4.2. Продувка рідкого металу аргоном (азотом)
4.2.1. Установки продувки рідкого металу аргоном повинні бути обладнані пускозапірною арматурою трубопроводів аргону, приладами контролю, випускання і витрат аргону, засобами сигналізації та зв'язку.
4.2.2. Тиск аргону в аргонопроводах до початку продувки повинен бути не нижче ніж мінімально допустимий проектом.
4.2.3. Фурми для продувки рідкого металу аргоном повинні бути просушені та підігріті у спеціальній печі.
4.2.4. Доставка розкислювачів та легуючих матеріалів на ділянку продувки рідкого металу повинна здійснюватися конвеєрним транспортом або в контейнерах.
4.2.5. Режим продувки рідкого металу при присаджуванні розкислювачів, легуючих матеріалів, увід охолоджуючого елемента (сляба тощо), засоби безпечної заміни фурм і охолоджуючого елемента повинні провадитися з дотриманням вимог охорони праці щодо забезпечення безпеки працівників.
4.2.6. Аргоном дозволяється продувати всі марки сталі. Для продувки використовується аргон марок А, Б або В згідно з ГОСТ 10157-79 "Аргон газообразный и жидкий. Технические условия".
4.2.7. Для запобігання стіканню шлаку необхідно провадити підбивку носика ковша магнезитом, доломітом або іншими подібними до них матеріалами.
4.2.8. Ківш з металом перед продувкою аргоном повинен установлюватися на спеціальному стенді.
4.2.9. Подача аргону у фурму повинна провадитися після виведення фурми над ковшем. Витрата аргону повинна забезпечувати інтенсивне, але не бурхливе перемішування металу по всьому об'єму ковша, яке виключає оголення дзеркала металу.
Глибина занурення фурми в метал повинна складати 300-400 мм від днища ковша.
4.2.10. Тиск аргону в мережі газопроводу повинен бути не менше ніж 1 МПа (10 кгс/кв.см), а перед фурмою - не менше 0,4 МПа (4 кгс/кв.см).
4.2.11. Тиск і витрата аргону повинні контролюватися електронними приладами з межами вимірювання відповідно 0-16 кгс/кв.см і 0-100 куб.м з класом точності 1,5%.
4.2.12. Заміна фурми на установці повинна провадитися за допомогою крана.
4.2.13. При аварійних ситуаціях продувка металу в ковші аргоном припиняється, фурма виймається з металу і ківш подається на розливку.
4.3. Установки порційного вакуумування
4.3.1. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані системою керування, що забезпечує функціонування механізмів у безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі та автоматичне відключення їх роботи при відхиленні параметрів, що контролюються, від проектних (заданих) значень.
4.3.2. Механізми пересування сталевоза та пересувної платформи вакуумної камери повинні мати блокування, яке виключає можливість вимикання механізму переміщення сталевоза при знаходженні торця усмоктуючого патрубка вакуумної камери на рівні або нижче верхньої кромки сталерозливного ковша, що установлений на сталевозі.
4.3.3. Механізм переміщення пересувної платформи повинен бути обладнаний системою блокувань, яка виключає вихід усмоктуючого патрубка з рідкого металу при тиску у вакуумній камері нижче за атмосферний.
4.3.4. У схемі джерела живлення механізмів установок повинні бути передбачені блокування, що виключають можливість увімкнення установок при:
зниженні витрат (протікання) води крізь газоохолоджувач нижче мінімально допустимих проектом;
несправності резервного насоса в системі охолодження газу;
появі води в газоохолоджувачі.
4.3.5. Відключення газоохолоджувача повинно здійснюватися після охолодження вакуумної камери. Температура охолодження повинна бути нижче температури спалаху конденсату, що утворюється.
4.3.6. Очистка газоохолоджувача від пилу повинна провадитися після закінчення вакуумування та заповнення вакуумної камери азотом.
4.3.7. Система охолоджування повинна бути обладнана датчиками протікання й температури води з автоматичним подаванням світлового і звукового сигналів про порушення заданих параметрів охолодження та відключення джерел живлення механізмів установок.
При аварійному зупиненні подачі води в системі охолодження повинно бути передбачене резервне водопостачання.
4.3.8. Заново відфутерований патрубок вакуумної камери повинен бути просушений і розігрітий до робочої температури.
Швидкість опускання патрубка вакуумної камери повинна бути оптимальною та достатньою для проходження шлаковідділювача (без його розплавлення) крізь шар шлаку та без порушення вакууму.
4.3.9. Подача феросплавів на дільницю порційного вакуумування повинна здійснюватися в контейнерах або конвеєрним транспортом.
4.3.10. Проведення робіт з герметизації вакуумної камери повинно здійснюватися:
після установки патрубка на піщаний затвор і заповнення вакуумної камери азотом або аргоном до атмосферного тиску;
після розбирання електричної схеми керування механізмами пересування та повертання вакуумної камери, а також за наявності ключа-бирки у працівника, який відповідає за безпечну експлуатацію установки.
