| 77 | Стаття 39 | Включено: хвороби, що характеризуються підвищеним кров'яним тиском, I10 - I15 (гіпертонічна хвороба, вторинна гіпертензія) | ||||
| а) гіпертонічна хвороба III стадії з незворотними структурними ураженнями органів-мішеней | Непридатні до військової служби | |||||
| б) гіпертонічна хвороба III стадії без незворотних структурних уражень органів-мішеней; гіпертонічна хвороба II стадії | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) гіпертонічна хвороба I стадії | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 78 | Особи з підвищеним артеріальним тиском підлягають обстеженню в закладі охорони здоров'я (установі). Стадія гіпертонічної хвороби встановлюється з урахуванням рівня АТ та наявності об'єктивних ознак ураження органів-мішеней. Експертний діагноз гіпертонічної хвороби формулюється з визначенням її стадії та характеру ураження органів-мішеней. Таблиця 11 Класифікація ступенів артеріальної гіпертензії за рівнем АТ Категорії Систолічний АТ мм рт. ст. Діастолічний АТ мм рт. ст. 1 2 3 АТ Оптимальний Нормальний Високий нормальний < 120 < 130 130 - 139 < 80 < 85 85 - 89 Гіпертензія 1 ступінь (м'яка АГ) 2 ступінь (помірна АГ) 3 ступінь (тяжка АГ) Ізольована систолічна гіпертензія 140 - 159 160 - 170 > 180 d 140 90 - 99 100 - 109 e 110 d 90 До пункту "а" належать: гіпертонічна хвороба III стадії за наявності асоційованих станів, які викликали тяжкі незворотні структурні ураження декількох органів-мішеней; симптоматичні артеріальні гіпертензії за наявності асоційованих станів, які викликали тяжкі незворотні структурні ураження органів-мішеней; симптоматичні артеріальні гіпертензії та гіпертонічна хвороба з підвищенням артеріального тиску 3 ступеня, який не коригується гранично допустимими дозами максимально можливих комбінацій препаратів. Асоційовані клінічні стани: а) інфаркт міокарда; б) СН IIБ - III стадій (зокрема, з ФВ ЛШ < 45 %); в) інсульт (підтверджений нейровізуалізаційними методами та наявним неврологічним дефіцитом), хронічна гіпертензивна енцефалопатія III стадії, судинна деменція; г) крововиливи та ексудати в сітківці з набряком диска зорового нерва або без нього; ґ) ниркова недостатність з концентрацією креатиніну в плазмі у чоловіків - вище за 133 мкмоль/л (або > 1,5 мг/дл), у жінок - вище за 124 мкмоль/л (або > 1,4 мг/дл), підвищення креатиніну в плазмі мусить бути підтверджене не менш як трьома дослідженнями та тривалістю не менше 30 днів; д) постійна форма фібриляції передсердь на фоні вираженого органічного ураження серця; е) розшаровуюча аневризма аорти; є) стеноз магістральних артерій більше 50 %. При III стадії гіпертонічної хвороби є об'єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней із симптомами з їх боку та порушенням функції. Діагноз гіпертонічної хвороби III стадії за наявності інфаркту міокарда, інсульту або інших ознак III стадії слід встановлювати лише в тих випадках, коли ці серцево-судинні ускладнення виникають на фоні існуючої тривало гіпертонічної хвороби, що підтверджується наявністю об'єктивних ознак гіпертензивного ураження органів-мішеней (гіпертрофія лівого шлуночка, генералізоване звуження артерій сітківки тощо) та/або документальним підтвердженням наявності у хворого артеріальної гіпертензії до розвитку асоційованих станів. Показники артеріального тиску можуть бути знижені в осіб, які перенесли інфаркт міокарда або інсульт та отримують адекватну гіпотензивну терапію. До пункту "б" належать: гіпертонічна хвороба III стадії за наявності асоційованих станів (транзиторна ішемічна атака, гостра гіпертензивна енцефалопатія; лакунарний інсульт з мінімальним неврологічним дефіцитом або без нього, протеїнурія більше 300 мг за добу) без тяжких незворотних структурних уражень органів-мішеней; симптоматичні артеріальні гіпертензії з підвищенням артеріального тиску до 2 - 3 ступеня. До цього ж пункту належить гіпертонічна хвороба II стадії. Для II стадії характерні об'єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней без симптомів з їх боку чи порушення функції: гіпертрофія лівого шлуночка (за даними ЕКГ (ознака Соколова-Лайона - більше 38 мм, Корнельський добуток (сума амплітуд зубця S (V3) та R (aVL) х тривалість (мс) комплексу QRS (aVL) у мм х мс - більше ніж 2440), ЕХО-КГ (індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) для чоловіків - більше 115 г/м-2, для жінок - більше 95 г/м-2), рентгенографії), або УЗД-ознаки потовщення інтима-медіа сонної артерії > 0,9 мм, або наявність атеросклеротичної бляшки, або наявність мікроальбумінурії (30 - 300 мг/добу), або відношення альбумін / креатинін у сечі для чоловіків дорівнює або більше за 22 мг/г (2,5 мг/ммоль), для жінок - дорівнює або більше за 31 мг/г (3,5 мг/ммоль) та/або невелике збільшення концентрації креатиніну в плазмі (для чоловіків - 115 - 133 мкмоль/л (1,3 - 1,5 мг/дл), для жінок - 107 - 124 мкмоль/л (1,2 - 1,4 мг/дл), або зниження швидкості клубочкової фільтрації (< 60 мл/хв/1,73 м-2) чи кліренс креатиніну (< 60 мл/хв), або швидкість каротидно-стегнової пульсової хвилі більше 12 м/с, або ступнево-плечовий індекс кров'яного тиску менше 0,9 в поєднанні із звуженням артерій сітківки. У разі формулювання діагнозу гіпертонічної хвороби II стадії необхідно зазначити, на підставі чого встановлюється II стадія захворювання (наявність гіпертрофії лівого шлуночка, звуження артерій сітківки тощо). У хворих з протеїнурією в діагнозі слід вказати на наявність гіпертензивного ураження нирок (якщо відсутня інша причина протеїнурії). До пункту "в" належить гіпертонічна хвороба I стадії з підвищеними показниками артеріального тиску (у спокої: систолічного - 140 мм рт. ст. та вище, діастолічного - 90 мм рт. ст. та вище). При I стадії об'єктивні ознаки органічних ушкоджень органів-мішеней та асоційовані клінічні стани відсутні. Для діагнозу артеріальної гіпертензії в осіб старше 18 років рекомендовано однаково застосовувати показники як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску. При цьому діагноз повинен засновуватися на результатах багаторазових вимірювань (не менше 2 разів через 1 - 2 хв) артеріального тиску в положенні сидячи під час декількох візитів до лікаря. Таке підвищення є стабільним, тобто підтверджується при повторних вимірюваннях артеріального тиску (не менше ніж 2 - 3 рази в різні дні протягом 3 - 4 тижнів). Спонтанна нормалізація тиску можлива (під час відпочинку, перебування у відпустці тощо), але вона нетривала, настає повільно. У кожному випадку гіпертонічної хвороби проводиться диференційна діагностика із симптоматичними гіпертензіями. Медичний огляд ВЛК особам із симптоматичною АГ проводиться також за основним захворюванням. | |||||
| 79 | Стаття 40 | Включено: ішемічна хвороба серця І20-І25 (усі форми стенокардії, гострий та повторний інфаркт міокарда, їх ускладнення); хронічна ішемічна хвороба серця (атеросклеротична хвороба серця, аневризма серця, коронарної артерії, наслідки хірургічних втручань на судинах серця, імплантації штучного водія ритму та інші, що супроводжуються серцевою недостатністю) | ||||
| а) із серцевою недостатністю IIБ - III стадій | Непридатні до військової служби | |||||
| б) із серцевою недостатністю IIА стадії | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) із серцевою недостатністю I стадії або без серцевої недостатності | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 80 | Наявність IXС повинна бути підтверджена інструментальними та лабораторними методами обстеження (обов'язкові: ЕКГ у спокої та з навантажувальними пробами, ЕХО-КГ, визначення ліпідного спектра; додаткові: холтерівське моніторування ЕКГ, навантажувальні тести з ЕХО-КГ-контролем, коронароангіографія тощо). Визначення стадії СН та важкості, стійкості порушень серцевого ритму та провідності викладено у статті 38. До пункту "а" належать захворювання серця і судин: стенокардія напруги III - IV функціональних класів; аневризма серця, великовогнищевий кардіосклероз після трансмурального або повторного інфаркту міокарда незалежно від стадії СН або порушень ритму та провідності; поєднання стенокардії напруги II ФК із СН IIА стадії та вище; стани після аортокоронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності стенокардії II ФК та вище або СН IIА стадії та вище; стани після імплантації штучного водія ритму (у тому числі дефібрилятора-кардіовертера) або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція AV-з'єднання тощо) за наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності або СН вище за IIА стадію; раптова серцева смерть з відновленням серцевої діяльності; шлуночкові тахікардії (три чи більше послідовних шлуночкових комплексів із частотою більше ніж 100 за хв); стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла (постійна, стійка синусова брадикардія із ЧСС < 50/хв та/або відсутність зростання ЧСС понад 90/хв під час фізичних навантажень, паузи ритму > 3 с в активний період доби внаслідок СА-блокади / зупинки синусового вузла, постійні або інтермітивні симптомні періоди вислизаючих ритмів, синдром брадитахікардії), які супроводжувалися синкопальним станом; синоаурикулярна або AV-блокада 3 ступеня; стійка, резистентна до лікування синоаурикулярна або AV-блокада 2 ступеня, яка супроводжується паузами тривалістю понад 2,5 - 3 с, що вважається загрозливим щодо виникнення нападів Морганьї-Адамса-Стокса, СН IIА стадій та вище або синкопальними станами; трипучкова блокада серця; синдром Фредеріка; набутий синдром подовженого інтервалу Q - T із синкопальними станами; будь-які порушення ритму або провідності серця, які супроводжувалися синдромом Морганьї-Адамса-Стокса; безбольова ішемія міокарда, яка виникає при навантаженні до 75 Вт. До пункту "б" належать: стенокардія напруги II функціонального класу; вазоспастична стенокардія; надшлуночкові тахікардії; фібриляція або тріпотіння передсердь постійні, пароксизмальні або персистуючі; стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла, який не супроводжувався синкопальним станом (крім зупинки синусового вузла); набутий синдром подовженого інтервалу Q - T без синкопальних станів; стани після аорто-коронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій; безбольова ішемія міокарда, яка виникає при навантаженні до 75 - 100 Вт; дифузний кардіосклероз після дрібновогнищевого інфаркту міокарда, що супроводжується порушеннями серцевого ритму та провідності, серцевою недостатністю або стенокардією; стійка шлуночкова екстрасистолія: часта (більше 40/год), алоритмія, поліморфна, парна або рання; парасистолія; двопучкові блокади серця, стійкі, за наявності QRS e 0,12 сек; безсимптомна AV-блокада 2 ступеня I типу; блокада ніжок пучка Гіса в поєднанні з AV-блокадами і клінічною симптоматикою. До пункту "в" належать: стенокардія напруги I функціонального класу; безбольова ішемія міокарда, яка виникає при навантаженні 125 Вт і більше; дифузний кардіосклероз після дрібновогнищевого інфаркту міокарда, що не супроводжується серцевою недостатністю I ст. або стенокардією I ФК; стани після аорто-коронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій без серцевої недостатності; безсимптомна синоаурикулярна або AV-блокада 1 ступеня; повна блокада ніжок пучка Гіса без порушень AV-провідності або в поєднанні з AV-блокадою 1 ступеня за відсутності клінічної симптоматики; стійка міграція надшлуночкового водія ритму; двопучкові блокади серця неповні або минучі; вислизаючі комплекси та ритми; екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова (до 40 ектопічних комплексів за одну годину). Функціональні класи стабільної стенокардії визначаються вираженістю симптомів та підтверджуються за допомогою навантажувальних проб. Характеристика функціональних класів: I функціональний клас - звичайна діяльність не спричиняє стенокардії. Стенокардія виникає лише при посиленому, швидкому або тривалому навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 125 Вт та більше; II функціональний клас - незначне обмеження звичної діяльності. Стенокардія виникає під час ходьби або швидкого підйому сходами, під час ходьби вгору або навантаження після їжі, у прохолодну погоду, при емоційному перевантаженні або тільки протягом перших декількох годин після пробудження. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 75 - 100 Вт; III функціональний клас - значне обмеження звичайної фізичної активності. Стенокардія виникає при проходженні 1 - 2 кварталів (100 - 200 метрів) по рівній поверхні або при підйомі на один поверх сходами з нормальною швидкістю за нормальних умов. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 50 - 75 Вт; IV функціональний клас - неспроможність виконувати будь-яке фізичне навантаження без дискомфорту або стенокардія спокою. Нечасті напади стенокардії у стані спокою не є обов'язковою підставою для віднесення хворого до IV функціонального класу. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 25 Вт та нижче. Таблиця 12 Характеристика функціональних класів Показники Функціональний клас I II III IV Метаболічні одиниці (МЕТ) 7,0 та більше 4,0 - 6,9 2,0 - 3,9 Нижче 2,0 Подвійний добуток (умов. од.) 278 та більше 218 - 277 151 - 217 Нижче 150 Потужність останнього ступеня навантаження (Вт) 125 та більше 75 - 100 50 - 75 25 або ВЕМ проти-показана | |||||
| 81 | Стаття 41 | Включено: цереброваскулярні хвороби I60 - I69 (субарахноїдальний, внутрішньошлуночковий, внутрішньочерепний (нетравматичний) крововилив, G45 транзиторні церебральні ішемічні напади і споріднені з ними синдроми, інфаркт головного мозку, інсульт (геморагічний, ішемічний), його наслідки, закупорка, стеноз, емболія, тромбоз, аневризма прецеребральних, базилярної, сонної, хребтової артерій; церебральний атеросклероз, гіпертензивна енцефалопатія, наслідки хірургічних втручань) | ||||
| а) із значними порушеннями функцій | Непридатні до військової служби | |||||
| б) з помірними порушеннями функцій | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) з незначними порушеннями функцій | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 82 | До пункту "а" належать: стійкі виражені випадіння функції нервової системи, що виникли внаслідок гострого порушення мозкового або спінального кровообігу, а також при дисциркуляторній енцефалопатії III стадії (плегії або парези гемі-, моно-, тетра-, пара-), синдром паркінсонізму, бульбарний та псевдобульбарний синдроми з порушенням акту ковтання, виражена атаксія, моторна, сенсорна або змішані форми афазії, агнозія, апраксія, геміанопсія, виражений психорганічний синдром внаслідок судинного ураження головного мозку, порушення функції тазових органів); часті епілептичні напади (4 та більше разів на рік) унаслідок судинного ураження головного мозку; ураження черепно-мозкових нервів із значним порушенням функції внаслідок судинного ураження головного мозку; наявність артеріальних аневризм, артеріовенозних мальформацій судин головного та спинного мозку, кавернозних ангіом незалежно від ступеня порушення мозкового або спінального кровообігу, що не підлягають оперативному лікуванню (мікрохірургічному, рентгенендоваскулярному тощо) або при письмовій відмові хворого від оперативного лікування. До пункту "б" належать: помірно виражені випадіння функції нервової системи внаслідок гострого порушення мозкового або спінального кровообігу, а також при дисциркуляторній енцефалопатії II стадії (пірамідна недостатність, помірно виражені дискоординаторні розлади, чітка анізорефлексія, помірно виражені емоційно-вольові порушення, помірне когнітивне зниження, церебрастенічний синдром, помірно виражені розлади чутливості); часті (два рази на рік і більше) транзиторні ішемічні атаки, що підтверджується медичними документами, у тому числі і стаціонарним лікуванням; наявність артеріальних аневризм, артеріовенозних мальформацій судин головного та спинного мозку, кавернозних ангіом без порушення мозкового або спінального кровообігу при можливості їх оперативного лікування або відмови від нього; нечасті епілептичні напади (менше 4 разів на рік) унаслідок судинного ураження головного мозку. До пункту "в" належать: незначно виражені порушення функції нервової системи, що виникли на фоні гострого порушення мозкового кровообігу або дисциркуляторної енцефалопатії I стадії (розсіяна дрібновогнищева симптоматика, незначно виражені дискоординаторні розлади, псевдоневрастенічний синдром); нечасті (не більше 1 разу на рік) транзиторні ішемічні атаки, що підтверджується медичними документами та стаціонарним лікуванням, супроводжуються нестійкими осередковими розладами з боку центральної нервової системи, які продовжуються не більше доби та проходять без порушень функцій нервової системи; наслідки порушень спінального кровообігу у вигляді незначно виражених розладів чутливості. Особи після перенесеного транзиторного ішемічного нападу, після проходження стаціонарного обстеження та лікування, при повному відновленні функцій центральної нервової системи оглядаються за статтею 44. Під час оцінювання придатності до військової служби осіб, оперованих з приводу аневризми судин головного мозку, інших судинних уражень головного та спинного мозку, ураховується радикальність операції, її ефективність, динаміка відновлення функцій. За наслідками оперативного втручання особи, відповідно до граф I, II, III, оглядаються за пунктами "а", "б" цієї статті. | |||||
