З урахуванням останніх змін до Закону України від 02.03.2000 р. N 1521-III "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів", внесених до нього Законом України від 21.09.2000 р. N 1962-III (набув чинності з 01.10.2000 р.), застосування "касового" методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань та дати отримання права на податковий кредит для операцій з продажу нафти сирої (код згідно з ГС 2709.00.000) та важких дистилятів (коди згідно з ГС 2710.00.610, 2710.00.650, 2710.00.690) поновлено з 01.10.2000 р. без обмеження кінцевого терміну застосування.
37. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з видачі окремим особам вугілля на побутові потреби вугледобувними та вуглебудівними підприємствами згідно зі ст.43 Гірничого Закону України від 06.10.99 р. N 1127-XIV, суми витрат за якими відносяться до складу валових витрат?
Відповідно до Закону про ПДВ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з безоплатного їх надання. А тому безоплатна видача вугілля в порядку, передбаченому ст.43 Гірничого Закону України, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. При цьому база оподаткування відповідно до п.4.2 ст.4 Закону про ПДВ визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
Що стосується можливості отримання підприємствами, в тому числі вугледобувними та вуглебудівними, податкового кредиту, то норма, яка б давала право на податковий кредит за сумами ПДВ, нарахованими (сплаченими) за реалізоване на безоплатній основі вугілля (товари, роботи, послуги), в діючому законодавстві не передбачена.
38. Який порядок застосування пп.5.2.6 ст.5 Закону про ПДВ?
Відповідно до пп.5.2.6 ст.5 Закону про ПДВ від оподаткування ПДВ звільняються лише операції з надання послуг із збирання та заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини, перелік яких встановлено постановою КМУ від 03.08.2000 р. N 1197 "Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, надання послуг із збирання та заготівлі яких звільняється від обкладання ПДВ, а отримані доходи - від оподаткування". Щодо операцій з продажу самої сировини, то такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ на кожному етапі продажу за ставкою 20 відсотків.
39. Порядок виписки податкової накладної при реалізації об'єктів застави через виконавчу службу. Чи повинна виконавча служба реєструватися платником ПДВ?
Законом України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу" визначено, що заставодержатель у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, має право за рахунок заставленого майна задовольнити свої вимоги в повному обсязі, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Таке майно може бути реалізоване в порядку, передбаченому цим законом, або залишитися у заставодержателя за початковою оцінкою. Реалізація майна може бути як добровільною, так і шляхом примусового виконання рішень звернення стягнення на майно боржника. Порядок оподаткування ПДВ операцій з реалізації майна на добровільних засадах викладено у листах ДПАУ від 03.03.98 р. N 2187/10/16-1101 та від 25.02.2000 р. N 2675/7/16-1201.
У випадку коли орган виконавчої служби здійснює операції з продажу майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (на прилюдних торгах, аукціонах), то на дату події, що відбулася раніше: чи відвантаження майна боржника, чи зарахування коштів в рахунок його оплати, у органу виконавчої служби виникають податкові зобов'язання. При цьому базою оподаткування є загальна (остаточна) ціна реалізації. На вимогу покупця на цю дату виписується податкова накладна на остаточну вартість, в якій окремим рядком виділяється сума ПДВ.
Реєстрація платником ПДВ особи, яка здійснює примусову реалізацію майна боржника, здійснюється у загальновстановленому порядку відповідно до вимог ст.9 Закону про ПДВ, а саме: якщо така особа зареєструвалася в органах місцевої державної влади
- до набуття чинності Закону України від 14.09.2000 р. N 1955-III, то заява на реєстрацію платником ПДВ повинна бути подана податковому органу не пізніше двадцятого календарного дня з моменту такої реєстрації,
- після набуття чинності цього закону, то заява на реєстрацію платником ПДВ повинна бути подана податковому органу не пізніше двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем періоду, зазначеного у п.2.1 ст.2 Закону про ПДВ, або раніше за власним бажанням.
40. Чи має право на податковий кредит підприємство житлово-комунального господарства при отриманні дотацій з бюджету на покриття різниці у тарифах?
Діючим законодавством встановлено окремий порядок оплати вартості житлово-комунальних послуг. Перша частина складається з тарифу на оплату таких послуг, який сплачується населенням, а друга частина - з дотації з бюджету на покриття збитків від продажу послуг за тарифом. Оплата вартості комунальних послуг, наданих населенню за тарифом, може здійснюватися в два етапи: оплата безпосередньо населенням та оплата за рахунок бюджетних субсидій, наданих в межах тарифу. Оскільки п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ визначено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), а житлово-комунальні послуги на даний час підлягають держрегулюванню та реалізуються за встановленими тарифами, базою оподаткування таких послуг є встановлений тариф. У разі відшкодування з місцевого бюджету частини тарифу, встановленого органами виконавчої влади, що не сплачено населенням у зв'язку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій з оплати житлово-комунальних послуг, то такі відшкодування як складові частини регульованого тарифу включаються до об'єкта оподаткування, базою якого є тариф. Бюджетні кошти, що надійшли в зв'язку з компенсацією житлово-комунальних послуг понад встановлений місцевими органами виконавчої влади тариф, не входять до бази оподаткування ПДВ.
Що стосується податкового кредиту, то відповідно до норм пп.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 ст.7 Закону про ПДВ платник податку має право на податковий кредит лише у частині, яка сплачена (нарахована) платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. За придбаними товарами (роботами, послугами), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел фінансування і до складу податкового кредиту не включаються. У разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. А тому право податкового кредиту житлово-комунальні господарства за придбаними товарами (роботами, послугами) мають лише в частині, яка відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях, тобто частці пропорційно затвердженого тарифу.
Разом з цим слід зазначити, що під час визначення суми ПДВ, яка відноситься до податкового кредиту, необхідно враховувати "касовий" метод податкового обліку комунальних господарств при операціях з продажу житлово-комунальних послуг фізичним особам, не зареєстрованим платниками ПДВ, а також те, що такий розрахунок здійснюється лише за товарами (роботами, послугами), які використовуються виключно для послуг, базою оподаткування яких є тариф. Тобто за придбаними товарами (роботами, послугами), які використовуються для виробництва послуг, що реалізуються юридичним особам (оренда), такий розрахунок не здійснюється.
