є підставою для зняттявстановлених над громадянином опіки чи піклування.
( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2135-08від 15.10.73, N 4452-11 від 21.08.87 )
Глава 35
Визнання громадянина безвісно відсутнім
або оголошення його померлим
Стаття 261. Підсудність
Справи про визнання громадянина безвісно відсутнім або прооголошення громадянина померлим розглядаються районним (міським)судом за місцем проживання заявника.
Стаття 262. Зміст заяви
В заяві повинно бути зазначено: для якої мети необхіднозаявникові визнати громадянина безвісно відсутнім або оголоситийого померлим; обставини, що стверджують безвісну відсутністьгромадянина, або обставини, що загрожували громадянинові, якийпропав без вісті, або які дають підставу припустити його загибельвід певного нещасного випадку.
Стаття 263. Підготовка справи до розгляду
Суддя в порядку підготовки справи до розгляду з'ясовує осіб(родичів, співробітників та ін.), які можуть дати відомості провідсутнього, а також запитує відповідні організації за останніммісцем проживання відсутнього (домоуправління, органи внутрішніхсправ або виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів) іза останнім місцем його роботи про наявність відомостей щодовідсутнього.
Одночасно районний (міський) суд вживає заходів через органиопіки і піклування щодо призначення опікуна для охорони майнавідсутнього, а якщо потрібно, то і для управління цим майном.
( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 264. Розгляд справи
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначениху заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, іпостановляє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнімабо про оголошення його померлим.
Після того як рішення про оголошення громадянина померлимнабере законної сили, суд надсилає рішення органові запису актівгромадянського стану, що є в районі діяльності суду, дляреєстрації смерті громадянина, а також до нотаріальної контори абооргану, що виконує нотаріальні дії, для вжиття заходів по охороніспадкового майна.
Стаття 265. Дії суду в разі з'явлення громадянина, що був
визнаний безвісно відсутнім або оголошений
померлим
Якщо з'явиться громадянин, якого визнано безвісно відсутнімабо оголошено померлим, районний (міський) суд, одержавшивідповідну заяву, призначає справу до слухання з участю цьогогромадянина, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовуєсвоє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім або прооголошення його померлим.
Копію рішення суд надсилає відповідному органові запису актівгромадянського стану для анулювання запису про смерть, а такожорганам опіки та піклування для зняття опіки над майномгромадянина, який повернувся.
( Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Глава 35-А
Усиновлення дітей, які проживають на території України,
громадянами України та іноземними громадянами
Стаття 265-1. Підсудність
Справи про усиновлення дітей, які проживають на територіїУкраїни, розглядаються районним (міським) судом за місцемпроживання усиновлюваної дитини або за місцем проживання заявника(заявників).
Стаття 265-2. Зміст і форма заяви
Заява про усиновлення дитини подається громадянами України таіноземними громадянами до суду в письмовій формі і повиннамістити:
назву суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, побатькові, місце проживання заявника (заявників), а також прізвище,ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання,клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місцянародження дитини та запис заявника або заявників батьками дитини,обізнаність про стан здоров'я дитини.
До заяви додається висновок органу опіки і піклування продоцільність усиновлення та відповідність інтересам дитини, а уразі усиновлення дитини одним з подружжя також письмова згода наце другого з подружжя. Іноземними громадянами до заяви додаєтьсятакож дозвіл Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освітиУкраїни.
Стаття 265-3. Підготовка справи до розгляду
Суддя в порядку підготовки справи про усиновлення до розглядувирішує питання про участь в ній як заінтересованих осібвідповідних органів опіки і піклування, а в справах, порушених зазаявами іноземних громадян, - Центру по усиновленню дітей приМіністерстві освіти України.
