Про затвердження Інструкції про консолідацію фінансової звітності банків України

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" і статей 11 та 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з метою отримання консолідованої фінансової звітності, що надається материнськими банками Національному банку України, Правління Національного банку України

1. Затвердити Інструкцію про консолідацію фінансової звітності банків України (додається).

2. Зобов'язати банки України забезпечити виконання вимог, які встановлені цією Інструкцією, з метою отримання консолідованої фінансової звітності, починаючи зі звітності за 2002 рік.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Департамент бухгалтерського обліку (В.І.Ричаківська) та територіальні управління Національного банку України.

4. Постанова набирає чинності через 10 днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

1.1. Ця Інструкція визначає склад і порядок складання консолідованої фінансової звітності банку, критерії вибору методів консолідації та загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності та злиття банків.

1.2. Метою складання консолідованої фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку - юридичної особи та його учасників консолідованої групи як єдиної економічної одиниці.

1.3. Консолідована фінансова звітність - це фінансова звітність, що відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку - юридичної особи та його учасників консолідованої групи як єдиної економічної одиниці.

1.4. Консолідована фінансова звітність складається згідно із Законами України "Про банки і банківську діяльність" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку 20 "Консолідована фінансова звітність", 12 "Фінансові інвестиції", 19 "Об'єднання підприємств", 21 "Вплив змін валютних курсів", а також нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк), облікової політики банку та Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

1.5. Консолідована фінансова звітність містить показники річної фінансової звітності материнського банку, учасників банківської холдингової групи, учасників центрального кооперативного банку, дочірніх компаній, асоційованих компаній відповідно до периметру консолідації (додаток 5), за винятком показників річної фінансової звітності дочірніх компаній, якщо:

а) контроль тимчасовий, оскільки придбана дочірня компанія утримується з метою її подальшого продажу протягом 12 місяців з дати придбання;

б) дочірня компанія здійснює свою діяльність в умовах, які обмежують її здатність передавати кошти материнському банку. Активи таких дочірніх компаній відображаються як фінансові інвестиції у портфелі банку на продаж. При цьому материнський банк зобов'язаний вживати всіх можливих заходів щодо отримання даних від усіх дочірніх компаній.

1.6. Материнський банк та дочірні компанії складають фінансову звітність у звичайному порядку, яка використовується під час складання консолідованої фінансової звітності. Консолідація фінансової звітності не впливає на облік операцій материнського банку, дочірньої компанії, але впливає на звітність об'єднаної економічної одиниці.

Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність згідно з даними, отриманими від учасників консолідації. Учасники консолідованої групи несуть відповідальність за достовірність та повноту даних, які надані материнському банку.

1.7. Консолідовану фінансову звітність материнський банк складає та подає в грошовій одиниці України. Порядок подання фінансової звітності учасниками консолідованої групи визначається материнським банком самостійно.

1.8. Консолідована фінансова звітність банку включає:

консолідований баланс (додаток 1);

консолідований звіт про фінансові результати (додаток 2);

консолідований звіт про власний капітал (додаток 3);

консолідований звіт про рух грошових коштів (додаток 4);

примітки до консолідованих фінансових звітів.

1.9. Фінансова звітність материнського банку та учасників консолідованої групи, що використовуються при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату, що і баланс.

Якщо фінансова звітність, що використовується для консолідації, була складена на різні звітні дати, то потрібно здійснювати регулюючі записи згідно з впливом суттєвих операцій або інших подій, що відбуваються між цими датами та датою фінансової звітності материнського банку. У будь-якому разі інтервал між датами звітності не повинен перевищувати трьох місяців.

1.10. Консолідована фінансова звітність складається з урахуванням фінансової звітності дочірніх установ банку, представництв з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це зазначається в примітках до консолідованої фінансової звітності.

1.11. Якщо протягом звітного періоду група придбала нові дочірні установи безпосередньо чи опосередковано і виникає ситуація, коли серед учасників немає єдиної облікової політики, то для їх зіставлення потрібно облікові політики учасників, що не відповідають обліковій політиці групи, змінити протягом шести місяців з дня придбання. Надалі під час підготовки фінансових звітів слід здійснити необхідні регулюючі записи.

Виняток становлять небанківські установи, облікові політики яких, виходячи з їх економічної діяльності, відрізняються від облікової політики материнського банку в частині операцій, не подібних до операцій банку.

1.12. Консолідовану фінансову звітність підписують керівник та головний бухгалтер материнського банку.

1.13. Керівництво материнського банку несе відповідальність за перекручення консолідованої фінансової звітності, порушення строків її подання та оприлюднення.

