Про затвердження галузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки "Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України"

На виконання розділу 1 Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 року N 238, та пункту 3.2.1 Програми розроблення нормативних актів про охорону праці Держнафтогазпрому на 1996 рік, а також з метою запобігання пожежам на підприємствах магістральних нафтопроводів, -

1. Затвердити Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України, розроблені АТ "Інститут транспорту нафти" з залученням УкрНДІПБ МВС України і внесені підприємством Придніпровських магістральних нафтопроводів, що додаються.

2. Ввести в дію Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України на території України з 1 січня 1998 року.

3. Правила пожарной безопасности при эксплуатации магистральных нефтепроводов, затверджені Міннафтопромом СРСР від 26.10.1981 року з 1 січня 1998 року вважати такими, що не застосовуються на території України.

4. АТ "Інститут тарнспорту нафти" подати ці Правила до УДПО МВС України для включення до державного реєстру, у порядку, передбаченому Положенням про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативних актів з питань пожежної безпеки, затвердженим УДПО МВС України.

5. Видання і розповсюдження цих Правил доручається підприємству Придніпровських магістральних нафтопроводів з залученням АТ "Інститут транспорту нафти".

1.1. Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України (далі - Правила) встановлюють основні вимоги пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України для діючих Підприємств магістральних нафтопроводів.

Правила поширюються на Підприємства магістральних нафтопроводів, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються та розширюються.

До Підприємств магістральних нафтопроводів віднесено:

головні, проміжні нафтоперекачувальні станції, наливні і кінцеві станції (термінали) магістральних нафтопроводів з резервуарним парком чи без нього, з комплексом будівель, споруд та інженерних комунікацій для забезпечення оперативної діяльності по прийманню, зберіганню і транспортуванню або реалізації нафти;

лінійна частина магістральних нафтопроводів (власне трубопровід) з відгалуженнями і лупінгами, запірною арматурою, вузлами пуску і приймання очисних пристроїв, системами життєзабезпечення, телемеханізації і диспетчеризації.

1.2. Дані Правила є обов'язковими для застосування всіма підприємствами, установами, організаціями (незалежно від видів їх діяльності і форм власності) та їх працівниками.

2.1.Терміни і визначення, що використовуються в цих Правилах, відповідають Закону України "Про трубопровідний транспорт", ДСТУ 2272-93, ДСТУ 2273-93, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.044-89, ГОСТ 19433-88, ОНТП 24-86, СНиП 2.05.06-85, ВБН В.2.2-58.1-94, ВБН В.2.2-58.2-94.

Перелік нормативних документів та скорочення по них, що використовуються, наведено в інформаційному додатку N 14.

Посилання на вимоги нормативних документів, які слід враховувати з вузько спеціалізованих питань, наводиться у відповідних розділах і підрозділах цих Правил.

3.1.Пожежна безпека повинна забезпечуватись шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих збитків і зменшення негативних екологічних наслідків у випадку їх виникнення, створення умов для термінового виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожежі.

3.2. На території, в будівлях, спорудах і приміщеннях підприємств та інших об'єктів магістральних нафтопроводів (далі - підприємств) повинен бути встановлений відповідний їх пожежній небезпеці протипожежний режим*, в тому числі повинні бути визначені:

- можливість (місця) паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів (по підрозділу 6.2);

- вимоги по утриманню місць, де паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів дозволяється;

- порядок проведення тимчасових вогневих робіт (в тому числі зварювальних) - по розділу 10;

- місця зберігання та допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитись у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання) - по розділу 9;

- порядок прибирання горючого пилу та відходів, розлитих нафти або нафтопродуктів, зберігання промасленого спецодягу та ганчірок, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладів - по розділу 5;

- порядок огляду і замикання приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять по пожежно-технічному мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення (по розділу 4, обов'язкових додатках NN 1, 2, 3 та рекомендованому додатку N 4);

- порядок організації експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників і т.ін.) (по розділу 8);

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустаткування, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- правила проїзду і стоянки транспортних засобів;

- обов'язки та дії працівників при виявленні пожежі (розділ 11);

- порядок збору членів добровільної пожежної дружини та відповідальних працівників при виникненні пожежі, виклику їх в нічний час, вихідні та святкові дні.

Порядок встановлення протипожежного режиму наведений у підрозділі 4.1 цих Правил.

3.3. У відповідності з Законом України "Про пожежну безпеку" (стаття 2):

- забезпечення пожежної безпеки Підприємств магістральних нафтопроводів та інших об'єктів магістральних нафтопроводів покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб;

- забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої діяльності керівників та працівників підприємств, що повинно бути відображено в трудових договорах (контрактах) і статутах підприємств.

3.4. Категорії приміщень і будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки приймаються залежно від технологічних процесів, що розміщуються у приміщеннях, за спеціальним класифікатором, затвердженим Держнафтогазпромом, або обов'зковим додатком N 3 ВБН В.2.2-58.1-94 з врахуванням підрозділу 4.3.

3.5. Увідний (вступний) протипожежний інструктаж повинні проходити всі особи, що приймаються на роботу, у відповідності з вимогами підрозділу 4.5 цих Правил.

