• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Цивільний процесуальний кодекс України (ст.123 - ст.288)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.07.1963 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 18.07.1963
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 18.07.1963
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
У разі неявки в судове засідання відповідача за викликом судувідповідно до частини третьої цієї статті суд розглядає справу напідставі наявних у справі матеріалів.
У разі неявки в судове засідання без поважних причин осіб, щоберуть участь у справі (крім позивача, прокурора, адвоката),відсутність яких потягла за собою відкладення розгляду справи, судмає право накласти на них, а також на службову особу підприємства,установи або організації, з вини якої не було забезпечено явкупредставника в судове засідання, штраф у розмірі до трьохнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Про неявку в судове засідання прокурора або адвоката судповідомляє відповідно вищестоящого прокурора чи в колегіюадвокатів.
( Стаття 172 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 1461-10 від 23.01.81, N 8627-10 від 20.03.85,N 9166-11 від 04.05.90; Законом N 27/96-ВР від 02.02.96; вредакції Закону N 1464-III ( 1464-14 ) від 17.02.2000 )
( Статтю 173 виключено на підставі Закону N 1464-III( 1464-14 ) від 17.02.2000 )
Стаття 174. Наслідки неявки відповідача в справі про
стягнення аліментів
У справі про стягнення коштів на утримання (аліменти) судможе визнати явку відповідача обов'язковою. При неявцівідповідача в судове засідання з причин, визнаних судомнеповажними, його можна оштрафувати в розмірі до одногонеоподатковуваного мінімуму доходів громадян та примусовопривести до суду.
При повторній неявці до суду відповідач притягається довідповідальності за частиною першою статті 185-3 Кодексу Українипро адміністративні правопорушення.
( Стаття 174 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 8627-10від 20.03.85, N 9166-11 від 04.05.90; Законом N 27/96-ВР від02.02.96 )
Стаття 175. Наслідки неявки в судове засідання свідків
або експертів
Якщо в судове засідання не з'являться свідки або експерти,суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, проможливість розгляду справи у відсутності свідків або експертів,які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судовогорозгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк.Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка абоексперта, який не з'явився, згідно з статтями 44 і 58 цьогоКодексу.
Стаття 176. Відкладення розгляду справи
Суд може відкласти розгляд справи у випадках, передбаченихцим Кодексом, а також при неможливості розгляду справи в зв'язку знеобхідністю витребувати нові докази або в разі необхідностізамінити відведеного суддю.
Суд, відкладаючи розгляд справи, призначає день новогосудового засідання, про що оголошує під розписку учасникампроцесу, які з'явилися. Тих учасників процесу, які не з'явилисяабо яких суд заново притягає до участі в процесі, викликають внове судове засідання повістками.
При відкладенні розгляду справи суд повинен допитати свідків,які з'явилися, коли в судовому засіданні присутні всі особи, якіберуть участь у справі. Тільки у виняткових випадках за ухвалоюсуду свідків можна не допитувати і викликати знову.
В справі про розірвання шлюбу суд може, відклавши розглядсправи, призначити подружжю строк для примирення, який не повиненперевищувати шести місяців.
Новий розгляд справи після її відкладення розпочинаєтьсязаново.
( Стаття 176 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 2135-08 від 15.10.73 )
Стаття 177. Роз'яснення експертові його прав і обов'язків
Головуючий роз'яснює експертові його права і обов'язки іпопереджає про кримінальну відповідальність згідно з статтями 178і 179 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ) за відмову відвиконання покладених на нього обов'язків або за дачу завідомонеправдивого висновку.
( Стаття 177 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12від 15.12.92 )
Стаття 178. Початок розгляду справи по суті
Розгляд справи по суті починається доповіддю одного з суддів,після чого головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги,чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторонизакінчити справу мировою угодою або звернутись для вирішення спорудо третейського чи товариського суду.
( Стаття 178 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Стаття 179. Відмова позивача від позову, визнання
позову відповідачем і мирова угода сторін
Заява позивача про відмову від позову, визнання позовувідповідачем і умови мирової угоди сторін заносяться до протоколусудового засідання і підписуються відповідно позивачем,відповідачем або обома сторонами.
