Про деякі питання забезпечення сплати митних платежів

Відповідно до частини восьмої статті 305, частини третьої статті 307, частини шостої статті 310 глави 44, частини третьої статті 315, частини четвертої статті 315-5 глави 45, частини четвертої статті 316 глави 45-1, частини другої статті 317-1 глави 46 розділу X Митного кодексу України, пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 серпня 2022 року № 2510-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок забезпечення сплати митних платежів;

форму бланка індивідуальної гарантії;

форму бланка загальної гарантії;

форму акта спільної звірки щодо застосування індивідуальних гарантій, резервування та вивільнення частин базової суми загальної гарантії або звільнення від гарантії;

форму вимоги про сплату митних платежів;

форму заяви про реєстрацію гаранта.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства фінансів України від 07 липня 2020 року № 404 "Про затвердження форм бланків фінансових гарантій та порядку їх заповнення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 вересня 2020 року за № 860/35143;

наказ Міністерства фінансів України від 09 лютого 2021 року № 69 "Про затвердження Порядку інформаційного обміну щодо реєстрації фінансового гаранта, її призупинення, поновлення, анулювання, іншої інформації, необхідної для здійснення нагляду та контролю за виконанням фінансовим гарантом умов надання статусу фінансового гаранта", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 квітня 2021 року за № 444/36066;

наказ Міністерства фінансів України від 06 квітня 2021 року № 200 "Про деякі питання забезпечення сплати митного боргу в режимі спільного транзиту", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 травня 2021 року за № 648/36270.

3. Державній митній службі України протягом 180 днів з дня набрання чинності цим наказом доопрацювати відповідне програмне забезпечення для реалізації вимог цього наказу.

4. Департаменту митної політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім абзаців третього та четвертого пункту 1, абзацу другого пункту 2 цього наказу, розділів II - V Порядку забезпечення сплати митних платежів, затвердженого цим наказом, які набирають чинності через 180 днів з дня офіційного опублікування цього наказу, та пункту 4 розділу III форми заяви про реєстрацію гаранта, затвердженої цим наказом, який набирає чинності з 01 січня 2024 року.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Драганчука Ю. О. та Голову Державної митної служби України.

 

 

1. Цей Порядок визначає механізм забезпечення сплати митних платежів із застосуванням індивідуальної гарантії, загальної гарантії та звільнення від гарантії як способу забезпечення сплати митних платежів, що надається митним органам у випадках, визначених Митним кодексом України (далі - Кодекс), для митного оформлення товарів, крім випадку забезпечення сплати митних платежів на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, ратифікованої Законом України від 30 серпня 2022 року № 2555-IX "Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту", а також механізм інформаційної взаємодії митних органів з гарантом та підприємством.

2. Терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, визначених Кодексом.

3. Розрахунок розміру грошової застави, індивідуальної гарантії, а також розміру частини суми, у межах якої застосовується спрощення "загальна гарантія" або "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків", або "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків", або "звільнення від гарантії" (далі - базова сума загальної гарантії або звільнення від гарантії), що підлягає резервуванню для митного оформлення товарів, здійснюється відповідно до розділу II цього Порядку.

4. Скасування реєстрації гарантії або звільнення від гарантії та відкликання гарантії здійснюються в порядку, встановленому статтями 315-2, 315-3 глави 45 розділу X Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених главами 3, 4 розділу IV цього Порядку.

5. Вивільнення індивідуальної гарантії, базової суми загальної гарантії або звільнення від гарантії здійснюється в порядку, встановленому статтею 315-4 глави 45 розділу X Кодексу.

6. Облік індивідуальних гарантій, облік резервування та вивільнення частин базової суми загальної гарантії або звільнення від гарантії здійснюються відповідно до статті 315-5 глави 45 розділу X Кодексу.

1. Розмір суми забезпечення сплати митних платежів, якщо інше не передбачено Кодексом, має бути не меншим ніж сума митних платежів, що підлягають сплаті при випуску таких товарів для вільного обігу на митній території України.

2. Для цілей розрахунку будь-які тарифні пільги (тарифні преференції), податкові пільги, встановлені законодавством України для операцій з ввезення товарів на митну територію України, не враховуються.

3. Для цілей застосування цього розділу митна вартість товарів визначається відповідно до розділу III Кодексу.

