1.43. На газоочищення дугових електропечей поширюються вимоги пунктів 1.4-1.6, 1.8 глави 1, пунктів 2.6-2.10 глави 2 та пункту 3.4 глави 3 розділу XV цих Правил.
1.44. Конструкція газовідвідного тракту дугової електропечі повинна забезпечувати повне допалення окису вуглецю, що виділяється у процесі плавки.
1.45. При вимиканні газовідвідного тракту від печі повинен автоматично відкриватися пристрій подачі повітря в газоходи.
1.46. У випадку аварійної зупинки димососа необхідно забезпечити автоматичне перекриття газовідвідного тракту від печі.
1.47. Роботи щодо ремонту газоочисних установок повинні здійснюватися після їх зупинки і провітрювання до повного видалення окису вуглецю.
2. Відкриті індукційні печі
2.1. Каркас індукційної печі повинен бути ізольований від індуктора.
Кабелі, що підводять струм до індуктора печі, повинні бути ізольованими та огородженими.
2.2. Механізм нахилу печі з електричним приводом повинен бути обладнаний обмежувачем нахилу печі та гальмом, що забезпечує негайну зупинку печі під час її нахилу в будь-якому положенні, а також зупинку печі під час її нахилу у випадку перерви в живленні електроенергією.
Механізм нахилу повинен бути захищений від бризок металу і шлаку.
Приміщення, де розташований механізм нахилу, повинне бути освітлене відповідно до норм ДБН В.2.5-28-2006.
2.3. Огляд і ремонт устаткування, що розташоване під піччю у піднятому положенні печі, допускається тільки за умов додаткового кріплення піднятої печі за допомогою спеціальних надійних і стійких упорів.
2.4. Трубки індуктора повинні бути випробувані на міцність та щільність гідравлічним тиском не менше 1,5 Р, де Р - величина робочого тиску охолоджуючої води.
2.5. Дільниця підводу води між індикатором і трубами, що підводять воду, повинна виконуватися з гумотканинних рукавів.
2.6. Контроль за безперервним надходженням води в індуктор печі повинен здійснюватися візуально й за допомогою спеціальних приладів, які автоматично вимикають піч у випадку перебою в подачі охолодженої води.
2.7. Робочий майданчик печі уздовж усього периметра повинен бути огороджений поручнями із суцільною обортовкою знизу. Підлога робочого майданчика навколо печі повинна бути покрита електроізолюючим настилом.
2.8. Для запобігання викидам металу не дозволяється проводити подачу вологої шихти й феросплавів у розплавлену ванну при довантаженні печі.
При утворенні у верхній частині печі моста з шихти, що не розплавилася, піч повинна бути негайно вимкнена й повинні бути вжиті заходи щодо видалення цієї шихти.
2.9. Металевий інструмент, що застосовується при обслуговуванні індукційних печей, повинен мати електроізольовані ручки. При проведенні на печі робіт, пов'язаних з використанням неізольованого металевого інструменту, піч повинна бути вимкнена.
2.10. Способи й засоби захисту працівників, що обслуговують пристрої, які генерують електромагнітні поля високої частоти, від їх впливу, а також періодичність вимірювання і граничні значення напруженості й щільності потоку енергії електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006-84, а також ДСН 3.3.6.096-2002.
2.11. Відкриті індукційні печі повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, а також екрануванням згідно з вимогами ДСТУ 2894-94 і повітряним душуванням згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99 та ДСП 3.3.1.038-99, а робочі майданчики - пристроями для повітряного душування робочих місць згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99 та ДСП 3.3.1.038-99 та екрануванням згідно з вимогами ДСТУ 2894-94.
3. Вакуумні індукційні печі
3.1. На вакуумні індукційні печі поширюються вимоги пунктів 2.1-2.10 глави 2 розділу XIII цих Правил.
3.2. Вакуумна камера печі повинна бути обладнана запобіжним клапаном, що спрацьовує при тиску 0,01-0,03 МПа (0,1-0,3 кгс/кв.см).
3.3. При закриванні камер печі сталевар зобов'язаний переконатися у відсутності в них працівників.
3.4. У випадку різкого падіння вакууму в камері печі вона повинна бути вимкнена до з'ясування причин падіння вакууму та їх усунення.
3.5. При проїданні тигля піч повинна бути вимкнена, рідкий метал злито у виливницю. Піч перед відкриванням повинна бути заповнена інертним газом. Допускається повільне заповнення печі повітрям тільки після застигання металу (до потемніння).
3.6. У випадку пробою індуктора струмом і проникнення води у вакуумну камеру піч повинна бути вимкнена, затвори бустерних насосів або лінія форвакуумного відкачування повинні бути перекриті, після чого піч повинна заповнюватися інертним газом або повітрям.
3.7. Ремонтні роботи всередині печі, а також вхід працівників усередину вакуумної камери дозволяються тільки після повного видалення з печі легкозаймистого конденсату.
Повинні бути передбачені заходи, що виключають займання конденсату при очищенні вакуум-камер.
3.8. Прибирання пилу й конденсату металу зі стін вакуумної камери, як правило, повинно бути механізованим.
3.9. Дільниці підготовки маси для набивки тиглів повинні бути обладнані місцевою відсмоктувальною вентиляцією.
4. Вакуумно-дугові печі
4.1. Вакуумна камера печі повинна бути обладнана запобіжним клапаном згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу XIII цих Правил.
4.2. У системі водяного охолодження печі повинні бути передбачені зливна воронка для візуального контролю системи охолодження печі, а також прилади, що вимикають піч при падінні тиску води.
4.3. При установленні електрода в піч він повинен бути відцентрований щодо осі кристалізатора. Величина дуги не повинна перевищувати зазору між електродом і стінками кристалізатора.
4.4. Перебування працівників у бронекамері під час плавки не допускається.
