Про затвердження Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів та Положення щодо аварійних заходів при перевезенні радіоактивних матеріалів

На підставі пункту 4 Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 6 березня 2001 року N 155/2001, та з метою приведення національної нормативної бази з питань безпечного перевезення радіоактивних матеріалів до вимог МАГАТЕ і запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення радіоактивних матеріалів

1. Затвердити та ввести в дію з 1 серпня 2001 року Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (надалі - Правила) та Положення щодо аварійних заходів при перевезенні радіоактивних матеріалів (надалі - Положення), що додаються.

2. Управлінню регулювання безпеки радіаційних технологій (В.Голубєв) забезпечити подання цього наказу у п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державному науково-технічному центру ядерної та радіаційної безпеки (В.Васильченко) у місячний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування Правил та Положення.

4. Вважати такими, що не застосовуються на території України "Правила безопасности при транспортировании радиоактивных веществ. ПБТРВ-73", та "Основные правила безопасности и физической защиты при перевозке ядерных материалов (ОПБЗ-83)".

5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови О.Миколайчук.

Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (далі - Правила), підготовлені в рамках Програми інтеграції України до Європейського Союзу, на виконання Указу Президента України від 14 вересня 2000 року N 1072/2000, відповідно до Положення про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України (15), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.97 N 1332, відповідають нормам Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (12), "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" (13), вимогам Норм радіаційної безпеки України (17) та "Основным санитарным правилам (ОСП-72/87)" (18).

Зазначені Правила відповідають документу МАГАТЕ "Regulations for the Safe Transport of Radioactive Material. 1996 Edition. Safety Standards Series N ST-1. IAEA. Vienna". Відмінність полягає у нумерації пунктів: пункти 1.2, 3.12, 5.21 і т.д. цих Правил відповідають пунктам 102, 312, 521 і т.д. правил МАГАТЕ.

1.1. Ці Правила встановлюють норми безпеки, що забезпечують прийнятний рівень контролю за радіаційною, а також пов'язаною з критичністю і тепловиділенням небезпекою для населення, персоналу, майна і навколишнього середовища при перевезенні радіоактивного матеріалу. У цих Правилах використовуються принципи, викладені в публікації (1) (Радіаційний захист і безпечне поводження з джерелами випромінювання. - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 120) і в публікації (2) (Міжнародні основні норми безпеки для захисту від іонізуючих випромінювань і безпечного поводження з джерелами випромінювання. - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 115), підготовка яких здійснювалася спільно Агентством з ядерної енергії Організації економічного співробітництва і розвитку, Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Міжнародним агентством з атомної енергії, Міжнародною організацією праці, Панамериканською організацією охорони здоров'я і Продовольчою та сільськогосподарською Організацією Об'єднаних Націй. Таким чином, вважається, що дотримання цих Правил буде відповідати принципам, викладеним в Основних нормах безпеки стосовно перевезень.

1.2. Цей документ серії "Норми безпеки" доповнюється ієрархією керівництв з безпеки і документів з практики забезпечення безпеки, що включають "Довідковий матеріал до Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів". - Серія норм безпеки МАГАТЕ, N ST-2 (3), "Планування заходів і готовність на випадок транспортних аварій, пов'язаних з радіоактивними речовинами". - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 87 (4), "Забезпечення дотримання Правил безпечного перевезення радіоактивних речовин". - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 112 (5) і "Забезпечення якості для безпечного перевезення радіоактивних речовин". - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 113 (6).

Документи, перераховані у пункті 1.2, застосовуються відповідно до чинного законодавства України.

1.3. У деяких розділах цих Правил приписується здійснення конкретних заходів, проте відповідальність за їх здійснення не покладається на будь-яку певну юридичну особу. Розподіл такої відповідальності може варіюватися в залежності від законодавства та практики різних країн і у відповідності до міжнародних конвенцій, учасниками яких є ці країни. Для цілей цих Правил не вимагається указувати відповідальну особу, а необхідно визначити тільки самі заходи. Рішення про те, хто буде відповідальним, залишається прерогативою кожного уряду.

Розподіл відповідальності за здійснення конкретних заходів при перевезенні визначається Положенням про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.97 N 1332, іншими нормативно-правовими актами України і у відповідності до міжнародних договорів, учасником яких є Україна.

1.4. Мета цих Правил - забезпечити захист осіб, майна і навколишнього середовища від впливу випромінювання під час перевезення радіоактивного матеріалу. Цей захист досягається обов'язковим застосуванням:

a) захисної оболонки (герметизації) для радіоактивного вмісту;

b) контролю за зовнішніми рівнями випромінювання;

c) заходів запобігання критичності;

d) заходів запобігання пошкодженню в результаті теплового впливу.