Якщо відмова позивача від позову, визнання позовувідповідачем або мирова угода сторін викладені в адресованих судуписьмових заявах, ці заяви додаються до справи, про щозазначається в протоколі судового засідання.
До прийняття відмови позивача від позову або до затвердженнямирової угоди сторін суд роз'яснює позивачеві або сторонамнаслідки відповідних процесуальних дій.
Про прийняття відмови позивача від позову або прозатвердження мирової угоди сторін суд постановляє ухвалу, якоюодночасно закриває провадження в справі. В ухвалі повинні бутизазначені умови затверджуваної судом мирової угоди сторін.
В разі неприйняття судом відмови позивача від позову,визнання позову відповідачем або незатвердження мирової угодисторін суд постановляє про це мотивовану ухвалу.
Стаття 180. Пояснення сторін та інших осіб, які беруть
участь у справі
Після доповіді справи суд заслуховує пояснення позивача татретьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача татретьої особи, яка бере участь на його стороні, а також іншихосіб, які беруть участь у справі. З урахуванням конкретнихобставин справи суд може встановити інший порядок дачі поясненьсторонами та надати їм право на додаткові пояснення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можутьставити запитання один одному.
Головуючий оголошує письмові пояснення сторін та інших осіб,які беруть участь у справі, а також пояснення, одержані судом впорядку, передбаченому статтями 33 і 36 цього Кодексу.
( Стаття 180 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3188-12 від06.05.93 )
Стаття 181. Встановлення порядку дослідження інших доказів
Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які берутьучасть у справі, встановлює порядок допиту свідків, експертів тадослідження інших доказів.
Стаття 182. Порядок допиту свідків
Кожний свідок допитується окремо.
Свідки, які ще не дали показань, не можуть бути в залізасідання суду під час розгляду справи.
Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рідзанять, відношення до даної справи і стосунки з сторонами таіншими особами, які беруть участь у справі, і попереджає його прокримінальну відповідальність згідно з статтями 178 і 179Кримінального кодексу України ( 2002-05 ) за дачу суду завідомонеправдивих показань і за відмову дати показання.
Свідкам, які не досягли шістнадцяти років, головуючийроз'яснює обов'язок правдиво розповісти, що їм відомо по справі,але вони не попереджаються про відповідальність за відмову віддачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань.
Допит свідка починається з пропозиції головуючого розповістивсе, що йому особисто відомо по даній справі, після чого першимйому ставить запитання особа, за заявою якої викликано свідка, апотім інші особи, які беруть участь у справі. Свідкові,викликаному за ініціативою суду, першим ставить запитання позивач.
Судді вправі ставити запитання свідку в будь-який час йогодопиту.
Кожний допитаний свідок залишається в залі засідання суду дозакінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкамзалишити зал засідання суду до закінчення розгляду справи зазгодою сторін.
Свідок може бути допитаний повторно на тому ж або нанаступному засіданні за його власною заявою, за заявою сторін таінших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Суд може призначити свідкам очну ставку для з'ясування причинрозходжень в їх показаннях.
( Стаття 182 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 183. Використання свідком письмових заміток
Свідок, даючи показання, може користуватись письмовимизамітками в тих випадках, коли його показання пов'язані збудь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти впам'яті. Ці замітки пред'являються судові та особам, які берутьучасть у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалоюсуду.
Стаття 184. Порядок допиту неповнолітніх свідків
Допит свідків, які не досягли п'ятнадцяти років, і, зарозсудом суду, неповнолітніх свідків від п'ятнадцяти довісімнадцяти років обов'язково провадиться в присутності педагогаабо близьких для свідка осіб (батьків, усиновителів, опікунів,піклувальників), якщо вони не заінтересовані у справі.
Зазначені особи можуть з дозволу суду ставити свідковізапитання.
У виняткових випадках, коли це необхідно для встановленняістини, на час допиту осіб, які не досягли повноліття, з залусудового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи іншаособа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи дозалу судового засідання їй повідомляють про показання свідка, якийне досяг повноліття, і надають можливість поставити запитаннясвідкові.
