Про затвердження Авіаційних правил України «Обслуговування повітряного руху»

3) послідовність роботи станцій, задіяних у радіомовній передачі, встановлюється відповідно до визначеного регіональними аеронавігаційними угодами порядку;

4) у разі ВЧ-радіомовної передачі OFIS потрібно враховувати фізичні можливості людини. Тривалість радіомовної передачі повідомлення не повинна перевищувати тривалості, встановленої в регіональних аеронавігаційних угодах. При цьому потрібно звертати увагу, щоб швидкість передачі не погіршувала якості прийому;

5) кожне повідомлення по аеродрому позначають назвою аеродрому, до якого належить передача;

6) у тому випадку, коли до початку радіомовної передачі інформації не отримано, повідомляють останню наявну інформацію із зазначенням часу цього спостереження;

7) радіомовну передачу повного повідомлення слід повторювати, якщо це уможливлює проміжок часу, виділений для цієї радіомовної станції;

8) інформація, яку включають до радіомовної передачі, має оновлюватися негайно у разі її суттєвої зміни;

9) ВЧ-повідомлення OFIS мають готувати та розповсюджувати органи, які для цього найбільш підготовлені. Рішення про призначення таких органів ОПР приймає уповноважений орган з питань цивільної авіації на підставі пропозицій відповідного провайдера послуг ОПР.

3. ВЧ-радіомовні передачі OFIS із зазначенням інформації по аеродромах, визначених для використання у рамках міжнародних повітряних перевезень, потрібно вести англійською мовою.

4. У разі ведення ВЧ-радіомовних передач OFIS кількома мовами для кожної з них потрібно використовувати окремий канал.

5. Повідомлення, що входять до ВЧ-радіомовних передач OFIS, мають містити зазначену нижче інформацію у такій послідовності (якщо іншого не передбачено регіональною аеронавігаційною угодою):

1) про погоду за маршрутами польотів - інформацію щодо визначених особливих явищ погоди за маршрутами польотів та інших явищ в атмосфері, що можуть вплинути на безпеку польотів ПС, слід передавати у вигляді інформації SIGMET, яку випускають відповідно до вимог розділу VII АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації";

2) інформацію по аеродрому, у тому числі про:

назву аеродрому;

час спостереження;

важливу оперативну інформацію;

напрямок та швидкість приземного вітру, за наявності, максимальну швидкість вітру;

видимість і, у визначених випадках, дальність видимості на ЗПС (RVR);

поточну погоду;

хмарність нижче ніж 1 500 м (5 000 футів) чи нижче ніж найбільша мінімальна абсолютна висота у секторі залежно від того, яке значення більше, купчасто-дощову хмарність або TCU на будь-якій висоті. Якщо стан неба визначити неможливо,- вертикальну видимість, коли така інформація наявна;

прогноз погоди по аеродрому.

6. Інформацію про видимість, дальність видимості на ЗПС (RVR), явища поточної погоди та хмарності, зазначену в абзацах п’ятому, шостому та сьомому підпункту 2 пункту 5 цієї глави, замінюють терміном "CAVOK", якщо одночасно спостерігаються погодні умови, зазначені в розділі IV АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

1. ДВЧ-радіомовні передачі за оперативного польотно-інформаційного обслуговування потрібно забезпечувати відповідно до регіональних аеронавігаційних угод.

2. Якщо радіомовні передачі забезпечуються:

1) аеродроми, щодо яких потрібно включати метеорологічні зведення про погоду та прогнози по аеродрому, має бути зазначено у регіональних аеронавігаційних угодах;

2) кожне повідомлення ДВЧ-радіомовної передачі по аеродрому потрібно позначати назвою аеродрому, якого стосується інформація;

3) коли інформацію, що включається до ДВЧ-радіомовної передачі, своєчасно не отримано, потрібно включати останню наявну інформацію із зазначенням часу спостереження;

4) ДВЧ-радіомовні передачі потрібно вести безперервно та з повторенням;

5) під час ДВЧ-радіомовної передачі OFIS слід враховувати можливості людини.

За наявності практичної можливості тривалість повідомлення ДВЧ-радіомовної передачі не повинна перевищувати 5 хв. При цьому потрібно забезпечувати таку швидкість передачі, яка б не погіршувала якості прийому;

6) радіомовні повідомлення мають оновлюватися на регулярній основі відповідно до вимог регіональних аеронавігаційних угод та відразу після суттєвих змін у інформації;

7) ДВЧ-повідомлення OFIS мають готувати та розповсюджувати органи, які для цього найбільш підготовлені. Рішення про призначення таких органів ОПР приймає уповноважений орган з питань цивільної авіації на підставі пропозицій відповідного провайдера послуг ОПР.

3. ДВЧ-радіомовні передачі OFIS із зазначенням інформації по аеродромах, визначених для використання у рамках міжнародних повітряних перевезень, потрібно вести англійською мовою.

4. У разі ведення ДВЧ-радіомовних передач OFIS кількома мовами для кожної з них потрібно використовувати окремий канал.

5. До повідомлень, що входять до ДВЧ-радіомовних передач OFIS, включають таку інформацію:

1) назва аеродрому;

2) час спостереження;

3) ЗПС, що використовується для посадки;

4) особливі умови на поверхні ЗПС та, якщо доречно, виміряний коефіцієнт зчеплення/оцінене зчеплення на поверхні ЗПС;

5) за потреби, зміни експлуатаційного стану радіонавігаційних служб;

6) за потреби, затримка у зоні очікування;

7) напрямок та швидкість приземного вітру, а за потреби - максимальна швидкість вітру;

8) видимість, а за потреби - дальність видимості на ЗПС (RVR);

9) поточна погода;

10) хмарність нижче ніж 1 500 м (5 000 футів) або нижче ніж найбільша мінімальна абсолютна висота у секторі залежно від того, яке значення більше, купчасто-дощова хмарність або TCU на будь-якій висоті. Якщо стан неба визначити неможливо,- вертикальна видимість, за наявності інформації;

11) температура повітря;

12) температура точки роси;

13) дані для встановлення висотоміра за QNH;

14) додаткова інформація про зсув вітру, за наявності;

15) прогноз типу "TREND", за наявності;

16) інформація про поточні повідомлення SIGMET, за наявності.