41. Чи звільняються від оподаткування ПДВ роботи (послуги), які є обов'язковою передумовою операцій з передачі у власність земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості?
Підпунктом 5.1.17 ст.5 Закону про ПДВ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі у разі коли така передача дозволена згідно з положеннями Земельного кодексу України. Відповідно до Земельного кодексу України передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро техінвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють землевпорядні організації. Таким чином, передачу земельних ділянок та розробку і виготовлення відповідних документів необхідно розглядати як дві різні операції цивільно-правового характеру. Виходячи з вищенаведеного, проведення землевпорядних робіт для визначення розміру земельної ділянки або проекту його відводу, розробка техдокументації, виготовлення графічних робіт та інші роботи, одержання яких є обов'язковою передумовою передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості або незабудованої землі, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від того, для кого дані роботи виконуються: для підприємств чи громадян.
42. Чи можливо повернути з бюджету помилково переплачені суми ПДВ за період з 01.06.96 р. до 01.07.97 р.?
Порядок повернення неправильно сплачених податків і неподаткових платежів встановлено Декретом КМУ від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" та здійснюється відповідно до Інструкції про особливості застосування Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", затвердженої наказом Мінфіну України від 02.11.93 р. N 84, зареєстрованої в Мін'юсті України 15.11.93 р. за N 169. Зокрема, повернення неправильно сплачених платежів здійснюється ДПІ не більш як за один рік до виявлення неправильної сплати. При цьому зайво внесені суми можуть бути зараховані в рахунок наступних платежів або повернуті платнику за його письмовою заявою, яка подається до відповідної ДПІ до настання строків сплати чергових платежів.
У разі неподання заяви на повернення неправильно сплачених сум ПДВ за період з 01.06.96 р. до 01.07.97 р. і якщо в особовому рахунку обліковується більше року сума переплати, то ця сума не підлягає поверненню платнику, а відповідно до п. 30 розділу XI Інструкції про порядок ведення державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом ГДПІУ від 12.05.94 р. N 37 (зареєстровано в Мін'юсті України 25.05.94 р. за N 114/323), зі змінами та доповненнями, переноситься без заяви платника на код бюджетної класифікації України за доходами "Інші надходження".
43. Які види продукції відносяться до категорії "м'ясопродукти та молокопродукти"?
Спільним листом МінАПК України від 10.03.98 р. N 37-21-1-12/2310 та Мінекономіки України від 11.03.98 р. N 54-81/201 підготовлено перелік "Про класифікаційні групи м'ясних і молочних продуктів", яким визначені види продукції, яка може бути віднесена до категорії "м'ясопродуктів та молокопродуктів".
44. За якою ставкою ПДВ оподатковуються операції з продажу електроенергії, вугілля, газу, поставки яких відбулися до 01.10.98 р. за договорами купівлі-продажу, а умови розрахунків змінені і фактично були проведені зустрічні поставки аналогічних товарів?
У разі якщо за поставлені покупцям до 01.10.98 р. за договорами купівлі-продажу (що передбачали проведення розрахунків у грошовій формі) електроенергії, вугілля або газу, імпортованого в Україну, після набуття чинності Указом Президента України від 07.08.98 р. N 857/98 умови проведення розрахунків було змінено і зазначені розрахунки було проведено шляхом здійснення зустрічних поставок аналогічних товарів (електроенергії, вугілля, газу, імпортованого в Україну), то такі операції в умовах дії вищезазначеного Указу стають бартерними, і оподатковування ПДВ зазначених операцій згідно зі ст.12 Указу проводиться за повною ставкою податку у розмірі 20 відсотків.
45. Чи є об'єктом оподаткування ПДВ операції з розповсюдження білетів державних лотерей?
Відповідно до пп.3.2.4 ст.3 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування операції з випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за дозволом Мінфіну України. Постановою КМУ від 27.04.98 р. N 574 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску і проведення державних грошових лотерей" та наказом Держкомспорту від 28.10.98 р. N 2120 "Про затвердження Правил розповсюдження державних лотерей", зареєстрованим Мін'юстом України 25.12.98 р. за N 824/3264, встановлено, що агент з проведення державної грошової лотереї - це підприємство, установа чи організація, в тому числі бюджетні, які отримали право на проведення державної грошової лотереї в установленому законодавством порядку. При цьому агент має право укладати з розповсюджувачами - юридичними та фізичними особами договори доручення, комісії та інші цивільно-правові й трудові договори щодо розповсюдження державних лотерей. За надані послуги розповсюджувачі білетів державних грошових лотерей отримують винагороду. Оскільки вказаним законом не встановлено пільговий режим оподаткування для послуг з розповсюджування лотерей, то кошти, що отримуються розповсюджувачами за надання таких послуг, підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
46. Який порядок оподаткування ПДВ з надання навчальними закладами послуг з проживання студентів у гуртожитках?
Відповідно до постанови КМУ від 20.01.97 р. N 38 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами" граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках (далі - гуртожитки) для студентів, абітурієнтів, слухачів підготовчих відділень, викладачів та працівників навчальних закладів, які перебувають у відрядженнях, аспірантів, докторантів, клінічних ординаторів, інтернів, слухачів встановлюється такий, як у будинках державного житлового фонду. Конкретний розмір плати за проживання в гуртожитках встановлюється адміністрацією вищого навчального закладу і розраховується відповідно до Порядку надання платних послуг, затвердженого спільним наказом Міносвіти України, Мінфіну України, Мінекономіки України від 27.10.97 р. N 383/239/131 "Про затвердження Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами", зареєстрованого у Мін'юсті України 12.12.97 р. за N 596/2400, виходячи з нормативу 6 м2 житлової площі - розрахункового коефіцієнта загальної площі, що припадає на одну особу, яка проживає в гуртожитку.
