Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні

6.2.1.2. У ЦА первинне повідомлення передається із застосуванням каналів зв'язку органів ОПР. У разі отримання інформації про АП районний диспетчерський центр та сектори польотно-інформаційного обслуговування районних диспетчерських центрів фіксують джерело первинної інформації (місцеві органи виконавчої влади, очевидці, органи охорони здоров'я та ін.), час її надходження і негайно передають первинне повідомлення про АП:

у регіональний центр КЦПР Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби (Укравіапошуку), у районі відповідальності якого сталася подія;

керівнику експлуатанта, з ПС якого сталася АП, та аеропорту (найближчого до місця події аеропорту в районі, де сталася АП);

у ЦДС та УНРАП Державіаадміністрації, а також інші пункти, що передбачені пунктом 1.1 розділу 10 "Переліку відправників та одержувачів повідомлень щодо ОПР", Повідомлень щодо обслуговування повітряного руху - Авіаційних правил України, частина 85.

Первинне повідомлення про АП передається через найбільш оперативний канал зв'язку.

Керівники органів ОПР є відповідальними за достовірність і своєчасність надання первинного повідомлення. Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати передачу первинного повідомлення, у якому не повинні міститися припущення про обставини та причини АП.

Первинне повідомлення про АП повинно вміщувати таку інформацію:

дата, час UTC;

місце АП;

тип ПС та його реєстраційний номер;

номер рейсу та маршрут польоту (аеродром вильоту та призначення);

копію FPL;

опис АП, який достовірно відомий до моменту подання первинного повідомлення;

метеорологічні умови на момент АП;

інші достовірні дані про АП, що відомі на момент подання первинного повідомлення;

дата і час надання первинного повідомлення;

посада, ПІБ особи, яка надає первинне повідомлення.

Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати надання первинного повідомлення.

6.2.1.3. Виконання пошукових і рятувальних робіт проводиться згідно з положеннями Повітряного кодексу України.

6.2.1.4. Керівник аеропорту ЦА, у районі аеродрому якого сталася АП, керівник експлуатанта, з ПС якого сталася АП, у термін, що не перевищує двох годин, збирає оперативну інформацію і передає первинне донесення до ЦДС, УНРАП та КЦПР ЦА, а також інформує керівника органу виконавчої влади, на території якого сталася подія, місцеві транспортні і територіальні органи МВС. Первинне донесення повинно вміщувати інформацію, надану за формою у додатку 10.

6.2.1.5. Керівник авіапідприємства, у районі аеродрому якого сталася АП, та експлуатант, з ПС якого сталася АП, є відповідальними за достовірність і своєчасність надання первинного донесення. Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати передачу первинного донесення, у донесенні не повинні міститися припущення про обставини та причини АП.

6.2.1.6. Протягом трьох діб з моменту прибуття на місце події голова комісії з розслідування направляє наступне донесення на адресу керівника, який призначив комісію з розслідування. Наступне донесення має, за наявності, включати таку інформацію:

дата, час (місцевий), місце АП, вид події, тип ПС, його державний і реєстраційний знак;

належність ПС, відомості про власника (експлуатанта);

прізвище, ім'я, по батькові командира ПС (перевіряючого), його посада, клас, мінімум, загальний наліт, у тому числі на ПС даного типу (з них командиром ПС), склад екіпажу (громадянство, посада, прізвище, ім'я та по батькові);

характер завдання на політ, маршрут польоту із зазначенням останнього аеропорту (пункту) вильоту та пункт (аеропорт) призначення;

кількість пасажирів на борту ПС, їх громадянство;

наслідки події (кількість загиблих, їх громадянство, кількість осіб, які отримали серйозні тілесні ушкодження, кількість не постраждалих);

заводський номер та дата виготовлення ПС (двигунів), їх напрацювання з початку експлуатації, кількість ремонтів, дата і місце останнього ремонту і напрацювання після нього;

метеорологічні умови в період часу, близького до моменту АП (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру біля землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

характер і маса вантажів;

короткий опис обставин події;

ступінь пошкодження ПС;

факти, що встановлені під час розслідування;

пропозиції щодо необхідності проведення термінових профілактичних заходів.

6.2.1.7. ЦДС Державіаадміністрації після отримання первинного повідомлення інформує про АП згідно з відомчою інструкцією.