6. Інформацію про видимість, дальність видимості на ЗПС (RVR), поточну погоду та хмарність, зазначену в підпунктах 8-10 пункту 5 цієї глави, замінюють терміном "CAVOK", якщо одночасно спостерігаються погодні умови, зазначені в розділі IV АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

7. Інформацію про температуру повітря, температуру точки роси та атмосферного тиску за QNH, зазначену в підпунктах 11-13 пункту 5 цієї глави, включають на підставі регіональних аеронавігаційних угод.

1. Передачі мовного ATIS потрібно забезпечувати на аеродромах, де є потреба у зниженні навантаження на ДВЧ-канали двостороннього зв’язку ОПР "повітря - земля". Якщо ці передачі забезпечуються, вони мають складатися з:

1) однієї передачі для ПС, що прибувають; або

2) однієї передачі для ПС, що вилітають; або

3) однієї передачі для ПС, що вилітають та прибувають; або

4) двох передач відповідно для ПС, що прибувають та вилітають на тих аеродромах, де тривалість однієї передачі для ПС, що вилітають та прибувають, була б надто великою.

2. За можливості здійснення передач мовного ATIS потрібно використовувати окрему частоту ДВЧ-діапазону. Якщо використання окремої частоти неможливе, передачу можна вести мовним (мовними) каналом (каналами) навігаційного засобу (засобів) термінального диспетчерського району (бажано каналом VOR) за умови, що він має достатню зону дії та забезпечує потрібну якість прийому сигналу, та що позначення цього навігаційного засобу послідовно чергується із цією передачею, не перешкоджаючи отриманню інформації мовного ATIS.

3. Передачі мовного ATIS не повинні транслюватися мовним каналом ILS.

4. Коли забезпечується мовний ATIS, передачі повинні вестися безперервно та з повторенням.

5. Якщо поточне повідомлення ATIS не готувалося відповідним (відповідними) органом (органами) ОПР, що забезпечує (забезпечують) ПС інформацією про заходження на посадку, посадку та зліт, інформацію поточного повідомлення ATIS потрібно негайно доводити до відома таких органів ОПР.

6. Передачі мовного ATIS із зазначенням інформації по аеродромах, визначених для використання у рамках міжнародних повітряних перевезень, потрібно вести англійською мовою.

7. Якщо передачі мовного ATIS ведуться кількома мовами, для кожної із них використовують окремий канал.

8. За можливості, тривалість передачі повідомлення мовного ATIS має бути не більше ніж 30 с. При цьому потрібно контролювати, щоб швидкість передачі або пізнавальний сигнал навігаційного засобу, що використовується для передачі ATIS, не погіршували якості прийому повідомлення ATIS. Під час складання повідомлення мовного ATIS враховують можливості людини.

1. У тому випадку, коли D-ATIS доповнює наявний мовний ATIS, відомості, що містяться в блоці даних D-ATIS, мають бути ідентичні за змістом та форматом передачам мовного ATIS.

2. Якщо метеорологічна інформація надається в реальному часі, але дані залишаються в рамках параметрів, що не підпадають під критерії значних змін метеорологічних величин, зміст, із метою збереження того самого індексу, має вважатися ідентичним. Критерії значних змін метеорологічних величин зазначено у главі 3 розділу IV АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

3. Якщо D-ATIS доповнює наявний мовний ATIS і ATIS потребує модернізації, модернізація мовного ATIS та D-ATIS здійснюється одночасно.

4. Інструктивний матеріал щодо D-ATIS розміщено у Doc 9694 "Manual of Air Traffic Services Data Link Applications" ІСАО. Технічні вимоги до застосування D-ATIS розміщено у главі 3 частини першої тому III "Communication systems" додатка 10 "Aeronautical Telecommunications" ІСАО.

1. Якщо забезпечуються мовний ATIS та/або D-ATIS:

1) інформація, що передається, має стосуватися одного аеродрому;

2) інформацію, що передається, потрібно негайно оновлювати, якщо до неї вносяться суттєві зміни;

3) підготовку та розповсюдження повідомлень ATIS покладено на органи ОПР;

4) окремі повідомлення ATIS потрібно позначати індексом у вигляді літери фонетичного алфавіту ІСАО, а наступним повідомленням ATIS індекси присвоюються в алфавітному порядку;

5) ПС мають підтверджувати прийом інформації ATIS після встановлення зв’язку з диспетчерським органом ОПР, що забезпечує диспетчерське обслуговування підходу чи аеродромне диспетчерське обслуговування;

6) відповідний орган ОПР повинен, відповідаючи на повідомлення, зазначене в підпункті 5 цього пункту, або у разі прибуваючих ПС у визначений провайдером послуг ОПР інший час забезпечити ПС поточними даними щодо встановлення висотоміра;

7) метеорологічна інформація має базуватися на місцевих метеорологічних регулярних чи спеціальних метеорологічних зведеннях про погоду на аеродромі.

Напрямок, швидкість приземного вітру та дальність видимості на ЗПС (RVR) мають осереднюватись за дві та одну хвилину відповідно.

Інформація про вітер має бути репрезентативною для умов вздовж ЗПС для ПС, що вилітають, та для умов у зоні приземлення для ПС, що прибувають.

