Про затвердження Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті

6.1. Аварійно-рятувальні роботи

6.1.1. Аварійно-рятувальні роботи здійснюються відповідно до вимог Законів України "Про аварійно-рятувальні служби" та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" й інших нормативних актів.

6.1.2. Проведення аварійно-рятувальних робіт у цивільній авіації здійснюється згідно з вимогами Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.08.99 N 404, зареєстрованим у Мін'юсті України 07.10.99 за N 684/3977.

6.1.3. Координація робіт аварійно-рятувальних служб здійснюється комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Міністерства транспорту України та Укравіатрансу.

6.1.4. Для оперативного реагування на можливі авіаційні події та координації робіт аварійно-рятувальних служб у святкові дні наказами в Міністерстві транспорту України та Укравіатрансі вводиться чергування відповідальних працівників.

6.2. Розслідування авіаційних подій

6.2.1. Розслідування авіаційних подій на авіаційному транспорті здійснюється згідно з Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні, стандартами та рекомендованою практикою ІКАО.

6.2.2. Розслідування АП з ПС України і ПС іноземних держав на території України організовує і проводить Укравіатранс за участю експлуатантів та інших причетних організацій України. Відповідно до цього Укравіатранс формує і призначає комісію з розслідування АП.

6.2.3. Міністерство транспорту України в окремих випадках може призначити комісію з розслідування АП своїм наказом або прийняти рішення про звернення до Уряду з метою призначення Урядової комісії з розслідування АП.

6.2.4. Розслідування повинно проводитись у стислі строки, але не більше ніж за 45 діб з моменту АП (90 діб для розслідувань АП з іноземними ПС). Якщо для встановлення причин АП необхідне проведення спеціальних досліджень, то термін розслідування може бути подовжений керівником, який призначив комісію.

6.2.5. Усі авіаційні події підлягають розслідуванню. До авіаційних подій відносяться:

- катастрофи;

- аварії;

- серйозні інциденти;

- інциденти.

Визначення та порядок розслідування кожного типу АП відображені в ПРАПУ-2001.

6.2.6. Укравіатранс та експлуатанти здійснюють розслідування порушень вимог безпеки польотів, які не відносяться до авіаційної події, але можуть спричинити негативний вплив на забезпечення безпеки польотів.

6.2.7. Необхідні матеріали стосовно конкретних осіб, що постраждали, можуть бути надані до оформлення остаточного звіту на підставі спільного протокольного рішення комісії та уповноваженого представника спеціального розслідування нещасних випадків від Держнаглядохоронпраці.

6.2.8. За результатами розслідування авіаційних подій складаються остаточні звіти та звіти (типові форми звітів з кожного виду АП наведені в додатках 16, 17).

6.2.9. Для розслідування інцидентів залежно від обставин і наслідків Укравіатранс може делегувати повноваження проведення розслідування інцидентів експлуатанту і через ГІБП протягом 3-х годин після отримання первинного повідомлення повинен офіційно інформувати керівника експлуатанта.

6.2.10. Остаточну класифікацію АП та затвердження висновків комісії з розслідування експлуатантів здійснює Укравіатранс.

6.2.11. Один примірник матеріалів розслідування катастроф та аварій (остаточний звіт з матеріалами, що додаються до нього) у 10-ти денний термін з моменту затвердження надається до Управління безпеки транспорту Мінтрансу.

6.3. Оцінка стану безпеки польотів

6.3.1. Водночас з розслідуванням катастроф і аварій призначається комплексна комісія з перевірки організації льотної роботи, стану льотної придатності ПС, стану інженерно-технічного обслуговування ПС, стану авіаційної безпеки на підприємстві, де сталася подія.

6.3.2. Комісія в тижневий термін здійснює зазначену перевірку, оцінює стан безпеки, готує пропозиції щодо покращення роботи за напрямком діяльності і надає акт перевірки голові комісії з розслідування АП.

