• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Підприємства чорної металургії. Державні санітарні правила. ДСП 3.3.1.038-99

Державна санітарно-епідеміологічна служба, Міністерство охорони здоровя України  | Правила, Перелік від 01.12.1999 № 38
Реквізити
  • Видавник: Державна санітарно-епідеміологічна служба, Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Правила, Перелік
  • Дата: 01.12.1999
  • Номер: 38
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна санітарно-епідеміологічна служба, Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Правила, Перелік
  • Дата: 01.12.1999
  • Номер: 38
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Головного
державного санітарного
лікаря України
01.12.1999 N 38
Підприємства чорної металургії Державні санітарні правила ДСП 3.3.1.038-99
(Видання офіційне)
1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Нормативний документ поширюється на всіх осіб, що виконують роботу з проектування, реконструкції та експлуатації підприємств чорної металургії.
1.1. "Санітарні правила обов'язкові при проектуванні нових, а також реконструкції та експлуатації діючих підприємств чорної металургії і поширюються на виробництва коксохімічне, агломерату та залізорудних окотишів, доменне, феросплавне, сталеплавильне, прокатне, трубне, метизне, залізних порошків, вогнетривів, по переробці вторинних чорних металів, по ремонту металургійних печей та агрегатів.
1.2. Діючі галузеві правила безпеки, інструкції та інші документи в частині регламентації санітарних вимог щодо охорони здоров'я працюючих повинні бути приведені у відповідність до даних санітарних правил.
1.3. Додержання цих правил є обов'язковим на території України для всіх юридичних та фізичних осіб, незалежно від форм власності, що приймають участь у проектуванні, будівництві та експлуатації будівель та споруд, а також що виготовляють матеріали, вироби та контролюють будівництво і виготовлення продукції.
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
- Закон України "Про охорону праці". Постанова ВР України від 14.10.1994 р.
- Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". Настанова ВР України від 25.06.1991 р.
- Закон України "Про охорону атмосферного повітря". Постанова ВР України від 16.10.1992 р.
- Наказ МОЗ України від 31.03.1994 р. N 45 "Про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій".
- СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленых предприятий. Нормы проектирования".
- СН 245-71 "Санитарные норми проектирования промылешленых объектов".
- СП N 1042-73 "Санитарные правила организации технологических требований к производственному оборудованию".
- СН-181-70 "Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий".
- СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха".
- СНиП II-А-9-71 "Правила устройства електропроводок".
- СНиП 3.05.06-85 "Электротехнические устройства".
- ДСН N 3.3.6.037-99 "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку".
- СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий".
- "Санитарные правила по устройству и оборудованию кабин машинистов кранов" N 1520-76.
- СНиП II-М-3-68 "Вспомогательные здания и помещения промышленных предприятий. Нормы проектирования".
- СН 369-74 "Указания по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий".
- ДБН В.1.4-0.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві".
- ДБН В. 1.4-2.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва."
- СН-202-81 "Инструкция о составе, порядке разработки, согласования и утверждения проектов и смет на строительство предприятий, зданий и сооружений".
- СН-203-62 "Указания по проектированию электрического освещения производственных помещений".
- СНиП Н-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования".
- ДСН N 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми загальної та локальної вібрації".
- ДСН N 3.3.6.042-99 "Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень".
- ОСП 72/87 "Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений".
- НРБУ-97 від 01.12.97 N 62 "Норми радіаційної безпеки України".
- "Санитарные правила устройства и эксплуатации радиоизотопных приборов" N 1946-78.
- "Санитарные норми и правила при работе с источниками электромагнитных полей високих, ультравысоких и сверхвысоких частот" N 848-70.
- "Санитарные правила при сварке, наплавке и резке металла" N 1009-73.
- СН 4557-88 "Санитарные норми ультрафиолетового излучения в производственных помещениях".
- СП 4053-85 "Санитарные правила по устройству и эксплуатации оборудования для плазменной обработки материалов".
- СП 991-72 "Санитарные правила при окрасочных работах с применением ручних распылителей".
- ДСП 3.31.002-98 "Державні санітарні правила для підприємств по виробництву зварювальних матеріалів".
- Санитарные норми и правила охраны поверхностных вод от загрязнения N 4630-88.
- СП 1746-77 "Санитарные правила проекирования, строительства и эксплуатации полигонов захоронения промышленных отходов, которые не утилизируются".
- СП 3183-84 "Порядок накопления, транспортировки, обезвреживания и зяхоронения токсичных промышленных отходов".
- ГОСТ 12.006-84 "Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности".
- ГОСТ 12.003-84 "ССБТ. Работы электросварочных. Общие требования безопасности".
- ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".
- ГОСТ 12.3.004-75 "Термическая обработка металла. Общие требования безопасности".
- ГОСТ 12.1.005-88 "Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования".
- ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями".
- ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества атмосферного воздуха".
- Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей.- М.: Атомиздат.-1975.
- "Инструкция по санитарному содержанию помещений и оборудования промышленных предприятий" N 658-66.
- "Положение о санитарной лаборатории на промышленном предприятии" N 822-69.