4.3.11. В електричній схемі керування пароежекторним насосом повинна бути передбачена система блокувань, яка забезпечує його зупинення при:
підвищенні тиску й температури пари вище, ніж установлено проектом;
припиненні подавання електроенергії;
порушенні цілісності трубопроводів і арматури пари або води.
4.3.12. Будова та експлуатація електричної системи електроопалювання вакуумної камери повинні відповідати НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТ 12.2.007.0-75 та ГОСТ 12.2.007.9-88.
4.3.13. Заміна графітових електродів електрообігріву повинна здійснюватися:
після закінчення вакуумування, продувки вакуумної камери азотом або аргоном та установлення патрубка на пісочний затвор;
після розбирання електричних схем керування механізмами переміщення й електрообігріву вакуумної камери та за наявності ключа-бирки у працівника, відповідального за безпечну експлуатацію установки.
4.3.14. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані пристроєм для допалювання відпрацьованих газів, у тому числі окису вуглецю.
4.4. Установки вакуумного зневуглецювання та ковшового вакуумування
4.4.1. На установки вакуумного зневуглецювання та ковшового вакуумування поширюються вимоги пунктів 3.2-3.4 глави 3 та пункту 6.8 глави 6 розділу XIII цих Правил.
4.4.2. Установки вакуумного зневуглецювання та ковшового вакуумування повинні бути обладнані системою керування, що забезпечує функціонування механізмів у безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі та автоматичне вимикання їх роботи при відхиленні параметрів, що контролюються, від проектних (заданих) значень.
4.4.3. На механізми переміщення кисневої фурми розповсюджуються вимоги пункту 1.16 глави 1 та пунктів 10.1, 10.2 глави 10 розділу XIII цих Правил.
4.4.4. Порядок розгерметизації вакуумної камери повинен установлюватися інструкціями з охорони праці, розробленими та затвердженими на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
4.4.5. Уведення розкислювачів і легуючих матеріалів у ківш з рідким металом під вакуумом повинно здійснюватися через вакуумний шлюз, конструкція якого повинна забезпечувати збереження вакууму в системі.
4.4.6. На електричну схему керування пароежекторним насосом поширюються вимоги пункту 3.6 розділу III цих Правил.
4.4.7. Кришки вакуумних камер при відкритті повинні відводитися вбік.
Кришки відкидного типу за наявності їх на вакуумних камерах повинні бути забезпечені пристроями, що виключають самочинне їх закриття.
Кришки камер повинні бути теплоізольованими.
4.4.8. На дно вакуумної камери під ківш повинен установлюватися металевий піддон.
4.4.9. Вакуумний затвор при вакуумуванні повинен відчинятися поступово.
4.4.10. При вакуумуванні струменя сталі, що переливається з ковша в ківш, майданчик для розливальника збоку ковша повинен бути обладнаний суцільним теплоізоляційним огородженням на висоту поручнів. З обох боків майданчик повинен мати сходи з кутом нахилу 45 градусів.
4.4.11. Приміщення вакуумних насосів повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.
Не дозволяється розташування у приміщенні насосного устаткування, що не має відношення до вакуумування.
4.5. Установки вдування порошкоподібних матеріалів у рідкий метал
4.5.1. Установки вдування порошкоподібних матеріалів у рідкий метал повинні бути обладнані пускозапірною арматурою трубопроводів аргону, приладами контролю тиску та витрат аргону, порошкоподібного матеріалу, а також засобами сигналізації і зв'язку.
4.5.2. Облаштування, виготовлення, монтаж, ремонт і експлуатація пневмонагнітачів повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.
4.5.3. Доставка матеріалів до установки повинна здійснюватися в саморозвантажувальних контейнерах, які повинні бути герметичними та вологонепроникними.
4.5.4. Завантаження вибухонебезпечних порошкоподібних матеріалів у контейнер повинно бути механізованим і провадитися в інертній атмосфері.
4.5.5. Пневмонагнітач перед завантаженням порошкоподібними матеріалами повинен продуватися аргоном.
4.5.6. Не дозволяється робота на установці при:
порушенні герметичності системи подачі порошкоподібних матеріалів;
піднятті тиску в пневмонагнітачі вище максимально установленого проектом;
заварюванні або зруйнуванні сопла фурми;
припиненні подачі аргону під час вдування порошкоподібних матеріалів;
виході з ладу діючих механізмів підйому та опускання фурми;
непрацюючій системі вловлювання пилу та газу.
4.5.7. Видувати порошкоподібний матеріал з пневмонагнітача і тракту подачі в атмосферу цеху не допускається.
4.5.8. Конструкція з'єднання завантажувального контейнера і пневмонагнітача повинна забезпечувати герметичність.
4.6. Роздягання і прибирання зливків
4.6.1. Роздягання зливків повинне провадитися згідно з вимогами інструкцій з охорони праці, що розроблені та затверджені на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 і опрацьовані відповідно до застосовуваних технологій.
