Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України

1. Ув'язнені та засуджені, які злісно порушують вимоги режиму, можуть бути поміщені до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строки, передбачені статтею 15 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтями 54, 68, 132 КВК.

До неповнолітніх осіб стягнення у вигляді поміщення до карцеру застосовується у виключних випадках у разі безуспішного застосування інших заходів впливу.

2. Злісним порушенням режиму тримання є вживання ув'язненим або засудженим спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів; виготовлення, зберігання, придбання, розповсюдження інших заборонених предметів, участь у настільних, азартних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинення дрібного хуліганства; систематичне ухилення від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.

Дрібне хуліганство - вживання ув'язненими або засудженими нецензурної лайки у присутності інших ув'язнених і засуджених, адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та осіб, які відвідують СІЗО, образливе чіпляння до них, а також інші подібні дії, що порушують вимоги режиму тримання, встановлені законодавством обов'язки громадян та посягають на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Систематичне ухиляння від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, - порушення режиму тримання, вчинене знову, за яке ув'язнений або засуджений раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності, за умови, що дисциплінарне стягнення за попереднє аналогічне порушення достроково не зняте або не погашене.

3. Постанови про поміщення ув'язненого або засудженого до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, а також про переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки, оголошує ув'язненому або засудженому під його особистий підпис.

У разі відмови ув'язненого чи засудженого поставити особистий підпис начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки, робить на постанові відповідну відмітку.

Поміщення (звільнення) до (з) карцеру неповнолітніх осіб здійснюється у присутності працівника соціально-психологічної служби СІЗО.

4. За відсутності начальника СІЗО, якщо іншими заходами припинити і попередити порушення режиму не можна, ув'язнені або засуджені переводяться до окремої камери відповідно до постанови про тимчасову ізоляцію до 24 годин ув'язненого (засудженого) до окремої камери (додаток 35) до прибуття начальника СІЗО. Така ізоляція не є стягненням, але якщо за результатами перевірки приймається рішення про поміщення особи, яка вчинила порушення, до карцеру, дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу (одиночної камери), час попереднього перебування в ізоляції зараховується до загального строку тримання в цих приміщеннях.

5. Перед поміщенням ув'язненого або засудженого до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведенням до приміщення камерного типу (одиночної камери) персонал СІЗО повідомляє про це медичного працівника.

Письмовий висновок медичного працівника щодо неможливості тримання ув'язненого або засудженого в карцері чи дисциплінарному ізоляторі, приміщенні камерного типу (одиночній камері) підлягає негайному виконанню персоналом СІЗО.

Адміністрація СІЗО невідкладно інформує суд про звільнення засудженого з приміщення камерного типу (одиночної камери) у зв'язку з неможливістю його подальшого там перебування на підставі висновку медичного працівника для прийняття рішення.

6. Виклик для проведення слідчих дій, до суду або тимчасове вибуття із СІЗО ув'язненого чи засудженого, який відбуває стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), не звільняє від виконання щодо нього цього стягнення. Час відсутності такої особи в СІЗО тривалістю понад одну добу в строк відбування покарання в карцері чи дисциплінарному ізоляторі, приміщенні камерного типу (одиночній камері) не зараховується.

7. Ув'язненим і засудженим, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), забороняється брати із собою продукти харчування й особисті речі, за винятком рушника, мила, зубної пасти (порошку), зубної щітки, туалетного паперу, олівців, авторучок, зошитів, поштових марок, конвертів, книг, газет або журналів (не більше п'яти примірників), спеціальних засобів гігієни для жінок, а також тютюнових виробів, сірників, запальничок одноразового використання. Тютюнові вироби, сірники, запальнички одноразового використання зберігаються в окремій шафі у молодшого інспектора чергової зміни та видаються на час щоденної прогулянки.

Ув'язненим і засудженим за потреби підготовки до судового засідання за їх заявою видаються наявні у них матеріали.

Курити ув'язнені та засуджені, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть лише під час щоденної прогулянки.

