Про затвердження Правил ведення радіотелефонного звязку та фразеології радіообміну в повітряному просторі України

3.2. Передача літер

3.2.1. Для передачі літер каналами радіотелефонного зв'язку використовуються кодові слова алфавіту, що наведені в додатку 3 до цих Правил.

3.2.2. Коли каналами радіотелефонного зв'язку передаються власні імена, скорочення назв служб та інші слова, сприйняття яких сумнівне, використовуються кодові слова алфавіту.

3.3. Передача чисел

3.3.1. Вимова чисел здійснюється згідно з таблицею, що наведена в додатку 4 до цих Правил.

3.3.2. Під час передачі чисел англійською мовою кожна цифра вимовляється окремо, за винятком випадків, зазначених у підпункті 3.3.6 цих Правил.

3.3.3. Російською мовою числові значення, що складаються з двох і більше цифр, передаються, як правило, одиницями, сотнями, тисячами, наприклад: 18 - восемнадцать, 24 - двадцать четыре, 72 - семьдесят два, 115 - сто пятнадцать, 2400 - две тысячи четыреста.

Винятком з цього правила є передача числових значень номерів ешелонів польоту (окрім FL100, FL200, FL300, FL400) та кодів ВОРЛ, коли кожна цифра вимовляється окремо.

3.3.4. У разі ненадійного радіозв'язку під час передачі російською мовою числових значень (курсу, висоти, атмосферного тиску, видимості, часу тощо) кожна цифра передається окремо. Під час передачі цілих тисяч кожен знак у числі тисяч вимовляється окремо, після чого йде слово "ТЫСЯЧА".

Під час передачі російською мовою повних позивних ПС, що відповідають реєстраційному номеру ПС, які складаються тільки з чисел, слово "ТЫСЯЧА" не передається.

3.3.5. Приклади застосування передачі даних, викладених в підпунктах 3.3.2-3.3.4, наведено в додатку 5 до цих Правил.

3.3.6. При передачі англійською мовою всіх чисел, що використовуються в даних про абсолютну або відносну висоту, висоту хмар, видимість та дальність видимості на ЗПС (RVR), у яких містяться цілі сотні і цілі тисячі, вимовляється окремо кожна цифра в числі, що позначає кількість сотень або тисяч, після чого йде, відповідно, слово HUNDRED або THOUSAND. При передачі сполучень тисяч і цілих сотень вимовляється кожна цифра в числі, що позначає кількість тисяч, після чого йдуть слово THOUSAND, число сотень, а згодом іде слово HUNDRED. Номери ешелонів польотів FL100, FL200, FL300 тощо передаються як цілі сотні, наприклад "FLIGHT LEVEL ONE HUNDRED"

Приклади вимови чисел англійською мовою наведено в додатку 6 до цих Правил.

3.3.7. Десяткові дроби в певній послідовності передаються російською мовою відповідно до підпункту 3.3.3 за допомогою слова "ЗАПЯТАЯ", а англійською - відповідно до підпункту 3.3.2 за допомогою слова "DECIMAL".

Приклади передач таких чисел наведено в табл. 2.

3.4. Передача часу

3.4.1. Під час передачі часу необхідно вказати лише хвилини цього часу. Проте, коли виникає імовірність будь-якої невизначеності, слід вказати годину.

Приклади передач часу наведено в табл. 3.

3.4.2. Пілоти можуть перевірити час у відповідного органу ОПР. Під час такої перевірки час указується з точністю до найближчої половини хвилини (див. табл. 4).

3.4.3. Для перевірки точності приймання переданих чисел станція, що передавала повідомлення, просить станцію, що прийняла повідомлення, повторити їх.

3.5. Виклик

3.5.1. Радіотелефонні позивні авіаційних станцій

Радіотелефонний позивний авіаційної станції в авіаційному мобільному зв'язку складається з:

а) назви місця розташування;

б) назви органу або виду обслуговування, що надається.

3.5.1.1. Орган або вид обслуговування позначаються відповідними позивними, що наведені в додатку 7 до цих Правил. За умови встановлення задовільного зв'язку радіотелефонний позивний авіаційної станції може бути пропущений.