Для роздягання зливків повинні застосовуватися стриперні крани або наземні машини. У діючих цехах, де стриперні крани відсутні, витягання зливків з виливниць допускається провадити за допомогою кранів.
Не дозволяється витягувати зливки, що приварені до виливниць, шляхом розгойдування і ударів виливниць по будь-яких предметах або скидання виливниць з висоти на підлогу приміщення.
Для витягання зливків, що застрягли у виливницях, і недоливів повинні застосовуватися спеціальні пристрої.
4.6.2. Перебування працівників у канаві при роздяганні та на виносі зливків не допускається.
4.6.3. Не дозволяється відбивати ливники в канаві або у висячому положенні.
4.6.4. Перед підйомом центрових з них повинні бути зняті воронки.
4.6.5. Виливниці, що прибираються з канави, повинні установлюватися в певних місцях на стелажах або плитах.
4.6.6. Зберігання зливків у розливному прольоті не допускається. Зливки, що не можуть бути відправлені у прокатні цехи, повинні надсилатися на склад. За технологічної необхідності допускається тимчасове укладання зливків на підлогу цеху з дотриманням установлених габаритів.
4.6.7. Для обігріву працівників у холодний і перехідний періоди року у стриперному відділенні і на складі зливків повинні бути облаштовані опалювальні приміщення.
4.6.8. Зливки повинні укладатися в правильні штабелі, між якими мають бути облаштовані проходи шириною не менше 1 м.
Укладання круглих зливків повинно здійснюватися на спеціальні стелажі, що виключають їх розкочування.
4.7. Машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ)
4.7.1. Усі виробничі процеси МБЛЗ, починаючи з лиття металу та закінчуючи видачею заготовок на стелажі, повинні бути механізованими та автоматизованими. Повинна бути також передбачена можливість ручного керування роботою цих механізмів.
4.7.2. Зона вторинного охолодження повинна бути виділена в окреме приміщення, яке має теплоізолюючі стіни та витяжну вентиляцію.
Двері, що ведуть у приміщення зони вторинного охолодження, під час лиття металу повинні бути закриті на замок.
Для обслуговування зони вторинного охолодження повинні бути облаштовані майданчики і сходи.
4.7.3. Технологічне устаткування, розташоване нижче зони вторинного охолодження до тягнучих пристроїв включно, повинно бути розміщене у приміщенні з вогнестійкими стінами. Доступ працівників до цього приміщення під час лиття металу не дозволяється.
4.7.4. МБЛЗ повинна бути обладнана гучномовним і телефонним зв'язком, сигналізацією, і за необхідності телевізійним пристроєм для спостереження за роботою окремих агрегатів.
4.7.5. Усі закриті пости керування МБЛЗ повинні бути забезпечені кондиційованим повітрям та звукоізольовані.
4.7.6. Пульт керування МБЛЗ повинен мати прилади контролю кількості та температури води, що надходить для охолодження кристалізатора й до зони вторинного охолодження.
4.7.7. Змащення кристалізатора повинно бути механізованим. Механізми МБЛЗ повинні мати централізоване змащення.
При роботі зі шлаковим покриттям меніска металу у кристалізаторі всі суміші, що застосовуються, повинні бути просушені або прогартовані.
4.7.8. У системі охолодження кристалізатора та зоні вторинного охолодження повинно бути передбачене аварійне водопостачання на випадок вимкнення основної системи.
У разі припинення або зменшення подачі води у кристалізатор і в зону вторинного охолодження на пост керування МБЛЗ повинні автоматично подаватися звукові і світлові сигнали, а лиття сталі повинне бути негайно припинене.
Наявність вологи у внутрішній порожнині кристалізатора не допускається.
4.7.9. Починати лиття сталі до подачі води в систему охолодження кристалізатора та до зони вторинного охолодження не дозволяється.
4.7.10. Для попередження розриву заготовки, що утворюється у кристалізаторі, і прориву рідкого металу із заготовки після її виходу з кристалізатора повинні дотримуватися такі вимоги:
для запобігання зависанню заготовки кристалізатор повинен мати зворотно-поступальний рух;
пуск тягнучих пристроїв повинен провадитися після заповнення кристалізатора металом до рівня, що передбачений технологічною інструкцією підприємства;
пуск тягнучих пристроїв і механізму качання кристалізатора повинен провадитися плавно, з поступовим збільшенням швидкості;
швидкість витягання заготовки з кристалізатора повинна установлюватися технологічною інструкцією підприємства;
система вторинного охолодження заготовок повинна забезпечувати рівномірність їх охолодження.
Конструкція опорних елементів вторинного охолодження повинна оберігати заготовку від випинання та розриву кірки під впливом феростатичного тиску.
4.7.11. Пост керування МБЛЗ на розливному майданчику повинен бути розташований в окремому приміщенні з теплоізолюючими стінами, теплозахисним склінням, що захищене металевою сіткою, і мати два виходи на розливний майданчик.