1. У разі якщо суму митних платежів, що підлягає забезпеченню, можливо точно визначити на підставі точних відомостей про характер товарів, їх найменування, кількість, країну походження, митну вартість, код товарів згідно з УКТ ЗЕД, митний орган визначає таку суму з урахуванням повних ставок митних платежів.

2. Якщо інше не передбачено пунктами 8 - 14 цієї глави, розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів здійснюється за формулою:

Р = М + А + ПДВ, де:

Р - розмір суми забезпечення сплати митних платежів;

М - забезпечення сплати мита;

А - забезпечення сплати акцизного податку;

ПДВ - забезпечення сплати податку на додану вартість.

3. Розрахунок забезпечення сплати мита за адвалорною ставкою здійснюється за формулою:

М = Б х Ст1+ Б х Ст2, де:

М - забезпечення сплати мита за адвалорною ставкою;

Б - база оподаткування за адвалорною ставкою - митна вартість товару;

Ст1 - повна ставка ввізного (сезонного) мита або ставка вивізного мита;

Ст2 - ставка особливих видів мита.

У разі документального підтвердження, що товари не є об'єктом оподаткування особливими видами мита, відповідні види мита не підлягають врахуванню при розрахунку забезпечення сплати митних платежів для мита.

4. Розрахунок для забезпечення сплати мита за специфічною ставкою здійснюється за формулою:

М = Б х Ст1 х K+Б х Ст2, де:

М - забезпечення сплати мита за специфічною ставкою;

Б - база оподаткування за специфічною ставкою - кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку;

Ст1 - повна специфічна ставка ввізного (сезонного) мита або ставка вивізного мита в іноземній валюті за одиницю товару;

К - офіційний курс валюти України до іноземної валюти, визначений відповідно до статті 3-1 глави 1 розділу I Кодексу;

Ст2 - ставка особливих видів мита.

5. Розрахунок для забезпечення сплати акцизного податку здійснюється за формулою:

А = Б х Ст, де:

А - забезпечення сплати акцизного податку;

Б - база оподаткування: за адвалорними ставками - вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку; за специфічними ставками - величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках;

Ст - ставка акцизного податку.

Розрахунок забезпечення сплати митних платежів для акцизного податку не здійснюється у разі сплати акцизного податку до моменту ввезення товарів на митну територію України відповідно до Податкового кодексу України.

6. Розрахунок забезпечення сплати податку на додану вартість для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, здійснюється за формулою:

ПДВ = Б х Ст, де:

ПДВ - забезпечення сплати податку на додану вартість;

Б - база оподаткування - максимальна роздрібна ціна тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни без урахування податку на додану вартість;

Ст - ставка податку на додану вартість.

7. Розрахунок забезпечення сплати податку на додану вартість для товарів, за винятком тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, здійснюється за формулою:

ПДВ = (Б + М + А) х Ст, де:

ПДВ - забезпечення сплати податку на додану вартість;

Б - база оподаткування - договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості товарів, визначеної відповідно до розділу III Кодексу;

М - забезпечення сплати мита;

А - забезпечення сплати акцизного податку;

Ст - ставка податку на додану вартість.

8. Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України громадянами, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених статтею 374 глави 55 розділу XII Кодексу та статтею 191 розділу V Податкового кодексу України.

9. Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів у разі оформлення спрощеної митної декларації відповідно до підпункту "а" пункту 3 частини п'ятої статті 260-1 глави 40 розділу VIII Кодексу здійснюється з урахуванням ставок вивізного мита, встановлених законами України.

10. Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів здійснюється в порядку, визначеному статтею 55 глави 8 розділу III Кодексу.

11. Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів щодо товарів, що вивозяться у митному режимі переробки за межами митної території України, продукти переробки яких обов'язкові до повернення на митну територію України і випуску у вільний обіг, здійснюється з урахуванням частини п'ятої статті 164 глави 24 розділу V Кодексу.

12. Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів у разі застосування процедури кінцевого використання здійснюється відповідно до статті 75 глави 13 розділу V Кодексу.

13. Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів у разі випуску товарів за тимчасовою митною декларацією здійснюється згідно з Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, та Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672.

14. Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість відповідно до пункту 65 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України здійснюється відповідно до Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов'язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 85.