8. Для зберігання засобів особистої гігієни та предметів першої необхідності в карцерах обладнуються навісні полички. Адміністрація СІЗО забезпечує зберігання особистих речей ув'язнених і засуджених протягом строку відбування стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери). Продукти харчування здаються на склад, де адміністрація СІЗО вживає заходів для їх збереження, і видаються ув'язненим та засудженим після відбуття ними стягнення. Якщо за час відбування стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) термін придатності таких продуктів харчування закінчився, комісія СІЗО складає акт про їх знищення.

9. Тримання ув'язнених і засуджених, яким призначено стягнення у вигляді поміщення до карцеру, - одиночне. За рішенням начальника СІЗО ув'язнених та засуджених можуть тримати у карцері по двоє. Тримання неповнолітніх осіб у карцері наодинці допускається за рішенням начальника СІЗО. Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років, поміщенню до карцеру не підлягають.

10. Ув'язнені та засуджені, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами, що видаються тільки на час сну.

Ув'язненим і засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година, а неповнолітнім особам - до двох годин. У разі потреби на час виходу з приміщення видається верхній одяг.

Прибирання камер проводять засуджені, які в них перебувають, почергово.

Ув'язненим, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру, видається одяг встановленого зразка відповідно до вимог законодавства.

11. Ув'язненим і засудженим, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), забороняється придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми.

Засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особам, засудженим до позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням, що відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), телефонна розмова, як виняток, може бути надана з метою виховного впливу або у зв'язку з винятковими особистими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї).

12. Ув'язненим і засудженим, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), щодня видається їжа згідно з нормами харчування для осіб, яких тримають у СІЗО, відповідно до чинного законодавства.

13. Звільнення ув'язнених і засуджених з карцеру чи дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу (одиночної камери) здійснює черговий помічник або його заступник.

14. Адміністрація СІЗО щодня відвідує і перевіряє умови тримання ув'язнених і засуджених, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), уживає заходів щодо усунення виявлених недоліків і задоволення обґрунтованих скарг ув'язнених і засуджених, про що робляться відмітки у журналі обліку відвідувань карцеру адміністрацією СІЗО (додаток 36).

15. Після відбуття стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) ув'язнених та засуджених негайно звільняють з них, про що робиться відмітка в журналі обліку ув'язнених і засуджених, поміщених до карцеру, дисциплінарного ізолятора, переведених до приміщення камерного типу (одиночної камери), і відповідній постанові.

У разі переведення ув'язнених і засуджених, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, до медичної частини (лікарняного закладу) або закладу охорони здоров'я з причин, не пов'язаних з їх неправомірними діями, строк їх перебування у цих закладах зараховується до строку перебування у карцері чи дисциплінарному ізоляторі.

При переведенні ув'язнених і засуджених, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, до медичної частини (лікарняного закладу) або закладу охорони здоров'я у зв'язку з членоушкодженням або симуляцією хвороби строк їх перебування у цих закладах до строку відбування стягнення не зараховується.

У разі переведення засуджених до установи виконання покарань невідбуту частину стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) засуджені відбувають за новим місцем покарання.

1. Відповідно до статті 16 Закону України "Про попереднє ув'язнення" ув'язнені за їх згодою та з дозволу слідчого або суду, що здійснюють кримінальне провадження, можуть залучатися до праці в межах території СІЗО, що охороняється, у майстернях та робочих камерах із забезпеченням вимог ізоляції та роздільного тримання ув'язнених, правил техніки безпеки під час виконання робіт, норм санітарії та гігієни. З цією метою у майстернях та робочих камерах вивішуються протипожежні правила, правила техніки безпеки та витяги із Закону України "Про охорону праці", а до робіт допускаються лише ув'язнені, які пройшли медичне обстеження.

2. Ув'язнені, що виявили бажання працювати, подають заяву начальнику СІЗО, який зобов'язаний у триденний строк розглянути її та прийняти відповідне рішення.

