6.1.5. Трасу магістрального нафтопроводу у межах 3 м в кожний бік необхідно періодично розчищати від кущів та іншої деревної рослинності і утримувати в безпечному протипожежному стані.
6.1.6. Захисні протипожежні канави і амбари, протиерозійні та берегоукріплювальні споруди повинні підтримуватись в робочому стані.
6.1.7. З метою унеможливлення пошкодження нафтопроводів експлуатуюча організація повинна обладнувати переїзди через нафтопровід.
6.1.8. Підземні нафтопроводи не повинні мати оголених ділянок.
6.1.9. Хвіртки огородження вузлів установки запірної арматури, вузлів пуску і приймання очисних пристроїв повинні замикатись.
6.2. Утримання території площадок НПС
6.2.1. Територія площадок НПС (далі - підприємства) повинна постійно утримуватись в чистоті і систематично очищатись від відходів виробництва, сміття, опалого листя, сухої трави і т.ін.
Металева стружка, промаслені обтиральні матеріали і виробничі відходи повинні зберігатись у спеціально приділених і обладнаних з цією метою місцях (ділянках).
Виробничі відходи, що не підлягають утилізації, слід прибирати і вивозити з території об'єкту. Розпалювати багаття на території об'єкту забороняється.
6.2.2. До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний приступ. Проїзди і під'їзди до будівель, споруд і пожежних вододжерел, а також підступи до пожежного інвентаря і обладнання повинні бути завжди вільними. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється використовувати під складування матеріалів, обладнання і тари, для стоянки транспорту і будівництва тимчасових будівель і споруд.
Тара повинна зберігатись на спеціальних майданчиках, розташованих на відстані не менше ніж 20 м від будівель і споруд.
6.2.3. Всі дороги, проїзди, під'їзди і переїзди на території підприємства необхідно утримувати у справному стані, своєчасно ремонтувати, а в зимовий час очищати від снігу та льоду.
6.2.4. Про майбутнє закриття окремих ділянок доріг або проїздів (переїздів) для їх ремонту (або з інших причин), що перешкоджатиме проїзду пожежних автомобілів, необхідно завчасно повідомити місцеву пожежну охорону.
На період виконання ремонту доріг на території підприємства повинні бути встановлені показчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються, шириною не менше 3,5 м.
6.2.5. Переїзди через внутріоб'єктні залізничні колії повинні бути вільними для проїзду пожежних автомобілів і мати суцільні настили на рівні верху головок рейок.
Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється.
6.2.6. На тих ділянках території підприємства, де можливе скупчення горючих газів і парів, забороняється проїзд автомобілів, тракторів, мотоциклів та іншого транспорту. По периметру таких ділянок повинні бути встановлені відповідні показчики.
6.2.7. На території підприємства забороняється застосовувати відкритий вогонь для освітлення.
При відсутності стаціонарного електричного освітлення для тимчасового освітлення вибухопожежонебезпечних приміщень, апаратури та іншого обладнання необхідно застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні, що відповідає класу вибухонебезпечної зони В-1г - для зовнішніх установок, та В-1а - для приміщень, і видом вибухозахисту, що відповідає категорії та групі вибухонебезпечної суміші ІІАТЗ.
Вмикати і вимикати ліхтарі слід за межами вибухонебезпечної зони.
6.2.8. Паління на території підприємства забороняється, за винятком спеціально приділених керівництвом підприємства і обладнаних місць по узгодженню з пожежною охороною. Місця, спеціально відведені для паління (в приміщеннях і на території) і узгоджені з пожежною охороною, повинні бути обладнані урнами або місткостями (бочками) з водою. і позначені табличками з написом "Місце для паління".
6.2.9. На території підприємства для озеленення слід застосовувати дерева та кущі тільки листяних порід.
Використовувати для озеленення площадок листяні породи дерев та кущів, що виділяють при цвітінні пластівці, волокнисті речовини або опушене насіння, а також посадка дерев та кущів у вигляді щільних груп і смуг, що викликають скупчення парів, неприпустиме.
У виробничій зоні на ділянках залізничного і автомобільного приймання-відпуску, а також в зоні резервуарного парку для озеленення, слід застосовувати тільки газони.
Посадка газонів всередині обвалованої території резервуарного парку не допускається.
Граничний розмір ділянок, приділених для озеленення території, не повинен перевищувати зазначеної проектом площі території площадки.
6.3. Утримання території резервуарного парку
6.3.1. Влаштування, взаємне розташування і відстань між окремими резервуарами і групами повинні відповідати ВБН В.2.2-58.1-94 розділ 17.
6.3.2. Для кожної групи наземних резервуарів по периметру повинно передбачатись замкнуте обвалування або огороджувальна стіна з негорючих матеріалів, розраховані на те, щоб витримати гідростатичний тиск рідини, що розлилась. Обвалування (огородження) повинно бути непроникним (не просякати).
6.3.3. Територія резервуарного парку в темний час доби повинна мати освітлення, що відповідає вимогам техніки безпеки і пожежної безпеки.
Для освітлення резервуарних парків, як правило, слід застосовувати прожектори, встановлені на щоглах, розташованих безпосередньо за межами обвалування резервуарів.
Рівень освітленості (стосовно ламп розжарювання) рекомендується брати за - 2 лк; для загального зовнішнього освітлення - 1 лк.
6.3.4. В зоні резервуарного парку і на ділянках залізничного та автомобільного приймання і відпуску, для запобіганню потраплянню на дороги нафти і нафтопродуктів, планувальні позначки проїжджої частини внутрішніх автомобільних доріг, як правило, повинні бути вище планувальних позначок території не менше, ніж на 0,3 м, рахуючи від бровки земляного полотна.