| 83 | Стаття 42 | Включено: хвороби артерій, артеріол та капілярів I70 - I79 (атеросклероз аорти, ниркової артерії, артерій кінцівок, генералізований атеросклероз; стеноз або аневризма, розширення або розшарування аорти та інших артерій; стенозуючий атеросклероз брахіоцефальних артерій; емболія і тромбоз аорти та інших артерій; хвороби периферичних судин (синдром Рейно, облітеруючий тромбангіїт)); набутий артеріовенозний свищ, спадкова гемолітична телеангіектазія, непухлинний невус; хвороби вен, лімфатичних судин та вузлів I80 - I89 (флебіт, тромбофлебіт, тромбоз ворітної вени, емболія та тромбоз інших вен; варикозне розширення вен нижніх кінцівок; варикозне розширення вен стравоходу, мошонки, яєчка, тазу, постфлебітичний синдром; неспецифічний лімфаденіт, наслідки хірургічних втручань) | ||||
| а) із значними та помірними порушеннями кровообігу та функцій | Непридатні до військової служби | |||||
| б) з незначними порушеннями кровообігу та функцій | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) за наявності об'єктивних даних без порушень кровообігу та функцій | Придатні | |||||
| 84 | За наявності показань громадянам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. При незадовільних результатах лікування або відмові від нього придатність до військової служби визначається залежно від вираженості патологічного процесу. До пункту "а" належать: артеріальні та артеріовенозні аневризми (аневризматичне розширення) магістральних та периферичних судин незалежно від ступеня порушення кровообігу; оклюзія та стеноз більше 75 % загальної та внутрішньої сонних артерій, а також хребцевих артерій, що підтверджено об'єктивними методами дослідження (МРТ та КТ-ангіографія); стеноз загальної та внутрішньої сонних артерій, а також хребцевих артерій відносно здорової ділянки артерії з наявністю гіпоехогенної нестабільної бляшки, виразкоутворення атеросклеротичної бляшки, наявністю в анамнезі транзиторних ішемічних атак або гострих порушень мозкового кровообігу; облітеруючий атеросклероз, ендартеріїт, тромбангіїт та аортоартеріїт з помірним та значним порушенням кровообігу кінцівок (тяжка переміжна кульгавість до 200 м, біль спокою та гангренозно-некротична стадія), що відповідає IIБ, III та IV стадіям ішемії нижніх кінцівок за модифікованою клінічною класифікацією Fontaine (Second European Consensus Document, 1991); атеросклероз черевного відділу аорти з частковою або повною облітерацією просвіту її вісцеральних гілок, ниркових артерій, здухвинних артерій з різкими порушеннями функцій органів та дистального кровообігу; посттромботична хвороба нижньої, верхньої порожнистої, ворітної вени незалежно від ступеня порушення кровообігу; посттромботична і варикозна хвороба нижніх кінцівок, індуративно-виразкова форма з хронічною венозною недостатністю C4, C5, C6 (згідно з Міжнародною клінічною класифікацією СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме недостатність клапанів глибоких, підшкірних та комунікантних вен з наявністю постійного набряку, гіперпігментації, екземи та витончення шкіри, індурації, дерматиту, активних виразок та виразок, що загоїлися); наявність імплантованого кава-фільтра; лімфедема 3, 4 ступенів; наслідки реконструктивних операцій на великих магістральних судинах (висхідна, грудна та черевна аорта, здухвинні (клубові) артерії, гілки дуги аорти, ворітна або порожниста вена) з приводу захворювань та поранень незалежно від ступеня порушення кровообігу; втрата кінцівки внаслідок поранень та захворювань магістральних та периферичних судин; наслідки реконструктивних операцій на периферичних судинах (стегнова, підколінна артерія та вена, задня та передня артерії гомілки та глибокі вени гомілки, пахвинна, плечова артерія та вена, променева та ліктьова артерія, глибокі вени передпліччя) за наявності значного та помірного порушення кровообігу і при прогресуючому перебігу захворювання; множинні інтракраніальні атеросклеротичні стенози судин головного мозку з ознаками перенесених ішемічних інсультів (клінічно та нейровізуалізаційно - МРТ, СКТ, ЦАГ); синдром Рейно III стадії (гангренозно-некротична). До пункту "б" належать: стеноз 30 - 75 % загальної та внутрішньої сонної артерії, а також хребцеві артерії, відносно здорової ділянки артерії з наявністю гіперехогенної стабільної бляшки; поранення та атеросклероз загальної та внутрішньої сонної артерії, а також хребцевих артерій з незначним порушенням кровообігу; облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, аортоартеріїт і атеросклероз судин нижніх кінцівок II та IIА стадій (переміжна кульгавість, яка виникає на відстані від 200 м до 1000 м) згідно з модифікованою клінічною класифікацією Fontaine (Second European Consensus Document, 1991) з незначним порушенням кровообігу; посттромботична і варикозна хвороба нижніх кінцівок з ознаками венозної недостатності, з незначним порушенням кровообігу, що відповідають C2 - C3 (згідно з Міжнародною клінічною класифікацією СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме набряклість стоп та гомілок, яка зникає повністю за час нічного відпочинку, свербіння, варикозно-розширені підшкірні вени); лімфедема 2 ступеня; варикозне розширення вен сім'яного канатика II - III стадій (розширення вен сім'яного канатика і яєчка видно неозброєним оком); наслідки реконструктивних операцій на периферичних судинах з приводу поранень та захворювань (стегнова, підколінна артерія та вена, задня та передня артерії гомілки та глибокі вени гомілки, пахвинна, плечова артерія та вена, променева та ліктьова артерія, глибокі вени передпліччя, підшкірні вени нижніх кінцівок) за наявності незначного порушення кровообігу і без прогресуючого перебігу захворювання; локальні (поодинокі) інтракраніальні атеросклеротичні стенози судин головного мозку без ознак перенесених ішемічних інсультів (клінічно та нейровізуалізаційно - МРТ, СКТ, ЦАГ) за неможливості хірургічного лікування або в разі письмової відмови пацієнта від хірургічного лікування; синдром Рейно II стадії (ціанотична). До пункту "в" належать: стеноз до 30 % загальної та внутрішньої сонної артерії, а також хребцеві артерії відносно здорової ділянки артерії з наявністю гіперехогенної стабільної бляшки; поранення та атеросклероз загальної та внутрішньої сонної артерії, а також хребцеві артерії без порушення кровообігу; облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, аортоартеріїт і атеросклероз судин нижніх кінцівок I стадії (безбольова форма або переміжна кульгавість, яка виникає на відстані більше 1000 м) згідно з модифікованою клінічною класифікацією Fontaine (Second European Consensus Document, 1991), без порушення кровообігу; посттромботична і варикозна хвороба нижніх кінцівок без порушення кровообігу, що відповідає C0 - C1 (згідно з Міжнародною клінічною класифікацією СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме телеангіоектазії та ретикулярні вени); лімфедема 1 ступеня; варикозне розширення вен сім'яного канатика I стадії (при пальпації в положенні лежачи та/або в положенні стоячи визначаються розширені вени, а також варикозне розширення вен виявляється тільки при проведенні інструментальних досліджень (доплерографія, УЗД)); синдром Рейно І стадії; наслідки реконструктивних операцій на периферичних судинах з приводу поранень та захворювань (стегнова, підколінна артерія та вена, задня та передня артерії гомілки та глибокі вени гомілки, пахвинна, плечова артерія та вена, променева та ліктьова артерія, глибокі вени передпліччя, підшкірні вени нижніх кінцівок) без порушення кровообігу і без прогресуючого перебігу захворювання. Діагноз захворювань та наслідків пошкоджень судин повинен відображати стадію процесу та ступінь функціональних порушень. Постанова приймається після клінічного обстеження із застосуванням методів, що дають об'єктивні показники (ультразвукове дуплексне ангіосканування судин, реовазографія з нітрогліцериновою пробою, ангіо-, флебо-, лімфографією, МСКТ-ангіографією тощо). Ультразвукове дуплексне ангіосканування судин має виконуватися з визначенням таких показників, як тип та швидкість кровотоку в артерії, вимірювання діаметру просвіту артерії при її стенозі, визначення кісточково-плечового індексу, визначення спроможності клапанного апарату глибоких та поверхневих вен з визначенням тривалості рефлюксу та ступеня реканалізації при тромбозі. | |||||