1.14. Річна консолідована фінансова звітність подається електронною поштою (файл В7 "Консолідовані баланс та фінансові результати") материнськими банками Національному банку через його територіальні управління до 15 квітня року, наступного за звітним. Територіальні управління Національного банку, які здійснюють контроль за своєчасністю і повнотою поданої звітності, установлюють материнським банкам строк подання річної консолідованої фінансової звітності самостійно.

Материнські банки подають річну консолідовану фінансову звітність на паперових носіях разом з аудиторським висновком відповідним територіальним управлінням Національного банку у встановлені ними строки, але не пізніше 15 травня року, наступного за звітним.

1.15. Річна консолідована фінансова звітність материнського банку відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підлягає оприлюдненню не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, шляхом публікації в періодичних виданнях після обов'язкової перевірки та підтвердження її достовірності та повноти незалежним аудитором.

1.16. Річна консолідована фінансова звітність материнського банку разом з аудиторським висновком можуть оприлюднюватися банком через публікації в газетах Верховної Ради України "Голос України" чи Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр".

У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

внутрішньогрупові операції - операції між материнським банком та дочірньою установою або між дочірніми установами однієї групи (наприклад, оренда майна, реалізація основних засобів і нематеріальних активів, надання кредитів, депозитів);

внутрішньогрупове сальдо - сальдо дебіторської заборгованості та зобов'язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій (наприклад, утворення та відображення в обліку материнського банку дебіторської заборгованості, а в обліку дочірньої установи - кредиторської заборгованості за отримані матеріальні цінності);

господарська одиниця за межами України - небанківська дочірня установа, асоційована компанія, дочірній банк, філія, представництво українського банку, які перебувають або ведуть діяльність за межами України;

гудвіл при консолідації - перевищення вартості придбання над часткою материнського банку в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання;

індивідуальні звіти - звіти одного учасника консолідації (члена групи), що складені відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку, чинного законодавства України, які регулюють бухгалтерський облік та звітність в Україні;

консолідована група - це окрема економічна одиниця, неюридична особа, яка є сукупністю юридичних осіб, уключаючи головну банківську установу (материнський банк з урахуванням філій, представництв, відділень на території України і за кордоном) та учасників групи (дочірні небанківські установи, дочірні банки та асоційовані компанії);

материнський банк - банк, що здійснює контроль за учасниками консолідованої групи, щодо яких виконуються певні умови, зазначені в додатку 5 до цієї Інструкції "Периметр консолідації";

монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, що будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів;

негативний гудвіл при консолідації - перевищення вартості частки материнського банку в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання;

немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу;

нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій - прибутки та збитки, які виникають унаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо);

пакет консолідації - визначені материнським банком у процесі складання консолідованої фінансової звітності склад та форми уніфікованих фінансових звітів;

середньозважений валютний курс - результат ділення суми добутків величин курсів Національного банку та кількості днів їх дії у звітному місяці на кількість календарних днів у цьому місяці;

уніфіковані звіти - індивідуальна інформація учасників консолідації, що використовується материнським банком у процесі складання консолідованої фінансової звітності;

частка меншості - частина чистого прибутку (збитку) та чистих активів дочірньої компанії, що не належить материнському банку (прямо або через інші дочірні компанії);

чисті активи - активи установи за вирахуванням її зобов'язань.

1. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність шляхом включення до складу своїх фінансових звітів на відповідну дату даних учасників (банківських та небанківських установ) з використанням одного з двох методів:

повної консолідації;

участі в капіталі.

Вибір методу консолідації, відповідно до якого звітність учасника включається до консолідованої звітності, здійснюється материнським банком, виходячи з периметра консолідації (додаток 5), тобто рівня контролю групи в капіталі кожного учасника, що розраховується як сума величин:

а) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності материнського банку, у загальній кількості голосів;

б) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності інших учасників, у загальній кількості голосів.

2. Групи мають різні структури, зокрема:

просту - в основу покладено пряме володіння материнським банком частками в статутних капіталах учасників;

вертикальну - контроль материнського банку здійснюється опосередковано через ряд дочірніх установ, кожна з яких контролює іншу дочірню або асоційовану компанію;

складну трикутну - материнський банк має пряму частку в дочірніх установах, які, в свою чергу, мають вкладення одна в одній. Така структура вимагає точного обчислення часток контролю та часток участі групи в статутних капіталах цих дочірніх установ.

Консолідовані фінансові звіти для кожного виду структури мають бути підготовлені материнським банком з метою надання корисної інформації своїм акціонерам, а також для управлінської звітності з посиланнями на пряме та опосередковане володіння материнським банком частками статутних капіталів дочірніх установ та асоційованих компаній групи.