При неможливості виконання вказаної вимоги, автомобільні дороги повинні бути сплановані таким способом, щоб рідина, що розлилась, не могла потрапити на проїжджу частину (влаштування кюветів і т.ін.).
6.3.5. Для переходу через обвалування або огороджувальну стіну, а також для входу на обсипку резервуарів, на протилежних сторонах обвалування (огороджувальної стіни) або обсипки необхідно передбачати сходи-переходи (входи) шириною 0,7 м і кількістю щонайменше:
- чотири переходи або входи на обсипку - для групи резервуарів;
- два переходи - для резервуарів, що стоять окремо, і один вхід на обсипку (при обсипаних резервуарах, які прирівнюються до підземних).
6.3.6. Вузли засувок слід розташовувати з зовнішнього боку обвалування (огороджувальної стіни) груп резервуарів або резервуарів, що стоять окремо. Корінний запірний пристрій слід розташовувати безпосередньо біля резервуарів.
Всередині обвалування групи резервуарів допускається прокладання інженерних комунікацій, що обслуговують тільки резервуари цієї групи.
Трубопроводи, прокладені всередині обвалування, не повинні мати фланцевих з'єднань, за винятком місць приєднання арматури з застосуванням негорючих прокладок.
Трубопроводи не повинні перетинати обвалування груп наземних резервуарів, крім тих, що обслуговують резервуари цієї групи, і до резервуарів яких вони підведені. При прокладанні трубопроводів крізь обвалування, в місці проходу труб повинна забезпечуватись герметичність.
Встановлення електрообладнання і прокладання електрокабельних ліній всередині обвалування не допускається за винятком електроприводу корінного запірного пристрою та інших пристроїв (що є обладнанням власне резервуару), контролю та автоматики, приладів місцевого освітлення.
Всі ці пристрої повинні виготовлятись у вибухозахищеному виконанні, а способи прокладання їх у вибухонебезпечних зонах виконувати у відповідності з ПУЕ.
Транзитне прокладання трубопроводів, електрокабельних ліній через сусідні обвалування групи резервуарів не допускається.
6.3.7. При висоті земляного обвалування 2 м і більше слід передбачати заїзди для пересувної пожежної техніки до кожної групи наземних вертикальних резервуарів таких об'ємів:
- 10000 куб.м і більше, розташованих в 2 ряди;
- менше 10000 до 1000 куб.м включно, розташованих в 3 або 4 ряди.
При цьому тупикові заїзди повинні влаштовуватись довжиною не менше 20 м по верху розширеного обвалування без з'їзду автомобілів на нульову позначку території груп резервуарів всередині обвалування, згідно проектної документації. Заїзди слід передбачати з протилежних боків обвалування.
6.3.8. По межах резервуарного парку і для під'їзду до майданчиків зливно-наливних пристроїв слід проектувати проїзди для пожежних машин, як правило, з проїжджою частиною шириною 3,5 м та покриттям перехідного типу.
6.3.9. Забороняється проїзд на території резервуарних парків: автомашин, тракторів, мотоциклів та іншого транспорту. Про це повинні проінформовувати вивішені спеціальні знаки (покажчики). Написи і знаки повинні відповідати ГОСТ 12.4.026-76.
6.3.10. Забороняється проведення операцій по закачуванню і викачуванню нафти до резервуарів, а також замірювання і відбирання проб під час грози.
6.3.11. Палити на обвалованій території резервуарного парку забороняється. Визначення місць паління на території об'єкту проводиться у відповідності з п.6.2.8 цих Правил.
6.3.12. Всередині обвалованої території резервуарного парку садіння посадок дерев, кущів або газонів не дозволяється.
6.4. Утримання будівель, приміщень та споруд, у тому числі утримання евакуаційних шляхів і виходів
6.4.1. Усі будівлі, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатись від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватись в чистоті. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.
У всіх приміщеннях всі проходи, евакуаційні виходи, коридори, тамбури, сходи, підступи до виробничого обладнання і машин, до матеріалів, засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної сигналізації завжди повинні бути вільними. Двері на евакуаційних шляхах повинні вільно відчинятись у напрямку виходу з будинку.
6.4.2. Пристрої, що забезпечують щільне закривання дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів, вестибюлів та холів (доводчики, ущільнення притворів і т.ін.), та засклення повинні постійно утримуватись у справному стані.
6.4.3. Зовнішні пожежні драбини і огородження на дахах (покрівлях) будинків повинні утримуватись у справному стані.
6.4.4. У всіх виробничих, адміністративних, складських та допоміжних приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені таблички з зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, інструкції про заходи пожежної безпеки і номери телефонів виклику пожежної охорони.
Біля входів до цих будівель і приміщень, а також всередині приміщень повинні бути вивішені знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-76, а також таблички з зазначенням категорії приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки і класу зони по ПУЕ.
На дверях входу до підвалу повинен бути вивішений план підвальних приміщень.
Забороняється у сходових клітках будинків влаштовувати робочі, складські та іншого призначення приміщення, а також встановлювати обладнання, що перешкоджає вільному пересуванню людей.
6.4.5. На кожному підприємстві (підрозділі, виробничій ділянці і т.ін.) повинен бути встановлений порядок зміни промасленого спецодягу на чистий.
Встановлювати у виробничих і складських приміщеннях шафи для одягу не допускається.
6.4.6. У приміщеннях паління дозволяється згідно з вимогами п.6.2.8 цих Правил, тільки у спеціально відведених місцях.
6.4.7. У будівлях на помітних місцях повинні бути вивішені схематичні плани евакуації з відповідного поверху з позначенням приміщень, евакуаційних виходів і шляхів руху до них, місць розміщення засобів пожежогасіння і сигналізації. Ці плани повинні мати необхідні пояснювальні тексти.