6.3.3. Акт комплексної перевірки розглядається на засіданні комісії з розслідування з розробкою оперативних рекомендацій та заходів з питань безпеки. Відповідні рішення оформляються окремим протоколом і додаються до матеріалів розслідування.

6.4. Заходи з попередження авіаційних подій

6.4.1. За результатами розслідування авіаційних подій і рекомендацій комісій з розслідування Укравіатранс і експлуатанти розробляють плани додаткових конкретних заходів щодо запобігання авіаційним подіям у майбутньому та їх реалізації.

6.4.2. Контроль за розробленням заходів виконують Укравіатранс, інспекції з безпеки польотів і відповідні органи інших міністерств, організацій, експлуатанти, яким належать ПС. Щокварталу, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, міністерства, організації, експлуатанти направляють до Укравіатрансу відомості за результатами розгляду рекомендацій комісій і за станом виконання заходів з їх реалізації згідно п.8.13 ПРАПУ-2001.

6.4.3. Нагляд за реалізацією рекомендацій комісії з розслідування АП здійснюється Укравіатрансом.

6.4.4. Для оцінки стану безпеки польотів у цивільній авіації застосовуються абсолютні і відносні показники (за кількістю АП на 100000 годин нальоту та кількістю загиблих на 1000000 перевезених пасажирів).

7.1. Розробка та прийняття програм та заходи щодо їх реалізації

7.1.1. Планування програм здійснюється на державному, галузевому рівнях та на підприємствах.

7.1.2. Програми розробляються на середньостроковий (п'ятирічний) термін, а плани заходів щодо їх реалізації на кожний рік.

7.1.3. Конкретні заходи, спрямовані на виконання певного завдання або усунення конкретних недоліків з питань безпеки, розробляються на термін, достатній для їх виконання.

7.1.4. Укравіатранс реалізує програму безпеки польотів цивільної авіації.

7.1.5. Експлуатанти згідно з вимогами правил сертифікації експлуатантів розробляють програму попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів (далі - програма).

7.1.6. При плануванні заходів дотримуються такі принципи:

- конкретність;

- можливість реалізації - має бути передбачено ресурсне забезпечення;

- ефективність - повинна бути проведена попередня оцінка ефективності запланованих завдань;

- можливість контролю реалізації завдань.

7.1.7. Програми розробляються на підставі:

- вимог законодавчих та нормативних актів;

- рішень Президента, Уряду, Міністерства транспорту України;

- результатів аналізу стану аварійності;

- результатів сертифікації, обстежень, оглядів тощо;

- рекомендацій комісій з розслідування транспортних подій;

- приписів органів, що здійснюють нагляд за станом безпеки.

7.1.8. У програмах передбачаються завдання організаційного та технічного характеру.

7.1.9. Заходи щодо реалізації програми розробляються щорічно до 1 січня за формами, які наведені в додатках 18, 19.

7.2. Програма експлуатанта щодо попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів

7.2.1. Згідно з вимогами ІКАО, а також правил сертифікації експлуатантів кожен експлуатант розробляє та виконує програму щодо попередження авіаційних подій і забезпечення безпеки польотів.

7.2.2. Програма експлуатанта є основним нормативним документом щодо реалізації Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті.

7.2.3. З метою реалізації програми експлуатант складає та виконує щорічний план заходів. У плани заходів включаються питання, що пов'язані з виконанням рекомендацій комісій з розслідування авіаційних подій, а також рекомендації бюлетенів Укравіатрансу з безпеки польотів. У планах заходів з реалізації програм повинно бути передбачено фінансове забезпечення. План заходів затверджується керівником авіакомпанії (авіапідприємства).

7.2.4. До складу програми включається програма аналізу польотних даних як складова частина програми.

