Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні

6.5.19. Згідно з Повітряним кодексом України всі витрати, пов'язані з розслідуванням АП, фінансуються експлуатантом авіаційної техніки.

Дослідження і випробування, пов'язані з розслідуванням АП, які проводяться науково-дослідними і конструкторськими установами, ремонтними підприємствами авіаційної промисловості, фінансуються за рахунок коштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витрат експлуатантом авіаційної техніки.

Збитки експлуатанта авіаційної техніки, пов'язані з розслідуванням авіаційної події, можуть бути частково або цілком відшкодовані за рахунок страхового фонду безпеки цивільної авіації або іншого страхового фонду.

6.5.20. Оформлення, затвердження і розсилання матеріалів розслідування АП до одержання результатів дослідження забороняється.

6.6. Участь спеціалістів України в розслідуванні авіаційних подій з повітряними суднами України на території іноземних держав

6.6.1. У разі АП з ПС, що зареєстровані в Україні, за межами України розслідування АП проводиться органами розслідування АП держави місця події. Державіаадміністрація призначає уповноваженого представника з розслідування. У разі потреби, для допомоги в роботі уповноваженому представнику призначаються радники з числа фахівців Державіаадміністрації, експлуатанта, з ПС якого трапилася подія, та інших зацікавлених організацій.

6.6.2. Після затвердження персонального складу групи спеціалістів відповідне повідомлення направляється державі місця АП і при потребі до МЗС України. Оформлення виїзду спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні АП, здійснюється у встановленому порядку відповідними підрозділами органів виконавчої влади і організацій України, які призначили спеціалістів для участі в розслідуванні.

6.6.3. Права уповноваженого представника з розслідування і його радників наведені в пункті 6.1.4.2 цих Правил. Усі питання, які виникають у ході розслідування, вирішуються уповноваженим представником через уповноваженого з розслідування (голову комісії) держави, яка проводить розслідування АП.

6.6.4. Дипломатичні представництва, консульські установи та представництва організацій ЦА України в державі місця АП, а також представники власника (експлуатанта) ПС надають всебічне сприяння групі спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні, у тому числі в забезпеченні транспортом, зв'язком, приміщеннями для роботи та відпочинку, харчуванням та іншим.

6.6.5. За результатами участі в розслідуванні АП уповноважений представник з групою радників складають довідку, яка направляється в зацікавлені організації. Ця група розглядає проект остаточного звіту з розслідування АП, поданий органом розслідування держави місця АП, і протягом 60 діб дає та відправляє зауваження до зазначеного звіту.

6.6.6. Якщо держава місця події передає проведення розслідування АП Україні, то таке розслідування проводиться згідно з вимогами цих Правил з дотриманням стандартів та рекомендацій Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

6.6.7. Якщо під час АП з ПС реєстрації України за межами України неможливо встановити, на території або зоні відповідальності якої держави сталася АП з ПС реєстрації України, або якщо держава місця АП не проводить розслідування, то розслідування проводиться комісією, що призначається Державіаадміністрацією.

6.6.8. Якщо держава місця події, яка розслідує АП, протягом 30 діб не подає попередній звіт, то Державіаадміністрація направляє в установленому порядку запит щодо отримання звіту. Якщо протягом 45 діб після направлення запиту держава місця події не подає попередній звіт або інформацію про хід розслідування, то Державіаадміністрація готує і направляє відповідний запит в ІКАО та до Уряду держави розслідування.

6.7. Порядок надання гласності інформації, пов'язаної з розслідуванням авіаційної події

6.7.1. У процесі розслідування (до затвердження остаточного звіту) розповсюдження інформації обмежується тільки фактичними даними про обставини АП.

6.7.2. Не підлягають публікації та оголошенню в засобах масової інформації відомості про:

будь-які заяви осіб, отримані в процесі розслідування;

будь-яке листування між особами, що мають відношення до експлуатації ПС;

медичні або конфіденційні відомості, які стосуються осіб учасників АП;

записи бортових мовних реєстраторів переговорів екіпажу та розшифрування таких записів;

погляди, які висловлюються при аналізі інформації, у тому числі записів бортових реєстраторів.

Вищезазначена інформація може бути піддана гласності тільки в разі, якщо повноважний орган, який відповідає за здійснення правосуддя, установить, що надання гласності не буде мати негативних наслідків для одержання інформації в даному чи майбутньому розслідуванні.

Ці записи включаються в остаточний звіт або в матеріали до нього тільки в тому разі, якщо вони мають безпосереднє відношення до АП. Частини записів, що не мають стосунку до такого аналізу, гласності не підлягають.

Інформація, яка міститься у вищезазначених записах, у тому числі інформація, яка добровільно надана особами, які опитуються в процесі розслідування АП, може бути використана неналежним чином з метою наступного дисциплінарного, цивільного, адміністративного або кримінального розслідування. Якщо така інформація буде поширюватися, то такі дані в майбутньому не будуть відверто сповіщатись особам, які проводять розслідування. Відсутність доступу до зазначеної інформації завдасть шкоди процесу розслідування і матиме серйозні негативні наслідки для безпеки польотів.

6.7.3. Усю інформацію щодо обставин та причин АП учасники розслідування можуть використовувати для своїх організацій з метою проведення профілактичних заходів, направлених на підвищення безпеки польотів. За будь-яких обставин ця інформація не може бути надана або обговорюватись з не уповноваженими на це особами, щоб не зашкодити процесу розслідування.

6.7.4. Офіційна інформація про АП та результати розслідування можуть бути доведені до відома юридичних осіб та громадян повноважним органом, який призначив комісію, після завершення розслідування.