3. Материнський банк спочатку складає консолідований звіт про фінансові результати та консолідований баланс. Консолідований звіт про рух грошових коштів і консолідований звіт про власний капітал складаються на основі консолідованого балансу та консолідованого звіту про фінансові результати. Під час обліку інвестицій у дочірні установи або асоційовані компанії за методом участі в капіталі чи за собівартістю консолідований звіт про рух грошових коштів обмежується тільки рухом грошових коштів між материнським банком та об'єктами інвестування, наприклад, дивіденди та кредити.

4. Материнський банк визначає регулюючі записи. Ці записи вносяться лише в робочі таблиці для складання консолідованих звітів (додатки 6 і 7) і не відображаються в облікових регістрах учасників консолідованої групи. Здійснення потрібних коригувань досягається через механізм технічних рахунків консолідації в журналі регулюючих записів (додаток 8). У разі потреби материнський банк може доповнити вищезазначені робочі таблиці та журнал іншими статтями.

Звітні дані небанківських дочірніх установ з метою приведення їх у відповідність до консолідованого балансу та консолідованого звіту про фінансові результати групують за допомогою типових перехідних таблиць (додатки 9, 10, 11).

5. Регулюючі записи, що здійснює материнський банк при складанні консолідованої звітності, реєструються в спеціальному журналі. У ньому відображаються коригування, розраховані в картках консолідації за кожним окремим учасником групи і відображені в журналах обліку внутрішньогрупових операцій та інших допоміжних документах, що збільшують або зменшують статті консолідованого балансу та консолідованого звіту про фінансові результати.

У журналі регулюючих записів мають бути зареєстровані такі записи:

виключення вартості акцій (часток) учасників групи, що відображена в балансі материнського банку та/або інших учасників групи, звітність яких уключається за методом повної консолідації;

виключення вартості акцій (часток) учасників групи, що відображена в балансі материнського банку та/або інших учасників групи, звітність яких уключається за методом участі в капіталі;

включення вартості акцій (часток) учасників групи, розрахованих за методом участі в капіталі;

включення в актив консолідованого балансу сум гудвілів, розрахованих у картках консолідації;

зменшення (збільшення) прибутку групи на суму амортизації гудвілу;

виключення внутрішньогрупових прибутків (збитків);

виключення внутрішньогрупових вимог/зобов'язань;

інші.

6. При складанні консолідованої фінансової звітності можуть не зазначатися статті (рядки) форм фінансової звітності, за якими в консолідованої групи відсутні показники (крім випадків, якщо такі показники були в попередньому звітному році).

7. Відстрочені податкові активи та зобов'язання відображаються в консолідованій фінансовій звітності згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток".

8. Консолідація фінансової звітності вимагає надзвичайної точності протягом усього часу складання цієї звітності, оскільки відсутність або перекручування навіть незначної інформації може поставити під сумнів достовірність усього пакета консолідованої фінансової звітності. Материнський банк несе відповідальність за проведення дійових заходів, які грунтуються на цій Інструкції, щодо виявлення помилок і розбіжностей.

Процес повної консолідації здійснюється за схемою, що наведена в додатку 12 до цієї Інструкції.

9. Уся інформація щодо консолідованої фінансової звітності має бути підготовлена та надана материнському банку учасниками консолідованої групи до 20 лютого року, наступного за звітним. Фінансові звіти мають бути скориговані з огляду на будь-яку подію після дати балансу, уключаючи виправлення суттєвих помилок. Материнський банк самостійно встановлює строки подання фінансових звітів для учасників консолідованої групи.

10. Пакет консолідованих фінансових звітів групи за попередній фінансовий рік є основою в процесі консолідації фінансової звітності в наступні звітні періоди.

11. Якщо володіння акціями в дочірній установі банку зменшується з відповідною зміною статусу дочірньої установи, то застосування методу повної консолідації припиняється з дати змін інвестицій, виходячи з того, чи учасника визнають як асоційовану компанію (застосовується метод участі в капіталі), чи інвестиції визнають за собівартістю (у портфелі на продаж).

12. Статті фінансових звітів господарських одиниць за межами України мають перераховуватися за гривневим еквівалентом:

а) монетарні і немонетарні статті перераховуються за офіційним валютним курсом на дату балансу;

б) статті доходів, витрат перераховуються за офіційним валютним курсом на дату операцій, крім звітності дочірніх банків, філій, представництв, які складені у валюті країни з гіперінфляційною економікою.

Для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів кожного місяця може застосовуватися середньозважений валютний курс за відповідний місяць.