2. Якщо через швидку зміну даних метеорологічних спостережень, які включають до місцевих зведень про погоду, недоцільно включати в передачу ATIS таке метеорологічне зведення, у повідомленнях ATIS потрібно зазначати, що відповідна інформація про погоду буде передана під час встановлення зв’язку з відповідним органом ОПР.

3. Інформацію, що міститься у поточній передачі ATIS, отримання якої підтверджено відповідним ПС, не включають до направленої передачі для цього ПС, за винятком даних щодо встановлення висотоміра, які наводяться відповідно до підпункту 6 пункту 1 цієї глави.

4. Якщо ПС підтверджує прийом повідомлення ATIS, яке не є поточним, будь-який елемент інформації, що потребує оновлення, повинен без затримки передаватися цьому ПС.

5. Передачі ATIS потрібно створювати якомога коротшими. Інформацію, крім зазначеної у главах 9-11 цього розділу, зокрема ту, яка вже міститься в АІР та NOTAM, слід включати тільки у разі виняткових обставин.

1. Передача ATIS, що містить інформацію для ПС, що прибувають та вилітають, має містити такі елементи інформації у зазначеному порядку:

1) назва аеродрому;

2) індикатор прибуття та/або вильоту;

3) тип контракту, якщо передача ведеться через D-ATIS;

4) індекс повідомлення ATIS;

5) якщо доцільно, час спостереження;

6) вид(и) ймовірного заходження (заходжень) на посадку;

7) ЗПС, що використовується(ються), стан аеродромної системи аварійного гальмування, що створює потенційну небезпеку (за наявності);

8) особливі умови на поверхні ЗПС і, якщо доцільно, виміряний коефіцієнт зчеплення;

9) якщо доцільно, затримка в зоні очікування;

10) у відповідному випадку - ешелон переходу;

11) інша важлива оперативна інформація;

12) напрямок (у градусах відносно магнітного меридіана) та швидкість приземного вітру, у тому числі значні їх зміни, і, якщо наявні датчики приземного вітру, встановлені на конкретних ділянках ЗПС, що використовується(ються), та цю інформацію вимагають експлуатанти, із зазначенням ЗПС та її ділянки, якої стосується інформація;

13) видимість і, у відповідному випадку, дальність видимості на ЗПС (RVR) та, якщо наявні датчики для вимірювання видимості/оцінки RVR встановлено на конкретних ділянках ЗПС, що використовується(ються), та цю інформацію вимагають експлуатанти, із зазначенням ЗПС та її ділянки, якої стосується інформація;

14) поточна погода;

15) хмарність нижче ніж 1 500 м (5 000 футів) або нижче ніж найбільша мінімальна абсолютна висота в секторі залежно від того, яке значення більше, купчасто-дощова хмарність або TCU на будь-якій висоті. Якщо стан неба визначити неможливо,- вертикальна видимість, за наявності інформації;

16) температура повітря;

17) температура точки роси;

18) дані для встановлення (встановлень) висотоміра;

19) будь-яка наявна інформація про визначені особливі явища/умови погоди в зонах заходження на посадку та набору висоти, включаючи зсув вітру;

20) прогноз "TREND", за наявності;

21) особливі вказівки ATIS.

2. Інформацію про видимість, дальність видимості на ЗПС (RVR), явища поточної погоди та хмарності, зазначену в підпунктах 13-15 пункту 1 цієї глави, замінюють терміном "CAVOK", якщо одночасно спостерігаються погодні умови, зазначені в розділі IV АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

3. Інформація про температуру точки роси, зазначена в підпункті 17 пункту 1 цієї глави, зазначається на підставі регіональних аеронавігаційних угод.

1. Передача ATIS, що містить інформацію для ПС, що прибувають, має містити такі елементи інформації у зазначеному порядку:

1) назва аеродрому;

2) індикатор прибуття;

3) тип контракту, якщо передача ведеться через D-ATIS;

4) індекс повідомлення ATIS;

5) якщо доцільно, час спостереження;

6) вид(и) ймовірного заходження (заходжень) на посадку;

7) основна ЗПС для посадки, стан аеродромної системи аварійного гальмування, що створює потенційну небезпеку (за наявності);

8) особливі умови на поверхні ЗПС та, якщо доцільно, виміряний коефіцієнт зчеплення;

9) якщо доцільно, затримка в зоні очікування;

10) у відповідному випадку - ешелон переходу;

11) інша важлива оперативна інформація;

12) напрямок (у градусах відносно магнітного меридіана) та швидкість приземного вітру, у тому числі значні їх зміни, і, якщо наявні датчики приземного вітру, встановлені на конкретних ділянках ЗПС, що використовується(ються), та цю інформацію вимагають експлуатанти, із зазначенням ЗПС та її ділянки, якої стосується інформація;

13) видимість та, у відповідному випадку, дальність видимості на ЗПС (RVR), якщо наявні датчики для вимірювання видимості/оцінки RVR, встановлені на конкретних ділянках ЗПС, що використовується(ються), та цю інформацію вимагають експлуатанти, із зазначенням ЗПС та її ділянки, якої стосується інформація;

14) поточна погода;

15) хмарність нижче ніж 1 500 м (5 000 футів) або нижче ніж найбільша мінімальна абсолютна висота в секторі залежно від того, яке значення більше, купчасто-дощова хмарність або TCU на будь-якій висоті. Якщо стан неба визначити неможливо,- вертикальна видимість, за наявності інформації;

16) температура повітря;

17) температура точки роси;

18) дані для встановлення (встановлень) висотоміра;

19) будь-яка наявна інформація про визначені особливі явища/умови погоди в зоні заходження на посадку, включаючи зсув вітру;

20) прогноз "TREND", за наявності;

21) особливі вказівки ATIS.