6.8. Порядок проведення розборів за результатами розслідування

6.8.1. Після завершення розслідування АП в організації власника або експлуатанта ПС, з яким виникла АП, проводиться розбір.

6.8.2. Метою розбору є доведення до відома зацікавлених організацій та осіб обставин, причин, факторів і рекомендацій щодо попередження АП.

6.8.3. Як правило, усі розбори проводяться відкрито.

Розбори можуть бути закритими, якщо розглядаються матеріали, що не призначені для відкритої публікації.

6.8.4. Голова комісії з розслідування АП визначає час проведення розбору, місце його проведення та сповіщає членів комісії, а також усіх зацікавлених осіб та організацій.

6.8.5. Розбір проводить голова комісії з розслідування або особа, яка ним уповноважена. На розборі заслуховується остаточний звіт із запропонованими рекомендаціями та надаються висновки комісії Державіаадміністрації за результатами комплексної перевірки стану забезпечення безпеки польотів експлуатанта, з ПС якого сталася АП.

6.8.6. Учасники розбору можуть подавати свої пропозиції та рекомендації, що випливають з результатів розслідування та направлені на підвищення рівня безпеки польотів. Пропозиції подаються в письмовому вигляді.

6.8.7. Матеріали розслідування доводяться до відома всіх експлуатантів України на підсумкових розборах з безпеки польотів, які проводить Державіаадміністрація, а також у письмовому вигляді в інформаційних бюлетенях з безпеки польотів.

6.9. Порядок перегляду або зміни висновків за результатами розслідування

6.9.1. Закінчене розслідування АП може бути відновлене в разі надходження нових відомостей щодо обставин та причин.

6.9.2. Рішення про поновлення розслідування приймається органом, який призначив комісію з розслідування АП на прохання організацій-учасників розслідування або фізичних осіб, і тільки за результатами надходження нових доказів.

6.9.3. Заява про перегляд результатів розслідування подається в письмовому вигляді до органу, який призначив комісію з розслідування, і повинна містити:

обґрунтування нових причин (факторів) виникнення АП, які раніше не розглядались;

документи і результати досліджень, якщо вони є та обґрунтовують заново поставлену проблему;

роз'яснення причини, чому проблема не була поставлена раніше в процесі роботи комісії з розслідування.

7.1. Організація розслідування

Розслідування інцидентів є ефективним засобом профілактики і попередження АП шляхом вжиття заходів щодо усунення відхилень від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи до того, як ці відхилення призведуть до АП.

Державіаадміністрація у межах програми безпеки польотів створює та впроваджує систему обов'язкових повідомлень про інциденти з метою сприяння збору інформації про фактичні чи потенційні недоліки в забезпеченні безпеки польотів.

Експлуатант повинен створювати систему донесень і надання даних про інциденти та небезпечні відхилення в функціонуванні авіаційно-транспортної системи.

Система донесень і надання даних про інциденти згідно з рекомендаціями ICAO не повинна бути орієнтована на застосування покарання та передбачає захист джерел інформації.

7.1.1. Період події, віднесеної Правилами до визначення "інцидент", триває з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт ПС з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебувають на борту, покинули ПС.

7.1.2. Серйозні інциденти та інциденти підлягають обов'язковому розслідуванню в експлуатації згідно з переліком, наведеним у додатку 1.

Підлягають розслідуванню також інші серйозні інциденти та інциденти, що не ввійшли у вищезазначені переліки, але підпадають за визначенням до інцидентів чи серйозних інцидентів.

Остаточне рішення про класифікацію серйозних інцидентів та інцидентів приймається Державіаадміністрацією.

Не підлягають розслідуванню і класифікації як інциденти випадки відмов та неполадок авіатехніки, які внесені в перелік допустимих відмов згідно з КЛЕ (МЕL) конкретного типу ПС, з якими дозволяється виконання польотів.

Не підлягають класифікації як інциденти випадки вимушених посадок ПС на незаплановані аеродроми через погіршення стану здоров'я пасажирів.

7.1.3. Строк розслідування інцидентів не повинен перевищувати 10 робочих діб (20 діб - для серйозних інцидентів) і визначається від дати видання наказу про призначення комісії з розслідування до дати затвердження звіту за результатами розслідування.

7.1.4. Для своєчасного і якісного розслідування інцидентів Правила визначають такі процедури:

- організація розслідування;

- порядок повідомлення;

- первинні дії посадових осіб;

- організація і порядок роботи комісії.

7.1.5. Організацію і розслідування інцидентів (серйозних інцидентів) з цивільними ПС України та цивільними ПС іноземних держав на території України здійснює УНРАП Державіаадміністрації.

7.1.6. Залежно від обставин і наслідків, Державіаадміністрація може делегувати повноваження проведення розслідування інцидентів експлуатанту (власнику) ПС, керівнику аеропорту місця події і через УНРАП у найкоротший термін після одержання первинного повідомлення офіційно інформує зазначених керівників.

У таких випадках зазначені керівники формують і призначають своїм наказом комісію з розслідування. Головою комісії призначається посадова особа, яка обов'язково повинна мати сертифікат розслідувача. Членами комісії призначаються відповідні спеціалісти, які мають необхідний досвід за напрямом діяльності. Копії наказів про призначення комісій надаються до УНРАП. При відсутності спеціалістів, які мають сертифікат розслідувача, розслідування інциденту проводиться комісією Державіаадміністрації.

Якщо проведення розслідування делеговане зазначеним суб'єктам авіаційної діяльності, то вони відповідають за проведення розслідування згідно з цими Правилами.

7.1.7. Розслідування серйозних інцидентів проводиться комісіями Державіаадміністрації з виданням відповідного наказу.

Голова і, як правило, члени комісії повинні мати сертифікати розслідувача та необхідний досвід в розслідуванні АП та інцидентів.

