Цивільний процесуальний кодекс України
( ст.123 - ст.288 )
( ст.1 - ст.122 ( 1501-06 ) ( ст.289 - ст.428 ( 1503-06 ) ( Постатейні матеріали ( 1504-06 ) ( Додатки ( 1505-06 ) )
Розділ III
ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Позовне провадження
Глава 15
Підсудність
Стаття 123. Справи, підсудні міжобласному, районним
(міським) судам, військовим судам гарнізонів,
регіонів і Військово-Морських Сил
Всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільногосудочинства, крім тих, що віднесені до компетенції інших судів,розглядаються районними (міськими) судами.
Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанціїпідсудні цивільні справи за скаргами військовослужбовців нанеправомірні дії і рішення службових осіб і органів військовогоуправління, крім тих, що підсудні військовим судам регіонів іВійськово-Морських Сил; справи про захист честі і гідності,сторонами у яких є військовослужбовці або військові організації,інші справи, пов'язані із захистом прав і свободвійськовослужбовців та інших громадян, прав та законних інтересіввійськових частин, установ, організацій.
Військовим судам регіонів, Військово-Морських Сил як судампершої інстанції підсудні справи за скаргами на незаконні дії ірішення військових службових осіб і органів військового управлінняна рівні військових об'єднань і вище.
Міжобласному суду як суду першої інстанції підсудні всісправи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства,на особливо режимних об'єктах, розташованих на території України.
( Стаття 123 із змінами, внесеними згідно із Законом 4018-12 від24.02.94 )
Стаття 124. Підсудність справ, в яких стороною є районний
(міський) суд, військовий суд гарнізону,
Верховний Суд Республіки Крим, обласний суд,
Київський чи Севастопольський міський суд,
міжобласний суд, військовий суд регіону,
Військово-Морських Сил
Цивільні справи, в яких однією із сторін є районний (міський)суд, військовий суд гарнізону, розглядає відповідно Верховний СудРеспубліки Крим, обласний суд, Київський і Севастопольський міськісуди, військовий суд регіону, Військово-Морських Сил.
Підсудність цивільних справ, в яких однією із сторін єВерховний Суд Республіки Крим, обласний суд, Київський чиСевастопольський міський суд, міжобласний суд, військовий судрегіону, Військово-Морських Сил, визначає Верховний Суд України.
Стаття 124-1. Одноособовий розгляд справ у порядку
позовного провадження
Суддя одноособово розглядає всі цивільні справи, підвідомчісуду. Справи по спорах про визначення місця проживання івідібрання дитини, встановлення батьківства, виселення, у разіскасування рішення, постановленого одноособово суддею,розглядаються у колегіальному складі суду.
Якщо в справі об'єднані позовні вимоги, частина яких підлягаєколегіальному розгляду, справа розглядається колегіально.
У зв'язку із складністю справи суд касаційної або наглядовоїінстанції при скасуванні рішення може направити на новий розгляд уколегіальному складі суду також будь-яку іншу справу.
( Стаття 124-1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-12від 17.06.92, N 3129-12 від 22.04.93, N 27/96-ВР від 02.02.96 )
Стаття 125. Підсудність справ за місцем знаходження
відповідача
Позови пред'являються в суді за місцем проживаннявідповідача.
Позови до державних підприємств, установ, організацій,колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, іншихгромадських організацій, що користуються правами юридичної особи,подаються за місцем знаходження їх органу управління.
( Стаття 125 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 126. Підсудність справ за вибором позивача
Позови про стягнення коштів на утримання (аліменти) і провстановлення батьківства, позови робітників і службовців, щовипливають з трудових правовідносин, позови колгоспників прооплату праці, позови, що випливають з авторського права, права навідкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок тараціоналізаторську пропозицію, можуть подаватися також за місцемпроживання позивача.
Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом абоіншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, можутьпред'являтися позивачем за його місцем проживання чи за місцемзаподіяння шкоди.
