НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| 21.01.2004 № 22 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 березня 2004 р.
за № 377/8976
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 106 від 27.05.2022 )
Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 132 від 15.04.2005 № 407 від 18.10.2006 № 296 від 15.05.2009 № 154 від 18.05.2011 № 122 від 30.03.2012 № 590 від 28.12.2012 № 221 від 09.04.2015 № 8 від 09.02.2017 № 71 від 27.07.2017 № 106 від 25.10.2017 № 133 від 18.12.2017 № 38 від 11.04.2018 № 23 від 28.01.2019 № 83 від 25.06.2019 № 142 від 29.11.2019 № 127 від 06.11.2019 № 56 від 24.04.2020 № 156 від 10.12.2020 № 10 від 28.01.2021 № 44 від 25.05.2021 )
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Правління Національного банку України від 29.03.2001 № 135 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за № 368/5559;
постанову Правління Національного банку України від 01.08.2001 № 318 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.09.2001 за № 818/6009;
пункт 1.13 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2001 № 495 "Про приведення у відповідність до законодавства про судочинство нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.12.2001 за № 1022/6213;
постанову Правління Національного банку України від 10.05.2002 № 173 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24.05.2002 за № 448/6736;
постанову Правління Національного банку України від 12.02.2003 № 45 "Про внесення змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.02.2003 за № 121/7442;
постанову Правління Національного банку України від 26.02.2003 № 66 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 12.03.2003 за № 197/7518;
постанову Правління Національного банку України від 16.04.2003 № 149 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.05.2003 за № 357/7678;
постанову Правління Національного банку України від 04.06.2003 № 227 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 за № 475/7796.
3. Департаменту платіжних систем (В.М.Кравець) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі, а банкам - до відома своїх клієнтів.
4. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
| Голова | С.Л. Тігіпко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
21.01.2004 № 22
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 березня 2004 р.
за № 377/8976
ІНСТРУКЦІЯ
про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті
( У тексті Інструкції та додатках до неї слова "орган державної податкової служби", "орган Державної казначейської служби України" у всіх відмінках і числах замінено відповідно словами "орган доходів і зборів", "орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів" у відповідних відмінках і числах згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2 017 )( У тексті Інструкції та додатках до неї слова "орган доходів і зборів" у всіх відмінках і числах замінено словами "контролюючий орган" у відповідних відмінках і числах згідно з Постановою Національного банку № 71 від 27.07.2017 )( У тексті Інструкції слова "миттєва безконтактна оплата" замінено словами "платіжний застосунок" згідно з Постановою Національного банку № 142 від 29.11.2019 )
Глава 1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).
( Пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 132 від 15.04.2005, № 122 від 30.03.2012 )
1.2. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.
( Пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 132 від 15.04.2005, № 154 від 18.05.2011 )
1.3. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.
( Пункт 1.3 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 )
1.4. Терміни в цій Інструкції вживаються в такому значенні:
( Абзац другий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 38 від 11.04.2018 )( Абзац третій пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 38 від 11.04.2018 )( Абзац четвертий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 38 від 11.04.2018 )
банк платника/отримувача/стягувача - банк, що обслуговує платника/отримувача/стягувача;
банк-емітент - банк, що видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку);
( Абзац третій пункту 1.4 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 38 від 11.04.2018 )
безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;
( Абзац п'ятий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 38 від 11.04.2018 )
відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до своїх службових обов'язків має повноваження вчиняти від імені банку певні дії, пов'язані із здійсненням розрахунків;
відповідний рахунок/відповідний позабалансовий рахунок - рахунок, визначений відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами);
( Абзац шостий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 83 від 25.06.2019 )( Абзац сьомий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 38 від 11.04.2018 )
власник рахунку в банку (далі - власник рахунку) - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому;
дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі - члені платіжної системи;
дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта;
дистанційне розпорядження - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку;
документи, що посвідчують особу, - паспорт громадянина України, для громадян інших країн - паспортний документ, посвідка на проживання особи без громадянства та інші, визначені законодавством, документи;
( Абзац одинадцятий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 23 від 28.01.2019 )
електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами;
( Абзац тринадцятий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 38 від 11.04.2018 )
інкасове доручення (розпорядження) - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (контролюючий орган) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;
( Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 )
інкасування (інкасо) - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах;
клієнт - особа, яка має рахунок у банку або користується його послугами;
( Абзац шістнадцятий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 127 від 06.11.2019 )
код платника/отримувача - ідентифікаційний код або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово "відмова";
( Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011, в редакції Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
кошти грошові (далі - кошти) - грошова одиниця України, яка виконує функцію засобу платежу та обліковується на рахунках у банках;
меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку;
надсилання (відсилання) паперового розрахункового документа та інших документів у паперовій формі, які надаються разом з ним, означає таке:
для банків - передавання підприємству зв'язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв'язку (кур'єрською, фельд'єгерською поштою тощо) згідно з правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України;