Виконання цих вимог забезпечується, по-перше, шляхом застосування ступінчастого підходу до меж вмісту упаковок і засобів перевезення, а також до нормативних характеристик конструкцій упаковок у залежності від небезпеки, яку становить радіоактивний вміст. По-друге, воно досягається шляхом установлення вимог стосовно конструкції і експлуатації упаковок, а також обслуговування пакувальних комплектів, у тім числі з урахуванням характеру радіоактивного вмісту. Нарешті, вимоги виконуються шляхом обов'язкового застосування заходів адміністративного контролю, включаючи, коли це треба, процедури затвердження компетентними органами.

1.5. При перевезенні радіоактивних матеріалів безпека окремих людей, що є населенням або професійними робітниками (персоналом), забезпечується шляхом дотримання цих Правил. Упевненість щодо цього досягається шляхом програм забезпечення якості і забезпечення дотримання Правил.

1.6. Ці Правила застосовуються до перевезення радіоактивного матеріалу всіма видами наземного, водного або повітряного транспорту, включаючи перевезення, пов'язане з використанням радіоактивного матеріалу. Перевезення включає всі операції і умови, що пов'язані з переміщенням радіоактивного матеріалу і складають цей процес, зокрема проектування, виготовлення, обслуговування і ремонт пакувального комплекту, а також підготовку, завантаження, відправлення, транспортування, включаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів і упаковок. До нормативів функціонування в цих Правилах застосовується ступінчастий підхід, три загальних рівня якого можна за складністю охарактеризувати таким чином:

a) звичайні умови перевезення (без будь-яких інцидентів);

b) нормальні умови перевезення (незначні пригоди);

c) аварійні умови перевезення.

1.7. Ці Правила не поширюються на:

a) радіоактивні матеріали, що є невід'ємною частиною транспортних засобів;

b) радіоактивні матеріали, що переміщуються в межах будь-якої установи і підпадають під чинність відповідних правил безпеки, які діють у цій установі, коли переміщення не передбачає використання автомобільних шляхів або залізниць загального користування;

c) радіоактивні матеріали, імплантовані або введені в організм людини або тварини з метою діагностики або лікування;

d) радіоактивні матеріали, що містяться в споживчих товарах, які допущені регулюючим органом до використання, після їхнього продажу кінцевому користувачу;

e) природні матеріали і руди, що містять природні радіонукліди, які не передбачається переробляти з метою використання цих радіонуклідів, за умови, що питома активність таких матеріалів не перевищує більш ніж у 10 разів значення, наведені в пунктах 4.1-4.6.

1.8. Ці Правила не передбачають таких заходів контролю, як вибір маршруту або забезпечення фізичного захисту, що можуть установлюватися з причин, не пов'язаних з радіаційною безпекою. Будь-які такі заходи контролю повинні враховувати радіаційні і нерадіаційні небезпеки без відступу від норм безпеки, що приписуються цими Правилами.

1.9. Щодо радіоактивних матеріалів, пов'язаних з додатковими небезпеками, а також щодо перевезення радіоактивного матеріалу разом з іншими небезпечними вантажами в доповнення до цих Правил повинні застосовуватися відповідні правила перевезення небезпечних вантажів, що діють у кожній з країн, через територію або на територію яких ці матеріали будуть транспортуватися.

Забороняється зберігати в одному складському приміщенні та перевозити на одному повітряному судні, автомобілі, напівпричепі, у одному вагоні, відсіку судна, а також в одному транспортному пакеті, вантажному контейнері радіоактивні матеріали з іншими небезпечними вантажами - вибуховими речовинами, речовинами, що можуть утворювати вибухові суміші, стисненим та скрапленим газами, самозаймистими речовинами, речовинами, які займаються від дії води, легкозаймистими речовинами, їдкими речовинами, а також з вантажами вибухових, легкозаймистих або самозаймистих у повітрі радіоактивних матеріалів, які в аварійній ситуації можуть спричинити пошкодження упаковок.

1.10. У рамках своєї структури ця публікація містить розділ 2, в якому наведено визначення термінів, які застосовуються в цих Правилах; розділ 3, де викладаються загальні положення; розділ 4, де наведені межі активності і обмеження, що використовуються в цих Правилах, для матеріалів; розділ 5, де викладаються вимоги і заходи контролю для перевезень; розділ 6, де викладені вимоги до радіоактивних матеріалів, пакувальних комплектів і упаковок; розділ 7, стосовно вимог до випробувань; розділ 8, де наводяться вимоги, щодо затвердження і адміністративного контролю.

(1) Для зручності в дужках також наведені терміни англійською мовою, і в кінці цього розділу додатково наведений перелік визначень в алфавітному порядку з перехресними посиланнями на номери пунктів цього розділу в дужках.

У цих Правилах застосовуються такі визначення.

А1 і А2

2.1. А1 - значення активності радіоактивного матеріалу особливого виду, що вказане в табл. I або визначається згідно з положеннями розділу 4 і використовується при визначенні меж активності для вимог цих Правил. А2 - значення активності радіоактивного матеріалу іншого виду, що вказаний в табл. I або визначається згідно з положеннями розділу 4 і використовується при визначенні меж активності для вимог цих Правил.