6.2.1.8. УНРАП після отримання первинного донесення готує інформацію про АП (інцидент) за формою, наведеною у додатку 10, та в термін, що не перевищує трьох годин, надає її до Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв'язку, розробнику та виробнику авіаційної техніки.

6.2.1.9. Повідомлення про АП з цивільним ПС з максимальною масою понад 2250 кг Державіаадміністрація направляє до ІКАО.

6.2.2. Порядок повідомлення про АП та серйозні інциденти

6.2.2.1. Повідомлення про АП здійснюється за допомогою найбільш зручного і швидкого засобу зв'язку.

6.2.2.2. Зміст повідомлення містить таку інформацію:

скорочення ACCID - для позначення катастрофи та аварії, скорочення INCID - для позначення серйозних інцидентів та інцидентів;

найменування виробника, тип, належність, реєстраційні знаки і серійний номер ПС;

найменування власника, експлуатанта й орендатора ПС;

прізвище та ініціали командира ПС, громадянство членів екіпажу і пасажирів;

дата і час (місцевий час або UTC) події;

останній пункт відправлення та пункт призначення ПС;

положення ПС щодо географічного пункту (широта і довгота);

кількість членів екіпажу і пасажирів на борту ПС, у тому числі кількість загиблих і травмованих осіб, а також кількість загиблих і травмованих через цю подію сторонніх осіб, що не перебували на борту ПС;

опис АП та ступінь пошкодження ПС;

інформацію - чи буде держава місця АП проводити розслідування та в якому обсязі, або вона має намір передати його іншій державі;

фізико-географічну характеристику району події, а також інформацію про труднощі з доступом до нього або особливі вимоги, що стосуються прибуття на місце АП;

найменування органу, що підготував повідомлення, інформацію про засоби зв'язку для здійснення контакту з уповноваженим з розслідування і органом держави місця події, відповідальним за проведення розслідування;

наявність і опис небезпечних вантажів на борту ПС.

6.2.2.3. Первинне повідомлення про АП з ПС України на території іноземної держави передається представником організації ЦА України в державі місця АП до Державіаадміністрації.

У разі відсутності представництва організації ЦА України, експлуатанта в державі місця АП первинне повідомлення передається експлуатантом, КПС (членами екіпажу ПС) за допомогою оперативних дипломатичних каналів або з використанням каналів електрозв'язку органів ОПР.

6.2.2.4. У разі отримання від іншої держави повідомлення про АП з ПС, що зареєстровано в Україні, Державіаадміністрація готує і направляє державі місця АП лист з такою інформацією:

підтвердження про отримане повідомлення;

відповідь на запит держави місця АП щодо ПС, складу льотного екіпажу ПС та щодо небезпечних вантажів на борту ПС;

рішення про призначення уповноваженого представника під час розслідування АП із зазначенням його прізвища і посади, а також його радників, очікувана дата їх прибуття на місце події або в штаб-квартиру повноважного органу з розслідування АП у державі місця події.

Державіаадміністрація, на запит уповноваженого органу держави, що проводить розслідування, надає відповідну інформацію про будь-яку організацію, діяльність якої могла безпосередньо чи побічно вплинути на експлуатацію ПС.

У разі отримання від іншої держави повідомлення про АП з ПС, що експлуатується, розроблене чи виготовлене в Україні, Державіаадміністрація направляє державі місця події підтвердження про отримання такого повідомлення. Крім цього, на запит держави реєстрації Державіаадміністрація направляє будь-яку наявну інформацію щодо екіпажу та ПС, з яким мала місце АП, та інформує про те, чи буде призначати вповноваженого представника, його прізвище й орієнтовну дату прибуття на місце події для участі в розслідуванні.

Якщо від держави, що проводить розслідування події з ПС, максимальна маса якого більше 2250 кілограмів, що зареєстроване, експлуатується, розроблене чи виготовлене в Україні, надходить спеціальний запит щодо участі в розслідуванні представника України, Державіаадміністрація призначає уповноваженого представника.

6.2.2.5. Оперативна інформація про небезпечні вантажі на борту ПС (у разі їх наявності) направляється Державіаадміністрацією державі місця події позачергово, у найкоротші терміни, після отримання повідомлення про подію.

