Про затвердження Положення про діяльність лікарсько-експертних комісій Державної служби України з надзвичайних ситуацій

7. Стаття 65:

до пункту "а" належать ювенільні та інші органічно не зумовлені кровотечі, які призводять до анемії.

До пункту "б" належить порушення оваріально-менструальної функції, які проявляються олігоменореєю, аменореєю (непісляопераційною).

1. Стаття 66: вагітні, які є кандидатами на службу цивільного захисту та кандидатами до вступу, незалежно від терміну вагітності, визнаються непридатними.

Обсяг обстеження вагітних, періодичність оглядів та переривання вагітності проводяться у встановленому порядку.

При ускладненнях перебігу вагітності лікування проводиться у стаціонарі. При досягненні терміну вагітності 30 тижнів надається відпустка згідно з чинним законодавством України.

1. Стаття 67: передбачає бульозні дерматози, дерматити, екзему (справжню, мікробну, професійну), папулосквамозні порушення, інфекційні хвороби шкіри та підшкірної клітковини, кропивницю, еритеми, ураження шкіри та підшкірної клітковини.

Поширені форми хвороб характеризуються дисемінованими висипаннями на значній поверхні шкірного покриву (більше площі 2 долонь хворого) з ураженням двох та більше анатомічних ділянок.

Під обмеженими формами хвороб шкіри та підшкірної клітковини розуміють, як правило, поодинокі осередки ураження, що займають невелику площу однієї з анатомічних ділянок (стопа, гомілка, кисть, голова тощо).

Часто рецидивними формами хвороб шкіри та підшкірної клітковини вважаються такі форми, за яких загострення виникають два та більше разів на рік.

Під пункт "а" підпадають випадки, коли псоріатична хвороба перебігає з частими загостреннями у вигляді еритродермії в поєднанні з артропатією при резистентності до лікування та зниженні працездатності. За наявності псоріатичної артропатії лікарську експертизу проводять на підставі статтей 67, 69 Переліку захворювань.

До пункту "б" належать також обмежені, але великі бляшки псоріазу на голові, відкритих ділянках шкіри, а на обличчі - будь-якої величини. Під дію цього пункту підпадають хворі на хронічну кропивницю з частими загостреннями, що можуть знижувати працездатність.

Придатність кандидатів до служби цивільного захисту за наявності в них ксеродермії - абортивного варіанту вульгарного іхтіозу - визначається індивідуальним рішенням після всебічного обстеження іншими спеціалістами. При виявленні інших форм іхтіозу застосовується пункт "б" або один з пунктів статті 82 Переліку захворювань.

Щодо осіб з такими хронічними дерматозами, як червоний плоский лишай, хронічний фурункульоз, вульгарний сикоз, застосовують пункт "в" цієї статті. За пунктом "в" проводиться лікарська експертиза особам з хронічним рецидивуючим перебігом парапсоріазу. Відсутність загострень цих захворювань протягом 3 років, відсутність загострень атопічного дерматиту (нейродерміту) протягом 5 років не дає підстав для застосування цієї статті.

При розповсюджених, повільнопрогресуючих, неускладнених формах псоріазу до осіб, що проходять службу за графою II Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом "в" цієї статті.

Наявність волосяного лишаю (легкої форми папульозного фолікулярного кератозу) не є перешкодою для проходження служби за графами II, III Переліку захворювань. Особи з іншими формами фолікулярних кератозів (червоний волосяний лишай, лишай Девержі, хвороба Дар’є тощо) проходять лікарську експертизу за пунктами "б" або "в" залежно від ефективності лікування, важкості та особливостей перебігу.

При виявленні гострих захворювань шкіри (гострі піодермії, екзема, дерматити, короста, педикульоз, контагіозний молюск, оперізуючий лишай, рожевий лишай, багатоформна еритема, парапсоріаз) лікарська експертиза проводиться після лікування.

2. Стаття 68: передбачає гніздову алопецію, вугрі на тлі себореї, вітиліго, дискоїдний червоний вовчак, обмежену склеродермію.

Під поширеною формою гніздового облисіння розуміють наявність трьох та більше вогнищ облисіння загальною площею більше долоні хворого.

Під поширеною формою вітиліго розуміють наявність множинних депігментованих плям (трьох і більше) на шкірному покриві будь-яких анатомічних ділянок загальною площею не менше 5% поверхні тіла.

Під дію пункту "а" підпадають вогнища вітиліго на відкритих ділянках тіла, які викликають значний косметичний дефект. Рішення приймається з урахуванням письмової згоди особи, що проходить лікарську експертизу.