Перед кожним вмиканням печі повинна бути перевірена справність усіх механізмів, блокувань, електроживлення та системи водяного охолодження.
4.5. При прогарі водоохолоджуваних елементів печі та попаданні води в зону плавки піч повинна бути негайно вимкнена.
4.6. Піч повинна бути обладнана кнопкою аварійного вимикання.
4.7. Спостереження за процесом плавки повинно здійснюватися тільки через оптичні прилади.
4.8. Для запобігання оплавленню штока, попаданню води в піч і виникненню вибуху повне сплавлення електрода не допускається.
4.9. У випадку зависання зливка у кристалізаторі видавлювання його штоком не допускається.
4.10. Очищення кристалізатора повинно бути механізованим.
4.11. Не дозволяється використовувати відкритий вогонь під час огляду внутрішніх частин печі.
5. Плазмові печі з керамічним тиглем
5.1. На плазмові печі поширюються вимоги підпунктів 4.1.1-4.1.7, 4.1.11 пункту 4.1 глави 4 розділу XII, пунктів 1.1-1.9, 1.13, 1.15, 1.16, 1.23-1.26, 1.37-1.43 глави 1 та пунктів 11.2, 11.3 глави 11 розділу XIII цих Правил.
5.2. У конструкції плазмової печі в блоці плазмотронів повинні бути передбачені блокування, сигналізація та інші заходи захисту, що виключають можливість ураження працівників електричним струмом.
5.3. Порядок запуску і вимикання плазмотронів повинен установлюватися інструкцією з охорони праці, розробленою та затвердженою на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
5.4. У системі підводу плазмоутворюючих газів повинні установлюватися датчики контролю протоку газу до плазмотронів з блокуванням, що вимикає джерело живлення при зникненні протоку газу в будь-якому плазмотроні.
5.5. У головній частині охолоджуваного подового електрода на двох рівнях повинні бути встановлені датчики, що сигналізують про початок руйнування подового електрода. При зруйнуванні подового електрода на допустиму величину один з датчиків повинен видавати сигнал на автоматичне вимикання печі. Світловий і звуковий сигнали повинні подаватися одночасно.
Не дозволяється умикати піч при несправності одного з двох датчиків захисту подового електрода.
5.6. У системі охолодження подових електродів повинно бути передбачено не менше трьох насосів (газоповітродувок): робочий, резервний і аварійний.
При зниженні витрати води чи газу, що надходять до подового електрода для його охолодження, нижче величин, передбачених проектом, повинні автоматично вимикатися піч і робочий насос (газоповітродувка) з одночасним вимиканням резервного насоса та подачею звукового і світлового сигналів.
5.7. Для охолодження плазмотронів і подового електрода повинна застосовуватися хімічно очищена вода, що відповідає вимогам проекту.
5.8. У схемі вмикання джерела живлення печі повинні бути передбачені блокування, що виключають можливість вмикання печі в таких випадках:
при зниженні витрати (протоку) води або охолодного газу через подовий електрод нижче мінімально допустимого проектом;
при несправності резервного насоса (газоповітродувки) у системі охолодження подового електрода;
при несправності або спрацюванні одного з датчиків захисту головної частини подового електрода.
5.9. У схемі вмикання джерела живлення печі повинні бути передбачені блокування, що забезпечують автоматичне вимикання печі при знеструмленні електродвигунів насосів (газоповітродувок) у системі охолодження подового електрода.
5.10. Механізм пересування плазмотронів повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами.
5.11. Плазмові печі з керамічним тиглем повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, а також екрануванням згідно з вимогами ДСТУ 2894-94 і повітряним душуванням згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99 та ДСП 3.3.1.038-99, а робочі майданчики - пристроями для повітряного душування робочих місць згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99 та ДСП 3.3.1.038-99 та екрануванням згідно з вимогами ДСТУ 2894-94.
6. Плазмові печі з водоохолоджуваним кристалізатором
6.1. На плазмові печі з водоохолоджуваним кристалізатором розповсюджуються вимоги підпунктів 4.1.1-4.1.7, 4.1.9-4.1.11 пункту 4.1 глави 4 розділу XII, пунктів 1.2, 1.13 глави 1, пункту 3.4 глави 3, пунктів 4.7, 4.9, 4.11 глави 4, пунктів 5.3, 5.5, 5.8 глави 5 та пунктів 11.2-11.4, 11.7-11.10, 11.12 глави 11 розділу XIII цих Правил.
6.2. Пускозвукова арматура системи газоочищення й рециркуляції повинна бути обладнана системою блокувань, що вимикають джерело живлення плазмотронів при досягненні допустимих проектом максимальних і мінімальних тисків плазмоутворюючих газів з одночасною подачею світлового і звукового сигналів.
6.3. Плазмова піч з водоохолоджуваним кристалізатором повинна бути вимкнена:
при перерві в подачі електроенергії, води, газу;
при тимчасовій перерві в роботі печі при ремонті, очищенні, технічному огляді та підготовці печі до плавки.
6.4. Конструкція печі повинна забезпечувати герметичність плавильної камери під час її роботи. Компонування устаткування печі повинно забезпечувати зручне та безпечне її обслуговування.
6.5. Плавильна камера плазмової печі з водоохолоджуваним плазмовим кристалізатором повинна бути обладнана запобіжним клапаном, що спрацьовує при збільшенні тиску понад:
для вакуумних печей - 0,01-0,03 МПа (0,1-0,3 кгс/кв.см);
для печей нормального тиску - 0,02-0,07 МПа (0,2-0,7 кгс/кв.см);
для компресорних печей - відповідно до нормативно-правових актів.
Не дозволяється вмикати піч з несправним і невідрегульованим клапаном.
6.6. Конструкція кристалізатора повинна виключати можливість утворення повітряних або парових порожнин.