6.2.2.6. Якщо Державіаадміністрацією приймається рішення про недоцільність присутності під час розслідування АП уповноваженого представника України, то інформація про це рішення надається державі місця події.

6.2.2.7. У разі затримки надходження повідомлення від держави місця АП Державіаадміністрація може зі своєї ініціативи направити державі місця АП інформацію, передбачену пунктом 6.2.2.2 Правил, у тому числі про направлення представників Державіаадміністрації для участі в розслідуванні АП.

Повідомлення про подію з ПС на території іншої держави надається командиром ПС чи членами екіпажу ПС (при змозі) керівнику експлуатанта, який протягом 2 годин направляє первинне донесення до ЦДС і УНРАП.

6.2.2.8. Повідомлення складається однією з робочих мов ІКАО, з урахуванням мови, яка використовується адресатом (адресатами), якщо це не викликає надмірної затримки інформації.

6.2.2.9. У разі отримання нової інформації, яка не передавалася в повідомленні про АП чи серйозний інцидент, Державіаадміністрація додатково направляє цю інформацію адресатам повідомлення.

6.2.3. Порядок повідомлення про авіаційні події з цивільними повітряними суднами на території України

6.2.3.1. Після отримання первинного повідомлення та первинного донесення про АП з цивільним ПС Державіаадміністрація направляє повідомлення до авіаційних повноважних органів за допомогою найбільш зручних та швидких засобів зв'язку:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

ІКАО, якщо максимальна маса ПС перевищує 2250 кг.

Якщо серйозний інцидент стався за межами України з ПС, що зареєстроване чи експлуатується в Україні, а держава місця події не володіє інформацією про такий інцидент, Державіаадміністрація направляє повідомлення про такий інцидент державі місця події, державі розробника та державі виробника.

Повідомлення має містити інформацію, викладену в підпункті 6.2.2.2 цих Правил.

6.2.3.2. Повідомлення про АП з іноземним ПС передається Державіаадміністрацією представникам організації ЦА іноземної держави на території України. Державіаадміністрація також негайно інформує про авіаційну подію з іноземним ПС Міністерство закордонних справ України. У разі відсутності представництва організації ЦА іноземної держави на території України повідомлення про АП може бути передано з використанням оперативних дипломатичних каналів або каналами електрозв'язку органів ОПР членами екіпажів або через представництво ЦА України.

6.3. Первинні дії посадових осіб у разі авіаційної події

6.3.1. З моменту АП аварійно-рятувальні роботи організовує керівник аеропорту ЦА, у районі пошуку та рятування якого сталася подія.

Адміністрація аеропорту повинна мати План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС в аеропорту з урахуванням цих Правил і Правил з пошуку та рятування в ЦА України. План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС в аеропорту повинен бути узгоджений у Державіаадміністрації та доведений до відома експлуатантів, що базуються у аеропорту.

6.3.2. Експлуатант повинен мати План заходів на випадок аварійної ситуації відповідно до цих Правил та Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України. План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС повинен бути узгоджений у Державіаадміністрації.

6.3.3. До прибуття комісії з розслідування першочергові дії забезпечуються місцевими органами виконавчої влади, на територію яких здійснило посадку (приводнилось) ПС, керівником пошуково-рятувальної команди, відповідальним за дії всіх рятувальних підрозділів на місці авіаційної події і керівником регіонального КЦПР ЦА, у районі відповідальності якого сталася АП.

6.3.4. У разі АП, вимушеної посадки ПС за межами аеродрому командир ПС разом з членами екіпажу забезпечує евакуацію пасажирів відповідно до вимог керівництва з льотної експлуатації (КЛЕ) за типами ПС.

6.3.5. Командир ПС до прибуття керівника пошуково-рятувальної команди, якщо має змогу:

забезпечує недоторканність пультів керування в кабіні екіпажу і носіїв інформації, бортових реєстраторів, вантажу та інших предметів, які розміщені на борту ПС;

не допускає зливу ПММ та інших рідин;

закриває і пломбує двері, люки, капоти;

організовує охорону ПС і місця події;

уживає усіх можливих заходів, щоб якомога швидше повідомити про АП у будь-яке авіаційне підприємство або місцевий орган виконавчої влади.