Розташування поста керування повинно забезпечувати оператору добру видимість операцій, які проводяться на машині.
На час лиття металу між постом керування і кристалізатором повинен установлюватися пересувний екран.
4.7.12. Розливний майданчик МБЛЗ повинен бути викладений вогнетривкою цеглою та мати поручневе огородження. З розливного майданчика повинно бути не менше ніж два виходи.
4.7.13. На розливному майданчику повинні бути пристрої для повітряного душування робочих місць.
4.7.14. Шлак з проміжних ковшів після закінчення лиття повинен бути злитий у сухі ємності.
Проміжні ковші повинні бути обладнані футерованими кришками.
4.7.15. Для аварійного зливу металу із сталерозливного ковша повинні бути аварійні ємності, що забезпечують прийом усього металу.
Для аварійного зливу металу і шлаку з проміжних ковшів повинні бути футеровані ємності, що забезпечують прийом металу і шлаку.
4.7.16. Пости керування газовим різанням повинні бути розташовані у приміщеннях з теплоізолюючими стінами та мати оглядові вікна з теплозахисним склінням.
4.7.17. Облаштування різаків, а також підводи газу й кисню повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.008-75 "ССБТ. Оборудование и аппаратура для газопламенной обработки металлов и термического напыления покрытий. Требования безопасности", ГОСТ 12.2.052-81.
4.7.18. Різаки газового різання повинні охолоджуватися водою.
Кріплення різаків на візку повинно забезпечувати можливість зручного й безпечного зняття будь-якого з них для ремонту при короткочасних перервах у роботі установки.
4.7.19. Підйомник для видачі заготовок з машини повинен бути обладнаний огородженням, що виключає вхід працівників у зону дії підйомника під час його роботи.
4.7.20. Прибирання та навантаження заготовок, а також прибирання окалини повинні бути механізованими.
4.7.21. МБЛЗ повинні бути забезпечені аварійним освітленням.
4.7.22. Насосно-акумуляторні станції МБЛЗ можуть бути розташовані в окремих приміщеннях за межами будівлі цеху, у прибудовах до нього, а також усередині будівлі цеху та у приміщеннях МБЛЗ.
4.7.23. Приміщення насосно-акумуляторних станцій повинні відповідати вимогам протипожежних норм і мати стоки для мастила.
4.7.24. Будова та експлуатація посудин, установлених на насосно-акумуляторних станціях, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.
XX. Зберігання та доставка вогнетривів
1. Вогнетривкі вироби та матеріали повинні зберігатися на спеціальних закритих складах.
На відкритих майданчиках вогнетриви допускається зберігати тільки в контейнерах.
2. Розвантаження вогнетривів на складі й доставка їх у будівлі цехів і до місць ремонту повинні бути механізованими.
3. Складування вогнетривів у цехах для поточного витрачання повинно здійснюватися у спеціально виділених місцях, розташованих якомога ближче до місць використання вогнетривів.
4. Складування вогнетривів і устаткування під розливними майданчиками не допускається.
5. Складування вогнетривів повинно провадитися на рівні майданчика. Висота штабеля не повинна перевищувати 1,5 м, ширина проходу між ними повинна бути не менше 1 м.
Контейнери з вогнетривами дозволяється складувати не більше ніж у два яруси.
Сифонний припас повинен зберігатися на спеціальних стелажах.
6. Зберігання вогнетривів під робочим майданчиком мартенівської печі дозволяється в кількості, що не перевищує потребу для чергового ремонту будь-якої з печей.
Не дозволяється зберігати вогнетриви поблизу перекидних пристроїв.
Вогнетриви для ремонту ковшів, жолобів і кришок печей допускається зберігати під робочим майданчиком у холостих прольотах.
7. При переміщенні цегли автонавантажувачами пакети цегли повинні укладатися на підкладки, а поштучна цегла - на піддони, що забезпечують можливість підведення під них вилочних захватів.
Під час руху автонавантажувачів усередині цеху швидкість їх не повинна перевищувати 4 км/год.
Укладення вогнетривів повинно забезпечувати їх стійке положення, а водію - видимість шляху пересування.
XXI. Зберігання матеріалів для змащення виливниць
1. Вхід на територію смолосховища і смоловарні працівникам, які не причетні до процесу варіння смоли, не дозволяється.
При вході на територію смолосховища і смоловарні повинні бути вивішені попереджувальні плакати: "Вхід стороннім особам заборонено!".
Пролита смола повинна бути негайно прибрана.
2. Пункт розвантаження смоли повинен мати підвід пари для розігріву смоли в залізничних цистернах і майданчик з перекидним мостом для доступу на цистерну.
3. Будівлі смоловарні і сховища мастильних матеріалів повинні бути неспалимі. Палити та користуватися відкритим вогнем у цих будівлях не дозволяється.