6.4.8. В місцях перетинання стін, перекриттів і огороджувальних конструкцій різними інженерними комунікаціями прозори між ними повинні замазуватись щільно будівельним розчином або іншими негорючими матеріалами.
Нещільності у протипожежних перешкодах і в місцях їх пересікання різними комунікаціями необхідно негайно усувати.
6.4.9. Виявлені порушення суцільності вогнезахисних покриттів (фарб і обмазок) будівельних конструкцій повинні негайно усуватись.
6.4.10. Перепланування приміщень, зміна технології або інженерних систем допускається тільки з узгодження з проектною організацією і при наявності проекту, який пройшов експертизу щодо пожежної безпеки.
6.5. Транспортні підрозділи (АВП)*
_______________
* АВП - аварійно-відновлювальні пункти
6.5.1. Транспортні засоби (автомобілі, трактори та інші самохідні машини) в приміщеннях, під навісами або на майданчиках для безгаражного зберігання повинні розташовуватись у відповідності з вимогами, передбаченими нормами для підприємств по обслуговуванню автомобілів (ВСН 01-89).
6.5.2. Для приміщень, де зберігається більше ніж 25 одиниць транспортних засобів, повинен бути розроблений і затверджений керівником підрозділу спеціальний план розташування транспортних засобів з описанням перебігу почерговості і порядку їх евакуації у випадку пожежі.
Цим планом має передбачатись чергування персоналу в нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні, а також визначатись порядок зберігання ключів запалювання задля того, щоб черговий міг скористатись ними в разі необхідності евакуації транспорту.
6.5.3. Приміщення для стоянки транспортних засобів і площадки відкритого зберігання повинні бути оснащені буксирними тросами і штангами, з розрахунку один трос (штанга) на 10 одиниць техніки.
6.5.4. На стоянці (в приміщеннях, під навісами і на відкритих площадках) забороняється:
- встановлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норму, порушувати план їх розстановки, зменшувати нормативну відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель;
- захаращувати виїзні ворота і проїзди;
- виконувати ковальські, термічні, зварювальні, малярні, деревообробні роботи, а також промивання деталей з використанням ЛЗР і ГР;
- утримувати транспортні засоби з відкритими горловинами паливних баків, а також при наявності витоку палива;
- зберігати тару з-під ЛЗР і ГР, а також з-під пального (бензин, дизельне пальне, балони з газом), за винятком пального в баках або газу в балонах, змонтованих на транспортних засобах;
- залишати на місцях стоянки завантажені горючими матеріалами транспортні засоби;
- заправляти транспортні засоби пальним і зливати пальне;
- підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;
- підігрівати двигуни відкритим вогнем (багаття, факели, паяльні лампи), а також користуватись відкритими джерелами вогню для освітлення під час техоглядів, проведення ремонтних та інших робіт;
- залишати в транспортному засобі по закінченні роботи промаслені обтиральні матеріали і спецодяг.
6.5.5. Зарядка тягових і стартерних акумуляторних батарей повинна виконуватись у спеціально призначених для цієї мети приміщеннях або ділянках.
6.5.6. Розміщувати ремонтні, зарядні та агрегатні ділянки в одному приміщенні не допускається.
6.5.7. В зарядному приміщенні забороняється:
- виконувати ремонт акумуляторів та інших приладів;
- встановлювати в одному приміщенні лугові та кислотні акумулятори;
- заряджати несправні електрокари;
- виконувати зарядку батарей без нагляду з боку обслуговуючого персоналу;
- виконувати паяння, різання, зварювальні та інші роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню або можливим утворенням іскор.
6.5.8. При проведенні заходів технічного обслуговування і ремонту, пов'язаних зі зніманням паливних баків, а також ремонтом паливопроводів, через які може статись витікання пального з баків, баки перед ремонтом повинні бути повністю звільнені від пального.
6.5.9. При експлуатації газобалонних автомобілів повинні виконуватись такі вимоги:
- газова апаратура повинна щоденно оглядатись і перевірятись на герметичність та справність на контрольних постах, при випуску автомобілів та прийманні їх з лінії; експлуатація газобалонного автомобіля з несправною газовою апаратурою і при наявності витоку газу через нещільності з'єднань, а також в'їзд автомобіля до приміщення за несправності його газової апаратури забороняється.
- автомобілі з несправною газовою апаратурою повинні зберігатись на відкритому майданчику без газу в балонах;
- при поверненні газобалонного автомобіля і підготовці його до нічної чи тривалої денної стоянки, а також для виконання ТО, в профілакторії, необхідно забезпечити закриття вентилів на балоні і випрацювання всього газу, що знаходиться в системі живлення; залишати автомобіль на тривалу стоянку з відкритими вентилями системи живлення і балонів забороняється.
6.5.10. При експлуатації транспортних засобів повинні також враховуватись вимоги ППБУ (розділ 7.8).
7. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного забезпечення (обладнання)
7.1. Електроустановки
7.1.1.Технічний стан електричних мереж і електрообладнання повинен забезпечувати їх пожежобезпечну експлуатацію і відповідати вимогам діючих "Правил улаштування електроустановок" (ПУЕ), "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕ) і "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" (ПТБ), розділу 5.1 Правил пожежної безпеки в Україні (ППБУ) та інших нормативних і нормативно-технічних документів.
При цьому схема електрозабезпечення об'єктів пожежогасіння повинна відповідати І категорії надійності згідно вимог ПУЕ і забезпечувати автоматичне переключення з основного джерела живлення на резервне.
7.1.2. Електрообладнання по своєму типу і виконанню повинно відповідати класу зони за ПУЕ, характеристикам навколишнього середовища (довкілля), категорії і групі вибухонебезпечних сумішей.