6.3.6. Якщо командир ПС за станом здоров'я не може виконувати свої обов'язки, то другий пілот та інші члени екіпажу зобов'язані діяти відповідно до вимог цих Правил.

6.3.7. Якщо уламки ПС перебувають у воді, то необхідно за місцезнаходженням уламків визначити найбільш імовірне місце зіткнення ПС з водою, позначивши його буйками.

6.3.8.Командир ПС відповідає за збереження засобів реєстрації польотної інформації (ЗРПІ) та повинен ужити всіх заходів для їх збереження, для чого забезпечує пломбування ЗРПІ на місці встановлення їх на ПС та їх своєчасне вимкнення.

Розкривати та прослуховувати наземні і бортові реєстратори, а також розшифровувати записи бортових реєстраторів до прибуття комісії забороняється. Ці дії повинні проводитись тільки за рішенням голови комісії.

6.3.9. Керівники організації розробника, виробника, експлуатанта авіаційної техніки, а також організацій, що виконували ремонт, ОПР, технічне та аеродромне забезпечення польотів, зобов'язані після отримання інформації про АП ужити заходів щодо забезпечення збереження документації, яка належить до розроблення, випробувань, виробництва, ремонту й експлуатації ПС, а також усіх видів забезпечення польоту ПС, з яким сталася АП.

6.3.10. Головне завдання осіб, які першими прибули до місця АП, полягає в порятунку та наданні своєчасної допомоги особам, які постраждали, а також в охороні майна ПС та його уламків.

6.3.11. З моменту прибуття комісії на місце АП відповідальним за всі дії з розслідування є голова комісії.

Комісія з розслідування, після прибуття на місце АП, перевіряє дії з охорони уламків ПС, які передбачають:

захист населення від проявів небезпечних факторів, що можуть бути обумовлені уламками ПС та вантажами (у т.ч. небезпечними);

недопущення переміщення уламків ПС (включаючи тіла загиблих, вантажі, обладнання);

охорону майна;

санкціонований допуск осіб до місця події;

забезпечення захисту і збереження всіх слідів, залишених ПС на землі;

охорону, пломбування та доставку бортових реєстраторів до місця обробки.

Якщо в Україні відсутні засоби зчитування конкретних типів бортових реєстраторів (CVR, FDR), Державіаадміністрація забезпечує зчитування та дешифрування бортових записів, використовуючи засоби, що можуть бути надані іншою державою (державами). При визначенні держави, засоби зчитування записів бортових реєстраторів якої будуть використані, необхідно враховувати таке:

наявність та можливості засобів зчитування;

своєчасність зчитування записів;

близькість місцезнаходження засобів зчитування.

6.3.12. У разі наявності відомостей щодо перебування на борту ПС небезпечних вантажів необхідно дотримуватися особливої обережності і розміщувати охорону на безпечній відстані від уламків. Потенційно небезпечну зону потрібно особливо визначити і зберігати знаки, поки експерти не дадуть відповідну оцінку небезпеці.

6.3.13. АП з людськими жертвами обов'язково супроводжуються судово-медичною експертизою загиблих членів екіпажу та пасажирів на підставі постанови слідчого.

Авіаційні лікарі надають судово-медичним експертам консультативну допомогу.

6.3.14. У перші години після АП авіаційні лікарі організовують огляд фізичного та психологічного стану членів екіпажу і диспетчерів ОПР та перевіряють їх на наявність алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння згідно із законодавством.

Авіаційні лікарі встановлюють, чи достатній рівень фізичної і психологічної придатності членів екіпажу та іншого причетного до події персоналу для їх участі в розслідуванні.

6.4. Порядок організації роботи комісії з розслідування АП

6.4.1. Голова комісії організовує, проводить і контролює всі етапи розслідування АП, координує дії всіх учасників розслідування.

6.4.2. Рішення з основних методичних та організаційних питань розслідування приймаються комісією, при цьому голова комісії має право остаточного рішення.

Член комісії, який не згоден з прийнятим рішенням, повинен викласти свою особисту думку письмово та додати її до матеріалів розслідування.

6.4.3. Після прибуття на місце АП голова комісії з розслідування інформує про це керівника органу місцевого самоврядування, проводить організаційне засідання, на якому зачитує наказ про призначення комісії, заслуховує посадових осіб, які здійснювали первинні дії на місці АП, про обставини АП і виконану роботу, створює робочі органи комісії і призначає їх керівників, визначає основні напрями робіт на початковому етапі розслідування, дає необхідні оперативні вказівки.