3.6. На Підприємствах магістральних нафтопроводів та інших об'єктах магістральних нафтопроводів можуть створюватись добровільні пожежні дружини (команди).

Порядок створення протипожежних формувань наведений у підрозділі 4.6 цих Правил.

3.7. Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічне обладнання (у тому числі протипожежне і електрообладнання у вибухобезпечному виконанні) вводяться в експлуатацію лише за умови відповідності їх нормативним актам з пожежної безпеки, що діють в Україні.

4.1. Встановлення протипожежного режиму

4.1.1. Протипожежний режим встановлюється наказом керівника підприємства або затвердженою ним інструкцією.

4.1.2. Всі працівники підприємства повинні бути ознайомлені з вимогами щодо забезпечення протипожежного режиму на інструктажах, при проходженні пожежно-технічного мінімуму, а також на заняттях в системі виробничого навчання.

4.1.3. Виписки основних положень з наказу (інструкції) слід вивішувати на видних місцях.

4.1.4. Керівник підприємства зобов'язаний приймати (в рамках наданих йому прав) відповідні заходи реагування за фактами порушення або невиконання посадовими особами та іншими працівниками підприємства протипожежного режиму.

Керівники робіт, що виконуються підрядними організаціями, повинні забезпечити дотримання працівниками підрядної організації встановленого на підприємстві протипожежного режиму.

4.2. Визначення обов'язків посадових осіб та працівників щодо забезпечення пожежної безпеки, призначення відповідальних за пожежну безпеку

4.2.1.Керівник підприємства (через відповідних працівників) зобов'язаний:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід запобігання пожежам;

- у відповідності з нормативними актами з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції та інші нормативні акти, які діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;

- встановити на території, в будівлях, спорудах і приміщеннях протипожежний режим і забезпечити його дотримання всіма хто працює;

- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх виконання;

- у випадку відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, узгоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

- забезпечувати в необхідній кількості і утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту та зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати у разі потреби у встановленому порядку підрозділи пожежної охорони і необхідну для їх функціонування матеріальнотехнічну базу;

- створювати добровільні пожежні дружини (команди), пожежнотехнічні комісії і організовувати їх діяльність у відповідності з вимогами актів законодавства;

- надавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості і документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, яка ними виробляється;

- здійснювати заходи по впровадженню автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж та використанню для цього виробничої автоматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити спеціальне розслідування випадків пожеж.

Керівник підприємства повинен також визначати обов'язки працівників щодо забезпечення пожежної безпеки, призначати відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, ділянок та інших об'єктів, технологічного та інженерного обладнання, за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

4.2.2. Обов'язки працівників щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації технічних засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, посадових інструкціях, положеннях і т.ін.).

4.2.3. Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені в договорі оренди.

4.2.4. Відповідальність за пожежну безпеку цехів, лабораторій, відділів, майстерень, резервуарних парків, насосних станцій по перекачці нафти та інших виробничих ділянок підприємства (далі - структурних підрозділів) покладається на їх керівників, а під час відсутності останніх - на працівників, що виконують їх обов'язки.

Відповідальність за дотримання встановлених протипожежних заходів на кожному робочому місці покладається на працівника, що обслуговує цю ділянку роботи, що повинно бути відображено у відповідних посадових документах (переліках функціональних обов'язків, інструкціях, положеннях тощо).

4.2.5. В кожному приміщенні (насосної, лабораторії, вентиляційної установки, майстерні та ін.) на видному місці повинна бути вивішена табличка з зазначенням прізвища, імені, по батькові та посади працівника, відповідального за пожежну безпеку.

4.2.6. Керівники структурних підрозділів, інші працівники, призначені відповідальними за пожежну безпеку, зобов'язані:

- забезпечити дотримання працівниками встановленого на підприємстві чи в структурному підрозділі протипожежного режиму, правил пожежної безпеки та інструкцій про заходи пожежної безпеки;

- знати характеристики пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого обладнання, що перебувають в обігу, використовуються, виробляються та зберігаються у виробництві речовин і матеріалів;

- проводити періодичні (не рідше одного разу на місяць) огляди ввірених їм територій, будівель, приміщень, споруд, виробничих ділянок з метою контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму та вживати необхідних заходів по усуненню виявлених недоліків;

- організовувати контроль за справністю систем опалення, вентиляції, електроустановок, технологічного та іншого виробничого обладнання, вживати заходів задля усунення виявлених несправностей, внаслідок яких можливе виникнення пожежі;

- після закінчення роботи забезпечувати прибирання робочих місць та приміщень, відключення електроустановок, за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, які за умовами технології повинні працювати цілодобово;

- знати правила утримання і застосування пожежної техніки (в тому числі первинних засобів пожежогасіння, автоматичних установок пожежогасіння та пожежної сигналізації), засобів зв'язку, систем протидимового захисту та оповіщення людей про пожежу, які є в підрозділі, та забезпечити їх постійну готовність до дії;

- не допускати до роботи осіб, що не пройшли протипожежний інструктаж, щоденну перевірку знань або тих, що не склали заліки по програмі пожежно-технічного мінімуму;

- розробляти плани евакуації людей і матеріальних цінностей на випадок виникнення пожежі та проводити не рідше одного разу на рік їх практичне відпрацювання у відповідності з порядком, встановленим на підприємстві.