6.7. Кристалізатори не повинні мати механічних пошкоджень або проплавлень, що порушують їх міцність і (або) утруднюють витягання зливка.
6.8. Оглядові вікна для захисту від забруднення парами металів повинні бути обладнані захисними пристроями.
6.9. У всіх зливних мережах охолодження повинні установлюватися датчики контролю потоку, а в мережах найбільш відповідальних вузлів (плазмотрони, кристалізатор, піддон, камера печі) - датчики контролю потоку й температури води.
6.10. Датчики контролю потоку й температури води плазмотронів, кристалізаторів і піддонів повинні бути увімкнені у схему блокувань, що вимикають джерело живлення печі при зниканні потоку або при температурі відхідної води вище допустимої проектом.
6.11. Вимикання системи охолодження кристалізатора до вивантаження зливка з камери не допускається.
6.12. Під час плавки рівень розплаву у ванні повинен підтримуватися нижче нижньої кромки внутрішньої фаски кристалізатора.
6.13. Вивантаження зливка повинно здійснюватися за допомогою спеціально призначених пристроїв, що забезпечують безпеку роботи.
6.14. Конструкція пристрою, що застосовується для від'єднання зливка від піддона, повинна виключати можливість падіння зливка.
6.15. Спосіб збирання конденсату повинен бути безпечним і визначатися інструкцією з охорони праці, розробленою та затвердженою на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
6.16. Плазмові печі з водоохолоджуваним кристалізатором повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, а також екрануванням згідно з вимогами ДСТУ 2894-94 і повітряним душуванням згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99 та ДСП 3.3.1.038-99, а робочі майданчики - пристроями для повітряного душування робочих місць згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99 і ДСП 3.3.1.038-99 та екрануванням згідно з вимогами ДСТУ 2894-94.
7. Електронно-променеві печі
7.1. На електронно-променеві печі поширюються вимоги підпунктів 4.1.1-4.1.7, 4.1.9-4.1.10 пункту 4.1 глави 4 розділу XII та пунктів 1.2, 1.13 глави 1, пунктів 3.3-3.5, 3.8, 3.9 глави 3, пунктів 4.3, 4.6, 4.8, 4.11 глави 4, пункту 5.3 глави 5, пунктів 6.7-6.10, 6.13 глави 6 та пунктів 11.2-11.4, 11.7-11.10, 11.12 глави 11 розділу XIII цих Правил.
7.2. При експлуатації електронно-променевих печей радіаційна безпека повинна забезпечуватися згідно з відповідними санітарними правилами. Внутрішня поверхня плавильної камери повинна бути гладкою й не повинна мати важкодоступних місць для її очищення.
7.3. Керування електронно-променевою піччю та візуальне спостереження за плавкою повинні здійснюватися з пульта керування. При утраті візуального контролю за положенням променів електронні гармати повинні бути негайно вимкнені.
7.4. Підлога пульта керування електронно-променевою піччю повинна бути покрита електроізолювальним матеріалом, на якому повинно бути нанесене клеймо випробування.
7.5. Пульти керування повинні бути обладнані пристроями для повітряного душування зовнішнім повітрям згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99.
7.6. В усіх зливних мережах охолодження повинні установлюватися датчики контролю потоку, а в мережах найбільш відповідальних вузлів (електронні гармати, піддон, кристалізатор, частини конструкції, що виступають у плавильний простір печі) - датчики контролю потоку й температури.
7.7. Датчики контролю потоку й температури повинні бути обладнані системою блокувань, що вимикають джерело живлення електронних гармат у разі зникнення потоку і при температурі відхідної води вище допустимої проектом.
7.8. Для охолодження кристалізатора, піддона, електронних гармат, частин конструкції, що виступають в плавильний простір, повинна застосовуватися хімічно очищена вода відповідно до вимог, що вказані у проекті печі.
7.9. Під час роботи печі знаходження працівників в зоні руху кришок не дозволяється. Зона руху відкидних і відкотних кришок повинна бути огородженою.
7.10. На вакуумопроводах перед форвакуумними насосами повинні бути установлені аварійні клапани з електромагнітною защіпкою.
7.11. Робота електронних гармат при несправному блокуванні крайніх положень променів не дозволяється.
8. Електрошлаковий переплав
8.1. Усі роботи щодо підготовки плавки повинні провадитися тільки при вимкненій печі (установці).
8.2. За наявності течі води з піддона чи кристалізатора вмикання печі не дозволяється.
8.3. Піддон і шайба-заправка повинні мати рівну і гладку контактну поверхню, що забезпечує щільне їх прилягання.
Не дозволяється застосовувати вологі шайби-заправки.
8.4. Транспортування і установлення електродів, зняття недогарка після закінчення плавки, видалення шлакового "коржика" зі зливка, прибирання зливка з піддона повинні бути механізованими.
8.5. Установка електрошлакового переплаву і флюсоплавильні печі повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.
8.6. Електрошлакоплавильні і флюсоплавильні печі повинні бути обладнані пристроєм для автоматичного вимикання печі в разі припинення подачі охолоджувальної води, падіння тиску або перегріву води.
8.7. Під час роботи установки електрошлакового переплаву не слід знаходитися поблизу струмопровідних частин і здійснювати будь-які ремонтні роботи.
8.8. Не допускається витягувати зливки до повного застигання шлаку й металу у кристалізаторі.
9. Печі для плавлення синтетичних шлаків
9.1. Конструкція склепінного майданчика та майданчика випускного жолоба, верстат для нарощування електродів, а також порядок виконання операцій щодо заміни та нарощування електродів, самі електроди, ніпелі та водоохолоджувальні елементи повинні відповідати вимогам пунктів 1.8, 1.10, 1.11, 1.13, 1.14, 1.16-1.20, 1.22 глави 1 розділу XIII цих Правил.
9.2. Кожний сектор шлакових холодильників повинен бути обладнаний апаратурою, що показує та реєструє температуру відхідної води й тиск її в колекторі.