7.1.8. Якщо інцидент стався на території підприємства, якому не належить ПС, то до складу комісії з розслідування залучаються представники підприємства власника ПС, при цьому підприємство власника ПС відповідає за остаточне оформлення матеріалів розслідування і відправку їх у визначені цими Правилами адреси, а також організацію проведення необхідних досліджень.

7.1.9. Розслідування інцидентів комісіями експлуатантів (власників) ПС, аеропортів проводиться під контролем регіональних інспекторів УНРАП Державіаадміністрації, у регіоні відповідальності яких стався інцидент. Остаточну класифікацію і затвердження висновків комісії з розслідування експлуатантів здійснює УНРАП.

Якщо в процесі розгляду УНРАП матеріалів розслідування інцидентів, які проводились комісіями суб'єктів авіаційної діяльності, виявлені суттєві недоліки і відсутня необхідна доказова документація, згідно з вимогами цих Правил, то матеріали можуть бути відправлені для проведення дорозслідування і відповідного оформлення. У разі виявлення навмисного приховування дійсних причин інциденту, пошкодження або знищення носіїв польотної інформації та неякісного проведення розслідування за рішенням Голови Державіаадміністрації проводиться повторне розслідування інциденту комісією Державіаадміністрації, а посадові особи, які допустили зазначені порушення, притягаються до відповідальності.

7.1.10. При розслідуванні інцидентів підкомісії і робочі групи не утворюються. За рішенням голови комісії до роботи комісії можуть залучатись необхідні експерти.

7.1.11. Якщо для встановлення причин інциденту необхідне проведення спеціальних досліджень, випробувань або додаткових обсягів робіт, завершення яких у вказаний строк неможливе, то термін розслідування може бути подовжений Головою Державіаадміністрації на письмове клопотання голови комісії з розслідування. У таких випадках Голова Державіаадміністрації через УНРАП протягом 24 годин після одержання клопотання голови комісії офіційно інформує його про прийняте рішення. Порядок проведення досліджень компонентів авіатехніки при розслідуванні інцидентів такий же, як і при розслідуванні АП, і визначений в розділі 6 цих Правил.

7.1.12. Якщо інциденти обумовлені відмовами авіатехніки і для участі в роботі комісії необхідна присутність представників промисловості (розробників ПС, заводів-виготовлювачів, ремонтних заводів), то за рішенням голови комісії з розслідування на адреси цих представництв надається повідомлення про характер відмови авіатехніки і необхідність присутності зазначених представників. Повідомлення надається найбільш доступним оперативним каналом зв'язку. При необхідності, виклик зазначених представників здійснюється через УНРАП. Листи, телеграми, факси з зазначеними представництвами додаються до матеріалів розслідування.

Якщо протягом 48 годин від зазначених представництв не отримано повідомлення про участь в розслідуванні, то розслідування продовжується без їхньої участі. Необхідно забезпечити збереження в недоторканності знятих агрегатів, блоків та інших компонентів авіатехніки, що відмовили, для вирішення питання про їх подальше дослідження або ремонт.

7.1.13. Випадки відмов систем і обладнання ПС, двигунів на етапах підготовки до запуску, в процесі запуску, після запуску, перед вирулюванням та на рулінні включно до виконавчого старту та доповіді екіпажу ПС про готовність до виконання зльоту із поверненням ПС на місце стоянки та на рулінні після посадки, що виявлені екіпажем і які не призвели до будь-яких наслідків для ПС та навколишнього середовища, вважаються технічними несправностями і не підлягають попередній класифікації та розслідуванню як інциденти. У таких випадках з метою визначення можливості своєчасного введення ПС в експлуатацію, за рішенням командира ПС і старшої посадової особи ІАС, відповідальної за технічне обслуговування і випуск ПС, проводяться такі процедури:

відмови і несправності записуються в бортжурнал;

визначені спеціалісти ІАС в присутності екіпажу проводять перевірку працездатності відповідних систем і обладнання і технічне обслуговування згідно з нормативними документами ІАС;

якщо причина відмови точно встановлена і її усунення можливе в короткий термін, то ІАС виконує необхідні процедури щодо відновлення льотної придатності ПС;

за результатами проведених процедур складається технічний акт, який підписується КПС і старшою посадовою особою ІАС, відповідальною на даний момент за технічне обслуговування і випуск ПС;

примірники технічного акта надаються:

до департаменту льотної придатності;

до інженерної служби підприємства місця події;

до інженерної служби експлуатанта;

власника ПС;

до інспекції з БП аеропорту (місця події) для контролю.

Остаточне рішення про продовження польоту приймає КПС, про що робить запис у бортовому журналі і карті-наряді на технічне обслуговування з обов'язковим повідомленням про прийняте рішення черговому зміни ЦДС (якщо такі випадки сталися в аеропортах України).

Якщо такі події мають місце в іноземних аеропортах, у яких не забезпечується технічне обслуговування даного типу ПС, то усунення відмов і несправностей виконує авіаційний персонал, який перебуває на борту ПС для технічного обслуговування. Технічний акт, узгоджений з керівництвом експлуатанта, підписується командиром ПС і старшою посадовою особою інженерно-технічного персоналу на борту ПС.

Урахування та аналіз таких випадків здійснює департамент льотної придатності ПС.

7.1.14. У раз, якщо інциденти обумовлені зіткненням ПС з птахами та атмосферним електричним розрядом і не призвели до пошкодження елементів ПС, комісія з розслідування не створюється, а складається акт післяпольотного огляду ПС, який підписується командиром ПС і особою ІАС, яка відповідає за технічне обслуговування та випуск ПС. Копія акта надсилається до УНРАП Державіаадміністрації. Такі інциденти підлягають обліку у експлуатанта та в УНРАП згідно з вимогами цих Правил.