4. Опалювальна система будівель смоловарні та сховища мастильних матеріалів повинна бути водяною або паровою.
5. Баки (ємності) для зберігання мастильних матеріалів і варіння смоли повинні бути обладнані витяжними трубами та оглядовими люками. Верхні люки баків для запобігання попаданню в них випадкових іскор повинні бути закритими.
6. Баки для варіння смоли і смолопроводи повинні бути теплоізольовані вогнестійкими матеріалами.
Для підігріву мазуту в баках (ємностях) повинні застосовуватися парові змійовики.
7. Наповнення баків смолою для варіння повинно бути механізованим.
Подача смоли до місць споживання повинна провадитися по трубопроводах.
8. Для очищення та огляду баків (ємностей) оглядові люки і внутрішні стінки баків повинні бути обладнані скобами.
9. Огляд баків (ємностей) для мастильних матеріалів і баків для варіння смоли повинен здійснюватися не рідше одного разу на рік, а огляд і очищення оглядових люків і витяжних труб баків для варіння смоли - щоденно.
10. Доступ працівників у баки (ємності) для зберігання мастильних матеріалів і в баки для варіння смоли повинен провадитися з дотриманням вимог підпункту 9.2.12 пункту 9.2 глави 9 розділу XII цих Правил.
XXII. Шлакові двори. відділення первинної переробки шлаку термоударним методом
1. Шлакові двори
1.1. Шлакові двори, що споруджуються, повинні бути розташовані на території, віддаленій від службових і побутових приміщень, а також тротуарів і проїзних шляхів на відстані, що визначена проектом.
1.2. Лафет шлаковоза до початку кантування ковша повинен бути закріплений пристроєм, що запобігає його перекиданню.
1.3. На шлаковому дворі уздовж залізничної колії повинен бути вільний прохід шириною не менше 1 м.
1.4. На в'їзді у шлаковий двір повинна бути облаштована світлова сигналізація з лампами зеленого та червоного кольорів, що повинна вмикатися працівником, відповідальним за роботу шлакового двору.
1.5. Швидкість руху залізничного транспорту на шлаковому дворі не повинна перевищувати 4 км/год.
1.6. Шлаковози повинні бути обладнані зчіпним пристроєм, що виключає перебування працівників між шлаковозами під час їх зчеплення або розчеплення, і обмежувачами, що зупиняють кантування ковша при досягненні установленого крайнього положення.
1.7. Після установлення шлаковозів на фронт кантування шлаку локомотив повинен бути віддалений за межі шлакового двору.
1.8. Перед кантуванням шлакових ковшів повинна бути продавлена кірка шлаку, що застиг, а також перевірена відсутність шлаку у шлаковій ямі.
1.9. Перед початком кантування шлакових ковшів повинні подаватися гучні звукові сигнали, після чого всі працівники повинні бути виведені в укриття, а кран відведений у безпечне місце.
1.10. Злив рідкого шлаку у шлакову яму повинен здійснюватися рівномірним струменем.
Не дозволяється проводити одночасне кантування двох ковшів, що установлені поряд.
1.11. Стіни шлакової ями повинні бути виготовлені з жароміцного бетону та облицьовані металевими плитами.
1.12. Керування кантуванням шлакових ковшів повинно бути дистанційним і здійснюватися з постів керування.
1.13. Пости керування кантуванням шлакових ковшів повинні бути виконані з неспалимих матеріалів. Ковші для кантування повинні установлюватися не ближче 10 м від постів керування.
Оглядові щілини пультів повинні бути захищені від попадання на них бризок шлаку.
1.14. З'єднання електричного кабелю з приводом кантувального пристрою повинно здійснюватися штепсельною з'єднувальною муфтою. Приєднувати кінці кабелю до відкритих затискачів або гнізд не допускається.
1.15. Для відпочинку та обігріву працівників у холодний і перехідний періоди року на шлаковому дворі повинно бути облаштоване опалювальне приміщення.
2. Відділення первинної переробки шлаку термоударним методом
2.1. На відділення первинної переробки шлаку (ВППШ) поширюються також вимоги пунктів 1.2, 1.3, 1.5-1.7, 1.10-1.15 глави 1 розділу XXII цих Правил.
2.2. Відділення первинної переробки шлаку з усіх боків, за винятком отворів для в'їзду транспорту, повинно бути огородженим. Конструкція та висота огородження повинні виключати викиди шлаку з відділення й визначатися проектом.
Безпечна відстань від відділення первинної переробки шлаку до службових і побутових приміщень, тротуарів і проїзних шляхів повинна бути не менше 50 м і визначається проектом.
2.3. Для зливу та розробки шлаку повинно бути не менше двох секцій. Злив шлаку та його розробка повинні провадитися по черзі. Одночасно зливати та розробляти шлак в одній секції не допускається.
2.4. Шлакові траншеї повинні бути обладнані системою дренажу для відводу технологічних та поверхневих вод і захищені від проникнення ґрунтових вод.