9.3. При досягненні температури відпрацьованої води вище верхнього допустимого рівня або падіння тиску води в колекторі на пост керування піччю повинен автоматично подаватися світлозвуковий сигнал, у разі необхідності піч повинна бути вимкнена.
9.4. Завантаження шихти в піч повинно здійснюватися за допомогою спеціальної завантажувальної машини. Завантаження шихти в бункер завантажувальної машини повинно проводитися саморозвантажувальними баддями або за допомогою віброживильників.
9.5. Матеріали, що завантажуються в піч, повинні бути сухими. Завантажувальне вікно печі повинно бути обладнане місцевим відсмоктувачем для видалення газів, що виходять з печі під час завантаження шихти.
9.6. Відкриття і закриття фурми для випуску шлаку повинно бути механізованим. Стопорна пробка машини повинна щільно закривати отвір фурми.
9.7. Перед випуском шлаку з печі необхідно подавати звуковий сигнал.
9.8. Для запобігання прогару шлакового холодильника накопичення металу в печі до рівня холодильника не допускається. Рівень металу в печі повинен систематично контролюватися.
9.9. При переливі шлаку з проміжного ковша у сталерозливний працівники повинні перебувати на безпечній від ковша відстані.
10. Подача кисню в електросталеплавильні печі
10.1. Опускання і підйом фурми для подачі кисню в піч через склепіння повинні бути механізованими.
10.2. Привод фурми, що подає кисень у ванну печі, повинен мати блокування, які забезпечують вивід фурми з робочого простору відповідно до пункту 10.2 глави 10 розділу XII цих Правил. Під час підняття фурми подача кисню повинна автоматично припинятися.
10.3. При подачі кисню в піч через завалочне вікно за допомогою металевої трубки перед завалочним вікном повинен бути установлений запобіжний щит з прорізом для пропуску трубки.
11. Облаштування та обслуговування електричної частини печей
11.1. Будова та експлуатація електричної частини електросталеплавильних печей повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, а також міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.0-75), ГОСТ 12.2.007.9-88 "ССБТ. Оборудование электротермическое. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.9-88) та Державних санітарних норм ДСН 3.3.6.096-2002.
11.2. При високому розташуванні кабелів "короткої мережі", що підводять струм від пічного трансформатора до електродів печі, під ними повинен бути облаштований огороджений прохід, а при низькому розміщенні кабелів огородження їх повинно бути виконане у вигляді ґрат з дверцятами, що закриваються на замок.
11.3. Корпус і конструкції електропечі повинні бути надійно заземлені.
11.4. Пульти керування електропечами повинні бути розташовані таким чином, щоб була виключена можливість засліплюючого впливу електричної дуги на операторів пульта. У цехах, де пульти керування розташовані в зоні опромінювання електродугою, повинні застосовуватися захисні екрани.
11.5. Скління пультів керування повинно бути виконане з теплозахисного скла.
11.6. Приміщення пультів керування повинні мати припливну вентиляцію, що забезпечує нормальні умови мікроклімату згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99.
У холодний і перехідний періоди року приміщення пультів повинні опалюватися.
Пульт керування повинен мати прямий зв'язок з живильною підстанцією та бути забезпеченим необхідними засобами сигналізації.
11.7. Перед вмиканням печі на плавку сталевар і уповноважені особи підприємства зобов'язані перевірити справність устаткування, футеровки і склепіння печі.
Умикання печі оператором пульта дозволяється проводити тільки після одержання ним від сталевара ключа-бирки на право вмикання печі.
Перед умиканням печі всі працівники повинні бути відведені від неї на безпечну відстань.
Перебування біля працюючої печі працівників, які не пов'язані з її обслуговуванням, не допускається.
11.8. Для короткочасного вимикання печі (перепуск, заміна й нарощування електродів, виймання уламків електродів тощо) вона повинна мати блокування, що забезпечує вимикання високовольтного вимикача при знятому ключі-бирці.
11.9. Порядок вмикання і вимикання печі високовольтним вимикачем повинен регламентуватися інструкцією з охорони праці, розробленою та затвердженою на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
11.10. Для запобігання можливому короткому замиканню кабелів "короткої мережі" електропечі або пошкодженню (перепалу) канатів мостового розливного крана повинно бути облаштоване блокування, що виключає можливість нахилу печі при знятій з електрода напрузі. Умикання блокування повинно здійснюватися при нахилі вимкненої печі в бік розливного прольоту більше ніж на 15 градусів.
11.11. Для запобігання ураженню електричним струмом інструменти, що уводяться в увімкнену електропіч, повинні стикатися із залізним роликом, що укладений на зубці гребінця завалочного вікна печі.
При уведенні в піч інструмента не допускається доторкатися ним до електродів, що знаходяться під напругою.
11.12. При проведенні електрозварювальних робіт на електропечі слід передбачити обов'язкове встановлення захисних заземлень з боку подачі високої напруги та на пічному трансформаторі з високої і низької сторін.
XIV. Облаштування і обслуговування конверторів
1. Загальні вимоги
1.1. Балки та колони, що зазнають впливу факела або тепловипромінювання, повинні бути теплоізольованими.
1.2. Для захисту працівників від променистого тепла та викидів продуктів плавки конвертор з обох боків цапф повинен бути огороджений екранами від нульової відмітки до робочого майданчика й від робочого майданчика до верху конвертора.
У цехах, що будуються, повинно передбачатися установлення теплозахисних екранів з передньої і задньої сторін конверторів висотою не менше 2 м.
1.3. У цехах, що будуються, майданчики для обслуговування устаткування конверторів і східці сходин до цих майданчиків повинні виконуватися ґратчастими зі сталевих штаб, що поставлені на ребро. Відстань між штабами повинна бути не більше 50 мм.