| 85 | Стаття 43 | Включено: усі форми геморою І84 | ||||
| а) із частими загостреннями та вторинною анемією | Непридатні до військової служби | |||||
| б) з випадінням вузлів 2 - 3 ступенів | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) з нечастими загостреннями при успішному лікуванні | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 86 | За наявності показань військовослужбовцям пропонується хірургічне або консервативне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктами "а", "б" або "в" залежно від вираженості вторинної анемії, частоти загострень та стадії випадіння гемороїдальних вузлів. До частих загострень геморою належать випадки, коли оглянутий перебуває 2 - 3 рази на рік на стаціонарному лікуванні з довгими (1 місяць і більше) строками госпіталізації з приводу кровотечі, тромбозу, запалення або випадіння гемороїдальних вузлів 2 - 3 ступенів, а також коли захворювання ускладнюється повторними кровотечами, що потребує стаціонарного лікування. | |||||
| 87 | Стаття 44 | Стани після перенесених гострих, загострення хронічних хвороб системи кровообігу або хірургічного лікування | Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов'язків | |||
| 88 | Передбачає стани після перенесених гострих запальних уражень серця (перикардит, міокардит, ендокардит, ревматизм), метаболічної кардіоміопатії, гострих форм IXС (інфаркт, нестабільна стенокардія), гіпертонічних криз, тромбоемболії легеневої артерії, травм серця, операцій реваскуляризації, операцій на клапанному апараті серця, імплантації стимуляторів, кардіовертерів, хірургічного лікування аритмій, захворювань магістральних артерій або вен, стану після гострого порушення мозкового кровообігу за умови порушень функцій тимчасового характеру. Громадяни, які приймаються на військову службу за контрактом, вступають до ВВНЗ, визнаються тимчасово непридатними. Військовослужбовці, які оглядаються за графами II - III Розкладу хвороб з приводу вищезазначених станів, направляються на реабілітаційне лікування, після завершення якого, за потреби, приймається постанова про потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою. Військовослужбовцям, які оглядаються за графами II - III Розкладу хвороб, після загострення хронічної IXС (тривалі напади стенокардії, минущі порушення серцевого ритму та провідності, минущі форми серцевої недостатності), гіпертонічної хвороби (стан після гіпертензивних кризів), проведення електроімпульсної терапії для лікування аритмій серця надається звільнення від виконання службових обов'язків. | |||||
| X. Хвороби органів дихання (J00 - J99), їх наслідки | ||||||
| 89 | Стаття 45 | Включено: хвороби верхніх дихальних шляхів J00 - J39 (викривлення носової перетинки, поліпи порожнин носа, ларингіт, ларинготрахеїт, хронічний синусит, озена, хронічні хвороби мигдаликів), J38 хвороби голосових складок і гортані | ||||
| а) озена; стенози гортані; парези і паралічі гортані із значним порушенням функції голосоутворення та дихання; тяжка форма спастичної дисфонії | Непридатні до військової служби | |||||
| б) поліпозні, гнійні синусити; парези та паралічі гортані з помірним порушенням функції голосоутворення та дихання; спастична дисфонія середньої тяжкості; стійкий розлад барофункції вуха або навколоносових пазух, а також викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) негнійні синусити; хронічний декомпенсований тонзиліт | Придатні | |||||
| 90 | До пункту "а" належать: озена; стенози гортані; парези і паралічі гортані із значним порушенням функції голосоутворення та дихання; тяжка форма спастичної дисфонії. Діагноз встановлюється в закладах охорони здоров'я (установах) з використанням інструментальних методів обстеження. Стенози гортані, що призводять до дихальної недостатності, гіпоксії і тяжкого стану пацієнтів. Парези і паралічі гортані та тяжка спастична дисфонія, що призводять до дихальної недостатності різного ступеня і значного порушення голосоутворення. Спастична дисфонія має ремітуючий перебіг, виникнення і тривалість фази погіршення не піддаються надійному прогнозуванню. Тяжка спастична дисфонія практично не має тривалих періодів ремісії. Пацієнти із стенозами, парезами та паралічами гортані, тяжкою спастичною дисфонією не можуть виконувати фізичні навантаження, є ризик задухи. До пункту "б" належать: гнійні або поліпозні синусити, поліпози слизової оболонки носа з порушенням носового дихання, хронічні гнійні та поліпозні синусити без ускладнень, які протікають з частими (не менше 2 разів на рік) загостреннями та втратою працездатності, а також гнійні синусити з хронічним декомпенсованим тонзилітом; парези і паралічі гортані з помірним порушенням функції голосоутворення та дихання; середня форма спастичної дисфонії. До пункту "в" належать: хронічні негнійні захворювання навколоносових пазух (катаральні, серозні, вазомоторні та інші негнійні форми синуситів) без ознак дистрофії тканин верхніх дихальних шляхів, без частих загострень, пов'язаних із втратою працездатності; хронічний декомпенсований тонзиліт. Діагноз встановлюється в закладах охорони здоров'я (установах) з використанням інструментальних методів обстеження. Під час огляду військовослужбовців, які страждають на хронічний гнійний синусит, ураховуються перебіг захворювання, частота загострення не менше 2 разів на рік та безуспішність лікування у стаціонарних умовах. Діагноз хронічного гнійного захворювання навколоносових пазух (придаткові пазухи носа) повинен бути підтверджений риноскопічними даними (гнійні виділення), даними ендоскопії порожнини носа, комп'ютерної томограми навколоносових пазух (ННП), рентгенографією пазух у двох проєкціях, а для верхньощелепної пазухи, крім того, діагностичною пункцією. Викривлення носової перетинки за умови вільного носового дихання, залишкові явища після операції не є перешкодою для навчання у ВВНЗ, як і пристінне потовщання слизової оболонки верхньощелепних пазух, зниження пневматизації на комп'ютерній томограмі або рентгенограмі, якщо під час діагностичної пункції не одержано патологічного вмісту та збережена прохідність верхньощелепної пазухи. Під хронічним декомпенсованим тонзилітом слід розуміти одну з форм хронічного тонзиліту, яка характеризується частими загостреннями (від 2 разів на рік), втягненням у запальний процес білямигдаликової тканини, регіонарних лімфовузлів та наявністю патологічного вмісту в лакунах мигдаликів. При декомпенсованому тонзиліті пропонується хірургічне лікування. Інші форми хронічного тонзиліту не дають підстав для застосування цієї статті, не перешкоджають проходженню військової служби, навчанню у ВВНЗ, військових ліцеях. Стійкий характер порушення барофункції вуха визначається за даними повторних інструментальних досліджень. Найбільш достовірні дані одержуються після додаткового функціонального обстеження в барокамері (рекомпресійній камері). Порушення барофункції навколоносових пазух встановлюється на підставі скарг обстежуваного, стану носової порожнини, отоскопії, випробування в барокамері на витривалість перепадів тиску з рентгенологічним обстеженнями навколоносових пазух до та після випробування, даних медичної та службової характеристик. | |||||
| 91 | Стаття 46 | Включено: хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів J40 - J44, J47 (хронічний бронхіт, емфізема, хронічне обструктивне захворювання легень, бронхоектатична хвороба); хвороби легень, спричинені зовнішніми агентами, інтерстиціальні хвороби легень J60 - J84 (пневмоконіози, хронічні пневмоніти, ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, легеневий альвеолярний протеїноз, гемосидероз та інші дисеміновані захворювання легень); хронічні гнійні та некротичні хвороби, хвороби плеври, інші хвороби органів дихання J85 - J99 (абсцес легені та середостіння, піоторакс та інші) | ||||
| а) із значними порушеннями функції зовнішнього дихання | Непридатні до військової служби | |||||