1. У разі якщо суму митних платежів, що підлягає забезпеченню, неможливо точно визначити через ненадання митним органам точних відомостей про характер товарів, їх найменування, кількість, країну походження, митну вартість, код товарів згідно з УКТ ЗЕД, така сума визначається з урахуванням найбільшої величини ставок податків, вартості та/або кількості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

2. Для цілей розрахунку суми забезпечення сплати митних платежів береться найбільше значення з усіх можливих сум митних платежів, визначених відповідно до всіх кодів УКТ ЗЕД, у яких можуть класифікуватись товари, наявної інформації про товари та найбільших величин компонентів, щодо яких відсутні повні відомості з урахуванням правил розрахунку, встановлених главою 2 цього розділу.

3. Якщо до окремого податку застосовуються як адвалорні, так і специфічні ставки, для визначення найбільшої ставки здійснюється перерахунок специфічної в адвалорну ставку за формулою:

Ста = (Стс х Н х К) / В х 100 %, де:

Ста - перерахована зі специфічної адвалорна ставка податку;

Н - кількісні або фізичні характеристики товару, зазначені у товаросупровідних документах або митній декларації;

Стс - специфічна ставка податку в іноземній валюті за одиницю товару;

К - офіційний курс валюти України до іноземної валюти, визначений відповідно до статті 3-1 глави 1 розділу I Кодексу;

В - база оподаткування відповідним податком.

1. Інформаційна взаємодія між митними органами, підприємствами та гарантами здійснюється за допомогою засобів електронного зв'язку шляхом надсилання повідомлень в електронній формі, на які накладено електронний підпис гаранта, уповноваженої особи підприємства та/або посадової особи митного органу, або з використанням засобів інтегрованої системи електронної ідентифікації та з дотриманням вимог законодавства з питань захисту інформації, надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

2. Формати, структура гарантій, що надаються в електронній формі, та повідомлень, протоколи обміну даними та інші технічні специфікації під час здійснення інформаційної взаємодії визначаються наказом Держмитслужби, який оприлюднюється на офіційному вебсайті Держмитслужби.

3. Під час здійснення інформаційної взаємодії підприємствам надається інформація про:

реєстрацію або про відмову в реєстрації гарантії або звільнення від гарантії із зазначенням причини відмови;

реквізити гарантії або звільнення від гарантії (реєстраційний номер гарантії або звільнення від гарантії (далі - GRN), дата реєстрації);

незарезервовану частину базової суми - для загальної гарантії та звільнення від гарантії;

статус гарантії (гарантію застосовано (із зазначенням реквізитів митної декларації або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінює, а також суми забезпечення сплати митних платежів), гарантію (зарезервовану частину базової суми) вивільнено, скасовано реєстрацію гарантії, гарантію відкликано, строк дії гарантії завершився (із зазначенням дати застосування, вивільнення, скасування реєстрації, відкликання, завершення строку дії));

статус звільнення від гарантії (звільнення від гарантії застосовано (із зазначенням реквізитів митної декларації або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінює, а також суми забезпечення сплати митних платежів), зарезервовану частину базової суми вивільнено, скасовано реєстрацію звільнення від гарантії, внесено зміни відомостей про звільнення від гарантії (із зазначенням дати застосування, вивільнення, скасування реєстрації, внесення змін));

номер та дату складення вимоги про сплату митних платежів.

4. Під час здійснення інформаційної взаємодії гарантам надається інформація про:

реєстрацію або про відмову в реєстрації гарантії із зазначенням причини відмови;

реквізити гарантії (GRN), дату реєстрації;

статус гарантії (гарантію застосовано, вивільнено, скасовано реєстрацію гарантії, гарантію відкликано, строк дії гарантії завершився (із зазначенням дати застосування, вивільнення, скасування реєстрації, відкликання, завершення строку дії));

номер та дату складення вимоги про сплату митних платежів, дату виникнення та погашення податкового боргу.

1. Гарантія надається митним органам в електронній формі шляхом надсилання гарантом електронного повідомлення, що містить дані про гарантію, видану для забезпечення сплати митних платежів.