1.4. Верхні майданчики навколо конверторів повинні мати розміри, достатні для безпечного обслуговування механізмів, що розташовані на цих майданчиках. Майданчики повинні мати не менше двох виходів.
1.5. У разі застосування підшипників ковзання знос цапф конверторів в усіх вимірах не повинен перевищувати 10% від їх початкових розмірів.
Перевірка цапф методом неруйнівного контролю повинна здійснюватися по закінченні монтажу та під час капітального ремонту конвертора.
1.6. При установленні конвертора в опорному кільці він повинен бути укріплений таким чином, щоб виключалася можливість зміщення його вертикальної осі щодо вертикальної осі кільця.
1.7. Конструкція знімних днищ повинна забезпечувати надійність і щільність їх кріплення до конвертора.
Усі болтові, шпонкові і клинові з'єднання повинні бути захищені від самочинного розгвинчування й роз'єднання.
Стан клинів і болтів для кріплення днищ повинен періодично перевірятися.
1.8. Стик між днищем і стінками конвертора як з внутрішньої, так і з зовнішньої сторони повинен виключати можливість прориву металу.
1.9. Будівельні конструкції та устаткування повинні періодично очищатися від пилу та охолоді.
1.10. Накопичення на кожусі, горловині й опорному кільці конвертора охолоді не допускаються.
Зняття охолоді з горловини конвертора як з внутрішньої, так і з зовнішньої сторони повинно здійснюватися механізованим способом, що забезпечує безпеку працівників. Використання приводу конвертора для цієї мети не дозволяється.
1.11. Після зливу металу з конвертора футеровка й днище повинні бути ретельно оглянуті з метою визначення їх стану.
1.12. Для зменшення розбризкування металу на підконверторний майданчик в отворі робочого майданчика повинно бути встановлено відбійні щити (листи).
1.13. При вимірюванні температури металу термопарою занурення для захисту від тепловипромінювання повинні застосовуватися спеціальні легкопідводжувані екрани.
1.14. Конверторний майданчик знизу вздовж усього шляху руху сталевоза й шлаковоза повинен бути закритий теплозахисними екранами.
1.15. Між робочим майданчиком навколо конвертора та пультом керування конвертором повинен бути встановлений двосторонній зв'язок. На пульті керування повинен бути встановлений покажчик вертикального положення конвертора.
1.16. У конверторних цехах (конверторах), що будуються, розташування пультів керування конверторами повинне забезпечувати безпечну роботу працівників та достатню оглядовість конвертора і його устаткування.
Не дозволяється розташовувати пульти керування навпроти горловини конвертора. У діючих цехах перед пультом керування повинні встановлюватися захисні екрани.
1.17. Під час продувки конвертора зверху обробка та замурування сталевипускного отвору, а також взяття проби повинні здійснюватися з пересувних або стаціонарних майданчиків, які обладнані теплозахисними екранами.
1.18. Взяття проби металу та доставка її в лабораторію повинні проводитися відповідно до вимог пунктів 6.1, 6.3, 6.4 глави 6 розділу XII цих Правил.
2. Облаштування та обслуговування конверторів при продувці
2.1. Для подачі кисню в конвертор повинні застосовуватися водоохолоджувані фурми.
2.2. Фурма повинна вводитися в конвертор тільки при його вертикальному положенні та по центру. При цьому повинно бути застосовано блокування, що виключає опускання фурми, якщо конвертор знаходиться в нахиленому положенні.
2.3. Положення фурми в конверторі повинно фіксуватися за допомогою показуючих і реєструючих приладів.
2.4. Механізм вертикального пересування фурми повинен бути обладнаний вимикачем й упорами, що виключають можливість падіння фурми в конвертор.
2.5. На посту керування конверторами повинна встановлюватися апаратура, що показує та реєструє витрату й тиск кисню і води, а також температуру вихідної води для кожного конвертора.
Апаратура повинна встановлюватися в місцях, що дозволяють машиністу (оператору) здійснювати спостереження за її показниками при продувці плавки.
2.6. Привод фурми повинен мати автоматичне блокування, що забезпечує підйом фурми з конвертора та припинення подачі кисню при зниженні тиску кисню перед фурмою. Це блокування забезпечує також підйом фурми при зниженні витрат й тиску води на охолодження фурми або зростання температури вихідної води вище величини, встановленої в технологічній інструкції підприємства.
2.7. У конверторних цехах, що будуються, кожний конвертор повинен бути обладнаний пристроєм, який забезпечує підйом фурми з конвертора у випадку раптового припинення подачі електроенергії.
2.8. Для безперебійної подачі води в фурму на насосній станції повинно бути не менше двох насосів, один з яких - резервний.
Живлення електродвигунів насосів повинно здійснюватися від двох незалежних джерел електроенергії.
2.9. Фурма повинна мати вільний доступ для огляду і ремонту. Очищення фурми повинно проводитися зверху вниз зі спеціального майданчика. Не допускається використовувати механізм підйому фурми для її примусового очищення.
2.10. Рукави для подачі кисню перед застосуванням повинні підлягати гідравлічному випробуванню на надійність й щільність під тиском 1,25 Р, де Р - величина робочого тиску.
2.11. Киснепроводи, арматура й клапани регулювального вузла повинні бути розраховані та випробувані на міцність й щільність, на максимальний тиск кисню з високої сторони.
У регулювальному вузлі повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують постійний робочий тиск кисню на низькій стороні.
2.12. Пункти регулювання тиску та витрати кисню повинні розташовуватися в спеціальному приміщенні, що вентилюється.
2.13. На відводі кисню від цехового колектора до конвертора повинна встановлюватися електрифікована засувка з дистанційним керуванням.
На підводі кисню перед конвертором повинні встановлюватися засувка з ручним приводом, запірний та регулюючий клапани.