3.5.1.2. Для ведення радіотелефонного зв'язку кожному абоненту наземного спецтранспорту присвоюються такі позивні:

"Движение" (N) - машина керівника польотів (цивільного або військового);

"Аэродромная" (N) - машина аеродромної служби;

"Метео" (N) - машина авіаційної метеорологічної станції цивільної (АМСЦ);

"Радио" (N) - машина (автобус) служби радіотехнічного забезпечення польотів;

"Свет" (N) - машина служби електросвітлотехнічного забезпечення польотів (ЕСТЗП);

"Охрана" (N) - машина воєнізованої охорони (ВОХР);

"ПАЛ" (N) - машина радіолабораторії;

"Служебный" (N) - автобус для доставки льотного складу.

Для наземного спецтранспорту назва місця розташування не застосовується.

3.5.2. Радіотелефонні позивні повітряних суден

3.5.2.1. Повні позивні

Радіотелефонні позивні поділяються на такі типи:

тип "а" - знаки, що відповідають реєстраційним знакам ПС;

тип "б" - радіотелефонне позначення льотно-експлуатаційного агентства, за яким ідуть останні чотири знаки реєстраційного знака ПС;

тип "в" - радіотелефонне позначення льотно-експлуатаційного агентства, за яким іде позначення рейсу.

Назва заводу - виробника ПС або назва типу ПС може використовуватися як радіотелефонний префікс позивного типу "а", як зазначено у табл. 5 під знаком "*".

Радіотелефонні позначення за типом "б" і "в" містяться в документі ІКАО Doc. 8585 чинного видання.

Приклад

Кожна літера в позивному ПС, за винятком радіотелефонних позначень авіакомпаній та типу ПС, повинна вимовлятися окремо з використанням кодових слів алфавіту.

Використання радіотелефонного позивного типу "б" або "в" без радіотелефонного позначення може призвести до непорозуміння.

Приклад

Рейс UAP 101 складається з індексу UАР та цифрового позначення номера рейсу 101. Радіотелефонний позивний - "АЭРОТРЭКЕР СТО ОДИН" (AIR TRACKER ONE EROO ONE).

3.5.3. Скорочені позивні

Радіотелефонні позивні ПС, які зазначені в підпункті 3.5.2, крім тих, які зазначені в підпункті 3.5.2 "в", можуть бути скорочені. Скорочені позивні передаються в такій формі:

тип "а" - перший знак реєстраційного знака і не менше двох останніх знаків. Однак, якщо радіотелефонний позивний складається лише з числових знаків, слід скорочувати тільки перші дві цифри;

тип "б" - радіотелефонне позначення льотно-експлуатаційного агентства, за яким ідуть не менш двох останніх реєстраційних знаків ПС;

тип "в" - скорочена форма відсутня.

Замість першого знака зазначеного вище позивного типу "а" може використовуватися або назва заводу - виробника повітряного судна, або тип ПС.

Приклади повних і скорочених позивних наведено в табл. 5.

3.5.4. Зміна радіотелефонного позивного

3.5.4.1. Екіпаж ПС не змінює типу свого радіотелефонного позивного під час польоту, за винятком тимчасових змін за вказівкою органу ОПР з метою безпеки.

3.5.4.2. У виняткових обставинах орган ОПР може дати вказівку ПС змінити радіотелефонний позивний, коли схожість між двома та більше радіопозивними така, що існує імовірність плутанини.

Приклад

а) АЭРОФЛОТ 723 (AEROFLOT 723) та ТРАНСОВИЕТ 723 (TRANSOVIET 723);

б) GASSB та GATSB.

3.5.4.3. Зміна радіотелефонного позивного повітряного судна є тимчасовим заходом і застосовується в межах повітряного простору, де існує імовірність плутанини.

Приклад

3.5.5. Установлення радіотелефонного зв'язку

3.5.5.1. Під час установлення зв'язку завжди використовуються повні радіотелефонні позивні. Порядок виклику під час установлення зв'язку повітряними суднами виконується відповідно до порядку, наведеного в додатку 8.