- "Контроль содержания вредных веществ в воздухе рабочей зоны". Методические рекомендации N 3936-85.
- Методичні вказівки "Санітарно-хімічні дослідження при здійсненні санітарного контролю за станом повітря робочої зони".
- Методические указания по исследованию выбросов канцерогенных углеводородов в атмосферу от коксохимического производства.-КНИИОКГ.-К.- 1978.
- Методические указания по отбору проб из объектов внешней среды и подготовке их для последующего определения канцерогенных полициклических ароматических углеводородов N 1424-76.
- Методические указания по качественному и количественному определению канцерогенных ароматических углеводородов в продуктах сложного состава N 1423-76.
- Правила санитарной охраны прибрежных вод морей N 1210-74.
- РД 52.04-186-89 "Руководство по контролю-загрязнения атмосферы".
3. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
3І3 - засоби індивідуального захисту;
МБЛЗ - машина безперервного лиття заготівок;
УДСК - установка доводки сталі у ківш;
УПВС - установка порційного вакуумування сталі;
ГДК - гранично допустима концентрація;
ГДВ - гранично допустима величина;
ОБРВ - орієнтовно безпечний рівень впливу;
УСГК - установка сухого гасіння коксу;
ПРН - природні радіонукліди.
4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1. Дані "Санітарні правила" підготовлені для забезпечення санітарних вимог щодо охорони здоров'я працюючих на підприємствах чорної металургії відповідно до законів України: "Основи законодавства України про охорону здоров'я", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про охорону праці", "Про охорону атмосферного повітря", "Про охорону навколишнього середовища".
4.2. Промислова площадка та генеральний план підприємств чорної металургії повинні відповідати главі СНІП щодо проектування генеральних планів промислових підприємств і "Санитарным нормам проектирования промышленных предприятий".
4.3. Виробничі процеси та обладнання, а також транспортування і складування сировини та матеріалів повинні відповідати вимогам "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию".
4.4. Виробничі приміщення повинні відповідати вимогам глави СНІП щодо проектування приміщень виробничих підприємств.
4.5. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони та об'єктах навколишнього середовища (атмосферному повітрі, воді та грунті) не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації, затверджені МОЗ України.
4.6. Внутрішні поверхні приміщень, конструкцій та поверхонь металургійного обладнання слід фарбувати відповідно до чинних "Указаний по проектированию цветной отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий".
4.7. Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря повинні відповідати вимогам глави СНІП щодо проектування опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, а також розділів 5, 6 і 21 даних Правил.
4.8. Проектування, реконструкція та експлуатація освітлювальних установок повинні проводитися відповідно до вимог глави СНІП щодо проектування природного та штучного освітлення, Правил обладнання електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Інструкцій щодо проектування силового та освітлювального електрообладнання промислових підприємств і розділу 7 даних Правил.
4.9. Захист від шуму повинен відповідати вимогам глави СНІП щодо проектування захисту від шуму, а також розділу 8 даних Правил.
4.10. Водопостачання та каналізація повинні відповідати вимогам "Санитарных норм проектирования промышленных предприятий", главам СНІП щодо проектування водопостачання та каналізації.
4.11. Пульти керування повинні бути максимально віддалені від джерел тепловиділення з урахуванням забезпеченості хорошої видимості об'єкта, що контролюється. Пульти керування, які є постійним робочим місцем, повинні розташовуватись в окремих приміщеннях або кабінах, забезпечених кондиціонованим повітрям, а в окремих випадках звукоізольованих та захищених спеціальним загартованим силікатним або органічним склом.
4.12. Кабіни кранів повинні відповідати вимогам "Санитарных правил по устройству и оборудованию кабины машиннистов кранов".
4.13. Конвеєрні галереї слід проектувати опалювальними: за вимогами: технологічного процесу та експлуатації обладнання; при наявності постійних робочих місць, при необхідності вологого пилоприбирання.
Конвеєри повинні обладнуватись аспіраційними пристроями у вузлах перевантажень, а при транспортуванні матеріалів, які мають підвищені пилоутворюючі властивості (тонкоподрібнені, нагріті і т. ін.; наприклад, поворот агломерату, вапно і т. ін.) на всьому протязі конвеєра.
Пилоприбирання в конвеєрних галереях слід передбачати в залежності від транспортованих матеріалів:
- сухе, механічне за допомогою пилоприбиральних вакуумних машин і пневмотранспортом - при транспортуванні неподрібленних матеріалів, які не є джерелами пилоутворення;
- вологе - що змінне при транспортуванні нагрітих подрібнених, а також холодних тонкоподрібнених матеріалів, які мають підвищені пилоутворюючі властивості.
4.14. Санітарне утримання та прибирання виробничих приміщень повинно проводитись відповідно до "Инструкции по санитарному содержанию помещений и оборудования промышленных предприятий".
4.15. Споруди та приміщення санітарно-побутового призначення, громадського харчування, охорони здоров'я, культурного обслуговування, управлінь, конструкторських бюро, учбових занять та громадських організацій повинні відповідати вимогам глави СНІП щодо проектування ж допоміжних приміщень промислових підприємств.
4.16. Працюючі повинні забезпечуватись комплектами спецодягу (не менше 2-х), спецвзуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до чинних нормативів, а також індивідуальним взуттям для купання у душовій.
Прання, ремонт та знешкодження спецодягу повинні проводитись централізовано. Виносити спецодяг за територію підприємства та прати його у домашніх умовах забороняється.