Позови про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав,повернення майна або його вартості, зв'язані з відшкодуваннямшкоди, заподіяної громадянинові незаконним засудженням, незаконнимпритягненням до кримінальної відповідальності, незаконнимзастосуванням взяття під варту як запобіжного заходу, незаконнимнакладанням адміністративного стягнення у вигляді арешту чивиправних робіт, можуть пред'являтися позивачем за місцем йогопроживання або за місцем знаходження відповідача.
Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну громадян абоюридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіянняшкоди.
Позови громадян, що пов'язані із захистом їх прав якспоживачів товарів (робіт, послуг), можуть бути подані за їхвибором за місцем свого проживання або за місцезнаходженнямвідповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконаннядоговору.
Позови, що випливають з діяльності філіалу юридичної особи,можуть бути пред'явлені також за місцем знаходження філіалу.
Позови до відповідача, місце постійного проживання якогоневідоме, пред'являються за місцем знаходження його майна, або замісцем його тимчасового проживання чи перебування, або за останнімвідомим місцем постійного проживання чи постійного заняттявідповідача.
Позови до відповідача, який не має в Україні місцяпроживання, можуть бути пред'явлені за місцем знаходження йогомайна або за останнім відомим місцем його проживання в Україні.
Місце знаходження майна та останнє відоме місце проживання чизаняття відповідача повинні бути в кожному випадку достовірновстановлені.
Позови про стягнення збитків, завданих зіткненням суден, атакож про стягнення винагороди за допомогу рятування на моріможуть пред'являтися також за місцем знаходження судна відповідачаабо порту приписки судна.
Позови про розірвання шлюбу з особами, визнаними вустановленому порядку безвісно відсутніми, недієздатними внаслідокдушевної хвороби або недоумства, а також з особами, засудженимиза вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як трироки, можуть пред'являтися за місцем проживання позивача.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцемпроживання позивача також у випадку, коли при ньому є неповнолітнідіти або коли йому за станом здоров'я чи з інших поважних причинвиїхати до місця проживання відповідача важко. На бажання подружжясправу можна розглядати за місцем проживання будь-кого з них.
( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 2135-08 від 15.10.73, N 1461-10 від 23.01.81,N 2994-10 від 11.01.82; Законами від N 2857-12 від 15.12.92,N 145/94-ВР від 27.07.94, N 75/95-ВР від 28.02.95 )
Стаття 127. Підсудність справ за місцем виконання договору
Позови, що випливають з договорів, де зазначено місцевиконання, або виконати які через їх особливості можна тільки впевному місці, можуть бути пред'явлені за місцем виконання.
Стаття 128. Право вибору підсудності
Право вибирати підсудність між кількома судами, яким підсуднасправа, має позивач.
Стаття 129. Договірна підсудність
Сторонам надається право встановлювати договірнутериторіальну підсудність, крім позовів, передбачених статтею 130цього Кодексу.
Стаття 130. Виключна підсудність
Позови про право на будівлю, про виключення майна з описуналежить пред'являти за місцем знаходження цього майна або йогоосновної частини.
Позови про порядок користування земельними ділянкамирозглядаються районним (міським) судом за місцем знаходженняземельної ділянки.
Позови кредиторів спадкодавця, пред'явлювані до прийняттяспадщини спадкоємцями, підсудні судові за місцем знаходженняспадкового майна або основної його частини.
Позови до перевозчиків, що випливають з договорів перевозкивантажів, пасажирів або багажу, пред'являються за місцемзнаходження управління транспортної організації, до якого увстановленому порядку була подана претензія.
Стаття 131. Підсудність кількох пов'язаних між собою справ
Позов до кількох відповідачів, які проживають або знаходятьсяв різних місцях, пред'являється за місцем проживання або замісцем знаходження одного з відповідачів за вибором позивача.
Зустрічний позов незалежно від його підсудностіпред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.
Цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, якщо вінне був заявлений або не був вирішений при провадженні кримінальноїсправи, пред'являється в порядку цивільного судочинства заправилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Стаття 132. Наслідки порушення правил підсудності
Якщо суддя визнає, що справа даному судові не підсудна, вінповертає позивачеві для подачі до належного суду його позовнузаяву з усіма додатками до неї разом з мотивованою ухвалою пропричини неприйняття позовної заяви.