7.1.3. Всі несправності в електромережах і електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, наддопустиме нагрівання ізоляції кабелів і проводів, відмова автоматичних систем управління і релейного захисту, і т.ін., повинні негайно усуватись. Несправні електромережі і електроапаратура повинні відключатись до приведення їх в пожежобезпечний стан.
7.1.4. Світильники в приміщеннях повинні знаходитись на відстані не менше ніж 0,5 м від займистих матеріалів, речовин, виробів і т.ін.
7.1.5. Електродвигуни, світильники, електропроводки, кабельні лінії і розподільні пристрої повинні регулярно очищатись від пилу.
7.1.6. У всіх приміщеннях (незалежно від їх призначення) по закінченні робіт електроустановки повинні вимикатись.
Електроустановки, які за вимогами технології повинні працювати цілодобово, підключаються обособленими лініями до розподільних щитів, що мають апарати захисту.
7.1.7. Для пересувних і переносних електроприймачів повинні застосо-вуватись гнучкі кабелі і дроти в оболонці, стійкій до впливу навколишнього середовища.
7.1.8. Мережі евакуаційного освітлення, систем пожежної автоматики і протидимового захисту повинні приєднуватись до незалежних від основної мережі джерел живлення або автоматично переключатись на незалежні джерела живлення при відключенні основних джерел.
7.1.9. В одній трубі, металорукаві, пучку, замкнутому каналі будівельної конструкції чи на одному лотку спільне прокладання ланцюгів, що взаєморезервуються, ланцюгів робочого і евакуаційного освітлення, кабелів живлення та управління струмоприймачів, що взаєморезервуються, забороняється.
7.1.10. При експлуатації електроустановок забороняється:
- влаштовувати повітряні лінії електропередачі над покрівлями і навісами з горючих матеріалів, а також - складами для зберігання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин і матеріалів;
- використовувати некалібровані плавкі вставки в електрощитах і апаратах захисту;
- складувати горючі матеріали над і під електрощитами і приладами сигналізації;
- використовувати кабелі і проводи з пошкодженою ізоляцією або з ізоляцією, що втратила захисні властивості;
- застосовувати нестандартні (саморобні) електроприлади;
- користуватись пошкодженими (несправними) розетками, розгалужувальними коробками, рубильниками та іншими електроустановочними виробами;
- використовувати вимикачі і штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів, а також закривати ділянки відкритої електропроводки горючими матеріалами;
- обгортати електричні лампи і розсіювачі папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, а також експлуатувати їх зі знятими ковпаками і розсіювачами;
- залишати без нагляду увімкнуті в мережу електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі і т.ін.;
- прокладати транзитні електропроводки і кабельні лінії через складські приміщення, а також через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони;
- встановлювати прожектори на основах або безпосередньо на покрівлях, виконаних з горючих матеріалів.
7.1.11. Монтаж і експлуатація пристроїв для електропідігріву в'язких нафтопродуктів повинні здійснюватись у відповідності до заводської монтажно-експлуатаційної інструкції.
До роботи по електропідігріву в'язких нафтопродуктів допускаються кваліфіковані робочі, що пройшли спеціальне навчання та інструктаж за вимогами ПТЕ і ПТБ та обов'язковому додатку 3 до Правил.
Процес електропідігріву повинен проходити під постійним наглядом обслуговуючого персоналу.
Електрообладнання вибухонебезпечних зон
7.1.12. На закордонне вибухозахищене електрообладнання, що поставляється не в комплекті з технологічною установкою, повинен бути висновок випробувальної організації про допущення його до встановлення у вибухонебезпечній зоні, який слід зберігати на підприємстві.
7.1.13. Електрообладнання, яке не має знаків вибухозахисту або письмового висновку державної контрольної організації про вибухозахищеність, до експлуатації не допускається.
7.1.14. У вибухонебезпечних зонах приміщень і зовнішніх установок забороняється:
- включати в роботу електроустановки при несправному захисному заземленні (зануленні), несправних блокувальних пристроях, порушенні вибухозахисних властивостей оболонки;
- розкривати оболонки вибухозахищеного електрообладнання;
- вмикати електроустановки після автоматичного їх вимикання апаратами захисту без виявлення і усунення причин вимикання;
- вмикати електроустановки не захищені від струмів короткого замикання і перевантаження;
- застосовувати некалібровані плавкі вставки запобіжників, нагрівальні елементи теплових реле;
- підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші апарати та ланцюги, що не входять до комплекту даного приладу;
- застосовувати переносні світильники, що не відповідають вимогам вибухобезпеки.
7.1.15. Переносні вибухозахищені світильники видаються у справному стані і тільки на час виконання робіт. По закінченні робіт світильник повинен бути очищений і повернений з відповідним оформленням.
7.1.16. Заміна ламп і джерел живлення, вмонтованих у вибухозахищений світильник, повинна виконуватись особами, на яких покладено обслуговування світильників розпорядженням головного енергетика або начальника електроцеху.
7.1.17. Ремонт вибухозахищеного електрообладнання у вибухонебезпечних зонах повинен здійснюватись у відповідності з вимогами РД 16.407-87 "Ремонт взрывозащищенного и рудничного электрооборудования" та іншої діючої нормативно-технічної документації.
Пристрої захисту від атмосферної та статичної електрики
7.1.18. Будівлі, споруди та відкриті виробничі установки, в залежності від призначення, класу вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон, середньорічної тривалості гроз в районі їх розташування і очікуваної кількості уражень блискавкою повинні бути забезпечені блискавкозахистом у відповідності з вимогами РД 34.21.122-87 та цих Правил. Нормативні посилання наведені у інформаційному додатку N 14.