| б) з помірними порушеннями функції зовнішнього дихання | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) з незначними порушеннями функції зовнішнього дихання; за наявності об'єктивних даних без порушень функції зовнішнього дихання | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 92 | За цією статтею оглядаються особи із: хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ); бронхоектатичною хворобою; інтерстиційними захворюваннями легень (ідіопатичний легеневий фіброз, підгострий та хронічний перебіг гіперсенситивного пневмоніту, легеневий альвеолярний протеїноз, гемосидероз, гістіоцитоз-X тощо); пневмоконіозами; хворобами плеври (фіброторакс, плевральні злуки, бляшки тощо); наслідками гострих захворювань легень із згадкою про фіброз; синдромом альвеолярної гіповентиляції легень у хворих з ожирінням. Ступінь придатності визначається за пунктами "а", "б" або "в" залежно від ступеня порушення функції зовнішнього дихання (ФЗД). Ступінь порушення ФЗД та інші інструментальні показники для прийняття експертного рішення визначаються поза загостренням захворювання. Таблиця 13 Показники оцінки функції зовнішнього дихання (ФЗД) Показники Норма Ступені порушення ФЗД незначний помірний значний 1 2 3 4 5 Клінічні Задишка при раніше звичних фізичних навантаженнях та під час загострень Задишка при виконанні незначних фізичних навантажень, повторні загострення, що погіршують якість життя хворого Задишка в стані спокою, ознаки хронічної правошлуночкової недостатності Інструментальні PaO2, мм рт. ст. < 60 PaCO2, мм рт. ст. > 45 SaO2, % < 90 ФЗД Життєва ємність легень (ЖЄЛ) у відсотках належної величини > 85 84 - 70 69 - 50 < 50 Максимальна вентиляція легень (МВЛ) у відсотках належної величини > 75 74 - 55 54 - 35 < 35 Обсяг форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) у відсотках належної величини > 80 79 - 50 49 - 30 < 30 Оцінка функціонального стану апарату зовнішнього дихання проводиться поза загостренням захворювань за допомогою спірометрії. Під час оцінки ФЗД у разі ХОЗЛ слід орієнтуватися передусім на показник ОФВ1. Також для цих захворювань характерне співвідношення ОФВ1 / форсована ЖЄЛ менше 70 %. Діагноз ХОЗЛ (хронічного бронхіту чи емфіземи легень) для молодих людей віком до 30 років є винятком. У таких хворих перш за все при обстеженні необхідно виключити інші найчастіші причини хронічного кашлю: бронхіальну астму, гастроезофагеальний рефлюкс або захворювання верхніх дихальних шляхів тощо. Якщо все-таки в молодих людей буде наявний симптомокомплекс ХОЗЛ (клініко-функціональна картина незворотної бронхообструкції), обов'язковим є виключення вроджених його причин, таких як дефіцит альфа 1-антитрипсину, муковісцидоз чи вроджені вади розвитку легень. Під час оцінювання ФЗД при бронхоектатичній хворобі, хворобах легень, спричинених зовнішніми агентами (пневмоконіози, хронічні пневмоніти), інтерстиціальних (дисемінованих) хворобах легень (ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, легеневий альвеолярний протеїноз, гемосідероз, гістіоцитоз-X та інші дисеміновані захворювання легень), хронічних гнійних та некротичних хворобах (абсцес легені та середостіння, піоторакс), наслідках гострих неспецифічних хвороб органів дихання або хірургічного лікування у вигляді обмеженого пневмосклерозу, плевродіафрагмальних чи плеврокостальних шварт (злук) слід орієнтуватися насамперед на показники ЖЄЛ, PaO2, SaO2 та МВЛ. | |||||
| 93 | Стаття 47 | Включено: бронхіальна астма J45 - J46 | ||||
| а) тяжка персистуюча бронхіальна астма | Непридатні до військової служби | |||||
| б) персистуюча бронхіальна астма середньої тяжкості; легка персистуюча бронхіальна астма | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) інтермітуюча бронхіальна астма | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 94 | Для бронхіальної астми характерна гіперреактивність бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, нападами ядухи, скутості у грудній клітці, кашлем, особливо вночі та вранці. При бронхіальній астмі бронхообструкція варіабельна, зменшується спонтанно або під впливом лікування. Діагноз бронхіальної астми, крім анамнезу та клінічної картини, повинен бути підтверджений обстеженням ФЗД з медикаментозними пробами (проба з бронхолітиком або провокаційна проба з бета-блокатором, фізичним навантаженням, гіпертонічним розчином NaCl). Вірогідним інструментальним підтвердженням діагнозу вважається: приріст після проби з бронхолітиком (або зменшення в разі провокаційної проби) показника ОФВ1 (e 12 % та 200 мл) або пікової обсягової швидкості видиху (ПОШвид) (e 20 % або 60 л/хв); надмірні коливання легеневої функції між візитами ОФВ1 e 12 % та 200 мл або ПОШвид e 20 % або 60 л/хв; приріст показника ОФВ1 e 12 % та 200 мл або ПОШвид e 20 % після курсу терапії ІГКС протягом 4 тижнів (у період позареспіраторної інфекції). Метою лікування бронхіальної астми є досягнення за допомогою протиастматичної терапії контролю над симптомами захворювання. Після призначення стартової базисної терапії оцінка контролю над симптомами проводиться не раніше ніж через 2 - 3 місяці від початку лікування. Недостатній контроль над бронхіальною астмою характеризується наявністю денних симптомів БА більше 2 разів на добу, нічними пробудженнями через напади ядухи, потребою в бета-агоністах короткої дії більше 2 разів на тиждень, обмеженням активності через симптоми бронхіальної астми на тлі прийому базисної терапії. У разі відсутності контролю чи часткового контролю над симптомами БА проводиться розширення терапії до тих пір, поки не буде досягнуто повного контролю над симптомами (кроки 1 - 5 у схемі лікування БА). Ступінь придатності осіб з бронхіальною астмою проводиться за пунктами "а", "б" та "в" залежно від досягнення контролю над симптомами на фоні призначеної базисної терапії. До пункту "а" належить персистуюча бронхіальна астма, контроль над якою неможливо досягти на 4 - 5 кроці терапії (високі дози ІГКС в комбінації з бета-агоністами тривалої дії, холінолітиками тривалої дії). Обов'язковим інструментальним підтвердженням відсутності контролю є збереження низьких показників ОФВ1 d 60 % та збереження гіперреактивності бронхів (приріст ОФВ1 e 12 %, або 200 мл) при спірометрії. Необхідно диференційовано підходити до хворих, які, крім БА, мають інші захворювання, що супроводжуються зниженням показника ОФВ1 (ХОЗЛ, ХСН, синдром альвеолярної гіповентиляції легень тощо). Важливо проводити диференційну діагностику БА та ХОЗЛ, спираючись на наявну клінічну картину (вік, фактори ризику, сімейний анамнез, супутні захворювання) та показники спірометрії. Можлива наявність у хворого одночасно БА та ХОЗЛ. Достовірним критерієм наявності БА у хворого на ХОЗЛ є високі показники зворотності та варіабельності бронхіальної обструкції (приріст ОФВ1 e 400 мл) при постбронходилятаційному співвідношенні ОФВ1 / форсована ЖЄЛ < 0,7. До пункту "б" належить персистуюча бронхіальна астма, щодо якої вдалося досягти часткового контролю над симптомами на 4 - 5 кроці терапії. Обов'язковим інструментальним підтвердженням часткового контролю є показники ОФВ1 від 61 % до 79 % та збереження гіперреактивності бронхів (приріст ОФВ1 e 12 %, або 200 мл) при спірометрії. До цього ж пункту відносять персистуючу бронхіальну астму, щодо якої за допомогою терапії вдалося досягти повного контролю над симптомами. Спірометричним критерієм повного контролю є показник ОФВ1 e 80 % та відсутність гіперреактивності бронхів. До пункту "в" відносять інтермітуючу бронхіальну астму, якій характерні непостійні епізодичні короткотривалі денні симптоми. Хворий не потребує призначення контролюючої терапії. Якщо бронхоспастичний синдром є ускладненням інших захворювань, то ступінь придатності до військової служби визначається залежно від перебігу основного захворювання за відповідними статтями Розкладу хвороб. | |||||
| 95 | Стаття 48 | Стани після перенесених гострих, загострення хронічних хвороб органів дихання або хірургічного лікування | Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов'язків | |||
| 96 | Рішення про потребу військовослужбовця у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою приймається лише за умови ускладненого перебігу гострих респіраторних інфекцій верхніх та нижніх дихальних шляхів, грипу, пневмонії тощо (деструкція, пара- та метапневмонічний ексудативний плеврит, емпієма плеври, ателектаз, інфекційно-токсичний шок, інфекційний міокардит, тривала нефропатія (понад тиждень), токсичний гепатит, виражена астенізація тощо). Щодо реконвалесцентів після неускладненого перебігу пневмонії (графи I - III Розкладу хвороб), загострення хронічних захворювань (графи II - III Розкладу хвороб) - тяжкого загострення бронхіальної астми (астматичного статусу), загострення ХОЗЛ, що потребувало тривалої оксигенації, приймається постанова про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків. За цією самою статтею оглядаються громадяни та військовослужбовці після хірургічного втручання на органах грудної клітки, верхніх дихальних шляхів з приводу захворювань за умови неповного функціонального відновлення організму після закінчення стаціонарного лікування. | |||||