На ухвалу про неприйняття позовної заяви з мотивівнепідсудності може бути подано скаргу, внесено окреме подання.
Якщо позовну заяву надіслано до суду поштою або якщо їїнепідсудність даному судові виявлена не при прийнятті її, суддяповинен негайно повідомити про це позивача та переслати заявуразом з своєю мотивованою ухвалою до належного суду післязакінчення строку на подання скарги, внесення подання на цюухвалу, а в разі подання скарги, подання - після постановленняухвали про залишення скарги, подання без задоволення.
Забороняється передавати до іншого суду справи, розпочатірозглядом по суті, за винятком випадків, передбачених статтею 133цього Кодексу.
( Стаття 132 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 133. Передача справи з одного суду до іншого в
межах України
Голова Верховного Суду України, його заступники, а такожголова Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського іСевастопольського міських судів, військового суду регіону,Військово-Морських Сил мають право в межах своєї компетенції наклопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, зазаявою прокурора або з власної ініціативи витребувати будь-якуцивільну справу, що є у провадженні того чи іншого суду, іпередати її на розгляд до іншого суду України.
Суд, у провадженні якого знаходиться справа, додержуючипорядку, встановленого частиною третьою статті 132 цього Кодексу,може передати справу на розгляд іншого суду:
1) якщо суд визнає, що даний позов з обставин справи можназручніше вирішити за місцем проведення найголовніших дій, якіпідлягають перевірці, або взагалі в іншому суді, а не в суді,обраному позивачем;
2) якщо просьба відповідача, місце проживання якого не буловідоме, про передачу справи за місцем його дійсного проживаннябуде визнана такою, що заслуговує задоволення.
Якщо після відсторонення судді замінити його в даному судінеможливо, справа надсилається до Верховного Суду Республіки Крим,обласного, Київського чи Севастопольського міського суду,військового суду регіону, Військово-Морських Сил для передачі нарозгляд іншому суду.
( Статтю 134 виключено на підставі Закону N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 135. Недопустимість суперечок про підсудність
Справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку,передбаченому статтею 133 цього Кодексу, повинна бути прийнята дорозгляду судом, якому вона надіслана.
Суперечки між судами про підсудність не допускаються.
Глава 16
Пред'явлення позову
Стаття 136. Прийняття заяв у цивільних справах
Суддя одноособово вирішує питання про прийняття заяви уцивільній справі.
Суддя відмовляє в прийнятті заяви:
1) якщо заява не підлягає розглядові в судах;
2) якщо заінтересованою особою, що звернулася до суду, недодержано встановленого законом для даної категорії справ порядкупопереднього позасудового вирішення справи, зокрема:
а) якщо у трудових спорах працівник у передбачених закономвипадках не звертався до комісії по трудових спорах, а також допрофспілкового комітету підприємства, установи, організації;
б) якщо у спорах, що випливають з договору перевозки увипадках, передбачених законом, заінтересована особа, яказвернулася до суду, не зверталася до транспортної організації зпретензією;
в) якщо у спорах з підприємствами зв'язку чи Союздруку увипадках, передбачених Статутом зв'язку СРСР, заінтересованаособа, яка звернулася до суду, не зверталася до підприємствазв'язку або Союздруку з претензією або коли і зверталася, але щене минув встановлений строк для одержання відповіді на претензію;
г) якщо у спорах з підприємствами, установами таорганізаціями, які є страхувальниками потерпілого, провідшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженнямздоров'я, а також втратою годувальника, це питання у передбаченихзаконом випадках не розглядалось профспілковим комітетомпідприємства, установи, організації;
( Підпункт "д" пункту другого статті 136 виключено напідставі Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )
( Підпункт "е" пункту другого статті 136 виключено напідставі Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )
( Підпункт "є" пункту другого статті 136 виключено напідставі Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )
ж) якщо у спорах про поновлення трудових, пенсійних іжитлових прав, повернення майна або його вартості, зв'язаних звідшкодуванням шкоди, заподіяної громадянинові незаконнимзасудженням, незаконним притягненням до кримінальноївідповідальності, незаконним застосуванням взяття під варту якзапобіжного заходу, незаконним накладенням адміністративногостягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, це питання упередбачених законом випадках не вирішувалося у відповіднихдержавних або громадських організаціях;
3) якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене поспору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підставрішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача відпозову або про затвердження мирової угоди сторін;
4) якщо в провадженні суду є справи по спору між тими жсторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
5) якщо відбулося рішення товариського суду, прийняте в межахйого компетенції, по спору між тими ж сторонами, про той жепредмет і з тих же підстав;
6) якщо між сторонами укладено договір про передачу даногоспору на вирішення третейського суду;
7) якщо справа не підсудна даному судові;
8) якщо заява подана недієздатною особою;
9) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою,яка не має повноважень на ведення справи.