2.14. На пості керування конверторів з донною продувкою повинна встановлюватися апаратура, що показує і реєструє витрату та тиск кисню, газу й води, а також температуру води, що відходить, для кожного конвертора та засобу сигналізації.
Апаратура повинна встановлюватися в місцях, що дозволяють машиністові (операторові) здійснювати спостереження за її показаннями при продувці плавки.
2.15. Кисне- і газопроводи (аргону, азоту, природного й коксового газів) повинні бути обладнані запірною й регулюючою арматурами.
Патрубки подачі природного газу до донних фурм повинні бути обладнані регуляторами для індивідуального регулювання витрати газу на кожну форму.
2.16. Кисне- і газопроводи (аргону, азоту, природного й коксового газів), арматури й клапани регулювальних вузлів повинні бути розраховані на максимальний тиск кисню й газу з високої сторони й випробувані на міцність та герметичність.
У регулювальних вузлах повинно бути передбачено пристрої, що забезпечують постійний робочий тиск кисню й газу з низької сторони.
2.17. Пункти регулювання тиску й витрати кисню та газу (аргону, азоту, природного й коксового газів) повинні розташовуватися в спеціальних вентильованих приміщеннях (місцях).
2.18. На відводі кисню й газу (аргону, азоту, природного й коксового газів) від цехових колекторів до конвертора повинні встановлюватися електрифіковані засувки з дистанційним керуванням.
2.19. Величина тиску газу в газопроводах до початку заливання рідкого чавуну в конвертор, а також режим його подачі протягом усього технологічного процесу повинні визначатися в технологічній інструкції, затвердженій уповноваженою особою.
Величина збільшення тиску газу в процесі заливання рідкого чавуну та величина зниження тиску газу під час нахилу конвертора для відбору проб металу й шлаків і випуску металу повинні регламентуватися технологічною інструкцією.
2.20. Тиск газу (аргону, азоту, природного й коксового газів) у донних фурмах після заливання рідкого чавуну повинен бути більше величини феростатичного тиску рідкого металу в конверторі.
2.21. Подача в конвертор природного (коксового) газу через донні фурми до заливання рідкого чавуну повинна виключати нагромадження газу в порожнині конвертора й утворення вибухонебезпечної суміші.
2.22. Конструкція знімних днищ із донними фурмами повинна забезпечувати міцність та щільність їх кріплення до конвертора й виключати можливість прориву металу.
2.23. Для нових та реконструйованих конверторних цехів (конверторів) застосування механізмів повороту конвертора з гідравлічним приводом не допускається.
2.24. Привод конвертора повинен мати не менше двох електродвигунів.
Потужність електродвигунів повинна бути підібрана так, щоб при виході з ладу одного з них двигун, що залишився, міг забезпечити роботу конвертора до закінчення плавки. Живлення електродвигунів повинно здійснюватися не менше чим від двох незалежних джерел.
2.25. Кожен електродвигун повинен бути обладнаний гальмом, що дозволяє у випадку відключення електроенергії утримувати конвертор в нерухомому положенні. Використання черв'ячної передачі механізму повороту конвертора як гальма не допускається.
2.26. Електродвигуни та гальма повинні бути надійно захищені від механічних ушкоджень.
2.27. Перевірка стану механізму повороту конвертора повинна вироблятися щозмінно. Робота конвертора з несправним механізмом повороту не допускається.
3. Механізм повороту конвертора
3.1. Для нових цехів (конверторів) і тих, що знаходяться на реконструкції, застосування механізмів повороту конвертора з гідравлічним приводом не дозволяється.
3.2. Привод конвертора повинен мати не менше двох електродвигунів.
Потужність електродвигунів повинна бути підібрана таким чином, щоб при виході з ладу одного з них другий двигун міг забезпечити роботу конвертора до закінчення плавки.
Живлення електродвигунів повинно здійснюватися не менше ніж від двох незалежних джерел.
3.3. Кожний електродвигун повинен бути обладнаний гальмом, що дозволяє у разі вимикання електроенергії утримувати конвертор у нерухомому положенні.
Використання черв'ячної передачі механізму повороту конвертора як гальма не допускається.
3.4. Електродвигуни і гальма повинні бути надійно захищені від бризок металу і механічних пошкоджень.
3.5. Перевірка стану механізму повороту конвертора повинна провадитися щозмінно.
Робота конвертора з несправним механізмом повороту не допускається.
XV. Пристрої для відводу, охолодження та очищення конверторних газів
1. Загальні вимоги
1.1. У конверторних цехах необхідно забезпечити повний відвід газів з конверторів з наступним їх очищенням від шкідливих домішок до граничнодопустимих концентрацій.
1.2. Будова та експлуатація елементів газовідвідного тракту конверторних газів повинно відповідати вимогам нормативно-правових актів.
1.3. Облаштування та експлуатація газоочистки, димососів, оборотного циклу водопостачання і допалюючого пристрою на димовій трубі повинно відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
1.4. Установки для відводу та очистки конверторних газів повинні бути автоматизованими, мати централізоване дистанційне керування та контрольно-вимірювальні прилади, які необхідні для безпечної експлуатації. На пульті керування газовідвідного тракту конвертора повинна бути вивішена схема охолодження газів, газоочистки, димососа та допалюючого пристрою.
Між машиністом дистрибутора та машиністом димососа повинен бути гучномовний та телефонний зв'язок.
1.5. Газовідвідний тракт і газоочисні пристрої повинні бути обладнані підйомно-транспортними засобами для механізації ремонтних робіт, а також механізмами для підйому працівників (люльки тощо).
1.6. Для огляду та ремонту елементів газовідвідного тракту та пилоуловлюючих пристроїв вони повинні мати люки й лази та бути упорядковані пристроями, що забезпечують безпечне виконання цих робіт.
Лази та люки повинні бути герметичними, і до них необхідно забезпечити вільний доступ.