7.3. Програма аналізу польотних даних

7.3.1. Кожний експлуатант ПС, які обладнані бортовими параметричними реєстраторами типів I, IA, II, IIA, IV, V, приймає і виконує програму аналізу польотних даних. Використання результатів аналізу польотних даних у складі програми з попередження авіаційних подій є необхідною умовою створення ефективної замкнутої системи управління безпекою польотів.

7.3.2. Програма аналізу польотних даних основана на використанні результатів регулярного контролю польотів ПС за інформацією бортових реєстраторів (параметричного та мовного), а також польотних донесень та добровільних повідомлень екіпажів ПС про якість функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище" у польоті і виявленні небезпечних тенденцій та факторів.

7.3.3. Експлуатант організовує регулярний контроль не менше 90% польотів ПС, обладнаних параметричними реєстраторами польотних даних типів I, IA та II, а також не менше 90% посадок на аеродроми постійного чи тимчасового базування ПС, обладнаних реєстраторами типу IIA.

7.3.4. Експлуатант призначає керівника програми аналізу польотних даних.

Керівник програми аналізу польотних даних:

а) організовує збір, обробку та аналіз польотних даних;

б) координує діяльність служби забезпечення виконання польотів та інженерно-авіаційної служби експлуатанта в частині виконання ними правил експлуатації та технічного обслуговування бортових реєстраторів;

в) забезпечує виконання програми попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів за результатами аналізу польотних даних про якість функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище";

г) взаємодіє з Головною інспекцією з безпеки польотів, іншими службами Укравіатрансу та уповноваженими організаціями з обробки та аналізу польотних даних.

7.3.5. Керівник програми аналізу польотних даних несе відповідальність за виконання покладених на нього функцій перед головним керівником адміністрації авіакомпанії.

7.3.6. Польотні донесення екіпажів ПС фіксуються в бортових журналах, а також у спеціальних повідомленнях і донесеннях, форма яких встановлюється Укравіатрансом.

Прикладами форм донесень екіпажів ПС про особливі ситуації в польоті можуть бути:

- форма повідомлення про авіаційну подію;

- форма донесення про інцидент, що пов'язаний з повітряним рухом;

- форма донесення про зіткнення з птахами;

- форма конфіденційного донесення з питань безпеки польотів.

Типові форми донесень приведені в додатках 20-24.

7.3.7. Результати аналізу польотних даних використовують в установленому порядку для контролю умов функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище" і для оцінки якості функціонування в польоті обладнання та систем ПС, найбільш важливі параметри яких реєструються, а також з метою контролю і аналізу організації льотної роботи.

7.3.8. Метою контролю стану льотної роботи є виявлення причин, які викликали чи можуть викликати відхилення в льотній роботі та знизили рівень безпеки польотів. Спеціалісти служби забезпечення виконання польотів використовують матеріали аналізу польотних даних:

- для контролю та аналізу якості виконання польотів за напрямами:

а) якість техніки пілотування та навігації (витримування рекомендованих значень параметрів польоту);

б) дотримання технології роботи членів екіпажу;

в) якість експлуатації систем ПС;

г) дотримання правил і встановленої фразеології радіообміну;

ґ) виконання обов'язкових процедур;

д) повторність однотипних відхилень (за сукупністю польотів);

- для контролю льотної роботи:

а) здійснення посадовими особами та службами експлуатанта інспектування, вибіркового контролю, перевірки перед сезонними періодами;

б) здійснення Укравіатрансом перевірки відповідності сертифікаційним вимогам, інспекторських перевірок, які проводяться Головною інспекцією, розслідування причин авіаційних подій, контролю за виконанням експлуатантом планів і програм попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів;

- для контролю вдосконалення льотно-методичної роботи експлуатанта професійної майстерності пілотів.

7.3.9. З метою попередження авіаційних подій обробку та аналіз інформації параметричних реєстраторів про попередні польоти слід виконувати до початку першого (протягом) дня польоту, що виконується з аеродромів постійного чи тимчасового базування.