6.4.3.1. Указівки голови комісії з питань, пов'язаних з розслідуванням АП, є обов'язковими для виконання всіма особами, які беруть участь у розслідуванні АП і забезпечують роботу комісії.

6.4.3.2. Склади підкомісій, робочих груп, плани їх роботи затверджує голова комісії.

6.4.4. На місце АП допускаються особи, які мають спеціальний дозвіл голови комісії.

6.4.5. Робота комісії з розслідування АП виконується за планом, проект якого до його затвердження головою розглядається на засіданні комісії. План повинен передбачати основні напрями діяльності комісії, послідовність виконання робіт, досліджень, а також відповідальних за проведення робіт і терміни їх виконання. План роботи комісії деталізується в планах підкомісій і робочих груп.

До затвердження плану роботи комісії забороняється здійснювати роботи на місці АП, за винятком зовнішнього огляду, фіксації слідів, що можуть зникнути (відкладень льоду, кіптяви тощо, слідів прямування ПС), евакуації поранених та загиблих і вилучення бортових реєстраторів.

Плани роботи комісії і підкомісій корегуються і доповнюються під час розслідування залежно від отриманих фактичних даних.

Дослідження компонентів ПС, експерименти на місці роботи комісії проводяться за планами, які затверджуються головою комісії і додаються до матеріалів розслідування.

6.4.6. Засідання комісії оформляються протоколами. Протоколи підписуються головою та начальником штабу комісії.

6.4.7. Дії членів комісії, підкомісій і робочих груп, що мають одночасно кримінально-процесуальний характер, спрямований на збирання доказових матеріалів (вилучення і передачу на збереження записів бортових та наземних реєстраторів та інше), а також пов'язані з похованням або кремацією загиблих, повинні проводитися з відома правоохоронного органа, що здійснює попереднє слідство.

6.4.8. Усі доказові елементи ПС, його технічна документація зберігаються до одержання письмового дозволу на їх знищення від органів слідства та прокуратури.

6.4.9. Для вирішення конкретних завдань у відповідних галузях науки і техніки, крім спеціалістів, що входять до складу підкомісій і робочих груп, до розслідування можуть залучатися експерти/фахівці.

6.4.9.1. Експерт відповідно до плану роботи комісії одержує письмове завдання від голови комісії або підкомісії з переліком питань, що потребують вирішення.

6.4.9.2. Результати роботи оформляються як висновки експерта (експертів), що обговорюються на засіданні комісії (підкомісії). Під час обговорення перед експертом можуть бути поставлені додаткові питання, відповіді на які оформляються як доповнення до експертного висновку.

6.4.9.3. Експертний висновок є офіційним документом і додається до матеріалів розслідування.

6.4.10. Результати проведених робіт у підкомісіях та робочих групах оформляються звітами, що розглядаються комісією (підкомісією) і додаються до матеріалів розслідування.

6.4.11. Підсумковим документом роботи комісії з розслідування АП є остаточний звіт за результатами розслідування АП (далі - остаточний звіт), що складається з урахуванням матеріалів підкомісій, робочих груп, результатів досліджень і експертиз, а також іншої наявної в розпорядженні комісії інформації (додаток 11).

Протягом 30 діб після початку розслідування АП комісією з розслідування складається попередній звіт. Попередній звіт складається у довільній формі та містить стислий опис обставин АП, уключаючи найбільш суттєву інформацію, рекомендації щодо безпеки польотів і запропоновані профілактичні заходи. Звіт направляється на ті самі адреси, що й остаточний звіт.

У випадку АП чи інциденту з ПС, максимальна маса якого більше ніж 2250 кг, Державіаадміністрація направляє попередній звіт:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

будь-якій державі, яка надавала відповідну інформацію, основне обладнання чи експертів;

ІКАО.

У випадку АП чи інциденту з ПС, максимальна маса якого менше ніж 2250 кг, якщо порушені питання льотної придатності ПС чи питання, що становлять інтерес для інших держав, Державіаадміністрація направляє попередній звіт:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

будь-якій державі, яка надавала відповідну інформацію, основне обладнання чи експертів.