Крім того, розмір плати за проживання в гуртожитках вищих навчальних закладів для студентів, які навчаються за держзамовленням, не повинен перевищувати мінімальний розмір стипендії студента вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
Враховуючи, вищевикладене, операції з надання послуг з проживання студентів у гуртожитку підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%. При цьому базою оподаткування є розмір, що встановлено адміністрацією навчального закладу, який компенсується безпосередньо споживачем послуг з проживання в гуртожитку. Щодо іншої частини компенсації витрат з послуг з проживання студентів понад встановлений закладом розмір плати, яка покривається за рахунок бюджетних коштів, передбачених у кошторисі навчального закладу, то вона не включається до бази оподаткування ПДВ. У разі компенсації витрат з проживання за рахунок коштів, отриманих від інших платних послуг, які надаються навчальними закладами, то така компенсація включається до бази оподаткування. А право податкового кредиту з придбаних товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат гуртожитків, навчальні заклади мають лише в частині, яка відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях, тобто частці, пропорційно затвердженої плати на проживання.
47. Чи можуть застосовувати режим пільгового оподаткування ПДВ підприємства та організації інвалідів незалежно від категорії засновників?
Законом України від 13.07.2000 р. N 1926-III "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування підприємств та організацій громадських організацій інвалідів", який набрав чинності з 22.08.2000 р. ("Урядовий кур'єр" від 22.08.2000 р. N 153), пп.5.2.1 ст.5 викладено у новій редакції, відповідно до якої пільговий режим оподаткування ПДВ встановлено підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів за умови наявності відповідної чисельності працюючих інвалідів та фонду оплати їхньої праці. Крім того, підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, яка надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Слід зазначити, що у разі здійснення такими підприємствами операцій з продажу будь-яких товарів невласного виробництва чи підакцизних товарів, ПДВ з цих операцій повинен нараховуватися у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
48. Чи є платником ПДВ особа, яка здійснює торговельну діяльність у рамках спеціального торгового патенту, а також у разі здійснення такою особою одночасно діяльності як в рамках спеціального торгового патенту, так і підприємницької діяльності в рамках загальновстановленого порядку оподаткування ПДВ?
Законом України від 23.03.96 р. N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в порядку здійснення експерименту для суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність на окремих територіях, перелік яких затверджено постановою КМУ від 08.06.98 р. N 826, на умовах придбання спеціального торгового патенту встановлено особливий порядок оподаткування. Такий суб'єкт підприємницької діяльності з дати отримання свідоцтва (спеціального торгового патенту) втрачає всі права та обов'язки платника ПДВ з діяльності, на яку розповсюджується особливий механізм оподаткування, засвідчений наявністю спеціального торгового патенту. За операціями з продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під дію спеціального торгового патенту, не ведеться податковий облік, не виписуються податкові накладні, не формується податковий кредит з придбаних матеріально-технічних ресурсів, вартість яких належить до складу валових витрат таких товарів (робіт, послуг).
У разі здійснення такою особою одночасно діяльності як в рамках спеціального торгового патенту, так і підприємницької діяльності в рамках загальновстановленого порядку оподаткування ПДВ, то за умови здійснення торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів такого продажу та/або за наявності обсягів операцій з продажу товарів (робіт, послуг), встановлених ст.2 Закону про ПДВ, така особа повинна бути зареєстрована платником ПДВ і здійснювати ведення окремого обліку з операцій, які підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ, та з операцій, які не підпадають під об'єкт оподаткування зазначеним податком (діяльність у рамках спеціального торгового патенту).
49. Чи наявна можливість ведення діяльності у рамках спеціального торгового патенту з використанням різних форм розрахунків (готівкова, безготівкова тощо)?
Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", зі змінами та доповненнями, така можливість не передбачена, оскільки п.2 ст.3 цього Закону встановлено, що під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері виключно за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
49а. Який порядок розподілу сум вхідного ПДВ з придбаних товарів (робіт, послуг), які будуть використані підприємством в оподатковуваних та звільнених від оподаткування (або тих, що не є об'єктом оподаткування) ПДВ операціях?
Відповідно до пп.7.4.3 ст.7 Закону про ПДВ у разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їхньому виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Порядком ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), який затверджено наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 165 та зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.97 р. за N 233/2037, зі змінами та доповненнями, визначено конкретний порядок заповнення відповідних граф з розподілом сум вхідного податку на операції, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування. Таким чином, у разі придбання товарів (робіт, послуг), які будуть використані в оподатковуваних операціях, звільнених від оподаткування, або в тих, що не є об'єктом оподаткування, підприємство повинно відразу проводити відповідний розподіл сум вхідного ПДВ виходячи із частки в витратах на виробництво таких товарів (робіт, послуг) з урахуванням коригування сум податкового кредиту пропорційно обсягу оподатковуваних і неоподатковуваних операцій.
50. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з передачі товарів, які здійснюються відповідно до договорів позики?
Законом про ПДВ встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. При цьому п.1.4 встановлено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Статтею 374 глави 32 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Оскільки договір товарної позики передбачає відстрочення кінцевих розрахунків у товарній формі і зазначені операції підпадають під законодавче визначення "продаж товарів", то операції з продажу (передачі) товарів у межах договорів товарної позички підлягають оподаткуванню ПДВ за повною ставкою податку у розмірі 20 % бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.4 Закону про ПДВ.
51. У які терміни відшкодовуються суми ПДВ під час здійснення експортних поставок підприємствами гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, в порядку, передбаченому пп.7.7.3 ст.7 чи ст.8 Закону про ПДВ?
Законом України від 01.06.2000 р. N 1783 "Про внесення змін до Закону України "Про ПДВ" встановлено загальні правила оподаткування та проведення відшкодування під час здійснення операцій з вивезення за межі митної території України товарів (робіт, послуг), які не містять ніяких виключень для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі і для тих, які беруть участь в економічному експерименті. А тому відшкодування з експортних операцій у грошовій формі розрахунків для суб'єктів підприємницької діяльності, для яких окремим законодавством запроваджено спеціальні режими, проводиться в порядку, передбаченому ст.8 Закону про ПДВ. Щодо частини ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, то терміни відшкодування такої частини регулюються пп.7.7.3 ст.7 Закону про ПДВ.
52. Який порядок ведення податкового обліку з ПДВ та виписки податкових накладних з операцій продажу театральних квитків у межах договорів цивільно-правового характеру, за якими право власності на квитки не переходить?