7.3.10. Експлуатант в установленому порядку передає узагальнені результати виконання програми аналізу польотних даних в уповноважену Укравіатрансом організацію для їх використання в системі державного контролю за безпекою польотів.

Форми надання інформації про результати виконання програми аналізу польотних даних наводяться в додатках 25-28.

7.3.11. Укравіатранс створює базу даних з метою ефективного аналізу отриманої інформації, у тому числі за результатами розслідування авіаційних подій та добровільних сповіщень про небезпечні фактори, та розробки профілактичних заходів.

З метою ширшого залучення авіаційних фахівців до активної участі в реалізації вимог із запобігання авіаційним подіям і удосконалення профілактичної роботи щодо безпеки польотів авіакомпаніям та іншим суб'єктам АТС слід створювати систему добровільних сповіщень (донесень).

Система добровільних сповіщень призначена для збору інформації про випадки виникнення реальної загрози безпеці польотів і виявлення недоліків у організації профілактичної роботи на підставі аналізу недоліків, зазначених у сповіщеннях.

7.3.12. Система добровільних сповіщень згідно з додатком 13 до Чиказької конвенції не повинна бути орієнтована на застосування покарання і передбачає захист джерел інформації. Відповідно до цього додатка Укравіатранс повинен сприяти та заохочувати добровільні сповіщення даних про події, котрі можуть чинити вплив на безпеку польотів, шляхом внесення відповідних змін у повітряне законодавство, правила та політику експлуатанта.

7.4. Забезпечення реалізації програм

7.4.1. Основними етапами реалізації робочого плану програми є:

- доведення завдань до підрозділів (відповідальних виконавців), проведення тендерів на виконання завдань;

- виділення необхідних фінансових ресурсів на заохочення інвестицій;

- розробка технічного завдання (умов), проектно-кошторисної та іншої технічної документації;

- укладення договорів про виконання робіт;

- установлення ефективного контролю за виконанням завдань програми.

7.4.2. На підприємствах ЦА України реалізуються програми, які наведені в пунктах 7.2, 7.3. Програми фінансуються самими ж підприємствами.

7.5. Супроводження виконання програм

7.5.1. Супроводження виконання заходів щодо реалізації програм здійснюється на всіх етапах виконання і включає:

- чіткий розподіл робіт між виконавцями, які реалізують окремі завдання;

- визначення відповідальних за контроль кожного завдання;

- розгляд та погодження технічних завдань (умов) проектної та іншої технічної документації, договорів;

- проведення експертизи за потреби;

- проведення авторського нагляду за потреби;

- введення в експлуатацію етапів (черг) виконаних робіт;

- створення та організацію роботи комісій з прийняття виконаних робіт.

7.5.2. Хід виконання програм не рідше двох разів на рік розглядається на засіданні комісії з безпеки авіаційного транспорту Укравіатрансу.

7.5.3. Укравіатранс двічі на рік, до 15 січня і до 15 липня, інформує Міністерство транспорту України про стан виконання завдань програм.

7.5.4. Експлуатаційні підприємства інформують Укравіатранс про виконання програм, що прийняті на рік, до 1 січня і до 1 липня.

7.5.5. Оцінка результатів здійснюється шляхом:

- створення нормативно-правових актів, їх погодження і затвердження;

- виконання організаційно-технічних заходів, створення засобів виробництва, споруд та іншого, перевірки їх відповідності вимогам безпеки або технічному завданню робочими комісіями. Висновки комісії оформлюються актом.

Підтвердження відповідності, акредитація, сертифікація та ліцензування на авіаційному транспорті здійснюються відповідно до законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

8.1. Підтвердження відповідності

8.1.1. Об'єктами підтвердження відповідності в законодавчо врегульованій сфері є авіаційний персонал, експлуатанти ПС, повітряні судна, льотна та технічна документація, аеродроми, споруди, устаткування, інші суб'єкти та об'єкти авіаційно-транспортної системи.