Повітряне судно (Aircraft)

2.2. Вантажне повітряне судно (Cargo aircraft) - будь-яке повітряне судно, крім пасажирського повітряного судна, що перевозить вантажі або майно.

2.3. Пасажирське повітряне судно (Passenger aircraft) - повітряне судно, що перевозить будь-яку особу, крім членів екіпажу, співробітників, які працюють у перевізника і які перебувають при виконанні службових обов'язків, уповноваженого представника відповідного національного органу або особи, що супроводжує вантаж.

Затвердження (Approval)

2.4. Багатостороннє затвердження (Multilateral approval) - затвердження відповідним компетентним органом країни походження конструкції або перевезення і кожної країни, через територію або на територію якої повинен транспортуватися вантаж. У терміни "через територію або на територію" спеціально не включається поняття "над територією", тобто вимоги про затвердження і повідомлення не повинні поширюватися на країну, над територією якої перевозиться радіоактивний матеріал на борту повітряного судна, за умови, що в цій країні не передбачається запланована посадка.

2.5. Одностороннє затвердження (Unilateral approval) - затвердження конструкції, що вимагається від компетентного органу тільки країни походження даної конструкції.

Перевізник (Carrier)

2.6. Перевізник - будь-яка особа, будь-яка організація або будь-який державний орган (будь-яка юридична або фізична особа), що здійснює перевезення радіоактивного матеріалу будь-яким видом транспорту. Цей термін охоплює як перевізників, що діють за наймом або за винагороду (відомих у деяких країнах як компанії - перевізники загального користування або перевізники за контрактами), так і самостійних перевізників (відомих у деяких країнах як приватні перевізники).

Компетентний орган (Competent authority)

2.7. Компетентний орган - будь-який національний або міжнародний регулюючий орган або організація, наділені повноваженнями для будь-якої мети в зв'язку з цими Правилами або іншим чином визнані як такі.

Забезпечення дотримання Правил (Compliance assurance)

2.8. Забезпечення дотримання Правил - програма систематичних заходів, що здійснюються компетентним органом з метою забезпечення виконання положень цих Правил на практиці.

Система локалізації (Confinement system)

2.9. Система локалізації - система розміщення подільного матеріалу і елементів пакувального комплекту, визначена проектувальником і схвалена компетентним органом як система, що призначена забезпечувати безпеку з критичності.

Вантажоодержувач (Consignee)

2.10. Вантажоодержувач - будь-яка особа, будь-яка організація або будь-який державний орган, що одержує вантаж (юридична або фізична особа, на адресу якої відправлено вантаж).

Вантаж (Consignment)

2.11. Вантаж - будь-яка упаковка або будь-які упаковки або будь-яка партія радіоактивного матеріалу, надані вантажовідправником для перевезення.

Вантажовідправник (Consignor)

2.12. Вантажовідправник - будь-яка особа, будь-яка організація або державний орган (будь-яка юридична або фізична особа), що підготовлює вантаж для перевезення та іменується вантажовідправником у транспортних документах.

Система захисної оболонки (герметизації) (Containment system)

2.13. Система захисної оболонки (герметизації) - система елементів пакувального комплекту, визначена проектувальником як система, призначена для утримання радіоактивного матеріалу під час перевезення.

Радіоактивне забруднення (Contamination)

2.14. Радіоактивне забруднення (Contamination) - наявність радіоактивності на поверхні в кількостях, що перевищують 0,4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 0,04 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів.

2.15. Нефіксоване радіоактивне забруднення (Non-fixed contamination) - радіоактивне забруднення, що може бути усунене з поверхні при звичайних умовах перевезення.

2.16. Фіксоване радіоактивне забруднення (Fixed contamination) - радіоактивне забруднення, що не є нефіксованим радіоактивним забрудненням.

Засіб перевезення (Conveyance)

2.17. Засіб перевезення означає:

a) у разі перевезення автомобільними шляхами або залізницями - будь-який транспортний засіб,

b) у разі перевезення водними шляхами - будь-яке судно або будь-який трюм, відсік або позначену частину палуби судна,

c) у разі перевезення повітряним транспортом - будь-яке повітряне судно.

Індекс безпеки з критичності (Criticality safety index)

2.18. Індекс безпеки з критичності (Criticality safety index - далі CSI) - встановлене для упаковки, транспортного пакета або вантажного контейнера, що містять подільний матеріал, число, яке використовується для контролю за загальною кількістю упаковок, транспортних пакетів або вантажних контейнерів, які містять подільний матеріал.

Позначена частина палуби (Defined deck area)

2.19. Позначена частина палуби - частина верхньої палуби судна або палуби для транспортних засобів ролерного судна або порома, на якій відведене місце для розміщення радіоактивних матеріалів.

Конструкція (Design)

2.20. Конструкція - опис радіоактивного матеріалу особливого виду, радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання, упаковки або пакувального комплекту, що дозволяє повністю ідентифікувати їх. Цей опис може включати специфікації, інженерно-технічну документацію (креслення), звіти, що підтверджують дотримання регламентуючих вимог, а також іншу відповідну документацію.