Порядок оподаткування ПДВ таких операцій викладено у п.4.7 ст.4 Закону про ПДВ. При цьому базою оподаткування є продажна вартість театральних квитків. У разі продажу театральних квитків кінцевим споживачам за готівку, датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера відповідно до пп.7.3.1 ст.7 Закону про ПДВ буде дата їхнього оприбуткування в касі платника податку. Під час продажу квитків кінцевим споживачам, які не є платниками ПДВ, податкова накладна не виписується. Податкова накладна може бути виписана на вимогу споживача, який є платником ПДВ. У той же час датою збільшення податкового кредиту у комісіонера буде дата перерахування коштів на користь комітента, у якого дата їхнього отримання і буде датою, на яку необхідно збільшити податкові зобов'язання і датою, на яку необхідно виписати податкову накладну, що в свою чергу є підставою для податкового кредиту у комісіонера. Якщо комітент операцій з продажу касових квитків не є платником ПДВ, а комісіонер зареєстрований як такий, то право на податковий кредит комісіонер має лише в частині власних витрат, пов'язаних з реалізацією театральних квитків.
53. Згідно з пп.3.2.2 ст.3 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна орендодавця (лізингодавця), що є резидентом, у користування лізингоотримувачу за умовами договору оренди (лізингу) та його повернення орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору, а також сплата платежів за умовами договору фінансової оренди. Виникає питання: якщо сплата орендних платежів здійснюється не у грошовій формі, а шляхом передачі сільськогосподарської продукції, то на яку дату виникають податкові зобов'язання?
Дата виникнення податкових зобов'язань з операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за різними формами договорів визначається відповідно до п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ. У зазначеному випадку за характером розрахунків така операція буде товарообмінною, а тому податкові зобов'язання виникають у порядку, встановленому пп.7.3.4 ст.7 на дату, яка сталася раніше: дата оформлення документа, що засвідчує факт надання орендних послуг, або дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником результатів робіт (послуг). У разі відсутності попередньої оплати сільгосппродукцією за послуги з оренди, першою із подій буде подія фактичного надання (використання) у звітному періоді об'єкта оренди, з використання якої повинен бути підписаний акт про її надання у звітному періоді. Відсутність підписаного акта про виконані у звітному періоді роботи не є підставою для зменшення нарахувань податкових зобов'язань зазначеного звітного періоду. А тому виходячи із положень зазначеного пункту, датою виникнення податкових зобов'язань як в орендодавця, так і в орендаря буде останній день звітного періоду, а право на податковий кредит СПД будуть мати лише на дату проведення зустрічної поставки сільськогосподарської продукції.
54. В розрахунок експортного відшкодування приймається лише частина податкового кредиту, яка фактично оплачена постачальникам виключно в грошовій формі. Якщо оплата проведена готівкою або іншим способом, ніж перерахування за безготівковим розрахунком, то чи можуть такі суми ПДВ підлягати експортному відшкодуванню?
Суми ПДВ, які в складі ціни вартості товарів, придбаних у порядку бартерних операцій, шляхом застосування положень постанови КМУ від 07.12.99 р. N 2215 , оплачених готівкою через касу підприємства, касовим чеком, квитанцією тощо, які надалі було вивезено за межі митної території за контрактом, що передбачає грошову форму оплати, включаються до загальної суми податкового кредиту звітного періоду і є частиною ПДВ, яка підлягає бюджетному, а не експортному відшкодуванню, у терміни, передбачені законодавством з урахуванням положень ст.4 Указу Президента України від 07.08.98 р. N 857 "Про деякі зміни в оподаткуванні".
У тексті ст.8 Закону про ПДВ йдеться лише про документи, що підтверджують безготівковий обіг (копії платіжних доручень). Крім того, також чітко визначені треті особи, які мають підтверджувати достовірність цих документів (копії платіжних доручень мають бути завірені банком). Видача готівки з каси підприємства ніким, крім самого підприємства, не може бути підтверджена. Зважаючи на викладене, оплата придбаних товарів готівкою не може враховуватися як частина оплаченого податкового кредиту для розрахунку експортного відшкодування.
Підприємствами, які працюють за системою банківських розрахунків "Клієнт - Банк", можуть подаватися реєстри платіжних доручень, завірених банківською печаткою.
55. Згідно з діючим законодавством з питань ведення бухгалтерського обліку всі первинні документи повинні зберігатися в бухгалтерії підприємства. Пунктом 8.1 ст.8 Закону про ПДВ вимагається подання митних декларацій, які підтверджують факт вивезення товарів за межі митної території України. Чи можна подавати ксерокопію вантажної митної декларації (ВМД)?
Ні. Пунктом 16 постанови КМУ від 09.06.97 р. N 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" передбачено розподіл екземплярів ВМД, із яких з 1 по 4 (включно) - це примірники митної служби, а п'ятий, основний, аркуш передається декларанту. Цим пунктом також встановлено, що на прохання декларанта передбачається оформлення шостого аркуша ВМД. Такий шостий екземпляр ВМД і може бути додатком до декларації з ПДВ.
56. Які санкції застосовуються під час надання недостовірного розрахунку експортного відшкодування за умови, якщо загальна сума відшкодування залишається без змін?
Якщо в процесі попередньої перевірки відповідності задекларованих до відшкодування сум ПДВ, у тому числі розрахунку експортного відшкодування, використовуючи при цьому як ВМД, які підтверджують факт вивезення за межі митних кордонів України, так і базу даних АРМ "Митниця", виявлено невідповідність суми обсягу експортних операцій, то експортному відшкодуванню підлягатиме сума ПДВ, визначена виходячи з нового відсотку експортних операцій. При цьому платника запрошують до ДПІ, де йому повідомляють про зазначені зміни. Платником відповідно вносяться поправки в екземпляр податкової звітності, який залишається на підприємстві. Результат такої перевірки оформляється в порядку, визначеному пп.7.7.4 ст.7 Закону про ПДВ. На суму податку, донараховану за результатами попередньої перевірки, виписується розпорядження про внесення змін у визначену платником суму податку, що підлягає нарахуванню. У цьому разі фінансові санкції до платника не застосовуються, за винятком пені на донараховану суму.