Відповідним органом опіки і піклування або Центром поусиновленню при Міністерстві освіти України до суду подаютьсядокументи, що підтверджують доцільність усиновлення, зокрема:висновок, виданий відповідним компетентним органом за місцемпроживання заявника (заявників), про можливість бути усиновителем,медичні довідки про стан здоров'я заявника (заявників) таусиновлюваної дитини, довідка про заробіток та інші доходи, копіясвідоцтва про шлюб (для одружених), копії паспортів, відомості прожитлово-побутові умови усиновителів. У справах, порушенихзаявниками, які є іноземними громадянами, крім того додаються:дозвіл компетентного органу країни усиновителя на в'їзд і постійнепроживання усиновлюваної дитини, нотаріально засвідченезобов'язання усиновителя про надання представникам дипломатичноїустанови України за кордоном інформації про усиновлену дитину таможливості спілкування з нею. Документи оформляються відповідно довимог, передбачених законодавством України.
Стаття 265-4. Розгляд справи
Суд розглядає справу про усиновлення за обов'язковою участюзаявника (заявників), з викликом заінтересованих осіб та іншихосіб, яких суд визнає за потрібне допитати.
Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках,передбачених статтею 112 Кодексу про шлюб та сім'ю України( 2006-07 ), суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.
Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в томучислі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода єнеобхідною.
Стаття 265-5. Рішення суду
За результатами розгляду заяви про усиновлення судпостановляє рішення.
У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частинірішення про усиновлення дитини заявником (заявниками).
За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання прозміну імені, прізвища та по батькові, дати та місця народженняусиновленої дитини, про запис усиновителів батьками дитини.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення,відносяться на рахунок заявника (заявників).
Усиновлення виникає з часу набрання судовим рішенням законноїсили. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитиникопія рішення суду надсилається до відділу реєстрації актівгромадянського стану за місцем винесення рішення, а в справах проусиновлення дітей іноземними громадянами - також до Центру поусиновленню дітей при Міністерстві освіти України.
( Кодекс доповнено главою 35-А згідно із Законом N 329/96-ВР від12.07.96 )
Глава 36
Встановлення неправильності запису в актах
громадянського стану
( Назва глави 36 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10 від 23.01.81 )
Стаття 266. Підвідомчість
Справи про встановлення неправильності запису в актахгромадянського стану, якщо органи запису актів громадянськогостану при відсутності спору про право цивільне відмовились внестивиправлення в зроблений запис, підвідомчі районному (міському)судові.
( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 267. Підсудність
Заява про встановлення неправильності запису в актахгромадянського стану подається до суду за місцем проживаннязаявника.
( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 268. Зміст заяви
В заяві повинно бути зазначено: в чому саме полягаєнеправильність запису в актах громадянського стану, коли і якиморганом запису актів громадянського стану було відмовлено увиправленні запису.
( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 269. Розгляд справи
Суд розглядає справу про виправлення запису в актахгромадянського стану з викликом заявника.
( Стаття 269 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 270. Рішення суду
Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в актахгромадянського стану, після того як воно набере законної сили, єпідставою для виправлення такого запису органами запису актівгромадянського стану.
( Стаття 270 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Глава 37
Встановлення фактів, що мають юридичне значення
Стаття 271. Підвідомчість
Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення,зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян,розглядаються судовим порядком, коли діючим законодавством непередбачено іншого порядку їх встановлення, а також принеможливості одержання заінтересованими особами відповіднихдокументів чи при неможливості відновлення загублених абознищених документів, що посвідчують ці факти.
Стаття 272. Підсудність
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення,розглядають районні (міські) суди по заявах громадян за місцем їхпроживання.
Стаття 273. Справи про встановлення фактів, що мають
юридичне значення, розглядувані судом
Суд розглядає справи про встановлення:
1) родинних відносин громадян;
2) перебування громадянина на утриманні;
3) каліцтва на виробництві або у зв'язку з виконаннямдержавних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно дляпризначення пенсії або одержання допомоги по соціальномустрахуванню;
4) реєстрації усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу,народження і смерті;
5) перебування у фактичних шлюбних відносинах у встановленихзаконом випадках, якщо шлюб в органах запису актів громадянськогостану не може бути зареєстрований внаслідок смерті одного зподружжя;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище,ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені вдокументі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем ічасом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народженняабо в паспорті;
7) факту смерті особи в певний час при відмові органів записуактів громадянського стану зареєструвати факт смерті.