8.1.2. Відповідність об'єктів, які можуть становити загрозу безпеці польотів, засвідчується сертифікатом відповідності.

8.1.3. Уповноважені органи з сертифікації повинні вести реєстри виданих сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 року N 573 "Про утворення Державного департаменту авіаційного транспорту" уповноваженим органом, що здійснює реєстрацію та сертифікацію об'єктів та суб'єктів цивільної авіації, а також ліцензування їх діяльності, є Укравіатранс.

8.1.4. Підтвердження відповідності здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами з сертифікації об'єктів будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо врегульованій сфері. 8.2. Сертифікація

Сертифікація суб'єктів авіаційної діяльності проводиться згідно з вимогами відповідних процедур сертифікації, наведеними у Правилах сертифікації експлуатантів та Правилах сертифікації організацій з технічного обслуговування авіаційної техніки, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.05.98 N 205, зареєстрованим у Мін'юсті України 02.09.98 за N 547/2987.

За результатами проведення сертифікації, у разі позитивного рішення, Укравіатранс видає заявникові сертифікат відповідності.

8.3. Ліцензування

8.3.1. Ліцензування у галузі авіаційного транспорту здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Видача ліцензій авіакомпаніям згідно з вимогами законодавчих та нормативно-правових актів з питань ліцензування здійснюється на підставі:

- Міжурядових угод про повітряне сполучення;

- Положення про призначене авіапідприємство з боку України на експлуатацію міжнародної повітряної лінії, затвердженого наказом Мінтрансу від 23.06.99 N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.1999 за N 440/3733;

- Правил виконання чартерних рейсів, затверджених наказом Мінтрансу від 18.05.2001 N 297 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.05.2001 за N 461/5652.

8.3.2. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

8.3.3. Контроль за додержанням ліцензійних умов здійснює Укравіатранс та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

8.3.4. Розгляд питань щодо надання експлуатантам прав виконувати регулярні або чартерні польоти здійснюється комісією Укравіатрансу з регулювання комерційних прав та ліцензування видів авіаційної діяльності.

9.1. Пропаганда безпеки польотів є важливим фактором формування правильного сприймання як самих питань безпеки польотів і попередження авіаційних подій, так і доведення інформації в цій сфері до виконавців.

9.2. Повинні виконуватись такі види пропаганди:

9.2.1. Проведення конференцій, семінарів, спеціальних розборів, занять з підготовки до весняно-літньої та осінньо-зимової навігації, днів безпеки.

9.2.2. Конференції, семінари, які проводяться:

- Міністерством транспорту України - не рідше одного разу в два роки;

- Державним департаментом авіаційного транспорту - не рідше одного разу на рік;

- об'єднаннями, підприємствами - не рідше двох разів на рік.

9.2.3. Спеціальні розбори з аналізу стану безпеки польотів Укравіатранс проводить два рази на рік, а при необхідності - у разі серйозної авіаційної події.

9.2.4. Видання інформаційних бюлетенів про стан аварійності на авіаційному транспорті:

- Мінтрансом - один раз на рік;

- Укравіатрансом - один раз в квартал;

- об'єднаннями, підприємствами - один раз на місяць.

9.2.5. Розміщення стендів з матеріалами з безпеки польотів у відповідних класах та інших місцях.

9.2.6. Створення альбомів, плакатів, відеофільмів з питань безпеки.

9.2.7. Спеціальні розбори (розгляди) авіаційних подій у трудових колективах.

9.2.8. Особисті розмови працівників служб, інспекцій з персоналом.

9.2.9. Розміщення найбільш актуальних проблем з питань безпеки транспорту на сторінках журналів, газет, в Інтернеті.

10.1. Основна мета контролю - своєчасне виявлення відхилень від вимог безпеки для оперативного вжиття ефективних заходів з їх усунення.