3. Залучення ув'язнених до праці та організація виробничої діяльності майстерні здійснюються відповідно до Положення про майстерню установи виконання покарань, слідчого ізолятора, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 березня 2012 року № 442/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2012 року за № 437/20750 (із змінами).

4. Забороняється використовувати працю ув'язнених:

у приміщеннях, де розміщено зброю, спеціальні засоби та службову документацію;

у відділах (групах, секторах) контролю за виконанням судових рішень;

на роботах, де використовується устаткування для множення документів, радіотелеграфна і телефонна техніка;

на посадах продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників;

на роботах, пов'язаних з обліком, зберіганням та видачею лікарських засобів та медичних виробів, а також вибухових та отруйних речовин;

як фотографів, водіїв легкових та оперативних автомобілів і мотоциклів;

на роботах, пов'язаних з обслуговуванням та ремонтом технічних засобів охорони і нагляду;

на роботах, пов'язаних з наданням медичної допомоги та веденням медичної документації;

для догляду за службовими собаками.

5. Прибутки, одержані в результаті використання праці ув'язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місць попереднього ув'язнення та поліпшення умов тримання під вартою. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами) відповідно до законодавства. Із заробітку ув'язнених за виконавчими документами проводяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України.

Нарахована заробітна плата ув'язненим після проведення утримань і відрахувань, передбачених законодавством, зараховується на їхні особові рахунки.

6. Ув'язнені можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов'язаних зі створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місць попереднього ув'язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій чи участі в судових засіданнях час і не більш як на дві години протягом дня.

1. Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 89 КВК особи, вперше засуджені до позбавлення волі за нетяжкі чи тяжкі кримінальні правопорушення, можуть бути за їх письмовою згодою залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування.

2. Залишення засудженого для роботи з господарського обслуговування начальник СІЗО оформлює наказом не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Копія наказу і заява засудженого долучаються до його особової справи.

3. Загальна чисельність засуджених, які можуть залишатися для роботи з господарського обслуговування СІЗО, не може перевищувати 5 відсотків від планового наповнення СІЗО.

4. Для проведення ремонтних робіт з числа ув'язнених або засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, можуть створюватися ремонтно-будівельні бригади.

5. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, та ув'язнені, які залучаються до цих робіт, працюють під постійним наглядом і охороною.

6. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, розміщуються у відділенні, яке розташовується в окремих приміщеннях на території режимної зони або в камерах ізольованих секцій режимних корпусів.

7. Розміщення засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування у відділенні, а також залучення їх до праці здійснюються з дотриманням вимог роздільного тримання чоловіків і жінок.

8. Приміщення (камери) відділення забезпечуються інвентарем та іншими предметами відповідно до Норми забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення слідчого ізолятора, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року № 1118/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1275/21587 (із змінами).

Територія відділення ізолюється та облаштовується інженерно-технічними засобами охорони, що унеможливлюють доступ на дільницю сторонніх осіб.

9. У відділенні для тримання засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, обладнується кабінет начальника відділення, кімната для культурно-масової роботи, кімната для занять спортом, гардероб, сушильні для одягу і взуття, приміщення для зберігання продуктів харчування та вживання їжі, інші необхідні побутові приміщення.

Приміщення для зберігання продуктів харчування та вживання їжі у відділенні для тримання засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, забезпечується холодильниками (не менше двох), електричними чайниками потужністю не більше 2 КВт (три на відділення), мультиварками та мікрохвильовими печами (по дві на відділення).

10. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, підлягають обов'язковому профілактичному медичному огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок" (із змінами).

1. Осіб, які прямують транзитом, залишають у СІЗО на строк, що визначений між черговими етапами до місця призначення. У разі відсутності планового конвою, його затримки та інших об'єктивних причин перебування таких осіб у СІЗО не має перевищувати встановлених КПК строків тримання під вартою.

2. Прийнятих до СІЗО осіб, які прямують транзитом, після перебування у приміщеннях збірного відділення розміщують у камерах на окремому посту з урахуванням вимог роздільного тримання, передбачених статтею 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення". На дверях камер робиться напис "ТРАНЗИТ".

