Про депозитарну систему України

3. Діяльність із зберігання активів пенсійних фондів створеного Національним банком України корпоративного недержавного пенсійного фонду провадиться Національним банком України в установленому законодавством порядку.

1. Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Центральним депозитарієм або Національним банком України, укладеними на організованих ринках капіталу та поза організованими ринками капіталу з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", здійснюються шляхом:

переказу коштів банками та Національним банком України у встановленому ним порядку та/або відображення особою, яка провадить клірингову діяльність, у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, зміни обсягу прав та зобов’язань щодо коштів між сторонами правочинів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів з відображенням переходу права вимоги на кошти, у тому числі припинення зобов’язань щодо коштів за результатами неттінгу, у порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Комісією;

переказу цінних паперів Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунки клієнтів у порядку, встановленому Комісією;

переказу/списання/зарахування прав на цінні папери депозитарними установами на рахунки депонентів у порядку, встановленому Комісією;

переказу/списання/зарахування прав на цінні папери депозитаріями-кореспондентами на рахунки їх клієнтів (депонентів) відповідно до законодавства іншої країни.

Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні переказу цінних паперів та/або прав на цінні папери визначається Комісією. Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні переказу коштів визначається Національним банком України за погодженням з Комісією.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати" вважаються завершеними після здійснення:

1) Центральним депозитарієм або Національним банком України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, депозитарних операцій за результатами розрахунків за правочинами щодо цінних паперів на рахунках депозитарних установ - у разі якщо проведення розрахунків за правочинами потребує здійснення депозитарних операцій на рахунках депозитарних установ;

2) Центральним депозитарієм або Національним банком України направлення розпорядження та/або повідомлення (інформації) про вчинені правочини щодо цінних паперів депозитарним установам для проведення ними відповідних депозитарних операцій на рахунках власників цінних паперів та/або номінальних утримувачів - у разі якщо проведення розрахунків за правочинами не потребує здійснення депозитарних операцій на рахунках депозитарних установ.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" вважаються завершеними після здійснення:

1) Центральним депозитарієм або Національним банком України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, депозитарних операцій за результатами розрахунків за правочинами щодо цінних паперів на рахунках депозитарних установ - у разі якщо проведення розрахунків за правочинами потребує здійснення депозитарних операцій на рахунках депозитарних установ;

2) депозитарними установами депозитарних операцій, необхідних для проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, на рахунках власників цінних паперів та/або номінальних утримувачів - у разі якщо проведення розрахунків за правочинами не потребує здійснення депозитарних операцій на рахунках депозитарних установ.

Центральний депозитарій та Національний банк України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, повідомляють особу, яка провадить клірингову діяльність, про факт завершення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів у порядку та строки, що встановлені Комісією.

Депозитарні установи за результатами завершення розрахунків зобов’язані відобразити в системі депозитарного обліку перехід прав власності на цінні папери та прав за цінними паперами, а також обмеження прав на цінні папери у порядку та строки, встановлені Комісією.

Порядок здійснення розрахунків для цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Центральним депозитарієм, встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок здійснення розрахунків для цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Національним банком України, встановлюється Національним банком України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на організованих ринках капіталу, проводяться за принципом "поставка цінних паперів проти оплати" не пізніше третього робочого дня з дня вчинення відповідного правочину, крім випадків, встановлених Комісією.

2. Для забезпечення виконання правочинів щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, вчинених на організованих ринках капіталу, Центральний депозитарій зобов’язаний протягом трьох місяців з дня отримання відповідної оферти укласти договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з особами, які провадять клірингову діяльність.

Вимоги до зазначеного договору встановлюються Комісією.

3. Для забезпечення виконання правочинів щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Національний банк України, укладеними на організованих ринках капіталу та поза організованими ринками капіталу з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", Національний банк України зобов’язаний протягом трьох місяців з дня отримання відповідної оферти укласти договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з особою, яка провадить клірингову діяльність.

4. Особи, які провадять клірингову діяльність, та Центральний депозитарій та/або Національний банк України за договорами щодо цінних паперів, укладеними на організованих ринках капіталу та поза організованими ринками капіталу з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", забезпечують дотримання такого принципу.