Контроль здійснюється також і для перевірки виконавської дисципліни при реалізації усіх вищезазначених функцій.

10.2. Контроль стану безпеки включає такі основні етапи:

- вибір об'єктів, що перевіряються, та параметрів контролю;

- обстеження вибраних об'єктів;

- оцінка відповідності фактичних даних нормативним вимогам;

- визначення необхідності прийняття рішень, заходів з усунення невідповідностей, відхилень від норм.

10.3. Контроль забезпечується шляхом здійснення:

- комплексних перевірок;

- цільових перевірок;

- оперативного контролю.

10.3.1. Комплексні перевірки - це всебічна ретельна ревізія стану безпеки на підприємстві, в об'єднанні, установі, організації.

Вони здійснюються згідно з графіком перевірок спеціальною комісією за участю представників органів управління та нагляду.

Графік комплексних перевірок у Мінтрансі та Укравіатрансі на наступний рік затверджується в грудні місяці.

Підприємства, об'єднання, установи, організації попереджаються про планову перевірку не пізніше ніж за місяць до її проведення.

Позачергові комплексні перевірки здійснюються разом з розслідуванням катастроф та аварій на транспорті.

За результатами перевірок складається акт за формою, встановленою у додатку 8.

Виконання рекомендацій, викладених в акті комплексної перевірки, та наказів, прийнятих за результатами її проведення, повинні постійно контролюватись працівниками служб, на яких покладена організація роботи з питань безпеки, та інспекторами Головної інспекції з безпеки польотів.

10.3.2. Цільові перевірки - це перевірки на об'єктах, підприємствах, в організаціях конкретних питань безпеки.

Вони здійснюються працівниками служб безпеки транспорту, інспекторським складом протягом робочого дня, інколи декількох днів.

Такі перевірки також проводяться на вимогу органів управління та (або) нагляду після виникнення авіаційних подій з тяжкими наслідками.

Після закінчення перевірок видається акт (припис) встановленої форми.

10.3.3. Оперативний контроль здійснюється на визначеному об'єкті, підприємстві, в організації, як правило, протягом одного дня, в присутності керівника цього об'єкту:

- посадовими особами органів управління шляхом перевірки виконання заходів, передбачених основними нормативами з видачею відповідного документа;

- органів, які здійснюють нагляд (інспектування) видачею припису встановленої форми з усунення виявлених під час перевірки недоліків.

10.4. Основна мета нагляду (інспектування) - суворе дотримання законодавства з безпеки польотів.

10.5. Нагляд у системі державного регулювання цивільної авіації визначається як система постійного контролю за діяльністю експлуатантів щодо виконання ними авіаційних правил, сертифікаційних та нормативних вимог з метою забезпечення безпеки польотів.

10.6. Нагляд за діяльністю експлуатантів здійснюється з метою дотримання експлуатантами вимог авіаційних правил за такими напрямами:

- видача та продовження терміну дії свідоцтв авіаційного персоналу;

- експлуатація повітряних суден;

- льотна придатність повітряних суден.

10.7. Здійснення державного нагляду (інспектування) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності нормативних актів щодо безпеки польотів покладено на Міністерство транспорту України та Державний департамент авіаційного транспорту.

Порядок здійснення нагляду визначено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року N 204 "Про затвердження порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті".

10.8. Процедури та порядок інспектування і контролю за діяльністю експлуатантів здійснюються відповідно до діючих інструкцій з урахуванням стандартів та рекомендованої практики ІКАО.

10.9. Експлуатаційне інспектування підприємств цивільної авіації України представниками Головної інспекції з безпеки польотів Державного департаменту авіаційного транспорту - це комплексна перевірка льотної та технічної діяльності експлуатантів згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Правил сертифікації експлуатантів.