Попередній звіт подається до відповідних держав та ІКАО однією з робочих мов ІКАО.

Попередній звіт розсилається факсимільним зв'язком, електронною поштою чи авіапоштою протягом 30 днів з моменту АП, якщо до цього часу не було розіслано звіт про авіаційну подію (інцидент). Якщо виявлені обставини безпосередньо впливають на безпеку польотів, інформація про них направляється відразу після отримання таких даних найбільш швидкими та зручними засобами зв'язку.

Державіаадміністрація на запит уповноважених органів інших держав надає відповідну інформацію додатково до даних, що містяться в інформаційному звіті про АП.

6.4.12. Проект остаточного звіту за результатами розслідування АП подається головою комісії на обговорення членам комісії. У разі виникнення розбіжностей оформлюється звіт, запропонований головою комісії. Член комісії, який не згодний зі змістом звіту, зобов'язаний підписати остаточний звіт з визначенням особливої думки у письмовому вигляді.

В особливій думці вказуються конкретні мотиви незгоди з їх обґрунтуванням, а також запропоновані формулювання. Особлива думка розглядається членами комісії з обов'язковим оформленням протоколу. У протоколі зазначаються висновок голови комісії щодо особливої думки та причини її відхилення при формуванні остаточного звіту комісії. Протокол підписується головою комісії. Остаточний звіт підписується головою і всіма членами комісії.

Якщо в результаті розгляду особлива думка не була відмічена в звіті, то член комісії, що виклав її, підписує звіт з позначкою "З особливою думкою".

Аналогічний порядок повинен дотримуватися під час упорядкування і підписання звітів підкомісій та робочих груп.

У будь-якому разі особлива думка залишається як додаток до звіту комісії, підкомісії, робочої групи.

Одночасно з остаточним звітом з розслідування голова комісії підписує перелік документів, що додаються до матеріалів розслідування.

6.4.13. Голова комісії з розслідування АП з українським ПС на території України подає остаточний звіт на затвердження керівнику органу, що призначив розслідування АП, не пізніше 60 діб з моменту АП або в термін, визначений цим керівником у зв'язку з продовженням терміну розслідування.

6.4.14. Підсумковим документом за результатами розслідування АП з іноземним ПС є остаточний звіт, проект якого оформлюється комісією і підписується всіма її членами.

Проект остаточного звіту направляється для надання зауважень:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника

Проект остаточного звіту направляється комісією всім державам, що брали участь у розслідуванні, з пропозицією висловити свої зауваження до проекту документа.

Зауваження, що надійшли протягом 60 днів з моменту направлення проекту остаточного звіту, розглядаються комісією з розслідування АП. Зауваження, унесення яких у текст звіту визнано недоцільним, додаються до остаточного звіту як доповнення.

Якщо Державіаадміністрація не отримує зауважень протягом 60 днів від дати направлення супровідного листа, вона офіційно публікує остаточний звіт.

Державіаадміністрація видає остаточний звіт, по змозі, не пізніше 12 місяців з моменту АП. Якщо остаточний звіт не може бути видано протягом 12 місяців, Державіаадміністрація видає проміжний звіт до кожної річниці події з детальним викладенням ходу розслідування, включно з інформацією про будь-які виявлені питання щодо безпеки польотів.

Державіаадміністрація направляє через державу експлуатанта примірник проекту остаточного звіту експлуатанту з метою надання експлуатантом зауважень до проекту остаточного звіту.

Державіаадміністрація направляє через державу розробника та державу виробника примірник проекту остаточного звіту організаціям, відповідальним за конструкцію типу та остаточне виготовлення ПС, з метою надання ними зауважень до проекту остаточного звіту.

На будь-якому етапі розслідування УНРАП може рекомендувати відповідним уповноваженим органам, уключаючи органи іноземних держав, попереджувальні заходи, яких необхідно терміново вжити з метою підвищення безпеки польотів.

Рекомендовані попереджувальні заходи з підвищення безпеки польотів готуються УНРАП та затверджуються заступником Міністра транспорту та зв'язку України - головою Державіаадміністрації.