13. Курсові різниці, що виникають під час переобрахунку показників фінансової звітності, тобто різниця між підсумком перерахованих у валюту звітності показників статей активу та пасиву балансу господарських одиниць, які розташовані за межами України, у валюту України відображаються в консолідованому балансі в рядку "Накопичена курсова різниця". При цьому від'ємна курсова різниця зазначається в дужках і вираховується при визначенні підсумку розділу "Власний капітал" балансу.

Тільки в разі вибуття господарської одиниці за межами України накопичена сума курсових різниць, пов'язана з перерахунком фінансових звітів цієї господарської одиниці, визначається як доходи або витрати того періоду, у якому були відображені фінансові результати від вибуття.

У разі часткового вибуття господарської одиниці (реалізації або вилучення частини інвестиції в дочірній банк, що розташований за межами України) лише пропорційна частка відповідної суми накопичених курсових різниць уключається до складу доходів або витрат.

14. Після перерахунку статей фінансові звіти філій, представництв українських банків, дочірніх банків, дочірніх небанківських установ, розташованих за межами України, уключаються до консолідованих фінансових звітів за тією самою схемою, що й місцеві, уключаючи процедуру виключення внутрішньогрупових операцій, обчислення гудвілу та часток меншості тощо.

15. Якщо дочірній банк, розташований за межами України, повністю не належить материнському банку, то частина курсових різниць, які виникли при перерахунку фінансових звітів дочірнього банку в процесі консолідації, належить до частки меншості та відображається у її складі в консолідованому балансі.

16. Якщо фінансова звітність дочірніх установ, що розташовані за межами України, з об'єктивних причин складена на дату звітності, що не відповідає даті звітності материнського банку (за умови, що інтервал між ними становить не більше ніж три місяці), то активи та зобов'язання дочірніх установ, розташованих за межами України, перераховуються за валютним курсом на дату балансу дочірньої установи. Якщо відбулися значні зміни у валютному курсі до дати складання балансу материнського банку, то робляться відповідні коригування. Курсові різниці, що виникають під час переобрахунку показників фінансової звітності, відображаються відповідно до пункту 13 цього розділу.

17. Актив, зобов'язання та власний капітал банків, які об'єднуються шляхом злиття, відображаються у фінансовій звітності за їх балансовою вартістю.

Внутрішня заборгованість та результати операцій між об'єднаними банками виключаються при складанні фінансової звітності об'єднаного банку (наприклад, доходи та витрати, що є результатом операцій між цими банками). Видатки, які пов'язані зі злиттям банків (наприклад, реєстрація, інформаційні та консультаційні послуги), що об'єднуються, уключаються до складу витрат того періоду, у якому вони відбулися.

Показники фінансової звітності банків, що об'єднуються, уключаються до фінансової звітності об'єднаних банків за період, у якому відбулося злиття, та за попередній період.

18. Примітки до консолідованих звітів повинні розкривати облікову політику групи і відповідно до суттєвості мати однаковий склад відповідно до Інструкції про порядок складання річного фінансового звіту в банках України.

1.1. Консолідована фінансова звітність складається шляхом упорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх установ банку до аналогічних показників фінансової звітності материнського банку.

Під час підготовки консолідованих звітів індивідуальні та уніфіковані звіти материнського банку та дочірніх установ спочатку постатейно об'єднуються шляхом додавання показників ідентичних статей активів, зобов'язань і позабалансових статей з метою розкриття сум суттєвих ризиків, а потім формуються в попередні консолідовані звіти (до внесення регулюючих записів, що пов'язані з консолідацією), а саме:

активи, зобов'язання та капітал консолідованих установ повністю включаються в консолідований баланс;

доходи та витрати консолідованих установ повністю включаються в консолідований звіт про фінансові результати.

У разі придбання дочірніх установ протягом звітного періоду в консолідовану фінансову звітність включається лише частина доходів та витрат, накопичених з дати придбання, якою є дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю установи, що купується, переходить до покупця, тобто материнського банку.

1.2. При складанні консолідованої фінансової звітності підлягають виключенню:

з активів материнського банку - балансова вартість фінансових інвестицій банку в кожну дочірню установу, а з капіталу кожної дочірньої установи - відповідна частка материнського банку (для виключення подвійного врахування активів та зобов'язань);

з усіх показників розрахункових операцій материнського банку та дочірньої установи - сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;

сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).

Материнський банк виключає залишки нереалізованих доходів і витрат, які виникли в результаті внутрішньогрупових операцій, та вкладень до статутних капіталів, а також будь-який нереалізований результат, що виникає від цих операцій ідентично до принципу, що застосовують при згортанні міжфілійних доходів та витрат при підготовці річного фінансового звіту.

1.3. Материнський банк для складання консолідованої фінансової звітності визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх установ. Дивіденди, що отримані від установ групи протягом звітного періоду, виключаються з доходів.

