1.3. Виробничі приміщення категорії Д, а також такі, що містять негорючі речовини й матеріали, можуть не оснащуватись вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 кв.м. Необхідність установлення вогнегасників у таких приміщеннях визначають керівники підприємств.
1.4. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати:
- 30 м - для приміщень категорій А, Б, В;
- 40 м - для приміщень категорій Г;
- 70 м - для приміщень категорії Д.
Для громадських будівель та споруд відстань від можливого осередку пожежі до вогнегасника може бути 20 м.
1.5. Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50%, виходячи з їх розрахункової кількості.
1.6. Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками може здійснюватись за цим додатком, якщо згідно з умовами договору на його поставку не передбачене інше.
Таблиця 10.1
Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками
Примітки: 1. В таблиці знаком "++" позначені вогнегасники, рекомендовані до оснащення об'єктів, знаком "+" - вогнегасники, застосування яких дозволяється в разі відсутності рекомендованих.
2. Крім вказаних в таблиці первинних засобів пожежогасіння і пожежного інвентарю на кожні 5000 кв.м (але не менше одного) забудованої території об'єкту встановлюються пожежні пункти (утеплена будівля з температурою повітря взимку не нижче 50С), пофарбована в червоний колір, з написом "Пожежний пункт N __) з таким набором первинних засобів пожежогасіння та інвентарю: вогнегасники - 3 од. лопати - 2 од. ломи - 2 од. сокири - 2 од. гаки - 3 од. пожежні відра - 2 од. покривало з негорючого матеріалу або товсте розміром 2х2 м - 1 од. ящик з піском (1,0 куб.м) - 1
3. В адміністративних приміщеннях, готелях, гуртожитках замість пінних та повітряно-пінних вогнегасників можуть застосовуватись вогнегасники водяні типу ОВ-9.
4. Для приміщень і установок, не перелічених в цьому додатку, первинні засоби пожежогасіння слід приймати з врахуванням їх пожежної небезпеки по аналогії з іншими приміщеннями (установками).
Приклад визначення кількості та типу вогнегасників за таблицею 1.
Приміщення категорії А (приміщення насосів по перекачці нафти) площею 180 кв.м (клас пожежі - пожежа горючих рідин - В); Розміри приміщення 42х15 м. Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання становить не більше 20 м. Таке приміщення повинно захищатись згідно п.1 таблиці 1 чотирма порошковими вогнегасниками місткістю по 10 л. Приміщення обладнане автоматичною стаціонарною установкою пожежогасіння, тому можна прийняти 50% розрахункової кількості - тобто 2 порошкових вогнегасники місткістю по 10 л (або 4 порошкових місткістю по 5 л, або 4 пінних чи повітряно-пінних місткістю по 10 л, чи хладонових по 2 (3)л).
2. Вимоги до оснащення пожежною технікою
2.1. На нафтоперекачувальних станціях магістральних нафтопроводів (НПС) пожежні пости або приміщення для протипожежного обладнання приймаються з врахуванням об'єму резервуарного парку та прийнятих установок пожежогасіння за ВБН В.2.2-58.1-94. Рекомендована кількість та тип пожежної техніки на нафтоперекачувальних станціях приймається за цим додатком.
2.2. До пожежної техніки відносяться пожежні автомобілі і мотопомпи.
Для НПС Підприємств магістральних нафтопроводів (з резервуарним парком чи без нього) зі стаціонарною установкою автоматичного пожежогасіння (незалежно від прийнятих засобів пожежогасіння) резервуарів, насосних цехів (приміщень магістральних або підпірних насосів), складських приміщень для нафтопродуктів у тарі, приміщень гасіння ударної хвилі, приміщень регуляторів тиску і зі стаціонарною установкою охолодження резервуарів (що підлягають охолодженню відповідно до вимог ВБН В.2.2-58.1-94) забезпечення пожежною технікою призначається у відповідності до таблиці 10.2.
Таблиця 10.2
Примітка. Резерв викидних рукавів для пожежних автомобілів і мотопомп повинен складати не менше двох комплектів
2.3. Для НПС, наливних чи кінцевих станцій, у складі яких є естакади залізничні зливно-наливні, кількість і тип пожежної техніки визначається в залежності від загальної місткості резервуарного парку НПС, наливної або кінцевої станції та прийнятої установки пожежогасіння згідно ВБН В.2.2-58.1-94 в залежності від кількості цистерн, що обробляються одночасно на естакаді, за погодженням з територіальними органами Державного пожежного нагляду.
При проектуванні нових НПС, наливних або кінцевих станцій (в складі яких є естакади залізничні зливно-наливні) рішення по кількості та типу пожежної техніки приймається ПМН при виборі майданчика для будівництва або до видавання проектно-кошторисної документації.