Судовим порядком можуть бути встановлені також інші факти,від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чимайнових прав громадян, якщо діюче законодавство не передбачаєіншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення факту належності особі квитка прочленство в об'єднанні громадян, військового квитка, паспорта, атакож свідоцтв, що їх видають органи запису актів громадянськогостану, судовому розглядові не підлягають.
( Стаття 273 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 274. Зміст заяви
У заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та для якої мети;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів,що посвідчують даний факт;
3) докази, що стверджують факт.
До заяви додаються докази, що стверджують викладені в заявіобставини, і довідка про неможливість відновлення втраченихдокументів.
Стаття 275. Зміст рішення суду про встановлення факту,
що має юридичне значення
В рішенні суду має бути зазначено: факт, встановлений судом,мета його встановлення, а також докази, на підставі яких судвстановив цей факт.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстраціїв органах запису актів громадянського стану або підлягаєоформленню в нотаріальних органах, не замінює собою документів,видаваних цими органами, а є тільки підставою для одержання цихдокументів.
Глава 38
Відновлення прав на втрачені цінні
папери на пред'явника
Стаття 276. Підсудність
Особа, яка втратила цінний папір на пред'явника, виданийдержавною трудовою ощадною касою про вклад грошових сум або проприйом на зберігання цінностей чи облігацій державних позик абоцінних паперів на пред'явника, може просити суд про визнанняпапера недійсним і про відновлення її прав на втрачений ціннийпапір.
Справу розглядає районний (міський) суд за місцемзнаходження установи, що видала цінний папір на пред'явника.
Стаття 277. Зміст заяви
В заяві до суду про визнання цінного папера недійсним маєбути зазначено:
1) прізвище, ім'я та по батькові заявника і його місцепроживання;
2) обставини, при яких втрачено цінний папір;
3) назву установи, яка видала цінний папір, і характерніознаки втраченого цінного папера.
Стаття 278. Ухвала судді до розгляду заяви по суті
Суддя, одержавши заяву, своєю ухвалою постановляє:
1) зробити публікацію про виклик держателя цінного папера дорайонного (міського) суду;
2) заборонити установі, яка видала цінний папір, провадитивидачу вкладу або облігацій по втраченому цінному паперу.
( Стаття 278 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 279. Зміст публікації
Публікація про виклик держателя цінного папера повиннамістити:
1) прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання заявника;
2) назву і характерні ознаки цінного папера, з приводу якогоподано заяву до суду;
3) пропозицію держателю цінного папера, з приводу якогоподано заяву до суду, повідомити суд в тримісячний строк про своїправа на цінний папір.
Публікація робиться коштом заявника у місцевій газеті.
Одночасно з публікацією суд надсилає установі, що видалацінний папір, заборону провадити видачу вкладу або облігаційпротягом зазначеного строку.
Стаття 280. Обов'язки держателя цінного папера
Держатель втраченого цінного папера повинен у встановленийстрок подати до районного (міського) суду, який постановивухвалу, разом з оригіналом цінного папера заяву про те, що він єйого держателем.
( Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 281. Строк пред'явлення позову заявником до
держателя цінного папера
Якщо держатель цінного папера подасть заяву до районного(міського) суду, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви провідновлення прав на втрачений цінний папір без розгляду та надаєособі, яка заявила про визнання недійсним втраченого цінногопапера, строк на пред'явлення позову в загальному порядку додержателя цінного папера про відібрання його.
Зазначений строк не може бути більшим двох місяців.