На виробництвах, де можливе забруднення спецодягу пилом, повинні передбачатися пристрої для його знепилення, які виключають надходження пилу до навколишнього середовища, а також до внутрішньої поверхні спецодягу та шкіри працюючих.
4.17. Працюючі на підприємствах чорної металургії повинні проходити періодичні медичні огляди, а ті, що влаштовуються на роботу або переходять на іншу роботу на тому ж підприємстві, - попередні медичні огляди відповідно до діючого Наказу МОЗ України.
4.18. Виробничі дільниці повинні забезпечуватися аптечками з набором необхідних медикаментів. Всі робітники та інженернотехнічні працівники повинні бути навчені прийомам надання першої медичної допомоги.
4.19. Санітарна охорона навколишнього середовища в районах розміщення підприємств чорної металургії здійснюється відповідно до закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (1994 р.), "Санитарных норм проектирования промышленных предприятий СН 245-71", "Указаний по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий СН 369-74", а також з урахуванням вимог розділів 22, 23, 24 даних Правил.
4.20. Розміри санітарно-захистної зони повинні встановлюватися відповідно до класифікації виробництв за "Санитарными нормами проектирования промышленных предприятий СН 245-71" при підтвердженні її достовірності математичним прогнозом згідно з "Указаниями по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий СН 369-74" з урахуванням реальних санітарних умов (фонове забруднення, особливості метеоумов і рельєфу, розміщення селітебної території).
4.21. Вибір земельної ділянки для нових підприємств проводиться відповідно до "Инструкции о составе, порядке разработки, согласования и утверждения проектов и смет на строительство предприятий, зданий и сооружений СН 202-81".
4.22. Проект на будівництво нових, реконструкцію та розширення діючих підприємств повинен вміщувати матеріали щодо захисту навколишнього природного середовища, які передбачають заходи по забезпеченню додержання гігієнічних норм та правил щодо санітарної охорони атмосферного повітря, води водоймищ і грунту від забруднення стічними водами, шкідливими промисловими викидами в атмосферу, промисловими відходами та покидьками.
Склад та вміст матеріалів щодо захисту навколишнього середовища встановлюється згідно з діючим законодавством та нормативними актами.
4.23. Порядок, реєстрація, облік і направлення обліково-звітної та оперативної інформації про результати лабораторних досліджень повинні проводитись відповідно до "Положення о санитарной лаборатории на промышленном предприятии".
5. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОВІТРООБМІНУ
5.1. Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря повинні забезпечувати параметри мікроклімату та чистоту повітря відповідно до розділу 6 данних Правил.
5.2. Параметри мікроклімату, що нормуються, та чистота повітря повинні досягатися, у першу чергу, технологічними та будівельними заходами: застосуванням досконалої технології, герметизацією обладнання та оснащенням його вмонтованими відсмоктувачами, теплоізоляцією та екрануванням джерел конвективного і променистого тепла, притисненням пилу водою та піною у місцях його утворення, раціональним плануванням виробничих приміщень.
5.3. Видалення шкідливих речовин з приміщень повинно здійснюватися ефективною місцевою механічною вентиляцією з очисткою викидів.
5.4. Повітроводи припливних систем, які проходять поблизу гарячого технологічного обладнання та інших джерел тепловиділення, повинні мати теплову ізоляцію, що забезпечує збереження температури повітря, яка нормується, у робочій зоні приміщення, що обслуговується.
5.5. Відомості про реконструкцію, ремонт вентиляційних установок та результати перевірки їх роботи слід регулярно відображати в спеціальних експлуатаційних журналах. Експлуатація та контроль за роботою аерації, вентиляційних, опалювальних, газо- та пилоочисних установок здійснюється відповідно до спеціально розроблених інструкцій.
6. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО МІКРОКЛІМАТУ
6.1. Даний розділ регламентує нормативні величини оптимальних і допустимих показників мікроклімату виробничих приміщень і включає основні вимоги до засобів і способів нормалізації мікроклімату, методів вимірювання та оцінки.
6.2. Мікрокліматичні умови виробничих приміщень повинні характеризуватися такими показниками:
- температура повітря;
- відносна вологість повітря;
- швидкість руху повітря;
- інтенсивність теплового (інфрачервоного) випромінення;
- температура поверхні.
6.3. За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичні умови поділяються на оптимальні та допустимі.
6.4. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови встановлюються для робочої зони виробничих приміщень у відповідності з "Державними санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень" з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості допустимі та оптимальні значення мікроклімату оцінюють для найбільш численної групи працівників. Величини показників мікроклімату у робочій зоні наведені в табл. 1, 2, а пояснення до них в п. 6.5. і 6.6..
6.5. Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць (табл. 1).
6.5.1. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та по горизонталі, а також протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури для даної категорії робіт, вказаних у табл. 1.
6.5.2. Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога, стеля), технічних пристроїв (екрани і т. ін.), зовнішніх поверхонь технологічного обладнання, захисних пристроїв не повинна виходити більш ніж на 2 град.С за межі оптимальних величин температури повітря для даної категорії робіт, вказаних у табл. 1.
Таблиця 1
Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
Період рокуКатегорія
робіт
Температура
повітря,
град.С
Відносна
вологість,%
Швидкість
руху, м/с
Холодний період
року
Легка Iа
Легка Iб
Середньої
важкості
IIа
Середньої
важкості
IIб
Важка III
22-24
21-23