2. Інформацію про видимість, дальність видимості на ЗПС (RVR), поточну погоду, кількість, форму та висоту нижньої межі хмарності, зазначену в підпунктах 13-15 пункту 1 цієї глави, замінюють терміном "CAVOK", якщо одночасно спостерігаються погодні умови, зазначені в розділі IV АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

3. Інформація про температуру точки роси, зазначена у підпункті 17 пункту 1 цієї глави, зазначається на підставі регіональних аеронавігаційних угод.

1. Передача ATIS, що містить інформацію для ПС, що вилітають, має містити такі елементи інформації у вказаному порядку:

1) назва аеродрому;

2) індикатор вильоту;

3) тип контракту, якщо передача ведеться через D-ATIS;

4) індекс повідомлення ATIS;

5) за потреби, час спостереження;

6) ЗПС, що використовують для зльоту, стан аеродромної системи аварійного гальмування, що створює потенційну небезпеку (за наявності);

7) особливі умови на поверхні(ях) ЗПС, що використовується(ються) для зльоту і, якщо доцільно, виміряний коефіцієнт зчеплення;

8) якщо доцільно, затримка вильоту;

9) у відповідному випадку - ешелон переходу;

10) інша важлива оперативна інформація;

11) напрямок (у градусах відносно магнітного меридіана) та швидкість приземного вітру, у тому числі їх значні зміни, і, якщо наявні датчики приземного вітру, встановлені на конкретних ділянках ЗПС, що використовується(ються), та цю інформацію вимагають експлуатанти, із зазначенням ЗПС та її ділянки, якої стосується інформація;

12) видимість та, у відповідному випадку, дальність видимості на ЗПС (RVR), якщо наявні датчики видимості/RVR, встановлені на конкретних ділянках ЗПС, що використовується(ються), та цю інформацію вимагають експлуатанти, із зазначенням ЗПС та її ділянки, якої стосується інформація;

13) поточна погода;

14) хмарність нижче ніж 1 500 м (5 000 футів) або нижче ніж найбільша мінімальна абсолютна висота в секторі залежно від того, яке значення більше, купчасто-дощова хмарність або TCU на будь-якій висоті. Якщо стан неба визначити неможливо,- вертикальна видимість, за наявності інформації;

15) температура повітря;

16) температура точки роси;

17) дані для встановлення (встановлень) висотоміра;

18) будь-яка наявна інформація про визначені особливі явища/умови погоди в зоні набору висоти, включаючи зсув вітру;

19) прогноз "TREND", за наявності;

20) особливі вказівки ATIS.

2. Інформацію про видимість, дальність видимості на ЗПС (RVR), явища поточної погоди та хмарності, зазначену в підпунктах 12-14 пункту 1 цієї глави, замінюють терміном "CAVOK", якщо одночасно спостерігаються погодні умови, зазначені в розділі IV АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

3. Інформація про температуру точки роси, зазначена в підпункті 16 пункту 1 цієї глави, зазначається на підставі регіональних аеронавігаційних угод.

1. ВЧ або ДВЧ-радіомовні передачі VOLMET та/або обслуговування D-VOLMET слід забезпечувати, коли регіональними аеронавігаційними угодами визнано таку потребу.

2. Під час безперервних ДВЧ-радіомовних передач VOLMET транслюються регулярні метеорологічні зведення про погоду на аеродромі (METAR) із включенням, за наявності, прогнозів "TREND" та чинної інформації SIGMET.

3. У ДВЧ-радіомовних передачах VOLMET використовують стандартну фразеологію радіотелефонного зв’язку. Інструктивний матеріал щодо стандартної фразеології радіотелефонного зв’язку, що використовується у радіомовних передачах VOLMET, наведено в додатку 1 до Doc 9377 "Manual on Coordination between Air Traffic Services, Aeronautical Information Services and Aeronautical Meteorological Services" ІСАО.

4. Повідомлення D-VOLMET містить регулярні метеорологічні зведення про погоду на аеродромі (METAR), спеціальні метеорологічні зведення про погоду на аеродромі (SPECI) із включенням, за наявності, прогнозів типу "TREND", прогнози по аеродрому (TAF) та чинну інформацію SIGMET, спеціальні донесення з борту ПС, які не включено до SIGMET і, за наявності, чинну інформацію AIRMET.

5. Вимоги щодо забезпечення радіомовних передач VOLMET наведено в главах 5 та 6 розділу XI АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

1. Аварійне обслуговування надають:

1) усім ПС, які забезпечуються диспетчерським ОПР;

2) усім іншим ПС, які надали план польоту або відомі органам ОПР з інших джерел, наскільки це практично можливо;

3) будь-яким ПС, щодо яких відомо або є достатні підстави вважати, що вони є об’єктом незаконного втручання.

2. ЦПІ та РДЦ мають виконувати функції головного пункту для збирання усієї інформації, яка стосується аварійного стану ПС, що виконує політ у межах відповідного РПІ або диспетчерського району, та її передання відповідному АДЦПР та Украероцентру.

3. АДВ, ДОП, орган AFIS у разі аварійного стану ПС, що знаходиться в межах їх зони відповідальності, мають невідкладно повідомити про аварійний стан ПС відповідний ЦПІ або РДЦ. ЦПІ або РДЦ у свою чергу мають повідомити відповідний АДЦПР та Украероцентр, за винятком випадків, коли повідомлення не вимагається, якщо за характером аварійного стану воно є надлишковим.

4. Відповідний АДВ, ДОП чи орган AFIS, за потреби, здійснює оповіщення та інші необхідні заходи щодо залучення визначених місцевих аварійно-рятувальних служб та організацій, які можуть надати потрібну невідкладну допомогу.

5. Функції органів ОПР з питань організації та проведення авіаційного пошуку та рятування регламентовано Правилами авіаційного пошуку і рятування в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 березня 2015 року № 279, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2015 року за № 364/26809 (далі - Правила авіаційного пошуку і рятування в Україні).