Працездатність дренажу у шлаковій траншеї повинна забезпечувати повний відвід указаних вод і регулярно перевірятися.
2.5. Конструкція розбризкуючих пристроїв системи водяного охолодження повинна забезпечувати рівномірну подачу води на поверхню шлаку. Не дозволяється поливати водою місця, що не залиті шлаком.
2.6. Кантування ковшів з рідким і застиглим шлаком повинно провадитися в різних зонах шлакового поля.
2.7. Відділення первинної переробки шлаку повинні бути обладнані світловою і звуковою сигналізацією, яку добре чути. Сигналізація повинна вмикатися на весь час зливу шлаку.
2.8. Для кантування шлакових чаш допускається використання мостових кранів, що призначені для роботи надворі, обладнані дистанційним керуванням і мають захист від тепловипромінювання шлаку.
2.9. Оглядові щілини постів керування зливом шлаку повинні бути засклені жароміцним склом.
2.10. При застосуванні автошлаковозів для транспортування і кантування шлакових ковшів у місцях зливу шлаку повинно бути передбачене спеціальне стаціонарне огородження (упори), що виключає падіння шлаковоза у шлакову траншею.
2.11. У конструкції автошлаковозів, що використовуються у ВППШ, повинен передбачатися пристрій, що виключає попадання на кабіну водія шлаку під час його транспортування і зливу.
2.12. Перед кантуванням шлакових ковшів сирі місця у траншеї повинні бути засипані гарячим шлаком для повного випарування води. Злив шлаку на вологу поверхню не дозволяється.
2.13. Продавлювання шлакової кірки в ковші повинно бути механізованим. Не дозволяється проводити ручне пробивання кірки.
2.14. Порядок зливу та охолодження шлаку, а також заходи безпеки при використанні автошлаковозів для транспортування та кантування шлакових ковшів повинні передбачатися інструкцією з охорони праці, розробленою та затвердженою на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
2.15. Вибивання з шлакових ковшів охолодей і шлакового гарнісажу повинно бути механізованим. Вибивання повинно провадитися способом, що виключає пошкодження шлакових ковшів.
2.16. Розробка, відвантаження шлаку екскаваторами, навантажувачами, бульдозерами або іншими машинами й механізмами дозволяється на відстані не менше 50 м від місця зливу шлаку. У разі коли ця відстань менше 50 м, роботи щодо розроблення на час зливу шлаку повинні бути припинені, а працівники виведені у спеціальне приміщення.
2.17. У разі різкого погіршення видимості у відділенні (траншеї) через надходження пари від місця зливу шлаку або несприятливих природних умов повинно вмикатися додаткове освітлення. Якщо ж і після цього освітленість буде недостатньою, роботи щодо розроблення та відвантаження шлаку повинні бути припинені.
2.18. Для обприскування вапняним розчином шлакові ковші і шлаковні повинні подаватися в гарячому стані з температурою не менше 200 град.С.
2.19. Роботи на шлакових дворах у місцях розвантаження (шлакові відвали) повинні проводитися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
XXIII. Профілактичні огляди та ремонти агрегатів і устаткування
1. Загальні вимоги
1.1. Агрегати та устаткування сталеплавильних цехів повинні підлягати оглядам, обслуговуванню й ремонтам відповідно до вимог НПАОП 27.1-1.06-08.
1.2. У сталеплавильних цехах капітальні і поточні ремонти агрегатів і устаткування повинні проводитися за розробленими і затвердженими проектами організації робіт. У проектах організації робіт повинні вказуватися заходи щодо забезпечення безпечних умов праці на кожний ремонт і відповідно до чинної нормативної документації повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.
1.3. Відповідно до НПАОП 27.1-1.06-08 перед початком ремонтних робіт усі працівники, що беруть участь у ремонті, повинні бути ознайомлені з проектом організації робіт.
1.4. Вибухові роботи у сталеплавильних цехах повинні провадитися згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів.
1.5. Перед ремонтом печей і конверторів повинні бути облаштовані в необхідних місцях безпечні проходи.
1.6. Люки для проходу працівників по майданчиках і в перекриттях, що не огороджені поручнями, повинні зачинятися кришками з завісами.
1.7. При проведенні ремонту піднімання і переміщення конструкцій, устаткування, деталей, будівельних матеріалів тощо повинні бути механізованими і виконуватися способом, що виключає їх падіння.
Не дозволяється використання газопроводів та їх несучих колон як опор для піднімання вантажів.
1.8. Під час монтажу і демонтажу металевих конструкцій печі не допускається залишати їх у висячому, а також у нестійкому положенні.
Демонтовані конструкції та устаткування повинні укладатися стійко та з дотриманням необхідних проходів.
1.9. При роботі на висоті для перенесення інструменту та металевих деталей працівники зобов'язані користуватися спеціальними сумками.