9-21


17-19
16-18
60-40
60-40


60-40


60-40
60-40
0,1
0,1


0,2


0,2
0,3
Теплий період
року
Легка Iа
Легка Iб
Середньої
важкості
IIа
Середньої
важкості
IIб
Важка III
23-25
22-24


21-23


20-22
18-20
60-40
60-40


60-40


60-40
60-40
0,1
0,2


0,3


0,3
0,4
6.5.3. При виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційним напруженням, у кабінах, на пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні витримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря 22-24 град.С, відносна вологість 40-60%, швидкість руху повітря не більш 0,1 м/с).
6.6. Допустимі мікрокліматичні умови.
Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю неможливо забезпечити оптимальні величини мікроклімату.
6.6.1. Величини, які характеризують допустимі мікрокліматичні умови, встановлюються для постійних та непостійних робочих місць, наведені в табл. 2.
6.6.2. Зміна температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинна бути вище 3 град.С для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни не повинна виходити за межі допустимих температур для даної категорії робіт, вказаних у табл. 2.
6.6.3. Температура внутрішніх поверхонь приміщень (стіни, підлога, стеля), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його захисних пристроїв (екранів і т. ін.) не повинна виходити за межі допустимих величин температури повітря для даної категорії робіт, вказаних у табл. 2.
6.7. Теплове (інфрачервоне) опромінення.
Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів інсоляції від засклених огороджень не повинна перевищувати 35,0 Вт/кв. м - при опроміненні 50% та більше поверхні тіла, 70 Вт/кв. м - при величині опроміненої поверхні від 25 до 50% та 100 Вт/кв. м - при опроміненні не більше 25% поверхні тіла працюючого без індивідуальних засобів теплозахисту.
6.7.1. При наявності відкритих джерел випромінення (нагрітий метал, скло, відкрите полум'я) допускається інтенсивність опромінення до 140,0 Вт/кв. м. Величина опромінюваної площі не повинна перевищувати 25% поверхні тіла працюючого; при обов'язковому використанні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).
6.7.2. При наявності відкритих джерел випромінювання температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року, а на непостійних - верхніх меж допустимих значень для постійних робочих місць.
6.8. У виробничих приміщеннях, які розташовані в районах з середньою максимальною температурою найбільш жаркого місяця вище 25 град.С, допускаються і зідхилення від величин показників мікроклімату, вказаних в табл. 2, для даної категорії робіт, але не більш, ніж на 3 град.С. При цьому швидкість руху повітря повинна бути збільшена на 0,1 м/с, а відносна вологість повітря знижена на 5% при підвищенні температури на кожний градус вище верхньої межі допустимих температур повітря, вказаних у табл. 2.
Період
року
Категорія
робіт
Температура, град.СВідносна вологі-
сть, % на робо-
чих місцях не-
постійних
Швидкість
руху, м/с
на робочих
місцях
непостійних
Верхня межаНижня межа
на
постійних
робочих
місцях
на
непостійних
робочих
місцях
на
постійних
робочих
місцях
на
непостійних
робочих
місцях
Холодний
період
року
Легка Iа
Легка Iб
Середньої
важкості
IIа
Середньої
важкості
IIб
Важка III
25
24


23


21
19
26
25


24


23
20
21
20


17


15
13
18
17


15


13
12
75
75


75


75
75
не більше 0,1
не більше 0,2


не більше 0,1


не більше 0,4
не більше 0,5
Теплий
період
року
Легка Iа
Легка Iб
Середньої
важкості
IIа
Середньої
важкості
IIб
Важка III
28
28