1. Не виключаючи будь-яких інших обставин, за яких таке сповіщення може стати доцільним, органи ОПР, за винятком випадків, наведених у пункті 1 глави 5 цього розділу, мають негайно та завчасно інформувати визначені АДЦПР, як тільки стане відомо про знаходження ПС в аварійному стані, який відповідає певній аварійній стадії.

2. Стадію "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA) оголошують, якщо:

1) не було жодного донесення з борту ПС упродовж 30 хв із часу, коли мало бути отримане останнє донесення, чи із часу першої невдалої спроби встановити зв’язок із таким ПС;

2) ПС не прибуло упродовж 30 хв після закінчення розрахункового часу прибуття чи останнього повідомлення, за винятком тих випадків, коли немає жодного сумніву щодо безпеки ПС та осіб, які перебувають на його борту.

3. Стадію "ТРИВОГА" (ALERFA) оголошують, якщо:

1) після настання стадії "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" наступні спроби встановити зв’язок із ПС чи наведення довідок про нього з інших джерел не дали жодних нових відомостей про це ПС;

2) ПС, якому було надано дозвіл на посадку, не здійснило її упродовж 5 хв після закінчення розрахункового часу посадки і з цим ПС не вдалося встановити зв’язку;

3) отримано інформацію про те, що експлуатаційна ефективність ПС знизилась, але не настільки, щоб стала ймовірною потреба вимушеної посадки, за винятком тих випадків, коли є дані, які знімають побоювання щодо безпеки ПС та осіб, що перебувають на його борту.

4) стало відомо (або є припущення), що ПС стало об’єктом незаконного втручання.

4. Стадію "ЛИХО" (DETRESFA) оголошують, якщо:

1) після стадії "ТРИВОГА" подальші спроби встановити зв’язок із ПС були невдалими і всі зусилля щодо розширеного наведення довідок указують на ймовірність того, що це ПС зазнало лиха;

2) вважається, що запас палива на борту ПС витрачено або є недостатнім для того, щоб це ПС досягло місця, придатного для безпечної посадки;

3) отримано інформацію про те, що експлуатаційна ефективність ПС знизилася до такого ступеня, що стала ймовірною потреба вимушеної посадки;

4) отримано інформацію або є достатні підстави вважати, що ПС має намір здійснити або здійснило вимушену посадку, за винятком тих випадків, коли є достатня впевненість у тому, що ПС та особам, які перебувають на його борту, не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують негайної допомоги.

5. Повідомлення про аварійний стан ПС має містити інформацію про:

1) стадію аварійного стану "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA), "ТРИВОГА" (ALERFA), "ЛИХО" (DETRESFA);

2) орган чи особу, які надають повідомлення;

3) характер аварійного стану ПС;

4) найважливішу інформацію з плану польоту (тип ПС, номер рейсу, радіотелефонний позивний, маршрут польоту, кількість осіб на борту та інше, залежно від обставин);

5) орган або ПС, які виходили востаннє на зв’язок із ПС, що розшукується, час сеансу зв’язку, частоту та засіб, який використовувався;

6) місцеперебування ПС або останню доповідь про місцеперебування і яким чином воно визначалося;

7) колір і пізнавальні знаки ПС;

8) небезпечні вантажі, які перевозило ПС як авіаційний вантаж;

9) дії, розпочаті органом ОПР, що передає повідомлення;

10) інші дані, що стосуються аварійного стану ПС.

Відсутність інформації про будь-який із вищезазначених елементів не є підставою для затримки передачі повідомлення.

Інформацію, яка відсутня на час передачі повідомлення, органу ОПР потрібно отримати до оголошення стадії "ЛИХО" (DETRESFA), якщо є достатня впевненість у тому, що така стадія відбудеться.

6. Крім сповіщення, зазначеного в пункті 1 цієї глави, відповідні АДЦПР мають невідкладно забезпечуватися:

1) будь-якою корисною додатковою інформацією, у першу чергу про зміни аварійного стану за стадіями;

2) інформацією про відміни аварійного стану.

Заходи, впроваджені КЦПР, скасовують відповідно до Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні.

1. Органи ОПР мають за потреби використовувати всі наявні засоби зв’язку для встановлення та підтримання зв’язку з ПС, яке перебуває в аварійному стані, та для запиту інформації про це ПС.

2. У разі наміру екіпажу здійснити вимушену посадку ПС поза межами аеродрому або якщо така посадка здійснена, орган ОПР, за наявності технічної та операційної можливості, має організувати ретрансляцію повідомлень через ПС, що знаходяться поблизу.

1. Якщо вважається, що ПС перебуває в аварійному стані, за відсутності систем спостереження або з часу зникнення на екрані відмітки ПС, маршрут його польоту потрібно прокладати на карті для визначення вірогідного наступного місцезнаходження цього ПС та його максимального віддалення від останнього відомого місцезнаходження.

2. Польоти інших відомих ПС, які знаходяться поблизу ПС, що перебуває в аварійному стані, потрібно за відсутності систем спостереження також прокладати на картах для визначення ймовірного наступного місцезнаходження та максимальної тривалості польоту цих ПС.

1. Коли РДЦ або ЦПІ вирішить, що ПС знаходиться у стадії "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA) або "ТРИВОГА" (ALERFA), цей орган, коли це практично можливо, оповіщає про це експлуатанта такого ПС перед повідомленням відповідного АДЦПР. Якщо ПС знаходиться у стадії "ЛИХО" (DETRESFA), відповідний АДЦПР сповіщають невідкладно в порядку, встановленому в пункті 4 глави 2 цього розділу.

2. Уся інформація, що надається РДЦ або ЦПІ до відповідного АДЦПР, за можливості, без затримок передається також і експлуатанту ПС, яке перебуває в аварійному стані.

1. У разі встановлення органом ОПР факту перебування ПС в аварійному стані інші відомі цивільні та державні ПС, які знаходяться поруч із відповідним ПС, мають бути невідкладно проінформовані про характер аварійного стану, за винятком пункту 2 цієї глави.