1.10. Для зберігання запасних деталей і устаткування в цехах повинні бути передбачені склади, обладнані вантажопіднімальними механізмами та під'їзними коліями.
1.11. Для зручності і безпеки робіт у місцях ремонту кранів повинні бути передбачені вантажопіднімальні пристрої.
1.12. Перевірка стану димоходів печей, конверторів, міксерів повинна провадитися під час чергових планово-запобіжних ремонтів цих агрегатів.
1.13. Порядок зламу футеровки сталеплавильних печей, конверторів і міксерів повинен визначатися інструкціями з охорони праці, що розроблені та затверджені на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 і передбачають заходи безпечного ведення робіт.
1.14. Сталеплавильні печі, конвертори й міксери після ремонту повинні бути висушені й розігріті.
Контроль режиму сушіння повинен здійснюватися за допомогою контрольно-вимірювальних приладів.
1.15. Для внутрішнього освітлення печей, конверторів і міксерів, що ремонтуються, допускається використання переносних світильників напругою не більше 12 В.
1.16. Ремонт мульдових візків повинен провадитися на спеціально установлених тупикових коліях, що обладнані міцними загороджувальними бруссями та сигналами зупинки. Допускається ремонт візків на коліях доставки шихти та відкрилка робочого майданчика за умов огородження місць роботи сигналами зупинки, укладання башмаків під колеса крайніх візків і виставлення спостерігача-сигналіста. В усіх випадках ремонту рухомого состава переносні сигнали зупинки повинні установлюватися не ближче 15 м від складу, що ремонтується.
Заміну несправного мульдового візка дозволяється проводити за допомогою електромостового крана особам, що мають права підкранового працівника.
Перед ремонтом або заміною мульдового візка необхідно вимикати тролейні проводи.
2. Ремонти мартенівських і двованних сталеплавильних печей
2.1. З обох боків печі (у розливному і пічному прольотах) на час ремонту повинні бути вивішені попереджувальні плакати про здійснення ремонту печі.
2.2. Після зупинки печі допуск працівників під частини склепіння, стінок і арок повинен провадитися тільки після обвалення кладки, що підлягає заміні.
Перед допуском працівників у робочий простір печі кришки завалочних вікон повинні бути зняті.
2.3. При розбиранні стінок не допускається залишати у висячому нестійкому положенні рами та інші частини арматури печі.
2.4. Перед проведенням вибухових робіт у шлаковиках вертикальні канали та вікна шлаковиків повинні бути закриті.
2.5. Під час зламу склепінь верхньої і нижньої будівлі печі не дозволяється ставати на склепіння.
Перед початком зламу склепіння головок печі працівники із шлаковиків повинні бути виведені.
2.6. Після зламу кладки головок печі до рівня робочого майданчика отвори, що утворюються, повинні бути перекриті або огороджені уздовж кромки робочого майданчика.
2.7. Злам стін вертикального каналу нижче рівня поду кесона можливо провадити тільки після закріплення або зняття кесона.
2.8. Кладка склепінь верхньої і нижньої будівель може здійснюватися тільки після огляду стану і правильності установлення опалубки.
2.9. Проведення ремонтних робіт із перебуванням працівників усередині нагрітого устаткування (печей, регенераторів, шлаковиків, ковшів тощо) допускається при температурі повітря в ньому не вище 40 град.С.
2.10. Знаходження працівників у шлаковиках при відкритих каналах головок печей не допускається.
Видалення шлаку та битої цегли з шлаковиків під час проведення капітальних, середніх і гарячих ремонтів, а також на ходу печі повинно бути механізованим.
2.11. На робочому майданчику перед піччю, що ремонтується, дозволяється розміщувати штабелі цегли, контейнери, коробки з матеріалами, конструкції тощо; при цьому повинні бути вжиті заходи, що виключають під'їзд завалочних машин до розміщених предметів на відстань менше 1,5 м.
Проїзд рухомих складів по мульдових коліях уздовж печі, що ремонтується, допускається за узгодженням з особою, відповідальною за проведення ремонту.
2.12. Під час проведення холодних ремонтів печей повинні провадитися ревізія та ремонт системи випарного охолодження й арматури.
2.13. Заміна рами завалочного вікна повинна провадитися після попереднього вилучення з неї охолодної води. Під час заміни кришок і рам пересування мульдових візків перед піччю не допускається.
2.14. При проведенні гарячого ремонту склепіння печі подача палива в піч повинна бути припинена.
2.15. Не дозволяється проводити заміну шлакових чаш біля печі, що ремонтується, а також інші операції, не пов'язані з ремонтом печі.
2.16. Усі роботи щодо ущільнення печі повинні провадитися тільки з дозволу уповноваженої особи.
Місце роботи при ущільненні повинно освітлюватися переносними світильниками напругою не більше 12 В.
2.17. При запалюванні газу для сушіння печі та при подачі газу в піч після ремонту всі працівники повинні бути відведені від печі в безпечне місце.