Виняткове використання (Exclusive use)

2.21. Виняткове використання - використання тільки одним вантажовідправником засобу перевезення або великого вантажного контейнера, стосовно яких всі початкові, проміжні і остаточні операції навантаження і розвантаження здійснюються у відповідності до вказівок вантажовідправника або вантажоодержувача.

Подільний матеріал (Fissile material) (1)

(1) У відповідності до документа ISO 921:1997(E/F/R) Міжнародної організації по стандартизації "Ядерная энергия-словарь" (21) термін "подільний матеріал (fissile material)" аналогічний терміну "спеціальний матеріал, що розщеплюється (special fissionable material)", що встановлений ст. 1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (12).

2.22. Подільний матеріал - уран-233, уран-235, плутоній-239, плутоній-241 або будь-яка комбінація цих радіонуклідів. Під це визначення не підпадають:

a) неопромінений природний уран або збіднений уран,

b) природний уран або збіднений уран, опромінений тільки в реакторах на теплових нейтронах.

Вантажний контейнер (Freight container)

2.23. Вантажний контейнер - транспортне обладнання, що сконструйоване для полегшення перевезення упакованих або неупакованих вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження розміщених у ньому вантажів. Він не повинен самочинно відкриватися, має бути достатньо жорстким і міцним для повторного використання і повинен бути обладнаний пристроями, що полегшують роботу з ним, особливо при перевантаженні з одного засобу перевезення на інший або з одного виду транспорту на інший. Малий вантажний контейнер - це контейнер, будь-який із зовнішніх габаритів якого не перевищує 1,5 м або внутрішній об'єм якого складає не більше 3 куб.м. Будь-який інший вантажний контейнер вважається великим вантажним контейнером.

Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (Intermediate bulk container)

2.24. Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (IBC) - пакувальний комплект, що переміщується, який:

a) має об'єм не більше 3 куб.м;

b) має конструкцію, що дозволяє здійснювати механічну обробку вантажів;

c) стійкий до навантажень, що виникають при обробці і перевезенні вантажів, згідно з експлуатаційними випробуваннями;

d) сконструйований відповідно до норм, викладених у розділі, присвяченому рекомендаціям для контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (IBC) Рекомендацій Організації Об'єднаних Націй з перевезення небезпечних вантажів (7).

Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання (Low dispersible radioactive material)

2.25. Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання - твердий радіоактивний матеріал або твердий радіоактивний матеріал у герметичній капсулі, що має обмежену спроможність до розсіювання і не знаходиться в порошкоподібній формі.

Матеріал з низькою питомою активністю (Low specific activity material)

2.26. Матеріал з низькою питомою активністю (LSA) - радіоактивний матеріал, що за своєю природою має обмежену питому активність, або радіоактивний матеріал, до якого застосовуються межі встановленої середньої питомої активності. Матеріали зовнішнього захисту, що оточують матеріал LSA, при визначенні встановленої середньої питомої активності не повинні враховуватися.

Матеріали LSA входять до однієї з трьох груп:

a) LSA - I:

i) уранові і торієві руди та концентрати таких руд, а також інші руди, що містять радіонукліди природного походження і призначаються для переробки з метою використання цих радіонуклідів;

ii) твердий неопромінений природний уран чи збіднений уран або природний торій чи їхні тверді або рідкі сполуки або суміші;

iii) радіоактивні матеріали, для яких величина А2 не обмежується, за винятком подільних матеріалів у кількостях, що не підпадають під звільнення за пунктом 6.72; або

iv) інші радіоактивні матеріали, в яких активність розподілена по всьому об'єму і встановлена середня питома активність не перевищує більше ніж у 30 разів значення концентрації активності, вказані в пунктах 4.1-4.6, за винятком подільних матеріалів у кількостях, що не підпадають під звільнення за пунктом 6.72.

b) LSA - II:

i) вода з концентрацією тритію до 0,8 ТБк/л; або

ii) інші матеріали, в яких активність розподілена по всьому об'єму, а встановлена середня питома активність не перевищує 10-4 А2/г для твердих і газоподібних речовин і 10^(-5) А2/г для рідини.

"^" - це ступінь.

c) LSA - III:

тверді матеріали (наприклад, зв'язані відходи, активовані речовини), крім порошків, у яких:

i) радіоактивний матеріал розподілений по всьому об'єму твердого матеріалу чи групи твердих об'єктів або, в основному, рівномірно розподілений в твердому суцільному зв'язувальному матеріалі (наприклад, бетоні, бітумі, кераміці і т. д.);

ii) радіоактивний матеріал є відносно нерозчинним або структурно міститься у відносно нерозчинній матриці, в силу чого навіть при руйнуванні пакувального комплекту витікання радіоактивного матеріалу в розрахунку на упаковку в результаті вилуговування при перебуванні у воді протягом 7 діб не буде перевищувати 0,1 А2; і

iii) встановлена середня питома активність твердого матеріалу без урахування будь-якого захисного матеріалу не перевищує 2 x 10^(-3) А2/г.