27


27
26
30
30


29


29
28
22
21


18


15
15
20
19


17


15
13
55 при 28 град.С
60 при 27 град.С


65 при 26 град.С


70 при 25 град.С
75 при 24 град.С
і нижче
0,2-0,1
0,3-0,1


0,4-0,2


0,5-0,2
0,6-0,5
6.9. У районах з підвищеною відносною вологістю зовнішнього повітря допускається в теплий період року на постійних і непостійних робочих місці підвищувати відносну вологість, але не більш ніж на 10% відносно допустимих величин, вказаних у табл. 2.
6.10. У виробничих приміщеннях, в яких не можна встановити допустимі величини мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або економічно обгрунтовану недоцільність передбачаються заходи щодо захисту від можливого перегрівання та охолодження, вказані у розд. 6.11.
6.11. Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється з: допомогою комплексу засобів та способів, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та інші заходи колективного захисту. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту, медико-біологічні тощо.
6.12. Параметри мікроклімату, що нормуються, на робочих місцях повинні бути досягнені, у першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них обладнання з тепло-, холодо- та вологовиділенням. Для зменшення термічних навантажень на працюючих передбачається максимальна механізація, автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами і обладнанням.
6.13. У приміщеннях із значними площами засклених поверхонь передбачаються заходи щодо захисту від перегрівання при попаданні прямих сонячних променів у теплий період року та від радіаційного охолодження в холодний (орієнтація віконних прорізей на схід-захід, улаштування жалюзі та ін.). При температурі внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій, засклення нижче або вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менше 1 м.
6.14. У виробничих приміщеннях з надлишком тепла необхідно використовувати природну вентиляцію (аерацію). Аераційні ліхтарі та шахти розташовують безпосередньо над основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або неефективності аерації необхідно встановлювати механічну загальнообмінну вентиляцію.
При наявності одиничних джерел тепловипромінення необхідно устатковувати обладнання місцевої витяжної вентиляції у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін.
6.15. У замкнутих і невеликих за об'ємом приміщеннях (кабіни кранів, пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт необхідно використовувати системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та обсягу повітря, що подається.
6.16. При наявності джерел тепловипромінювання слід вживати комплекс заходів щодо теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисних пристроїв.
У залежності від принципу дії теплозахисні засоби поділяються на:
- тепловідбивні - металеві листи (сталь, залізо, алюміній, цинк, поліровані або покриті білою фарбою тощо) одинарні або подвійні; загартовані стекла з плівковим; покриттям; металізовані тканини, склотканини, плівковий матеріал та ін.;
- тепловбираючі - сталеві та алюмінієві листи або коробки із теплоізоляцією із азбестового картону, шамотної цегли, повсті, вермикулітових плит та ін. теплоізоляторами; сталева сітка (одинарна або подвійна із загартованими силікатними стеклами); стекла загартовані силікатні, органічні та ін.;
- тепловідвідні - екрани водоохолоджувальні (з металевого листа або сітки з водою, що стікає), водяні завіси та ін.;
- комбіновані.
У залежності від особливостей технологічних, процесів слід застосовувати прозорі, напівпрозорі і непрозорі екрани. Вибір теплозахисних засобів обумовлюється інтенсивністю та спектральним складом випромінювання, а також умовами технологічного процесу.
Теплозахисні екрани повинні забезпечувати нормовані величини опромінення робітників; бути зручними в експлуатації, не ускладнювати огляд, чищення та змазування агрегатів; гарантувати безпечну роботу з ним; мати міцність, легкість виготовлення та монтажу; мати достатньо тривалий термін експлуатації; у процесі експлуатації зберігати ефективні теплозахисні властивості.
6.17. При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовуються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук.
В залежності від призначення передбачаються такі ЗІЗ:
- для постійної роботи в гарячих цехах - спецодяг (костюм чоловічий суконний), а при ремонті гарячих печей та агрегатів - автономна система індивідуального охолодження в комплексі з суконним костюмом;
- при аварійних роботах - тепловідбивний комплект з металізованої тканини;
- для захисту ніг від теплового випромінення, іскор і бризок розплавленого металу, контакту з нагрітими поверхнями - взуття шкіряне спеціальне для працюючих у гарячих цехах;
- для захисту рук від опіків - вачеги, рукавиці сукняні, брезентові, комбіновані з надолонниками з шкіри та спилка;
- для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок металу - повстяний капелюх, захисна каска з підшоломником, каски текстолітові або з полікарбонату;
- для захисту очей та обличчя - теплозахисний щиток сталевара, з приладнаним до нього захисними окулярами із світлофільтрами, маски захисні з прозорим екраном, окуляри захисні козиркові зі світлофільтрами.
Спецодяг повинен мати захисні властивості, які виключають можливість нагріву його внутрішніх поверхонь на будь-якій ділянці до температури ЗІЗ град.К (40 град.С) відповідно до спеціальних ДСТів.
6.18. У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливе встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінення працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обгрунтовану недоцільність, використовуються обдування, душування, водоповітряне душування та ін.
При тепловому опроміненні від 140 до 350 Вт/кв. м необхідно збільшувати на постійних робочих місцях швидкість руху повітря на 0,2 м/с більше за нормовані величини, а при тепловому опроміненні, що перевищує 350 Вт/кв. м, доцільно застосовувати повітряне душування робочих місць (табл. З).
6.19. Для профілактики перегрівання працюючих в умовах мікроклімат, що нагрівається, повинен бути організований раціональний режим праці та відпочинку.
При мікрокліматичних умовах, що перевищують допустимі параметри, внутрішньозмшний режим праці та відпочинку організовують за рахунок тривалості робочого часу з подальшим регламентуванням перерв кожної години:
- при температурі повітря, що перевищує допустимий рівень, тривалість і регламентованих перерв становить не менш 10% робочого часу на кожні 2 град.С перевищення;
Таблиця З
Температура та швидкість руху повітря при повітряному душуванні
Катего-
рія
робіт
Температура
повітря в
робочій
зоні,
град.С
Швидкість
і руху
повітря і
м/с
Температура повітря в стру-
мені, що душуе (град.С) при
інтенсивності теплового
опромінення, (Вт/кв.м)
350700140021002800
Легка
Iа, Iб
до 281
2
3
3,5
28
-
-
-
24
28
-
-
21
26
28
21
16
24
26
27
-
20
24
25
Серед-
ньої
важкості
IIа, IIб
до 27127