7.1.19. Відповідальність за стан пристроїв захисту від атмосферної і статичної електрики на підприємстві, цеху, ділянці покладається на керівників відповідних підрозділів.
7.1.20. При експлуатації пристроїв блискавкозахисту поряд з поточним та попереджувальним ремонтом передбачається періодична перевірка їх стану (для будівель і споруд І і ІІ категорії - 1 раз на рік перед початком грозового сезону; для будівель і споруд ІІІ категорії - не рідше 2 разів на 3 роки), з метою:
- виявлення елементів, що потребують заміни або посилення через механічні пошкодження;
- перевірки надійності електричного зв'язку між струмопровідними елементами (листами зварювання, болтовими та іншими з'єднаннями);
- визначення ступеня руйнування корозією окремих елементів блискавкозахисту і вжити заходів по відновленню антикорозійного захисту і по посиленню елементів, пошкоджених корозією;
- вимірювання опору всіх заземлювачів блискавкозахисту не рідше двох разів на рік, а при підвищенні опору заземлювача більше ніж на 20% в порівнянні з допустимим - вживати заходів по доведенню опору до величин, що вимагаються.
7.1.21. На основі ревізій повинен бути визначений обсяг ремонту блискавкозахисту, який повинен бути довершений до початку грозового періоду року.
Дрібні поточні ремонти пристрою блискавкозахисту можна проводити під час грозового періоду року.
7.1.22. Результати ревізій пристроїв блискавкозахисту, перевірочних випробувань заземлювальних пристроїв, проведених ремонтів повинні бути записані до журналу "Результатів влаштування блискавкозахисту, перевірочних випробувань заземлюючих пристроїв, вимірів опору ізоляції кабельних опорів, ізоляції мереж та проведених ремонтів".
7.1.23. Вибухопожежонебезпечне технологічне обладнання і трубопроводи підприємств повинні бути захищені від статичної електрики у відповідності з вимогами "Временных правил защиты от проявлений статического электричества на производственных установках и сооружениях нефтяной и газовой промышленности" (РД 39-22-113-78) і ГОСТ 12.1.018-86, ДНАОП 0.00-1.29-97.
7.1.24. Огляд та поточний ремонт заземлюючих пристроїв захисту від статичної електрики повинен проводитись одночасно з оглядом та ремонтом всього технологічного і електротехнічного обладнання.
Заміри електричних опорів заземлюючих пристроїв повинні проводитись не рідше одного разу на рік.
7.2. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика
7.2.1. При експлуатації приладів і засобів автоматизації необхідно дотримуватись рекомендацій заводів-виробників по режиму роботи, а також вимог діючої системи технічного обслуговування, справджень функціональності (повірок) і ремонту засобів вимірювання і автоматизації, систем протиаварійного захисту і сигналізації.
7.2.2. Контрольно-вимірювальні прилади, встановлені на контроль вибухопожежонебезпечного обладнання, повинні мати обмежуючі відмітки допустимих параметрів, пломбу або клеймо держповірювача або організації, що здійснює ремонт приладів.
Забороняється експлуатація технологічного обладнання, апаратів та трубопроводів при несправних контрольно-вимірювальних приладах або при їх відсутності.
7.2.3. Короткочасне застосування обладнання, що має нормальне (не вибухозахищене) виконання при ремонті, випробуваннях та перевірці засобів автоматики, встановлених у вибухонебезпечних приміщеннях, дозволяється лише за умови виконання всіх вимог, що ставляться до виконання вогневих робіт.
Забороняється розкривати та оглядати прилади КВПіА у вибухонебезпечних зонах без зняття електричної напруги.
7.2.4. Ремонт приладів у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях дозволяється тільки холодним способом без застосування пайки, зварювання та інших робіт, пов'язаних з використанням вогню та високих температур. Дрібний, поточний ремонт приладів автоматичного контролю і регулювання, пов'язаний з функціонуючими технологічними апаратами і трубопроводами, дозволяється тільки після відключення приладів від технологічних установок і зняття тиску.
7.3. Опалення та вентиляція
7.3.1. Експлуатація печей та інших опалювальних приладів, які не мають протипожежних переділок та відступів від тих конструкцій, що виконані з горючих матеріалів, не допускається.
7.3.2. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенераторні та калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади повинні бути старанно перевірені та відремонтовані.
Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатись до експлуатації.
7.3.3. Працівники, призначені на підприємствах відповідальними за технічний стан опалювальних установок, зобов'язані організувати постійний контроль за правильністю їх утримання і експлуатації, своєчасністю і якістю ремонту.
7.3.4. До повітронагрівальних та опалювальних приладів повинен бути забезпечений вільний доступ для огляду та очистки.
7.3.5. При встановленні і експлуатації калориферних установок, що працюють на рідкому або газоподібному паливі, необхідно, щоб:
- між калориферами, а також між калориферами і будівельними конструкціями камер не було зазорів. Виявлені зазори повинні замащуватись негорючими матеріалами;
- контрольно-вимірювальні прилади були постійно справними;
- систематично виконувалось очищення калориферів від забруднень пневматичним або гідравлічним способом.
7.3.6. Перевірка, профілактичний огляд і очищення вентиляційного обладнання повинні виконуватись за затвердженим графіком.
7.3.7. Автоматичні вогнезатримуючі пристрої (заслінки, шибери, клапани), пристрої блокування вентиляційних систем з автоматичною пожежною сигналізацією і системами пожежогасіння, а також ізоляції повітроводів повинні утримуватись у справному стані.
7.3.8. При експлуатації автоматичних вогнеперешкоджальних пристроїв необхідно:
- не рідше одного разу на тиждень перевіряти їх загальний технічний стан;
- своєчасно очищати від забруднень горючим пилом та іншими відкладами чутливі елементи приводу засувок (легкоплавкі замки, легкоспалимі вставки, термочутливі елементи і т.ін.).