Альфа-випромінювачі низької токсичності (Low toxicity alpha emitters)

2.27. Альфа-випромінювачі низької токсичності - природний уран; збіднений уран; природний торій; уран-235 або уран-238; торій-232; торій-228 і торій-230, що містяться в рудах, або у формі фізичних і хімічних концентратів; або альфа-випромінювачі з періодом напіврозпаду менше 10 діб.

Максимальний нормальний робочий тиск (Maximum normal operating pressure)

2.28. Максимальний нормальний робочий тиск - максимальний тиск, що перевищує атмосферний тиск на рівні моря, який може виникнути в системі захисної оболонки протягом одного року в умовах температурного режиму і сонячної радіації, що відповідають навколишнім умовам, без вентилювання або скидання надлишкового тиску, зовнішнього охолодження за допомогою додаткової системи або без заходів експлуатаційного контролю під час перевезення.

Транспортний пакет (Overpack)

2.29. Транспортний пакет - контейнер, наприклад ящик, коробка або мішок, що застосовується одним вантажовідправником для об'єднання однієї або декількох упаковок в одну оброблювану одиницю вантажу з метою зручності його обробки, укладення і перевезення.

Упаковка (Package)

2.30. Упаковка - пакувальний комплект з його радіоактивним вмістом у наданому для перевезення вигляді. Ці Правила поширюються на такі типи упаковок, до яких застосовуються вказані в розділі 4 межі активності і обмеження стосовно матеріалів і які задовольняють відповідні вимоги:

a) звільнена упаковка;

b) промислова упаковка типу 1 (тип IP-1) (1);

(1) Тут і далі IP-1 - абревіатура визначення англійською мовою "Industrial package Type 1".

c) промислова упаковка типу 2 (тип IP-2) (2);

(2) Тут і далі IP-2 - абревіатура визначення англійською мовою "Industrial package Type 2".

d) промислова упаковка типу 3 (тип IP-3) (3);

(3) Тут і далі IP-3 - абревіатура визначення англійською мовою "Industrial package Type 3".

e) упаковка типу А;

f) упаковка типу B (U);

g) упаковка типу В (М);

h) упаковка типу С.

До упаковок, що містять подільний матеріал або гексафторид урану, застосовуються додаткові вимоги.

Пакувальний комплект (Packaging)

2.31. Пакувальний комплект - сукупність елементів, потрібних для повного розміщення і утримання радіоактивного вмісту. Зокрема, він може включати одну або декілька приймальних ємностей, матеріали-поглиначі, конструкції, що дистанціюють, засоби захисту від випромінювання і сервісне обладнання для заповнення, спорожнення, вентилювання та скиду тиску; пристрої для охолодження, амортизації механічних ударів, обробки вантажу і кріплення, теплової ізоляції; а також сервісні пристрої, що становлять одне ціле з упаковкою. Пакувальний комплект може бути у формі ящика, коробки, бочки чи аналогічної приймальної ємності, але може бути і вантажним контейнером, резервуаром або контейнером середньої вантажопідйомності для масових вантажів.

Забезпечення якості (Quality assurance)

2.32. Забезпечення якості - програма систематичних заходів контролю й інспекцій, що здійснюється будь-якою організацією або органом, що беруть участь у перевезенні радіоактивних матеріалів, і направлена на забезпечення достатньої впевненості в тому, що норми безпеки, які приписуються цими Правилами, дотримуються на практиці.

Рівень випромінювання (Radiation level)

2.33. Рівень випромінювання - відповідна потужність дози, виражена в мілізівертах на годину.

Програма радіаційного захисту (Radiation Protection Programme)

2.34. Програма радіаційного захисту - систематичні заходи, метою яких є забезпечення належного планування та обліку заходів радіаційного захисту.

Радіоактивний вміст (Radioactive contents)

2.35. Радіоактивний вміст - радіоактивний матеріал разом з будь-якими радіоактивно забрудненими або активованими твердими речовинами, рідиною і газами, що містяться в пакувальному комплекті.

Радіоактивний матеріал (Radioactive material)

2.36. Радіоактивний матеріал - будь-який матеріал, що містить радіонукліди, в якому питома активність, а також повна активність вантажу перевищують значення, вказані в пунктах 4.1- 4.6.

Перевезення (Shipment)

2.37. Перевезення - спеціальне переміщення вантажу від місця його походження до місця призначення.

Спеціальні умови (Special arrangement)

2.38. Спеціальні умови - умови, затверджені компетентним органом, в яких можуть перевозитися вантажі, що не задовольняють всім застосовним вимогам цих Правил.

Радіоактивний матеріал особливого виду (Special form radioactive material)

2.39. Радіоактивний матеріал особливого виду - твердий радіоактивний матеріал, що не розсіюється, або закрита капсула, що містить радіоактивний матеріал.