2. Реєстрація гарантії здійснюється після проведення перевірки:

1) електронного підпису, накладеного на гарантію;

2) відповідності формату, структури гарантії вимогам, встановленим Держмитслужбою;

3) відомостей про гаранта щодо наявності підстав для відмови у прийнятті від нього гарантій, встановлених частиною другою статті 316 глави 45-1 розділу X Кодексу;

4) відповідності відомостей про загальну гарантію відомостям, що містяться в авторизації на застосування спрощення "загальна гарантія" або "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків", або "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків", або "звільнення від гарантії" (далі - авторизація на застосування спрощення), а саме:

наявності у підприємства, якому надано загальну гарантію, діючої авторизації на застосування спрощення;

розміру загальної гарантії, виданої гарантом, що не є меншим за частину базової суми загальної гарантії, яка підлягає забезпеченню такою гарантією. Такий розмір зазначається у відповідній авторизації на застосування спрощення;

відсутності в електронній системі управління гарантіями вже зареєстрованої загальної гарантії, що застосовується з відповідною авторизацією;

5) строку дії гарантії.

3. Перевірка підпунктів 1 - 3 та 5 пункту 2 цієї глави здійснюється електронною системою управління гарантіями в автоматичному режимі, перевірка підпункту 4 пункту 2 цієї глави - структурним підрозділом Держмитслужби, на який покладено здійснення функції організації процедури реєстрації гарантії або звільнення від гарантії.

4. За результатами перевірки гарантії:

здійснюється реєстрація гарантії шляхом присвоєння електронною системою управління гарантіями такій гарантії реєстраційного номера відповідно до пункту 7 цієї глави; або

електронною системою управління гарантіями надсилається гаранту повідомлення про відмову в реєстрації гарантії із зазначенням підстави для такої відмови.

5. Підставами для відмови в реєстрації гарантії є:

невідповідність електронного підпису, накладеного на гарантію, відомостям про гаранта;

невідповідність формату, структури гарантії вимогам, встановленим Держмитслужбою;

зупинення, скасування або анулювання реєстрації гаранта;

наявність у гаранта податкового боргу відповідно до частини четвертої статті 317-2 глави 46 розділу X Кодексу;

зупинення, скасування або анулювання авторизації на застосування спрощення;

наявність випадку, коли розмір загальної гарантії, виданої гарантом, є меншим за частину базової суми загальної гарантії, що підлягає забезпеченню;

наявність в електронній системі управління гарантіями відомостей про зареєстровану загальну гарантію, що застосовується з відповідною авторизацією;

завершення строку дії гарантії.

6. Внесення відомостей до електронної системи управління гарантіями для реєстрації звільнення від гарантії здійснює структурний підрозділ Держмитслужби, на який покладено здійснення функції організації процедури реєстрації гарантії або звільнення від гарантії. Такі відомості мають відповідати відомостям, що містяться в авторизації на застосування спрощення "звільнення від гарантії".

Після внесення відомостей до електронної системи управління гарантіями такою системою здійснюється реєстрація звільнення від гарантії шляхом присвоєння реєстраційного номера відповідно до пункту 7 цієї глави.

Реєстрація звільнення від гарантії здійснюється не пізніше наступного робочого дня після набрання чинності авторизацією на застосування спрощення "звільнення від гарантії".

7. GRN складається із 17 символів, XXYYNNNNNNNNNNNNK, де:

XX - останні дві цифри року, в якому було зареєстровано гарантію або звільнення від гарантії;

YY - літерний код альфа-2 згідно з Переліком кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженим наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32, країни, у якій зареєстровано гарантію або звільнення від гарантії;

NNNNNNNNNNNN - унікальний номер гарантії або звільнення від гарантії, присвоєний митним органом, яким зареєстровано гарантію або звільнення від гарантії, що складається з цифр та літер латинського алфавіту, з яких перші шість використовуються для ідентифікації митного органу, яким зареєстровано гарантію або звільнення від гарантії, інші шість використовуються безпосередньо для ідентифікації гарантії або звільнення від гарантії;

K - контрольна цифра, яка формується для перевірки правильності внесення попередніх 16 цифр та літер. У разі реєстрації індивідуальної гарантії у паперовій формі відповідно до пункту 3 розділу V цього Порядку зазначається цифра 0.

8. Після завершення реєстрації гарантії або звільнення від гарантії електронною системою управління гарантіями формується та надсилається гаранту та/або підприємству повідомлення про реєстрацію гарантії або звільнення від гарантії, яке містить відомості, визначені абзацом третім пункту 3 або абзацом третім пункту 4 розділу III цього Порядку.

9. Після реєстрації гарантії або звільнення від гарантії в електронній системі управління гарантіями така гарантія або звільнення від гарантії застосовується для митного оформлення товарів.