28
-
-
22

24
27
28
-

21
24
25
-

16
21
22
-

-
18
19
Важкадо 262
3
3,5
25
26
-
19
22
23
16
20
22
-
18
20
-
17
19
- при поєднанні температури повітря, що перевищує допустимий рівень, з відносною вологістю, яка перевищує 75%, тривалість регламентованих перерв рекомендується встановлювати не менше 20% робочого часу;
- при інтенсивності теплового опромінення понад 350 Вт/кв.м та опроміненні понад 25% поверхні тіла з використанням засобів індивідуального захисту тривалість безперервної роботи і регламентованих перерв та сумарне опромінення протягом зміни встановлюється відповідно до даних, наведених у табл. 4.
6.20. При проведенні ремонтних робіт у внутрішніх об'ємах виробничого устаткування та агрегатів (печах, ковшах, регенераторах і т. ін.) з температурою до 40 град.С і температурою огороджень до 45 град.С необхідно проводити інтенсивне охолодження робочої зони з використанням зрошення водою та вентиляцією, а також додержуватися режиму праці та відпочинку відповідно до табл. 5.
6.21. Повинно бути обладнано приміщення з оптимальним мікрокліматом (кімнати, кабіни, бокси з кондиціонерами та обладнаннями радіаційного охолодження) для відпочинку на час регламентованих перерв, прийому їжі і т. ін. - з метою профілактики перегрівань.
6.22. Для профілактики порушень водно-сольового балансу у тих, хто працює в умовах мікроклімату, що нагрівається, необхідно забезпечувати компенсацію рідини, солей (натрій, калій, кальцій та ін.), мікроелементів (магній, мідь, цинк, йод та ін.), розчинних в рідині вітамінів, які виділяються з організму разом з потом.
6.23. Повинні проводитися попередні (при прийомі на роботу) та періодичні медичні огляди в процесі виконання робіт відповідно до діючих наказів МОЗ України.
Таблиця 4
Допустима тривалість безперервного інфрачервоного опромінення та регламентованих перерв протягом години
Інтенсивність ІЧ
опромінення,
Вт/кв. м
Тривалість
безперервних
періодів
опромінення, хв
Тривалість
перерв, хв
Сумарне
опромінення
протягом зміни, %
350,020,08,0до 50
700,015,010,0до 45
1050,012,012,0до 40
1400,09,013,0до 30
1750,07,014,0до 25
2100,05,015,0до 15
2450,03,512,0до 15
6.24. Для попередження можливого переохолодження працюючих у холодний період у приміщеннях, де на робочих місцях мікрокліматичні умови нижче допустимих величин, слід обладнувати повітряні або повітряно-теплові завіси біля воріт, технологічних та інших отворів у зовнішніх стінах, а також тамбури-шлюзи;
- виділяти спеціальні місця для обігріву, обладнувати їх засобами для швидкого та ефективного обігрівання верхніх і нижніх кінцівок (локальний променево-контактний обігрів і т. ін.);
- встановлювати внутрішньозмінний режим праці та відпочинку, що передбачає можливість перерв для обігріву;
- забезпечувати працюючих засобами індивідуального захисту (одяг, взуття, рукавиці) відповідно до вимог ДСТу.
Таблиця 5
Тривалість періодів роботи та відпочинку при проведенні ремонтних робіт
Температура
повітря, град.С
Тривалість одноразових періодів
(хв)
Співвідношення
часу роботи та
відпочинку
роботавідпочинок
28
30
32
34
36
38
40
36
34
32
30
28
26
24
24
25
26
27
28
29
30
1,5
1,35
1,20
1,10
1,00
0,90
0,80
6.25. Вимірювання параметрів мікроклімату проводиться на робочих місцях і в робочій зоні на початку, в середені та кінці робочої зміни, при коливаннях мікрокліматичних умов, пов'язаних з технологічним процесом та іншими причинами, вимірювання необхідно здійснювати з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом робочої зміни.
6.26. Вимірювання повинні здійснюватися не менше 2 разів на рік (теплий та холодний періоди року), а також при прийманні до експлуатації нового технологічного устаткування, при внесенні технічних змін в конструкцію діючого устаткування, організації нових робочих місць тощо.
Проводячи вимірювання в холодний період року температура зовнішнього повітря не повинна бути вищою за середню розрахункову температуру, що приймається для опалення та кондиціонування за оптимальними та допустимими параметрами.