5. Центральний депозитарій на підставі укладеного з емітентом договору забезпечує здійснення емітентом погашення боргових цінних паперів, виплати доходів за цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, та коштів, які підлягають виплаті у процесі стягнення заборгованості з емітента відсоткових чи дисконтних корпоративних облігацій, іпотечних облігацій (крім структурованих іпотечних облігацій, якщо проспектом цінних паперів (рішенням про емісію цінних паперів) та/або договором про управління іпотечним покриттям не передбачений такий порядок виплати), особи, яка надає забезпечення за такими облігаціями, або в процедурі їх банкрутства або ліквідації, шляхом зарахування коштів, переказаних емітентом, коштів, які підлягають виплаті у процесі стягнення заборгованості з емітента відсоткових чи дисконтних корпоративних облігацій, іпотечних облігацій, особи, яка надає забезпечення за такими облігаціями, або в процедурі їх банкрутства або ліквідації, на рахунок, відкритий Центральним депозитарієм у Національному банку України, якщо такі виплати здійснюються в національній валюті, або на рахунки, відкриті Центральним депозитарієм в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають встановленим Національним банком України критеріям, якщо такі виплати здійснюються в іноземній валюті, для подальшого переказу коштів з цих рахунків на рахунки отримувачів. Такі кошти не є власністю або доходами Центрального депозитарію та депозитаріїв-кореспондентів.

Центральний депозитарій забезпечує здійснення емітентом погашення боргових цінних паперів, що обертаються за межами України, а також виплати доходів за цими цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, шляхом переказу коштів, зарахованих на рахунки Центрального депозитарію, відкриті в банках, в тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, для подальшого переказу коштів з цих рахунків на рахунки отримувачів. Такі кошти не є власністю або доходами Центрального депозитарію та депозитаріїв-кореспондентів.

Зарахування отриманих від емітентів коштів за цінними паперами відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, коштів, які підлягають виплаті у процесі стягнення заборгованості з емітента відсоткових чи дисконтних корпоративних облігацій, іпотечних облігацій (крім структурованих іпотечних облігацій, якщо проспектом цінних паперів (рішенням про емісію цінних паперів) та/або договором про управління іпотечним покриттям не передбачений такий порядок виплати), особи, яка надає забезпечення за такими облігаціями, або в процедурі їх банкрутства або ліквідації, здійснюється в порядку та строки, встановлені Комісією.

6. Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза організованими ринками капіталу, можуть проводитися як з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", так і без дотримання зазначеного принципу.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза організованими ринками капіталу, без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" проводяться в порядку, передбаченому відповідним договором, згідно із законодавством.

Конкретний порядок та умови проведення розрахунків за правочином щодо цінних паперів, вчиненим поза організованими ринками капіталу визначаються умовами такого правочину.

7. Порядок переказу цінних паперів під час проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів установлюється Комісією, а переказу коштів - Національним банком України за погодженням з Комісією.

8. Забороняється накладати арешт та здійснювати примусове звернення стягнення на кошти та/або цінні папери, що знаходяться на відповідних рахунках особи, яка провадить клірингову діяльність, та/або інвестиційної фірми і призначені для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів.

1. Емітент цінних паперів (крім облігацій внутрішньої державної позики та депозитних сертифікатів банків) у порядку та строки, що встановлені Комісією, зобов’язаний подати до Центрального депозитарію або до Національного банку України відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, тимчасовий глобальний сертифікат, проспект емісії цінних паперів та інформацію про особу, визначену на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів (далі - визначена особа), що обрана відповідно до статті 22 цього Закону.

У разі додаткової емісії акцій інформація про визначену особу, зазначена в частині першій цієї статті, не подається.

Емітент депозитних сертифікатів банку у порядку та строки, що встановлені Комісією за погодженням з Національним банком України, зобов’язаний подати до Центрального депозитарію інформацію про здійснення емісії депозитних сертифікатів банку та інформацію про визначену особу, що обрана відповідно до статті 22 цього Закону.

2. У разі емісії цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) Центральний депозитарій або Національний банк України протягом одного робочого дня з дати депонування тимчасового глобального сертифіката, а також інформації, зазначеної в частині першій цієї статті, зараховує всі цінні папери цієї емісії на рахунок емітента у цінних паперах.

3. У разі надходження від емітента цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) або андеррайтера розпорядження про переказ розміщених цінних паперів з рахунка емітента на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника або номінального утримувача, клієнтом якого або клієнтом клієнта якого є перший власник, а також від такої депозитарної установи розпорядження про переказ на її рахунок відповідної кількості цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) Центральний депозитарій або Національний банк України здійснює протягом одного робочого дня такий переказ.