До пункту "в" цієї статті належить вперше виявлений васкуліт, що обмежений шкірою, з незначними клінічними проявами. При тривалому перебігу з порушенням функції доцільно застосовувати пункт "а". При шкірних проявах системних васкулітів лікарська експертиза проводиться на підставі статті 69 Переліку захворювань.

Лікарська експертиза кандидатам на службу цивільного захисту з рожевими вуграми за наявності кліща Demodex (демодекоз) приводиться за участю гастроентеролога, ендокринолога, за необхідності інших спеціалістів і, як правило, після проведення курсу протипаразитарного лікування. Особи, що хворіють на себорейний дерматит, підлягають обстеженню суміжними спеціалістами та відповідному лікуванню. Неускладнена себорея, прояви себореї у вигляді вульгарних вугрів з наявністю лише незначного косметичного дефекту не є перешкодою для прийому на службу, до вступу до закладів освіти. Особи за графами II, III Переліку захворювань за наявності рожевих вугрів (розацеа) під дію статей 67, 68 не підпадають.

За наявності новоутворень шкіри лікарська експертиза проводиться за статтями 8, 10 Переліку захворювань.

1. Стаття 69:

до пункту "а" належать захворювання сполучної тканини, що характеризуються поліморфною картиною ураження (системний червоний вовчак, системний склероз, дерматоміозит, еозинофільний фасциїт, вузликовий періартеріїт, гранульоматоз Вегенера, змішані захворювання сполучної тканини), незалежно від вираження змін з боку органів та систем, частоти загострень та ступеня функціональних порушень. До цього самого пункту належать ревматоїдний артрит, у тому числі ювенільний артрит та анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтерєва), з вираженими змінами в суглобах та хребті, ураженням інших органів та систем (системні форми) зі значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності.

До пункту "б" належать повільно прогресуючі форми запальних захворювань суглобів та хребта з помірно вираженими ексудативно-проліферативними змінами та функціональною недостатністю суглобів за відсутності системних проявів та зі збереженою працездатністю. До цього самого пункту належать початкові форми достовірних випадків ревматоїдного артриту та хвороби Бехтерєва за наявності клініко-лабораторних ознак активності процесу, усі форми системних васкулітів із рецидивним характером перебігу.

До пункту "в" належать хронічні захворювання суглобів та хребта з рідкими (один раз на рік та рідше) загостреннями та незначним порушенням функцій. За цим самим пунктом лікарська експертиза проводиться особам із затяжним перебігом гострих запальних артропатій при збереженні ексудативно-проліферативних змін у суглобах та за наявності лабораторних ознак активності процесу. Особи за графою II Переліку захворювань визнаються придатними, за їх зверненням, індивідуальним рішенням у разі відсутності порушення функції суглобів, фактичної спроможності виконання службових обов’язків.

При хронічних і рецидивних формах хвороби Рейтера та інших артритах, пов’язаних з інфекцією (реактивні артрити), а також псоріатичному артриті придатність до служби визначається за пунктами "а", "б" або "в" залежно від стану функцій суглобів, залучення інших органів та систем.

Після перенесених гострих запальних захворювань кістково-м’язової системи особи можуть бути визнані придатними до служби та до вступу до закладів освіти в разі відсутності ознак запалення протягом 6 місяців.

Хронічні форми реактивних артритів за відсутності загострення захворювання більше 3 років та без порушення функцій суглобів не є підставою для застосування цієї статті.

2. Стаття 70: рішення щодо придатності до служби в разі захворювань кісток та суглобів приймається після ретельного обстеження та лікування (за необхідності) особи. При цьому необхідно враховувати характер перебігу захворювання, частоту рецидивів, стійкість ремісії, ефективність лікування в минулому, ступінь порушення функції на період проведення лікарської експертизи, особливості служби тощо. При проведенні лікарської експертизи кандидатам на службу особлива увага приділяється оцінці об’єму рухів у суглобах.

До пункту "а" належать:

анкілоз великого суглоба, значне обмеження рухів або патологічна рухливість у ньому;

деформуючий остеоартроз III-IV стадій великих суглобів зі стійким больовим синдромом та атрофією м’язів кінцівок;

остеомієліт з наявністю секвестральних порожнин, секвестрів, нориць, які довго не загоюються або часто (не рідше 2 рази на рік) відкриваються.

До пункту "б" належать:

часті (3 та більше разів на рік) вивихи великих суглобів, які виникають при незначних фізичних навантаженнях, пов’язаних з виконанням звичайних службових обов’язків, із вираженою нестійкістю (розхитаністю) або рецидивним синовіїтом суглоба з гіпотрофією м’язів кінцівки;

деформуючий артроз II стадії в одному з великих суглобів (ширина суглобової щілини на рентгенограмі 2-4 мм) з больовим синдромом;

остеомієліт (у тому числі і первинно хронічний) із щорічними загостреннями;

стан після ендопротезування великих суглобів (у разі задовільних результатів).

До осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом "б" цієї статті.

До пункту "в" належать:

вивихи, що рідко виникають (менше 3 разів на рік), нестійкість та синовіїт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях або повторних травмах;

деформуючий артроз I стадії в одному з великих суглобів;

остеохондропатії із закінченим процесом та помірними клінічними проявами (при звичайних фізичних навантаженнях функція страждає незначно);

хондропатія з незакінченим процесом;

остеомієліт з рідкими (один раз на 2-3 роки) загостреннями за відсутності секвестральних порожнин та секвестрів.

Остеомієлітичний процес вважається закінченим за відсутності загострення, секвестральної порожнини та секвестрації протягом трьох та більше років.

До цього самого пункту належать стресові переломи кісток, їх патологічна перебудова після завершення стаціонарного лікування (у тому числі з наявністю металоконструкцій після оперативного лікування), гіперостози, стани після артроскопічних операцій на суглобах, які перешкоджають руху кінцівки та/або супроводжуються больовим синдромом.

До пункту "г" належать: повільнопрогресуючі початкові етапи розвитку захворювань кісток та суглобів без порушень їх функції за відсутності клінічних проявів.

Для оцінки об’єму рухів у суглобах слід керуватися показниками в градусах, що наведені в таблиці 4.

Повторність вивиху великого суглоба має бути засвідчена лікувально-профілактичним закладом з обов’язковою рентгенографією суглоба до та після усунення вивиху. Повторність вивиху колінного суглоба підтверджується позитивними симптомами передньої або задньої "висувної шухляди" з різницею в зміщенні гомілки порівняно зі здоровим суглобом не менше 10 мм.

З приводу нестійкості великих суглобів особам, які проходять службу, пропонується хірургічне лікування.

За наявності хибних суглобів, особи, що проходять службу, підлягають лікуванню із застосуванням сучасних методів (компресійно-дистракційного остеосинтезу та інших). При кістозному переродженні кісток, стресових переломах, відсікаючому остеохондрозі у великому суглобі пропонується лікування, особливо в тих випадках, коли виникає симптомокомплекс блокади суглоба після утворення "суглобової миші".

Рішення щодо придатності до служби приймається після закінчення лікування залежно від ступеня порушення функцій кінцівки або суглоба.

3. Стаття 71: діагнози захворювань хребта мають бути підтверджені відповідними результатами досліджень та висновками спеціалістів. Характер патологічних змін хребта має бути підтверджений багатовісьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними та іншими дослідженнями (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія).

При проведенні лікарської експертизи діагнози хвороб хребта та їх наслідків встановлюється хірургом-травматологом за участю невропатолога. При цьому необхідно враховувати характер перебігу захворювання, частоту загострень, стійкість ремісії, ефективність лікування в минулому, ступінь порушення функції на період проведення лікарської експертизи, особливості служби тощо. При проведенні лікарської експертизи кандидатам на службу цивільного захисту особлива увага приділяється оцінці об’єму рухів хребта.

До пункту "а" належать:

інфекційний спондиліт з частими загостреннями;

спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше половини поперекового діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом і нестабільністю хребта;

остеохондроз, деформуючий спондильоз II-III стадій (наявність потужного утворення, що з’єднує тіла хребців між собою, яке блокує руховий сегмент) з вираженими корінцевими та провідниковими порушеннями, з приводу клінічних проявів яких зафіксовано часті звернення за медичною допомогою (3 і більше за 12 місяців), повторні стаціонарні лікування без стійкого клінічного ефекту (2 і більше за 12 місяців) та (або) незначним ефектом від лікування, стійкою непрацездатністю (у тому числі тимчасовою);

деформуючий спондильоз II стадії та міжхребцевий остеохондроз із множинними масивними дзьобоподібними розростаннями в ділянках міжхребцевих сполучень з вираженим больовим синдромом;

викривлення хребта (кіфози, сколіози III-IV ступенів), що призводять до деформації грудної клітки та порушення функції зовнішнього дихання;

спондилолізний спондилолістез з постійним больовим синдромом;

Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска застосовується пункти "а", "б" чи "в" цієї статті та пункти статті 23 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції, а для осіб за графою І Переліку захворювань лікарська експертиза проводиться за пунктом "а" цієї статті.

До пункту "б" належать:

фіксовані набуті викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією не більше трьох хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 2-3 мм і більше);

деформуючий спондильоз I стадії при ураженні тіл не більше трьох хребців та міжхребцевий остеохондроз при ураженні трьох та більше міжхребцевих дисків з больовим синдромом при фізичних навантаженнях та чіткими анатомічними ознаками деформацій, що виявлені під час клінічного обстеження та на рентгенограмах.

До пункту "в" належать:

нефіксовані викривлення хребта I ступеня з кутом відхилення осі хребта менше 10 градусів та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання);

ізольовані явища деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу (у тому числі поодинокі грижі Шморля та протрузії міжхребцевих дисків) без порушення функцій;

минучі легкі корінцеві та провідникові порушення, що не обмежують працездатності, з приводу клінічних проявів яких зафіксовано до двох курсів амбулаторного лікування або стаціонарне лікування протягом року із стійким позитивним ефектом.

Ознаками клінічного прояву хондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - порушення форми хребта (випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу). Больовий синдром при фізичних навантаженнях має підтверджуватися неодноразовими зверненнями за медичною допомогою, які записуються до медичних документів оглянутого. Тільки сукупність клінічних та рентгенологічних ознак деформуючого спондильозу та/або міжхребцевого остеохондрозу дає підставу для застосування пунктів цієї статті.

Ступінь сколіозу визначається рентгенологом за рентгенограмами на підставі виміру кутів сколіозу.

Для оцінки об’єму рухів хребта слід керуватися таблицею 5.

Таблиця 5

4. Стаття 72:

до пункту "а" належать:

відсутність першого пальця на рівні міжфалангового суглоба та другого-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці;

відсутність другого-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців основних фаланг на одній руці;

відсутність перших пальців на рівні п’ястково-фалангових суглобів на обох руках;

застарілі переломо-вивихи пальців руки зі значним та помірним порушеннями функції;

остеохондропатії кісток кистьового суглоба;

остеомієліт кісток кистьового суглоба;

застарілі вивихи трьох та більше п’ясткових кісток;

дефекти трьох та більше п’ясткових кісток;

руйнування та дефекти двох та більше п’ястково-фалангових суглобів;

застарілі пошкодження або дефекти сухожиль-згиначів двох або більше пальців проксимальніше рівня п’ясткових кісток;

сукупність застарілих пошкоджень трьох та більше пальців, що призводять до стійкої контрактури або порушень трофіки (анестезія, гіперстезія та гіперпатія трьох пальців);

кінська, п’яткова, варусна, порожниста стопа та інші незворотні різко виражені викривлення стоп, що порушують функцію і унеможливлюють користування стандартним взуттям;

виражені деформації стопи із больовим синдромом та порушенням статики, за яких неможливе носіння стандартного взуття.

До пункту "б" належать:

застарілі вивихи пальців руки, анкілоз кистьового суглоба з незначним порушенням функції;

дефекти двох п’ясткових кісток або несправжні суглоби з незначним порушенням функції;

зведення або нерухливість усіх пальців на рівні основних фаланг на обох стопах, першого або двох пальців на одній стопі, усіх пальців на рівні основних фаланг на одній стопі, усіх пальців на рівні середніх фаланг на обох стопах;

відсутність трьох пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на обох руках, другого пальця на рівні п’ястково-фалангового суглоба та третього-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці, другого-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці, другого-четвертого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці, першого або другого пальця у правші або лівші.

За відсутність першого пальця слід вважати відсутність дистальної фаланги. За відсутність другого-п’ятого пальців слід вважати відсутність дистальної та середньої фаланг. За відсутність фаланги слід вважати відсутність 2/3 фаланги.

За відсутність пальця на стопі вважається відсутність його на рівні плюсно-фалангового суглоба. Повне зведення або нерухливість пальця прирівнюється до його відсутності.

Пошкодження або захворювання кісток, сухожиль або нервів пальців, що призвели до розвитку стійких контрактур у хибному положенні, прирівнюється до відсутності пальців.

До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом "б" цієї статті.

До пункту "в" належать деформації та дефекти кистей та ступнів, які не порушують їх функцію.

5. Стаття 73:

до пункту "а" належить плоскостопість III ступеня.

До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням.

До пункту "б" належить плоскостопість II ступеня за наявності остеоартрозу в таранно-човноподібному суглобі.

Ступінь плоскостопості оцінюється за рентгенограмами стоп, виконаними у стоячому положенні у 2 проекціях. Рентгенологічні межі показників плоскостопості в боковій проекції з навантаженням наведені в таблиці 6.

Плоскостопість І та II ступенів без явищ артрозу в таранно-човноподібному суглобі не підпадає під дію цієї статті.

У разі деформацій першого пальця, що супроводжуються плоскостопістю та іншими деформаціями стопи, які утруднюють носіння стандартного взуття, лікарська експертиза проводиться за пунктами "а" або "б" залежно від ступеня порушення функцій.

6. Стаття 74: застосовується в разі наявності ампутаційної кукси верхньої або нижньої кінцівки.

За наявності ампутаційних кукс кінцівок на будь-якому рівні після злоякісних новоутворень або захворювань судин (ендартеріїт, атеросклероз та інші) одночасно застосовується стаття Переліку захворювань, що передбачає основне захворювання.

1. Стаття 75: передбачає наслідки травм, поранень голови, а також наслідки травм від повітряної вибухової хвилі (контузія) та інших зовнішніх чинників. За наявності порушення функції інших органів і систем слід застосовувати також інші статті Переліку захворювань з урахуванням гостроти зору, слуху, жувальної функції тощо.

За наявності ознак емоційно-вольових, інтелектуально-мнестичних та інших психічних розладів, які виникли внаслідок травми головного мозку, рішення за цією статтею приймається після висновку психіатра.

Під дію цієї статті підпадають визначені наслідки пошкодження кісток мозкового та лицьового черепа, що не супроводжуються ознаками ураження ЦНС та інших систем. Після перенесених гострих травм черепа та їх хірургічного лікування з наявністю дефекту кісток склепіння черепа рішення приймається залежно від розмірів дефекту та результатів пластичної операції.

Дефект кісток черепа після кістково-пластичної трепанації визначається як дефект кісток черепа, замінений аутокісткою. Площа накладених після черепно-мозкової травми діагностичних фрезових отворів додається до площі дефекту кісток склепіння черепа, не заміщеного пластичним матеріалом або аутокісткою.

До пункту "а" належать:

дефекти та деформації кісток черепа після поранень та травм, що не заміщені трансплантатами при незадовільних результатах ортопедичних методів їх лікування;

анкілози, контрактури скронево-нижньощелепних суглобів, хибні суглоби нижньої щелепи за відсутності ефекту від лікування (у тому числі хірургічного) або відмови від нього;

наявність чужорідного тіла в порожнині черепа;

дефект кісток склепіння черепа більше 20 см-2, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою з неврологічною симптоматикою;

дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 см-2, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

наслідки травматичного пошкодження з тяжкими розладами функції головного мозку (забій, здавлення, субдуральна гематома), які призводять до стійких паралічів або глибоких парезів, порушень функцій тазових органів тощо;

наслідки травматичного пошкодження мозкової речовини зі значними розладами коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія, геміанопсія, пірамідні, екстрапірамідні, координаторні порушення тощо);

наслідки травм у вигляді церебрально-злипливого або злипливо-кістозного арахноїдиту з різким підвищенням внутрішньочерепного тиску, вираженою гідроцефалією, вираженими вестибулярними та ліквородинамічними розладами;

посттравматичний оптикохіазмальний арахноїдит з розладами зору;

3 та більше випадків епілептичних нападів післятравматичного характеру.

До пункту "б" належать:

дефект кісток склепіння черепа більше 20 см-2, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою без неврологічної симптоматики;

дефект кісток склепіння черепа до 8 см-2, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

наслідки травм головного мозку з помірним порушенням функції, за яких вогнищеві симптоми та розлади функції не досягають ступеня вираженості, передбаченого пунктом "а";

травматичний арахноїдит з помірним підвищенням внутрішньочерепного тиску, помірною гідроцефалією, помірними ліквородинамічними розладами;

до 2 епілептичних нападів післятравматичного характеру незалежно від наявності інших клінічних проявів травми;

стан після післятравматичного субарахноїдального крововиливу;

наслідки перелому основи черепа у вигляді легкої симптоматики органічного ураження головного мозку.

До пункту "в" належать такі наслідки травм головного мозку, за яких у неврологічному статусі проявляються розсіяні органічні ознаки (незначна асиметрія носогубних складок, анізорефлексія тощо), поєднані зі стійкою незначною вегето-судинною нестійкістю та астенічними явищами.

До пункту "г" належать:

стан протягом 12 місяців після перенесення травми головного мозку за відсутності неврологічної симптоматики;

незначна вегето-судинна нестійкість строком понад 1 рік після перенесеної травми;

кандидатам на службу цивільного захисту та до вступу - факт черепно-мозкової травми в анамнезі, що підтверджено зверненням за медичною допомогою (до 5 років) незалежно від порушень функції нервової системи на час проведення лікарської експертизи, після 5 років рішення про придатність до служби та до вступу до закладів освіти приймається з урахуванням ступеня порушень функції нервової системи, установлених при об’єктивному обстеженні, результатів інструментальних методів обстежень достатніх для встановлення остаточного діагнозу (МРТ ГМ, ЕЕГ, М-Ехо тощо), у разі відсутності відхилень при проведенні лікарської експертизи дія статті не поширюється.

Кандидати на службу цивільного захисту та кандидати до вступу, які перенесли травму головного мозку середнього, важкого ступеня, у тому числі із субарахноїдальним крововиливом, визнаються непридатними.

Факт лікування з приводу травм головного мозку в анамнезі має бути підтверджений медичними документами, а за їх відсутності - ураховуються явні наслідки (рубці тощо) пошкодження голови. Вплив наслідків травми на працездатність або виконання службових обов’язків повинен підтверджуватися характеристиками з місця роботи (служби), навчання.

2. Стаття 76:

до пункту "а" належать:

наслідки травматичних ушкоджень горла, трахеї, гортані у вигляді стійкої відсутності голосоутворення, дихання через природні дихальні шляхи зі значним порушенням функції зовнішнього дихання;

стани та наслідки після свіжих множинних проникних нестабільних переломів тіл хребців III ступеня компресії;

віддалені наслідки множинних переломів тіл хребців з вираженою сколіотичною або кіфосколіотичною деформацією та нестабільністю хребта;

наслідки переломів кісток таза із пошкодженням внутрішніх органів при незадовільних результатах лікування.

До пункту "б" належать:

наслідки травматичних ушкоджень горла, трахеї, гортані у вигляді стійкого утруднення голосоутворення (захриплість, зниження гучності голосу) або стійке утруднення дихання з помірним порушенням функції зовнішнього дихання;

свіжий компресійний проникний перелом або вивих тіла хребця незалежно від функціональних порушень;

наслідки (до 3 років після травми) після хірургічного лікування з приводу переломів, вивихів та переломо-вивихів тіл хребців із застосуванням спондило-корпородезу;

віддалені наслідки перелому одного та більше тіл хребців з клиноподібною деформацією II-III ступенів;

стан та наслідки після однобічних переломів кісток таза без порушення цілісності тазового кільця та лобкового з’єднання при незадовільних результатах лікування.

До пункту "в" належать компресійні стабільні переломи одного та більше тіл хребців I ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом.

За цим пунктом лікарська експертиза проводиться особам після консервативного або хірургічного лікування з приводу неврологічно неускладненого перелому дужок суглобових відростків хребців, відростків хребців за наявності незначного порушення функцій хребта або больового синдрому.

За наявності несправжніх суглобів, особи, які проходять службу, підлягають лікуванню. Рішення про придатність до служби виноситься після закінчення лікування залежно від результатів.

За наявності травматичного остеомієліту рішення приймається згідно з поясненнями до статті 70 Переліку захворювань.

3. Стаття 77:

до пункту "а" належать:

віддалені наслідки переломів довгих та інших кісток зі значним порушенням функцій кінцівки;

переломи шийки стегнової кістки при незадовільних результатах лікування (в тому числі ендопротезування);

неправильно зрощені множинні переломи кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця, лобкового сполучення, а також у ділянці вертлюжної западини із центральним вивихом голівки стегнової кістки, явищами анкілозу або деформуючого артрозу;

укорочення верхньої кінцівки більше, ніж на 5 см або нижньої кінцівки більше, ніж на 2 см, скривлення або інші деформації кінцівок внаслідок неправильного зрощення переломів зі значним порушенням функцій.

До цього пункту належать анкілоз або деформуючий артроз великого суглоба, асептичний некроз голівки кістки зі значним обмеженням рухів або патологічною рухливістю, що розвинулися унаслідок травми.

При оцінці об’єму рухів у суглобах слід керуватися показниками в градусах, що наведені в таблиці 4.

При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або при достатній функціональній компенсації придатність до служби за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням за пунктом "б" цієї статті.

При ендопротезуванні великих суглобів лікарська експертиза проводиться на підставі статті 70 Переліку захворювань.

До пункту "б" належать:

віддалені наслідки переломів довгих та інших кісток з помірним порушенням функцій кінцівки;

наслідки травм (у тому числі їх оперативного лікування) з помірним порушенням рухів у великих суглобах або при незадовільній компенсації функцій кінцівки;

укорочення верхньої кінцівки більше ніж на 5 см або нижньої кінцівки більше ніж на 2 см, скривлення або інші деформації кінцівок внаслідок неправильного зрощення переломів з помірним або незначним порушенням функції кінцівки.

До пункту "в" належать:

наслідки лікування перелому шийки стегнової кістки із використанням остеосинтезу при повному відновленні або незначних порушеннях функції тазостегнового суглоба;

укорочення верхньої кінцівки до 5 см включно або нижньої кінцівки до 2 см внаслідок неправильного зрощення переломів з незначним порушенням функції або без порушення;

наслідки переломів з невилученими металевими конструкціями при відмові від їх вилучення.

Для осіб, які проходять лікарську експертизу за графою І Переліку захворювань стани після неускладнених переломів довгих та інших кісток (понад рік після перенесеної травми) при відсутності порушення функції під дію даної статті не підпадають.

Для осіб, які проходять службу за графою II Переліку захворювань стани після неускладнених переломів довгих та інших кісток, при відсутності порушення функції та фактичній спроможності виконання службових обов’язків під дію даної статті не підпадають.

За наслідками (віддаленими наслідками) травм і поранень суглобів, їх капсульно-зв’язкового апарату, інших кісток, м’язів, сухожилків, кровоносних судин та нервів лікарська експертиза проводиться залежно від результатів лікування, порушень функцій кінцівки за пунктами "а", "б", "в" чи "г" відповідних статей Переліку захворювань.

4. Стаття 78: під дію статті підпадають наслідки травматичних пошкоджень та оперативних втручань на органах грудної, черевної порожнин, органах, розташованих поза черевом, та органах таза.

До пункту "а" належать стани та наслідки пошкоджень бронхолегеневого апарату зі значним та помірним порушеннями функції зовнішнього дихання, розповсюджена облітерація перикарда, резекція стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкового з’єднання при занепаді живлення або стійкому порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси тощо), накладення біліодигестивних анастомозів, жовчні або панкреатичні нориці за незадовільних результатів лікування, відсутність легені без порушення функції зовнішнього дихання, резекція частки печінки або частки підшлункової залози, відсутність нирки з порушенням функцій нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня їх вираження, відсутність статевого члена, наявність стороннього тіла, розміщеного в корені легені, серці або поблизу великих судин, незалежно від ускладнень або функціональних порушень.

До пункту "б" належать відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилася, наслідки резекції частки нирки, оперативних втручань з приводу спайкового процесу в черевній порожнині, видалення частини або сегмента легені, ліквідації пневмогемотораксу з незначним порушенням функцій.

До осіб, які проходять службу, за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням за пунктом "б" цієї статті.

До пункту "в" належать стани після холецистектомії (у тому числі лапароскопічної), видалення селезінки після травми, резекції частки нирки, частини або сегмента легені, ліквідації пневмогемотораксу без порушення функції.

5. Стаття 79:

до пункту "а" належать масивні келоїдні, гіпертрофічні рубці голови, шиї, тулуба, кінцівок, що спаяні із підлеглими тканинами або легко вразливі і часто вкриваються виразками за незадовільних результатів лікування або відмові від нього, рубцеві зміни, що обмежують рух, унеможливлюють носіння форменого одягу, взуття та спорядження, стан після глибоких опіків більше 10% поверхні шкіри тіла або більше 70% поверхні шкіри кінцівки, рубці, що спотворюють обличчя, за незадовільних результатів лікування або відмові від нього.

До пункту "б" належать наслідки травм, опіків, що обмежують рухи, еластичні рубці, які вкриваються виразками під час довготривалої ходи та інших фізичних навантажень. До цього пункту належать указані віддалені наслідки глибоких опіків з пластикою менше 70% поверхні шкіри кінцівки або до 10% поверхні шкіри тіла. За наявності рубців з явищами каузалгії після невдалого хірургічного лікування рішення приймається за статтею 23 Переліку захворювань.

До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом "б" цієї статті.

До пункту "в" належать стани з наявністю рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, зазначеними в пунктах "а" та "б" цієї статті, але спричиняють значний косметичний дефект (за неможливості його усунення). За цим пунктом проводиться лікарська експертиза особам з наслідками розривів, пошкоджень м’язів (утворення осифікатів) та сухожиль, які незначно порушують функцію кінцівок.

За наявності наслідків травм, термічних та хімічних опіків з пошкодженням очей, пальців кистей або стоп лікарська експертиза проводиться, у тому числі залежно від ступеня порушення функцій органів і систем за відповідними пунктами інших статей Переліку захворювань.

6. Стаття 80:

до пункту "а" належать наслідки травм нервів, спинного мозку за наявності значно виражених та стійких розладів у руховій, чутливій сферах або трофіці (згідно з поясненнями до пункту "а" статті 23 Переліку захворювань), а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що спричиняє різкий біль та не підлягає хірургічному лікуванню, тощо), порушенням сечовиділення та дефекації.

До пункту "б" належать наслідки пошкоджень нервів та сплетінь, за яких через парез групи м’язів або окремих м’язів помірно порушується основна функція кінцівок, а також наслідки струсу або забою спинного мозку за наявності помірного порушення функцій. До цього пункту належать паралічі мімічних м’язів унаслідок пошкодження основного стовбура або великих гілок лицьового нерва.