7.1.15. Якщо під час розслідування інциденту безумовно встановлена причина і проведені всі необхідні процедури щодо її усунення, з метою своєчасного введення в експлуатацію ПС, за рішенням голови комісії з розслідування ПС допускається до подальшої експлуатації до закінчення розслідування. Таке рішення оформляється протоколом, який складається на підставі технічного акта, затвердженого керівником ІАС, та додається до матеріалів розслідування (додаток 12).

7.1.16. В окремих випадках дозволяється перегінний переліт ПС до аеродрому базування до завершення розслідування інциденту. Підставою для зазначеного перельоту є складання акта про стан ПС, у якому обґрунтовуються можливості й умови безпечного перельоту. Акт затверджується керівником ІАС експлуатанта. Дозвіл на перегінний переліт ПС дає голова комісії з розслідування, оформлюючи рішення протоколом, який додається до матеріалів розслідування.

7.1.17. У разі відмови одного двигуна на багатодвигунних ПС, коли Керівництвом з льотної експлуатації ПС передбачено здійснювати переліт до аеродрому базування з одним несправним двигуном, виконання перельоту такого ПС здійснюється на підставі технічного акта, затвердженого керівником ІАС, та дотримання вимог КЛЕ й експлуатаційно-технічної документації. Дозвіл на такий переліт дає керівник експлуатанта за умови узгодження про прийняте рішення з начальником УНРАП.

7.1.18. Коли під час розслідування інцидентів необхідне надання виписок розшифрування носіїв інформації, наземних засобів об'єктивного контролю на вимогу голови комісії з розслідування, керівник регіонального органу ОПР або начальник органу ОПР, у зоні відповідальності яких стався інцидент, зобов'язаний надати зазначені виписки. Носії інформації допускаються до подальшого використання в роботі за рішенням голови комісії з розслідування.

7.1.19. Якщо інцидент не обумовлений помилковими діями екіпажу ПС або авіаперсоналу служб підготовки і забезпечення польотів, після отримання пояснювальних записок від зазначених осіб, за рішенням голови комісії з розслідування вони можуть бути допущені до подальшої роботи до завершення розслідування. Рішення оформлюється протоколом, який додається до матеріалів розслідування.

7.1.20. Серйозні інциденти з ПС, які належать експлуатантам України і сталися на території України, а також серйозні інциденти з іноземними ПС на території України розслідуються комісіями, які призначаються Державіаадміністрацією.

7.1.21. Організація і порядок розслідування серйозних інцидентів проводиться за процедурами, визначеними цими Правилами при розслідуванні АП.

7.1.22. При розслідуванні серйозних інцидентів підкомісії і робочі групи, як правило, не утворюються. При багатофакторності причин серйозного інциденту, за рішенням голови комісії, можуть утворюватись окремі робочі групи за необхідним напрямом розслідування.

7.1.23. Розслідування серйозних інцидентів з іноземними ПС на території України проводяться Державіаадміністрацією за процедурами Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та цих Правил. За рішенням Державіаадміністрації розслідування може бути передане цілком або частково державі-експлуатанту, державі реєстрації ПС або іншим державам. У таких випадках Державіаадміністрація протягом 24 годин з моменту події разом з первинним повідомленням інформує зацікавлені держави щодо делегування їм повноважень у розслідуванні. У разі потреби така інформація передається через МЗС України і представництво авіакомпанії - власника ПС (якщо таке є в Україні). При цьому Державіаадміністрація використовує всі засоби для сприяння проведенню цього розслідування, забезпечує зберігання матеріальних доказів, охорону і переміщення ПС у таке місце, куди може бути забезпечений доступ уповноваженого представника.

Якщо іншим державам делегуються повноваження з розслідування тільки частково, то в таких випадках Державіаадміністрація продовжує відповідати за повний цикл розслідування.

7.1.24. У разі необхідності подовження терміну розслідування інцидентів голова комісії подає письмове повідомлення на ім'я посадової особи, яка призначила комісію, з обґрунтуванням причин подовження. Про прийняте рішення посадова особа, яка призначила комісію, протягом 24 годин інформує голову комісії з розслідування.

7.1.25. Якщо серйозний інцидент з повітряним судном, що зареєстроване, розроблене, виготовлене чи експлуатується в Україні, мав місце на території держави, яка не є членом ІКАО та не має наміру проводити розслідування відповідно до Додатка 13 до Конвенції про Міжнародну цивільну авіацію, Державіаадміністрація призначає та проводить розслідування в співробітництві з державою місця події, а за відсутності такого співробітництва самостійно проводить розслідування, використовуючи всю наявну інформацію.

7.1.26. Якщо неможливо достовірно встановити, що місце серйозного інциденту знаходиться на території будь-якої держави, а Україна є державою експлуатанта цього ПС, Державіаадміністрація призначає та проводить розслідування такої події. У цьому випадку проведення розслідування може бути делеговане іншій державі за взаємною домовленістю та згодою.

7.1.27. Якщо серйозний інцидент стався у відкритому морі в безпосередній близькості до території України, Державіаадміністрація сприяє державі реєстрації в проведенні такого розслідування.

Якщо держава реєстрації не є членом ІКАО та не має наміру проводити розслідування згідно з Додатком 13 до Конвенції про Міжнародну цивільну авіацію, а ПС розроблене, виготовлене або експлуатувалося в Україні, Державіаадміністрація призначає та проводить розслідування. У цьому випадку проведення розслідування може бути делеговане іншій державі за взаємною домовленістю та згодою.