10.10. З метою підвищення ефективності попередження авіаційних подій необхідно постійно контролювати:

- розробку і виконання законодавчих та нормативних актів, які регламентують забезпечення безпеки польотів;

- вдосконалення технічної документації і підвищення вимог до експлуатантів щодо технічного обслуговування і ресурсного стану авіаційної техніки;

- своєчасне виконання бюлетенів, конструктивних доопрацювань щодо підвищення надійності авіаційної техніки та визначених строками планових модернізацій повітряних суден стосовно встановлення системи попередження зіткнення літаків у повітрі (TKAS), високоточних висотомірів для впровадження скороченого мінімуму вертикального ешелонування (RVSM), модернізованих систем попередження зіткнення літаків з рельєфом місцевості GPWS, індивідуального кисневого обладнання для кожного пасажира в салонах літаків на випадок розгерметизації;

- дотримання вимог щодо професійної підготовки, перепідготовки та кваліфікації авіаційного персоналу;

- виконання експлуатантами програм аналізу польотних даних та регулярного контролю польотів ПС за інформацією бортових систем реєстрації;

- дотримання технології роботи в екіпажі при виконанні польотів;

- дотримання програм підготовки льотного персоналу, тренажерних програм, присвоєння та підтвердження мінімумів для зльоту і посадки командирів повітряних суден, допусків до виконання візуальних заходів на посадку;

- рівень техніки пілотування командно-льотного, інструкторського складу та льотного персоналу, який освоює нові типи повітряних суден;

- льотну діяльність екіпажів, що працюють у відриві від бази;

- дотримання технології роботи та взаємодії в екіпажі при виконанні польотів, а також при аналізі засобів об'єктивної інформації (реєстраторів параметрів польоту та носіїв звукової інформації);

- комерційне завантаження повітряних суден, розміщення та закріплення вантажу за умов дотримання встановлених керівництвом з льотної експлуатації повітряного судна обмежень центровок, максимально допустимих злітних та посадкових мас;

- наявність діючих страхових полісів на борту повітряного судна;

- реалізацію експлуатантами профілактичних заходів, котрі вводяться в дію Укравіатрансом за результатами розслідування авіаційних подій.

11.1. До управлінських рішень відносяться укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази, рішення Колегії, розпорядження Міністерства транспорту України, Укравіатрансу.

11.2. Управлінські рішення поділяються за:

- терміном управління - на стратегічні, тактичні, оперативні;

- ступенем участі спеціалістів - на індивідуальні, колективні, колегіальні;

- змістом управлінського процесу - на організаційні та технічні.

11.3. Прийняття управлінських рішень - це процес, який складається з трьох етапів:

- підготовка рішення, яке включає виявлення та аналіз управлінської ситуації;

- прийняття рішення, яке складається з оцінки альтернативних варіантів і вибору єдиного рішення;

- реалізація рішення.

12.1. Структурно-функціональна схема управління безпекою польотів побудована на принципі системності в роботі і охоплює всі рівні управління.

12.2. Управління здійснюється шляхом цілеспрямованого регулювання організаційних, технічних, психофізіологічних факторів, що впливають на безпеку польотів.

Органами управління є Міністерство транспорту України, Укравіатранс, експлуатанти, установи та організації, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції та стежити за виконанням прийнятих рішень.

12.3. Суб'єктами управління є персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, інспекції, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування.

12.4. Об'єктами управління є стан безпеки польотів повітряних суден, устаткування, інші об'єкти авіаційного транспорту, персонал.

12.5. Інформація про виявлені відхилення від вимог безпеки та авіаційні події надходять в органи управління для аналізу, розслідування, прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням.

12.6. Управління здійснюється шляхом постійного цілеспрямованого виявлення негативних факторів, їх аналізу, розробки додаткових керівних дій, їх реалізації та контролю за виконанням.

12.7. Основними напрямами в діяльності з попередження авіаційних подій є усунення дії негативних факторів, що впливають на безпеку польотів, та управління ризиками при появі негативних факторів.