При цьому депозитарна установа, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника або номінального утримувача, клієнтом якого або клієнтом клієнта якого є перший власник, дає таке розпорядження Центральному депозитарію або Національному банку України протягом одного робочого дня виключно за умови надходження від депонента - першого власника або номінального утримувача, клієнтом якого або клієнтом клієнта якого є перший власник, розпорядження про зарахування на його рахунок відповідної кількості прав на цінні папери.

4. Депозитарна установа зараховує на рахунок у цінних паперах депонента - першого власника або номінального утримувача, клієнтом якого або клієнтом клієнта якого є перший власник, права на відповідну кількість цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) протягом одного робочого дня з дати переказу Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої установи відповідної кількості цінних паперів з подальшим обмеженням обігу зазначених цінних паперів на період до отримання Центральним депозитарієм або Національним банком України глобального сертифіката, оформленого за наслідками реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів.

Депозитарна установа після отримання від Центрального депозитарію або від Національного банку України інформації про зняття обмежень щодо обігу цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) відповідного випуску здійснює зняття обмежень щодо обігу цінних паперів, права на які обліковуються на рахунках депонентів - перших власників або номінальних утримувачів, клієнтами яких або клієнтами клієнтів яких є перші власники.

5. Особливості обліку цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) у процесі їх емісії до реєстрації Комісією звіту про результати розміщення таких цінних паперів, у тому числі в разі їх розміщення на організованих ринках капіталу, встановлюються Комісією.

6. У разі розміщення цінних паперів (крім депозитних сертифікатів банків) на організованих ринках капіталу інформація про депонентів - перших власників подається Центральному депозитарію або Національному банку України оператором організованого ринку капіталу в порядку, встановленому Комісією.

У разі наявності в інформації, що подається оператором організованого ринку капіталу до Центрального депозитарію або до Національного банку України, відомостей, що свідчать про вчинення на організованому ринку капіталу правочинів щодо відчуження першими власниками цінних паперів, які обмежені в обігу на період до отримання Центральним депозитарієм або Національним банком України глобального сертифіката, оформленого за наслідками реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів, Центральний депозитарій або Національний банк України не вносить зміни до системи депозитарного обліку на підставі такої інформації та повертає оператору організованого ринку капіталу отриману інформацію для усунення порушень, про що Центральний депозитарій або Національний банк України повідомляє Комісію офіційним каналом зв’язку, передбаченим Законом України " Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Оператор організованого ринку капіталу несе в установленому законом порядку відповідальність за повноту і достовірність поданої Центральному депозитарію або Національному банку України інформації.

7. Особливості порядку оформлення та депонування глобального сертифіката та тимчасового глобального сертифіката випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також обліку таких цінних паперів встановлюються Комісією.

8. Порядок взаємодії учасників депозитарної системи щодо емісії цінних паперів, депозитарний облік яких відповідно до цього Закону веде Національний банк України, встановлюється Національним банком України відповідно до законодавства.

Порядок взаємодії учасників депозитарної системи щодо емісії депозитних сертифікатів банків встановлюється Комісією за погодженням з Національним банком України.

1. В установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів.

2. Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.

3. Порядок складення реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядок взаємодії депозитарних установ з номінальним утримувачем та Центральним депозитарієм щодо складення такого реєстру, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії. Порядок взаємодії депозитарних установ з Національним банком України щодо складення реєстру власників іменних цінних паперів визначається цим Законом та прийнятими за погодженням з Комісією нормативно-правовими актами Національного банку України.

Номінальний утримувач зобов’язаний на запит депозитарної установи надати визначену Комісією інформацію про власників цінних паперів та належні їм цінні папери, права на які обліковуються на його рахунку в цінних паперах номінального утримувача, у разі складення реєстру власників іменних цінних паперів у встановлених законодавством випадках.

Депозитарна установа не несе відповідальності за нерозкриття інформації в реєстрі власників іменних цінних паперів щодо власника цінних паперів, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, у разі невиконання номінальним утримувачем зобов’язання щодо розкриття відповідної інформації";

частину дев’яту після слів "їх депонентів (клієнтів)" доповнити словами "інформації про власників цінних паперів, що надається депозитарній установі номінальним утримувачем, якому депозитарною установою відкрито рахунок у цінних паперах.

4. Емітент іменних цінних паперів зобов’язаний укласти з визначеною ним особою договір про надання реєстру власників іменних цінних паперів (далі - договір про надання реєстру). Визначеною особою може бути депозитарна установа, Центральний депозитарій або Національний банк України.

Емітент може не укладати договір про надання реєстру з Центральним депозитарієм або з Національним банком України, якщо визначеною особою обрано Центральний депозитарій або Національний банк України і умови та порядок надання реєстру передбачені у договорі про обслуговування випусків цінних паперів.