Суддя, відмовляючи в прийнятті заяви, постановляє про цемотивовану ухвалу.
Відмова судді в прийнятті заяви з підстав, передбаченихпунктами 2, 7, 8, 9 цієї статті, не перешкоджає повторномузверненню до суду з заявою в тій же справі, якщо буде усунутодопущене порушення.
На ухвалу судді може бути подано скаргу, внесено окремеподання.
Стаття 137. Зміст і форма позовної заяви
Позовна заява подається до суду в письмовій формі.
Позовна заява повинна містити в собі:
1) назву суду, до якого подається заява;
2) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживанняабо знаходження, а також назву представника позивача, коли позовназаява подається представником;
3) зміст позовних вимог;
4) виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;
5) зазначення доказів, що стверджують позов;
6) зазначення ціни позову;
7) підпис позивача або його представника з зазначенням часуподання заяви.
Позовна заява про розірвання шлюбу повинна містити в собі,крім зазначеного в пунктах 1-7 цієї статті, відомості про рікнародження кожного з подружжя, про наявність неповнолітніх дітей,їх прізвище, ім'я та по батькові, при кому з батьків вонизнаходяться і пропозиції щодо участі подружжя в утриманні івихованні дітей після розірвання шлюбу. В позовну заяву може бутитакож включено вимогу про поділ спільного майна подружжя.
До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовназаява подається представником позивача - також довіреність чиінший документ, що стверджує повноваження представника.
( Стаття 137 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 1461-10 від 23.01.81 )
Стаття 138. Подання копій позовної заяви та доданих до
неї документів
Позивач повинен подати позовну заяву з копіями відповідно докількості відповідачів.
Суддя має право, коли він визнає за необхідне, залежно відскладності та характеру справи, затребувати від позивача копіївсіх доданих до позовної заяви документів відповідно до кількостівідповідачів.
Правила цієї статті не поширюються на позовні заяви втрудових справах і в справах про відшкодування шкоди, заподіяноїкаліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратоюгодувальника.
( Стаття 138 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1897-11від 11.03.86 )
Стаття 139. Наслідки подання позовної заяви, що не
відповідає вимогам закону
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержаннявимог, викладених у статтях 137 і 138 цього Кодексу, або неоплачено державним митом, постановлює ухвалу про залишення заявибез руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк длявиправлення недоліків.
Коли позивач відповідно до вказівок судді у встановленийстрок виконає всі перелічені в статтях 137 і 138 цього Кодексувимоги та сплатить державне мито, позовна заява вважається поданоюв день первісного її подання до суду. Інакше заява вважаєтьсянеподаною і повертається позивачеві, про що суддя постановляємотивовану ухвалу.
( Стаття 139 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Глава 17
Зустрічний позов
Стаття 140. Пред'явлення зустрічного позову
Відповідач вправі не пізніше як за три дні до судовогозасідання пред'явити зустрічний позов.
Прийняття зустрічного позову, пред'явленого після закінченняцього строку, залежить від судді, а якщо його заявлено під часрозгляду справи по суті, - від суду.
Суддя, прийнявши зустрічний позов, повинен сповістити про цеосіб, які беруть участь у справі.