7.2. Порядок повідомлення про інциденти

7.2.1. При виникненні інцидентів з ПС України та іноземних ПС на території України орган ОПР, який встановив факт аварійної ситуації або одержав інформацію про виникнення інциденту, через чергового диспетчера відповідного пункту ОПР передає негайно повідомлення на адреси, визначені в переліку відправників та одержувачів в межах України, згідно з Авіаційними правилами України, частина 85. Зміст повідомлення повинен за можливості містити інформацію, надану у підпункті 6.2.1.2 цих Правил, та визначається в зазначених Авіаційних правилах.

7.2.1.1. Повідомлення про серйозний інцидент, що надається адресатам, які перебувають за межами України, складається однією з робочих мов ІКАО, з урахуванням мови, яка використовується адресатом (адресатами), якщо це не викликає надмірної затримки інформації.

У разі отримання нової інформації, яка не передавалася в повідомленні авіаційної події чи серйозного інциденту, Державіаадміністрація додатково направляє цю інформацію адресатам повідомлення.

7.2.2. Керівники експлуатантів, аеропортів в зоні відповідальності або на території яких стався інцидент, збирають необхідну інформацію і в стислі строки, але не пізніше 2-х годин, надають до ЦДС, УНРАП, КЦПР ЦА донесення за формою, визначеною в додатку 10. За запитом УНРАП керівники відповідних суб'єктів авіаційної діяльності, причетних до інциденту, надають додаткову інформацію стосовно інциденту. Відсутність будь-яких даних не повинна затримувати передачу первинного повідомлення.

Керівники експлуатантів, з ПС яких стався інцидент в зоні відповідальності або на території аеропорту, повинні надати інформацію про інцидент із їх ПС експлуатанту аеродрому, для прийняття своєчасних заходів щодо виявлення причин цієї події та прийняття заходів для забезпечення безпеки польотів на аеродромі.

Первинне повідомлення передається найбільш доступним оперативним засобом зв'язку.

7.2.3. При отриманні повідомлення про інцидент черговий зміни ЦДС негайно надає інформацію Голові Державіаадміністрації, начальнику УНРАП та в інші адреси, визначені посадовою інструкцією.

7.2.4. Якщо повідомлення про інцидент надійшло в неробочий час, вихідні або святкові дні, то черговий зміни ЦДС передає інформацію на адреси одержувачів, визначених посадовою інструкцією та відповідальному черговому УНРАП.

7.2.5. Для своєчасного формування комісії з розслідування або делегування повноважень з розслідування експлуатантам (власникам) ПС чи керівникам аеропортів місця інциденту, в неробочі дні в Державіаадміністрації встановлюється список посадових осіб, яким надано право приймати рішення про виділення спеціалістів до складу комісії з урахуванням характеру та обставин інциденту. Місцезнаходження та номери телефонів зазначених осіб надаються до ЦДС.

7.2.6. Якщо в повітряному просторі України мають місце інциденти з цивільними ПС іноземних держав, які обумовлені порушенням установлених норм і схем набору висоти, виходу з району аеродрому, порушенням правил бічного та вертикального ешелонування без відома диспетчера, небезпечним зближенням у польоті, відсутністю двостороннього радіозв'язку, Державіаадміністрація після одержання первинного повідомлення з Украероцентру протягом 24 годин надає інформацію повноважному органу з розслідування АП та інцидентів країни реєстрації і країни експлуатанта ПС. У разі необхідності така інформація передається через МЗС та представництво авіакомпанії, якщо таке є в Україні.

7.2.7. Керівник органу ОПР, у зоні відповідальності якого мав місце інцидент, зобов'язаний забезпечити збереження носіїв інформації наземних засобів об'єктивного контролю та надати виписки їх розшифрування за запитом начальника УНРАП. Носії зберігаються до рішення начальника УНРАП щодо їх подальшого застосування в роботі.

7.2.8. Якщо за заявою екіпажів ПС іноземних авіакомпаній відбувається відмова або несправність авіатехніки, які цими Правилами класифікуються як інциденти і не підпадають під визначення серйозних інцидентів, а командир ПС або представник авіакомпанії приймає рішення про продовження рейсу, то зазначені посадові особи повинні надати відповідній повноважній посадовій особі аеропорту вильоту письмове підтвердження щодо прийнятого рішення і відсутності зауважень до служб підготовки і забезпечення польотів аеропорту вильоту.

У таких випадках керівництвом аеропорту посадки (вильоту) вживаються всі необхідні заходи для сприяння технічному обслуговуванню і своєчасному вильоту ПС.

7.2.9. Якщо серйозні інциденти або інциденти з ПС України сталися за межами України, то командир ПС зобов'язаний у найкоротший строк доступними засобами зв'язку надати вичерпну інформацію про обставини та характер події керівнику авіакомпанії. Керівник авіакомпанії протягом 2-х годин після одержання інформації від командира ПС передає первинне повідомлення до ЦДС, УНРАП КЦПР ЦА, власнику ПС (якщо ПС арендоване). Первинне повідомлення повинно вміщувати інформацію, визначену в підпункті 6.2.2.3 та додатку 10 до Правил.

7.2.10. Якщо інцидент стався під час виконання польотів при застосуванні авіації в народному господарстві на оперативних майданчиках, вертодромах та майданчиках посадки, підібраних з повітря, і екіпаж не має можливості радіозв'язку з органом ОПР, зв'язок з яким він підтримував під час виконання польотів, то КПС у можливо стислий термін, використовуючи всі можливо доступні засоби зв'язку, передає інформацію про обставини і характер інциденту до найближчого аеропорту, аеродрому (за змогою - керівнику експлуатанта). При отриманні інформації про інцидент від КПС керівники найближчого аеропорту (аеродрому) негайно передають повідомлення до ЦДС, а керівник експлуатанта, не пізніше 2-х годин після отримання інформації про інцидент, надає первинне донесення до ЦДС, КЦПР ЦА та УНРАП за формою, визначеною в додатку 10.