Свідок, який не досяг шістнадцяти років, по закінченні йогодопиту видаляється з залу судового засідання, крім випадків, колисуд визнає за необхідну присутність цього свідка в залі судовогозасідання.
Стаття 185. Оголошення показань свідків
Показання свідків, зібрані в порядку, передбаченому статтями33, 36, 45 і 176 цього Кодексу, оголошуються в судовому засіданні.
Стаття 186. Дослідження письмових доказів
Письмові докази або протокол їх огляду, складені в порядку,передбаченому статтями 33, 36 і 189 цього Кодексу, оголошуються всудовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, якіберуть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертамі свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати своїпояснення з приводу цих доказів або протоколу.
Стаття 187. Оголошення особистого листування і
телеграфних повідомлень громадян
З метою охорони таємниці листування і телеграфних повідомленьособисте листування та особисті телеграфні повідомлення громадянможуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні тільки зазгодою осіб, між якими це листування і телеграфні повідомленнявідбувалися. В противному разі таке листування і телеграфніповідомлення оголошуються та досліджуються у закритому судовомузасіданні.
( Стаття 187 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 188. Дослідження речових доказів
Речові докази оглядаються судом, а також пред'являються дляознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхіднихвипадках - також експертам і свідкам. Особи, яким пред'явлені дляознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чиінші обставини, зв'язані з оглядом. Ці заяви заносяться допротоколу судового засідання.
Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку,передбаченому статтями 33, 36 і 189 цього Кодексу, оголошуються всудовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть датисвої пояснення з приводу цих протоколів.
Стаття 189. Огляд на місці
Речові та письмові докази, яких не можна доставити в суд,оглядаються і досліджуються за місцем їх знаходження. Пропроведення огляду на місці суд постановляє ухвалу.
Огляд на місці провадить весь склад суду з повідомленням проце осіб, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - звикликом експертів і свідків.
Про огляд на місці і проведені при огляді дії складаєтьсяпротокол, що підписується всіма особами, які беруть участь вогляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені абозвірені під час огляду плани, креслення, знімки тощо.
Особи, які беруть участь в огляді на місці, вправі подаватисвої зауваження на протокол огляду.
Стаття 190. Дослідження висновку експерта
Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.
Для роз'яснення і доповнення висновку експерта йому можутьбути задані запитання.
Першим ставить запитання експертові особа, за заявою якоїпризначено експертизу, а потім - інші особи, які беруть участь усправі. Якщо експертизу призначено за ініціативою суду, першимставить запитання експертові позивач. Головуючий може ставитизапитання експертові в будь-який час його допиту.
( Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Стаття 191. Висновки органів державного управління
Висновки органів державного управління, що беруть участь усправі (частина друга статті 121 цього Кодексу), оголошуються всудовому засіданні, після чого суд і особи, які беруть участь усправі, можуть ставити запитання представникам цих органів з метоюроз'яснення і доповнення висновку.
Стаття 192. Думка громадської організації чи трудового
колективу
Суд, після дослідження обставин і перевірки доказів,вислуховує представника громадської організації чи трудовогоколективу (стаття 161 цього Кодексу) про думку організації абоколективу, які його уповноважили, з приводу справи, щорозглядається судом. Після цього суд і особи, які беруть участь усправі, можуть ставити йому запитання з метою з'ясування думкигромадськості.
( Стаття 192 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 193. Додаткові пояснення осіб, які беруть участь
у справі
Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їхдоказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які берутьучасть у справі, можливість дати додаткові пояснення. Вислухавшидодаткові пояснення, суд постановляє ухвалу про закінченняз'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходитьдо судових дебатів.
Стаття 194. Судові дебати
Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь усправі.
У дебатах першому надається слово позивачеві та йогопредставникові, потім відповідачеві та його представникові. Третяособа, яка заявила самостійні позовні вимоги на предмет спору, таїї представник виступають після сторін.