6.4.15. Матеріали розслідування АП (остаточний звіт з матеріалами, що додаються до нього) у 10-денний термін з моменту затвердження остаточного звіту направляються до:

УНРАП Державіаадміністрації;

експлуатанта ПС;

власника ПС;

розробника ПС;

остаточний звіт без додатків направляється до територіальних органів прокуратури, а також до міністерств і організацій, що брали участь у розслідуванні (на їх письмовий запит та за рішенням Голови Державіаадміністрації).

Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування АП.

Остаточний звіт за результатами розслідування АП негайно направляється:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

державі, громадяни якої загинули чи отримали важкі тілесні ушкодження;

державі, яка надавала відповідну інформацію, основне обладнання чи експертів.

6.4.16. У разі катастроф і аварій з ПС, максимальна маса якого більше 2250 кг з ПС, Державіаадміністрація направляє остаточний звіт до ІКАО.

6.4.17. У разі виявлення ознак здійснення терористичного, іншого акта, незаконного втручання в діяльність ЦА, розслідування проводиться з урахуванням особливостей інструкції з розслідування актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.

Якщо під час розслідування встановлено чи є підстави вважати, що мав місце акт незаконного втручання, голова комісії вживає заходів щодо інформування органів забезпечення авіаційної безпеки зацікавленої (них) держави (ав).

6.4.18. Державіаадміністрація не поширює, не публікує та не допускає використання проекту остаточного звіту чи будь-яких його частин або інших документів, що були отримані під час проведення розслідування АП чи інциденту, без офіційної згоди держави, яка проводила це розслідування, крім випадків, коли такі звіти чи документи вже були опубліковані або надані гласності цією державою.

6.5. Порядок організації і проведення досліджень

6.5.1. Спеціальні дослідження проводяться за рішенням комісії у разі встановлення в процесі розслідування, що конкретні компоненти потребують дослідження або випробування спеціалістами.

6.5.2. Підставою для проведення досліджень є звернення голови комісії з розслідування чи лист Державіаадміністрації до організації, яка визначена для його проведення, та технічне завдання комісії з розслідування, у якому докладно вказується мета проведення досліджень. Окрім технічного завдання на дослідження, комісія повинна додати довідку з детальною інформацією про відповідну частину або компонент, що охоплює такі аспекти, як:

дата встановлення виробу на ПС;

загальний час напрацювання;

загальний час напрацювання після останнього ремонту або технічного обслуговування;

відзначені попередні недоліки;

будь-які інші відомості, які допоможуть з'ясувати те, яким чином і чому відбулася відмова виробу або компонента.

6.5.3. Дослідження, пов'язані з розслідуванням АП, проводяться, як правило, сертифікованими науково-дослідними організаціями, підприємствами-розробниками, виробниками, експлуатантами, ремонтними підприємствами. Вибір підприємства залежить від характеру спеціальних досліджень і типу випробувань компонентів і систем. Комісія повинна бути впевнена в тому, що обране підприємство має можливості для проведення необхідних досліджень і випробувань.

6.5.4. При розробці організацією-виконавцем програми спеціальних досліджень беруть участь члени комісії з розслідування АП, які розробляли технічне завдання комісії на дослідження.

6.5.5. У разі потреби для проведення спеціальних досліджень можуть залучатися підприємства - співвиконавці досліджень, а також зацікавлені організації.

6.5.6. Якщо ПС або його агрегати, які рекомендуються для проведення дослідження, виготовлені в іншій державі та є необхідність у проведенні досліджень на підприємствах цієї держави, то рішення про проведення таких досліджень приймається Державіаадміністрацією з уповноваженим представником держави виробника, держави розробника, держави експлуатанта або держави реєстрації.

6.5.7. Декодування і розшифровування записів бортових реєстраторів проводиться в призначених Державіаадміністрацією центрах обробки польотної інформації (Центрах) або, у разі потреби, у відповідних організаціях держави реєстрації чи держави виробника.

У разі відсутності технічної можливості проведення цих робіт в Україні вони можуть бути виконані в будь-якій іншій державі з обов'язковою присутністю представника комісії і контролем процесу розшифровування. Організація таких досліджень проводиться за згодою з повноважним органом відповідної держави.

Рішення про вибір Центру приймає голова комісії з розслідування АП за узгодженням з органом, що призначив комісію.