| XI. Хвороби органів травлення (K00 - K93), їх наслідки | ||||||
| 97 | Стаття 49 | Включено: хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп K00 - K14 (порушення розвитку та прорізування зубів, ратиновані та імпактні зуби, карієс зубів, інші хвороби твердих тканин зубів, хвороби пульпи та периапікальних тканин, інші ушкодження зубів та їх опорного апарату; кісти ділянки рота; інші хвороби щелеп; хвороби слинних залоз, стоматит та пов'язані з ним ураження, хвороби губи, слизової оболонки рота та язика). Виключено: гінгівіт та хвороби пародонту K05, інші ураження ясен та беззубого альвеолярного відростка K06 (включено до статті 50), щелепно-лицьові аномалії, включаючи аномалії прикусу K07 (включено до статті 51) | ||||
| а) відсутність 10 і більше зубів на одній щелепі або заміна їх знімним протезом, відсутність 8 кутніх зубів на одній щелепі, відсутність 4 кутніх зубів на верхній щелепі з одного боку та 4 кутніх зубів на нижній щелепі з другого боку або заміна їх знімними протезами | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| б) відсутність 4 і більше фронтальних зубів на одній щелепі або відсутність другого різця, ікла та першого малого кутнього зуба підряд за неможливості заміни їх незнімними протезами | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) множинний ускладнений карієс зубів | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 98 | Пункт "в" застосовується у випадках, коли сума каріозних, пломбованих та видалених зубів більше 9 і при цьому не менше 4 зубів з клінічними або рентгенологічними ознаками хронічного запалення з ураженням пульпи і періодонта, включаючи зуби з пломбованими кореневими каналами. Множинний неускладнений карієс є протипоказанням до виходу в море. | |||||
| 99 | Стаття 50 | Включено: гінгівіт та хвороби пародонта K05, інші ураження ясен та беззубого альвеолярного відростка K06 | ||||
| а) пародонтит, пародонтоз, стоматити, гінгівіти, хейліти та інші захворювання слизової оболонки порожнини рота, слинних залоз і язика | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 100 | Діагноз пародонтиту, пародонтозу встановлюється після ретельного обстеження всієї зубощелепної системи з рентгенографією та виявленням супутніх захворювань. | |||||
| 101 | Стаття 51 | Включено: щелепно-лицеві аномалії, включаючи аномалії прикусу K07 | ||||
| а) щелепно-лицеві аномалії (крім вроджених), включаючи аномалії прикусу із значними порушеннями дихальної, нюхової, жувальної, ковтальної та мовної функцій | Непридатні до військової служби | |||||
| б) ті самі аномалії з помірними та незначними порушеннями дихальної, нюхової, ковтальної та мовної функцій | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) за наявності об'єктивних даних без порушень функцій | Придатні | |||||
| 102 | До пункту "а" належать: дефекти нижньої щелепи після хірургічного лікування, не заміщені трансплантатами; дефекти, деформації щелепно-лицевої ділянки, а також хронічні, що часто загострюються (більше 2 разів на рік), захворювання щелеп, слинних залоз, скронево-нижньощелепних суглобів; анкілози скронево-нижньощелепних суглобів; контрактури та несправжні суглоби нижніх щелеп за відсутності ефекту від лікування або за відмови від нього; актиномікоз щелепно-лицевої ділянки, який не піддається лікуванню. До пункту "б" належать: аномалії прикусу 2 - 3 ступенів з роз'єднанням прикусу більше 5 мм або з жувальною ефективністю менше 60 % за М. Г. Агаповим; хронічні сіалоаденіти з частими загостреннями; актиномікоз щелепно-лицевої ділянки із задовільними результатами лікування; хронічний остеомієліт щелеп з наявністю секвестральних порожнин та секвестрів. В окремих випадках залежно від фактичної працездатності, умов служби, думки командування частини військовослужбовці за контрактом з набутими вадами та деформаціями щелепно-лицевої ділянки після ортопедичних методів лікування із задовільними результатами можуть бути оглянуті за пунктом "в". До пункту "в" належать аномалії прикусу, що супроводжуються роз'єднанням прикусу на 5 мм і менше, із жувальною ефективністю більше 60 % за М. Г. Агаповим. Кандидатам, які вступають до ВВНЗ з такою патологією, пропонується лікування. Огляд після лікування проводиться через 6 - 9 місяців залежно від його результатів, а також ступеня порушення дихальної, жувальної, мовної та слиновидільної функцій. У разі відмови від лікування за цим самим пунктом приймається постанова про непридатність до навчання у ВВНЗ. Щодо військовослужбовців після лікування постанова приймається за статтею 56 Розкладу хвороб. Якщо хірургічне лікування не застосовувалося, огляд проводиться за відповідними пунктами цієї статті. | |||||
| 103 | Стаття 52 | Включено: хвороби стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (крім виразкової хвороби) K20 - K31 (езофагіт, гастрит, гастродуоденіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та інші); хвороби апендикса K35 - K38; неінфекційний ентерит та коліт K50 - K52 (хвороба Крона, виразковий коліт); інші хвороби кишківника та очеревини K55 - K67 (непрохідність, паралітичний ілеус, інвагінація, дивертикулярна хвороба, синдром подразненого кишківника, запор, мегаколон, хвороби заднього проходу та прямої кишки, перитоніт, злукова хвороба та інші) | ||||
| а) із значними порушеннями функцій | Непридатні до військової служби | |||||
| б) з помірними порушеннями функцій | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) з незначними порушеннями функцій | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| г) за наявності об'єктивних даних без порушень функцій | Придатні | |||||
| 104 | До пункту "а" належать: набуті стравохідно-трахеальні або стравохідно-бронхіальні нориці, які не оперовані або з незадовільним результатом лікування; рубцеві звуження або нервово-м'язові захворювання стравоходу із значними клінічними проявами, що потребують систематичного бужування, балонної дилатації або хірургічного лікування; тяжкі форми хронічних неспецифічних виразкових колітів, ентеритів (у тому числі й хвороба Крона) з вираженим занепадом живлення (ІМТ менше 18,5); злуковий процес у черевній порожнині із значним порушенням моторно-евакуаторної функції (злуковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного обстеження); наслідки резекції тонкої або товстої кишки у вигляді стійкого, значного занепаду живлення або порушення функцій; випадіння всіх шарів прямої кишки під час ходьби або переміщення тіла у вертикальне положення (III стадія); протиприродний задній прохід, кишкова або калова нориця як завершений етап хірургічного лікування; недостатність сфінктера заднього проходу 3 ступеня; хронічний парапроктит із стійкими або такими, що часто відкриваються та важко піддаються лікуванню, норицями. До пункту "б" належать: хронічні рецидивуючі неспецифічні виразкові коліти, хвороба Крона (крім тих, що зазначені в пункті "а"); Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) з виразковим езофагітом, з позастравохідними проявами, що потребує повторного тривалого стаціонарного лікування (два та більше разів на рік), з помірним порушенням функції травлення, стравохід Барретта; ГЕРХ з виразковим езофагітом та нечастими загостреннями. ГЕРХ повинна бути підтверджена ендоскопічним і/або рентгенологічним обстеженнями (обов'язково в горизонтальному положенні); дивертикул стравоходу великих розмірів (більше 2 см), що погано спорожнюється і супроводжується дисфагією та не потребує хірургічного лікування, або множинні дивертикули (> 2) стравоходу та шлунка, дивертикул з явищами дивертикуліту; дивертикулярна хвороба кишківника, часто рецидивуюча (більше 2 разів на рік); наслідки резекції тонкої або товстої кишки з незначними проявами демпінг-синдрому; злуковий процес у черевній порожнині із помірним порушенням моторно-евакуаторної функції (злуковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного обстеження); дивертикули стравоходу з клінічними проявами, що не потребують хірургічного лікування; рубцеві звуження та нервово-м'язові захворювання стравоходу при задовільних результатах консервативного лікування; хвороби стравоходу, кишківника, злукова хвороба з незначним порушенням функцій; випадіння прямої кишки при фізичному навантаженні (I - II стадії); недостатність сфінктера заднього проходу 1, 2 ступенів; випадіння прямої кишки при дефекації (I стадія); недостатність сфінктера заднього проходу 1 ступеня; хронічний парапроктит із частими (два рази і більше на рік) загостреннями; хронічний парапроктит, що протікає з нечастими загостреннями без утворення зовнішньої нориці. У разі випадіння прямої кишки, наявності кишкових або калових нориць, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, наявності хронічного парапроктиту військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. Після оперативного лікування медичний огляд проводиться на підставі статті 56 Розкладу хвороб. Придатність до військової служби, до навчання у ВВНЗ визначається залежно від результатів лікування. У разі рецидиву захворювання або відмови від хірургічного лікування постанова приймається за пунктом "а" чи "б". До пункту "в" належать: ГЕРХ з ерозивним або катаральним езофагітом та нечастими загостреннями; синдром подразнення товстої кишки. До пункту "г" належать хронічні запальні захворювання шлунково-кишкового тракту без порушень функції. | |||||