Стаття 141. Умови прийняття судом зустрічного позову
Суд або суддя повинен прийняти зустрічний позов до сумісногорозгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язаніта сумісний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливаютьз одного правовідношення або коли вимоги по них можутьзараховуватися.
Стаття 142. Зміст зустрічної позовної заяви
Зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам статей137 і 138 цього Кодексу і має бути оплачена державним митом.
Всі недоліки зустрічної позовної заяви слід виправити дорозгляду справи, інакше зустрічний позов у даному процесі нерозглядається.
( Стаття 142 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Глава 18
Підготовка цивільних справ до судового розгляду
Стаття 143. Дії судді по підготовці справи
Після прийняття позовної заяви суддя провадить підготовкусправи до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасногота правильного вирішення справи. При цьому суддя провадить такідії:
1) опитує позивача по суті заявлених ним позовних вимог,з'ясовує у нього можливі з боку відповідача заперечення та, якщоце необхідно, пропонує позивачеві подати додаткові докази, а такожроз'яснює йому всі процесуальні права і обов'язки позивача;
2) в разі необхідності викликає відповідача для попередньогоопиту з обставин справи, з'ясовує можливі з його боку запереченняпроти позову, роз'яснює йому всі його процесуальні права іобов'язки.
Суддя з'ясовує у відповідача, якими доказами він можепідтвердити свої заперечення. По особливо складних справах суддяможе запропонувати відповідачеві подати письмові пояснення всправі. Виклик відповідача провадиться одночасно з врученням йомукопії позовної заяви та поданих позивачем документів;
3) вирішує питання про притягнення або вступ у справуспівучасників, третіх осіб та опитує допущених до участі в справітретіх осіб відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті;
4) вирішує питання про участь у справі прокурора та пропритягнення до участі в справі належного органу державногоуправління або громадської організації (стаття 121 цього Кодексу);
5) вирішує питання про допущення до участі в судовомурозгляді представника громадської організації чи трудовогоколективу (стаття 161 цього Кодексу);
6) вирішує питання про виклик свідків у судове засідання абопро допит їх у порядку, передбаченому статтею 45 цього Кодексу;
7) вимагає від державних підприємств, установ, організацій,колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, іншихгромадських організацій, а також від громадян письмові та речовідокази або надає особам, які беруть участь у справі, повноваженняна право одержання цих доказів для подачі їх до суду, а також заїх клопотанням вживає заходів до забезпечення доказів;
8) вирішує з урахуванням думки осіб, які беруть участь усправі, питання про проведення експертизи;
9) у невідкладних випадках провадить з повідомленням осіб,які беруть участь у справі, місцевий огляд;
10) надсилає іншим судам доручення в порядку, передбаченомустаттею 33 цього Кодексу;
11) роз'яснює сторонам можливість звернутись для вирішенняспору до третейського або товариського суду та наслідки такоїпроцесуальної дії;
12) вирішує питання про притягнення до участі в справі пророзірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому порядкубезвісно відсутньою або недієздатною внаслідок душевної хвороби чинедоумства, представника органів опіки і піклування для охоронимайнових прав відповідача, а також для забезпечення інтересівдітей.
( Стаття 143 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 1461-10 від 23.01.81 )
Стаття 144. Об'єднання позовів
Позивач вправі об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог,зв'язаних між собою.
Суддя вправі постановити ухвалу про об'єднання в однепровадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного йтого ж позивача до того ж самого відповідача чи до різнихвідповідачів або за позовами різних позивачів до одного й того жвідповідача.
Стаття 145. Роз'єднання позовів
Залежно від обставин справи суддя вправі постановити ухвалупро роз'єднання одного або кількох поєднаних в одне провадженняпозовів у самостійні провадження, якщо їх сумісний розглядутруднює вирішення справи.
Стаття 146. Строки підготовки справи
Підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведенане більше як у семиденний строк, а у виключних випадках поскладних справах цей строк може бути продовжений до двадцяти днівз дня прийняття заяви.
Стаття 147. Призначення справи до розгляду
Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддяпостановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії нимпроведені, і встановлює час розгляду справи.