7.3.9. При експлуатації систем вентиляції і кондиціювання повітря забороняється відключати вогнеперешкоджальні пристрої, а також випалювати жирові відклади, пил та інші горючі речовини, що скупчились у повітроводах.
7.3.10. При експлуатації очисних пристроїв необхідно своєчасно очищати фільтри від горючих відкладів.
7.3.11. Вентиляційні камери повинні бути постійно закриті на замок. Вхід стороннім особам до приміщення вентиляційних камер забороняється. Зберігання у вентиляційних камерах різного обладнання та матеріалів забороняється.
Котельні
7.3.12. Біля кожної форсунки чи теплогенеруючої установки, яка працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох запірних пристроїв (по одному біля топки та ємкості з паливом).
7.3.13. Паливо повинно зберігатись у спеціально пристосованих для цього приміщеннях або на спеціально виділених площадках, відповідно до вимог будівельних норм проектування котельних.
В котельних приміщеннях допускається установка видаткових ємкостей закритого типу місткістю не більше 1 куб.м для легкого нафтового палива, або згідно з вимогами п.5.2.18 ППБУ.
При цьому підігрів легкого нафтового палива у видаткових баках не допускається.
7.3.14. Баки з ЛЗР та ГР (крім мазутів, масел) повинні бути закритими і сполучатись з зовнішнім повітрям трубою з вогнеперешкоджувачем діаметром не менше ніж 50 мм.
Кожний паливний бак повинен мати спускну трубу з вентилем, безпечний у пожежному відношенні вимірювач рівня (застосовувати мірні скельця не допускається).
7.3.15. У приміщенні котельної та інших теплопродуктивних установок і виробництв забороняється:
- допускати до роботи особи, які не пройшли спеціального навчання та протипожежний інструктаж, не одержали відповідних кваліфікаційних посвідчень;
- залишати без нагляду працюючі котли і нагрівачі, крім обладнаних системою автоматики і сигналізації, які забезпечують роботу без постійного обслуговуючого персоналу;
- експлуатувати установки у випадку підтікання рідкого палива або витоку газу з системи паливоподачі;
- розпалювати установки без попереднього провітрювання топок та газоходів;
- подавати паливо, коли форсунки або газові пальники погасли;
- працювати при несправних або відключених приладах контролю, автоматики і регулювання, а також при їх відсутності;
- сушити одяг, взуття та інші матеріали на котлах, газоходах та паропроводах;
- користуватись видатковими бачками, якщо вони не мають пристосувань відведення палива до аварійного резервуару, розташованого в безпечному місці, згідно з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94;
- працювати при відсутності протипожежних засобів і пожежних кранів;
- зберігати мастильні матеріали та ЛЗР;
- застосовувати паливопроводи з горючих матеріалів.
7.3.16. При вибуху або пожежі в котельній потрібно негайно закрити відключаючий пристрій на вводі газопроводу чи на паливному резервуарі.
7.3.17. Не допускається розміщення "дахових" котельних безпосередньо над приміщеннями суспільного призначення з масовим перебуванням людей, душовими, над складами спалимих матеріалів та приміщеннями з вибухонебезпечними зонами.
7.4. Каналізація та очисні споруди
7.4.1. До виробничої чи виробничо-дощової каналізації відводяться:
- підпродуктова вода з резервуарів (крім резервуарів, які обладнані пристроями розмиву осадів), вода від миття: бочок з-під нафтопродуктів, площадок зі зливно-наливними пристроями, підлог у продуктових насосних станціях та ін.;
- вода від охолодження резервуарів при пожежі.
Не допускається скидати до мережі каналізації стічні води, що утворюються при зачищенні резервуарів.
7.4.2. Скидання нафти до каналізаційних систем навіть у аварійних випадках забороняється. Для цього повинні передбачатись спеціальні аварійні ємкості.
7.4.3. За ступенем забрудненості нафтою стічних вод повинен бути встановлений щоденний лабораторний контроль, при перевищенні вмісту нафтопродукту в стічних водах повинні бути вжиті заходи для виявлення неконтрольованого джерела надходження нафтопродукту до каналізації.
7.4.4. Для запобігання накопиченню різних осадів, що закупорюють колектори, необхідно постійно слідкувати за рівнем води в колодязях з гідравлічними затворами. При перевищенні рівня води необхідно прочистити засмічену ділянку труби і колодязь.
7.4.5. Оглядові колодязі каналізаційних мереж необхідно утримувати в чистоті, вони повинні бути постійно закриті кришками.
7.4.6. Чистка каналізаційних труб, лотків і колодязів повинна здійснюватись вибухопожежонебезпечними способами.
7.4.7. При експлуатації каналізаційних насосних станцій виробничих (нафтовмісних) стічних вод не допускається:
- розміщення насосів іншого призначення в приміщенні насосів для перекачування виробничих стічних вод;
- робота насосів при непрацюючій припливно-витяжній вентиляції (при постійному перебуванні обслуговуючого персоналу).
___________________
* АВП - аварійно-відновлювальні пункти
8. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту
8.1. Установки пожежної сигналізації і пожежогасіння, оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією, засоби зв'язку
8.1.1. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння, системи протидимового захисту, оповіщення людей про пожежу і керування евакуацією повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, стандартів, технічних умов та проектної документації.
Внесення змін до конструкції установок (систем) та до об'ємнопланувальних рішень приміщень, що потребують захисту, допускається виконувати за узгодженням з проектною організацією і органами державного пожежного нагляду.