6.27. Вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях виконується на висоті 0,5-1,0 м (робота сидячи) від підлоги, 1,5 м від підлоги (робота стоячи).
6.28. У приміщеннях з великою щільністю робочих місць при відсутності і джерел тепловиділення, охолодження та вологовиділення вимірювання слід проводити в зонах, що рівномірно розподілені по всьому приміщенню. При цьому в приміщеннях з площею до 100 кв. м повинно бути не менше 4-х зон, що оцінюються, а з площею до 400 кв. м - не менше 8-ми. У приміщеннях з площею понад 400 кв. м і кількість дільниць визначається відстанню між ними, яка не повинна перевищувати 10 м.
6.29. При наявності джерел інфрачервоного випромінювання вимірювання повинно здійснюватися через кожні 30-45 град. по колу робочого місця для визначення максимального опромінення. При цьому приймач приладу розміщують перпендикулярно падаючому потоку енергії.
6.30. Температура та відносна вологість повітря повинні вимірюватися приладами, заснованими на психометричних принципах. Можливе використання тижневих і добових термографів і гігрографів.
6.31. Швидкість руху повітря слід вимірювати анемометрами ротаційної дії. Малі величини швидкості руху повітря (менше 0,3 м/с), особливо при наявності різноспрямованих потоків, вимірюються електроанемометрами, циліндричними або кульковими ататермометрами.
6.32. Температура поверхонь огороджуючих конструкцій (стін, стелі підлоги) або обладнання (екранів і т. ін.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування повинна вимірюватися приладами, заснованими на принципі термоелектричного ефекту.
6.33. Інтенсивність теплового опромінення слід вимірювати приладами з чутливістю в інфрачервоному діапазоні, що засновані на принципі термофотоелектричного та ін. ефектів, або визначати розрахунковим методом за температурою джерела.
6.34. Діапазон вимірювання та допустима похибка повинна відповідати вимогам таблиці 6.
Таблиця 6
Вимоги до випромінювання приладів
NN ппВимірювані
величини
Діапазон
вимірювань
Допустима
похибка
Рекомендовані
прилади
1.Температура
повітря,
град.С
-30 до +50+-0,1Аспіраційний
психрометр із
ртутними
термометрами
2.Відносна
вологість
повітря, %
від 15
до 100
+-5,0Ті ж самі та
записуючі
гігрографи
3.Температура
поверхні,
град.С
-30 до 100+-1,0Електротермомет-
ри, термопари
т. ін.
4.Швидкість руху
повітря, м/с
0,1-0,5
0,6-5,0
+-0,1
+-0,2
Анемометри
ротаційної дії
5.Інтенсивність
інфрачервоного
опроміннюваня,
Вт/кв.м
10,0-20000,0+-10%Актинометри,
термостовбці,
радіометри зі
спектральною
чутливістю
в діапазоні
0,30-20,0 мкм
6.35. Параметри оцінюються; - як оптимальні, якщо середнє значення та результати не менше 2/3 вимірювань знаходяться в межах оптимальних величин (табл. 1) і результати всіх вимірів - в межах допустимих величин (табл. 2);
- як допустимі, якщо середнє значення та результати не менше 2/3 вимірювань знаходяться в межах допустимих величин (табл. 2);
- як такі, що не відповідають Санітарним нормам, якщо середнє значення та результати більше 2/3 вимірювань не відповідають допустимим величинам.
7. ВИМОГИ ДО ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ
7.1. Штучне освітлення слід виконувати переважно за системою загального освітлення з рівномірним або локалізованим розміщенням світильників. Локалізоване розміщення світильників слід застосовувати при наявності у цехах високого обладнання, при розташуванні робочих місць у вертикальній площині, при затіненні робочих місць елементами або корпусом працюючого обладнання (наприклад, в ливарних дворах доменних печей, шихтових дворах сталеплавильних цехів, у прогонах методичних печей та станів прокатних цехів, у прогонах агрегатів безперервного відпалювання, травлення та ін.).
7.2. Величини освітленості, допустимі значення показника осліпленості та коефіцієнта пульсації для виробничих приміщень і робочих місць, аварійне освітлення в цехах і на дільницях, а також значення коефіцієнта запасу та строки очистки освітлювальної арматури від забруднення повинні відповідати нормам та показникам штучного освітлення.