Стаття 148. Строки розгляду справ
Після закінчення підготовки справи до судового розглядупризначені до слухання справи повинні бути розглянуті в такістроки:
1) трудові справи - в семиденний строк;
2) справи про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди,заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а такожвтратою годувальника, - у десятиденний строк;
3) всі інші справи - у п'ятнадцятиденний строк.
( Стаття 148 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2994-10від 11.01.82 )
Глава 19
Забезпечення позову
Стаття 149. Підстави для забезпечення позову
Суд чи суддя на просьбу осіб, які беруть участь у справі, абоза своєю ініціативою може вжити заходів до забезпечення позову.Забезпечення позову допускається в усякій стадії справи, якщоневжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливимвиконання рішення суду.
В справах про стягнення аліментів, заробітної плати івідшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженнямздоров'я, а також втратою годувальника, суддя, приймаючи такісправи до свого провадження, з власної ініціативи вирішує питанняпро забезпечення позову.
( Стаття 149 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2994-10від 11.01.82 )
Стаття 150. Повне або часткове забезпечення позову
Залежно від обставин справи суд чи суддя може забезпечитипозов повністю або частково.
Стаття 151. Розгляд заяви про забезпечення позову
Заява про забезпечення позову вирішується суддею чи судом,який розглядає справу, в той же день без повідомлення відповідачай інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 152. Способи забезпечення позову
Позов забезпечується:
1) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належатьвідповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2) забороною провадити певні дії;
3) забороною іншим особам провадити платежі або передаватимайно відповідачеві;
4) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов проправо власності на дане майно або про виключення його з опису;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого написунотаріального органу, коли боржник оспорює цей напис у позовномупорядку.
Забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітнуплату, доходи колгоспників за працю в колгоспі, пенсію тастипендію, допомогу по соціальному страхуванню, виплачувану притимчасовій непрацездатності, а також на допомогу, виплачуванукасами взаємодопомоги колгоспів, крім позовів про стягненняаліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншимушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, провідшкодування збитків, заподіяних розкраданням державного абогромадського майна, не дозволяється.
Забезпечувати позови до державних підприємств, установ,організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їхоб'єднань, інших громадських організацій дозволяється тільки уформі заборони провадити певні дії.
Стаття 153. Відповідальність за порушення заходів по
забезпеченню позову
Особи, винні в порушенні заборони провадити певні дії, атакож провадити платежі або передавати майно відповідачеві(стаття 152 цього Кодексу), за ухвалою суду можуть бутиоштрафовані в розмірі до одного неоподатковуваного мінімумудоходів громадян. Крім того, позивач вправі стягнути з цих осібзбитки, завдані невиконанням ухвали про забезпечення позову.
( Стаття 153 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8627-10від 20.03.85; Законом N 27/96-ВР від 02.02.96 )
Стаття 154. Заміна способу забезпечення позову
Суд або суддя може за заявою однієї з сторін і зважаючи напояснення другої сторони допустити заміну одного способузабезпечення позову іншим, а також допустити кілька забезпечень зтим, щоб загальна їх сума не перевищувала позовної.
При забезпеченні позову, що має грошову оцінку, відповідачможе з дозволу суду або судді замість допущеного забезпеченнявнести в депозит позовну суму.
Стаття 155. Скасування забезпечення позову
Ухвала про забезпечення позову може бути скасована судом,який розглядає справу.
Питання про скасування забезпечення позову вирішується всудовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь усправі. Неявка цих осіб не перешкоджає розглядові питання проскасування забезпечення позову.
Якщо в позові буде відмовлено, вжиті заходи по забезпеченнюпозову зберігаються до набрання рішенням законної сили. Проте судможе одночасно з постановленням рішення або після цьогопостановити ухвалу про скасування забезпечення позову.
Стаття 156. Виконання ухвали про забезпечення позову
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку,встановленому для виконання судових рішень.
Стаття 157. Оскарження ухвал про забезпечення позову
На ухвалу з питань забезпечення позову може бути поданоскаргу, внесено окреме подання.