Треті особи без самостійних вимог виступають у дебатах післяособи, на стороні якої вони беруть участь.
Прокурор, а також уповноважені органів державного управління,профспілок, державних підприємств, установ, організацій,колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, іншихгромадських організацій або окремі громадяни, які звернулися досуду на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб,виступають у судових дебатах першими.
Органи державного управління, притягнені судом до участі впроцесі, а також ті з них, які вступили до процесу за своєюініціативою, виступають в судових дебатах після сторін та третіхосіб.
Представники громадських організацій і трудових колективів(стаття 161 цього Кодексу), допущені до участі в судовому розглядісправи, виступають в дебатах після осіб, зазначених у частинахдругій, третій, четвертій і п'ятій цієї статті.
Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певнимчасом. Головуючий може спинити промовця лише тоді, коли вінвиходить за межі справи, що розглядається судом.
З дозволу суду промовці можуть обмінятися репліками.
( Стаття 194 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
( Статтю 195 виключено на підставі Закону N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 196. Поновлення розгляду справи по суті
Якщо суд під час судових дебатів визнає за необхіднез'ясувати нові обставини, що мають значення для справи, абодослідити нові докази, він постановляє ухвалу про поновленнярозгляду справи по суті. Після закінчення розгляду справи по сутісудові дебати провадяться в загальному порядку.
( Стаття 196 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 197. Вихід суду до нарадчої кімнати для
постановлення судового рішення
Після судових дебатів суд йде до нарадчої кімнати дляпостановлення рішення.
Якщо при постановленні рішення виявиться потреба з'ясуватибудь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншусудову дію, суд, не постановляючи рішення, відновлює судовийрозгляд справи, про що постановляє ухвалу.
Судовий розгляд в цьому разі провадиться виключно в межахз'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
Після закінчення відновленого судового розгляду, залежно відйого результатів, суд відкриває судові дебати з приводу додатководосліджених обставин і йде до нарадчої кімнати для постановленнярішення або, якщо з'ясування цих обставин в судовому засіданнівиявилося неможливим, виносить ухвалу про відкладення розглядусправи.
( Стаття 197 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-12від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92 )
Глава 21
Протоколи
Стаття 198. Складання протоколів та їх зміст
Про кожне судове засідання і про кожну окрему судову дію,проведену поза засіданням, складається протокол.
У протоколі судового засідання зазначається:
1) рік, місяць, число і місце, а також час початку судовогозасідання;
2) найменування і склад суду;
3) прізвища секретаря, прокурора, сторін та інших осіб, якіберуть участь у справі, представника громадської організації аботрудового колективу, свідків, експерта і перекладача;
4) розглядувана справа;
5) відомості про вручення повісток і причини неявкивикликаних до суду сторін та інших осіб, які беруть участь усправі, свідків, експерта, перекладача;
6) всі розпорядження головуючого;
7) роз'яснення судом сторонам та іншим особам, які берутьучасть у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема правазаявляти відводи, а також роз'яснення представникові громадськоїорганізації або трудового колективу його процесуальних прав(стаття 161 цього Кодексу);
8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участьу справі, а також представника громадської організації аботрудового колективу;
9) основний зміст пояснень сторін та інших осіб, які берутьучасть у справі, думка громадської організації або трудовогоколективу, викладена їх представником, а також показання свідків,усне роз'яснення експертом свого висновку і відповіді напоставлені йому додаткові запитання;
10) подані в судовому засіданні письмові і речові докази, проїх огляд, а якщо ці докази не додаються до справи - номер, дата,зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речовихдоказів;
11) ухвали суду, постановлені під час розгляду справи безвиходу до нарадчої кімнати;
12) зміст судових дебатів;
( Пункт 13 статті 198 виключено на підставі Закону N 2857-12від 15.12.92 )
14) час закінчення судового засідання в даній справі.
( Стаття 198 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 199. Порядок складання та оформлення протоколів
Протоколи судового засідання веде секретар.
По складній справі протокол судового засідання повинен бутиостаточно оформлений і підписаний протягом трьох днів післязакінчення судового засідання.