Зазначеним особам надається індивідуальне спальне місце і постільні речі (матрац, подушка, ковдра, постільна білизна), вони забезпечуються триразовим гарячим харчуванням.

3. Особи, які прямують транзитом, проходять медичний огляд, результати якого зазначаються у відкритій довідці в особовій справі, за потреби - необхідне лікування, а також гігієнічне миття та прання особистого одягу.

4. До роботи з благоустрою та господарського обслуговування СІЗО особи, які прямують транзитом, не залучаються, побачення їм не надаються (за винятком побачень з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи), посилки, бандеролі та грошові перекази вони не одержують.

Особи, які прямують транзитом, можуть одержувати передачі від родичів та інших осіб з дозволу адміністрації СІЗО відповідно до статті 112 КВК та у порядку, передбаченому главою 2 розділу VI цих Правил.

1. Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 115 КВК ув'язненим і засудженим забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Ув'язненим надаються безплатно харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення, крім випадків, передбачених статтею 11-1 Закону України "Про попереднє ув'язнення".

Засудженим надають індивідуальне спальне місце і постільні речі, забезпечують одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов. Засуджені відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу. Порядок відшкодування вартості витрат на утримання засуджених встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 80 "Про затвердження Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань".

2. За заявою ув'язненого чи засудженого та у разі відсутності коштів на його особовому рахунку персонал СІЗО видає індивідуальні засоби гігієни (мило, зубна щітка, зубна паста, одноразова бритва, засоби особистої гігієни (для жінок)).

3. Для загального користування до камер відповідно до встановлених норм та з урахуванням кількості осіб, яких у них тримають, видають:

періодичні видання з бібліотеки СІЗО;

настільні ігри (шашки, шахи, доміно, нарди, інші логічні ігри);

інвентар для прибирання камери;

швейні голки, манікюрні ножиці (можуть бути видані в короткочасне користування під контролем персоналу СІЗО та під особистий підпис у журналі довільної форми).

4. Адміністрація СІЗО створює умови для задоволення особливих потреб ув'язнених і засуджених з інвалідністю та похилого віку. За потреби будівлі, режимні корпуси та приміщення обладнуються відповідними конструкційними елементами (поручні, пандуси, сходові підйомники тощо).

5. Забезпечення ув'язнених і засуджених мийними засобами та засобами особистої гігієни здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року № 233/5 "Про норми витрат мила та мийних засобів для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, курсантів і слухачів навчальних закладів, осіб рядового і молодшого начальницького складу та працівників Державної кримінально-виконавчої служби", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 204/20517.

6. Вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років, розміщуються в камерах, обладнаних відповідно до Норми забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення слідчого ізолятора, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року № 1118/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1275/21587 (із змінами).

7. Лазне-пральне обслуговування ув'язнених і засуджених здійснюється відповідно до Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 849/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 червня 2012 року за № 947/21259 (із змінами).

1. Ув'язнені та засуджені забезпечуються харчуванням за нормами та в порядку, визначеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року № 336 "Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Національної поліції" (із змінами), від 27 грудня 2001 року № 1752 "Про норми харчування у протитуберкульозних закладах для осіб, хворих на туберкульоз, та малолітніх і неповнолітніх осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу" (із змінами), а також Положенням про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2021 року № 2160/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2021 року за № 800/36422.

2. Приймання їжі ув'язненими і засудженими проводиться в камерах у години, установлені розпорядком дня. Для своєчасної доставки їжі з їдальні СІЗО до камер залучаються засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування.

3. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, приймають їжу в приміщенні для приймання їжі відділення соціально-психологічної служби або в їдальні. Ув'язнені, які працюють у майстернях або робочих камерах, приймають їжу за місцем роботи у спеціально відведених місцях з дотриманням вимог санітарії та гігієни або в камерах.

4. З метою підтримання належного порядку видача їжі в камери та її приймання в їдальні обов'язково здійснюються під контролем персоналу СІЗО.