6.5.8. Центр повинен забезпечувати:

можливість демонтажу реєстраторів, які мають серйозні пошкодження, а також зчитування зроблених ними записів;

зчитувати первісні записи даних пам'яті без використання копіювального приладу виробника щодо перезапису або при відсутності корпусу аварійного реєстратора;

можливість розшифрувати та аналізувати необроблені сигнали разових команд без використання автоматизованих засобів;

можливість покращення якості цифрових записів мовних сигналів в кабіні екіпажу;

можливість графічно аналізувати дані розшифрувань та отримувати додаткові параметри, які безпосередньо не зареєстровані реєстратором, а також використовувати інші методи з метою оцінки імовірності результатів спостереження.

6.5.9. Комісія з розслідування АП передає в Центр:

технічне завдання на виконання обробки записів, яке затверджено головою комісії;

запломбований контейнер з носіями польотної інформації, який вилучений з місця АП;

циклограму параметрів, які реєструються на даному типі ПС;

градуйовальні таблиці або аналітичні вирази, які використовуються для обчислення фізичних значень реєстрованих параметрів;

паспорт носія (за можливості), який містить значення параметрів, що відсутні у запису бортового реєстратора.

6.5.10. У разі АП з ПС України на території іншої держави і якщо в цій державі проводиться обробка та аналіз записів бортових реєстраторів, то Державіаадміністрація направляє свого представника для участі в процедурах обробки та аналізу польотних даних про АП, а також організує обробку і аналіз польотних даних на базі вітчизняного Центру обробки польотної інформації. Результати цієї обробки і аналізу можуть використовуватися при складанні остаточного звіту про АП.

6.5.11. Фахівці Центру можуть бути залучені до роботи в комісії з розслідування АП, як члени комісії чи експерти.

6.5.12. Компоненти, які підлягають дослідженню, направляються на адресу підприємства-виконавця не пізніше 15 діб з моменту ухвалення рішення про дослідження. Терміни проведення досліджень не повинні перевищувати на:

окремі вироби і агрегати - 45 діб;

дослідження двигунів і комплексні дослідження - 60 діб.

6.5.13. У разі отримання компонента для проведення досліджень підприємство-виконавець визначає дату початку досліджень і направляє повідомлення про це організаціям-співвиконавцям із запрошенням узяти участь у дослідженнях. Термін початку досліджень повинен визначатися з урахуванням можливостей прибуття представників підприємств-співвиконавців. Цей термін не повинен перевищувати 5 діб з моменту одержання компонента. У разі неприбуття представників підприємств-співвиконавців до зазначеного терміну підприємство-виконавець проводить дослідження самостійно.

6.5.14. Організація (підприємство)-виконавець, у разі необхідності, має право додатково за згодою керівників залучати для проведення дослідження спеціалістів науково-дослідних організацій, підприємств промисловості, ремонтних і експлуатаційних організацій для одержання необхідних матеріалів, документів або консультацій.

6.5.15. Якщо підприємство-виконавець досліджень не має технічних можливостей для виконання робіт з окремих пунктів програми досліджень, то таку роботу за її заявкою можуть проводити інші організації на їхній базі за участю представників організації-виконавця дослідження.

6.5.16. Під час проведення спеціальних досліджень і випробувань персонал підприємств веде записи за відповідними формами, що використовуються підприємством для таких робіт. Члени комісії з розслідування, які контролюють ці роботи, також ведуть записи досліджень і випробувань.

6.5.17. Звіт за результатами досліджень є невід'ємною частиною матеріалів розслідування. Остаточний звіт з розслідування АП складається з урахуванням результатів досліджень після їх завершення. Затверджувати і публікувати остаточний звіт до одержання звіту за результатами досліджень не дозволяється. Звіт досліджень складається з урахуванням зауважень членів комісії з розслідування АП.

6.5.18. Компоненти ПС, що пройшли дослідження, після затвердження остаточного звіту повертаються до держави, що проводить розслідування, і зберігаються протягом трьох місяців. Місце збереження визначається Державіаадміністрацією. Після закінчення зазначеного терміну Державіаадміністрація погоджує з правоохоронними органами, які проводять розслідування, питання про утилізацію компонентів та повідомляє підприємство-виконавця дослідження про прийняте рішення. Знищення (утилізація) провадиться зі складанням акта (у двох примірниках), який затверджується гербовою печаткою і відсилається власнику та експлуатанту ПС.