Вимоги до договору про надання реєстру затверджуються Комісією.

5. Реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента або іншої особи, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, а також в інших установлених Комісією випадках.

Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр (далі - дата обліку).

Для проведення загальних зборів акціонерного товариства реєстр власників іменних цінних паперів, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому Комісією.

6. У разі якщо депозитарна установа є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, вона дає Центральному депозитарію розпорядження про складення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента.

Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, та подає його депозитарній установі, з якою емітентом укладено договір про надання реєстру. Депозитарна установа після отримання реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до договору надає емітенту реєстр власників іменних цінних паперів в установленому таким договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

У разі подання реєстру власників іменних цінних паперів у формі паперового документа він засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи депозитарної установи.

Депозитарна установа не має права вносити зміни до реєстру власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, складених Центральним депозитарієм.

7. У разі якщо Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, він складає такий реєстр та подає його емітенту або іншій особі, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів в установленому договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

У разі подання реєстру власників іменних цінних паперів у формі паперового документа він засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи Центрального депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України.

8. У разі надання Центральним депозитарієм, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України емітенту або іншій особі, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів реєстру власників іменних цінних паперів у формі електронного документа паперова форма цього реєстру засвідчується підписом уповноваженої особи емітента.

9. Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України складає реєстр власників іменних цінних паперів на підставі інформації депозитарних установ, Національного банку України та депозитаріїв-кореспондентів, яка формується ними відповідно до записів на рахунках у цінних паперах їх депонентів (клієнтів), а також інформації про власників цінних паперів, що є клієнтами (клієнтами клієнтів) номінальних утримувачів, інформації про власників цінних паперів, що надається депозитарній установі номінальним утримувачем, якому депозитарною установою відкрито рахунок у цінних паперах, станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією, та записів на рахунках у цінних паперах емітента, осіб, які провадять клірингову діяльність, станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією.

10. Порядок заміни визначеної особи встановлюється Правилами Центрального депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України.

Повноваження вважаються переданими від однієї визначеної особи іншій з дати подання такої інформації Центральному депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національному банку України.

Центральний депозитарій подає на письмову вимогу Комісії узагальнену інформацію про визначених осіб.

11. Національний банк України може встановлювати окремий порядок складання та передачі реєстру власників іменних цінних паперів, депозитарний облік яких відповідно до цього Закону веде Національний банк України.

12. Центральний депозитарій та Національний банк України забезпечує вжиття заходів до нерозголошення інформації, що міститься у реєстрах власників іменних цінних паперів. Особи, винні у розголошенні зазначеної інформації, несуть відповідальність відповідно до закону.

1. Боржник з метою виконання зобов’язань перед кредитором може внести цінні папери на депозит нотаріуса у передбачених законодавством випадках.

У разі внесення цінних паперів на депозит нотаріуса права на цінні папери та права за цінними паперами виникають у кредитора за зобов’язанням. Нотаріус повинен в установленому законом порядку повідомити кредитора про внесення цінних паперів на депозит нотаріуса.

Цінні папери, внесені на депозит нотаріуса, можуть бути обтяжені у передбачених законом випадках.

2. Цінні папери, що існують в електронній формі, вносяться на депозит нотаріуса шляхом зарахування цінних паперів кредитора на відкритий нотаріусом у депозитарній установі окремий рахунок з позначкою "депозит нотаріуса".

3. Цінні папери, внесені на депозит нотаріуса, не враховуються під час голосування та визначення кворуму загальних зборів акціонерів (учасників) емітента таких цінних паперів. Дивіденди та інші доходи за цінними паперами, внесеними на депозит нотаріуса, перераховуються нотаріусу та є власністю кредитора.

1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, є інформацією з обмеженим доступом, охороняється законом та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених статтею 25 цього Закону.

2. Власником інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, є:

депонент депозитарної установи - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарною установою;

номінальний утримувач - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарною установою;

емітент - стосовно інформації, що міститься на його рахунку в цінних паперах, відкритому Центральним депозитарієм або Національним банком України, а також стосовно інформації з реєстру власників іменних цінних паперів такого емітента;

депозитарна установа - стосовно інформації, що міститься на її рахунку (рахунках), відкритому Центральним депозитарієм, іноземною фінансовою установою та/або Національним банком України;

депозитарій-кореспондент - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому Центральним депозитарієм та/або Національним банком України;

Центральний депозитарій - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарієм іншої країни або міжнародною депозитарно-кліринговою установою, яка є нерезидентом України;

Національний банк України - стосовно інформації, що міститься на його рахунку (рахунках), відкритому (відкритих) Центральним депозитарієм, та рахунку (рахунках), відкритому (відкритих) депозитарієм іншої країни або міжнародною депозитарно-кліринговою установою, яка є нерезидентом України;

особи, які провадять клірингову діяльність - стосовно інформації, що міститься на їх рахунках, відкритих в Центральному депозитарії та/або в Національному банку України.

3. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надається власнику інформації або його представникові відповідно до умов договору, або іншим особам у передбачених законом випадках.

1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надається депозитарними установами в порядку, встановленому статтею 136 Закону України " Про ринки капіталу та організовані товарні ринки.

3. Депозитарній установі забороняється подавати будь-яку інформацію про депонентів іншої депозитарної установи, крім подання реєстру власників іменних цінних паперів до статті 22 цього Закону та в інших випадках, передбачених законодавством.

4. Порядок та строк подання депозитарними установами інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюються Комісією з урахуванням вимог закону.

6. У разі отримання депозитарною установою від особи, яка відповідно до статті 136 Закону України " Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" має право на отримання доступу до професійної таємниці, оформленого відповідно до вимог закону запиту щодо надання інформації про власників цінних паперів та/або належних їм цінних паперів, та/або операцій з цінними паперами, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, депозитарна установа зобов’язана надати наявну у неї інформацію або інформацію, яка повинна зберігатися у неї відповідно до вимог законодавства, у порядку та строки, встановлені відповідно до частини четвертої цієї статті.

Якщо запит стосується інформації клієнтів номінального утримувача, клієнтів клієнта номінального утримувача, депозитарна установа зобов’язана протягом наступного робочого дня після отримання відповідного запиту повідомити про це номінального утримувача. Номінальний утримувач забезпечує розкриття інформації на такий запит в обсязі та у строки, встановлені нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на підставі договору про надання послуг з обслуговування рахунка в цінних паперах номінального утримувача, який укладено відповідно до вимог частини другої статті 5 цього Закону.

Депозитарна установа не несе відповідальності за нерозкриття інформації на запит особи, яка відповідно до статті 136 Закону України " Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" має право на отримання доступу до професійної таємниці, щодо власника цінних паперів та/або належних йому цінних паперів, та/або операцій з цінними паперами, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, у разі невиконання номінальним утримувачем зобов’язання щодо розкриття відповідної інформації.

7. Центральним депозитарієм та Національним банком України розкривається інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, стосовно кількості цінних паперів певного випуску конкретного емітента на рахунку конкретного клієнта Центрального депозитарію або Національного банку України станом на визначену дату, стосовно операцій з цінними паперами певного випуску конкретного емітента на рахунках клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України за визначений період та стосовно переліку клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України, на рахунках яких містилися цінні папери певного випуску конкретного емітента станом на визначену дату, в таких випадках:

1) на виконання судового рішення;

2) на письмову вимогу державного органу, одержану з урахуванням вимог частини другої статті 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", в межах його повноважень та на підставі закону.

8. Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

9. Центральний депозитарій у встановленому наглядовою радою Центрального депозитарію порядку забезпечує розкриття інформації з реєстру кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів) на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

Розкриттю підлягає інформація про:

1) призначені коди цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів);

2) коди ЄДРПОУ емітентів цінних паперів;

3) назви емітентів цінних паперів;

4) права за цінними паперами, визначені емітентом при депонуванні глобального (тимчасового глобального) сертифіката;

5) інша інформація, визначена Комісією.

1. У депозитарній системі України між учасниками депозитарної системи України у випадках, встановлених Комісією, використовуються електронний документообіг та електронний цифровий підпис відповідно до законодавства.

2. Використання електронного документообігу повинне забезпечувати захист інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, з метою запобігання вчиненню протиправних дій з такою інформацією.

3. Порядок обігу, зберігання та знищення електронних документів, що використовуються професійними учасниками депозитарної системи України, встановлюється Комісією.

1. Державне регулювання у депозитарній системі України здійснює Комісія, а також Національний банк України та інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

2. Комісія здійснює державне регулювання у системі депозитарного обліку відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", цього Закону та інших актів законодавства.