1. Застосування гарантій або звільнення від гарантії здійснюється шляхом зазначення декларантом відповідних відомостей у митній декларації або в іншому документі, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінює.

2. Митний орган за допомогою електронної системи управління гарантіями під час митного оформлення товарів перевіряє:

відповідність відомостей про гарантію або звільнення від гарантії, зазначених у митній декларації або в іншому документі, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює, відомостям, наявним в електронній системі управління гарантіями;

відсутність відомостей про зупинення, скасування або анулювання авторизації на застосування спрощення у разі застосування загальної гарантії або звільнення від гарантії;

відсутність відомостей про скасування реєстрації гарантії, звільнення від гарантії або відкликання гарантії;

відсутність факту застосування індивідуальної гарантії;

достатність суми індивідуальної гарантії та/або достатність частини базової суми загальної гарантії або звільнення від гарантії, доступної для резервування, для митного оформлення товарів;

відповідність відомостей про підприємство, якому видано гарантію, або про підприємство, якому надано авторизацію на застосування спрощення "звільнення від гарантії", відомостям, зазначеним у митній декларації або в іншому документі, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює;

строк дії гарантії.

3. За результатами перевірки, передбаченої пунктом 2 цієї глави, митний орган застосовує гарантію або звільнення від гарантії або відмовляє в митному оформленні товарів із застосуванням гарантії або звільнення від гарантії, про що повідомляє підприємству із зазначенням причин відмови.

4. Митний орган відмовляє у застосуванні індивідуальної гарантії у разі, якщо:

відомості про індивідуальну гарантію, зазначені в митній декларації або в іншому документі, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює, не відповідають відомостям, наявним в електронній системі управління гарантіями;

реєстрацію індивідуальної гарантії скасовано, індивідуальну гарантію відкликано;

індивідуальну гарантію вже було застосовано для митного оформлення товарів;

суми індивідуальної гарантії недостатньо для її застосування під час митного оформлення товарів;

відомості про підприємство, якому видано індивідуальну гарантію, не відповідають відомостям, зазначеним у митній декларації або в іншому документі, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює;

реєстрацію гаранта зупинено, скасовано, анульовано або у гаранта наявний податковий борг відповідно до частини четвертої статті 317-2 глави 46 розділу X Кодексу;

строк дії індивідуальної гарантії завершився.

5. Митний орган відмовляє у застосуванні загальної гарантії у разі, якщо:

відомості про загальну гарантію, зазначені у митній декларації або в іншому документі, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює, не відповідають відомостям, наявним в електронній системі управління гарантіями;

реєстрацію загальної гарантії скасовано, загальну гарантію відкликано;

авторизацію на застосування спрощення зупинено, скасовано або анульовано;

частини базової суми загальної гарантії, доступної для резервування, недостатньо для здійснення митного оформлення товарів (крім випадку, передбаченого пунктом 7 цієї глави);

відомості про підприємство, наведені в загальній гарантії, не відповідають відомостям, зазначеним у митній декларації або в іншому документі, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює;

реєстрацію гаранта зупинено, скасовано, анульовано або у гаранта наявний податковий борг відповідно до частини четвертої статті 317-2 глави 46 розділу X Кодексу;

строк дії загальної гарантії завершився.

6. Митний орган відмовляє у застосуванні звільнення від гарантії у разі, якщо:

відомості про звільнення від гарантії, зазначені у митній декларації або в іншому документі, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює, не відповідають відомостям, наявним в електронній системі управління гарантіями;

реєстрацію звільнення від гарантії скасовано;

авторизацію на застосування спрощення зупинено, скасовано або анульовано;

частини базової суми звільнення від гарантії, доступної для резервування, недостатньо для здійснення митного оформлення товарів (крім випадку, передбаченого пунктом 7 цієї глави);

відомості про підприємство, якому надано авторизацію на застосування спрощення "звільнення від гарантії", не відповідають відомостям, зазначеним у митній декларації або в іншому документі, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює.

7. У разі недостатності базової суми загальної гарантії або звільнення від гарантії для митного оформлення товарів підприємство, якому надано авторизацію на застосування спрощення, має право додатково надати індивідуальну гарантію або грошову заставу.

У разі зазначення в митній декларації індивідуальної гарантії, як одного зі способів забезпечення сплати митних платежів, митний орган спочатку застосовує індивідуальну гарантію на всю суму, зазначену в такій індивідуальній гарантії, після чого резервує відповідну суму з частини базової суми загальної гарантії або звільнення від гарантії.