7.3. Первинні дії посадових осіб при виникненні інцидентів

7.3.1. При виникненні інцидентів відповідальність за своєчасне проведення першочергових дій на місці інциденту покладається на командира ПС (до прибуття керівних посадових осіб аеродрому місця події або комісії з розслідування) та на керівників (експлуатанта, аеропорту, організації ЦА), в районі відповідальності та на території яких стався інцидент.

7.3.2. Командир ПС разом з членами екіпажу зобов'язаний:

своєчасно інформувати органи ОПР про причини неможливості виконання польоту згідно з планом та завданням на політ, характер відмов та несправностей авіатехніки (при їх наявності);

забезпечити висадку пасажирів та інформувати їх про можливу затримку рейсу;

забезпечити збереження бортових засобів збереження бортових реєстраторів та їх своєчасне вимкнення. Командир ПС відповідає за збереження ЗРПІ та повинен ужити всіх заходів для їх збереження, для чого забезпечує пломбування ЗРПІ на місці встановлення їх на ПС та їх своєчасне вимкнення;

заборонити доступ до ПС сторонніх осіб;

забезпечити недоторканність важелів і вимикачів систем управління ПС, якщо відмова цих систем стала причиною інциденту;

якщо інцидент обумовлений невідповідністю стану ЗПС діючим нормативним документам або метеоумовами, КПС негайно інформує керівника польотів про необхідність організації разом з представниками аеродромної служби термінового обстеження стану ЗПС, позачергового заміру коефіцієнта зчіплювання, позачергового контрольного заміру погодних умов на момент інциденту із складанням акта за підписом КПС, керівника польотів, представника аеродромної служби, відповідальної особи аеродромного метеорологічного органу. У разі невиконання зазначених вимог, КПС письмово інформує голову комісії при прибутті останнього на місце інциденту;

у разі вимушеної посадки на аеродромі вильоту через відмови в роботі двигунів чи паливної системи не допускати зливу ПММ з ПС;

при прибутті на місце інциденту керівників аеродрому посадки і комісії з розслідування надати їм об'єктивну і повну інформацію стосовно інциденту;

заповнити форму первинного донесення до ЦДС, КЦПРЦА та УНРАП Державіаадміністрації про авіаційну подію та інциденти згідно з додатком 10 та надіслати її до своєї авіакомпанії.

7.3.3. Керівник організації місця події зобов'язаний:

при отриманні повідомлення про інцидент негайно прибути на місце події або забезпечити прибуття на місце інциденту відповідальних посадових осіб для організації і здійснення необхідних першочергових заходів до сформування та прибуття комісії з розслідування;

при необхідності організувати своєчасне проведення аварійно-рятувальних робіт відповідно до місцевого плану заходів при виникненні аварійної ситуації з ПС;

отримати від КПС інформацію про обставини інциденту та пояснювальні записки від членів екіпажу;

при необхідності організувати медичний контроль стану здоров'я членів екіпажу та осіб авіаперсоналу служб забезпечення польотів;

забезпечити необхідні заходи щодо збереження і недоторканності бортових та диспетчерських реєстраторів до прибуття комісії з розслідування;

при необхідності організувати складання кроків місця інциденту;

організувати, при необхідності, фотографування, схематичне відображення або відеозапис явних ознак та компонентів ПС, що можуть бути причетні до причин інциденту і використані комісією при розслідуванні;

забезпечити при необхідності відбір проб пального з заправників пального, опечатування заправників пального, з яких виконувалась заправка ПС, якщо інцидент пов'язаний з відмовами в роботі системи пального і призвів до вимушеної посадки на аеродромі вильоту;

передати матеріали, які зібрані в результаті попередніх дій на місці інциденту, голові комісії із складанням акта за особистим підписом та підписом голови комісії;

вжити необхідні заходи щодо відсторонення від виконання службових обов'язків осіб авіаперсоналу служб виконання та забезпечення польотів, якщо інцидент обумовлений помилковими діями зазначених осіб;

допуск до виконання своїх обов'язків зазначених осіб узгоджується з керівником організації місця інциденту.

7.3.4. З моменту прибуття комісії на місце інциденту голова комісії відповідає за всі дії щодо розслідування.

7.4. Порядок організації роботи комісії з розслідування

7.4.1. Організацію і контроль всіх етапів розслідування інцидентів здійснює голова комісії.

7.4.2. Після прибуття комісії на місце розслідування інциденту голова комісії проводить організаційне засідання, на якому оголошує наказ про призначення комісії, узгоджує з керівником підприємства місце інциденту, коло посадових осіб і фахівців для участі в роботі комісії, заслуховує посадових осіб, які здійснювали первинні дії на місці інциденту, обговорює і затверджує план роботи комісії.

7.4.3. Робота комісії проводиться відповідно до затвердженого плану.

7.4.4. Всі засідання комісії оформлюються протоколами (додаток 12).

7.4.5. Права і обов'язки членів комісії з розслідування інцидентів, як і при розслідуванні АП, визначені в додатку 2 цих Правил.

7.4.6. Голова комісії, при необхідності, вилучає і забезпечує збереження до закінчення розслідування бортову документацію ПС, посвідчення членів екіпажу та авіаційного персоналу служб забезпечення польотів.

7.4.7. За рішенням голови комісії обробка записів бортових реєстраторів здійснюється в Центрах обробки польотної інформації.