4.2.7. Працівники, відповідальні за експлуатацію технологічного обладнання та інженерних споруд, зобов'язані:

- організовувати вчасне проведення профілактичних оглядів та планово-запобіжних ремонтів обладнання, установок, електромереж і т.ін., а також усунення виявлених порушень, які можуть призвести до пожежі;

- організовувати навчання та інструктаж обслуговуючого персоналу з питань забезпечення пожежної безпеки при експлуатації (ремонті) технологічного та інженерного обладнання;

- забезпечувати розробку необхідної експлуатаційної документації та контроль за її веденням, розробляти та здійснювати заходи щодо запобігання пожежам від технологічного та інженерного обладнання.

4.2.8. Кожний працівник зобов'язаний:

- дотримуватись встановленого на підприємстві, в підрозділі, на робочому місці протипожежного режиму, виконувати вимоги правил і інших нормативних актів з пожежної безпеки, що діють на підприємстві;

- користуватись тільки справними інструментами, приладами, обладнанням і т.ін., дотримуватись інструкцій з їх експлуатації, вказівок керівників та осіб, відповідальних за пожежну безпеку;

- виконувати прибирання робочих місць від горючих відходів та вимикати електроприймачі (ті, які за умовами технології не повинні працювати цілодобово) по закінченні роботи;

- уміти застосовувати засоби пожежогасіння, що є у підрозділі;

- при виявленні пожежі або займання діяти у відповідності з вимогами розділу 11 цих Правил.

4.3. Визначення категорій приміщень та будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки, встановлення класів зон за ПУЕ

4.3.1. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій повинна бути визначена категорія по вибухопожежній та пожежній небезпеці виходячи з вимог ОНТП 24-86 та п.3.4 Правил.

4.3.2. Визначення категорії будівель і приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки на стадії проектування повинно проводитись розробниками технологічного процесу, згідно з п.3.4 цих Правил.

Для діючих підприємств категорії будівель і приміщень з вибухопожежної і пожежної небезпеки визначаються організаціями, що мають відповідних фахівців та дозвіл (ліцензію) органу державного пожежного нагляду на право займатись такою діяльністю, який видається у відповідності до Інструкції про порядок здійснення ліцензування виробництва пожежної техніки, протипожежного обладнання, надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, затвердженої наказом МВС України від 29.03.95 N 189, зареєстрованим в Мінюсті України від 17.07.1995 за N 226/762.

4.3.3. Технологами та електриками проектної організації повинні бути встановлені у відповідності до ПУЕ класи вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон, в тому числі для зовнішніх виробничих і складських ділянок, відкритих технологічних установок і споруд.

4.3.4. Біля входу до будівлі та приміщення повинні вивішуватись таблички з зазначенням категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення і класу зони за ПУЕ. Класи зон слід також позначати на межах зон всередині приміщень і ззовні.

4.4. Розробка інструкцій про заходи пожежної безпеки і планів евакуації

4.4.1.На кожному підприємстві повинні бути розроблені:

- загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки;

- інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень виробничих ділянок, робочих місць (цехів, складів, майстерень, лабораторій резервуарних парків, насосних станцій для перекачування нафти і нафтопродуктів, зливно-наливних естакад і причалів, паливно-заправочних пунктів і т.ін.);

- інструкції по проведенню пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок і т.ін.

Інструкції повинні вивішуватись на видних місцях та вивчатись при проведенні протипожежних інструктажів, проходженні спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму), а також в системі виробничого навчання.

Вимоги органів нагляду (охорони праці, пожежної безпеки) можуть об'єднуватись за розсудом власника в єдину інструкцію, за умови обов'язкового відображення в них вимог обов'язкового додатку N 1.

4.4.2. Основні вимоги до змісту інструкцій викладені в додатку 1 до цих Правил.

В інструкціях повинні також відображатись заходи пожежної безпеки при:

- зупинці і відсіканні технологічного обладнання і технологічної обв'язки нафтоперекачувальних станцій від магістрального нафтопроводу;

- автоматичному пропуску потоку нафти в обхід нафто-перекачувальних станцій.

4.4.3. Загальнооб'єктова інструкція розробляється адміністрацією підприємства за участю фахівців об'єктової пожежної охорони (при її наявності), начальника ДПД, служби охорони праці, інших зацікавлених служб і підрозділів підприємства.

Загальнооб'єктова інструкція затверджується керівником підприємства або особою, що виконує його обов'язки.

4.4.4.Інструкції про заходи пожежної безпеки для окремих приміщень, виробничих ділянок, робочих місць, пожежонебезпечних видів робіт і т.ін. розробляються керівниками і фахівцями відповідних структурних підрозділів, служб, узгоджуються з об'єктовою пожежною охороною або начальником ДПД, іншими зацікавленими службами і посадовими особами підприємства, затверджуються заступником керівника або головним інженером підприємства.