5. Примусове годування осіб, узятих під варту, (засуджених), які заявили про відмову від прийняття їжі, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду відповідно до Порядку примусового годування та умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, які відмовляються від приймання їжі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 385.

1. Ув'язнені; особи, засуджені до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особи, засуджені до позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засуджені, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії; особи, які прямують транзитом, тримаються в СІЗО у власному одязі та взутті (без металевих супінаторів).

2. З часу надходження до СІЗО вироку суду першої інстанції щодо засудження особи до довічного позбавлення волі ця особа забезпечується одягом спеціального зразка. Переміщення такої особи територією СІЗО та за її межами (крім участі у судовому засіданні) в іншому одязі заборонено.

3. Засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, адміністрація СІЗО забезпечує одягом відповідно до Порядку забезпечення речовим майном засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 лютого 2012 року № 280/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2012 року за № 261/20574 (із змінами).

1. Відповідно до статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення" медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього на території СІЗО функціонує медична частина.

2. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

3. Основними завданнями медичної частини є:

надання екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та організація надання вторинної медичної допомоги;

організація і проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду;

організація належного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного нагляду;

організація та проведення заходів із впровадження превентивної медицини;

гігієнічне навчання і пропаганда здорового способу життя.

4. Медична частина має у своєму складі амбулаторію, стаціонар, інфекційні ізолятори для людей, які хворіють на туберкульоз, та хворих з кишковими інфекціями, окрему палату-ізолятор для тримання осіб з психічними розладами, туберкульозний кабінет, приміщення для зберігання лікарських засобів. Усі приміщення медичної частини обладнуються технічними засобами нагляду і контролю.

5. Амбулаторія медичної частини призначена для надання амбулаторної медичної допомоги ув'язненим і засудженим.

До складу амбулаторії входять кабінети завідувача медичної частини, лікарського прийому (терапевт, фтизіатр, інфекціоніст, психіатр, нарколог, стоматолог та інші), долікарського прийому (фельдшери, медсестри), фізіотерапевтичний, процедурний, допоміжні діагностичні, у тому числі функціональної діагностики, рентгенологічний, флюорографічний.

В амбулаторії обладнуються приміщення для клініко-діагностичної лабораторії, зберігання лікарських засобів, очікування прийому.

6. Стаціонар медичної частини призначений для:

стаціонарного обстеження і лікування хворих з передбачуваною тривалістю їх перебування до 30 діб;

тимчасової ізоляції інфекційних хворих, а також хворих із захворюваннями з підозрою на інфекційні до їх направлення до спеціалізованих закладів охорони здоров'я;

лікування хворих після виписки їх із закладів охорони здоров'я відповідно до медичних висновків.

7. У режимних корпусах СІЗО обладнуються кімнати (медичні кабінети) для проведення амбулаторного прийому ув'язнених і засуджених.

8. За потреби ув'язненим і засудженим надається екстрена медична допомога у закладах охорони здоров'я.

1. Порядок лікувально-профілактичної і санітарно-протиепідемічної роботи в СІЗО визначається Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" та законодавчими актами.

2. Надання ув'язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення", статей 8, 107, 116 КВК, Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525 (із змінами), Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 (із змінами).

3. У СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.

4. У СІЗО забезпечується виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил. Особи, які прибули до СІЗО, проходять санітарну обробку, що включає миття ув'язнених та засуджених в лазні з обов'язковою заміною натільної білизни, дезінфекцією, дезінсекцією особистого одягу у дезінфекційній камері. Чоловікам за потреби проводиться стрижка волосся на голові, бриття підборіддя, бороди, вусів.

Лазне-пральне обслуговування ув'язнених і засуджених здійснюється у порядку, встановленому Положенням про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 849/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 червня 2012 року за № 947/21259 (із змінами).

Під час проведення миття в лазні ув'язненим і засудженим чоловікам за потреби організовується стрижка волосся на голові, бриття підборіддя, бороди та вусів, ув'язненим і засудженим жінкам - стрижка волосся.