3.5.5.2. Станції, якій необхідно передати інформацію для всіх станцій, потрібно розпочинати таку передачу із загального виклику ВСЕМ БОРТАМ (ALL STATIONS), після чого йдуть відповідний позивний цієї станції та відповідна інформація.

На вищезазначений загальний виклик відповіді не потрібні, якщо окремі станції не викликаються для підтвердження одержаної інформації.

3.5.5.3. Якщо станція, яку викликають, не впевнена у визначенні станції, що посилає виклик, вона повинна передати таке: СТАНЦИЯ ВЫЗЫВАЮЩАЯ... (станція, яку викликають), ПОВТОРИТЕ ВАШ ПОЗЫВНОЙ - STATION CALLING... (station called) SAY AGAIN YOUR CALL SIGN.

Приклад

3.5.5.4. Коли є впевненість у тому, що станція прийме виклик, передачу повідомлення можна продовжувати без очікування на відповідь.

Приклад

3.5.5.5. Радіотелефонний зв'язок "повітря-повітря" між екіпажами повітряних суден установлюється на каналі "интерпайлот" (частота 123,45 МГц) шляхом або прямого виклику екіпажу конкретного повітряного судна, або загального виклику з урахуванням умов, що стосуються використання цього каналу.

Приклад

3.5.5.6. Станція, яка має повідомлення для передачі, відповідає за встановлення зв'язку.

3.5.6. Подальший радіотелефонний зв'язок

3.5.6.1. Скорочення радіотелефонного позивного відбувається тільки після встановлення задовільного зв'язку, а також за умови, що не виникне ніякої плутанини.

Бортова станція може використати скорочений тип свого позивного тільки після того, як таке скорочення виконала першою авіаційна станція.

3.5.6.2. Після встановлення зв'язку дозволяється вести безперервний двосторонній зв'язок без подальшого використання позивного авіаційної станції або попереднього виклику аж до закінчення цього зв'язку.

3.5.6.3. Щоб уникнути будь-якої можливої плутанини, диспетчер при наданні диспетчерського дозволу та пілот при повторенні таких дозволів завжди додають позивний того ПС, якому призначений цей дозвіл.

3.5.7. Визначення частоти, на якій ведеться передача

3.5.7.1. Там, де рознос частот між каналами ДВЧ зв'язку становить 25 кГц, для позначення несучої частоти передачі використовуються тільки перші п'ять цифр. Після коми передається не більше двох значущих цифр. Якщо цими цифрами є нулі, передається лише один нуль.

3.5.7.2. Там, де розподіл частот між каналами ДВЧ-зв'язку становить 8,33 кГц, для позначення каналу передачі використовуються всі шість цифр, за винятком випадків, коли останні дві цифри частоти є нулі, тоді після коми використовується одна цифра.

3.6. Правила перевірки

3.6.1. Форма перевірки передачі повинна бути такою:

a) позначення станції, яку викликають;

б) позначення станції, яка викликає;

в) слова ПРОВЕРКА СВЯЗИ (RADIO CHECK);

г) частота, що використовується.

Приклад

3.6.2. Відповідь на перевірку передачі повинна бути така:

а) позначення станції, яка ініціювала виклик;

б) позначення станції, яка відповідає на виклик;

в) інформація, що стосується чутності передачі з борту ПС.

Приклад

3.6.3. Під час проведення перевірок використовується шкала чутності, яка наведена в табл. 8.

3.6.4. Якщо сигнали, які хоче відправити бортова станція для перевірки або настроювання станції, можуть стати перешкодою для сусідньої авіаційної станції, тоді необхідно одержати попередню згоду від цієї станції. Такі передачі потрібно звести до мінімуму.

3.6.5. Якщо станція, що перебуває в системі авіаційного мобільного зв'язку, хоче відправити сигнали для перевірки або настроювання передавача чи приймача, їй необхідно зробити попередній виклик. Тривалість такої передачі повинна бути не більше 10 секунд та складатися з мовної передачі цифр ОДИН, ДВА, ТРИ тощо (ONE, TWO, THREE, etc.) і радіопозивного станції, яка передає зазначені вище сигнали. Такі передачі слід звести до мінімуму.