Не дозволяється відкривати люки під час роботи газовідвідного тракту.
1.7. Щоб уникнути прогару елементів газоочистки необхідно облаштувати блокування, що виключає опускання фурми і подачу кисню до конвертора за відсутності охолоджуючої води.
У разі припинення чи зменшення подачі води в котел або на газоочистку нижче мінімально допустимої величини, а також підвищення температури води, яка виходить з кесона, вище допустимої границі подача кисню повинна автоматично припинятися, а фурма виводитися з конвертора.
1.8. Під час зупинки конвертора на ремонт у зимовий період уся система водоохолодження та постачання газовідвідного тракту повинна бути звільнена від води або забезпечена обігрівом.
1.9. Не дозволяється здійснювати роботи під конвертором під час очищення та ремонту кесона, екранованого газоходу, відбійних листів, колон та інших металоконструкцій, а також під час продувки плавки. На час очищення плавки необхідно встановлювати огородження та вивішувати попереджувальні плакати.
1.10. Конструкція нижньої частини екранованого газоходу повинна забезпечувати мінімальне налипання охолодей та легке їх видалення. Отвори в кесоні та жолобі повинні регулярно очищатися від охолодей.
1.11. Вода, що подається у водоохолоджуючі кесони, повинна бути очищена від механічних домішок.
1.12. Не дозволяється розкривати люки, лази, гідрозатвори, запобіжні клапани газовідвідного тракту при конверторі, що працює.
1.13. Елементи газовідвідного тракту повинні мати захист від блискавки.
1.14. Не дозволяється експлуатувати конвертори за наявності течі води із системи відводу, охолодження та очистки конверторних газів.
2. Вимоги при продувці зверху (з повним або частковим допалюванням окису вуглецю)
2.1. Відвід газів від конверторів може проводитися з повним, частковим допалюванням або без допалювання окису вуглецю в охолоднику.
При відводі газу з повним допалюванням допускаються як індивідуальний газовідвідний тракт від кожного конвертора, так і колекторна схема відводу газів.
При колекторній схемі повинні бути передбачені відсікаючі пристрої.
2.2. При відводі газів без допалювання або з частковим допалюванням повинен застосовуватися мокрий спосіб очищення газів.
Живлення водою системи газоочистки повинне здійснюватися від двох незалежних водоводів. Підводи води повинні бути обладнані фільтрами для очистки води від механічних домішок.
2.3. На газоходах від газоочистки мокрого типу до димової труби повинно бути встановлено водовідводи з гідрозатворами.
2.4. Живлення газовідвідного тракту водою повинно здійснюватися від двох незалежних водоводів. Якість води, що постачається, повинна відповідати діючим нормам.
2.5. На щитах керування газоочисток повинні бути встановлені сигналізатори падіння витрат води на газоочистку, а також сигналізатори досягнення верхнього та нижнього рівнів води в апаратах газоочистки.
2.6. Видалення відкладень (охолодей, шламу тощо), що утворюються в елементах газовідвідного тракту, повинно проводитися своєчасно.
2.7. Газовідвідний тракт під час ремонту повинен бути надійно відключений від загальних колекторів лежаків тощо. Система відводу стічних вод газоочистки, що ремонтується, повинна бути відключена від загального колектора відводу стічних вод (за винятком систем з допалюванням окису вуглецю).
2.8. На газовідвідних трактах повинні бути встановлені вибухові запобіжні клапани відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
2.9. Контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень газоочистки та димососної повинен здійснюватися згідно з графіком, затвердженим уповноваженою особою, з висновком результатів виміру на пульт керування.
2.10. Усі газоходи повинні бути герметичними.
2.11. Приміщення працівників, що обслуговують димососи, повинне бути звукоізольованим.
2.12. Для установки утилізації шламу повинно бути збудовано окремі будинки, які обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
2.13. Процеси збезводнення шламу, одержання і видавання сухого продукту повинні бути механізованими і автоматизованими.
Місця, де перевантажується сухий пил, повинні бути герметизовані та обладнані установками для аспірації пилу.
2.14. Транспортування сухого пилу повинно здійснюватися засобами, що виключають пиловиділення.
2.15. У разі припинення подавання електроенергії в конверторний цех повинно бути автоматично припинено подавання кисню в цех або на конвертор.
2.16. У відділеннях утилізації шламу, що будуються, повинен бути передбачений гідрозмив пилу з робочих майданчиків на всіх рівнях.
3. Додаткові вимоги при відводі газів з частковим допалюванням та без допалювання окису вуглецю
3.1. Газовідвідний тракт повинен бути герметизованим. Під час плавки при вмісті окису вуглецю в газі за димососом 10% і більше вміст кисню не повинен перевищувати 2% (об'ємних). Не допускається проводити процес з відводом конверторних газів без допалювання при несправностях у системі автоматичного регулювання тиску в кесоні.
Починати продувку конвертора належить при піднятій рухомій манжеті кесона (каміна). Опускання манжети каміна повинно здійснюватися після запалювання плавки.
Піднімання манжети кесона (каміна) вкінці продування повинно здійснюватися за відсутності окису вуглецю у відхідних газах.
3.2. Висота відключаючого стовпа води гідрозатворів газовідвідного тракту повинна на 0,5 м перевищувати максимальне розрідження в місцях установки гідрозатворів. Гідрозатвори повинні заповнюватися до пуску і мати об'єм, який забезпечує надійний затвор при відключенні води.
3.3. Вал димососа, віброштанги охолоджувача та інші рухомі з'єднання, що знаходяться під розрідженням, повинні мати ущільнення, які виключають підсмоктування повітря.
3.4. Конструкція газовідвідного тракту повинна виключати утворення застійних зон.
3.5. У димову трубу перед допалюючим пристроєм повинна бути підведена пара. Подача пари повинна автоматично вмикатися при аварійному виході з ладу димососа в період продувки або при іншому аварійному припиненні продувки.