4.4.5. Для працівників охорони (сторожі, вартівників, чергових і т.ін.) керівником підприємства (через відповідних працівників) повинна бути розроблена інструкція, в якій визначаються їх обов'язки по контролю за дотриманням протипожежного режиму, огляду території та приміщень, порядок дій у випадку виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння. В ній також повинно вказуватись, кого з керівників підприємства необхідно викликати в нічний час, у вихідні та святкові дні у випадку пожежі. До інструкції повинен додаватись список посадових осіб підприємства з зазначенням їх домашньої адреси, службового і домашнього телефонів. Інструкція повинна вивішуватись в місцях розміщення охорони (на проходах, постах і т.ін.) та бути вивченою всіма працівниками охорони.

4.4.6. В будівлях і приміщеннях, що мають два поверхи та більше, при одночасному перебуванні на поверсі більше 25 працівників, повинні бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей у випадку пожежі.

Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель і споруд визначається керівником підприємства, за узгодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду виходячи з пожежної небезпеки цих будівель і споруд, кількості людей, що розміщуються, площі і т.ін.

4.4.7.Плани евакуації повинні містити схематичне позначення приміщень відповідного поверху, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення засобів пожежогасіння і сигналізації. Ці плани повинні мати необхідні пояснювальні тексти.

4.4.8. На дверях входу до підвалу необхідно вивішувати план підвальних приміщень.

4.4.9. На підприємствах повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, який повинен вказуватись у поясненнях до планів евакуації (або в інструкціях) і з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

4.4.10. При зміні планування або функціонального призначення будівель (приміщень, споруд), технології виробництва, штатної розстановки персоналу керівник підприємства або структурного підрозділу зобов'язаний забезпечити вчасну переробку планів евакуації та інструкцій.

4.5. Навчання заходам пожежної безпеки, наочна агітація і знаки безпеки

4.5.1. Навчання заходам пожежної безпеки працюючих на підприємствах магістральних нафтопроводів складається з:

- інструктажів з питань пожежної безпеки (надалі - протипожежних інструктажів);

- навчання та перевірки знань посадових осіб, що виконують обов'язки, пов'язані з забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою;

- спеціального навчання (занять з пожежно-технічного мінімуму) для осіб, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою.

4.5.2. Протипожежні інструктажі поділяються на: увідний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий і цільовий.

Увідний протипожежний інструктаж проводиться в спеціально обладнаному місці з усіма працівниками, яких приймають на роботу (постійну чи тимчасову), а також з особами, які прибули на підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) і повинні брати безпосередню участь у виробничому процесі.

Для проведення ввідного протипожежного інструктажу на підприємстві повинно бути виділено приміщення, обладнане необхідними наочними посібниками (плакатами, схемами, макетами і т.ін.), що ілюструють вимоги протипожежного режиму на території підприємства, ділянки, в цехах, будівлях, спорудах і на робочих місцях, а також оснащене зразками різних видів первинних засобів пожежогасіння, пожежного інвентарю та пожежного зв'язку, що є на об'єкті.

Первинний протипожежний інструктаж проводиться керівником робіт безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.

Повторний протипожежний інструктаж проводиться керівником робіт не менше одного разу на рік на робочому місці з усіма працівниками.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться:

- при введенні в дію нових або перероблених нормативних актів з питань пожежної безпеки;

- у випадку змін технологічного процесу, застосуванні нового, заміни або модернізації діючого пожежонебезпечного обладнання;

- на вимогу державного інспектора з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки, невміння діяти у випадку пожежі та користуватись первинними засобами пожежогасіння.

Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт, при ліквідації аварій і т.ін.

4.5.3. Навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки повинні проходити працівники підприємств та їх структурних підрозділів, що виконують обов'язки, пов'язані з забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою.

Зазначені працівники проходять навчання та перевірку знань до початку виконання своїх обов'язків, а згодом - з періодичністю один раз на три роки.

Порядок організації їх навчання та перевірки знань визначається Переліком посад, при призначенні на які особи повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації, який затверджено наказом МВС України від 17.11.94 N 628, зареєстрованим в Мінюсті України від 22.12.94 за N 307/517 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України Про пожежну безпеку" (обов'язковий додаток N 2 до Правил).

4.5.4. Спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) повинні проходити попередньо (до початку самостійного виконання робіт) особи, що приймаються на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою.

З метою підвищення загальних знань з питань пожежної безпеки один раз на рік працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки.

4.5.5. Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, спеціального навчання та перевірки знань з пожежнотехнічного мінімуму визначено Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 N 628 (обов'язковий додаток N 3 до Правил).

Приблизний перелік робіт (професій, посад), при прийманні на які особи повинні проходити спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань, наведено у рекомендованому додатку N 4 до Правил.

4.5.6. Допуск до роботи працівників, що не пройшли навчання, протипожежний інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

4.5.7. Вивчення заходів пожежної безпеки на підприємстві слід також передбачати в системі виробничого навчання працівників.

З цією метою повинні використовуватись і місцеві системи радіомовлення, наочна агітація та інші засоби, що є на підприємстві.

4.5.8. На території і в приміщеннях підприємств на видних місцях слід вивішувати плакати, стенди та іншу наочну агітацію, що пропагує вимоги правил пожежної безпеки.