57. Юридичною особою було внесено грошові кошти в статутний фонд під час створення АТ. У зв'язку з реорганізацією АТ юридична особа вибуває з учасників такого товариства і їй повертаються основні фонди на суму раніше внесених коштів. Чи підлягає оподаткуванню ПДВ операція з повернення основних фондів?
Згідно з абзацом четвертим пп.3.2.8 ст.3 Закону про ПДВ не підпадає під об'єкт оподаткування повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їхнього виходу з числа засновників чи учасників такої юридичної особи або під час ліквідації такої юридичної особи. Передача основних фондів за раніше внесені кошти є операцією, яка передбачає передачу права власності за грошову форму компенсації, а тому така операція розглядається як операція з продажу, яка оподатковується ПДВ за повною ставкою у розмірі 20%. При цьому дата виникнення податкових зобов'язань буде залежати від дати проведення першої з подій: дати внесення змін до статутних документів товариства чи дати передачі товариством основних фондів юридичній особі.
58. Згідно з чинним законодавством договір фінансового лізингу передбачає отримання у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший терміну, за який амортизується 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної на день укладання договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю. Коли виникають податкові зобов'язання з об'єкта фінансового лізингу та як визначається база оподаткування ПДВ?
Оскільки основні фонди, передані у фінансовий лізинг, відповідно до пп.1.18.2 ст.1 та пп.8.5.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включаються до складу основних фондів орендаря, який нараховує на них амортизацію, а також враховуючи те, що договором передбачено викуп об'єкта лізингу за залишковою вартістю після закінчення строку фінансового лізингу, то базою оподаткування у цьому випадку буде залишкова вартість об'єкта лізингу. При цьому на дату операції з продажу об'єкта лізингу лізингодавець нараховує податкові зобов'язання зі сплати ПДВ на залишкову вартість основних фондів та включає до податкового кредиту ту сплачену під час придбання об'єкта лізингу суму ПДВ, яка припадає на частину залишкової вартості, з якої виникають податкові зобов'язання. Якщо сума відшкодування вартості об'єкта лізингу здійснюється не грошовою, а натуральною формою розрахунків, то до такої операції необхідно застосовувати порядок оподаткування ПДВ, передбачений для товарообмінних (бартерних) операцій, для яких дату виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту встановлено ст.7 Закону про ПДВ.
59. Засновник - юридична особа робить внесок до статутного фонду товариства ТМЦ та виписує податкову накладну. Чи має право товариство, як платник ПДВ, на податковий кредит?
На першому етапі придбання не буде мати права на податковий кредит. Не підпадає під об'єкт оподаткування згідно з діючим законодавством (пп.3.2.8 ст.3 Закону про ПДВ) внесок до статутного фонду юридичної особи лише у вигляді основних фондів в обмін на емітовані такою особою корпоративні права. Внесок до статутного фонду в іншому, ніж основні фонди (за винятком грошових коштів) вигляді, є об'єктом оподаткування ПДВ. Засновник на дату передачі матеріальних ресурсів, коли виникають податкові зобов'язання, виписує податкову накладну, яка відображається у книзі продажу товарів (робіт, послуг). У разі якщо вартість сировини, отриманої як внесок до статутного фонду в обмін на корпоративні права через облік приросту (убутку) буде включено до складу валових витрат, то за умови оприбуткування такої сировини як виробничих запасів чи товарів, що підлягають продажу, і спрямування такої сировини на виробництво оподатковуваної продукції платник ПДВ може отримати законодавче право на податковий кредит з такої операції. При цьому датою виникнення права на податковий кредит буде останній день звітного періоду, в якому різниця вартості запасів на початок звітного кварталу буде перевищувати їхню вартість на кінець того ж звітного кварталу і буде додана до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
60. У зв'язку зі змінами у визначенні обсягів оподаткування з 1200 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи необхідно вилучати із реєстру платників осіб, обсяги у яких більші ніж 20400 грн., але менші ніж 61200 грн.?
Пунктом 9.3 ст. 9 Закону про ПДВ з урахуванням редакції Закону України від 14.09.2000 р. N 1955-III, що набув чинності з 05.10.2000 р., суб'єкти підприємницької діяльності, створені після набрання чинності цим Законом, звільнені від обов'язкової реєстрації як платників ПДВ. Якщо такі новостворені суб'єкти підприємницької діяльності, а також діючі особи, у яких обсяги з продажу товарів (робіт, послуг), що є об'єктом оподаткування, не перевищили 3600 нмдг, вважають за доцільне зареєструватись як платники податку раніше періоду, в якому буде досягнуто належних обсягів, то за заявою таких платників здійснюється їхня реєстрація як добровільна. Однак підхід до такої добровільної реєстрації має бути виваженим, оскільки такі платники не можуть отримувати бюджетне відшкодування (від'ємне значення зараховується у зменшення податку наступних звітних періодів), а анулювання свідоцтва платника ПДВ може відбутися не раніше ніж через 24 місяці після дати такої реєстрації лише за умови недосягнення ними належних обсягів.
61. Пунктом 9.4 ст.9 Закону України від 14.09.2000 р. N 1955-III запроваджено вимоги щодо своєчасності подання реєстраційної заяви органу державної податкової служби для осіб, що передбачають підприємницьку діяльність на митній території України з торгівлі за готівкові кошти, - не пізніше ніж за десять календарних днів до початку здійснення такої діяльності. З якої дати необхідно відраховувати зазначені десять календарних днів?
Зазначеним Законом чітко встановлено період, до якого суб'єкту підприємницької діяльності на митній території України з торгівлі за готівкові кошти необхідно подати заяву для реєстрації як платника ПДВ. Заява може бути подана раніше, але не пізніше ніж за десять календарних днів до початку діяльності. У разі коли така особа не здійснила таку реєстрацію у визначені законодавством строки, до такої особи застосовуються санкції, встановлені Указом Президента України від 07.08.98 р. N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні".
62. Чи має право СПД на податковий кредит з ПДВ, сплаченого (нарахованого) при придбанні сировини, яку надалі як давальницьку вивезено за межі митної території України для її переробки, а продукт її переробки (готова продукція) не ввозиться на територію України, а реалізується за її межами?