для інших, крім банків, учасників безготівкових розрахунків - доставляння їх представником (фізичною особою - також особисто) або передавання підприємству зв'язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв'язку (кур'єрською, фельд'єгерською поштою тощо) згідно з правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України або передавання підприємству зв'язку для відправлення рекомендованим чи цінним листом відповідно до правил користування послугами поштового зв'язку України;
неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі;
неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;
неналежний стягувач - особа, що не має визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" підстав для ініціювання переказу коштів з рахунку платника;
номер рахунку платника/отримувача/стягувача за стандартом IBAN - номер банківського рахунку, вимоги до формування якого затверджені постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 "Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні" (зі змінами) (далі - номер рахунку);
( Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом двадцять п'ятим згідно з Постановою Національного банку № 127 від 06.11.2019 )
обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Обслуговування установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, виконує також орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;
( Абзац пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
отримувач/одержувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готівковій формі;
операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;
( Абзац пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою -учасником платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;
( Абзац пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
підприємства - юридичні особи незалежно від форми власності (у тому числі органи державної влади та установи й організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, у тому числі структурні підрозділи, виділені в процесі приватизації, виборчі фонди (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у депутати), представництва юридичних осіб-нерезидентів, іноземних інвесторів, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності;
платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання обтяжувача чи отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;
( Абзац тридцять перший пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 38 від 11.04.2018 )
платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з двох частин:
верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;
нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача;
платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача;
платіжні інструменти - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника;
платник - особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою коштів;
помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача;
розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;
розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів;
розрахунково-касове обслуговування - надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку(ок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно;
списання договірне (далі - договірне списання) - списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом;
списання примусове (далі - примусове списання коштів) - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом;
сума переказу - відповідна сума коштів, яка в результаті переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому в готівковій формі;
супровідна відомість - супровідний документ, що подається платником під час здійснення переказу заробітної плати, який містить перелік обов'язкових реквізитів та загальну суму переказу, зазначену в платіжному дорученні (далі -відомість);
( Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом сорок п'ятим згідно з Постановою Національного банку № 56 від 24.04.2020 )
супровідні документи - документи, подання яких разом із розрахунковим документом передбачене цією Інструкцією або договором, укладеним між банком та клієнтом;
учасники безготівкових розрахунків - банки та їх філії, підприємства, фізичні особи та інші клієнти банку, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти;
( Абзац пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
фізичні особи - фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання;
( Абзац пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
чекодавець - підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його;
чекодержатель - підприємство або фізична особа, яка є отримувачем коштів за чеком.
( Пункт 1.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
1.5. Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями.
( Абзац перший пункту 1.5 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 38 від 11.04.2018, № 83 від 25.06.2019 )( Абзац другий пункту 1.5 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
Порядок проведення розрахункових операцій за цими рахунками регулюється цією Інструкцією, іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
( Абзац четвертий пункту 1.5 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
1.6. Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на банківському рахунку.
( Абзац другий пункту 1.6 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 133 від 18.12.2017 )( Абзац третій пункту 1.6 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
У випадках, передбачених законодавством України, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.
1.7. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
( Пункт 1.7 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 )
1.8. Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком.
( Абзац перший пункту 1.8 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.
Банк для здійснення розрахункових операцій може формувати електронні розрахункові документи.
( Абзац четвертий пункту 1.8 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 296 від 15.05.2009 )( Пункт 1.8 в редакції Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
1.9. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.
Для списання коштів з рахунку платника банк платника застосовує платіжні інструменти, які визначені цією главою, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку.
1.10. Платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників/інкасові доручення (розпорядження) банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах залишку коштів згідно з главами 2 та 12 цієї Інструкції.
( Пункт 1.10 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012 )
1.11. Якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк не здійснює облік заборгованості платника, несплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових документів, неоплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.