4.5.9. Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені відповідними знаками пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

4.5.10. Місця розташування знаків безпеки, порядок застосування пояснювальних написів до них встановлює адміністрація підприємства за узгодженням з об'єктовою пожежною охороною або начальником ДПД.

Знаки безпеки повинні бути розташовані з таким розрахунком, щоб вони були добре видимі (помітні) та вирізнялись на довколишньому їх тлі.

На місцях та ділянках, що є тимчасово небезпечними, слід встановлювати переносні знаки безпеки, які знімаються після того, як відпадає необхідність в їх застосуванні.

Знаки, що використовуються в темний час доби або в умовах недостатньої видимості, повинні бути помітні - вирізнені відповідної контрастності фарбою, або покриті фарбою відповідної відбивальної здатності, або вирізнені штучним освітленням.

Знаки безпеки з штучним освітленням, встановлені у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях (зонах) або на дверях цих приміщень повинні мати відповідний ступінь захисту.

4.5.11. На території підприємства на видних (помітних) місцях повинні бути встановлені таблички з зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розташування первинних засобів пожежогасіння, схема руху транспорту, на якій слід позначати розташування будівель, споруд, водойм, гідрантів, пірсів та градирень (необхідність встановлення такої схеми на кожному підприємстві визначається з об'єктовою пожежною охороною або місцевими органами державного пожежного нагляду).

4.6. Створення протипожежних формувань

4.6.1. З метою залучення працівників до проведення заходів по запобіганню пожежам та організації їх гасіння на підприємствах та інших об'єктах магістральних нафтопроводів створюються добровільні пожежні дружини і команди.

Створення добровільних пожежних дружин (команд) покладається на керівника підприємства. Їх діяльність повинна здійснюватись у відповідності з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521, зареєстрованим в Мінюсті України від 13.10.94 за N 248/458 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 N 508.

У колективних договорах мають бути передбачені заходи щодо стимулювання та заохочення членів добровільних пожежних дружин (команд) (розміри додаткової відпустки, грошові премії, цінні подарунки і т.ін.).

Порядок забезпечення спецодягом членів добровільної пожежної дружини (команди) на підприємствах магістральних нафтопроводів та норми належності наведені у рекомендованому додатку N 5 до Правил.

4.6.2. На підприємстві з кількістю 50 і більше працівників рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії. На підставі цього рішення наказом керівника підприємства встановлюється персональний склад пожежно-технічної комісії та порядок її роботи.

Роботу комісії необхідно організовувати у відповідності з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 р. N 521 (довідковий додаток N 6 до Правил).

4.6.3. В апараті кожного об'єднання підприємств (асоціації, корпорації, концерні і т.ін.) для виконання делегованих об'єднанню функцій в галузі пожежної безпеки повинна створюватись служба пожежної безпеки.

Діяльність служби пожежної безпеки повинна регламентуватись положенням Держнафтогазпрому, що розробляється у відповідності з Типовим положенням про службу пожежної безпеки, затвердженим наказом МВС України від 12.04.95 N 220, зареєстрованим в Мінюсті України від 20.04.95 за N 118/654 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.95 р. N 238 "Про затвердження Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки".

5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів і обладнання

5.1.1. Перебіг технологічних процесів повинен відбуватись у відповідності з технологічною документацією (технологічними регламентами, правилами технічної експлуатації і т.ін.), затвердженою у встановленому порядку.

5.1.2. На кожному підприємстві необхідно мати дані про показники вибухопожежної та пожежної небезпеки речовин і матеріалів за ГОСТ 12.1.044-89, що застосовуються в технологічних процесах. Застосовувати в технологічних процесах речовини і матеріали з невідомими показниками пожежної небезпеки забороняється.

5.1.3. Технологічне обладнання, призначене для використання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин і матеріалів, повинно відповідати вимогам діючих нормативних актів з охорони праці та паспортам заводів-виробників.

5.1.4. Розстановка технологічного обладнання повинна відповідати нормам технологічного проектування.

5.1.5. Параметри режиму роботи технологічного обладнання, пов'язаного з застосуванням легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР), а також вибухопожежонебезпечного пилу, повинні відповідати технологічній документації, розробленій з врахуванням діючих нормативних актів.

5.1.6. В технологічному обладнанні повинні підтримуватись концентрації горючих газів, парів, суспензій та сумішей поза межами їх займання. В протилежному випадку повинні бути прийняті додаткові заходи по запобіганню пожежам та вибухам у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.

5.1.7. Для миття і знежирення обладнання, виробів і деталей повинні, як правило, застосовуватись негорючі технічні миючі засоби, а також безпечні в пожежному відношенні установки і способи. Використання для даних цілей горючих миючих засобів на обмежений період допускається, тільки в окремих випадках, з внесенням відповідних змін до технологічної документації та з дозволу органів пожежного нагляду.

5.1.8. Технологічне обладнання, пов'язане з обертанням вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів, повинно мати прилади контролю і регулювання, що забезпечують вибухопожежобезпеку процесу.