Питома активність (Specific activity)

2.40. Питома активність радіонукліда - активність на одиницю маси даного нукліда. Питома активність матеріалу - активність на одиницю маси або об'єму матеріалу, в якому радіонукліди в основному розподілені рівномірно.

Об'єкт з поверхневим радіоактивним забрудненням (Surface contaminated object - SCO)

2.41. Об'єкт з поверхневим радіоактивним забрудненням - твердий об'єкт, що не є сам по собі радіоактивним і містить радіоактивний матеріал, розподілений на його поверхні. SCO належить до однієї з двох груп:

a) SCO - I: твердий об'єкт, на якому:

i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності або 0,4 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів; і

ii) фіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 4 x 10^4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 4 x 10^3 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів; і

iii) нефіксоване радіоактивне забруднення плюс фіксоване радіоактивне забруднення на недосяжній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 4 x 10^4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 4 x 10^3 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів.

b) SCO - II: твердий об'єкт, на якому фіксоване або нефіксоване радіоактивне забруднення поверхні перевищує відповідні межі, вказані для SCO-I вище, в підпункті "а", і на якому:

i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 400 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності або 40 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів; і

ii) фіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 8 x 10^5 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 8 x 10^4 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів; і

iii) нефіксоване радіоактивне забруднення плюс фіксоване радіоактивне забруднення на недосяжній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 8 x 10^5 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 8 x 10^4 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів.

Резервуар (Tank)

2.42. Резервуар - контейнер у вигляді бака, переносний бак, автоцистерна, залізнична цистерна або приймальна ємність місткістю не менше 450 літрів для рідин, порошків, гранул, сумішей або твердих речовин, що при заповненні перебувають в газоподібному або рідкому вигляді і згодом твердіють, і не менше 1000 літрів для газів. Контейнер-бак має бути придатний для транспортування сухопутними і водними шляхами, для заповнення і спорожнення без вилучення його конструкційного обладнання, повинен мати стабілізуючі елементи і зовнішні кріпильні пристрої і бути придатним для підйому в заповненому стані.

Транспортний індекс (Transport index - TI)

2.43. Транспортний індекс - число, присвоєне упаковці, транспортному пакету або вантажному контейнеру або неупакованим LSA-I або SCO-I, яке використовується для забезпечення контролю за радіоактивним опроміненням.

Неопромінений торій (Unirradiated thorium)

2.44. Неопромінений торій - торій, що містить не більше 10^(-7) г урану-233 на грам торію-232.

Неопромінений уран (Unirradiated uranium)

2.45. Неопромінений уран - уран, що містить не більше 2 x 10^3 Бк плутонію на грам урану-235, не більше 9 x 10^6 Бк продуктів ділення на грам урану-235 і не більше 5 x 10^(-3) грамів урану-236 на грам урану-235.

Уран природний, збіднений, збагачений (Uranium - natural, depleted, enriched)

2.46. Природний уран - хімічно виділений уран, що містить природну суміш ізотопів урану (приблизно 99,28% урану-238 і 0,72% урану-235 за масою). Збіднений уран - уран, що містить меншу в процентному вираженні кількість урану-235 за масою в порівнянні з природним ураном. Збагачений уран - уран, що містить кількість урану-235 в процентному вираженні за масою більше 0,72%. В усіх випадках присутня дуже невелика в процентному вираженні за масою кількість урану-234.

Транспортний засіб (Vehicle)

2.47. Транспортний засіб - автошляховий транспортний засіб (складений транспортний засіб, тобто тягач з напівпричепом, включно) або залізнична платформа чи залізничний вагон. Кожний причеп повинен розглядатися як окремий транспортний засіб.

Судно (Vessel)

2.48. Судно - будь-яке морське судно або засіб для плавання внутрішніми водними шляхами, що використовується для перевезення вантажу.

А1 і А2 (2.1)

Альфа-випромінювачі низької токсичності (2.27)

Багатостороннє затвердження (2.4)

Вантаж (2.11)

Вантажне повітряне судно (2.2)

Вантажний контейнер (2.23)

Вантажовідправник (2.12)

Вантажоодержувач (2.10)

Виняткове використання (2.21)

Забезпечення дотримання Правил (2.8)

Забезпечення якості (2.32)

Засіб перевезення (2.17)

Затвердження (2.4, 2.5)

Індекс безпеки з критичності (2.18)

Компетентний орган (2.7)

Конструкція (2.20)

Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (2.24)

Максимальний нормальний робочий тиск (2.28)

Матеріал з низькою питомою активністю (2.26)

Неопромінений торій (2.44)

Неопромінений уран (2.45)

Нефіксоване радіоактивне забруднення (2.15)

Об'єкт з поверхневим радіоактивним забрудненням (2.41)

Одностороннє затвердження (2.5)

Пакувальний комплект (2.31)

Пасажирське повітряне судно (2.3)

Перевезення (2.37)

Перевізник (2.6)

Питома активність (2.40)

Повітряне судно (2.2, 2.3)

Подільний матеріал (2.22)