2. Якщо органу ОПР відомо або він припускає, що ПС є об’єктом незаконного втручання, у повідомленнях органу ОПР, що передаються каналами авіаційного повітряного електрозв’язку, не повинно надаватися ніяких посилань на характер аварійного стану, крім випадків, коли таке повідомлення було отримано з борту відповідного ПС та коли є впевненість, що таке повідомлення не погіршить ситуації.

1. Під час зв’язку "повітря - земля" для ОПР потрібно використовувати радіотелефонію (радіотелефонний зв’язок) та/або електрозв’язок "диспетчер - пілот" по лінії передачі даних.

Органи ОПР мають бути забезпечені аварійною радіочастотою 121,5 МГц та під час роботи організовувати її прослуховування.

2. Коли встановлено специфікацію RCP для забезпечення зв’язку, заснованого на характеристиках, органи ОПР, на додачу до вимог, зазначених у пункті 1 цієї глави, мають забезпечуватись обладнанням зв’язку, яке буде дозволяти їм надавати ОПР відповідно до встановленої(их) специфікації(й) RСP.

Інформацію про концепції зв’язку і спостереження, заснованих на характеристиках, та інструктивний матеріал про їх впровадження розміщено в Doc 9869 "Performance-based communication and surveillance Manual" ІСАО.

3. Якщо для забезпечення диспетчерського ОПР використовується двосторонній радіотелефонний зв’язок "повітря - земля" або електрозв’язок "диспетчер - пілот" по лінії передачі даних, усі канали двостороннього зв’язку "повітря - земля" мають бути забезпечені безперервним автоматичним записом інформації та переговорів наземними засобами об’єктивного контролю.

4. Виконані автоматичні записи потрібно зберігати впродовж строку не менше ніж 30 діб. Записи, пов’язані з міжнародним конфліктом, мають зберігатися до його вирішення або винесення рішення судом. Якщо записи пов’язані з розслідуваннями авіаційних подій та інцидентів, вони мають зберігатися протягом часу, встановленого вимогами, що регулюють розслідування авіаційних подій, або особами, що організовують такі розслідування, залежно від того, який строк зберігання встановлено більшим.

5. Для польотно-інформаційного обслуговування:

1) засоби зв’язку "повітря - земля" мають забезпечувати двосторонній зв’язок між органом ОПР, який забезпечує польотно-інформаційне обслуговування, і відповідним чином обладнаними ПС, що виконують політ у будь-якому місці в межах РПІ;

2) якщо це практично можливо, засоби двостороннього зв’язку "повітря - земля", які використовуються для польотно-інформаційного обслуговування, мають забезпечувати прямий оперативний безперервний та вільний від завад двосторонній зв’язок.

6. Для районного диспетчерського обслуговування:

1) засоби зв’язку "повітря - земля" мають забезпечувати двосторонній зв’язок між органом ОПР, який забезпечує районне диспетчерське обслуговування, і відповідним чином обладнаними ПС, що виконують політ у будь-якому місці в межах диспетчерського(их) району(ів);

2) якщо це практично можливо, засоби двостороннього зв’язку "повітря - земля", які використовуються для районного диспетчерського обслуговування, мають забезпечувати прямий оперативний безперервний та вільний від завад двосторонній зв’язок.

7. Для диспетчерського обслуговування підходу:

1) засоби зв’язку "повітря - земля" мають забезпечувати прямий оперативний безперервний та вільний від завад двосторонній зв’язок між органом, який забезпечує диспетчерське обслуговування підходу, і відповідним чином обладнаними ПС, що знаходяться під його контролем;

2) якщо орган, який забезпечує диспетчерське обслуговування підходу, функціонує як окремий орган, двосторонній зв’язок "повітря - земля" має вестись каналами зв’язку, виділеного у виключне користування для такого органу.

8. Для аеродромного диспетчерського обслуговування:

1) засоби двостороннього зв’язку "повітря - земля" мають забезпечувати прямий оперативний безперервний та вільний від завад двосторонній зв’язок між АДВ і відповідним чином обладнаними ПС, що виконують політ на будь-якій відстані в межах 45 км (25 NM) від відповідного аеродрому;

2) якщо це обумовлено наявними умовами, для контролю за рухом у зоні маневрування аеродрому слід забезпечувати окремі канали зв’язку.

9. Для польотно-інформаційного обслуговування на аеродромах AFIS - засоби двостороннього зв’язку "повітря - земля" мають забезпечувати двосторонній зв’язок між органом AFIS і відповідним чином обладнаними ПС, що виконують політ на будь-якій відстані в межах зони AFIS відповідного аеродрому.

1. Під час зв’язку "земля - земля" для ОПР потрібно використовувати прямий мовний зв’язок та/або зв’язок по лінії передачі даних.

Зазначення періоду часу, який визначає швидкість, із якою слід встановлювати зв’язок, надається для довідки службам зв’язку, зокрема для визначення типів потрібних каналів зв’язку.

Наприклад, термін "негайний" призначено для позначення зв’язку, який може встановлюватися між диспетчерами фактично негайно, "п’ятнадцять секунд" - за використання комутатора, а "п’ять хвилин" - означає методи, пов’язані з ретрансляцією.

2. Усі засоби прямого мовного зв’язку та/або зв’язку по лінії передачі даних мають бути забезпечені безперервним автоматичним записом переговорів наземними засобами об’єктивного контролю відповідно до вимог пункту 7 глави 5 та пункту 7 глави 6 цього розділу.