3.6.6. Передачу з метою перевірки та відповідь на неї орган ОПР повинен реєструвати у встановленому порядку.

3.7. Радіотелефонний обмін

3.7.1. Радіотелефонний обмін повинен бути коротким та зрозумілим з використанням стандартної фразеології там, де вона існує.

3.7.1.1. Скорочену процедуру зв'язку необхідно використовувати тільки після встановлення зв'язку і якщо відсутня імовірність виникнення плутанини.

3.7.2. Підтвердження приймання

3.7.2.1. Станції, що приймає повідомлення, перед тим як підтвердити його, потрібно переконатися в правильному прийнятті.

3.7.2.2. Під час підтвердження приймання бортова станція вносить у такі повідомлення свій радіотелефонний позивний.

3.7.2.3. Бортова станція повинна повторювати дозволи та вказівки органу ОПР, що стосуються безпеки польотів.

3.7.2.4. Бортовою станцією завжди повторюються дозволи на політ за маршрутом, на входження до диспетчерського району (зони), на посадку, на зліт, на перетин робочої ЗПС, руління по ЗПС у зворотному напрямку, очікування перед робочою ЗПС; указівки щодо руління, рівнів польотів, курсу, швидкості, робочої ЗПС, використання режимів вторинної радіолокації та кодів, установлення шкали барометричного висотоміра, зміни радіочастоти, ешелону переходу тощо.

Інші дозволи та вказівки (у тому числі умовні дозволи) повторюються або підтверджуються таким чином, щоб не виникали сумніви в тому, що вони зрозумілі та прийняті до виконання.

3.7.2.5. Орган ОПР повинен прослуховувати повторення бортовою станцією наданих ним указівок або дозволів для того, щоб переконатися, що дозвіл або вказівка правильно підтверджується ПС, і почати негайні дії для усунення будь-яких розбіжностей, що виявлені під час повторення.

3.7.2.6. Якщо підтвердження приймання передається авіаційною станцією:

для бортової станції - підтвердження повинно містити позивний ПС, після чого йде, якщо це необхідно, позивний авіаційної станції;

для іншої авіаційної станції - підтвердження повинно містити позивний авіаційної станції, яка підтверджує приймання.

3.7.2.7. Авіаційна станція підтверджує приймання повідомлення щодо місця ПС та інших повідомлень про хід польоту шляхом повторення повідомлення, яке закінчється її позивним. Процедура повторення може тимчасово не застосовуватися для того, щоб зменшити завантаженість каналу зв'язку.

3.7.2.8. Для того, щоб переконатися в правильності прийнятого повідомлення, станції, яка приймає повідомлення, дозволяється повторювати повідомлення як додаткове підтвердження приймання. У таких випадках станція, для якої повторюється інформація, повинна підтвердити правильність повторення шляхом передачі свого позивного.

3.7.2.9. Якщо в одному прийнятому повідомленні містяться донесення про місце та інша інформація, наприклад дані про погоду, таку інформацію потрібно підтвердити словами, такими як ПОГОДУ ПРИНЯЛ (WEATHER RECEIVED) після повторення повідомлення про місце. При потребі підтвердити інші повідомлення авіаційна станція передає тільки свій позивний.

3.8. Передача диспетчерських дозволів, указівок та інформації про повітряний рух

3.8.1. Передача диспетчерських дозволів, указівок

3.8.1.1. Диспетчер управління повітряним рухом (УПР) повинен передавати дозволи чи вказівки повільно та зрозуміло, щоб екіпаж ПС зумів правильно прийняти та записати їх без повторень. Маршрутний дозвіл, як правило, повинен видаватися екіпажу ПС до запуску двигунів.

3.8.1.2. Органу ОПР не рекомендується видавати дозвіл екіпажу ПС у той час, коли він виконує складні маневри під час руління.

3.8.1.3. ПС не передаються ніякі повідомлення під час зльоту, безпосередньо перед посадкою або під час пробігу після посадки, за винятком повідомлень щодо забезпечення безпеки польотів.