Позначена частина палуби (2.19)

Програма радіаційного захисту (2.34)

Радіоактивне забруднення (2.14, 2.15, 2.16)

Радіоактивний вміст (2.35)

Радіоактивний матеріал (2.36)

Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання (2.25)

Радіоактивний матеріал особливого виду (2.39)

Резервуар (2.42)

Рівень випромінювання (2.33)

Система захисної оболонки (герметизації) (2.13)

Система локалізації (2.09)

Спеціальні умови (2.38)

Судно (2.48)

Транспортний засіб (2.47)

Транспортний індекс (2.43)

Транспортний пакет (2.29)

Упаковка (2.30)

Уран природний, збіднений, збагачений (2.46)

Фіксоване радіоактивне забруднення (2.16)

3.1. Для перевезення радіоактивних матеріалів має бути розроблена програма радіаційного захисту. Характер і масштаби заходів, що передбачаються в програмі, повинні залежати від величини і ймовірності опромінення. Програма повинна враховувати вимоги, викладені в пунктах 3.2-3.3 і 3.5-3.9. Документи програми треба надавати за запитом для перевірки, що проводиться відповідним компетентним органом.

3.2. При здійсненні перевезення захист і безпека повинні бути оптимізовані таким чином, щоб величина індивідуальних доз, число осіб, що піддаються опроміненню, і ймовірність опромінення утримувалися на розумно досяжному низькому рівні з урахуванням економічних і соціальних факторів, а дози індивідуального опромінення не перевищували відповідних меж доз, установлених Нормами радіаційної безпеки України (17). Слід застосовувати структурний і системний підхід, в якому враховується взаємозв'язок перевезення з іншими видами діяльності.

3.3. Професійні працівники (персонал) повинні мати відповідну підготовку щодо запобігання радіаційній небезпеці, пов'язаній з виконуваною ними роботою, і щодо застережних заходів, які потрібно вживати, щоб забезпечити зниження опромінення, якому вони піддаються, і опромінення інших осіб, що могли б постраждати в результаті їхніх дій.

3.4. Відповідний компетентний орган здійснює вибірковий контроль доз опромінення, отриманих у зв'язку з перевезенням радіоактивних матеріалів, маючи при цьому на меті забезпечити відповідність системи захисту і безпеки Нормам радіаційної безпеки України (17) та "Основным санитарным правилам (ОСП-72/87)" (18) або нормативним документам, що будуть запроваджені замість них.

3.5. У разі професійного опромінення при виконанні робіт, пов'язаних з перевезенням, коли, згідно з оцінкою, отримання ефективної дози в розмірі:

a) понад 1 мЗв за рік є надто малоймовірним, - не обов'язкові особливі графіки робіт, детальний дозиметричний контроль, програми оцінки доз або ведення індивідуального обліку;

b) 1-6 мЗв за рік є цілком імовірним, - необхідно здійснювати програми оцінки доз шляхом дозиметричного контролю робочих місць або індивідуального дозиметричного контролю;

c) понад 6 мЗв за рік є цілком імовірним, - належить проводити індивідуальний дозиметричний контроль.

Індивідуальний дозиметричний контроль або дозиметричний контроль робочих місць оформлюється документально відповідно до вимог ОСП-72/87 (18) або правил, які будуть запроваджені замість них.

3.6. Радіоактивний матеріал повинен розміщуватись на достатньому віддаленні від працівників (персоналу) і осіб із складу населення. З метою розрахунку відстані, що розділяє, або рівнів випромінювань слід використовувати такі значення доз:

a) для працівників (персоналу) в робочих зонах постійного перебування - 5 мЗв за рік;

b) для осіб із складу населення в місцях загального відкритого доступу - 1 мЗв за рік для критичної групи населення.

3.7. Радіоактивний матеріал повинен розміщуватись на достатньому віддаленні від непроявлених фотоплівок. Відстань, що розділяє, з цією метою слід визначати, виходячи з того, що радіоактивне опромінення непроявлених фотоплівок у зв'язку з перевезенням радіоактивного матеріалу повинно бути обмежене рівнем у 0,1 мЗв на партію вантажу таких фотоплівок.

3.8. У разі аварій або інцидентів під час перевезення радіоактивних матеріалів повинні дотримуватися встановлені на випадок аварій положення відповідних національних і/або міжнародних організацій з метою забезпечення захисту людей, майна і навколишнього середовища. Вказівки щодо таких положень містяться у відповідних нормативних документах.

3.9. Аварійні процедури повинні враховувати можливість утворення інших небезпечних речовин внаслідок взаємодії вмісту вантажу з навколишнім середовищем у разі аварії.