Дивіденди, що підлягають сплаті материнському банку чи іншим дочірнім установам, мають бути виключені в процесі консолідації. Дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду, аналізують та виключають з нерозподіленого прибутку в разі сплати дивідендів іншим учасникам групи або зменшують частку меншості, якщо вони були сплачені третім особам. Частка меншості акціонерів у дивідендах відображається в консолідованому балансі окремо від зобов'язань та власного капіталу.

Приклад здійснення регулюючих записів при сплаті дивідендів дочірньою установою наведено в додатку 13 до цієї Інструкції.

1.4. Частка меншості в прибутку чи збитку дочірньої установи за звітний період відображається окремою статтею (рядком) у консолідованому звіті про фінансові результати. Якщо частка меншості в збитках дочірньої установи перевищує частку меншості в капіталі дочірньої установи, то на суму такого перевищення і величину подальших збитків, яка належить до частки меншості, зменшується частка материнського банку у власному капіталі групи за винятком тієї частини, щодо якої меншість має зобов'язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом у фінансовій звітності дочірньої установи відображено прибуток, то вся сума такого прибутку розподіляється на частку материнського банку до покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок частки материнського банку.

1.5. Якщо група не володіє всіма акціями статутного капіталу дочірньої установи, то материнський банк у своїх робочих записах відкриває технічний рахунок для відображення частки меншості в статутному капіталі, резервах і нерозподіленому прибутку дочірньої установи. У консолідованому балансі та звіті про фінансові результати частка в чистих активах учасника групи, звітність якого включається за методом повної консолідації, зазначається окремою статтею (рядком).

1.6. Якщо дочірня установа випустила привілейовані акції, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами групи, то материнський банк розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірньої установи незалежно від оголошення дивідендів.

1.7. Вартість гудвілу або негативного гудвілу, що виникає при консолідації фінансової звітності материнського банку і фінансової звітності дочірніх установ банку, зазначається в консолідованому балансі окремою статтею (рядком) "Гудвіл при консолідації". Вартість негативного гудвілу вказується в дужках і вираховується при визначенні підсумку "Актив" консолідованого балансу.

1.8. У разі продажу дочірньої установи консолідована фінансова звітність має містити:

накопичені результати дочірньої установи банку на час продажу;

прибуток чи збиток від продажу дочірньої установи банку, що становить різницю між отриманою ціною та сумою частки материнського банку в чистих активах дочірньої установи, уключаючи величину гудвілу або негативного гудвілу на день придбання дочірньої установи материнського банку.

1.9. У процесі складання консолідованого балансу важливим є обчислення нерозподіленого прибутку групи. Величина нерозподіленого прибутку групи відображається в консолідованому балансі після здійснення всіх регулюючих записів, потрібних при консолідації. У консолідованому звіті про фінансові результати складаються в одне ціле фінансові результати материнського банку та дочірніх установ за рік, для розкриття об'єднаної позиції. При цьому:

складаються подібні дохідні статті;

складаються подібні статті витрат;

розраховуються показники консолідованого чистого процентного доходу, чисті гонорари та комісійний дохід, операційний дохід, прибуток від операцій, прибуток до оподаткування та чистий прибуток за період;

виключаються внутрішньогрупові доходи та витрати, нереалізовані прибутки та збитки для представлення фінансових результатів від зовнішньоторгової діяльності;

виключаються суми дивідендів виплачених у середині групи.

Для визначення міжгрупових статей доходів та витрат застосовуються картки, які є складовою пакета консолідації.

1.10. У процесі консолідації здійснюються такі регулюючі записи:

виключення внутрішньогрупових залишків;

залік фінансових інвестицій до дочірніх установ;

розрахунок частки меншості;

розрахунок і включення до звіту суми гудвілу.

Виключення внутрішньогрупових залишків та операцій потрібно для того, щоб подати в консолідованих звітах взаємовідносини групи з третіми особами.

Внутрішньогрупові операції поділяються на такі операції:

що не впливають на чисті активи групи та чисті результати її діяльності (взаємні розрахунки);

що впливають на чисті активи та чисті результати діяльності групи, а саме: внутрішньогрупова торгівля основними засобами, дивіденди, нараховані та сплачені в середині групи, внутрішньогрупові резерви.

Приклад здійснення регулюючих записів щодо внутрішньогрупового кредиту наведено в додатку 14 до цієї Інструкції.

1.11. Операції з продажу основних засобів між учасниками групи або материнським банком виключаються з консолідованої фінансової звітності. При реалізації основних засобів у середині групи прибуток або збиток від продажу має бути виключений з консолідованого балансу та консолідованого звіту про фінансові результати, а вартість основних засобів приведена до вартості, що відображена в звіті учасника групи - продавця (первісна балансова вартість з вирахуванням амортизаційних відрахувань).