Строк на подачу скарги, внесення окремого подання на ухвалупро забезпечення позову, постановлену у відсутності скаржника,починається з наступного дня після того, як йому оголосили ухвалу.
Подача скарги, внесення окремого подання не зупиняє виконанняухвали про забезпечення позову, а також не перешкоджає дальшомурозгляду справи. Подача скарги, внесення окремого подання наухвалу про скасування заходу, що його вжито для забезпеченняпозову, або про заміну одного виду забезпечення позову іншимзупиняє виконання цієї ухвали.
( Стаття 157 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 158. Права відповідача у зв'язку з забезпеченням
позову
Суд або суддя, допускаючи забезпечення позову, може вимагативід позивача забезпечення можливих для відповідача збитків.
Відповідач, в разі відмови в позові, після набрання рішеннямзаконної сили може стягнути з позивача збитки, завдані йомузабезпеченням позову.
Глава 20
Судовий розгляд
Стаття 159. Розгляд справ у судовому засіданні
Розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні зобов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.Судове засідання провадиться в приміщенні суду, а по найбільшактуальних справах та справах, що мають широкий громадськийінтерес, - безпосередньо на підприємствах, будовах, в установах,радгоспах, колгоспах.
Справа про розірвання шлюбу з особою, визнаною вустановленому порядку безвісно відсутньою або недієздатноювнаслідок душевної хвороби чи недоумства, розглядається в судовомузасіданні без виклику відповідача.
( Стаття 159 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від15.10.66 )
Стаття 160. Безпосередність та усність судового розгляду
Суд першої інстанції при розгляді справи повиненбезпосередньо дослідити докази в справі: заслухати пояснення осіб,які беруть участь у справі, показання свідків, висновки експертів,ознайомитися з письмовими доказами, оглянути речові докази.Винятки з цього правила допускаються лише у випадках, встановленихстаттями 33 і 45 цього Кодексу.
Розгляд справи відбувається усно і при незмінному складісуддів. У разі заміни одного з суддів у процесі розгляду справи їїрозгляд має бути проведений з самого початку.
( Стаття із змінами, внесеними згідно із Законом N 3129-12 від22.04.93 )
Стаття 161. Участь громадськості в судовому розгляді
Представники громадських організацій і трудових колективів,які не є стороною в справі, допускаються за ухвалою суду до участів судовому розгляді для викладення судові думки організацій абоколективів, що уповноважили їх, з приводу справи, якарозглядається судом.
Представники громадських організацій і трудових колективівмають право знайомитися з матеріалами справи, бути присутніми навсіх судових засіданнях, подавати докази і брати участь в їхдослідженні, ставити питання особам, які беруть участь у справі,свідкам та експертам, викладати свої доводи та міркування в усіхпитаннях, що виникають під час судового розгляду, брати участь усудових дебатах.
Повноваження представників громадських організацій і трудовихколективів стверджуються виписками з постанов загальних зборівабо виборного органу громадської організації чи колективу,прийнятих з приводу розглядуваної судом справи.
( Стаття 161 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 162. Права і обов'язки головуючого
В судових засіданнях районного (міського) суду головуєголова суду або суддя, а в судових засіданнях інших судів -голова, його заступник або член суду.
Головуючий керує судовим засіданням, спрямовуючи судовийрозгляд на забезпечення повного, всебічного і об'єктивногоз'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, щоне має істотного значення для вирішення справи, а також забезпечуєналежний виховний рівень судового процесу.
В разі заперечень будь-кого з осіб, які беруть участь усправі, свідків, експертів, перекладачів проти дій головуючого цізаперечення заносяться до протоколу судового засідання і питаннявирішується всім складом суду.
Головуючий вживає необхідних заходів до забезпечення всудовому засіданні належного порядку.
Стаття 163. Обов'язки присутніх у залі судового засідання
Всі присутні в залі судового засідання при вході до ньогосуду повинні встати. Рішення суду всі присутні в залі заслуховуютьстоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти,перекладачі звертаються до суду та дають свої показання іпояснення стоячи.