Протоколи підписують голова судового засідання і секретар.
Стаття 200. Зауваження на протокол
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, маютьправо знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьохднів після підписання протоколу подавати свої зауваження зприводу допущених в протоколі неправильностей або неповнотипротоколу.
Стаття 201. Розгляд зауважень на протокол
Головуючий розглядає зауваження на протокол і, в разі згоди ззауваженнями, посвідчує їх правильність.
В разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вонивносяться на розгляд судового засідання у тому ж складі суду, якийрозглядав справу, а якщо це неможливо, зауваження розглядаютьсясудом, у складі якого повинні бути двоє з суддів, які брали участьу розгляді справи. В необхідних випадках викликаються особи, якіподали зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, судпостановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень абовідхиляє їх. В разі пропуску строку для подання зауваженьголовуючий залишає їх без розгляду, якщо не знайде підстав дляпоновлення строку. Якщо справа розглядалась суддею одноособово,він розглядає зауваження на протокол одноособово. Зауваження напротокол у всіх випадках приєднуються до справи.
Зауваження на протокол повинні бути розглянуті протягом п'ятиднів з дня їх подання.
( Стаття 201 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Глава 22
Рішення суду
Стаття 202. Законність і обгрунтованість рішення
Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Судобгрунтовує рішення лише на тих доказах, які були досліджені усудовому засіданні.
Стаття 203. Зміст рішення
Рішення складається з вступної, описової, мотивувальної ірезолютивної частини.
У вступній частині рішення зазначається час та місце йогопостановлення, найменування суду, що постановив рішення, складсуду, прізвище секретаря судового засідання, прізвище прокурора,який брав участь у справі, найменування сторін та інших осіб, якібрали участь у справі, представника громадської організації аботрудового колективу.
Описова частина повинна містити в собі вказівку на вимогипозивача, заперечення відповідача і пояснення інших осіб, якіберуть участь у справі.
В мотивувальній частині рішення повинні бути наведеніобставини справи, встановлені судом, докази, на яких грунтуютьсявисновки суду, доводи, за якими суд відхиляє ті чи інші докази, атакож закони, якими керувався суд.
Резолютивна частина рішення повинна містити в собі висновоксуду про задоволення позову або про відмову в позові повністю чичастково, вказівку на розподіл судових витрат, строк і порядокоскарження рішення.
У резолютивній частині рішення по справі про розірванняшлюбу суд, крім того, повинен: визначити, при кому з подружжя, щорозлучається, і хто з дітей залишається, а також з кого з батьківі в якому розмірі стягуються кошти на утримання дітей; встановитипорядок поділу майна в натурі або в частковому відношенні міжподружжям, що розлучається; визначити суму в передбаченихзаконодавством про державне мито розмірах, яка підлягає сплатіподружжям (одним з подружжя або обома) при реєстрації розірванняшлюбу.
Залежно від з'ясованих обставин справи суд може вийти за межізаявлених позивачем вимог, коли це необхідно для захисту прав іохоронюваних законом інтересів державних підприємств, установ,організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їхоб'єднань, інших громадських організацій або громадян.
( Стаття 203 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 1461-10 від 23.01.81, N 7194-10 від 22.06.84,N 8658-11 від 10.01.90; Законом N 27/96-ВР від 02.02.96 )
Стаття 204. Визначення порядку і строку виконання рішення
Суд, який постановив рішення, може визначити порядок йоговиконання, надати відстрочку або розстрочку виконання.
Якщо суд на підставі статей 217 і 218 цього Кодексу допускаєнегайне виконання рішення, він зазначає про це в рішенні.
( Стаття 204 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 205. Рішення про стягнення грошових сум з
юридичних осіб
Суд, постановляючи рішення про стягнення грошових сум здержавних підприємств, установ, організацій, колгоспів, іншихкооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадськихорганізацій, зазначає в резолютивній частині рішення характергрошових сум, що підлягають стягненню, і з якого рахункувідповідача в банку повинна бути списана присуджена сума.