Після придбання основних засобів учасник групи амортизує придбані основні засоби, виходячи з вартості придбання, що відображена в його звітності. До консолідованої фінансової звітності вносяться регулюючі записи після перерахунку амортизації основних засобів за їх первісною вартістю.

Якщо основні засоби, що були реалізовані одним учасником групи іншому учаснику, продаються третім особам, то всі регулюючі записи, які належать до основних засобів, мають бути анульовані та віднесені на доходи або витрати групи як реалізація основних засобів третім особам.

Зазначений порядок та регулюючі записи застосовуються до основних засобів, які відображені в звітності учасників-покупців з метою приведення їх до первісної вартості.

Приклад здійснення регулюючих записів щодо операцій з продажу основних засобів між учасниками групи наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.

1.12. Суми фінансових інвестицій в дочірні установи коригуються шляхом здійснення регулюючих записів щодо виключення вартості фінансових інвестицій в консолідовані установи та вартості чистих активів цих дочірніх установ та відображення гудвілу, що виникає після першої консолідації.

Материнський банк реєструє всі зміни у вартості фінансових інвестицій дочірніх установ групи, чистих активів, відсотків групи та частки меншості в цих чистих активах. Зміни аналізуються з метою визначення змін:

у вартості ціни придбання;

що пов'язані з коливаннями офіційного валютного курсу.

Приклад здійснення регулюючих записів щодо фінансових інвестицій в дочірню установу наведено в додатку 16 до цієї Інструкції.

1.13. Частка меншості в прибутках консолідованих дочірніх установ, що були накопичені протягом звітного періоду, визначається та коригується за доходами групи з метою визначення чистого прибутку групи.

Частка меншості визначається як:

частки меншості в накопичених з часу придбання резервах, нерозподіленому прибутку (збитку) та інших показниках власного капіталу консолідованої групи;

частки меншості в сумі збільшення (зменшення) статутного капіталу, що є результатом випуску або реалізації акцій, які до цього належали установам групи;

дивіденди, що отримані часткою меншості;

частки меншості в чистих активах нових установ, які включаються для консолідації.

Приклад визначення величини частки меншості наведено в додатку 17 до цієї Інструкції.

1.14. При виключенні балансової вартості фінансових інвестицій материнського банку визначається вартісна різниця, тобто різниця між вартістю придбання чистих активів (капіталу) дочірньої установи та балансовою вартістю цих активів на дату придбання. Перекласифікація цієї вартісної різниці означає її розподіл на:

гудвіл;

дооцінку балансової вартості активів до їх справедливої вартості.

1.15. Гудвіл - це різниця між вартістю придбання та часткою материнського банку в справедливій вартості придбаних чистих активів на дату придбання. Гудвіл розраховується на час придбання групою акцій (часток) консолідованого учасника та є різницею між вартістю акцій (часток), яка відображена в індивідуальних фінансових звітах учасників групи, та сумою чистих активів (статутний капітал, резерви, нерозподілений прибуток та інші показники власного капіталу) консолідованого учасника, помноженою на частку контролю групи в статутному капіталі учасника.

Приклад визначення величини гудвілу наведено в додатку 18 до цієї Інструкції.

1.16. Позитивне значення гудвілу підлягає щомісячній амортизації шляхом систематичного і рівномірного розподілу на витрати протягом строку корисного його використання.

Період амортизації позитивного гудвілу не повинен перевищувати 20 років.

1.17. Якщо діяльність придбаної дочірньої компанії прогнозується в майбутньому із обчислювальними збитками, то вартість негативного гудвілу визнається доходом рівномірно протягом періоду утворення таких збитків.

Якщо діяльність придбаної дочірньої компанії прогнозується в майбутньому без збитків, то вартість негативного гудвілу визнається доходом:

у сумі, що не перевищує справедливої вартості придбаних немонетарних активів, - рівномірно протягом строку корисного використання (амортизації) придбаних необоротних активів, що залишився;

у сумі, що перевищує справедливу вартість придбаних немонетарних активів, - у періоді придбання.

1.18. Облік позитивного та негативного гудвілу ведеться за кожним учасником окремо.

Надалі показник гудвілу може перераховуватись у разі:

збільшення частки статутного капіталу учасника, що належить групі;

збільшення частки статутного капіталу учасника, що належить частці меншості;

придбання акцій (часток) учасника групи в третіх осіб;

часткового або повного продажу акцій (часток) учасника групи третім особам;

продажу акцій (часток) учасника групи іншим учасникам групи.