7.4.8. За результатами розслідування інцидентів (серйозних інцидентів) складається звіт (додаток 13). Звіт повинен бути підписаний головою і всіма членами комісії. Член комісії, який не згодний з висновками звіту, зобов'язаний підписати його з поміткою "особлива думка". Особлива думка викладається в письмовій формі з визначенням обґрунтованих мотивів незгоди. Цей документ долучається до матеріалів розслідування.

Особлива думка розглядається на засіданні комісії і оформлюється протоколом.

7.4.9. До звіту, за результатами розслідування серйозного інциденту та інциденту, додаються такі матеріали:

виписки розшифровування записів бортових реєстраторів, у разі необхідності - виписки реєстраторів диспетчерських переговорів;

копії завдання на політ і документи, що до нього додаються;

результати досліджень (у разі їх проведення);

технічний акт (у разі відмов функціональних систем ПС);

пояснювальні записки авіаційного персоналу, протоколи опитування;

копія наказу про призначення комісії;

інші документи за рішенням голови комісії.

7.4.10. Голова комісії призначає члена комісії (начальника штабу), відповідального за збір матеріалів розслідування та їх остаточне оформлення і брошурування.

7.4.11. Після затвердження звіту матеріали повинні бути зброшуровані, листи пронумеровані, складено опис документів у справі (додаток 14).

Матеріали прошнуровуються і на звороті останнього аркуша робиться запис: "У даній справі пронумеровано та прошнуровано (указується словами кількість аркушів)". Запис підтверджується підписом голови комісії і завіряється печаткою.

7.4.12. Матеріали з розслідування інцидентів після затвердження звіту і висновків УНРАП у 5-денний строк направляються до:

УНРАП (з копіями матеріалів розслідування);

експлуатанта ПС (з оригіналами матеріалів розслідування);

розробника ПС;

власника ПС (якщо ПС орендоване) - тільки звіт;

виробника і ремонтного підприємства, якщо інцидент пов'язаний з відмовами обладнання;

Украероруху, якщо інцидент пов'язаний з ОПР;

відповідних органів виконавчої влади, якщо інцидент пов'язаний з несприятливими метеоумовами і/або незадовільним метеозабезпеченням польотів (тільки звіт).

Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування інцидент.

7.4.13. Звіт за результатами розслідування серйозного інциденту з ПС України у 5-денний строк після затвердження і висновків УНРАП направляється до:

УНРАП Державіаадміністрації (оригінал і копія матеріалів розслідування);

експлуатанта ПС (копія матеріалів розслідування);

власника ПС (якщо ПС орендоване);

розробника ПС;

виробника, ремонтного підприємства, якщо серйозний інцидент пов'язаний з відмовами авіаційної техніки вітчизняного виробництва або країн співдружності;

відповідних органів виконавчої влади, якщо серйозний інцидент пов'язаний з несприятливими метеоумовами і/або незадовільним метеозабезпеченням польотів;

територіальних органів транспортної прокуратури (за запитом);

ІКАО - якщо маса ПС 5700 і більше.

Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування АП.

7.4.14. Якщо серйозні інциденти або інциденти обумовлені відмовами авіаційної техніки іноземного виробництва, то експлуатанти України визначають надання необхідної інформації і документації відповідним одержувачам країн виробників авіаційної техніки та її компонентів.

7.4.15. За результатами розслідування інцидентів на основі затвердженого звіту та рекомендацій комісії розробляються плани заходів щодо попередження аналогічних подій.

7.4.16. Плани заходів розробляються УНРАП та експлуатантами. За результатами розслідування інцидентів, обумовлених помилковими діями авіаперсоналу, видаються накази відповідних керівників. Контроль за виконанням планів заходів здійснює УНРАП та експлуатанти.

7.4.17. Інциденти підлягають обов'язковому обліку в УНРАП, підприємствах місця події і експлуатантів. Облік здійснюється в спеціальних журналах, комп'ютерах та інших технічних засобах.

Порядок обліку та аналізу АП і інцидентів, розробки профілактичних заходів щодо їх попередження визначений у розділах 8 та 9 Правил.

8.1. Офіційною підставою для розробки заходів є остаточний звіт розслідування АП та інцидентів.

8.2. Комісія з розслідування АП та інцидентів (далі - комісія) розробляє рекомендації з підвищення рівня безпеки польотів на підставі аналізу інформації, отриманої під час розслідування.

8.3. На підставі рекомендацій комісії та рекомендацій УНРАП експлуатанти та підприємства ЦА розробляють заходи для попередження АП, підвищення рівня безпеки польотів.

Указані заходи вносяться як доповнення до Системи управління безпекою польотів експлуатантів і їх виконання підлягає обов'язковому контролю з боку департаменту інспектування безпеки польотів.

8.3.1. Для оцінки стану безпеки Державіаадміністрація в рамках програми безпеки установлює прийнятні рівні безпеки для експлуатантів ПС, аеродромів та підприємств ОПР. Прийнятний рівень безпеки польотів відображає мету Державіаадміністрації, експлуатантів та підприємств ОПР, яка має бути досягнута в сфері забезпечення безпеки польотів. Експлуатанти і підприємства ОПР погоджують з Державіаадміністрацією прийнятні рівні безпеки, які мають бути досягнуті в рамках системи управління безпекою польотів.

Одним з елементів прийнятного рівня безпеки є показник кількості авіаційних подій з людськими жертвами на встановлену кількість польотів.

8.3.2. Експлуатанти аеродромів, аеропортів та підприємства ОПР, які не досягли прийнятного рівня безпеки протягом року, розробляють додаткові заходи з безпеки польотів, погоджують їх з Державіаадміністрацією та вносять до систем управління безпекою польотів.