Додаток N 11
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510
Інформаційний
Визначення розрахункових витрат на пожежогасіння резервуарів, насосних цехів по перекачуванню нафти та інших приміщень і площадок з технологічним обладнанням
В таблицях 11.1-11.4 наведені розрахункові витрати згідно з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94 для перевірки відповідності потужності насосних подачі розчину піноутворювача, нормативної інтенсивності подачі та робочої концентрації піноутворювачів (в залежності від типів, що застосовуються) і жорсткості води, що застосовується для приготування розчинів.
Таблиця 11.1
Визначення нормативної інтенсивності подачі розчину та робочої концентрації піноутворювача (ПО)
Примітки. 1. В чисельнику дробу наведено нормативну інтенсивність подачі розчину піноутворювача, в знаменнику - робочу концентрацію піноутворювача.
*2. Приготування розчинів піноутворювачів форетол, універсальний, підшаровий на воді жорсткістю понад 30 (мг х экв)/л не допускається.
Таблиця 11.2
Визначення розрахункової витрати розчину піноутворювача для гасіння резервуарів з стаціонарною покрівлею (СП), резервуарів з понтоном (СПП) та відкритих площадок з технологічним обладнанням
Примітки. 1. Розрахункові витрати наведені за вимогами ВБН В.2.2-58.1-94 для перевірки відповідності продуктивності насосних подачі розчину піноутворювача.
2. Кількість піногенеруючих пристроїв визначається в залежності від їх технічної характеристики діленням загальної витрати на середню продуктивність одного піногенератора, але у всіх випадках повинно прийматись не менше двох (на стінці резервуару - при подачі на шар, або у вузлі - при подачі під шар).
Дані таблиці наведені для використання піноутворювачів типу ГПС-600 (чисельник дробу), та типу ГПСС-2000 (знаменник дробу).
Максимальна продуктивність ГПС-600 (6 л/с), ГПСС-2000 (20 л/с).
3. Площа, що захищається, прийнята для резервуарів оптимальних параметрів за ВБН В.2.2-58.2-94.
Таблиця 11.3
Визначення розрахункової витрати розчину піноутворювача для гасіння резервуарів з плаваючою покрівлею (ПП)
Примітки. 1. В чисельнику дробу наводяться дані для ГПС-200, в знаменнику для ГПС-600.
Кількість ГПС, наведених в таблиці, є мінімальною не залежно від розрахункової площі гасіння пожежі.
2. Розрахункова витрата, що визначена за умови застосування піногенераторів продуктивністю 6 л/с, приймається як мінімально можлива.
3. Периметр резервуару визначено для резервуарів оптимальних параметрів за ВБН В.2.2-58.2-94.
Таблиця 11.4
Визначення розрахункової витрати розчину піноутворювача і кількості піногенераторів типу ГЧСМ для гасіння насосних цехів по перекачці нафти та інших приміщень з технологічним обладнанням
Примітки. 1. У дужках наводяться розрахункові дані по кількості піногенераторів ГЧСМ (виробництва України).
2. Якщо розрахункова витрата менше 9,9 л/с, то кількість ГЧСМ слід приймати не менше 2-х, виходячи з їх мінімальної продуктивності, що дорівнює 6,6 л/с.
Додаток N 12
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510
Довідковий
Номограма. Орієнтовний розрахунок витрати води на охолодження резервуарів СП, СПП, ПП
(Номограма відсутня в БД )
Додаток N 13
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510
Довідковий
Номограма. Орієнтовний розрахунок засобів порошкового гасіння
(Номограма відсутня в БД )
Додаток N 14
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510
Інформаційний
Перелік нормативних документів, що використовуються в Правилах НАПБ В.01.021-97/510, та скорочення по них
Нормативні посилання та скорочення по них
1. Закони:
1.1. Закон України "Про пожежну безпеку"
1.2. Закон України "Про трубопровідний транспорт"
2. Постанови:
2.1. Постанова Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" N 1545-12 від 12 вересня 1991 р. (Правда України - 1991 - 21 вересня).
2.2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" N 508 від 26 липня 1994 р.
2.3. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожарної охорони та членів добровільної пожарної дружини (команди)" N 232 від 03.04.95.
2.4. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.95 N 238 "Про затвердження державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки".
3. ДСТУ, ГОСТи:
3.1. ДСТУ 2272-93 Пожежна безпека. Терміни і визначення.
3.2. ДСТУ 2273-93 Пожежна техніка. Терміни і визначення.
3.3. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги.
3.4. ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення та обслуговування.
3.5. ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Кольори сигнальні і знаки безпеки.
3.6. ГОСТ 12.1.018-93-ССБТ Пожежна безпека. Електростатична іскробезпека. Загальні вимоги.
3.7. ГОСТ 12.1.010-76-ССБТ Вибухобезпека. Загальні вимоги.