Згідно з п.11.9 ст.11 Закону про ПДВ операції з вивезення давальницької сировини, готової продукції, яка вироблена з неї, за умови, що за договорами щодо переробки цієї сировини були проведені фактичні витрати до 01.10.97 р. або якщо до цієї дати така сировина повністю або частково була вивезена за межі митної території України, оподатковуються в порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах". Пунктом 5 ст.5 цього Закону встановлено, що ПДВ, сплачений або такий, що підлягає сплаті за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, українському замовнику не відшкодовується.
63. Що є базою для оподаткування ПДВ послуг з підготовки та організації інформаційно-консультаційних семінарів, які проводяться нерезидентом за межами митної території України?
Якщо суб'єкт підприємницької діяльності (комісіонер) згідно з договорами комісії зобов'язується надати послуги комітенту з підготовки та організації семінарів за межами митної території України за рахунок його ж коштів, то об'єктом для оподаткування ПДВ за ставкою 20 відсотків є та частина коштів, яка надходить на рахунок комісіонера в розрахунок оплати вартості підготовчо-організаційних послуг, пов'язаних з проведенням семінарів за межами митної території України. Податкові зобов'язання виникають згідно з правилами, встановленими п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ, і податкова накладна виписується комітенту лише на ту частину вартості наданих послуг, забезпечення (надання) якої здійснюється комісіонером. При цьому право на податковий кредит комісіонер має лише в частині витрат, пов'язаних із підготовкою та організацією проведення семінару за межами митної території України. Послуги, які надаються нерезидентом та споживаються резидентами (проживання, харчування, проведення семінару) за межами митної території України, і оплата за які здійснюється від імені комісіонера, але за рахунок комітента, не включаються до бази оподаткування комісіонера.
64. Чи має право на податковий кредит СПД, який за самостійним рішенням здійснює операцію з продажу основних фондів, які були задіяні в операціях, звільнених від оподаткування (ст.5), чи тих, що не є об'єктом для оподаткування (ст.3), та які мають залишкову балансову вартість?
База оподаткування та податкові зобов'язання за такою операцією виникають відповідно до діючого законодавства. На дату передачі таких основних фондів до податкового кредиту може бути віднесено частку суми ПДВ, яка припадає на частину незамортизованої балансової вартості основних фондів.
65. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з безоплатної передачі недержавними сільгосппідприємствами об'єктів соцінфраструктури у державну чи комунальну власність?
Згідно з пп.3.2.9 ст.3 Закону про ПДВ, з урахуванням редакції Закону України від 21.12.99 р. N 1330 "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", не є об'єктом оподаткування безоплатна передача у державну чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів всіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах повноважень. Це положення поширюється на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу платника податку, який перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває відповідно у державній або комунальній власності, що здійснюються за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать такий платник податку та така юридична особа.
Таким чином, положення першого речення зазначеного пункту передбачають, що у разі якщо за рішеннями КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування платником ПДВ незалежно від форми власності здійснюється безоплатна передача об'єктів права всіх форм власності до державної чи комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст або передача у їх спільну власність, то така передача на баланс іншого платника ПДВ не є об'єктом для оподаткування ПДВ.
Дії другого речення зазначеного пункту поширюються на операції з безоплатної передачі об'єктів права, яка відбувається між особами (платником та іншою юридичною особою), форма власності яких - відповідно державна або комунальна. Передача повинна здійснюватися на підставі рішення органу держвлади або органу місцевого самоврядування виключно платником ПДВ до сфери управління юридичної особи, яка може і не бути платником ПДВ. Така передача здійснюється на безоплатній основі в межах балансів таких осіб, які належать до сфери управління відповідно державної або комунальної власності.
66. Чи поширюється пільговий режим оподаткування ПДВ, встановлений пп.3.2.4 ст.3 Закону про ПДВ, на операції з продажу погашених поштових марок, на поштову оплату послуги зв'язку, яка виражається у вигляді відбитків кліше маркувальних машин?
Законом України "Про зв'язок" та Положенням про поштові марки, блоки, марковані конверти і картки, затвердженим наказом Мінзв'язку України від 16.12.96 р. N 262, визначено термін поняття "поштова марка", відповідно до якого поштова марка - це державний знак, який є засобом оплати послуг поштового зв'язку, виготовлений друкарським способом, з художнім зображенням та зазначенням його номінальної вартості. Враховуючи положення Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", введена в обіг поштова марка є законним платіжним засобом на території України, який приймається для оплати послуг поштового зв'язку. Отже, пільговий режим оподаткування застосовується до операцій, пов'язаних з продажем засобу платежу, який застосовується для оплати послуг поштового зв'язку, а тому не може бути поширений на операції з продажу послуг зв'язку, розрахунки за які здійснюються знаком поштової оплати у вигляді відбитків кліше маркувальних машин.
67. Що є базою для оподаткування ПДВ арештованого майна особи, яка є платником ПДВ, у випадку коли СДП "Укрспецюст" на комісійних засадах здійснює операції з продажу арештованого майна такої особи?
На дату, що сталася раніше, чи відвантаження арештованого майна боржника, чи зарахування коштів в рахунок його оплати, у СДП "Укрспецюст" виникають податкові зобов'язання. При цьому базою оподаткування є загальна (остаточна) ціна реалізації. На вимогу покупця на цю дату виписується податкова накладна на остаточну вартість, в якій окремим рядком виділяється сума ПДВ. При цьому СДП "Укрспецюст" всю суму ПДВ відображає в книзі продажу товарів (робіт, послуг), форму і порядок заповнення якої затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165, та включає до декларації з ПДВ, і визначену позитивну різницю між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту перераховує до бюджету.
На дату отримання СДП "Укрспецюст" коштів за реалізоване майно ним надсилається копія платіжного доручення боржнику, дата отримання якого боржником і буде датою, на яку такий боржник проводить по бухгалтерському та податковому обліку операцію з відчуження майна. На зазначену дату у боржника (заставодавця) збільшуються податкові зобов'язання та виписується СДП "Укрспецюст" податкова накладна на остаточну вартість реалізованого майна за вирахуванням суми, фактично залишеної СДП "Укрспецюст" на покриття власних видатків з урахуванням ПДВ. Така податкова накладна для СДП "Укрспецюст" є підставою для збільшення податкового кредиту, датою збільшення якого у СДП "Укрспецюст" відповідно до п.4.7 ст.4 Закону про ПДВ є дата перерахування коштів на користь комітента (в даному випадку - дата перерахування коштів на рахунок судовиконавця).