8.4. Під час розробки рекомендацій враховуються виявлені відхилення у функціонуванні авіаційної транспортної системи, включаючи і ті, що безпосередньо не вплинули на виникнення і розвиток особливої ситуації в даному польоті, але мали певну загрозу безпеки польотів у цілому.

Рекомендації комісії з розслідування розробляються за такими напрямами:

визначення фактичних та потенційних ризиків для безпеки польотів;

удосконалення організації діяльності організацій ЦА (відповідних організацій інших міністерств), авіапідприємств, експлуатантів ПС і їх структурних підрозділів із забезпечення безпеки польотів;

зміцнення дисципліни особового складу авіаційних структурних підрозділів;

підвищення рівня фахової підготовки льотного складу і персоналу наземних служб;

удосконалення правил технічної і льотної експлуатації ПС;

удосконалення керування повітряним рухом і наземного забезпечення польотів;

створення нових або вдосконалення чинних засобів забезпечення безпеки польотів;

удосконалення конструкцій ПС, двигунів і бортового оснащення;

удосконалення технології виготовлення ПС;

доповнення та уточнення інструктивних і нормативно-правових актів;

проведення інших заходів, що випливають з матеріалів розслідування.

8.5. На будь-якому етапі розслідування АП УНРАП та експлуатанти розробляють термінові заходи щодо попередження аналогічних АП.

8.6. Відповідальними за організацію розроблення заходів, пов'язаних з конструктивно - виробничими недоліками або ремонтом авіаційної техніки, і за їх виконання є відповідні структурні підрозділи міністерств, організацій, конструкторські бюро ПС, двигунів, обладнання та їх виготовлювачі, а також експлуатанти, яким належать ПС.

Відповідальними за організацію розробки та виконання заходів, пов'язаних з порушенням авіаційним персоналом правил експлуатації авіаційної техніки, є Державіаадміністрація та експлуатанти.

Загальну міжвідомчу координацію робіт з розроблення заходів здійснює Державіаадміністрація.

8.7. Організації, експлуатанти і конструкторські бюро, що розроблюють ПС (двигуни), після одержання матеріалів розслідування АП та інцидентів забезпечують виконання рекомендацій комісії за напрямом своєї діяльності.

Розроблені заходи оформляються як відомчі і міжвідомчі плани заходів або, у разі необхідності, як окремі оперативні заходи і затверджуються відповідними наказами.

У разі необхідності Державіаадміністрація організовує і проводить міжвідомчу нараду для обговорення рекомендацій комісії та шляхи їх реалізації за участю членів комісії.

8.8. Під час розроблення міжвідомчих заходів відповідальні розробники після одержання рекомендацій комісії спільно розробляють проект плану заходів (або іншого розпорядчого документа), погоджують його з організаціями-виконавцями і співвиконавцями робіт, Департаментом інспектування безпеки польотів (або відповідним структурним підрозділом іншого міністерства, організації, експлуатанта, якому належить ПС) і подають на затвердження керівникам міністерств, організацій і підприємств, які беруть участь у виконанні робіт.

Організації й експлуатанти, яким надаються рекомендації комісії, у 10-денний строк після затвердження остаточного звіту розробляють і затверджують плани заходів (або інші розпорядчі документи), що передбачають здійснення профілактичних заходів. Затверджені заходи в 3-денний строк направляються до Державіаадміністрації.

8.9. Під час обговорення плану заходів (або іншого розпорядчого документа) усі рекомендації комісії повинні бути опрацьовані та прийняті до виконання або обґрунтовано відхилені.

8.10. Для розроблення плану заходів з реалізації рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів установлюються такі терміни:

30 діб для міжвідомчих планів;

20 діб для відомчих планів.

8.11. Державіаадміністрація веде облік усіх рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів.

Аналогічний облік у частині, що їх стосується, ведуть експлуатанти, організації і конструкторські бюро - розробники ПС, двигунів та їх обладнання.

8.12. Державіаадміністрація у 3-денний строк після затвердження остаточного звіту надсилає план заходів керівникам міністерств та організацій, яким підпорядковані виконавці і співвиконавці робіт.

8.13. Контроль за виконанням розроблення заходів виконують Державіаадміністрація, інспекції з безпеки польотів і відповідні структурні підрозділи інших міністерств, організацій, експлуатанти, яким належать ПС. Щокварталу, не пізніше 10 числа наступного за звітним кварталом місяця, відповідні міністерства, організації, експлуатанти направляють до Державіаадміністрації відомості за результатами розгляду рекомендацій комісій і за станом виконання заходів з їх реалізації.

Нагляд за реалізацією рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів здійснюється Державіаадміністрацією.

8.14. Державіаадміністрація у разі доцільності направляє рекомендації із забезпечення безпеки польотів, вироблені в результаті розслідувань АП та інцидентів, повноважним органам з розслідування інших держав, а ті, що стосуються документів ІКАО, - до ІКАО.

Якщо остаточний звіт містить рекомендації із забезпечення безпеки польотів, що адресовані ІКАО, до звіту додається лист з викладеними пропозиціями щодо конкретних дій.

8.15. Якщо Державіаадміністрація отримала рекомендації із забезпечення безпеки польотів чи інші пропозиції, що стосуються попереджувальних заходів, від держави, що проводила розслідування, вона інформує таку державу про вжиті чи розроблювані заходи або про причини неприйняття будь-яких заходів.

8.16. Державіаадміністрація у межах програми безпеки польотів створює та впроваджує систему добровільних повідомлень з метою збору інформації про фактичні та потенційні недоліки безпеки, які не належать до системи обов'язкових повідомлень.

Система добровільних повідомлень про інциденти не повинна бути орієнтованою на застосування покарань і має передбачати захист джерел інформації.