1.12. Банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України строк зобов'язаний:
узяти розрахунковий документ платника/стягувача/отримувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;
надіслати платнику/стягувачу/отримувачу письмове повідомлення про невиконання розрахункового документа (додаток 1) у встановлений законодавством України строк.
( Абзац третій п ункту 1.12 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 127 від 06.11.2019 )( Пункт 1.12 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
1.13. Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.
Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:
меморіального ордера (додаток 2);
( Абзац третій пункту 1.13 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006 )
платіжного доручення (додаток 3);
платіжної вимоги-доручення (додаток 4);
платіжної вимоги (додаток 5);
розрахункового чека (додатки 6 та 7);
( Абзац восьмий пункту 1.13 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 38 від 11.04.2018 )
інкасового доручення (розпорядження) (додаток 8).
( Пункт 1.13 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 )
За однотипними операціями банки можуть складати зведені меморіальні ордери відповідно до вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку з організації операційної діяльності в банках України, і внутрішніх процедур банку.
( Пункт 1.13 глави 1 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 407 від 18.10.2006 )
Використання векселів та електронних платіжних засобів регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.
( Абзац пункту 1.13 в редакції Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
1.14. Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають передбачені цією главою платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.
Банк під час здійснення розрахункових операцій застосовує платіжні інструменти, що визначені цією главою, згідно із нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку.
1.15. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.
За несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків(и) клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами.
Платник несе відповідальність перед банком, що його обслуговує, згідно з укладеним між ними договором.
1.16. Платники самостійно нараховують пеню на несвоєчасно сплачені ними суми податкового боргу, оформляючи і подаючи до банку окреме платіжне доручення про сплату пені.
У платіжному дорученні про сплату пені в реквізиті "Призначення платежу" зазначається таке: "Пеня за прострочення... (вид платежу)", а також номер, дата і сума розрахункового документа про сплату податкового боргу, за прострочення якого нараховано пеню. Крім того, у цьому реквізиті платіжного доручення платник може наводити розрахунок суми пені з посиланням на закон, згідно з яким установлено її розмір.
1.17. Банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми.
( Абзац перший пункту 1.17 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
Банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунками клієнтів на підставі рішення суду, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до банку безпосередньо від суду або контролюючого органу після отримання рішення суду. Банк здійснює поновлення видаткових операцій за рахунком клієнта на підставі рішення податкового керуючого або суду.
( Пункт 1.17 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 590 від 28.12.2012 )
Банк у разі відкриття рахунку клієнтом, щодо якого є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним/приватним виконавцем, зупиняє видаткові операції з такого рахунку на суму обтяження та відновлює видаткові операції за рахунком за умови, визначеної Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у порядку, визначеному внутрішніми процедурами банку.
( Пункт 1.17 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017; в редакції Постанови Національного банку № 83 від 25.06.2019 )
Зупинення фінансових операцій клієнта, щодо яких є мотивована підозра, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовим актом Національного банку з питання здійснення банками фінансового моніторингу.
( Пункт 1.17 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )( Пункт 1.17 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006 )( Пункт 1.18 виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006 )( Пункт 1.19 виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006 )( Пункт 1.20 виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006 )( Пункт 1.21 виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006 )( Пункт 1.22 виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006 )( Пункт 1.23 виключено на підставі Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )( Пункт 1.24 виключено на підставі Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )( Пункт 1.25 виключено на підставі Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )( Пункт 1.26 виключено на підставі Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )( Пункт 1.27 виключено на підставі Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
1.18. Законодавством України і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції, крім зазначених у цій главі, за окремі порушення під час виконання грошових зобов'язань або здійснення примусового списання коштів.
1.19. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) (обов'язкових платежів).
( Абзац перший пункту із змінами внесеними згідно з Постановами Національного банку № 132 від 15.04.2005, № 154 від 18.05.2011 )
Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.
Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.
Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до законодавства України.
Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.
( Пункт із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
1.20. Банк має право перераховувати кошти, що внесені до каси банку різними платниками для переказу на рахунок одного отримувача, відповідно до укладених договорів між банком та отримувачем коштів за одним розрахунковим документом на загальну суму з обов'язковим наданням отримувачу всієї інформації про переказ кожного платника способом, визначеним у договорі.
Банк має право здійснити переказ кожної суми за окремими розрахунковими документами з обов'язковим зазначенням у реквізиті "Призначення платежу" інформації, зазначеної платником у реквізитах "Платник" та "Призначення платежу" документа на переказ готівки.