7.3. Підйомні крани, повинні обладнуватися підкрановим освітленням, яке виконується лампами розжарювання або ДРЛ, що забезпечують ліквідацію затінення, яке створює конструкція крана.
7.4. При ремонті металургійних печей та агрегатів повинно забезпечуватися переносне освітлення відповідно до вимог "Указаний по проектированию электрического освещения производственных помещений".
7.5. Для загального освітлення виробничих приміщень слід приймати переважно газорозрядні джерела світла типу ДГЛ та ДП. Для освітлення машинних залів, постів керування та контролю за виробничими процесами, диспетчерських пунктів та ін. слід застосовувати люмінісцентні лампи типу ЛБ. Для освітлення місць контролю, де необхідна точна кольоропередача (наприклад при огляді, контролі та сортуванні металу за кольорами мінливості та кольору захисного покриття), слід застосовувати люмінісцентні лампи типу ЛДТД, ЛХБ. Лампи розжарювання слід застосовувати переважно:
- для місцевого освітлення;
- для освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей;
- у вибухонебезпечних та інших приміщеннях з важкими умовами середовища.
7.6. У цехах з автоматизованим технологічним процесом (наприклад, цвяхові, шурупні) слід передбачати можливість включення додаткових світильників; загального та місцевого освітлення, які забезпечують необхідні рівні освітленості при проведенні ремонтно-налагоджувальних робіт.
7.7. При обладнанні загального та місцевого освітлення робочих місць контролю поверхні листів білої жесті, труб з нержавіючої сталі, у відділеннях, обробки дроту і т. ін. слід застосовувати засоби щодо обмеження відбитої блискості.
7.8. Евакуаційне освітлення слід передбачати відповідно до вимог глави СНіП щодо проектування природного та штучного освітлення.
7.9. Вимірювання освітленості і перевірка інших вимог норм повинні проводитись при здаванні освітлювальної установки в експлуатацію не рідше двох разів на рік під час експлуатації.
7.10. Для забезпечення нормальної експлуатації освітлювальних установок необхідно мати світлотехнічні майстерні із засобами підйому для ремонту та очищення освітлювальних приладів.
7.11. Зіпсовані газорозрядні лампи повинні зберігатися відповідно де "Правил технической экеплуатации электроустановок потребителей".
8. ВИМОГИ ДО ЗАХИСТУ ВІД ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ
8.1. При розробці технологічних процесів, проектуванні, виготовленні ті експлуатації машин, промислових будівель та споруд, організації робочого міст необхідно застосовувати заходи щодо зниження шкідливої дії вібрації та шуму на працюючих шляхом:
- використання віброшумобезпечних машин та обладнання;
- зниження рівнів вібрації та шуму на шляхах їх розповсюдження засобами віброшумоізоляції та віброшумопоглинання;
- використання колективних та індивідуальних засобів захисту від вібрації та шуму.
8.2. У паспортах на машини та обладнання, які генерують підвищені рівні вібрації та шуму, повинні бути указані їх вібраційні та шумові характеристики.
8.3. Обов'язкове проведення вхідного та післяремонтного контролю вібраційних і шумових характеристик.
8.4. Для контролю вібраційних і шумових характеристик машин та обладнання на виробництвах повинні бути організовані спеціальні дільниці з і необхідним обладнанням та приладами, виділені штатні робітники.
8.5. Використовувати машини та обладнання, які генерують вібрацію і шум, потрібно тільки згідно з їх призначенням, вказаним у нормативно-технічній документації.
8.6. Якщо у паспортах на машини та обладнання вказані технічнодосяжні вібраційні та шумові характеристики, для забезпечення допустимого вібраційного та шумового навантаження на робітників потрібно вжити заходи, вказані в інструкції (керівництві) по експлуатації.
8.7. Вібраційне та шумове навантаження, що отримують робітники, не повинно перевищувати допустимого регламентованого "Державними санітарними нормами загальної та локальної вібрації" та "Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку"
8.8. Контроль за вібраційним та шумовим навантаженням на робітників повинен проводитись не менше 1 разу на рік.