( Стаття 205 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 206. Рішення про присудження майна або його
вартості
Суд, присуджуючи майно в натурі, повинен вказати в рішеннівартість майна, яку належить стягнути з відповідача, якщо привиконанні рішення присудженого майна не буде в наявності.
Стаття 207. Рішення, що зобов'язує відповідача виконати
певну дію
Суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладаєтьсявиконання певних дій, не зв'язаних з передачею майна або грошовихсум, може в тому рішенні вказати, що, коли відповідач не виконаєрішення протягом встановленого строку, позивач вправі виконати цюдію за рахунок відповідача, стягнувши з нього необхідні витрати.
Якщо зазначені дії можуть бути виконані тільки відповідачем,суд встановлює в рішенні строк, протягом якого рішення повиннобути виконане.
Стаття 208. Рішення на користь кількох позивачів або проти
кількох відповідачів
Суд, постановляючи рішення на користь кількох позивачів абопроти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частинірішення стосується кожного з них, або вказати, що відповідальністьчи право стягнення є солідарним.
Стаття 209. Порядок постановлення рішення
Суди України постановляють рішення ім'ям України негайнопісля розгляду справи.
Судове рішення постановляють судді, які входять до складусуду в даній справі, а при одноособовому розгляді справи - суддею,який розглядав дану справу.
Судове рішення постановляється більшістю голосів (стаття 17цього Кодексу) при колегіальному розгляді справи.
У виняткових випадках по особливо складних справах складаннямотивованого рішення може бути відкладено на строк не більше трьохднів, але резолютивну частину рішення суд повинен оголосити в томуж засіданні, в якому закінчено розгляд справи. Одночасно судоголошує день, в який особи, які брали участь у справі, можутьознайомитись з мотивованим рішенням. Резолютивна частина рішенняпідписується відповідно всім складом суду або суддею іприєднується до справи.
( Стаття 209 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-12від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 210. Таємниця нарадчої кімнати
При постановленні судового рішення ніхто не має права бутиприсутнім в нарадчій кімнаті, крім складу суду в даній справі.
Судді не мають права розголошувати міркувань, що буливисловлені в нарадчій кімнаті.
Стаття 211. Викладення рішення
Постановлене рішення викладається в письмовій форміголовуючим або одним з суддів при колегіальному розгляді справи іпідписується всім складом суду, який бере участь у постановленнірішення.
Поправки в рішенні повинні бути застережені перед підписомсуддів.
( Стаття 211 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Стаття 212. Проголошення рішення
Постановлене судове рішення проголошується прилюдно, крімрішень про усиновлення дітей громадянами України, що оголошуютьсялише особам, які беруть участь у розгляді справи. Головуючийроз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
( Стаття 212 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 329/96-ВР від 12.07.96 )
Стаття 213. Виправлення описок і явних арифметичних
помилок в рішенні
Після проголошення рішення суд, який постановив його, невправі сам скасувати або змінити це рішення.
Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які берутьучасть у справі, виправити допущені в рішенні описки чи явніарифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується всудовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі,повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка неперешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.
На ухвалу суду про внесення виправлень у рішенні може бутиподана скарга або внесено окреме подання.
( Стаття 213 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 214. Додаткове рішення
Суд, що постановив рішення, може за заявою осіб, які берутьучасть у справі, чи з власної ініціативи постановити додатковерішення у випадках:
1) якщо відносно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якоїсторони подавали докази і давали пояснення, не постановленорішення;
2) якщо суд, розв'язавши питання про право, не зазначив точнорозміру присудженого стягнення або які дії треба виконати;
3) якщо суд не вказав про негайне виконання рішення увипадках, передбачених статтею 217 цього Кодексу;
4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання про постановлення додаткового рішення може бутипорушене на протязі десяти днів з дня постановлення рішення.
Суд постановляє додаткове рішення після розгляду питання всудовому засіданні з викликом сторін.
На додаткове рішення може бути подано скаргу, внесенокасаційне подання протягом десяти днів з дня його постановлення.
На ухвалу суду про відмову постановити додаткове рішення можебути подана скарга або внесено окреме подання.