3.10. Програми забезпечення якості, в основі яких лежать прийнятні для компетентного органу міжнародні, національні та інші норми, мають розроблятися і здійснюватися стосовно проектування, виготовлення, випробувань, розробки документації, використання, обслуговування та інспекцій щодо всіх радіоактивних матеріалів особливого виду, радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання і упаковок, а також щодо транспортних операцій і транзитного зберігання з метою забезпечення виконання відповідних положень цих Правил. У компетентного органу має бути можливість отримати підтвердження про повну відповідність технічним умовам для конструкції. Виробник, вантажовідправник або користувач повинні бути готові надати компетентному органу можливість проводити перевірки під час виготовлення або використання і продемонструвати будь-якому повноважному компетентному органу, що:

a) методи, що застосовуються для виготовлення, і матеріали відповідають технічним умовам для затвердженої конструкції; і

b) всі пакувальні комплекти періодично перевіряються, при потребі ремонтуються і утримуються в належному порядку, з тим щоб продовжувати задовольняти всі відповідні вимоги і технічні умови навіть після багаторазового використання.

Якщо вимагається затвердження компетентним органом, таке затвердження має враховувати наявність програми забезпечення якості і її адекватність.

3.11. Компетентний орган несе відповідальність за забезпечення дотримання цих Правил. Засоби реалізації цієї відповідальності включають розробку і здійснення програми контролю за проектуванням, виготовленням, випробуваннями, інспекцією і обслуговуванням пакувальних комплектів, радіоактивних матеріалів особливого виду і радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання, а також за підготовкою, складенням документації, обробкою і укладенням упаковок вантажовідправниками і перевізниками з метою продемонструвати виконання положень цих Правил на практиці.

3.12. Вантажі, стосовно яких відповідність іншим положенням цих Правил є практично нездійсненною, слід перевозити тільки в спеціальних умовах. Якщо компетентним органом визнано, що відповідність іншим положенням цих Правил є практично нездійсненною і що встановлені цими Правилами обов'язкові норми безпеки дотримані за рахунок застосування засобів, альтернативних іншим положенням цих Правил, то компетентний орган може затвердити операції з перевезення в спеціальних умовах одиничної партії або запланованої серії декількох вантажів. Загальний рівень безпеки при перевезенні має бути щонайменше еквівалентний рівню, що забезпечувався б при виконанні всіх застосовуваних вимог. Для міжнародних вантажів такого типу має бути багатостороннє затвердження.

4.1. У табл. I наведені такі основні значення для окремих радіонуклідів:

a) А1 і А2 в ТБк;

b) питома активність для матеріалів, на які поширюється повне звільнення, в Бк/г; і

c) межі активності для вантажів, на які поширюється повне звільнення, в Бк.

4.2. Стосовно окремих радіонуклідів, не перерахованих у табл. I, визначення основних значень, про які йдеться в пункті 4.1, вимагає затвердження компетентним органом або, у разі міжнародних перевезень, багатостороннє затвердження. Коли хімічна форма кожного радіонукліда відома, дозволяється використовувати значення А2, відповідно до його класу розчинності, згідно з рекомендаціями Міжнародної комісії з радіологічного захисту, за умови, що до уваги беруться хімічні форми радіонукліда як у нормальних, так і в аварійних умовах перевезення. Як варіант можуть без затвердження компетентним органом використовуватися значення для радіонуклідів, наведені в табл. II.

4.3. При розрахунку величин А1 і А2 для радіонукліда, не вказаного в табл. I, один ланцюжок радіоактивного розпаду, в якому радіонукліди присутні в природних пропорціях і в якому відсутній дочірній нуклід з періодом напіврозпаду, що перевищує або 10 діб, або період напіврозпаду материнського нукліда, слід розглядати як один радіонуклід; зважаючи на активність і значення, що застосовується, А1 або А2 повинні відповідати активності й значенню материнського нукліда даного ланцюжка. Для ланцюжків радіоактивного розпаду, в яких який-небудь дочірній нуклід має період напіврозпаду, що перевищує 10 діб або період напіврозпаду материнського нукліда, материнський нуклід і такі дочірні нукліди треба розглядати як суміші різних нуклідів.

4.4. У разі сумішей радіонуклідів основні значення, про які йдеться в пункті 4.1, можуть визначатися таким чином:

де S(i) - це сума;

f(i) - частка активності або концентрація активності i-го радіонукліда суміші;

X(i) - відповідне значення А1 або А2 або, відповідно, концентрація активності для матеріалу, на який поширюється повне звільнення, або межа активності для вантажу, на який поширюється повне звільнення, стосовно значення i-го радіонукліда; і

X(m) - похідне значення А1 або А2 або концентрація активності для матеріалу, на який поширюється повне звільнення, або межа активності для вантажу, на який поширюється звільнення, стосовно суміші.

4.5. Коли кожний радіонуклід відомий, але не відома індивідуальна активність деяких з них, ці радіонукліди можна об'єднувати в групи і у формулах, наведених у пунктах 4.4 і 4.14, можуть використовуватися, відповідно, найменші значення для радіонуклідів у кожній групі. Групи можуть створюватися на основі повної альфа-активності та повної бета-, гамма-активності, якщо вони відомі, з використанням найменших значень, відповідно, для альфа-випромінювачів або бета-, гамма-випромінювачів.