3. Ремонти електропечей
3.1. Перед початком холодного ремонту піч повинна бути вимкнена, а на електропідстанції, що живить її, розібрана схема.
Електродотримачі повинні бути надійно закріплені.
3.2. Простір під піччю, що ремонтується, повинен бути огородженим. Отвори між піччю та робочим майданчиком повинні бути перекритими або огородженими.
3.3. Роботи щодо зміни і прибирання футерової печі повинні бути механізованими.
3.4. При виконанні ремонтних робіт для безпечного доступу до окремих частин печі повинні застосовуватися легкі металеві драбини, забезпечені пристроями, що запобігають їх падінню.
3.5. У разі необхідності перебування працівників під контрвантажами механізмів піднімання електродів контрвантажі повинні бути закріплені так, щоб виключалося їх самочинне опускання вниз.
3.6. При холодному ремонті склепіння печі повинно бути знятим або повинно бути установлено огородження, що виключає перебування працівників під склепінням.
4. Ремонти конверторів
4.1. Зупинка конвертора на ремонт у зв'язку зі зносом футеровки повинна провадитися, якщо з'явиться арматурний шар.
4.2. Злам футеровки конвертора повинен бути механізованим.
4.3. Перед початком ремонту футеровки конвертора внутрішня поверхня радіаційної частини підйомного газоходу повинна бути очищеною від охолодей.
4.4. Очищення підйомної частини газоходу (каміна) від охолодей повинно провадитися під керівництвом фахівця.
4.5. Під час ремонту конвертора під газоходом над горловиною його повинно бути облаштоване перекриття для захисту працівників від предметів, що падають з газоходу.
4.6. Кладка футеровки конвертора повинна провадитися з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.
4.7. Під час ремонту футеровки конверторів залежно від умов повинна діяти припливна або витяжна вентиляція.
4.8. Сушіння конверторів повинно здійснюватися у вертикальному положенні.
4.9. Для зняття і установлення днищ повинні застосовуватися спеціальні домкратні візки.
4.10. Під час проведення робіт щодо зміни днищ повинні бути припинені всі інші роботи біля конвертора над отворами поблизу робочого майданчика.
4.11. Для відводу і підводу кришки повітряної коробки повинен бути облаштований механізований пристрій.
4.12. Забивання у днище нових фурм для запобігання їх розколюванню повинно здійснюватися через еластичні надставки.
4.13. Стенд для набивання днищ футерувальною масою повинен бути обладнаний гніздами для того, щоб ставити днища, і переносним горном для нагріву трамбівок.
4.14. Набивання повинно бути механізованим.
4.15. Випал днищ повинен провадитися у спеціальних печах з відводом продуктів згоряння в атмосферу. Двері печей під час випалу днищ повинні закриватися герметично.
4.16. Не дозволяється виконувати ремонтні роботи у конверторі при опущеній фурмі.
5. Ремонти сталерозливних і чавуновозних ковшів
5.1. Ремонт ковшів повинен провадитися у спеціально відведених місцях на стендах, що обладнані майданчиками і сходами з поручнями, або в ремонтних ямах, що забезпечені бортами висотою не менше 0,8 м.
Проміжок між стінками ями та ковшем повинен бути перекритий майданчиками; не допускається застосовувати для цього дошки, що укладаються на борти ями.
5.2. Перед ремонтом з ковшів повинні бути видалені скрап і сміття. Видалення їх повинно бути механізованим і здійснюватися після охолодження ковшів.
При неповній зміні футеровки для прискорення охолодження ковшів допускається обдування їх струменем повітря за допомогою вентилятора. При повній зміні футеровки охолодження ковшів може проводитися заливанням їх водою.
5.3. Ковші, що установлені для ремонту в горизонтальне положення, для запобігання самочинному перекиданню повинні бути закріплені біля бортів спеціальними підставками.
5.4. Злам футеровки та її видалення з ковша повинні бути механізованими.
5.5. Подача цегли для ремонту ковша повинна бути механізованою. При подачі цегли в коробці або бадді працівники повинні бути завчасно виведені з ковша.
5.6. Не дозволяється футерувати ковші з охолодями металу і шлаку на корпусі, а також ті, що мають несправні кожух і цапфи.
Футеровка ковшів, що ремонтуються, повинна провадитися з дотриманням вимог пункту 1.4 глави 1 розділу XVIII цих Правил.
5.7. Під час ремонту ковшів ємністю більше 40 т повинні застосовуватися механізовані підйомні столи.
В окремих випадках ремонт ковшів допускається провадити з риштовання.
5.8. Під час кладки футеровки в ківш повинно подаватися повітря, яке в зимовий час слід підігрівати.
5.9. Після ремонту ковші повинні бути ретельно просушені по всій товщині кладки.
Сушіння ковшів повинно здійснюватися коксовим або природним газом чи мазутом у спеціальних місцях, що обладнані витяжними пристроями згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів.
| В.о. начальника управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду | П.І.Пошкурлат |