68. Що є базою для оподаткування ПДВ арештованого майна осіб, які не є платниками ПДВ, у випадку коли СДП "Укрспецюст" на комісійних засадах здійснює операції з продажу такого арештованого майна та, крім цього, у таких осіб в момент відчуження арештованого майна не досягається відповідних обсягів оподатковуваних операцій, граничний розмір яких встановлено чинним законодавством?
Базою для оподаткування ПДВ згідно з абзацом першим п.4.7 ст.4 Закону про ПДВ є комісійна винагорода, отримана підприємством у порядку, передбаченому правилами комісійної торгівлі. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди затверджено у встановленому порядку. Якщо особа, яка до моменту відчуження майна згідно з діючим законодавством не зареєстрована як платник податку на додану вартість, а в момент відчуження цією особою такого арештованого майна досягаються обсяги, граничний розмір яких встановлено чинним законодавством, то така особа повинна зареєструватися як платник ПДВ в порядку, передбаченому діючим законодавством. Наявність на руках свідоцтва платника ПДВ дасть право такій особі виписати податкову накладну на операцію з відчуження арештованого майна.
69. Що є базою для оподаткування ПДВ при проведенні операцій з продажу конфіскованого або безхазяйного майна у випадку, коли СДП "Укрспецюст" на комісійних засадах здійснює операції з продажу такого майна?
На дату, що сталася раніше, чи відвантаження арештованого майна боржника, чи зарахування коштів в рахунок його оплати, у СДП "Укрспецюст" виникають податкові зобов'язання. При цьому базою оподаткування відповідно до першого абзацу п.4.7 ст.4 Закону про ПДВ є комісійна винагорода. На вимогу покупця на цю дату виписується податкова накладна, у якій, крім того, окремим рядком виділяється комісійна винагорода та окремо сума ПДВ з цієї винагороди.
70. Чи має право підприємство на реалізацію товарів, які знаходяться на зберіганні під митним контролем?
Статтею 37 Митного кодексу визначено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, а у ст.85 Кодексу зазначено, що до митного оформлення товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, можуть зберігатись підприємством або митницею.
Наказом Держмитслужби України від 05.01.99 р. N 4, зареєстрованим в Мін'юсті України 27.01.99 р. за N 45/3338, затверджено Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів, ввезених на митну територію України, під митним контролем.
Оскільки декларація-зобов'язання не дає права на використання задекларованих товарів з будь-якою метою на території України і призначена для здійснення митного контролю, а відповідно до наказу Держмитслужби України від 05.01.99 р. N 4 "Про затвердження Порядку зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем", яким регламентовано порядок передання товарів на зберігання, а також оформлення товарів, увезених на митну територію України, які зберігаються під митним контролем, визначено, якщо підприємство є порушником митних правил при здійсненні зовнішньоекономічних операцій або допускало порушення строків подання декларацій-зобов'язань, то начальник митного органу має право заборонити зберігання товарів під митним контролем.
Слід зауважити, що ст.112 Митного кодексу передбачено, що видача без дозволу митного органу України або втрата предметів, що знаходяться під митним контролем, тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати з конфіскацією предметів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення, або без такої, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією зазначених предметів або без такої.
Враховуючи вищенаведене, зазначені дії суб'єктів підприємницької діяльності є грубим порушенням вимог митного законодавства та призводять до несвоєчасного надходження платежів до держбюджету, в також до втрат бюджетом значних сум коштів у вигляді несплати мита, до яких повинні застосовуватись штрафні санкції відповідно до митного законодавства. В той же час, зважаючи на те, що згідно з пп.7.3.6 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті, застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ при відсутності належним чином оформленої ВМД не є можливим. Зважаючи на те, що факти недодержання правил митного оформлення є непоодинокі, в той час як у митних органів достатньо важелів впливу на порушників митного законодавства, доцільно розглядати як відповідальну сторону не лише дії платників, а й безпосередньо дії працівників регіональних митниць.
71. У якому порядку проводиться оподаткування ПДВ операцій з перевалки транзитних вантажів через територію України і порти України, передбачених п.11.15 ст.11 Закону про ПДВ, з 01.01.2000 року?
Статтею 4 Закону України від 20.10.99 р. N 1172 "Про транзит вантажів" внесено зміни до ст.11 Закону про ПДВ, а саме: до 01.01.2001 р. зберігається порядок сплати ПДВ за операціями з надання послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів або вантажів транзитом через територію України, який діяв (існував) до 01.10.97 р. (моменту набрання чинності Законом про ПДВ), тобто оподаткування вищезазначених операцій продовжує здійснюватися у порядку, визначеному пп."а" п.1 ст.5 Декрету КМУ від 26.12.92 р. N 14-92 "Про ПДВ".
Враховуючи наведені норми законодавства, від ПДВ звільняються операції з надання послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію України, в тому числі транзит нафти і газу по трубопроводу, а також через порти України, незалежно від форми розрахунків. Замовником цих послуг може виступати або безпосередньо нерезидент, або його уповноважена особа - експедитор (резидент України). Підставою для такого звільнення від оподаткування слід вважати: доручення та рознарядки вантажовласника (експедитора) на перевалку (відвантаження) транзитних вантажів з відміткою митниці "під митним контролем" та копії коносамента.
Таким чином, тимчасово, до 01.01.2001 р., операції з надання послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів або вантажів транзитом через територію України, оподатковуються за нульовою ставкою тільки в разі проведення розрахунків в іноземній валюті, а при проведенні розрахунків національною валютою (гривнями) або шляхом бартерних (товарообмінних) операцій вищезазначені послуги звільняються від оподаткування ПДВ. При цьому звертаємо увагу, що у разі проведення розрахунків за операціями з надання транзитних послуг шляхом здійснення товарообмінних (бартерних) операцій чи у національній українській валюті (гривнях) сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва та обігу.