( Стаття 214 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 215. Роз'яснення рішення
В разі, коли рішення є неясним, суд, який вирішив справу, напрохання осіб, які брали участь у справі, а також органу виконаннясудового рішення, вправі роз'яснити своє рішення, не змінюючи прицьому його змісту. Подача заяви про роз'яснення рішеннядопускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк,протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусовоговиконання (стаття 359 цього Кодексу).
Питання про роз'яснення рішення розглядається судом звикликом сторін, проте неявка їх не перешкоджає розглядові питанняпро роз'яснення рішення. На ухвалу суду або судді про роз'ясненнярішення може бути подано скаргу, внесено окреме подання.
( Стаття 215 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 216. Видача копій рішень сторонам та третім особам
Сторонам та третім особам, притягнутим до участі в справі,які фактично не були присутніми в судовому засіданні при розглядісправи, суд надсилає копії рішення і ухвал про зупинення чизакриття справи або залишення заяви без розгляду протягом п'ятиднів з дня їх оголошення.
( Стаття 216 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Глава 23
Негайне виконання судових рішень
Стаття 217. Обов'язок суду допустити негайне
виконання рішень
Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню всправах:
1) про стягнення аліментів - у межах суми платежу за одинмісяць;
2) про присудження робітникові або службовцеві заробітноїплати, але не більше як за один місяць;
3) про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвомабо іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, - умежах суми стягнення за один місяць;
4) про поновлення на роботі незаконно звільненого абопереведеного працівника;
5) про стягнення на користь члена колгоспу оплати за працю вколгоспі, але не більше середнього заробітку за один місяць.
( Стаття 217 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 2994-10 від 11.01.82 )
Стаття 218. Право суду допустити негайне виконання рішення
Суд, постановляючи рішення, може допустити негайне йоговиконання у випадках:
1) присудження винагороди авторам за використання творів угалузі науки, літератури і мистецтва, а також об'єктів праваінтелектуальної власності, на які видано охоронні документи;
2) якщо від затримання виконання рішення може статися значнашкода для сторони, на користь якої постановлено рішення;
3) коли є підстави вважати, що виконання рішення згодом можестати неможливим або утрудненим.
Допускаючи негайне виконання з підстав, передбачених пунктами2 і 3 цієї статті, суд може поставити позивачеві вимогузабезпечити поворот виконання рішення на випадок його скасування.
Подача скарги або внесення окремого подання на ухвалу судупро негайне виконання рішення не зупиняє виконання цього рішення.
( Стаття 218 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 75/95-ВР від28.02.95 )
Стаття 219. Недопустимість негайного виконання рішення
Негайне виконання рішення не допускається:
1) у справах, в яких відповідачем є державні підприємства,установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їхоб'єднання, інші громадські організації, крім справ, передбаченихпунктами 2, 3, 4 і 5 статті 217 і пунктом 1 статті 218 цьогоКодексу;
2) коли негайне виконання може викликати такі зміни у майні,після яких повернути його до попереднього стану, в разі скасуваннярішення, буде неможливим або дуже утрудненим;
3) у справах про виселення громадян з жилих приміщень.
( Стаття 219 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 220. Стягнення аліментів до постановлення рішення
У позовах про стягнення аліментів суддя, в разі необхідності,до вирішення справи по суті має право, враховуючи майновий стансторін, постановити ухвалу про те, в якому розмірі один з подружжяповинен тимчасово видавати утримання другому з подружжя, хто зподружжя і в якому розмірі має тимчасово давати кошти на утриманняі виховання дітей, а так само, хто з дітей повинен тимчасововидавати і в якому розмірі кошти на утримання батьків.
Ухвала судді виконується негайно.
Глава 24
Зупинення провадження в справі
Стаття 221. Обов'язок суду зупинити провадження в справі
Суд зобов'язаний зупинити провадження в справі у випадках:
1) смерті громадянина, якщо спірні правовідносини допускаютьправонаступництво, або припинення існування юридичної особи, якібули стороною в справі;
2) втрати стороною дієздатності;
3) перебування відповідача в діючій частині Збройних СилУкраїни або просьби позивача, який перебуває в діючій частиніЗбройних Сил України;
4) неможливості розгляду даної справи до вирішення іншоїсправи, що розглядається у цивільному, кримінальному чиадміністративному порядку.