5.1.9. На приладах контролю і регулювання вибухопожежонебезпечних технологічних параметрів повинні бути позначені межі критичних значень їх змін, на основі допустимих областей вибухопожежобезпечної роботи.

5.1.10. У разі відхилення (наближення) одного чи кількох параметрів вибухопожежонебезпечного технологічного процесу поза гранично допустимі межі прилади контролю і регулювання повинні подавати попереджуючі та аварійні сигнали (звукові та світлові), а при досягненні межі параметрів критичних значень - виключати подальше зростання параметрів у небезпечному напрямку, у відповідності з технологічним регламентом.

5.1.11. Забороняється виконувати технологічні операції на обладнанні з такими несправностями, які можуть призвести до пожеж та вибухів, а також при відключенні приладів контролю і регулювання вибухопожежонебезпечних параметрів та прострочених термінах їх перевірки.

5.1.12. Технологічне обладнання, призначене для роботи з ГР, ЛЗР та вибухопожежонебезпечним пилом, повинно бути герметичне або відповідати відповідним технічним чи паспортним даним на це устаткування, і відповідати технічним вимогам на експлуатацію.

5.1.13. Місцеві відсмоктувачі та інші пристрої, призначені для вловлювання горючих газів, парів або пилу, що виходять до приміщення при взятті проби продукту, при розвантаженні та завантаженні обладнання періодичної дії, а також різні ущільнення повинні знаходитись завжди у справному стані. Робота обладнання у разі відсутності або несправності пристроїв для вловлювання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин, що виділяються, не дозволяється.

Завантажувальні пристрої для обладнання періодичної дії повинні бути забезпечені заслінками, які відкриваються тільки на період завантаження вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів.

5.1.14. Конструкції витяжних пристроїв (в тому числі шаф, фарбувальних камер і т.п.) повинні запобігати накопиченню небезпечних відкладів і забезпечувати можливість їх очистки пожежобезпечними методами. Роботи по очистці повинні проводитись згідно з графіком і фіксуватись в журналі з зазначенням дати їх проведення та прізвища особи, що виконувала ці роботи.

5.1.15. Технологічне обладнання, прилади опалення і електрообладнання необхідно очищати від вибухопожежонебезпечного пилу, стружок та інших горючих матеріалів відповідно до технологічного регламенту.

5.1.16. Використання ЛЗР в апаратах і обладнанні з відкритою поверхнею випаровування, як правило, неприпустиме.

В цехах або на ділянках, де за умовами технології неможливо уникнути застосування відкритих апаратів і ємкостей з ЛЗР, необхідно:

- визначити мінімальну кількість рідин, що одночасно знаходяться біля робочих місць, і не перевищувати її;

- підтримувати температуру рідини не менше ніж на 10 градусів нижчою від температури спалаху.

5.1.17. В кожному резервуарі, ємкісному апараті та ін. повинні контролюватись мінімальний і максимальний рівень їх заповнення.

Забороняється вищевказане технологічне обладнання наповнювати ЛЗР і ГР вище встановленої максимальної межі заповнення. Граничне заповнення технологічного обладнання повинно, як правило, забезпечуватись системою автоматичного контролю і відключення, а також переливними трубами, зв'язаними з живлячими і аварійними ємкостями.

В процесі експлуатації необхідно забезпечувати постійну справність дихальних клапанів, вогнеперешкоджувачів, рівнемірів та дренажних систем. Експлуатація резервуарів і апаратів з несправними, відключеними або неправильно відрегульованими запобіжними і дихальними клапанами, а також при відсутності відвідних труб, виведених з приміщень, не дозволяється.

5.1.18. Необхідно дотримуватись встановлених строків проведення планово-профілактичних оглядів і ремонтів обладнання у відповідності з інструкцією по експлуатації з заводів-виробників обладнання, дотримуватись регламенту і послідовності зупинки обладнання з урахуванням режиму роботи, а також створювати умови для безпечного проведення оглядів та ремонту.

5.1.19. Технічне обслуговування обладнання (набивання і підтягування сальників, ущільнення фланців і т.ін.), що знаходиться під тиском, без зниження тиску забороняється.

5.1.20. При виявленні витоку або підтікань ЛЗР і ГР з технологічного обладнання необхідно вжити заходів по ліквідації несправності.

5.1.21. Ділянки теплоізоляції технологічного обладнання, просоченого ЛЗР і ГР, необхідно замінювати відразу ж після ліквідації пошкодження, яке викликало витікання продукту.

5.1.22. Для контролю за станом пароповітряного середовища у виробничих приміщеннях категорій А і Б, в яких застосовуються, виробляються або зберігаються ЛЗР, повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій.

Як виняток, при відсутності сигналізаторів, що серійно випускаються промисловістю, повинен здійснюватись періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища у відповідності з затвердженою інструкцією "ТУ нефтегаз" (РДБТ 39-0147171-003-88).

5.1.23. Автоматичне увімкнення систем аварійної вентиляції повинно здійснюватись, як правило, від сигналізаторів довибухонебезпечних концентрацій.

Крім автоматичного увімкнення систем аварійної вентиляції слід передбачати можливість ручного їх увімкнення за допомогою пускових пристроїв, розташованих поблизу одного з основних виходів ззовні приміщення.