У разі зазначення в митній декларації грошової застави, як одного зі способів забезпечення сплати митних платежів, митний орган спочатку резервує відповідну суму з частини базової суми загальної гарантії або звільнення від гарантії, доступної для резервування, після чого застосовує грошову заставу.

8. Індивідуальна гарантія вважається застосованою після завершення митного оформлення товарів.

9. Загальна гарантія або звільнення від гарантії вважається застосованою(им) після резервування частини базової суми загальної гарантії або звільнення від гарантії та завершення митного оформлення товарів.

1. Реєстрація гарантії скасовується у разі, якщо реєстрацію гаранта скасовано або анульовано.

Реєстрація загальної гарантії, крім випадку, визначеного абзацом першим цього пункту, також скасовується у разі, якщо авторизацію на застосування відповідного спрощення скасовано або анульовано.

Реєстрація звільнення від гарантії скасовується у разі, якщо авторизацію на застосування відповідного спрощення скасовано або анульовано.

2. Електронною системою управління гарантіями невідкладно після внесення до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, відомостей про скасування або анулювання реєстрації гаранта та/або авторизації на застосування відповідного спрощення:

блокується можливість застосування гарантій або звільнення від гарантії під час митного оформлення товарів;

надсилається гаранту та/або підприємству повідомлення про скасування реєстрації гарантії або звільнення від гарантії.

1. У разі надсилання гарантом повідомлення про відкликання гарантії в електронній формі електронною системою управління гарантіями:

здійснюється перевірка формату та структури повідомлення на відповідність вимогам, встановленим Держмитслужбою;

блокується можливість застосування гарантії під час митного оформлення товарів;

надсилається гаранту повідомлення про прийняття повідомлення про відкликання гарантії.

2. У разі надсилання гарантом повідомлення про відкликання гарантії в паперовій формі структурний підрозділ Держмитслужби, на який покладено здійснення функції організації процедури реєстрації гарантії або звільнення від гарантії, невідкладно після отримання такого повідомлення вносить відповідні відомості до електронної системи управління гарантіями.

Після внесення структурним підрозділом Держмитслужби, на який покладено здійснення функції організації процедури реєстрації гарантії або звільнення від гарантії, відомостей про відкликання гарантії електронною системою управління гарантіями здійснюються дії, визначені абзацами третім, четвертим пункту 1 цієї глави.

1. Підставою для внесення змін щодо відомостей про звільнення від гарантії є внесення змін до авторизації на застосування спрощення "звільнення від гарантії" щодо розміру базової суми.

2. Внесення змін щодо відомостей про звільнення від гарантії здійснює структурний підрозділ Держмитслужби, на який покладено здійснення функції організації процедури реєстрації гарантії або звільнення від гарантії, шляхом внесення інформації про новий розмір базової суми до електронної системи управління гарантіями.

3. Внесення змін щодо відомостей про звільнення від гарантії здійснюється не пізніше наступного робочого дня після внесення змін до авторизації на застосування спрощення "звільнення від гарантії".

4. Після внесення змін щодо відомостей про звільнення від гарантії електронною системою управління гарантіями надсилається підприємству відповідне повідомлення.

1. У разі тимчасової відмови у роботі електронної системи управління гарантіями підприємство має право надавати митному органу, який здійснюватиме випуск товарів, індивідуальну гарантію у паперовій формі.

2. Індивідуальна гарантія в паперовій формі надається митному органу, який здійснює випуск товарів, у трьох примірниках, що підтверджується офіційним листом гаранта.

3. Митний орган, якому надано індивідуальну гарантію у паперовій формі, здійснює реєстрацію індивідуальної гарантії шляхом присвоєння їй номера відповідно до пункту 7 глави 1 розділу IV цього Порядку. Відомості про реєстрацію індивідуальної гарантії вносяться до графи 4 такої гарантії у всіх трьох примірниках. Зареєстрована індивідуальна гарантія повертається підприємству.

4. Після застосування індивідуальної гарантії посадова особа митного органу, яка здійснила випуск товарів, вносить до графи 5 індивідуальної гарантії відомості про її застосування. Такі відомості вносяться до трьох примірників індивідуальної гарантії.

Один примірник індивідуальної гарантії зберігається у справах митного органу, два інших повертаються підприємству.