Якщо заявник у встановлений судом строк не пред'явить позовудо держателя цінного папера, заборона провадити видачу вкладу абооблігацій за цим цінним папером втрачає силу, про що районний(міський) суд повідомляє установу, яка видала цінний папір.
( Стаття 281 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 282. Призначення справи до розгляду
Якщо протягом тримісячного строку з дня публікації віддержателя цінного папера не надійде заяви, зазначеної в статті 280цього Кодексу, суд призначає справу до розгляду.
Про день розгляду справи суд повідомляє як заявника, так іустанову, яка видала цінний папір.
Стаття 283. Вирішення справи
Розглянувши справу, суд постановляє рішення, в якому вказує,що втрачений цінний папір є недійсним. Це рішення є підставою длявидачі заявникові вкладу чи цінного папера взамін визнаногонедійсним.
Стаття 284. Права держателя цінного папера на
відшкодування збитків
Держатель цінного папера має право стягнути з заявниказбитки, заподіяні йому забороною видачі вкладів або облігаційдержавних позик та інших цінних паперів на пред'явника.
Держатель цінного папера, який не заявив вчасно з будь-якихпричин про свої права на цінний папір, може подати в той же судпозов до особи, за якою визнано право на одержання вкладу,облігацій державних позик та інших цінних паперів на пред'явника.
Глава 39
Оскарження нотаріальних дій або відмови в
їх вчиненні
Стаття 285. Право на подання скарги, заяви
Заінтересована особа, яка вважає неправильною вчиненунотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправіподати про це скаргу до районного (міського) суду замісцем знаходження державної нотаріальної контори, державногонотаріального архіву, виконавчого комітету сільської, селищної,міської Ради народних депутатів чи робочого місця приватногонотаріуса.
Скарги на неправильне посвідчення заповітів і доручень або навідмову в їх посвідченні посадовими особами, зазначеними у статті40 Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ), подаються до суду замісцем знаходження відповідно лікарні, іншого стаціонарноголікувально-профілактичного закладу, санаторію, будинку дляпрестарілих та інвалідів, експедиції, госпіталю,військово-лікувального закладу, військової частини, з'єднання,установи, військово-навчального закладу, місця позбавлення волі.
Скарги на неправильне посвідчення заповіту або на відмову вйого посвідченні капітаном морського судна або судна внутрішньогоплавання, що плаває під прапором України, подаються до суду замісцем порту приписки судна.
Прокурор може звернутися до суду з заявою на неправильновчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії,розглядається судом у порядку позовного провадження.
Стаття 286. Строк на подання скарги, заяви
На подання скарги, заяви встановлюється десятиденний строк здня вчинення неправильної нотаріальної дії або відмови вчинитинотаріальну дію.
Стаття 287. Порядок подання скарги, заяви
Скарга, заява через нотаріуса або посадову особу, яка вчиняєнотаріальні дії, подаються до суду. Нотаріус або посадова особа,яка вчиняє нотаріальні дії, повинні передати скаргу, заяву ізсвоїм поясненням щодо суті скарги, заяви разом з оригіналами абокопіями потрібних документів до суду не пізніше трьох днів з дняодержання скарги, заяви.
Стаття 288. Рішення по скарзі, заяві
У разі задоволення скарги, заяви суд постановляє рішення проскасування вчиненої нотаріальної дії або зобов'язує нотаріуса чипосадову особу, яка вчиняє нотаріальні дії, вчинити нотаріальнудію.
Копія рішення надсилається нотаріусу чи посадовій особі, якавчиняє нотаріальні дії.
( Глава 39 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3764-08від 25.04.75, N 1461-10 від 23.01.81, Законом N 2857-12 від15.12.92, в редакції Закону N 287/94-ВР від 14.12.94 )
( ст.1 - ст.122 ( 1501-06 ) ( ст.289 - ст.428 ( 1503-06 ) ( Постатейні матеріали ( 1504-06 ) ( Додатки ( 1505-06 ) )