( Стаття 221 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 222. Право суду зупинити провадження в справі
Суд може на просьбу сторін та інших осіб, які беруть участь усправі, а також з власної ініціативи зупинити провадження всправі у випадках:
1) перебування позивача або відповідача в складі Збройних СилУкраїни на дійсній строковій службі або притягнення цих осіб довиконання будь-якого державного обов'язку;
2) тяжкого захворювання сторони, підтвердженого документамилікувального закладу;
3) розшуку відповідача;
4) знаходження сторони в тривалому службовому відрядженні;
5) призначення судом експертизи.
( Стаття 222 із змінами, внесеними згідно з Указом N 1461-10 від23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 223. Оскарження ухвали суду про зупинення
провадження в справі
На ухвалу суду або судді про зупинення провадження у справіможе бути подано скаргу, внесено окреме подання.
( Стаття 223 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 224. Строк, на який зупиняється провадження в справі
Провадження в справі зупиняється:
1) у випадках, передбачених пунктами 1, 2 статті 221 цьогоКодексу, - до вступу в справу або притягнення до справиправонаступника чи законного представника;
2) у випадку, передбаченому пунктом 3 статті 221 цьогоКодексу, - до повернення сторони зі складу діючої частини ЗбройнихСил України;
3) у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 221 цьогоКодексу, - до набрання законної сили вироком, рішенням, ухвалоюабо постановою, від яких залежить вирішення справи;
4) у випадку, передбаченому пунктом 1 статті 222 цьогоКодексу, - до повернення позивача або відповідача із складуЗбройних Сил України або до закінчення виконання ними державногообов'язку;
5) у випадку, передбаченому в пункті 2 статті 222 цьогоКодексу, - на час хвороби сторони;
6) у випадку, передбаченому в пункті 3 статті 222 цьогоКодексу, - до закінчення розшуку відповідача;
7) у випадку, передбаченому в пункті 4 статті 222 цьогоКодексу, - на час знаходження сторони в тривалому службовомувідрядженні;
8) у випадку, передбаченому в пункті 5 статті 222 цьогоКодексу, - на час проведення експертизи.
( Стаття 224 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 225. Обчислення строків позовної давності в зв'язку
з зупиненням провадження
Перебіг строку позовної давності починається:
1) для справ, провадження в яких зупинено з причин,передбачених пунктами 1, 2 статті 221 цього Кодексу, - з днязупинення провадження;
2) у випадку, передбаченому пунктом 3 тієї ж статті, - змоменту припинення перебування сторони в складі діючої частиниЗбройних Сил України;
3) у випадку, передбаченому пунктом 4 тієї ж статті, - з дня,коли рішення, вирок, ухвала, постанова наберуть законної сили;
4) у випадку, передбаченому пунктом 1 статті 222 цьогоКодексу, - з дня повернення сторони після відбуття строку дійсноїслужби в складі Збройних Сил України або після закінченнявиконання державного обов'язку;
5) у випадку, передбаченому пунктом 2 тієї ж статті, - з часуодужання сторони;
6) у випадку, передбаченому пунктом 3 тієї ж статті, - змоменту закінчення розшуку відповідача;
7) у випадку, передбаченому пунктом 4 тієї ж статті, - з дняповернення сторони з тривалого службового відрядження;
8) у випадку, передбаченому пунктом 5 тієї ж статті, - з днянадходження до суду висновку експертизи.
( Стаття 225 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 226. Відновлення провадження в справі
Провадження в справі відновлюється після усунення обставин,що викликали його зупинення.
Суд, відновлюючи провадження в справі, викликає сторони таінших осіб, які беруть участь у справі, на загальних підставах.
Глава 25
Закриття провадження в справі
Стаття 227. Підстави закриття провадження в справі