5. Вивільнення індивідуальної гарантії здійснює посадова особа митного органу, яка отримала підтвердження фактичних зобов'язань, забезпечених гарантією, або підтвердження факту припинення обов'язку зі сплати митних платежів відповідно до статті 290 глави 43 розділу IX Кодексу.

Посадова особа митного органу вносить відомості про вивільнення індивідуальної гарантії до графи 6 індивідуальної гарантії. Такі відомості вносяться до двох примірників індивідуальної гарантії, наданої підприємством.

Один примірник індивідуальної гарантії з внесеними відомостями про її вивільнення зберігається у справах митного органу, інший повертається підприємству.

6. Митний орган, яким здійснено вивільнення гарантії, протягом трьох робочих днів надсилає скановану копію індивідуальної гарантії з внесеними відомостями про її вивільнення до митного органу, який здійснив випуск товарів із застосуванням такої індивідуальної гарантії.

1. У разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму, митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, у строк, що не перевищує трьох робочих днів, надсилає запит інформації до:

митного органу, у зоні діяльності якого встановлено такі обставини та/або події;

декларанта;

інших митних органів.

2. Запит інформації не надсилається:

до митного органу, у зоні діяльності якого встановлено обставини та/або події, що можуть свідчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму, - у разі, якщо такий митний орган є одночасно митним органом, відповідальним за здійснення контролю сплати митних платежів;

до декларанта - у разі встановлення митними органами факту невиконання умов митного режиму або митних формальностей, який не потребує отримання додаткової інформації від декларанта.

3. У разі встановлення факту виникнення обов'язку зі сплати митних платежів митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, у строк, що не перевищує трьох робочих днів:

вживає заходів для ідентифікації осіб, на яких покладається обов'язок зі сплати митних платежів;

визначає дату виникнення обов'язку зі сплати митних платежів відповідно до статті 289 глави 43 розділу IX Кодексу;

здійснює розрахунок суми митних платежів.

4. Протягом трьох робочих днів після розрахунку митних платежів митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, складає та надсилає вимогу про сплату митних платежів кожній особі, на яку покладається обов'язок зі сплати митних платежів, відповідно до частин першої та третьої статті 293 глави 43 розділу IX Кодексу.

5. У разі невиконання особами, яким надіслано вимогу про сплату митних платежів відповідно до пункту 4 цього розділу, обов'язку зі сплати митних платежів протягом 10 робочих днів з дня отримання такої вимоги митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, надсилає вимогу про сплату митних платежів гаранту.

Така вимога надсилається разом з іншими документами щодо відповідної операції з товарами.

6. У разі несплати або неповної сплати гарантом до державного бюджету належної суми митних платежів протягом 30 днів, наступних за днем отримання вимоги про сплату митних платежів, несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом такого гаранта.

7. Митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, невідкладно вносить відомості про податковий борг гаранта до електронної системи управління гарантіями.

З часу внесення відомостей про податковий борг гаранта до електронної системи управління гарантіями, реєстрація нових гарантій, виданих гарантом, не здійснюється, а вже зареєстровані гарантії, видані гарантом, не застосовуються.

8. У разі якщо особа, на яку покладається обов'язок зі сплати митних платежів відповідно до частин першої та третьої статті 293 глави 43 розділу IX Кодексу, є нерезидентом, запит інформації або вимога про сплату митних платежів надсилається такій особі на електронну адресу, зазначену в заяві про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. У такому разі датою отримання такою особою запиту інформації або вимоги про сплату митних платежів вважається перший день, наступний за днем направлення митним органом такого запиту інформації або вимоги про сплату митних платежів.

У разі якщо особа, зазначена в абзаці першому цього пункту, не перебуває на обліку в митних органах як особа, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, повідомлення та вимога про сплату митних платежів надсилаються такій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

9. У разі якщо особа, на яку покладається обов'язок зі сплати митних платежів відповідно до частин першої, третьої та п'ятої статті 293 глави 43 розділу IX Кодексу, є резидентом, запит інформації або вимога про сплату митних платежів надсилається:

до їх особистого кабінету на єдиному державному інформаційному вебпорталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі"; або

у разі відсутності технічної можливості направлення повідомлень та вимог про сплату митних платежів до особистого кабінету на єдиному державному інформаційному вебпорталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" - за їх місцезнаходженням рекомендованим листом з повідомленням про вручення.