3.8. ГОСТ 12.1.011-78-ССБТ Суміші вибухонебезпечні. Класифікація і методи випробувань.
3.9. 12.1.044-89-ССБТ Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення.
3.10. ГОСТ 12.4.004-79 ССБТ Організація навчання працівників безпеці праці. Загальні положення.
3.11. ГОСТ 12.4.046-91 ССБТ Установки пожежогасіння автоматичні. Загальні технічні вимоги.
3.12. Ст.СЭВ 6314-88 Пожежна безпека в будівництві. Евакуація людей з приміщень, будівель і споруд. Загальні положення.
3.13. ГОСТ 19433-88 Вантажі небезпечні. Класифікація і маркіровка.
4. СНиПи:
4.1. СНиП 2.01.02-85*. Протипожежні норми.
4.2. СНиП 2.05.06-85. Магістральні трубопроводи.
4.3. СНиП 2.09.02-85. Виробничі будівлі.
5. ОНТП 24-86. Визначення категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
6. Правила:
6.1. "Правила пожежної безпеки в Україні" (ППБУ) затвердженні 14.06.1995 р. УДПО МВС України, зареєстровані в Мінюсті України від 14.07.95 за N 219/755.
6.2. "Правила безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів" (ПБЭ), б/н, 1985 р., Міннафтопром СРСР. ЦК профсоюзів робочих нафтової і газової промисловості 14.10.1985 р.
6.3. "Правила технічної експлуатації магістральних нафтопроводів" РД 39-30-114-78 (ПТЭ МН), затверджені 14.12.1978 р. Міннафтопром СРСР.
6.4. "Правила улаштування електроустановок" (ПУЭ), Міненерго СРСР, 1985 р. 6-е вид.
6.5. "Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" (ПТБ), затверджені 21.12.84 Держенергонагляд СРСР.
6.6. "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕ), затверджені 31.03.92 Держенергонагляд СРСР.
6.7. "Правила захисту від статичної електрики" (1997, ДНАОП 0.00-1.29-97).
6.8. Правила обліку пожеж, затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 508 від 26.07.94.
7. ВБН:
7.1. ВБН В.2.2-58.1-94 Склади нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93.3 кПа.
7.2. ВБН В.2.2-58.2-94 Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93.3 кПа.
8. Керівні документи (РД), інструкції:
8.1. РД 16.407-87 Ремонт вибухозахищеного і рудникового електрообладнання, Мінелектротехпром СРСР, 1987 р.
8.2. РД 34.21.122-87 Інструкція влаштування блискавкозахисту будівель і споруд, Міненерго СРСР, 12.10.87 р.
8.3. РД 39-22-113-78 Тимчасові правила захисту від проявів статичної електрики на виробничих установках і спорудах нафтової і газової промисловості, Міннафтопром СРСР, 4.12.78 р., Мінгазпром СРСР 30.11.78 р.
8.4. НАОП 1.1.21-5.07.79 Інструкція складання планів ліквідації можливих відмов (аварій) на магістральних нафтопроводах, Міннафтопром СРСР, 1979 р.
8.5. РД БТ 39-0147171-003-88 Вимоги до встановлення датчиків стаціонарних газоаналізаторів у виробничих приміщеннях і на зовнішніх площадках підприємств нафтової і газової промисловості (ТУ нафтогаз), затв. Держгіртехнагляд СРСР 15.01.1988 р.
8.6. Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затверджено наказом МВС України від 27.09.94 N 521.
Скорочення в тексті Правил, крім нормативних, наводяться в алфавітному порядку:
АВП - аварійно-відновлювальний пункт
АЗС - автозаправочні станції або паливозаправочні пункти
БКНС - блочно-комплектна насосна станція
БВО - база виробничого обслуговування
ВОХР - воєнізована охорона
ГДВК - гранично-допустимі вибухобезпечні концентрації
ГДК - гранично-допустима концентрація
ГР - горючі рідини
ДПД (ДПК) - добровільна пожежна дружина (добровільна пожежна команда)
ІТП - інженерно-технічний працівник
КГП - керівник гасіння пожежі
ЛЗР - легкозаймисті рідини
НПС - нафтоперекачуюча станція
ОПС - охоронно-пожежна сигналізація
ПЛА - план ліквідації аварій
ППО - професійна пожежна охорона
ППР - планово-попереджувальний ремонт
ПС - пожежна сигналізація
ПТК - пожежно-технічна комісія
РБУ - районне будівельне управління
РНУ - районне нафтопровідне управління
ТО - технічне обслуговування
ПМН - Підприємство магістральних нафтопроводів
Нормативні документи подані у відповідності до "Переліку нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України", Держкоммістобудування і архітектури України за станом на 1.07.1997 року і при їх перегляді підлягає аналізу та відповідним змінам цей додаток.
"Офіційний вісник України", 1997, число 44, стор.64
Код нормативного акта: 4162/1997