Складними маневрами під час руління вважаються маневри, виконання яких вимагає від екіпажу ПС підвищеної уваги, наприклад руління по перону, перетин магістральної руліжної доріжки (РД) або ЗПС за певних обставин тощо.

До диспетчерських указівок належать указівки щодо руління, рівнів польоту, курсу, швидкості, діючої ЗПС, використання режимів вторинної радіолокації та кодів, установлення шкали барометричного висотоміра, зміни радіочастоти, очікування, ешелону переходу тощо.

До диспетчерських дозволів належать дозволи на входження до диспетчерського району (зони), на посадку, на зліт, на перетин робочої ЗПС, руління по ЗПС у зворотному напрямку, зарулювання назад на робочу ЗПС, на політ за маршрутом, очікування перед робочою ЗПС тощо.

3.8.2. Передача інформації про рух ПС здійснюється таким чином:

3.8.2.1. Інформація про основний рух:

орган ОПР забезпечує мінімуми ешелонування між польотами за ППП у повітряному просторі класів від A до E і між польотами за ППП та польотами за ПВП у повітряному просторі класів B та C. Орган ОПР не забезпечує ешелонування між польотами за ПВП, крім повітряного простору класу B. Відповідно польоти за ПВП та ППП можуть вважатися основним рухом для польотів за ППП, польоти за ППП - основним рухом для польотів за ПВП. При цьому польоти за ПВП не вважаються основним рухом для інших польотів за ПВП, крім польотів за ПВП у повітряному просторі класу B.

Інформація про основний рух містить:

напрямок польоту відповідного ПС;

тип і категорію відповідного ПС з урахуванням турбулентності у сліді (в разі потреби);

крейсерський рівень відповідного ПС, а також:

розрахунковий час прольоту ним основної точки, що є найближчою до місця перетину ешелону, або

напрямок до відповідного ПС, що визначається за умовним годинниковим циферблатом, та відстань до зустрічного ПС, або

фактичне чи розрахункове місце ПС.

Приклад:

Інформація про основний рух надається екіпажам відповідних ПС, які виконують контрольований політ, у всіх випадках, коли вони є основним рухом відносно один одного.

Така інформація обов'язково надається екіпажам відповідних ПС, що виконують контрольований політ та одержали дозвіл на політ за умови, що вони забезпечуватимуть ешелонування самостійно і залишатимуться у візуальних метеоумовах, а також у будь-яких інших випадках, якщо встановлений мінімум ешелонування вже порушено.

3.8.2.2. Інформація про рух повітряних суден надається таким чином:

орган ОПР у разі потреби може надавати екіпажам ПС інформацію про рух інших ПС, що перебувають на суміжних рівнях польоту.

Приклад:

З метою привернення уваги екіпажів ПС та запобігання ненавмисному перетину заданого рівня польоту рекомендується надавати інформацію про ПС, які можуть потенційно конфліктувати щоразу, якщо одне або більше ПС перебувають у перемінному профілі польоту та займають суміжний рівень.

3.8.2.3. Інформація про основний місцевий рух надається таким чином:

інформація про основний місцевий рух повинна своєчасно надаватися безпосередньо аеродромною диспетчерською вишкою або органом, який здійснює диспетчерське обслуговування підходу, у разі якщо диспетчер аеродромної диспетчерської вишки вважає, що така інформація є необхідною з метою забезпечення безпеки польотів, або на запит екіпажу ПС.

Основним місцевим рухом вважається рух будь-яких ПС, транспортних засобів, персоналу в зоні маневрування або поблизу неї, рух в окрузі аеродрому, який може створювати небезпеку для відповідного ПС.

Опис основного місцевого руху надається таким чином, щоб полегшити його ідентифікацію.

Повідомлення про основний місцевий рух містять:

ідентифікацію ПС, якому передається інформація;

слова "ДВИЖЕНИЕ" (TRAFFIC IS) або "ДОПОЛНИТЕЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ" (ADDITIONAL TRAFFIC IS) за потреби;

опис основного місцевого руху з огляду на те, що пілот має його розпізнати (наприклад: тип, швидкість, категорія та/або колір ПС, тип транспортного засобу, кількість осіб тощо);

місцезнаходження основного місцевого руху відносно ПС, якому надається така інформація, та напрямок руху.