Пара повинна вводитися в димову трубу в напрямку руху газового потоку і подаватися в кількості, що забезпечує відсутність детонуючої суміші.
3.6. При аварійному припиненні продувки додувку плавки необхідно проводити згідно зі схемою з повним допалюванням при зменшенні витрат кисню.
3.7. Під час роботи конвертора потрібно уникати проникання газів у приміщення цеху через вікно фурми і тракт сипучих матеріалів, а також крізь з'єднання рухомих частин з нерухомими.
3.8. Допалюючий пристрій на свічі повинен забезпечувати таке спалювання окису вуглецю, що викидається, при якому вміст його у приземному шарі не буде перевищувати допустимих величин.
Керування пальниками допалюючого пристрою повинно бути дистанційним.
Висота свічі повинна визначатися відповідно до будівельних норм.
3.9. Для обслуговування допалюючого пристрою повинні бути облаштовані майданчики.
Запірна та регулююча арматура допалюючого пристрою повинна бути розташована в опалюваному приміщенні з шестикратним повітрообміном.
3.10. Під час роботи без допалювання або з частковим допалюванням окису вуглецю необхідно передбачити додаткове автоблокування:
подачі пари в димову трубу перед допалюючим пристроєм і відключення подачі газу на запальні пальники при аварійному зупиненні димососа або падінні до нього розрідження, а також при будь-якому аварійному припиненні продувки плавки;
запобігання подачі кисню на чергову продувку плавки під час несправності запальних пальників;
відключення подачі кисню на фурму після початку її піднімання в разі припинення продування (нормального або аварійного).
3.11. Під час роботи без допалювання або з частковим допалюванням окису вуглецю повинна бути передбачена додаткова світлова та звукова сигналізація:
про погасання запальних пальників допалюючого пристрою та падіння тиску газу перед пальниками;
про падіння розрідження перед димососом;
про підвищення вмісту кисню в газі за димососом більше ніж 2% при одночасному вмісті окису вуглецю більше ніж 10%.
3.12. Під час роботи конвертора згідно зі схемою без допалювання окису вуглецю в цехах, що будуються, кожен димосос повинен бути розташований в ізольованому приміщенні.
3.13. У димоході за димососом повинен здійснюватися постійний швидкодіючий вимір вмісту окису вуглецю й кисню з реєстрацією показників на щиті керування газовідвідного тракту або на пульті керування конвертором.
3.14. Перебування працівників на верхньому майданчику газоскидного пристрою (свічки для допалювання окису вуглецю в конверторних газах) під час продувки плавки не дозволяється.
3.15. Уся система відведення стічних вод газоочистки на дільниці до відстійника повинна бути герметичною. У місцях переливів і можливого скупчення окису вуглецю, що виділяється з води, повинні бути установлені свічки.
3.16. Система відводу стічних вод газоочистки на дільниці до відстійника повинна бути незалежною від каналізаційних мереж інших цехів.
Не дозволяється спускати стічні води від інших цехів у систему відводу стічних вод газоочистки на цій дільниці.
3.17. До системи відводу освітленої води на дільниці після відстійників допускається приєднання мереж іншого призначення (за винятком мереж корозійноактивних рідин) за умови облаштування притоків водяними затворами, що виключають проникнення газу з системи відводу стічних вод газоочистки у трубопроводи притоків.
Дільниці системи відводу стічних вод належать до газонебезпечних місць.
3.18. Колектори відводу стічних вод повинні облаштовуватися з нахилом не менше ніж 0,005 і мати конфігурацію, що виключає осадження шлаку та переповнення колектора водою. Не дозволяється облаштовувати підземні тунелі для спускання стічних вод газоочистки.
3.19. Для видалення окису вуглецю, що розчинений у воді, у газоочистці повинні бути передбачені спеціальні пристрої щодо дегазації оборотної води з організованим відводом окису вуглецю.
3.20. Відстійники для освітлення стічних вод повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 20 м від цехів та приміщень, що не пов'язані з обслуговуванням зворотного циклу газоочистки.
3.21. Насосні станції, що будуються, для оборотної води газоочисток і шламові насосні повинні бути автоматичними, без постійного обслуговування працівниками.
3.22. Приміщення насосних повинні мати природну і штучну вентиляцію.
3.23. За необхідності прокладки шламопроводів у тунелях повинна передбачатися їх вентиляція.
XVI. Плавильні печі для розкислювачів
1. Печі для плавлення розкислювачів повинні бути розташовані у спеціальному прольоті або в торцях конверторного прольоту.
2. Розміщення плавильних печей повинно забезпечувати подачу рідких розкислювачів до сталерозливного ковша або конвертора без проміжних підйомів.
3. Доставка та завалювання шихтових матеріалів у плавильні печі повинні бути механізованими.
4. Для запобігання викидам металу не слід проводити подачу вологих матеріалів у розплавлену ванну при довантаженні.
5. Облаштування та експлуатація ковшів для транспортування рідких розкислювачів повинні відповідати вимогам розділів XVIII і XIX цих Правил.
6. При застосуванні індукційних печей для плавлення розкислювачів їх облаштування, експлуатація та ремонт повинні відповідати вимогам розділів XIII і XXIII цих Правил.
XVII. Виробництво та застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі
1. Загальні вимоги
1.1. У технічній документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, які виготовлені на їх основі, повинні бути вказані такі характеристики:
для легкозаймистих порошкових матеріалів - нижня концентраційна межа поширення полум'я відповідно до ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения";
температура займання аерозависі та самозаймання в шафі, максимальний тиск вибуху, а для сумішей, крім того, здатність до самостійного горіння;
для сумішей, що містять у собі окислювачі, повинні бути також вказані розрахункова питома теплота й температура процесу горіння та чутливість до механічного впливу (тертя, удару).