Ув'язненим та засудженим чоловікам дозволяється носити коротку бороду та вуса за умови, що вони відповідають вимогам гігієни, а також охайну зачіску, з довжиною волосся не більше 5 сантиметрів.

5. Ув'язнені та засуджені підлягають обов'язковому тілесному огляду під час гігієнічного миття.

Для забезпечення контролю за дотриманням неповнолітніми особами правил гігієни та санітарії персонал СІЗО щодня здійснює обхід камер СІЗО з одночасним проведенням огляду неповнолітніх осіб на предмет виявлення тілесних ушкоджень і татуювань. Результати таких обходів та оглядів персонал СІЗО доповідає рапортом заступнику начальника СІЗО із соціально-виховної і психологічної роботи та фіксує у журналі проведення обходів камер СІЗО та огляду неповнолітніх осіб, яких у них тримають (додаток 37).

Результати оглядів новоприбулих неповнолітніх осіб на предмет виявлення у них тілесних ушкоджень і татуювань фіксуються в їхніх медичних картах та журналі реєстрації новоприбулих неповнолітніх осіб (додаток 38).

У разі виявлення тілесних ушкоджень у ув'язнених чи засуджених персонал СІЗО повідомляє медичних працівників, які діють відповідно до пункту 9 глави 2 розділу II цих Правил.

6. У СІЗО ув'язнені та засуджені звертаються по медичну допомогу до медичного працівника під час щоденного обходу ним камер та відділення для засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування СІЗО, або у разі потреби - до персоналу СІЗО. Медичним працівникам не дозволяється заходити до камер і залишатися там без супроводу персоналу СІЗО.

Посадова особа СІЗО, до якої звернувся хворий ув'язнений або засуджений, зобов'язана вжити заходів до організації надання йому медичної допомоги. Виведення на амбулаторне лікування організовується так, щоб шлях ув'язнених і засуджених із камер до амбулаторії та у зворотному напрямку був найкоротшим й унеможливлював порушення вимог ізоляції. Пересування хворих на інфекційні захворювання здійснюється окремо від усіх інших осіб.

Амбулаторний прийом проводиться у медичних кабінетах режимних корпусів СІЗО за попереднім записом.

До медичного кабінету ув'язнених і засуджених виводять індивідуально або групами по 3 - 5 осіб з додержанням вимог ізоляції.

7. Прийом ув'язнених і засуджених ведеться індивідуально та конфіденційно. Медичні обстеження (огляди) ув'язнених і засуджених проводяться поза межами чутності, а також (якщо медичний працівник не бажає іншого в кожному конкретному випадку) поза межами видимості немедичного персоналу.

8. Поміщення хворих ув'язнених і засуджених у стаціонар медичної частини проводиться за висновком лікуючого лікаря.

Розміщення хворих ув'язнених і засуджених у стаціонарі медичної частини проводиться з дотриманням вимог ізоляції.

Особи, щодо яких є підозра на наявність у них інфекційних або паразитарних захворювань, розміщуються в інфекційному ізоляторі медичної частини. Первинна санітарна обробка таких осіб здійснюється в останню чергу з обов'язковою дезінфекцією одягу й особистих речей.

9. Лікарські засоби ув'язнені та засуджені приймають відповідно до медичних призначень під контролем медичного працівника.

За потреби цілодобового невідкладного прийому лікарських засобів їх видають на руки хворому (не більше добової норми) за призначенням лікуючого лікаря.

10. Засуджені забезпечуються лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до вимог законодавства України.

11. Ув'язнені та засуджені, які вибувають із СІЗО, підлягають медичному огляду. До переміщення не допускаються хворі в гострій стадії захворювання, хворі на інфекційні захворювання (крім людей, які хворіють на туберкульоз), уражені педикульозом, коростою, які не пройшли встановленого курсу лікування.

Засуджені, які хворіють на туберкульоз із бактеріовиділенням, та захворювання, що передаються статевим шляхом, вироки щодо яких набрали законної сили, направляються на лікування до спеціалізованих лікарняних закладів.