Відступ від цього правила допускається з дозволу головуючого. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти,перекладачі, а також всі присутні в залі судового засіданнягромадяни повинні додержувати в судовому засіданні встановленогопорядку і беззаперечно підкорятись відповідним розпорядженнямголовуючого.
Стаття 164. Заходи щодо порушників порядку в судовому
засіданні
Особі, яка порушує порядок під час розгляду справи,головуючий від імені суду робить попередження.
За непідкорення розпорядженню головуючого або порушенняпорядку під час судового засідання свідок, позивач, відповідач таінші громадяни несуть відповідальність за частиною першою статті185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення( 80731-10 ).
В разі непідкорення розпорядженням головуючого з бокупрокурора або адвоката їм робиться попередження. При дальшомунепідкоренні зазначених осіб розпорядженням головуючого слуханнясправи за ухвалою суду може бути відкладено, якщо неможливо безшкоди для справи замінити дану особу іншою. Одночасно судповідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора чи президіюколегії адвокатів.
При порушенні порядку в судовому засіданні сторонами аботретіми особами суд відкладає розгляд справи або видаляєпорушників з залу судового засідання на весь час судового розглядуабо на частину його. В останньому разі головуючий знайомить особупісля повернення її до залу судового засідання з процесуальнимидіями, вчиненими в її відсутності.
Стаття 165. Відкриття судового засідання
У призначений для розгляду справи час головуючий відкриваєсудове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.
Стаття 166. Перевірка явки учасників процесу
Секретар судового засідання доповідає судові, хто звикликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи врученіповістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та які є відомостіпро причини їх неявки.
Суд встановлює особу тих, хто з'явився, а також перевіряєповноваження службових осіб і представників.
Стаття 167. Роз'яснення перекладачеві його прав і обов'язків
Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки іпопереджає його про кримінальну відповідальність згідно з статтями178 і 179 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ) за завідомонеправильний переклад і за відмову без поважних причин відвиконання покладених обов'язків.
( Стаття 167 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 9166-11від 04.05.90 )
Стаття 168. Видалення свідків з залу судового засідання
Свідки видаляються з залу судового засідання.
Головуючий вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, незносились з тими, яких суд ще не допитав.
Стаття 169. Оголошення складу суду і роз'яснення права
відводу
Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища прокурора,експерта, перекладача, секретаря судового засідання і роз'яснюєособам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи.
Підстави для відводу, порядок вирішення заявленого відводу танаслідки задоволення заяви про відвід визначаються статтями 18-23цього Кодексу.
Стаття 170. Роз'яснення особам, які беруть участь у
справі, їх прав та обов'язків
Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які берутьучасть у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається впротоколі судового засідання.
Стаття 171. Вирішення судом клопотань осіб, які беруть
участь у справі
Клопотання осіб, які беруть участь у справі, про витребуваннянових доказів та з усіх інших питань, зв'язаних з розглядомсправи, вирішуються судом негайно після того, як буде заслуханадумка інших осіб, які беруть участь у справі, про щопостановлюється ухвала.
Стаття 172. Наслідки неявки особи, яка бере участь у справі
Суд відкладає розгляд справи в разі:
1) неявки в судове засідання однієї з сторін або будь-кого зінших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей,що їм вручені повістки;
2) неявки в судове засідання однієї з сторін або будь-кого зінших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленомупорядку про час і місце судового засідання, з причин, визнанихсудом поважними.
Якщо відомостей про причини неявки немає або причини неявкибудуть визнані неповажними, суд може справу слуханням відкластиабо розглянути у відсутності особи, яка не з'явилася, принаявності в справі достатніх матеріалів про права тавзаємовідносини сторін і коли немає потреби заслухати особистіпояснення особи, яка не з'явилася.
В разі, коли суд визнає потрібним, щоб сторона, яка нез'явилась, дала особисті пояснення, він відкладає розгляд справи.Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна ітоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі неявки в судове засідання без поважних причин осіб, щоберуть участь у справі, відсутність яких потягла за собоювідкладення розгляду справи, суд вправі накласти на них, а такожна службову особу підприємства, установи або організації, з виниякої не було забезпечено явку представника в судове засідання,штраф у розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходівгромадян.