Для оцінки стану вгодованості використовується індекс маси тіла.
Лікарська експертиза осіб з незбалансованим харчуванням та недостатнім фізичним розвитком проводиться за статтею 83 Переліку захворювань.
ІV. Хвороби крові і кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму (D50-D89)
1. Стаття 13: передбачає хвороби крові і кровотворної системи, окремі порушення із залученням імунного механізму, їх наслідки.
При імунодефіцитних станах, які супроводжуються, крім патологічних змін кровотворної системи, порушеннями інших органів, лікарська експертиза проводиться залежно від ступеня порушень функцій ураженого органу або системи органів за відповідними статтями Переліку захворювань.
До пункту "а" належать: апластичні та сидеробластичні анемії, спадкові форми гемолітичних анемій, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, які супроводжуються кровотечами, крововиливами, швидкопрогресуючі системні захворювання крові та кровотворних органів, стійкі імунодефіцитні стани (крім хвороби, викликаної вірусом імунодефіциту людини), що супроводжуються частими (2 та більше разів на рік) рецидивами інфекційних ускладнень, коли працездатність стійко втрачена і відсутній позитивний ефект від лікування.
До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі відсутності ознак прогресування зі стійким ефектом від лікування при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму застосовується пункт "б", у випадку тривалої стійкої ремісії (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) може бути застосований пункт "в".
Лікарська експертиза осіб з аліментарними, набутими гемолітичними анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу, іншими порушеннями, що належать до непухлинних хвороб системи крові, проводиться за пунктами "а", "б", "в" залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функції системи гемостазу, порушення функції кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування. Особи, які перенесли епізод аліментарної або постгеморагічної анемії, набутої гемолітичної анемії, набутого порушення системи гемостазу та інших набутих минущих змін у системі крові більше, ніж за рік до проходження лікарської експертизи і в яких на момент проведення лікарської експертизи дані про патологію відсутні, під дію цієї статті не підпадають.
Обстеження хворих з підозрою на саркоїдоз проводиться в умовах спеціалізованого відділення. Діагноз саркоїдозу повинен бути підтверджений морфологічно. За неможливості морфологічної верифікації або відмови від неї діагноз встановлюється на основі комплексу клініко-рентгенологічних ознак. Експертне рішення приймається за пунктами "а", "б" чи "в" залежно від ступеня порушень функцій уражених органів, поширеності та перебігу захворювання.
Кандидати на службу цивільного захисту за графою І Переліку захворювань при вперше виявлених тимчасових розладах функцій крові та кровотворних органів, що зберігаються протягом місяця (симптоматичні анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функцій еритроцитів та тромбоцитів), не зумовлених системними захворюваннями крові, визнаються непридатними. У разі виявлених тимчасових розладів функцій крові та кровотворних органів, що зберігаються менше одного місяця, експертне рішення приймається після дообстеження та оглядів вузькопрофільних спеціалістів.
V. Розлади психіки та поведінки (F00-F99)
1. Стаття 14:
до пункту "а" належать слабоумство (деменція), амнестичний синдром, за винятком обумовленого зловживанням психоактивними речовинами, затяжні (більше 1 місяця) психотичні (галюцинаторні, маячні, афективні, дисоціативні) розлади, органічні розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією.
До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади з розвитком стійких непсихотичних порушень, повторні непсихотичні розлади та первинні стійкі (хронічні) непсихотичні розлади, що постійно обмежують працездатність.
До пункту "в" належать короткочасні (до 1 місяця) непсихотичні розлади в гострому періоді травми або органічного ураження головного мозку, які закінчилися повним одужанням.
Кандидати на службу цивільного захисту за графами І, II Переліку захворювань, особи, які проходять службу за графою II Переліку захворювань, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років за відсутності інструментальних даних та клінічних ознак залишкових явищ ураження головного мозку визнаються придатними.
2. Стаття 15:
до пункту "а" належать деменція, амнестичний синдром, затяжні та хронічні психотичні розлади, розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією, обумовлені вживанням психоактивних речовин.
До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади, розлади особистості та поведінки з нестійкою соціальною дезадаптацією, стійкі когнітивні розлади, обумовлені вживанням психоактивних речовин, стан відміни, синдром залежності, стани гострої інтоксикації з делірієм, судомами, патологічне сп’яніння.
До пункту "в" належать вживання психоактивних речовин із згубними наслідками, епізодичне вживання наркотичних речовин, документально чи лабораторно підтверджене, стан гострої інтоксикації неускладнений.
Особи, які проходять службу за графами II, III Переліку захворювань, не підпадають під дію цієї статті. Питання щодо їх подальшої служби вирішується в дисциплінарному порядку.
3. Стаття 16:
до пункту "а" належать усі форми та типи шизофренії, шизотипові розлади, хронічні маячні розлади, гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю більше 1 місяця), індуковані маячні розлади, шизоафективні розлади.
До пункту "б" належать гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю до 1 місяця) при повному одужанні.
4. Стаття 17:
до пункту "а" належать епізоди манії, депресії, змішані афективні стани з помірними чи тяжкими проявами та рекурентні афективні розлади.
До пункту "б" належать епізоди гіпоманії, легкі депресивні розлади, хронічні афективні розлади (циклотимія, дистимія тощо).
5. Стаття 18:
до пункту "а" належать повторні, стійкі, затяжні (більше 4 місяців) дисоціативні розлади, стійкі зі значними проявами невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які зумовлюють повну непрацездатність.
До пункту "б" належать гострі, короткочасні (до 1 місяця) дисоціативні розлади з виходом у повне одужання, повторні, стійкі чи затяжні (більше 4 місяців) невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які стійко обмежують працездатність.
До пункту "в" належать невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (тривалістю до 4 місяців), які закінчилися повним одужанням.
Кандидати на службу цивільного захисту, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років визнаються придатними до служби цивільного захисту.
6. Стаття 19:
до пункту "а" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості, що проявляються частими декомпенсаціями, значною соціальною дезадаптацією, а також поведінкові синдроми, пов’язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами, які супроводжуються значними органічними чи функціональними розладами відповідних органів і систем (зокрема, нервова анорексія зі значним зниженням маси тіла, дистрофічними змінами внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, гіповітамінозом тощо).
До пункту "б" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості з періодичною соціальною дезадаптацією.
7. Стаття 20:
до пункту "а" належить помірна, тяжка, глибока розумова відсталість (ІQ від 49 балів і нижче).
До пункту "б" належать легка розумова відсталість (ІQ 50-69 балів) та порушення психологічного розвитку.
VI. Хвороби нервової системи (G00-G99)
1. Стаття 21:
до пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються паралічами або глибокими парезами, вираженим паркінсонізмом, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами (крім психогенно зумовлених вегето-судинних пароксизмів), нападами Кожевниковської або Джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.
До пункту "б" належать форми хвороб, які повільно протікають і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість виконання службових обов’язків, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м’язів, незначного підвищення тонусу м’язів, що не супроводжується розладом мови, пам’яті, ходьби, помірною гідроцефалією - розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм).
До пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо), з окремими органічними знаками, поєднаними з вегето-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.
За цим пунктом визнаються непридатними кандидати до служби цивільного захисту та кандидати до вступу протягом 12 місяців після перенесених гострих запальних хвороб ЦНС за відсутності наслідків.
До пункту "г" належать залишкові явища враження нервової системи у вигляді вегето-судинної нестійкості без порушення функцій.
При оцінюванні клінічної картини залишкових явищ ураження нервової системи та гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, ураховується наявність застійних змін на очному дні, наявність розширення шлуночкової системи мозку та його ступінь (за даними пневмоенцефалограми, КТ або МРТ).
При виявленні нейроінфекції або її наслідків разом з пунктами цієї статті слід застосовувати пункти інших відповідних статей Переліку захворювань (статті 1, 6 тощо).
2. Стаття 22:
до пункту "а" належать: розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, аміотрофічний бічний склероз, лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м’язова атрофія, сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатій, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми.
До пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки) наростанням симптомів (повільно прогресуюча сірінгомієлія з атрофією м’язів та розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції.
До пункту "в" належать хвороби нервової системи, коли об’єктивні ознаки виражені незначно (сірінгомієлія з нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м’язів та трофічних розладів), коли симптоми захворювання довго утримуються в одному і тому самому стані або повільно прогресують протягом тривалого часу (більше 2 років).
3. Стаття 23:
до пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості і трофіки (різко виражені атрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо). До цього самого пункту належать радикуліти з частими рецидивами (більше 2 разів на рік) і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які потребують довготривалого лікування, а також плексопатії (плексити) і тяжкі форми невралгії в разі безуспішного лікування.
До пункту "б" належать деякі форми невральної аміотрофії зі сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушення функцій кінцівок. До цього пункту належать хронічні рецидивні радикулопатії (радикуліти), плексопатії (плексити), невропатії (неврити) з помірним порушенням функції під час загострення та вираженим больовим синдромом, що важко знімається, які потребують стаціонарного або амбулаторного лікування протягом 2 місяців.
До пункту "в" належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого. За цим пунктом проводиться лікарська експертиза особам з наслідками невриту лицьового, серединного нервів з незначним порушенням функції.
До цього пункту належать залишкові явища хвороб периферичних нервів у вигляді незначних порушень чутливості, незначних атрофій чи зниження сили м’язів, які мають тенденцію до відновлення; поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, які не порушують його функцію, з незначно вираженими неврологічними розладами.
Особи, які проходять службу за графою II Переліку захворювань у разі стійких позитивних результатів лікування без наявності залишкових явищ, з загостреннями не більше одного разу за 12 місяців, визнаються придатними за індивідуальним рішенням у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків.
До пункту "г" належать дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія без порушення функцій.
Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска застосовується пункт "б" чи "в" цієї статті залежно від ступеня порушення функції.
4. Стаття 24: передбачає епілепсію як хронічне захворювання головного мозку з генералізованими або парціальними нападами, психічними еквівалентами або специфічними змінами особистості. У таких випадках лікарська експертиза проводиться щодо захворювань, які призвели до розвитку судомного синдрому.
До пункту "а" належить епілепсія з нападами або з вираженими психічними розладами, епілептичний статус, міоклонус-епілепсія, катаплексія та нарколепсія.
До пункту "б" належать пароксизмальні розлади, що суттєво не впливають на функції органів та систем, а також різні форми мігрені з довготривалими (доба та більше) нападами.
Наявність епілептичного нападу має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках можуть братися до уваги акти, підписані офіційними особами немедичного персоналу, результати опитування очевидців лікарем, якщо зазначений напад та стан після перенесеного нападу можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані про адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування), навчання, роботи, служби. У випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабо виражені малі припадки або специфічні розлади настрою, що рідко виникають, питання про придатність до служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження з урахуванням даних ЕЕГ. Лікарська експертиза особам з епілептичними нападами, які виникли внаслідок перенесених органічних захворювань (симптоматична епілепсія), проводиться за відповідними статтями Переліку захворювань з урахуванням ступеня їх вираженості.
VII. Хвороби ока та придаткового апарату (H00-H59)
1. Стаття 25: передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот тощо); захворювання повік, кон’юнктиви, сльозових шляхів та орбіти з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів після хірургічного лікування, воно має бути проведене до прийняття експертного рішення.
До пункту "а" належать:
зрощення повік між собою або з очним яблуком;
різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;
хронічні кон’юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини при безуспішному стаціонарному лікуванні;
хронічне трахоматозне ураження кон’юнктиви, а також захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню;
птоз вродженого або набутого характеру, при якому верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м’яза;
стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах з уведенням лакопротеза.
При ускладненнях трахоми зі стійким порушенням функцій ока постанова приймається за відповідними статтями Переліку захворювань з урахуванням ступеня їх вираженості.
До пункту "б" цієї статті належать ті самі захворювання на одному оці або помірно виражені на обох очах. Придатність осіб за графою II, III Переліку захворювань встановлюється за результатами лікування; при відмові від хірургічного лікування особи за графою II Переліку захворювань - непридатні, за графою III Переліку захворювань придатність визначається залежно від ступеня вираженості, клініко-функціональної активності, тяжкості перебігу захворювання і ефективності лікування за індивідуальним рішенням.
До пункту "в" належать:
простий блефарит з окремими лусочками та незначною гіперемією країв повік;
фолікулярний кон’юнктивіт з поодинокими фолікулами;
бархатистість кон’юнктиви в кутках повік та в ділянці кон’юнктивальних склепінь;
окремі дрібні поверхневі рубчики кон’юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубчики кон’юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон’юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року.
При захворюваннях, передбачених пунктом "в", рішення щодо придатності приймається залежно від ступеня клінічних проявів, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.
За наявності прогресуючої справжньої крилоподібної пліви кандидати на службу та до вступу до закладів освіти визнаються непридатними, а особи за графами II, III Переліку захворювань підлягають лікуванню. При рецидивах крилоподібної пліви після незадовільних результатів повторного оперативного лікування рішення приймається за пунктом "б" з урахуванням функцій ока.
При весняному катарі та інших алергічних ураженнях кон’юнктиви придатність до служби визначається залежно від ступеня проявів, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.
2. Стаття 26: передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання всіх оболонок і заломлюючих середовищ очей туберкульозного, люетичного, дистрофічного та іншого походження.
У випадках закінченого процесу або непрогресуючого перебігу захворювань з рідкими (не частіше 2 разів на рік) загостреннями, а також після пересадження тканин придатність до служби визначається залежно від функцій очей за відповідними статтями Переліку захворювань. За наявності новоутворень ока та його придатків лікарська експертиза проводиться відповідно до статей 8 або 10.
До пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному або хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування, незалежно від функцій ока.
Пігментна дистрофія сітківки з пігментом чи без нього, з порушенням темнової адаптації (гемералопією) має бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору. При встановленому діагнозі в умовах стаціонару застосовується пункт "а", незалежно від інших функцій очей.
При стійкому звуженні поля зору знизу - ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах рішення за всіма графами Переліку захворювань приймається за пунктом "а", те саме на одному оці - за пунктом "б"; при звуженні поля зору в межах від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", те саме на одному оці - за пунктом "в".
До пункту "а" також належать стійкі центральні геміанопічні скотоми.
До пункту "б" належать:
хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклітичні кризи, діагностовані в стаціонарних умовах;
кератоконус і кератоглобус;
афакія, артифакія на одному або обох очах;
короткозорість обох очей в одному з меридіанів більше 3,0 Д за наявності дистрофічних змін на очному дні (периферична дистрофія сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо);
прогресуюча атрофія зорового нерва;
стороннє тіло всередині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.
Для осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається за пунктом "б" за індивідуальним рішенням з урахуванням перебігу процесу, наявності та ступеня проявів супутньої патології, полів зору.
При афакії, артифакії на одному або обох очах у осіб, що проходять службу, за графою III Переліку захворювань, рішення приймається відповідно до вимог статті 31 залежно від гостроти зору, з корекцією будь-якого виду, що практично переноситься, у тому числі з контактними лінзами, з урахуванням специфіки служби.
Афакія на одному оці розцінюється як двостороння, якщо на другому оці є помутніння кришталика, що знижує гостроту зору до 0,4 і нижче.
Вивих та підвивих кришталика розцінюються як афакія.
Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, що не знижують гостроту зору, не є протипоказанням для служби цивільного захисту та вступу до закладів освіти.
При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до служби за графами II, III Переліку захворювань визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших) з урахуванням даних обстеження невропатолога, терапевта і за потреби інших спеціалістів, даних додаткового обстеження (МРТ тощо). Кандидати на службу цивільного захисту та кандидати до вступу визнаються непридатними.
У всіх випадках наявності внутрішньоочних сторонніх тіл питання про придатність до служби вирішується не раніше, ніж через 3 місяці після поранення. Особи за I, II графами Переліку захворювань визнаються непридатними. При збережених функціях ока (гострота зору, поле зору, темнова адаптація тощо), відсутності запальних явищ та ознак металозу придатність до служби цивільного захисту за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням з урахуванням специфіки служби цивільного захисту.
У разі виявлення паренхіматозного кератиту люетичного походження застосовується стаття 6 Переліку захворювань. При цьому захворюванні особи за I графою Переліку захворювань визнаються непридатними, особи за II, III графами Переліку захворювань підлягають лікуванню з наступним проведенням лікарської експертизи за його результатами.
3. Стаття 27: до осіб, які перенесли операцію у зв’язку з відшаруванням сітківки на обох очах будь-якої етіології, навіть при позитивних результатах, незалежно від тривалості нагляду після операції застосовується пункт "а" цієї статті.
При стійких позитивних результатах оперативного лікування з приводу відшарування сітківки на одному оці (задовільні функції ока - гострота зору, поле зору тощо) у осіб, які проходять лікарську експертизу за III графою Переліку захворювань, рішення за пунктом "б" приймається з рекомендацією обмеження фізичних навантажень, заборону використання автотранспортних засобів, а також робіт, пов’язаних з вібрацією тіла.
При виявленні розривів сітківки особи за I, II графами Переліку захворювань визнаються непридатними. Особи, які проходять службу за III графою Переліку захворювань підлягають оперативному лікуванню, після чого придатність, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням з урахуванням специфіки служби та функцій ока.
4. Стаття 28: діагноз глаукоми, у тому числі вторинної глаукоми, має бути підтверджений із застосуванням навантажувальних проб, тонографії та гоніоскопії. Питання про придатність III графою вирішується після встановлення медикаментозного режиму, за потреби - хірургічного лікування з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також наявність екскавації диска зорового нерва тощо).
5. Стаття 29: при застосуванні цієї статті за наявності змін полів зору, зниженні гостроти зору необхідно керуватися також вимогами статей 26, 30 і 31 Переліку захворювань.
Стійкі центральні геміанопічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м’язів ока або уражень головного мозку, які порушують функцію зору, належать до пункту "а".
Стійкий параліч рухових м’язів очного яблука будь-якої етіології незалежно від наявності або відсутності диплопії належить до пункту "а".
Окремі ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до служби та вступу до закладів освіти.
Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату чи вроджений, то рішення приймається за відповідними статтями основного захворювання, а при зниженні гостроти зору - також з урахуванням вимог статті 31 Переліку захворювань.
Особи зі співдружньою косоокістю непридатні до служби за графою III Переліку захворювань на посадах, що потребують бінокуляного зору. Особи, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, визнаються непридатними до служби при косоокості з кутом більше 15 градусів з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до статей 30, 31 Переліку захворювань.
При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз необхідно підтвердити дослідженням бінокулярного зору - наявність бінокулярного зору свідчить про відсутність співдружньої косоокості.
У разі альтернуючої (переміжної) косоокості з відносно високою гостротою зору слід утримуватися від хірургічного лікування через можливість виникнення диплопії.
6. Стаття 30: вид і ступінь аномалії рефракції визначаються скіаскопією, за необхідності - рефрактометрією. У граничних випадках обстеження проводиться в умовах циклоплегії.
Рішення щодо осіб з аномаліями рефракції приймається з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до вимог цієї статті та статті 31.
Під час прийняття рішення враховуються дані огляду очного дна щодо виявлення дистрофічних змін, які зумовлюють застосування статті 26 цих Пояснень.
7. Стаття 31: під час прийняття рішень ЛЕК щодо осіб, які проходять службу за I, II графами Переліку захворювань враховується гострота зору без корекції; щодо осіб за графою III з корекцією.
Ураховується гострота зору з корекцією будь-якими лінзами. У разі корекції анізометропії звичайними сферичними лінзами гострота зору враховується з корекцією, що практично переноситься, з різницею в силі лінз для обох очей не більше 2,0 Д.
В осіб, які користуються контактними лінзами, початкова гострота зору визначається без контактних лінз з корекцією пробними окулярними лінзами. Такі особи повинні користуватися звичайними окулярами, гострота зору з якими дає змогу забезпечити виконання службових обов’язків.
При стійкому спазмі, парезі або паралічі акомодації необхідне обстеження за участю невропатолога, терапевта та лікарів інших спеціальностей. Якщо спазм, парез або параліч акомодації зумовлені захворюваннями нервової системи, внутрішніх або інших органів, рішення приймається за основним захворюванням.
При спазмі, парезі або паралічі акомодації на одному або обох очах після невдалого стаціонарного лікування особам за графою III Переліку захворювань придатність, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням залежно від гостроти зору та ступеня аномалії рефракції з урахуванням вимог цієї статті та статті 30.
Під час діагностики видів і ступенів порушення кольоросприйняття слід керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць Рабкіна та за можливості даними аномалоскопії.
За наявності аномальної трихромазії типів А та В придатність до служби за графою IIІ Переліку захворювань визначається індивідуальним рішенням з урахуванням специфіки служби на посадах, не пов’язаних з необхідністю розрізняти кольори, а в рішенні може зазначатися обмеження щодо виконання службових обов’язків, що не потребують нормального кольоросприйняття.
Кандидати на службу цивільного захисту з використанням службового автотранспорту, у дослідно-випробувальних лабораторіях, хімічних підрозділах за наявності в них аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними.
8. Стаття 32: до цієї статті належать наслідки оптикореконструктивних операцій з наявністю післяопераційних ускладнень або змін на очному дні.
Придатність до служби осіб, які перенесли оптикореконструктивні операції на роговій оболонці, визначається не раніше одного року після операції за відсутності післяопераційних ускладнень та дистрофічних змін на очному дні залежно від функції ока за відповідними статтями Переліку захворювань. Обов’язковим є надання під час лікарської експертизи виписки з лікувального закладу, де була проведена операція, з даними рефракції та гостроти зору до та після операції. Особи, які проходять лікарську експертизу за графою І Переліку захворювань, визнаються непридатними незалежно від результатів оперативного лікування.
Рішення щодо осіб, які проходять лікарську експертизу за графою II, III Переліку захворювань і перенесли оптикореконструктивну операцію, виноситься залежно від післяопераційного стану органу зору, результату операції з урахуванням характеру служби.
Придатність до служби та вступу до закладів освіти осіб, які перенесли лазерну корекцію зору, за всіма графами Переліку захворювань визначається через один рік після операції з урахуванням післяопераційних ускладнень, фактичного стану органу зору з урахуванням статей розділу хвороб ока та придаткового апарату (H00-H59) та в разі відсутності відхилень визнаються придатними. Особи, що перенесли операції Lasic або кератотомію, визнаються непридатними до служби за графою II Переліку захворювань з урахуванням рекомендацій щодо строків обмеження фізичних навантажень.
При афакії, наявності інтраокулярної корекції (артифакії) навіть на одному оці кандидати до вступу до закладів освіти та кандидати на службу цивільного захисту за всіма графами визнаються непридатними незалежно від гостроти зору. Щодо осіб з односторонньою артифакією, придатність до служби за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням з урахуванням функцій ока, його стану та специфіки служби з урахуванням гостроти зору та можливості корекції.
VIII. Хвороби вуха та соскоподібного відростка (H60-H95)
1. Стаття 33: під дію статті підпадають такі хвороби зовнішнього вуха: зовнішній отит, перихондрит, набутий стеноз слухового проходу (постзапальний, травматичний) тощо при позитивному ефекті від проведеного лікування. За відсутності наслідків перенесених хвороб через рік після проведеного лікування дія даної статті не поширюється. При незадовільних наслідках лікування оцінка придатності здійснюється з урахуванням гостроти слуху, частоти загострень, ступеню клінічних проявів, збереженої працездатності.
Особи, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної області, проходять лікарську експертизу за статтею 67 Переліку захворювань.
2. Стаття 34: під дію статті підпадають такі хвороби середнього вуха та соскоподібного відростка: негнійний та гнійний середній отит, запалення або закупорка слухової труби, мастоїдит і споріднені стани, холестеатома, нетравматична перфорація барабанної перетинки, гострий та хронічний мірингіт, адгезивні процеси середнього вуха (тимпаносклероз), поліп середнього вуха тощо.
Кандидатам на службу слід пропонувати лікування, а лікарську експертизу проводити після його завершення.
До пункту "а" належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха за наявності таких ускладнень, як неповна епідермізація операційної порожнини з гноєм, грануляціями або холестеатомоподібними масами в ній, а також гнійні середні отити не тільки із зазначеними в цій статті ускладненнями, а й за несприятливого їх перебігу: загострення двічі на рік і більше, які супроводжуються втратою працездатності.
Особи за графами І, II Переліку захворювань із сухою перфорацією барабанної перетинки в мезотимпанумі визнаються непридатними.
Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини лікарська експертиза проводиться за пунктом "в" цієї статті.
Особи за графою II із зазначеними в статті 34 Переліку захворювань формами хронічного гнійного отиту без порушення функцій та вестибулярного апарату, при незначних порушеннях слухової функції (підтверджених аудіологічним обстеженням), що добре піддаються лікуванню та при відсутності уражень вестибулярного апарату можуть визнаватися придатними, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, індивідуальним рішенням з наступним переоглядом через 12 місяців.
Рубці на місці колишніх перфорацій і обвапнування барабанної перетинки без порушення барофункції та її рухомості, без зниження гостроти слуху не дають підстав для використання цієї статті.
3. Стаття 35: під дію статті підпадають хвороби внутрішнього вуха з порушенням вестибулярної функції: хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт, лабіринтит, отосклероз тощо.
До пункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.
До пункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких перебігають короткочасно, з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не впливають суттєво на виконання службових обов’язків.
До пункту "в" належать випадки підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів, а також нестійкі, вестибулярно-вегетативні порушення, які проявляються рідкими (не частіше 2-3 разів на рік) нетривалими (декілька хвилин) нападоподібними запамороченнями з розладами рівноваги в спокої або русі, нудотою, незначним підвищенням потовиділення, побліднінням або почервонінням обличчя.
При проведенні лікарської експертизи кандидатам на службу цивільного захисту та кандидатам до вступу здійснюється обов’язкове дослідження вестибулярного апарату. При підозрі на тимчасовий характер вестибулярних розладів, що може бути при перевтомі, інтоксикації, гострих захворюваннях тощо, потрібне всебічне, іноді стаціонарне обстеження і лікування.
Рішення про придатність чи непридатність до служби осіб, за графою І, II Переліку захворювань ґрунтується на результатах дослідження вестибулярно-вегетативної чутливості. Здійснюється всебічне обстеження такої особи, оскільки вегетативні розлади можуть спричинятись патологією не тільки вушного лабіринту, а й інших органів. Результати вестибулометрії слід оцінювати разом з невропатологом. При виявленні центральної вестибулярної дисфункції стаття 35 Переліку захворювань не застосовується.
4. Стаття 36: під дію статті підпадають хвороби вуха, що супроводжуються стійким зниженням слуху або втратою слуху кондуктивного і сенсоневрального походження: вроджена глухота, ототоксична втрата слуху, дегенеративні і судинні хвороби вуха, хвороби слухового нерва тощо.
Для визначення зниження слуху необхідні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовами, камертонами і тональною пороговою аудіометрією з обов’язковим визначенням барофункції вух. Одноразове дослідження слуху особи, якій проводять лікарську експертизу, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань.
Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, використовують методи об’єктивного визначення глухоти. Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота мають бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або навчальними закладами для глухонімих.
Придатність кандидатів на службу цивільного захисту на посади за графою III Переліку захворювань, передбачені пунктом "б", можлива лише в разі наявності високопрофесійних навичок, заміщення посад, що не вимагають належної гостроти слуху та виключають виконання робіт з ризиком для життя.
Кандидати до вступу визнаються непридатними при зниженні гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 5,0 м на обидва вуха. Для осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань та вступають до закладів освіти, гострота слуху має бути не менше 4,0 м на обидва вуха або 5,0 м на одне та 3,0 м на друге вухо.
IX. Хвороби системи кровообігу (I00-I99)
1. Стаття 37:
до пункту "а", крім захворювань серцево-судинної системи, ревматичного генезу із порушенням загального кровообігу - серцевою недостатністю (далі - СН) ІІБ-III стадії, належать:
комбіновані і поєднані набуті вади серця незалежно від ступеня розладу гемодинаміки;
набуті ізольовані вади серця за помірних розладів гемодинаміки;
недостатність будь-якого клапана серця, яка супроводжується регургітацією III-IV ступенів;
стеноз будь-якого клапана серця незалежно від стадії;
аортальні вади серця;
ізольований стеноз атріовентрикулярного отвору;
коарктація аорти і стани після її оперативного лікування;
стани після мітральної комісуротомії, наслідки оперативних втручань на клапанному апараті серця, що знижують працездатність.
До осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом "б" цієї статті.
До пункту "б" належать:
активний ревматизм після завершення стаціонарного обстеження і лікування за сприятливого перебігу;
набуті ізольовані вади серця за незначних розладів гемодинаміки і збереженні працездатності;
первинний пролапс мітрального та інших клапанів серця, які супроводжуються порушенням ритму серця і провідності, СН I стадії;
набута недостатність мітрального клапана або клапана легеневої артерії, яка супроводжується регургітацією II ступеня або за наявності легеневої гіпертензії.
Пункт "в" включає первинний пролапс мітрального й інших клапанів серця з регургітацією I ступеня та/або пролабуванням II ступеня.
За наявності гемодинамічно незначущого пролапсу мітрального клапана кандидат на службу або вступ до закладу освіти може бути визнаний придатним за умови відсутності в нього ознак інших аномалій серцево-судинної системи та протипоказань до значних фізичних навантажень.
Після операцій у зв’язку з набутими вадами серця навіть з позитивними віддаленими результатами кандидати на службу за всіма графами Переліку захворювань визнаються непридатними.
До осіб із розладами ритму і провідності при різних хворобах серцево-судинної системи застосовуються пункт "а", "б", "в" чи "г" статті 38 залежно від стадії частоти виникнення порушень ритму, стадії СН.
У разі діагностування ревматичного ураження інших органів та систем застосовуються пункти відповідних статей Переліку захворювань.
Кандидати на службу за графою III Переліку захворювань, які перенесли первинний активний ревматизм при відсутності клінічних і ЕКГ ознак уражень серця, а також інших органів, можуть бути визнані приданими до служби не раніше ніж через 12 місяців після виписки з лікувального закладу.
2. Стаття 38: під дію статті підпадають міокардити, ендокардити та інші захворювання серцево-судинної системи неревматичного та некоронарогенного генезу, порушення серцевого ритму та провідності.
До пункту "а" належать зазначені захворювання з СН ІІБ-III стадії, а також:
рецидивний ексудативний перикардит;
інфекційний ендокардит, стан після перенесеного інфекційного ендокардиту, зворотний ендокардит;
кардіоміопатія: дилатаційна, обструктивна, гіпертрофічна, рестриктивна;
хронічний конструктивний перикардит, у тому числі кальциноз перикарда;
значна за площею облітерація перикарда;
некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються резистентними до лікування порушеннями ритму серця;
будь-яке порушення ритму або провідності серця, які супроводжуються тромбоемболічними ускладненнями або емболічними захворюваннями, аритмогенним шоком або синдромом Морганьї-Адамса-Стокса;
стани після тромбоемболії легеневої артерії або легенева гіпертензія внаслідок хронічних тромботичних або емболічних захворювань;
окремі стійкі, які не піддаються корегуванню, форми порушень ритму серця та провідності (повна AV-блокада, пароксизмальна тахікардія, пароксизми миготливої аритмії більше 2 разів на рік);
стійка політопна шлуночкова екстрасистолія з частотою 30 і більше ектопічних комплексів за одну годину.
За наслідками оперативного втручання з приводу імплантації штучного водія ритму або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція АV-з’єднання тощо) застосовується пункт "а" або "б" залежно від ефективності проведеного лікування, наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності, стадії СН.
До осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом "б" цієї статті.
Пункт "б" передбачає захворювання серця із недостатністю кровообігу II стадії, частими декомпенсованими станами.
До пункту "в" належать захворювання серця і судин з СН I стадії, а також:
екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова з частотою до 30 ектопічних комплексів за одну годину з клінічними проявами;
безсимтомна AV-блокада І-II ступеня;
синдроми: WPW (Вольфа-Паркінсона-Уайта), скороченого інтервала Р-Q (CLC-Клерка-Леві-Критеско, LGL-Лауна-Ганонга-Левіна) з клінічними проявами;
блокада ніжок пучка Гіса, що супроводжується незначним порушенням AV-провідності або клінічною симптоматикою, що не знижує працездатності.
Пункт "г" включає:
екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова з частотою до 30 ектопічних комплексів за одну годину без клінічних проявів;
феномени: WPW (Вольфа-Паркінсона-Уайта), скороченого інтервала Р-Q (CLC-Клерка-Леві-Критеско, LGL-Лауна-Ганонга-Левіна) без клінічних проявів;
стійко компенсовані наслідки захворювань м’язів серця, міокардіофіброз.
За відсутності клінічних проявів та пароксизмальних порушень серцевого ритму, феномени передчасного збудження шлуночків та скороченого інтервалу Р-Q не є протипоказом до служби.
Виявлена при ЕКГ-обстеженні неповна блокада будь-якої ніжки пучка Гіса (за відсутності інших змін) не є перешкодою для служби і до вступу до закладів освіти. У разі виявлення повної блокади будь-якої з ніжок пучка Гіса кандидати визнаються непридатними до служби та до вступу до закладів освіти. Особи, що проходять службу, за графою II Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за відсутності супутньої патології серцево-судинної системи.
Визначення стадії СН, стійкості порушення ритму та провідності здійснюється після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Оцінку стадії СН слід проводити з урахуванням наявності об’єктивних симптомів СН або об’єктивних доказів наявності дисфункції серця у стані спокою та результатів тестів з фізичним навантаженням. Остаточний експертний діагноз може бути встановлений лише за результатами даних інструментальних досліджень (ВЕМ, ЕХО-КГ тощо).
При застосуванні пунктів статті 38 Переліку захворювань щодо розладів ритму і провідності в осіб з хворобами серцево-судинної системи, крім зазначених критеріїв, ураховуються анамнестичні дані про частоту виникнення таких порушень.
3. Стаття 39:
до пункту "а" належить гіпертонічна хвороба третьої стадії.
Під дію пункту "а" підпадає поєднання артеріальної гіпертензії будь-якого ступеня з асоційованими клінічними станами, коли порушення функції органів і систем значно знижують працездатність особи. У таких випадках слід також застосовувати відповідні статті Переліку захворювань.
До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом "б" цієї статті.
До пункту "б" належить гіпертонічна хвороба другої стадії за наявності частих гіпертензивних кризів (3 і більше разів на рік) з наданням медичної допомоги в умовах лікувальних закладів, транзиторних ішемічних атак (2 і більше разів на рік) на тлі постійної патогенетично обумовленої медикаментозної терапії, що підтверджуються медичними документами; гіпертонічна хвороба другої стадії, що важко піддається лікуванню і характеризується стійким підвищенням артеріального тиску на фоні гіпотензивної терапії; гіпертонічна хвороба другої стадії з кризовим перебігом в анамнезі із підвищенням артеріального тиску, що не досягає нормальних цифр без здійснення постійної полімедикаментозної терапії. Винесення рішення щодо придатності за графою III Переліку захворювань можливе в разі відсутності потреби використання службового автотранспорту, робіт з шкідливими факторами виробничого середовища.
До пункту "в" належить гіпертонічна хвороба другої стадії, що не досягає проявів пункту "б" та за умови успішного лікування.
У разі безкризового перебігу, до III ступеня рівня артеріальної гіпертензії на фоні гіпотензивної терапії, низьким ризиком ускладнень придатність для осіб, що проходять службу за графою II Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням.
До пункту "г" належить гіпертонічна хвороба першої стадії без ознак органічної патології з боку органів і систем, низьким ризиком ускладнень.
Стадія артеріальної гіпертензії встановлюється з урахуванням об’єктивних ознак ураження органів мішеней, які зазначаються в діагнозі. При проведенні лікарської експертизи особам із симптоматичними гіпертензіями необхідно також застосовувати статті Переліку захворювань щодо основного захворювання.
4. Стаття 40: наявність ішемічної хвороби серця повинна бути підтверджена інструментальними та лабораторними методами дослідження (ЕКГ, ЕХО-КГ, визначення ліпідного спектра, додаткові - ХМ ЕКГ, коронароангіографія тощо). Функціональні класи (далі - ФК) стенокардії напруги визначаються клінічно та підтверджуються за допомогою дозованого фізичного навантаження (ВЕМ) або фармакологічними пробами. Для прогностичної оцінки перебігу ішемічної хвороби серця та встановлення експертного діагнозу щодо функціонального класу обов’язково вивчаються і враховуються задокументовані дані анамнезу.
До пункту "а" належать:
ішемічна хвороба серця із СН III-IV стадії;
стенокардія напруги III-IV ФК;
аневризма серця, великовогнищевий кардіосклероз після трансмурального або повторного інфаркту міокарда незалежно від стадії СН або порушень ритму та провідності;
поєднання стенокардії напруги III ФК і стенокардії спокою та СН II стадії;
стани після аортокоронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності порушень серцевого ритму та провідності або СН II стадії.
До пункту "б" належать:
поєднання стенокардії напруги III функціонального класу та СН I стадії;
поєднання постінфарктного кардіосклерозу та порушення загального кровообігу другої стадії;
стани після обмеженого інфаркту міокарда за наявності минущого порушення ритму серця та провідності, стійкої АВ-блокади I ступеня, повної блокади однієї із ніжок пучка Гіса;
стани після аорто-коронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності легких порушень серцевого ритму та провідності або СН I стадії.
До пункту "в" належать:
стенокардія напруги І та II ФК, кардіосклероз із СН I ступеня, з урахуванням стійкого позитивного ефекту лікувально-профілактичних заходів, ефективності прийому антиангінальних препаратів, збереженої працездатності;
безбольова форма ішемії.
СН I стадії повинна бути обґрунтована гемодинамічними показниками. При цьому слід ураховувати, що в здорових людей можливе виявлення прихованої СН, обумовленої недостатньою фізичною тренованістю і у зв’язку з цим низькою толерантністю до фізичних навантажень.
Визначення стадії СН, стійкості порушення ритму та провідності проводиться після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Експертний діагноз щодо стадії СН встановлюється з урахуванням анамнестичних даних про перебіг патології серцево-судинної системи, стійкість результатів попереднього лікування.
5. Стаття 41:
до пункту "а" належать:
повторні інсульти незалежно від ступеня порушень функцій;
тяжкі стійкі випадіння функції нервової системи, що виникли внаслідок гострого порушення мозкового або спинального кровообігу;
виражені неврологічні порушення з дисциркуляторною енцефалопатією III стадії (дискоординаторні, псевдобульбарні порушення, геміплегії, глибокі парези, розлади мови, пам’яті, мислення, явища паркінсонізму, епілептиформні напади, порушення функцій тазових органів тощо);