Переміщення людей, які хворіють на туберкульоз, до лікарняних закладів та закладів охорони здоров'я, судів, для проведення слідчих дій здійснюється автомобілями спеціалізованого призначення з додержанням санітарно-гігієнічних норм.

12. Переміщення до (із) закладу охорони здоров'я засудженого до довічного позбавлення волі, якому відповідно до КВК визначено тримання у приміщеннях камерного типу, здійснюється конвоєм кількістю не менше п'яти осіб, до складу якого обов'язково повинен входити кінолог зі службовим собакою. Переміщення жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, здійснюється без залучення кінолога зі службовим собакою.

13. За потреби ув'язнені та засуджені за письмовими заявами можуть отримувати виписки зі своїх медичних карт та передавати їх близьким родичам.

14. Ув'язнені та засуджені мають право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до закладів охорони здоров'я, що мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України, які надають платні медичні послуги та не віднесені до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Оплату таких послуг і придбання необхідних лікарських засобів або їх аналогів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації здійснюють ув'язнені та засуджені або їхні родичі за рахунок власних коштів.

Консультування та амбулаторне лікування в таких випадках здійснюються в медичних частинах під наглядом медичних працівників. У разі потреби у лікуванні в умовах стаціонару ув'язнений або засуджений має право отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих коштів чи коштів рідних та близьких, у зазначених закладах охорони здоров'я. Підставою для надання такої медичної допомоги є медичний висновок.

Адміністрація СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону ув'язнених та засуджених під час лікування у закладах охорони здоров'я.

15. Дезінфекція водогінних мереж, камер, приміщень для проживання, харчування, інших комунально-побутових та кухонно-складських приміщень проводиться персоналом СІЗО за рекомендаціями медичних працівників відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

1. Психіатрична допомога ув'язненим і засудженим, які страждають на психічні розлади і тримаються в СІЗО, надається відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

2. У разі виникнення підозри на наявність психічних розладів в ув'язненого чи засудженого медичний працівник негайно викликає екстрену медичну допомогу з подальшим повідомленням лікаря-психіатра.

У разі тяжких психічних розладів, у тому числі інтоксикаційних та алкогольних психозів, діагностованих лікарем-психіатром, медичні працівники негайно вживають заходів щодо направлення такого ув'язненого або засудженого до закладу охорони здоров'я відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525 (із змінами).

У разі агресивної поведінки з проявами буйства ситуативного характеру, намагання в збудженому стані вчинити членоушкодження до ув'язненого або засудженого застосовується захід ізоляції у вигляді поміщення до окремої палати-ізолятора для осіб з психічними розладами медичної частини.

3. Заходи ізоляції особи, яка страждає на психічний розлад, під час надання їй психіатричної допомоги застосовуються за рішенням начальника СІЗО на підставі висновку лікаря-психіатра і лише тоді, коли всіма іншими законними заходами не можна запобігти діям особи, що становлять безпосередню небезпеку для неї або інших осіб.

4. Про поміщення ув'язненого або засудженого до окремої палати-ізолятора для осіб з психічними розладами посадова особа СІЗО складає акт, у якому зазначаються підстави для застосування ізоляції, лікар (комісія лікарів), який (яка) зробив(ла) висновок, інші особливості застосування такого заходу. Акт підписують присутній черговий помічник, медичний працівник та молодші інспектори чергової зміни, які брали участь у поміщенні хворого до палати-ізолятора для осіб з психічними розладами, та затверджує начальник СІЗО. Акт долучається до особової справи ув'язненого чи засудженого, а також робиться запис у його медичній карті.

5. Перед поміщенням ув'язненого чи засудженого до окремої палати-ізолятора для осіб з психічними розладами його ретельно оглядає медичний працівник, персонал чергової зміни вилучає всі небезпечні предмети та роз'яснює необхідність його перебування в палаті, дотримання режиму та про тимчасовість заходу. Відповідно до психічного стану хворого його супровід здійснюють два молодших інспектори чергової зміни та лікар-психіатр.

6. Застосовуючи до осіб з психічними розладами заходи фізичного обмеження, адміністрація та персонал СІЗО керуються Правилами застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, та формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 240, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за № 570/28700.

7. Право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник.

За усвідомленою письмовою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров'я цієї особи та надання їй психіатричної допомоги можуть надаватися іншим особам лише в інтересах особи, яка страждає на психічний розлад, для проведення обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів, для здійснення наукових досліджень, публікацій у науковій літературі, використання у навчальному процесі.

Допускається надання відомостей про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або її законного представника для:

організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги;

провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинуваченого або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації.

Забороняється без письмової згоди особи або її законного представника та лікаря-психіатра, який надає психіатричну допомогу, публічно демонструвати особу, яка страждає на психічний розлад, фотографувати її чи робити кінозйомку, відеозапис, звукозапис та прослуховувати співбесіди особи з медичними працівниками чи іншими фахівцями під час надання їй психіатричної допомоги.

1. Відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України "Про нотаріат" та Порядку посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 (із змінами), начальники СІЗО мають право посвідчувати заповіти та довіреності ув'язнених і засуджених, яких тримають у цих установах. Зазначені акти прирівнюються до нотаріально посвідчених, державне мито при цьому не справляється.

2. Після посвідчення начальником СІЗО заповіту один посвідчений примірник видають заповідачу, інший негайно направляють до державного нотаріального архіву чи до державної нотаріальної контори за постійним місцем проживання заповідача. Довідка про здійснення зазначеної дії разом з копією заповіту чи довіреності долучаються до особової справи ув'язненого чи засудженого.

Посвідчену довіреність вручають особі, від імені якої вона посвідчена, або на прохання такої особи і за її рахунок надсилають за зазначеною нею адресою особі, на ім'я якої видано таку довіреність, або вручають посвідчену довіреність особі, на ім'я якої її видано (за її заявою).

Копії заповіту і довіреності долучаються до особової справи ув'язненого чи засудженого.

3. Розгляд питань, пов'язаних з громадянством України, адміністрація СІЗО здійснює відповідно до Закону України "Про громадянство України", а щодо ув'язнених і засуджених іноземців та осіб без громадянства - відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про попереднє ув'язнення" та КВК.

1. Державну реєстрацію укладення шлюбу ув'язнених і засуджених у СІЗО проводить відповідно до чинного законодавства орган реєстрації актів цивільного стану (далі - орган РАЦС) за місцем розташування СІЗО.

2. Особа, яка виявила бажання одружитися з ув'язненим чи засудженим, звертається до органу РАЦС для отримання бланка спільної заяви про укладення шлюбу та подає його адміністрації СІЗО. У разі взаємної добровільної згоди на укладення шлюбу та відсутності обставин, що цьому перешкоджають, ув'язнений або засуджений заповнює свою частину бланка заяви.

Достовірність підпису на заяві ув'язненого або засудженого засвідчує начальник СІЗО. Посвідчена заява передається іншій стороні для подальшого оформлення в органі РАЦС.

3. Державна реєстрація укладення шлюбу проводиться тільки за наявності документів, що посвідчують осіб, які одружуються, у спеціально виділеному приміщенні СІЗО. Загальна кількість запрошених з боку осіб, які укладають шлюб, крім представника органу РАЦС, не може бути більше шести осіб.

Особам, присутнім на реєстрації шлюбу ув'язненого з боку осіб, які укладають шлюб, необхідно мати відповідний дозвіл, виданий слідчим або судом, які здійснюють кримінальне провадження, органу, що проводить екстрадиційну перевірку.

Оплата державного мита за державну реєстрацію укладення шлюбу та інші необхідні витрати проводяться за рахунок осіб, які укладають шлюб.

4. Після державної реєстрації укладення шлюбу адміністрація СІЗО надає позачергове тривале побачення засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особам, засудженим до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особам, засудженим до позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням, у порядку, передбаченому статтею 110 КВК та главою 1 розділу VII цих Правил.