( Главу 1 доповнено пунктом 1.20 згідно з Постановою Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
1.21. Платник, якщо це передбачено договором між банком і платником, має право перерахувати кошти на рахунок банку для подальшого їх переказу цим банком на рахунки отримувачів, які відкриті в цьому банку або в інших банках. Банк ініціює переказ цих коштів на підставі меморіального ордера.
Платник у разі перерахування коштів для виплати заробітної плати більше ніж одному працівникові разом із платіжним дорученням подає відомість, яка має містити такі обов'язкові реквізити:
номер рахунку отримувача;
код отримувача;
сума платежу;
підписи платника;
призначення платежу.
Обов'язкові реквізити відомості заповнюються згідно з вимогами, викладеними в додатку 9 до цієї Інструкції.
( Главу 1 доповнено пунктом 1.21 згідно з Постановою Національного банку № 296 від 15.05.2009; в редакції Постанови Національного банку № 56 від 24.04.2020 )
1.22. Банк приймає від платника розрахунковий документ на переказ коштів за договорами про закупівлі за товари, роботи і послуги відповідно до вимог Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про банки і банківську діяльність".
( Главу 1 доповнено новим пунктом 1.22 згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011, в редакції Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
1.23. Банк, який у випадках, передбачених Податковим кодексом України, виконує функцію податкового агента, списує кошти з рахунку платника в порядку, визначеному внутрішніми процедурами банку.
( Главу 1 доповнено новим пунктом 1.23 згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
Глава 2. Загальні правила документообігу
2.1. Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів, їх реєстрів та відомості заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції.
( Абзац перший пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 127 від 06.11.2019, № 56 від 24.04.2020 )
У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач".
2.2. Бланки розрахункових документів (крім розрахункових чеків, що належать до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано) виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з використанням комп'ютерної техніки тощо) за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів) згідно із зразками, наведеними в додатках до цієї Інструкції.
Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.
2.3. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.
( Пункт 2.3 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006 )
2.4. Банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 9 до цієї Інструкції:
( Абзац перший пункту 2.4 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 154 від 18.05.2011, № 122 від 30.03.2012 )
банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника" та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається його заповнення);
( Абзац другий пункту 2.4 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 106 від 25.10.2017, № 127 від 06.11.2019 )
банк отримувача - заповнення таких реквізитів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача" та "Підписи отримувача" (якщо згідно з формою документа вимагається його заповнення);
( Абзац третій пункту 2.4 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 106 від 25.10.2017, № 127 від 06.11.2019 )
банк стягувача - заповнення таких реквізитів: "Стягувач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача" а також "М.П. стягувача" та "Підписи стягувача" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).
( Абзац четвертий пункту 2.4 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 127 від 06.11.2019 )
2.5. Якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 9 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 11.11 глави 11 цієї Інструкції.
( Абзац перший пункту 2.5 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012 )
Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:
у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";
немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено законами України, цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;
( Абзац четвертий пункту 2.5 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
у розрахунковому документі платник-резидент не заповнив реквізит "Код країни нерезидента" отримувача;
( Пункт 2.5 глави 2 доповнено новим абзацом п’ятим згідно з Постановою Національного банку № 83 від 25.06.2019 )
платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України;
( Абзац пункту 2.5 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
порушено інші вимоги цієї глави, глав 5, 6 і 12 цієї Інструкції.
( Абзац пункту 2.5 в редакції Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 )
У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 2.4 цієї глави, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).
2.6. Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, з використанням електронно-обчислювальних і друкарських машин (далі - технічні засоби) за один раз.
( Абзац перший пункту 2.6 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою № 296 від 15.05.2009 )
Дозволяється заповнення розрахункового документа власноручно.
( Пункт 2.6 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006 )
2.7. Примірник розрахункового документа, реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити підписи/підпис відповідальних/відповідальної осіб/особи, які/яка відповідно до законодавства України мають/має право розпоряджатися рахунком.
( Пункт 2.7 глави 2 в редакції Постанов Національного банку № 407 від 18.10.2006, № 296 від 15.05.2009, № 106 від 25.10.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 83 від 25.06.2019 )
2.8. Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.
2.9. Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
2.10. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.
( Абзац перший пункту 2.10 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.
( Абзац другий пункту 2.10 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
2.11. Якщо закінчення строку для пред'явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається робочий день, наступний за неробочим.
2.12. Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.
2.13. Банки приймають до виконання лише розрахункові документи:
своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами банківського рахунку цих клієнтів;
клієнтів інших банків або органів державного казначейства, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