8.1.2. На основі нормативних вимог і технічної документації заводіввиробників для персоналу, що здійснює технічне обслуговування (ТО) та ремонт установок (систем), з урахуванням специфіки виробництва повинні бути розроблені інструкції по експлуатації, затверджені керівництвом підприємства.
8.1.3. Кожний випадок спрацювання, відмови і неефективної роботи установки (системи) в разі пожежі повинен бути розглянутий і зареєстрований в журналі обліку її функціонування.
8.1.4. На кожному підприємстві повинні бути призначені:
- працівник, відповідальний за експлуатацію установки (системи);
- працівники для виконання ТО і ремонту установок (систем);
- оперативний (черговий) персонал для цілодобового контролю за функціональним станом установок (систем).
8.1.5. Підприємства, що не мають можливості власними силами здійснювати ТО і ремонт установок (систем), зобов'язані укласти договір на виконання цих робіт зі спеціалізованими організаціями.
8.1.6. При виконанні робіт по ТО і ремонту установок (систем) спеціалізованою організацією, контроль за якістю їх виконання здійснює особа, відповідальна на підприємстві за експлуатацію установок (систем).
Наявність договору на централізовані ТО і ремонт установок (систем) зі спеціалізованою організацією не знімає відповідальності з адміністрації підприємства за їх експлуатацію.
8.1.7. Працівник, відповідальний за експлуатацію установки (системи), зобов'язаний забезпечити:
- виконання цих вимог і інструкцій по експлуатації установок (систем);
- утримання установок (систем) у працездатному стані шляхом своєчасного проведення ТО і планово-попереджувальних ремонтів (ППР);
- навчання обслуговуючого персоналу, а також інструктаж працюючих у приміщеннях, що підлягають захисту;
- розробку документації по експлуатації;
- контроль за систематичним веденням документації по експлуатації;
- інформування спеціалізованої організації, що здійснює ТО і ремонт, місцевих органів державного пожежного нагляду, про всі випадки відмов і спрацьовування установок (систем);
- своєчасне пред'явлення рекламацій:
- заводам-виробникам - при поставці некомплектних, неякісних приладів і обладнання, а також тих, що не відповідають вимогам діючих нормативно-технічних документів;
- монтажним організаціям - при виявленні неякісного монтажу або відхилень від проектної документації, не узгоджених з розробником проекту;
- спеціалізованим організаціям - за неякісне і несвоєчасне ТО і ремонт установок (систем);
- проведення необхідних заходів по підготовці установок (систем) до роботи в зимовий період.
8.1.8. Обслуговуючий персонал зобов'язаний знати і виконувати ці вимоги і інструкції по експлуатації.
8.1.9. Обслуговуючий персонал повинен здійснювати регламентні роботи по ТО і ППР у відповідності з річним планом-графіком, який складається з урахуванням технічної документації заводів-виробників, строків проведення заходів по ремонту технологічного обладнання і узгоджується з місцевими органами державного пожежного нагляду.
8.1.10. Обслуговуючий і оперативний персонал при виявленні порушень вимог технічного утримання або несправностей установок (систем) зобов'язаний негайно сповістити про це особу, відповідальну за їх експлуатацію, а також вжити необхідних заходів по усуненню виявлених недоліків.
8.1.11. В процесі експлуатації проводити заходи, що перешкоджають нормальній роботі установок (систем) або погіршують ефективність їх дії, забороняється.
В період виконання робіт по ТО або ремонту, проведення яких пов'язане з відключенням установки (системи), адміністрація об'єкту зобов'язана забезпечити пожежну безпеку приміщень, що підлягають захисту, установкою (системою), поставивши до відома місцеві органи державного пожежного нагляду.
8.1.12. Оперативний (черговий) персонал повинен знати:
- тактико-технічні характеристики обладнання і приладів установки (системи) і принцип їх дії;
- найменування і місцезнаходження приміщень, що підлягають захисту;
- порядок виклику пожежної охорони;
- порядок ведення оперативної документації;
- порядок перевірки працездатності установки (системи);
- посадові інструкції.
8.1.13. До призначення на самостійну роботу обслуговуючий і оперативний (черговий) персонал зобов'язаний пройти виробниче навчання.
Для виробничого навчання власником підприємства повинен бути наданий термін, достатній для набуття практичних навичок, ознайомлення з обладнанням установки і одночасного вивчення:
- цих вимог;
- проектної і виконавчої документації на установку (систему);
- порядку ведення документації по експлуатації, інструкцій по експлуатації і документації заводів-виробників обладнання і приладів;
- порядку проведення ТО і ППР;
- посадових інструкцій.
Після закінчення виробничого навчання обслуговуючий і оперативний (черговий) персонал повинен пройти перевірку знань, порядок якої визначається наказом або розпорядженням керівника підприємства.
Персонал, який показав незадовільні знання при перевірці, до обслуговування установок (систем) не допускається.
8.1.14. У працівника, відповідального за експлуатацію установки (системи), повинна бути у наявності така технічна документація:
- проектна документація і виконавчі креслення на установку (систему);
- акт приймання і здачі установки (системи) до експлуатації;
- паспорти на обладнання і прилади;
- відомість про змонтування обладнання, вузлів, приладів і засобів автоматизації;
- інструкція по експлуатації установки (системи);
- перелік регламентних робіт по ТО установки (системи);
- план-графік ТО і ППР;
- журнали обліку ТО (ремонту) і функціонування установок (систем);
- графік чергування оперативного (чергового) персоналу;
- посадові інструкції;
- паспорти на зарядку балонів установок газового пожежогасіння;
- журнал зважування балонів з вогнегасною речовиною установок газового пожежогасіння.
8.1.15. Технічна документація повинна переглядатись не рідше одного разу на три роки, а також при зміні умов експлуатації установок (систем).