5.1.24. Для обмеження виходу вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин з пошкодженого обладнання повинні бути встановлені швидкодіючі клапани-відсікачі і засувки, а також передбачені пристрої (пандуси, пороги, листи і т.ін.), які обмежують розлив ЛЗР і ГР.

5.1.25. Схема обв'язки трубопроводів повинна передбачати можливість виключення аварійного апарату з технологічного процесу і забезпечувати аварійний злив ЛЗР і ГР. Місця розміщення запірної арматури повинні бути вказані на схемі розташування основних комунікацій.

Порядок і послідовність операцій виключення аварійного апарату з технологічної схеми, а також здійснення зливу або стравлювання повинні визначатись інструкцією.

Обслуговуючий персонал зобов'язаний знати технологічну схему трубопроводів, розташування засувок та їх призначення.

5.1.26. Горючі пари, що скидаються з технологічного обладнання через запобіжні клапани і продувні лінії ручного стравлювання, не повинні надходити до виробничого приміщення.

5.1.27. Пристрої, призначені для зливу ЛЗР і ГР або стравлювання парів з ємкостей і апаратів у випадку аварії або пожежі, повинні бути завжди справними. Засувки ліній аварійного зливу або стравлювання повинні мати розпізнавальні знаки, а підступи до них повинні бути доступні при пожежі.

5.1.28. Основне і допоміжне технологічне обладнання, пов'язане з застосуванням рідин, парів, газів та сипучих речовин, які є діелектриками, повинно бути захищене від статичної електрики у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.018-93 і ДНАОП 0.00-1.29-97.

5.1.29. При наявності речовин і матеріалів, здатних до самозагорання в повітрі, необхідно вживати заходів, що виключають або гальмують процес окислення, такі як:

- ізоляція речовин від впливу на них повітря (зберігання продукції у вигляді порошку або рідини в герметично закритій тарі, захист негорючими газами, захист від повітря шаром рідини або плівкою воску, жиру і т.ін.);

- зменшення поверхні окислення (обмеження розмірів штабелів, ущільнення маси);

- створення умов, що забезпечують більш інтенсивне відведення тепла, що виникає внаслідок реакції окислення (вентилювання застійних зон, примусове охолодження і т.ін.);

- введення необхідної кількості інгібіторів, які гальмують процес окислення.

5.1.30. Очистка внутрішніх поверхонь апаратів і трубопроводів від відкладів, здатних самозагоратись, виконується згідно графіка пожежобезпечним способом.

5.1.31. При обробці вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин слід не допускати потрапляння до машини з механізмами, що рухаються, і апаратів з мішалками, сторонніх твердих предметів (часток металу, каміння і т.ін.). Робота машин і апаратів з вимкненими або несправними уловлювачами забороняється. Слід уникати ударів, що викликають іскри при відкриванні і закриванні кришок люків, при переміщенні вантажів і т.ін.

5.1.32. Необхідно здійснювати контроль за температурою нагрівання технологічного обладнання або застосовувати теплоізоляцію, не допускаючи підвищення температури на зовнішній поверхні вище 80% від температури самозагорання речовин і матеріалів, що перебувають в обігу.

Якщо температура зовнішньої поверхні апаратів і трубопроводів вища від температури самозагорання речовин, що обертаються в них, то необхідно передбачати заходи, що виключають при аварійних ситуаціях контакт цих речовин з нагрітою поверхнею (ізоляція, парова завіса і т.ін.).

5.1.33. Роботи у вибухопожежонебезпечних місцях необхідно виконувати інструментом, що унеможливлює іскроутворення.

Транспортні візки, сходи та інше приладдя та засоби, що переміщуються на колесах і використовуються у вибухопожежонебезпечних приміщеннях, повинні мати обідки з іскробезпечного матеріалу.

Взуття обслуговуючого персоналу повинно виключати можливість іскроутворення.

5.1.34. Вибухопожежонебезпечні, пожежонебезпечні приміщення і відкриті установки повинні бути забезпечені знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

5.1.35. Перевірка стану вогнеперешкоджувачів та їх очистка повинні виконуватись у відповідності з графіком та інструкцією заводу-виробника.

Забороняється експлуатувати з відключеними або несправними вогнеперешкоджувачами:

- дихальні лінії від апаратів і ємкостей з ЛЗР або ГР, нагрітих вище температури спалаху;

- лінії з ЛЗР і ГР, які працюють з неповним перерізом (навантаженням);

- газо-повітряні і паро-повітряні лінії, якщо в них можуть утворюватись суміші вибухонебезпечних концентрацій;

- лінії з ЛЗР, здатні до вибухового розкладу.

5.1.36. Виявлені пошкодження вогнезахисних покриттів металевих опор апаратів з ЛЗР і ГР повинні негайно усуватись.

5.1.37. Вибухопожежонебезпечні і пожежонебезпечні приміщення слід обладнувати засобами пожежної автоматики у відповідності до вимог діючих нормативних документів. Незалежно від наявності автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, приміщення і ділянки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння у відповідності з додатком N 10.