3. Виконані автоматичні записи потрібно зберігати впродовж строку не менше ніж 30 діб. Якщо ці записи пов’язані з розслідуваннями або технічними розслідуваннями подій із безпеки польотів, вони мають зберігатися протягом часу, встановленого вимогами, що регулюють розслідування авіаційних подій, або особами, що організовують такі розслідування, керівниками провайдерів аеронавігаційного обслуговування залежно від того, який строк зберігання встановлено більшим.

1. ЦПІ повинен мати засоби для зв’язку з такими органами, які забезпечують обслуговування в межах його зони відповідальності:

1) РДЦ, якщо такі органи не розміщені в одному місці;

2) ДОП;

3) АДВ.

2. Крім зв’язку із ЦПІ, як зазначено у пункті 1 цієї глави, РДЦ повинен мати засоби для зв’язку з такими органами, які забезпечують обслуговування в межах його зони відповідальності:

1) ДОП;

2) АДВ;

3) ARO у тому разі, якщо їх створюють окремо.

3. Крім зв’язку із ЦПІ і РДЦ, як зазначено в пунктах 1 та 2 цієї глави, ДОП повинен мати засоби для зв’язку з відповідним (відповідними) АДВ та, якщо створюється окремо, відповідним (відповідними) ARO.

4. Крім зв’язку із ЦПІ, РДЦ і ДОП, як зазначено в пунктах 1-3 цієї глави, АДВ повинен мати засоби для зв’язку з відповідним ARO у тому разі, якщо його створюють окремо.

1. ЦПІ і РДЦ повинні мати засоби для зв’язку з такими органами, які забезпечують обслуговування в межах їх відповідних зон відповідальності:

1) відповідними органами військового управління Збройних Сил України;

2) метеорологічним органом, який обслуговує цей центр;

3) станцією авіаційного електрозв’язку, яка обслуговує цей центр;

4) відповідними установами експлуатантів;

5) відповідним КЦПР;

6) офісом міжнародних NOTAM САІ.

2. ДОП та АДВ повинні мати засоби для зв’язку з такими органами, які забезпечують обслуговування в межах їх відповідних зон відповідальності:

1) відповідними органами військового управління Збройних Сил України;

2) аварійно-рятувальними службами (у тому числі службою швидкої допомоги, протипожежною службою);

3) метеорологічним органом, який обслуговує цей орган ОПР;

4) станцією авіаційного електрозв’язку, яка обслуговує відповідний орган;

5) службою з управління на пероні, якщо таку службу створюють окремо.

3. Засоби зв’язку, передбачені підпунктом 1 пунктів 1 та 2 цієї глави, мають забезпечувати оперативний і надійний зв’язок між відповідним органом ОПР та органом(ами) управління, який(і) відповідає(ють) за управління діями екіпажів державних ПС з перехоплення цивільних ПС в межах зони відповідальності цього органу ОПР.

1. Засоби зв’язку, передбачені відповідно до глави 3 цього розділу, підпункту 1 пункту 1 глави 4, підпунктів 1-3 пункту 2 глави 4 цього розділу, мають включати засоби, які забезпечують:

1) прямий мовний зв’язок, який використовують окремо або в поєднанні зі зв’язком по лінії передачі даних, за допомогою якої зв’язок для передачі управління з використанням засобів спостереження може бути встановлено миттєво, а зв’язок для інших цілей - протягом 15 с;

2) друкований зв’язок, якщо обов’язково потрібний письмовий запис, час проходження повідомлення за якого не повинен перевищувати 5 хв;

2. У всіх випадках, не передбачених пунктом 1 цієї глави, засоби зв’язку забезпечують так:

1) прямий мовний зв’язок, який використовують окремо або в поєднанні зі зв’язком по лінії передачі даних, який встановлюють протягом 15 с;

2) друкований зв’язок, якщо обов’язково потрібний письмовий запис, час проходження повідомлення за якого не повинен перевищувати 5 хв.

3. Якщо обов’язково потрібна автоматична трансляція даних до (з) комп’ютерів, встановлених на робочих місцях органу ОПР, вони мають бути забезпечені засобами автоматичного запису.

4. Засоби зв’язку, передбачені пунктами 1 та 2 глави 4 цього розділу, за потреби доповнюються засобами візуального або звукового зв’язку, зокрема замкнутою телевізійною системою чи окремою системою обробки інформації.

5. Засоби зв’язку, передбачені підпунктами 1-3 пункту 2 глави 4 цього розділу, мають включати засоби, які забезпечують прямий мовний зв’язок засобами циркулярного зв’язку.

6. Засоби зв’язку, передбачені підпунктом 4 пункту 2 глави 4 цього розділу, мають бути забезпечені прямим мовним зв’язком із використанням засобів циркулярного зв’язку, якщо зв’язку не може бути встановлено протягом 15 с.

7. Усі засоби прямого мовного зв’язку або лінії передачі даних між органами ОПР та між органами ОПР з іншими органами, зазначеними в пунктах 1 та 2 глави 4 цього розділу, мають бути забезпечені автоматичним записом.

8. Виконані автоматичні записи даних та зв’язку, як зазначено у пунктах 3 та 7 цієї глави, потрібно зберігати впродовж строку не менше ніж 30 діб.

1. ЦПІ та РДЦ повинні мати засоби для зв’язку з усіма суміжними ЦПІ та РДЦ.

2. Ці засоби зв’язку в усіх випадках охоплюють засоби, які забезпечують передачу повідомлень у формі, зручній для довгострокового зберігання, та їх доставку у час, визначений регіональними аеронавігаційними угодами.

3. Якщо іншого не встановлено регіональними аеронавігаційними угодами, засоби зв’язку між РДЦ, які обслуговують суміжні диспетчерські райони, мають охоплювати, крім іншого, засоби, що забезпечують прямий мовний зв’язок і, у відповідних випадках, зв’язок по лінії передачі даних з автоматичним записом, за допомогою яких зв’язок для передачі управління з використанням радіолокаційних даних, даних ADS-В або ADS-С можна встановлювати миттєво, а зв’язок для інших цілей - протягом 15 с.