8.1.16. Приймально-контрольна апаратура установок (систем) повинна встановлюватись у приміщеннях (диспетчерські пункти, пожежні пости) з персоналом, що здійснює цілодобовий контроль за функціонуванням установок (систем).
8.1.17. Диспетчерський пункт (пожежний пост) повинен бути забезпечений телефонним зв'язком з пожежною охороною і приміщенням станції пожежогасіння.
8.1.18. У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) повинна бути вивішена інструкція про порядок дій оперативного (чергового) персоналу при одержанні сигналів про пожежу і несправності установки.
8.1.19. Пристрої ручного пуску установок (систем) повинні бути забезпечені захистом від випадкового приведення їх до дії та механічного пошкодження.
Установки пожежної (охоронно-пожежної) сигналізації
8.1.20. Пожежні сповіщувачі в установках пожежної (ПС) та охоронно-пожежної (ОПС) сигналізації повинні функціонувати цілодобово.
8.1.21. У суміщених установках ОПС повинно бути забезпечено окреме видання сигналів тривоги від пожежних і охоронних сповіщувачів.
При підключенні ОПС на пульти централізованого нагляду (ПЦН) для пожежної сигналізації повинні бути виділені на пульті окремі номери.
8.1.22. Пожежні сповіщувачі, встановлені в місцях, де можливе їх механічне пошкодження, повинні бути обладнані захисними пристроями, що не впливають на їх працездатність.
Під час проведення ремонтних робіт у приміщеннях, що підлягають захисту, сповіщувачі повинні захищатись від попадання на них фарби, побілки, штукатурки і т.ін.
8.1.23. Забороняється встановлювати замість несправних сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф блокування в місці їх встановлення. Заміна одного типу сповіщувача на інший при зміні умов експлуатації або технологічного процесу в приміщенні, що підлягає захисту, повинна виконуватись за узгодженням з проектною організацією і місцевими органами державного пожежного нагляду.
8.1.24. До сповіщувачів повинен бути забезпечений вільний доступ, місця їх установки повинні мати достатню освітленість. Відстань від матеріалів і обладнання, що складуються, до сповіщувачів повинна бути не менше 0,6 м.
У випадку ремонту або несправності ручних пожежних сповіщувачів на них повинна бути вивішена таблиця з відповідною інформацією.
8.1.25. Траси лінійної частини засобів ПС і ОПС повинні бути доступні для огляду.
Забороняється прокладання лінійної частини ПС і ОПС повітряними лініями і підвішення сигналізації на опорах силових мереж.
Установки пожежогасіння
8.1.26. Переведення установок з автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком випадків, обумовлених в нормативних документах.
8.1.27. Органи управління установками пожежогасіння повинні бути забезпечені покажчиками (стрілками) і написами: "Відкрито", "Закрито" ("Увімкнуто", "Вимкнуто").
8.1.28. Балони і ємкості установок пожежогасіння, маса вогнегасної речовини і тиск середовища в яких менше розрахункових значень на 10% і більше, підлягають дозарядженню або перезарядженню.
8.1.29. Балони і ємкості з вогнегасною речовиною повинні розміщуватись на місцях, що виключають потрапляння на них прямих сонячних променів і безпосередній (без загороджувальних щитків) вплив опалювальних і нагрівальних приладів.
8.1.30. В місцях, де є небезпека механічного пошкодження, зрошувачі повинні бути захищені надійними огородженнями, що не впливають на поширення тепла і не змінюють карту зрошування.
8.1.31. У межах одного приміщення, що підлягає захисту, повинні бути встановлені зрошувачі з вихідними отворами одного діаметру. 8.1.32. Зрошувачі повинні постійно утримуватись в чистоті і справному стані. В період проведення у приміщеннях, що підлягають захисту, ремонтних робіт зрошувачі повинні бути захищені від потрапляння на них штукатурки, фарби, побілки і т.ін.
8.1.33. Встановлювати замість розкритих і несправних зрошувачів пробки і заглушки, а також складувати матеріали і встановлювати обладнання на відстані менше 0,9 м від зрошувачів забороняється.
8.1.34. У приміщеннях з агресивним середовищем, що підлягають захисту, трубопроводи установок пожежогасіння повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою.
8.1.35. При експлуатації установок забороняється:
- використання трубопроводів установок для підвішування або кріплення будь-якого обладнання;
- приєднання виробничого обладнання і санітарних приладів до живлячих трубопроводів установки;
- встановлення запірної арматури і фланцевих з'єднань на живлячих та розподільних трубопроводах.
8.1.36. Біля кожного вузла управління повинна бути вивішена табличка з зазначенням приміщень, що потребують захисту, типу і кількості зрошувачів у секції установки і функціональної схеми обв'язки. Засувки і крани повинні бути пронумеровані у відповідності зі схемою обв'язки.
8.1.37. Перегородки вузла управління, розміщеного поза приміщеннями, що захищаються установкою, можуть бути заскленими або сітчастими. Приміщення вузлів управління повинні мати аварійне освітлення і бути постійно закритими.
8.1.38. Біля кожного розподільного пристрою установок газового пожежогасіння повинна бути табличка з зазначенням найменування і місцезнаходження приміщення, що підлягає захисту.
8.1.39. В резервуарах установок (систем) для зберігання запасу води повинні бути пристрої, що перешкоджають витраті води на інші потреби.
8.1.40. Крани дистанційного пуску (для дренчерних установок з гідравлічним і пневмопуском) повинні знаходитись в ящиках з заскленими дверцятами або у захисних коробках зі склом і бути опломбовані. На захисному склі повинні бути написи "Номер напрямку. Найменування приміщення, що підлягає захисту. Відкрити (натиснути) при пожежі".