Приклад:

3.9. Виправлення та повторення

3.9.1. Якщо під час передачі допускається помилка, використовується фраза ПОПРАВКА (CORRECTION), потім повторюється остання правильна група або фраза, після чого передається правильний варіант.

Приклад

3.9.2. Коли виправлення можна внести шляхом повторення всього повідомлення, використовується фраза ПОПРАВКА, ПОВТОРЯЮ (CORRECTION, I SAY AGAIN).

3.9.3. Якщо при передачі повідомлення є сумнів щодо його прийняття, важливі елементи цього повідомлення передаються двічі.

Приклад

3.9.4. Якщо станція, яка приймає передачу, сумнівається в правильності прийнятого повідомлення, вона робить запит на повне або часткове повторення.

3.9.5. Запит на повне або часткове повторення повідомлення виконується відповідно до табл. 9.

3.9.6. Якщо при перевірці правильності повторення виявились неточні елементи, потрібно використати такий вираз НЕВЕРНО (або ОШИБОЧНО), ПОВТОРЯЮ (NEGATIVE I SAY AGAIN), за яким надається правильний варіант відповідних елементів.

Приклад

3.10. Повідомлення про нормальний хід польоту

Якщо екіпажем ПС передаються повідомлення про нормальний хід польоту, вони повинні складатися з позивного, за яким ідуть слова БОРТ ПОРЯДОК (OPERATIONS NORMAL).

3.11. Прослуховування та забезпечення зв'язку

3.11.1. Прослуховування частоти та години роботи

3.11.1.1. Під час польоту бортові станції прослуховують частоти в установленому порядку і не припиняють прослуховування частот, за винятком випадків, що загрожують безпеці польотів, без інформування відповідної (их) авіаційної (их) станції (й).

3.11.1.2. ПС, які виконують польоти протягом довгого часу над водною поверхнею або польоти над спеціально визначеними районами, під час яких необхідно мати на борту аварійний приводний передавач (ELT), ведуть безперервне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц. Винятком може бути тільки такий відрізок часу, коли екіпажі ПС підтримують зв'язок на інших ДВЧ-каналах або коли обмежувальні характеристики бортової апаратури чи обов'язки льотного екіпажу в кабіні не дозволяють здійснювати одночасне прослуховування двох каналів.

3.11.1.3. Екіпажі ПС ведуть безперервне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц ДВЧ-діапазону в районах або на маршрутах, де існує імовірність перехоплення ПС, або в інших небезпечних ситуаціях відповідно до встановленого порядку.

3.11.1.4. Органи ОПР здійснюють прослуховування відповідних частот згідно з визначеним порядком.

3.11.1.5. Органи ОПР ведуть постійне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц ДВЧ-діапазону в години роботи органів ОПР, там, де ці станції встановлені.

3.11.1.6. Якщо для бортової або авіаційної станції потрібно тимчасово призупинити роботу з будь-якої причини, така станція інформує про це інші зацікавлені станції та повідомляє розрахунковий час відновлення своєї роботи. Про поновлення роботи вона повідомляє зацікавлені станції.

3.11.2. Забезпечення зв'язку

3.11.2.1. Екіпаж ПС за допомогою бортової станції здійснює прямий зв'язок з авіаційною станцією відповідного органу ОПР. За відсутності можливості зробити це екіпажі ПС використовують будь-які наявні засоби ретрансляції з метою передачі відповідного повідомлення органу ОПР.

3.11.2.2. У тих випадках, коли авіаційна станція не має змоги встановити нормальний зв'язок з бортовою станцією, авіаційна станція використовує будь-які наявні засоби ретрансляції з метою передачі повідомлень для бортової станції.

3.11.2.3. Екіпажу ПС може бути дана вказівка "ЖДИТЕ" ("STAND BY") на відповідній частоті авіаційної станції, якщо передбачається, що орган ОПР самостійно почне передачу повідомлень, або "ПРОСЛУШАЙТЕ" ("MONITOR") частоту, на якій транслюється інформація.

Приклад