У цих випадках на величину придбаних (проданих) акцій (часток) учасника групи окремо розраховується сума гудвілу та підсумовується з попереднім значенням, змінюючи його. При цьому здійснюється перерахунок величини амортизації гудвілу від знову створеного залишку.

1.19. Якщо придбання групою акцій (часток) учасника здійснювалося шляхом поетапних покупок, то для визначення суми гудвілу при первісному складанні консолідованої звітності відрахунок слід проводити з часу першої купівлі акцій (часток), якщо вони купувалися з метою інвестування.

1.20. Гудвіл, який виникає щодо акцій (часток) материнського банку, що є у власності учасників групи, не розраховується.

Гудвіл розраховується на час придбання материнським банком акцій (часток) учасника групи. Якщо материнський банк придбав акції (частки) учасників групи до складання першої консолідованої фінансової звітності, то гудвіл розраховується не на час придбання чистих активів, а на час складання материнським банком першої консолідованої звітності. Надалі за умови придбання учасником консолідації акцій (часток) іншої установи зазначена сума гудвілу розраховується на час придбання цих чистих активів.

2.1. Інвестор несе певну відповідальність за результати діяльності асоційованої компанії і за результати рентабельності інвестицій, він має суттєвий вплив на асоційовану компанію.

2.2. Фінансові звіти асоційованих компаній, якими володіє група прямо чи опосередковано, крім випадків, де є контроль, уключаються до консолідованої фінансової звітності за методом участі в капіталі. При цьому інвестиції в асоційовані компанії у фінансових звітах материнського банку відображаються за собівартістю і надалі збільшуються чи зменшуються відповідно до частки материнського банку у власному капіталі асоційованої компанії після дати придбання інвестиції. Дивіденди, що сплачені асоційованими компаніями, зменшують балансову вартість інвестиції та визнаються як часткові виплати інвестиції. Відповідно до цього вартість інвестиції має бути скоригована для того, щоб відображати вплив отриманих материнським банком дивідендів. Потрібно здійснити регулюючі записи з метою відображення змін у вартості інвестицій в асоційовані компанії, якщо збільшується величина власного капіталу асоційованої компанії за рахунок додаткових випусків акцій чи переоцінки цінних паперів, будівель та обладнання.

2.3. Частка меншості за методом участі в капіталі не розраховується.

2.4. Якщо частка материнського банку в збитках асоційованої компанії дорівнює балансовій вартості інвестицій або перевищує її, то материнський банк, як правило, припиняє включати цю частку до подальших збитків. інвестиція відображається у звітах за нульовою вартістю. Додаткові збитки покриваються тією мірою, в якій інвестор бере на себе зобов'язання або здійснює виплати за дорученням асоційованої компанії для погашення її зобов'язань, гарантом яких був материнський банк або за які материнський банк відповідав іншим чином. Якщо після цього асоційована компанія звітує про прибутки, то материнський банк поновлює надання інформації, уключаючи свою частку таких прибутків лише після того, коли частка прибутків материнського банку дорівнює частці чистих збитків, які не були визнані.

2.5. Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій між материнським банком та асоційованими компаніями (прямими чи опосередкованими) мають виключатися в межах частки участі групи в статутному капіталі асоційованої компанії з відповідним коригуванням суми нерозподіленого прибутку групи. Нереалізовані збитки не можуть бути виключені, якщо витрати не можуть бути відшкодовані.

2.6. Процедура складання консолідованої звітності за методом участі в капіталі полягає в заміні вартості акцій (часток) консолідованого учасника, відображеній у балансі материнського банку та/або інших учасників, на вартісну оцінку частки участі групи в чистих активах консолідованого учасника.

За методом участі в капіталі інвестиції в асоційовану компанію спочатку відображаються за собівартістю, а потім у консолідованих звітах балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується для відображення частки групи в прибутках або збитках чи будь-яких інших змін у капіталі асоційованої компанії, що відбулися після дати придбання. У наступному звітному періоді інвестиція коригується на відповідні зміни у власному капіталі асоційованої компанії за звітний період.

Приклад здійснення регулюючих записів щодо відображення інвестицій в асоційовану компанію за методом участі в капіталі наведено в додатку 19 до цієї Інструкції.

2.7. Інвестиції в асоційовані компанії відображаються в консолідованому балансі за статтею "Вкладення до асоційованих компаній".

Частка групи в прибутку асоційованих компаній відображається у звіті про фінансові результати за статтею "Прибуток від вкладень в асоційовані компанії".

2.8. Розрахунок та відображення гудвілу за методом участі в капіталі здійснюється так само, як і за методом повної консолідації.

Частка групи в прибутках або збитках асоційованих компаній має бути скоригована на суму амортизації гудвілу.