Комісія з метою державного регулювання депозитарної системи України:

встановлює вимоги до діяльності учасників депозитарної системи України та взаємовідносин між ними;

визначає принципи побудови системи депозитарного обліку;

встановлює вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, а також порядку проведення операцій та їх видів, що здійснюються Центральним депозитарієм, Національним банком України та депозитарними установами на рахунках у цінних паперах;

встановлює порядок, строки та форми звітування професійними учасниками депозитарної системи України про свою діяльність перед Комісією;

встановлює вимоги до форми, змісту та порядку розкриття професійними учасниками депозитарної системи України інформації про свою діяльність;

встановлює вимоги до змісту внутрішніх документів професійних учасників депозитарної системи України;

встановлює вимоги до порядку зарахування цінних паперів до системи депозитарного обліку при емісії, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;

приймає інші нормативно-правові акти у межах своїх повноважень.

1. На провадження кожного виду депозитарної діяльності Комісією видається в установленому порядку окрема ліцензія, крім депозитарної діяльності Центрального депозитарію та депозитарної діяльності Національного банку України.

2. У разі провадження Національним банком України депозитарної діяльності депозитарної установи така діяльність провадиться Національним банком України без отримання відповідної ліцензії у порядку, встановленому Комісією за погодженням з Національним банком України.

У разі провадження кліринговими установами депозитарної діяльності депозитарної установи така діяльність провадиться кліринговими установами без отримання відповідної ліцензії у порядку, встановленому Комісією.

1. Центральний депозитарій з метою забезпечення формування та функціонування системи депозитарного обліку здійснює такі повноваження контролю:

1) встановлює форму, зміст, строки та порядок надання депозитарними установами та іншими клієнтами інформації про свою діяльність Центральному депозитарію;

2) щодо дотримання депозитарними установами співвідношення між їх депозитарними активами та правами на цінні папери, зарахованими на рахунки у цінних паперах депонентів (депозитарного балансу);

3) зупиняє проведення операцій депозитарною установою певного випуску цінних паперів, щодо якого виявлено порушення депозитарною установою депозитарного балансу;

4) дає депозитарній установі розпорядження про усунення порушення депозитарного балансу.

1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

1. Цей Закон набирає чинності через дванадцять місяців з дня його опублікування, крім розділу II цього Закону, абзаців другого - дев’ятого підпункту 9, абзаців сорок шостого - сто тринадцятого підпункту 16 пункту 4 в частині утворення Центрального депозитарію, Розрахункового центру та депозитарних установ та пунктів 5-10 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону, а також крім абзаців дев’ятого - дев’ятнадцятого підпункту 2, абзаців п’ятого та шостого підпункту 10 та підпункту 13 пункту 4 цього розділу, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 15, ст. 67; 2003 р., № 36, ст. 277; 2004 р., № 2, ст. 6, № 38, ст. 474, ст. 475; 2005 р., № 42, ст. 465, № 48, ст. 481; 2006 р., № 22, ст. 199; 2007 р., № 33, ст. 440; 2008 р., № 50-51, ст. 384; 2010 р., № 38, ст. 505; 2012 р., № 7, ст. 53) втрачає чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1)

2) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

статті 163-6 і 163-10 викласти в такій редакції:

"Стаття 163-6. Неподання документів, подання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України

Ненадання посадовою особою депозитарної установи депоненту виписки з рахунка в цінних паперах або інших документів, надання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

"Стаття 163-10. Порушення порядку внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів

Порушення посадовою особою Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України або депозитарної установи порядку провадження депозитарної діяльності, яке призвело до втрати інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи депозитарного обліку -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

доповнити статтею 166-20 такого змісту:

"Стаття 166-20. Порушення законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення відстеження платіжних систем та систем розрахунків (далі - платіжні системи)

Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації з питань діяльності платіжних систем Національному банку України, якщо подання такої інформації передбачено законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України, -

тягне за собою накладення на посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами відстеження, штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення осіб, які є об’єктами відстеження, від перевірки, невиконання вимог Національного банку України щодо усунення порушень законів України та нормативно-правових актів Національного банку України -

тягне за собою накладення на посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами відстеження, штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання послуг платіжної системи в Україні без реєстрації платіжної системи в порядку, установленому законами та нормативно-правовими актами Національного банку України, -

тягне за собою накладення на посадових осіб юридичних осіб, які надають послуги платіжної системи, штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін "відстеження" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні";

частину першу статті 234-3 доповнити словами "порушенням законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення відстеження платіжних систем (стаття 166-20)";

3) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):

у статті 163:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам";

частину третю виключити;

частину дев’яту статті 164 виключити;

частину третю статті 360 виключити;

4) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

у статті 194:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам";

частину другу виключити;