| 105 | Стаття 53 | Включено: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки K25 - K26 | ||||
| а) із значними порушеннями функцій | Непридатні до військової служби | |||||
| б) з помірними порушеннями функцій | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) з незначними порушеннями функцій | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 106 | Наявність виразкової хвороби обов'язково повинна бути підтверджена ендоскопічним і/або рентгенологічним обстеженнями в умовах штучної гіпотонії. При виразковій хворобі та наявності рентгенологічного підтвердження за останні 3 - 5 років експертні висновки можуть бути зроблені на підставі ендоскопічних досліджень. Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом (за наявності в анамнезі виразкової хвороби), наявність рентгеноскопії в умовах штучної гіпотонії обов'язкова. До пункту "а" належать: екстирпація шлунка або його субтотальна резекція; наслідки резекції шлунка, накладення шлунково-кишкового анастомозу з порушенням функції шлунково-кишкового тракту; наслідки стовбурової або селективної ваготомії, ушивання (висічення) перфоративної виразки з наявністю ускладнень у вигляді демпінг-синдрому, порушення живлення 2 - 3 ступенів, рецидивуючих анастомозитів, виразки анастомозу; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладнена пенетрацією, стенозом пілоробульбарної зони (затримкою контрастної речовини в шлунку більше 24 годин), що супроводжується занепадом живлення за наявності протипоказань до оперативного лікування або відмови від нього. До пункту "б" належать: виразкова хвороба з виразками, що довго не рубцюються (з локалізацією в шлунку протягом трьох місяців і більше, з локалізацією в дванадцятипалій кишці протягом двох місяців і більше); виразкова хвороба з частими (два рази і більше на рік) рецидивами виразки, що потребують тривалого стаціонарного лікування (більше двох тижнів); виразкова хвороба з гігантськими (3 см і більше в шлунку або 2 см і більше у дванадцятипалій кишці) виразками; виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з позацибулинною локалізацією виразки; виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки з множинними (дві та більше) виразками за останні 5 років; виразкова хвороба, ускладнена кровотечею з розвитком постгеморагічної анемії (лікована консервативно) або перфорацією (протягом 5 років після зазначених ускладнень); виразкова хвороба, ускладнена грубою рубцевою деформацією цибулини дванадцятипалої кишки при помірних порушеннях евакуаторно-моторної функції. Грубою деформацією дванадцятипалої кишки вважається деформація, яка виявляється при повноцінно виконаній дуоденографії в умовах штучної гіпотонії, що супроводжується сповільненою евакуацією (затримка контрастної речовини в шлунку більше 2 годин); наслідки стовбурової або селективної ваготомії, резекції шлунка, накладення шлунково-кишкового анастомозу без ускладнень. За графами I - III Розкладу хвороб особи з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки за наявності незначної деформації цибулини дванадцятипалої кишки з нечастими (раз на рік і рідше) загостреннями, без порушення функції травлення, оглядаються за пунктом "в". За цим самим пунктом оглядаються особи за графами II - III Розкладу хвороб: з виразковою хворобою, яка ускладнена кровотечею (лікованою консервативно), перфорацією, а також множинними виразками за умови стійкої ремісії більше п'яти років; з виразковою хворобою, яка була ускладнена кровотечею без розвитку постгеморагічної анемії. У фазі ремісії захворювання достовірною ознакою перенесеної виразки цибулини дванадцятипалої кишки є післявиразковий рубець при ендоскопічному дослідженні і / або рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки при рентгенографії в умовах штучної гіпотонії, а перенесеної виразки шлунка - післявиразковий рубець при ендоскопічному дослідженні. При неускладнених симптоматичних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки висновок виноситься за відповідними статтями Розкладу хвороб залежно від тяжкості перебігу основного захворювання. При ускладнених симптоматичних виразках, крім статей основного захворювання, враховуються пункти "а", "б" чи "в" цієї статті залежно від порушень функцій. | |||||
| 107 | Стаття 54 | Включено: хвороби печінки K70 - K77 (алкогольна хвороба печінки, токсичне ураження печінки, печінкова недостатність; хронічні гепатити, фіброз та цироз); хвороби жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози K80 - K87 (холецистит, холангіт, панкреатит тощо) | ||||
| а) із значними порушеннями функцій | Непридатні до військової служби | |||||
| б) з помірними порушеннями функцій і частими загостреннями | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) з незначними порушеннями функцій; за наявності об'єктивних даних без порушень функцій | Придатні | |||||
| 108 | Стандартом діагностики цирозу печінки є гістологічне дослідження біоптатів печінки, отриманих при черезшкірній чи лапароскопічній біопсії. При технічних труднощах або відмові пацієнта від проведення дослідження діагноз цирозу печінки може бути підтверджений типовою клінічною картиною, характерною для цього захворювання: наявність портальної гіпертензії, зміни архітектоніки органу, набряково-асцитичного синдрому, порушення білково-синтетичної функції, цитолітичного синдрому, синдрому холестазу, гепаторенального та гепатолієнального синдромів. Обов'язковим є дослідження крові на альфа-фетопротеїн для виключення розвитку гепатоцелюлярного раку. До пункту "а" належать: цироз печінки (клас "A", "B", "C" за Чайлдом-П'ю); хронічні гепатити (крім вірусних), що мають тяжкий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, при яких зберігаються стійкі (більше 3 місяців) та значно виражені порушення функцій печінки (значна цитолітична активність з підвищенням показників трансаміназ > 10 разів), жовтяниця, стійке порушення білковосинтетичної функції, коагулопатія, печінкова енцефалопатія); хронічні рецидивуючі панкреатити з тяжким перебігом (значною токсемією, розвитком панкреанекрозу, механічною жовтяницею), що потребують хірургічного лікування, із значним порушенням функції підшлункової залози, занепадом харчування, значною втратою ваги (ІМТ менше 19), інсулінозалежним панкреатогенним цукровим діабетом; стан після резекції долі печінки (гемігепатектомії); післяхолецистектомічний синдром, що супроводжується рецидивуючим холедохолітіазом, стриктурами зовнішніх та внутрішньопечінкових протоків, рецидивуючим холангітом, жовтяницями, частими загостреннями хронічного панкреатиту з важким перебігом та порушенням функцій; наслідки резекції підшлункової залози з накладанням панкреатодигестивних анастомозів, накладанням біліодигестивних анастомозів, ускладнення після хірургічного лікування (жовчні, панкреатичні нориці). До пункту "б" належать: хронічні гепатити (крім вірусних) з частими загостреннями (більше 2 разів на рік) з помірним порушенням функцій (помірною активністю з підвищенням показників трансаміназ у 5 - 10 разів), минучою гострою печінковою недостатністю, жовтяницею) при задовільних результатах лікування при контрольному обстеженні в терміни до 3 місяців; наслідки лікування панкреатиту з виходом у псевдокісту підшлункової залози; стан після сегментарної або атипової резекції печінки; жовчокам'яна хвороба, холестероз жовчного міхура, що супроводжуються частими загостреннями (більше 2 разів на рік) хронічного холециститу, холангіту та панкреатиту, при відмові від хірургічного лікування. До пункту "в" належать: хронічні гепатити (крім вірусних) з незначним порушенням функцій та (або) мінімальною активністю (при підвищенні рівня АЛТ до 5 разів); відсутність жовчного міхура без проявів післяхолецистектомічного синдрому протягом 12 місяців після оперативного лікування; хронічні безкам'яні холецистити та холангіти з частими (два та більше на рік) загостреннями, що потребують стаціонарного лікування; хронічні панкреатити з частими (два та більше на рік) загостреннями з незначним порушенням секреторної та інкреторної функції; безсимптомний перебіг хронічних холециститів з наявністю холестеринових поліпів або конкрементів жовчного міхура; дискінезія жовчовивідних шляхів, хронічні панкреатити, холецистити з рідкими загостреннями (менше двох разів на рік), що не потребують стаціонарного лікування при хороших результатах лікування. | |||||