4. Якщо відповідними міжнародними угодами вимагається, для усунення або зменшення потреби в перехопленні у разі відхилень цивільних ПС від заданого треку засоби зв’язку між суміжними ЦПІ чи РДЦ, за винятком тих, які зазначено у пункті 3 цієї глави, мають охоплювати забезпечення прямого мовного зв’язку, що використовують окремо або в поєднанні зі зв’язком по лінії передачі даних. При цьому засоби зв’язку має бути забезпечено автоматичним записом. Встановлення зв’язку такими засобами слід забезпечувати протягом 15 с.

5. За особливих обставин потрібно встановлювати зв’язок між суміжними органами ОПР. Особливі обставини можуть виникати через щільність руху, види польотів ПС та/або спосіб організації повітряного простору і коли диспетчерські райони та/або диспетчерські зони не є суміжними чи не встановлені.

6. Якщо відповідно до місцевих умов ПС потрібен дозвіл для польотів у суміжному диспетчерському районі до вильоту, ДОП та АДВ слід забезпечувати зв’язком з РДЦ, що обслуговує суміжний район.

7. Засоби зв’язку, зазначені у пунктах 5 та 6 цієї глави, слід забезпечувати засобами прямого мовного зв’язку, що використовують окремо або разом зі зв’язком по лінії передачі даних, з автоматичним записом, за допомогою яких зв’язок для цілей передачі управління з використанням радіолокаційних даних, даних ADS-В або ADS-С може бути встановлено негайно, а для інших цілей - протягом 15 с.

8. Якщо обов’язково потрібний автоматичний обмін даними між комп’ютерами, розміщеними на робочих місцях органу ОПР, їх забезпечують відповідними засобами автоматичного запису.

9. Виконані автоматичні записи даних та зв’язку, як зазначено у пункті 5 цієї глави, потрібно зберігати не менше ніж 30 діб.

10. Має бути розроблено відповідні процедури прямого мовного зв’язку для забезпечення негайного з’єднання під час транслювання термінових викликів, які стосуються безпеки ПС, та переривання за потреби менш важливих викликів, що здійснюються одночасно.

1. Для здійснення контролю транспортних засобів у зоні маневрування має бути забезпечено засоби двостороннього радіотелефонного зв’язку для аеродромного диспетчерського обслуговування, за винятком забезпечення достатнього зв’язку з використанням системи візуальних сигналів.

2. З урахуванням наявних умов, для контролю за рухом транспортних засобів у зоні маневрування можуть забезпечуватися окремі канали зв’язку. Такі канали зв’язку забезпечують відповідними засобами автоматичного запису.

3. Виконані автоматичні записи повідомлень, зазначені у пункті 2 цієї глави, потрібно зберігати не менше ніж 30 діб.

1. Дані спостереження, отримані за допомогою радарів первинної і вторинної локації або інших систем спостереження (наприклад ADS-B, ADS-C), які використовуються для ОПР, мають автоматично записуватися для використання під час розслідування авіаційних подій та інцидентів, проведення пошуку і рятування, оцінки АС КПР, систем спостереження та для підготовки персоналу.

2. Виконані автоматичні записи даних спостереження потрібно зберігати впродовж строку не менше ніж 30 діб. Якщо ці записи пов’язані з міжнародним конфліктом, вони мають зберігатися до його вирішення або винесення рішення судом. Якщо записи пов’язані з розслідуваннями авіаційних подій та інцидентів, вони повинні зберігатися протягом часу, встановленого вимогами, що регулюють розслідування авіаційних подій, або особами, що організовують такі розслідування, залежно від того, який строк зберігання встановлено більшим.

1. Органи ОПР забезпечуються відповідною метеорологічною інформацією, передбаченою вимогами розділу X АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації", потрібною для виконання покладених на них функцій. Метеорологічна інформація має бути представлена у формі, яка потребує мінімальної інтерпретації з боку персоналу органів ОПР, та з періодичністю, яка забезпечує вимоги відповідного органу ОПР.

2. Органи ОПР слід забезпечувати наявною деталізованою інформацією про місцезнаходження, вертикальні розміри, напрямок та швидкість переміщення визначених особливих явищ/умов погоди в зонах набору висоти та заходження на посадку, які можуть становити небезпеку для польотів ПС. Перелік цих особливих явищ/умов погоди наведено у главі 14 розділу IV АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

3. Коли програмно оброблена інформація про стан атмосферних параметрів на висотах надається органам ОПР у цифровому форматі для використання на комп’ютерах органу ОПР, зміст, формат та порядок передавання такої інформації провайдер метеорологічного обслуговування узгоджує з провайдером послуг ОПР.

4. РДЦ та ЦПІ мають бути забезпечені метеорологічною інформацією відповідно до глави 1 розділу X АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

Особливу увагу приділяють фактичному або очікуваному погіршенню умов погоди. Метеорологічна інформація має охоплювати межі FIR (UIR), CTA чи інші райони, які може бути визначено регіональними аеронавігаційними угодами.

Деякі зміни метеорологічних умов можуть розцінюватися як погіршення погоди, незважаючи на те, що вони не є такими.

Наприклад, підвищення температури може несприятливо впливати на операції деяких ПС.

5. РДЦ та ЦПІ мають бути забезпечені через відповідні проміжки часу актуальними даними щодо атмосферного тиску для встановлення висотомірів для місць, визначених відповідним РДЦ або ЦПІ.

6. ДОП мають бути забезпечені метеорологічною інформацією відповідно до глави 1 розділу X АПУ "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації" щодо відповідних аеродромів та повітряного простору.

За потреби, спеціальні зведення про погоду на аеродромі та корективи до прогнозів погоди на аеродромі має бути передано до органів ДОП відразу після їх складання та випуску.