2.9. Якщо материнський банк та/або інший учасник групи обліковують інвестиції в асоційовані компанії, виходячи з методу участі в капіталі, та дані асоційованих компаній попередньо були включені до річних фінансових звітів учасників у порядку, що повністю збігається з порядком, визначеним цією Інструкцією для методу участі в капіталі, то будь-які регулюючі записи при складанні консолідованої фінансової звітності щодо асоційованих компаній не потрібні.

1. У цих примітках зазначається інформація про активи, фінансовий стан і прибутки материнського банку та його дочірніх установ, що включені до складу групи, з метою задоволення потреби окремих користувачів консолідованої фінансової звітності.

Кожна група має зазначати свої особливості щодо діяльності та обліку та в разі потреби створювати додаткові примітки.

2. У разі реорганізації банку шляхом злиття в примітках до звітів зазначається така інформація:

сума активів та зобов'язань, унесена кожною установою;

види та кількість випущених акцій разом з часткою акцій, що мають право голосу, кожної установи, які були обмінені при злитті;

дохід (виручка) від реалізації, інші операційні доходи, непередбачені доходи та прибуток (збиток) кожної установи до дати злиття, що включені до фінансової звітності об'єднаної установи.

3. Інформація, що зазначається в примітках до консолідованих фінансових звітів, класифікується за такими напрямами:

що пов'язана з периметром консолідації;

про основні принципи та методи облікових політик групи, методи оцінки та консолідації;

додаткові стислі роз'яснення про залишки та обороти за конкретними рахунками активів і зобов'язань;

інша суттєва інформація.

3.1. Інформація, що пов'язана з периметром консолідації, передбачає:

юридичну та економічну інформацію про консолідованих учасників, якими володіє група прямо та опосередковано, методи консолідації, що застосовувалися до кожного окремого учасника групи;

перелік дочірніх установ із зазначенням назви, країни реєстрації та місцезнаходження, частки в капіталі, частки в розподілі голосів (у разі її незбігання з часткою в капіталі);

пояснення причин, за якими окремі учасники групи були виключені з периметра консолідації;

причини, за якими показники фінансової звітності дочірньої установи не включено до консолідованої фінансової звітності;

характер відносин між материнським банком і дочірньою установою, якщо материнський банк не володіє в дочірній установі (прямо чи опосередковано) більше ніж половиною голосів. Зміни протягом звітного періоду, унаслідок чого материнський банк утратив контроль над діяльністю дочірньої установи;

обгрунтування підстав для використання методу повної консолідації, якщо частка групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 50%;

обгрунтування підстав для використання методу участі в капіталі, якщо частка групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 20%;

обгрунтування підстав для використання методу участі в капіталі для виняткових ситуацій, а також винятків за кожним методом консолідації;

назви дочірніх установ, у яких материнському банку прямо або опосередковано (через дочірні установи) належить більше половини голосів, але з причини відсутності контролю не є дочірніми установами.

3.2. Інформація про основні принципи та методи облікових політик групи, методи оцінки та консолідації, які використовувалися при складанні консолідованої фінансової звітності, а також за потреби всі показники, необхідні для порівняння сум за кілька років, передбачає:

методи, що використовувалися під час консолідації;

балансову вартість фінансових інвестицій, що включені до складу статті балансу "Вкладення до асоційованих компаній і дочірніх установ", які обліковуються за методом участі в капіталі за такими видами, як фінансові інвестиції в асоційовані компанії, фінансові інвестиції в дочірні установи;

інформацію за звітний період, у якому відбулося придбання установи (контрольного пакета акцій), наприклад про відсоток придбаних акцій з правом голосу;

облік різниць, що виникають при складанні першої консолідованої звітності;

суму курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду (у разі включення до консолідованих звітів показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України);

суму курсових різниць, що включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформацію, що пояснює взаємозв'язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду (у разі включення до консолідованих звітів показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України);

у разі зміни ознак класифікації діяльності господарської одиниці за межами України надання інформації про характер та причини зміни, вплив зміни на капітал, на прибуток (збиток) за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року;

методи, за якими господарські одиниці за межами України були включені до процесу консолідації;

методи переоцінки, визначення справедливої вартості придбаних активів та зобов'язань (об'єднання у багатьох випадках призводить до переоцінки);

вплив придбання або продажу дочірніх установ на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та аналогічні показники попереднього періоду;

вартість (первісну або переоцінену), за якою основні засоби та нематеріальні активи відображені в балансі;

методи амортизації та діапазон строків корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів;

методи, що використовуються з метою надання порівнювальної інформації у разі змін периметра консолідації;

статті консолідованої фінансової звітності, до яких застосовувалася різна облікова політика.