5.1.38. Експлуатація технологічного обладнання при несправних системах протипожежного і протиаварійного захисту є неприпустимою.

5.2. Лінійна частина магістральних нафтопроводів

5.2.1. Загальні вимоги

5.2.1.1. Експлуатацію, ремонт та випробування магістральних нафтопроводів слід проводити у відповідності до вимог Правил технічної експлуатації магістральних нафтопроводів, цих Правил і Правил капітального ремонту підземних трубопроводів.

5.2.1.2. Магістральні нафтопроводи при будь-якому виді прокладання повинні мати охоронну зону, що відповідає вимогам Правил охорони магістральних нафтопроводів.

5.2.1.3. Охоронна зона нафтопроводів встановлюється:

- вздовж трас трубопроводів - у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять за 50 м від осі трубопроводу з кожного боку; на землях сільськогосподарського призначення охоронна зона обмежується умовними лініями, що проходять за 25 м від осі трубопроводу з кожного боку;

- вздовж

траси багатониткових трубопроводів - у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять за 50 м від осей крайніх трубопроводів з кожного боку; на землях сільськогосподарського призначення охоронна зона обмежується умовними лініями, що проходять за 25 м від осей крайніх трубопроводів з кожного боку;

- вздовж підводних переходів трубопроводів - у вигляді ділянки водного простору від поверхні до дна, замкненої між паралельними площинами, що відстоять від осей крайніх ниток трубопроводів на 100 м з кожного боку;

- навколо земляних амбарів для аварійного спуску нафти або нафтопродуктів - у вигляді ділянки землі, обмеженої замкнутою лінією на відстані 50 м у всі боки від границь території вказаних об'єктів;

- навколо головних та проміжних нафтоперекачувальних, наливних або кінцевих станцій, резервуарних парків, наливних і зливних естакад, пунктів підігрівання нафти - у вигляді ділянки землі, обмеженої замкнутою лінією, що знаходиться на відстані 100 м в усі боки від границь території вказаних об'єктів на 100 м у всі боки, з урахуванням пунктів 5.2.1.9 та 5.2.1.10 цього розділу.

5.2.1.4. В охоронних зонах трубопроводів без письмової згоди підприємств (організацій), що їх експлуатують, забороняється:

- споруджувати будь-які будівлі та споруди;

- висаджувати дерева та кущі всіх видів, складувати корми, добрива і матеріали, скиртувати сіно і солому, розташовувати конов'язі, утримувати худобу, виділяти рибопромислові ділянки, влаштовувати водопої, заготовляти лід;

- споруджувати проїзди і переїзди через траси трубопроводів, влаштовувати стоянки автомобільного транспорту, тракторів, машин та іншого обладнання; -розташовувати колективні сади та городи;

- виконувати меліоративні земляні роботи, споруджувати зрошувальні та осушувальні системи;

- виконувати планування грунту, а також різноманітні гірничі, промислові, монтажні та вибухові роботи;

- проводити геологорозвідувальні, пошукові, геодезичні та інші вишукувальні роботи, пов'язані з влаштуванням свердловин, шурфів та взяттям проб грунту (крім грунтових зразків).

Підприємства і організації, які одержали письмову згоду на ведення вказаних робіт в охоронних зонах, зобов'язані виконувати їх з дотриманням умов, що забезпечують цілість трубопроводу. Ці умови встановлюють підприємства (організації), які експлуатують трубопроводи.

Письмове узгодження проведення вибухових робіт в охоронних зонах трубопроводів видають тільки після надання підприємством (організацією) відповідних матеріалів, передбачених Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах.

5.2.1.5. Польові сільськогосподарські роботи в охоронних зонах трубопроводів землекористувачі проводять з попереднім повідомленням підприємств (організацій), що експлуатують трубопровід, про початок посівної та збиральної кампанії.

5.2.1.6. На зрошуваних землях, що знаходяться в охоронних зонах трубопроводів, роботи, пов'язані з тимчасовим затопленням земель, виконують за узгодженням між землекористувачами та підприємством (організацією), що експлуатує трубопровід.

5.2.1.7. В охоронних зонах магістральних нафтопроводів забороняється виконувати різні дії, які можуть порушити нормальну експлуатацію трубопроводів чи призвести до їх пошкодження, а саме:

- переміщувати, засипати та пошкоджувати опізнавальні і сигнальні знаки, контрольно-вимірювальні пункти;

- відкривати люки, хвіртки і двері пунктів підсилення кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної запірної арматури або вузлів пуску і приймання очисних пристроїв, станцій катодного і дренажного захисту та інших лінійних пристроїв, системи життєзабезпечення, відкривати і закривати крани і засувки, відключати або вимикати засоби зв'язку, енергопостачання, телемеханіки і диспетчеризації трубопроводів;

- влаштовувати різні звалища, виливати розчини кислот, солей і лугів;

- руйнувати берегоукріплювальні споруди, водопропускні пристрої, що охороняють трубопроводи і довкілля від аварійного розливу нафти;

- кидати (закотвичувати) якорі (кітви), проходити з відданими (закотвиченими) якорями (кітвами), ланцюгами, лотами, волокушами і тралами, виконувати днопоглиблювальні і землечерпальні роботи;