| 109 | Стаття 55 | Включено: грижа K40 - K46 (пахова, стегнова, пупкова, черевної стінки, діафрагмальна, інші та неуточнені грижі черевної порожнини) | ||||
| а) із значними порушеннями функцій | Непридатні до військової служби | |||||
| б) з помірними та незначними порушеннями функцій | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 110 | За наявності грижі особам, які оглядаються за графами I - III Розкладу хвороб, пропонується хірургічне лікування. Після успішного лікування вони придатні до військової служби та до навчання у ВВНЗ. Підставою для застосування цієї статті є незадовільні результати хірургічного лікування (рецидив захворювання), відмова від хірургічного лікування та протипоказання для його проведення. До пункту "а" належать: повторно рецидивуючі, великих розмірів зовнішні грижі, які потребують ручного вправлення, горизонтального положення тіла або порушують функції внутрішніх органів; діафрагмальні грижі (у тому числі набута релаксація діафрагми), які порушують функції внутрішніх органів; множинні грижі, вентральні грижі, що не вправляються. До пункту "б" належать: грижа стравохідного отвору діафрагми, що не супроводжується порушеннями, зазначеними в пункті "а"; одноразовий рецидив грижі після хірургічного лікування та відмови від повторного лікування; рецидивуючі зовнішні грижі помірних розмірів, які з'являються у вертикальному положенні тіла при фізичному навантаженні, кашлі; вентральні грижі, які потребують носіння бандажа. Невелика (у межах фізіологічного кільця) пупкова грижа, передочеревинний жировик білої лінії живота, а також розширення пахових кілець без грижового випинання не дають підстав для застосування цієї статті та не перешкоджають проходженню військової служби та навчанню у ВВНЗ. Наслідки та стани після оперативного лікування грижі у вигляді больового синдрому без ознак рецидиву не дають підстав для застосування цієї статті та не перешкоджають проходженню військової служби. За наслідками та станами після оперативного лікування грижі з резекцією кишківника медичний огляд за графами I - III Розкладу хвороб проводиться з урахуванням ступеня порушення функцій кишківника за пунктами "а", "б" чи "в" відповідних статей Розкладу хвороб. | |||||
| 111 | Стаття 56 | Стани після перенесених гострих, загострення хронічних хвороб органів травлення, хірургічного лікування | Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов'язків | |||
| 112 | Передбачає стани після перенесених гострих, загострення хронічних захворювань органів травлення та їх хірургічного лікування. Кандидати на військову службу, навчання визнаються тимчасово непридатними до військової служби протягом року з подальшим оглядом залежно від результатів лікування. Військовослужбовцям виноситься рішення про звільнення від виконання обов'язків військової служби або потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою. Відпустка надається у випадках, коли для відновлення працездатності необхідний строк не менше одного місяця. | |||||
| XII. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00 - L99), їх наслідки | ||||||
| 113 | Стаття 57 | Включено: інфекційні хвороби шкіри та підшкірної клітковини L00 - L08 (імпетиго, абсцес, фурункул та карбункул, флегмона всіх локалізацій, гострий лімфаденіт, пілонідальна (куприкова) кіста; бульозні порушення L10 - L14 (усі види пухирчатки, пемфігоїд, інші бульозні порушення); дерматит та екзема L20 - L30 (дерматит себорейний, атопічний, пелюшковий, алергічний, контактний, ексфоліативний, простий хронічний лишай та свербець, свербіж); папулосквамозні порушення L40 - L45 (псоріаз, парапсоріаз, пітиріаз рожевий, плоский червоний лишай) | ||||
| а) дифузний нейродерміт (атопічний дерматит) з поширеною ліхеніфікацією шкірного покриву, пухирчатка звичайна, герпетиформний дерматит, поширений безперервно рецидивуючий бляшковий псоріаз, універсальний псоріаз (псоріатична еритродермія) | Непридатні до військової служби | |||||
| б) поширений псоріаз, часто рецидивуючі форми обмеженої та поширеної екземи, дифузний нейродерміт (атопічний дерматит) з обмеженою ліхеніфікацією шкірного покриву, дискоїдний червоний вовчак, фотодерматити, вульгарний іхтіоз, рецидивуюча багатоформна еритема | Придатні до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| в) обмежені, рідко рецидивуючі форми екземи, обмежені форми псоріазу, нейродерміту; червоний плоский лишай | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 114 | Поширені форми хвороб шкіри та підшкірної клітковини характеризуються висипаннями на значній поверхні шкірного покриву з ураженням двох та більше анатомічних областей. Під обмеженими формами хвороб шкіри та підшкірної клітковини розуміють поодинокі осередки ураження будь-якої локалізації, що займають невелику площу однієї з анатомічних областей (стопа, гомілка, кисть, голова тощо). Часто рецидивуючими формами хвороб шкіри та підшкірної клітковини вважаються такі форми, за яких загострення виникають два та більше разів на рік. Безперервно рецидивуючими формами вважаються форми з неповним клінічним одужанням після проведеного курсу лікування; загострення спостерігається в строк до одного місяця після виписки із стаціонару. Віднесений до пункту "а" поширений безперервно рецидивуючий дифузний бляшковий псоріаз передбачає дуже тяжку форму захворювання (ураження понад 70 % шкірного покриву) або тяжку форму захворювання (ураження понад 50 % шкірного покриву) з ураженням шкіри в паховій ділянці, промежині, геніталіях або долонь і підошов з утворенням тріщин. До пункту "б" належать також обмежені, але великі бляшки псоріазу на голові, відкритих ділянках шкіри, а на обличчі - будь-якої величини. Великою слід вважати бляшку псоріазу розміром з долоню хворого та більше. | |||||
| 115 | Стаття 58 | Включено: кропивниця та еритема L50 - L54 (кропивниця, багатоформна та вузлувата еритема); хвороби шкіри і підшкірної клітковини, пов'язані з дією випромінювання (ультрафіолетове та неіонізуюче, сонячний опік), хвороби придатків шкіри L60 - L75 (хвороби нігтів, алопеція, аномалія кольору волосся, гіпертрихоз, вугрі, розацеа, фолікулярні кісти шкіри, хвороби мерокринних, апокринних потових залоз); інші хвороби шкіри та підшкірної клітковини L80 - L99 (вітиліго, себорейний кератоз, чорний акантоз, мозолі та омозолілості, піодермія гангренозна, декубітальна виразка, атрофічні, гіпертрофічні та гранулематозні зміни шкіри, дискоїдний червоний вовчак, васкуліт, обмежений шкірою) | ||||
| а) усі форми гніздового облисіння та вітиліго; обмежена склеродермія; себорея, ускладнена абсцедувальними вуграми, хронічна кропивниця, рецидивуючий набряк Квінке | Придатні | Непридатні до служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення | ||||
| 116 | Під поширеною формою гніздового облисіння розуміють наявність трьох та більше вогнищ облисіння, де площа кожного з вогнищ не менше 2 см-2. Під поширеною формою вітиліго розуміють наявність множинних депігментованих плям (трьох і більше) на шкірному покриві будь-яких анатомічних ділянок загальною площею не менше 5 % поверхні тіла. До пункту "а" належать вогнища вітиліго на відкритих ділянках тіла, які спричинюють значний косметичний дефект. Різновидність обмеженої склеродермії - "хвороба білих плям" та неускладнена себорея - не є перешкодою для проходження військової служби, для навчання у ВВНЗ. | |||||