72. Приватний підприємець є платником ПДВ за операціями з торгівлі за готівку та, крім того, займається підприємницькою діяльністю на ринку зі сплатою ринкового збору. У разі придбання товарів (робіт, послуг):
чи має він право на податковий кредит на всю суму ПДВ, яка вказана в податковій накладній?
який порядок заповнення у такому випадку книги придбання товарів (робіт, послуг)?
чи враховувати обсяги продажу товарів на ринку в декларації по ПДВ?
У зв'язку з тим, що відповідно до п.2.3 ст.2 Закону про ПДВ фізичні особи, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору, не є платниками ПДВ і тому не ведуть податковий облік по таких операціях, не нараховують ПДВ, відповідно не виписують податкові накладні, не формують податковий кредит по них, то сплачені при придбанні товарів (робіт, послуг), які використовуються для здійснення діяльності з торгівлі за готівкові кошти на умовах сплати ринкового збору, суми ПДВ повинні відносити до складу валових витрат. Обсяги продажу по діяльності на умовах сплати ринкового збору до податкової декларації не включаються.
У разі якщо приватний підприємець, крім торгівлі на умовах сплати ринкового збору, займається іншими видами діяльності, у тому числі із торгівлі за готівкові кошти, тобто згідно з п.2.3 ст.2 Закону про ПДВ підпадає під визначення платника ПДВ, то по такій діяльності він зобов'язаний вести податковий облік, нараховувати податок, виписувати податкові накладні, вести книги "Продаж" та "Придбання", на підставі яких формує податкові зобов'язання та податковий кредит.
У випадках, коли податкова накладна виписується на загальну суму придбаного товару, який використовується для здійснення різних видів діяльності, у тому числі зі здійснення торгівлі на умовах сплати ринкового збору, згідно з пп.7.4.3 до податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях.
73. Чи буде мати підприємство пільгу з ПДВ за будівництвом чорнобильських об'єктів, будівництво яких розпочато до 01.10.97 р., якщо розрахунки за виконані роботи здійснюються в негрошовій формі (бартером)?
Пунктом 11.1 ст.11 Закону про ПДВ передбачено пільгове оподаткування ПДВ за правилами відповідно Декрету КМУ "Про ПДВ" вартості робіт з ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи за договорами, укладеними до набрання чинності цим Законом, та у разі якщо по них понесено витрати або проведено розрахунки до 01.10.97 р. Згідно з пп."д" п.1 ст.5 Декрету зазначена пільга надається за умови виконання таких робіт за рахунок коштів бюджету. При цьому обов'язковим є документальне підтвердження джерела фінансування робіт, яке видається відповідним фінансовим органом. Розрахунки у негрошовій формі не передбачені.
Щодо договорів, укладених після 01.10.97 р., вартість робіт по них оподатковується відповідно до Закону про ПДВ за ставкою 20 відсотків.
74. Об'єднання та його дочірні підприємства зареєстровані як окремі платники ПДВ. За рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні, дочірні підприємства перераховують кошти на утримання об'єднання. Чи є об'єктом оподаткування ПДВ кошти, отримані об'єднанням?
Кошти, отримані об'єднанням від дочірніх підприємств, зареєстрованих як окремі платники ПДВ, не є компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), тобто немає факту продажу таких товарів (робіт, послуг), який відповідно до п.1.4 ст.1 Закону про ПДВ передбачає передачу прав власності на такі товари за компенсацію або безоплатно. Зазначені у запиті операції не підпадають під продаж товарів (робіт, послуг), а тому не є об'єктом оподаткування ПДВ.
75. Платник придбаває насіння гарбузове, включене до переліку лікарської сировини, на митній території України у посередника для подальшого продажу на експорт. Чи матиме право такий платник на застосування нульової ставки та отримання експортного відшкодування?
Згідно з роз'ясненнями Державного науково-експериментального центру від 22.09.99 р. N 5.12-902/А до лікарських засобів, крім готових лікарських засобів, належить лікарська сировина за переліком, наданим Фармакологічним комітетом Міністерства охорони здоров'я, від 13.04.98 р. N 795/А, до якого включено насіння гарбузове за реєстраційним номером П/97/40/5. Про зазначене ДПАУ повідомляла листами від 22.02.99 р. N 2597/7/16-1201 та від 11.02.2000 р. N 1933/7/16-1201. Операції з продажу такої лікарської сировини оподатковуються ПДВ на митній території України за пільговим режимом відповідно до пп. 5.1.7 ст. 5 Закону про ПДВ. При поставці на експорт такої лікарської сировини, у тому числі насіння гарбузового, незалежно від напрямку використання нерезидентом та форми проведення розрахунків (бартер чи валюта), згідно з п.6.3 Закону про ПДВ не може застосовуватись нульова ставка в оподаткуванні ПДВ. При цьому експортер не має права на експортне відшкодування.
76. Який додаток до декларації по ПДВ повинен надавати платник податку після набрання чинності Законом України від 01.06.2000 р. N 1783-III "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість", який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митного кордону України в грошовій формі, якщо за придбаний товар на території України розрахунки здійснено шляхом бартерних товарообмінних операцій, переводу боргу, взаємозаліку? Який термін відшкодування у таких випадках?
Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України викладені у ст.8 Закону про ПДВ в редакції Закону України від 01.06.2000 р. N 1783-III. ДПАУ було надано роз'яснення щодо застосування норм зазначеної статті Закону при проведенні експортного відшкодування, які надіслані до ДПА областей листом від 09.08.2000 р. N 10987/7/16-1121. Відповідно до норм Закону, з урахуванням роз'яснень ДПАУ, платники, які здійснюють експортні операції із проведенням розрахунків за товари, придбані на території України, шляхом товарообміну, не можуть подавати розрахунок експортного відшкодування з причини відсутності сплачених коштами сум податку у складі ціни придбаних товарів. Якщо у такого СПД у цьому звітному періоді відсутні операції з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються на митній території за нульовою ставкою, то таким платником може не подаватися розрахунок бюджетного відшкодування і сума, задекларована до відшкодування, відшкодовується відповідно до абзацу першого ст.4 Указу Президента України від 07.08.98 р. N 857/98.
"Бізнес - Бухгалтерія", N 48\2000