До пункту "в" належать наслідки пошкоджень спинного мозку, сплетінь, нервів, за яких функція кінцівки хоча й страждає, але різко не розладнується (пошкодження одного променевого або ліктьового нервів, якщо знижена сила розгиначів кисті та обмежена її тильна флексія, тощо), наслідки пошкоджень спинного мозку із незначним порушенням рухових або чутливих функцій.

7. Стаття 81: передбачає наслідки отруєнь лікарськими засобами, медикаментами та біологічними речовинами переважно немедичного призначення, їх токсичної дії, інші та неуточнені впливи зовнішніх чинників.

Ступінь тяжкості цих наслідків залежить від порушення функцій органів та систем і під час проведення лікарської експертизи передбачає також застосування відповідних статей Переліку захворювань.

1. Стаття 82: застосовується у випадках неможливості лікування вроджених вад розвитку, відмови від лікування або незадовільних його результатів, а також при хромосомних аномаліях, підтверджених результатами обстеження в медико-генетичних консультаціях.

До пункту "а" належать мікроцефалія, вади з редукцією частини головного мозку, вроджена гідроцефалія, інші аномалії головного та спинного мозку зі значним порушенням функцій нервової системи, вроджені вади серця з гемодинамічними порушеннями (у малому та великому колах кровообігу); незарощення Боталового протоку, дефект міжшлуночкової або міжпередсердної перетинки без гемодинамічних розладів, вади розвитку бронхолегеневого апарату та плеври зі значним порушенням функції зовнішнього дихання та значною втратою працездатності, вади щелепно-лицевої ділянки (у тому числі розщілини піднебіння та губи), органів травлення з вираженими клінічними проявами, вроджені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з деформацією грудної клітки (реберний горб тощо) та значним і помірним порушеннями функцій зовнішнього дихання, отосклероз, відсутність з одного чи з обох боків вушних раковин або деформації, що їх спотворюють, вроджені аномалії ниркових судин (підтверджені даними ангіографії) з явищами вазоренальної гіпертензії та нирковими кровотечами, аномалії нирок, сечоводів або сечового міхура зі значним або помірним порушенням функцій нирок, калиткова або промежинна гіпоспадія, аномалії статевих органів (відсутність статевого члена, атрезія піхви тощо), деформація таза, що супроводжується кіфосколіозами II-III ступенів або обмеженням рухів у тазостегнових суглобах, варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням нижньої кінцівки більше 2 см, О-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток більше 20 см, або Х-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок більше 12 см, О-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток становить більше 12 см, іхтіоз вроджений, іхтіозоподібна еритродермія.

До пункту "б" належать вроджена відсутність однієї нирки, полікістоз нирок, поодинокі солітарні кісти нирок більше 2 см у діаметрі з незначним порушенням функції, вроджені вади серця без ознак порушення функції, атрезія слухового проходу при сприйманні шепітної мови на друге вухо на відстані від 2 до 4 м, затримка одного або обох яєчок у черевній порожнині, у пахвинних каналах або біля зовнішніх їх отворів, варусна деформація шийки стегна з укороченням ноги до 2 см.

1. Стаття 83: висновок про рівень фізичного розвитку оглянутого дається суворо індивідуально на підставі оцінки ступеня розвитку м’язової системи, зросту, ваги тіла та окружності грудей. Під час оцінки розвитку м’язової системи враховуються ступінь відкладення підшкірно-жирової клітковини, а також особливість скелетної мускулатури. При прийнятті рішення враховуються дані комплексного обстеження, проведеного з метою виключення патології ендокринної системи та органів травлення.

Стосовно кандидатів на службу з ендокринологічними порушеннями, порушеннями системи травлення, значними деформаціями грудної клітки та іншими дефектами окремих частин тіла рішення приймається за відповідними статтями Переліку захворювань.

Кандидати зростом нижче 160 см та вагою тіла менше 55 кг визнаються непридатними до вступу до закладів освіти та служби за графою II Переліку захворювань. Для індивідуальної оцінки рівня фізичного розвитку та ступеня угодованості можна використовувати дані, наведені в поясненнях до статті 12 Переліку захворювань.

Кандидатам на службу за графою II Переліку захворювань з ознаками недостатнього фізичного розвитку, незбалансованого харчування та з метою індивідуальної оцінки рівня фізичного розвитку рекомендовано проведення проб з дозованим фізичним навантаженням. Особи визнаються непридатними в разі встановлення низької або середньої толерантності до фізичного навантаження.

2. Стаття 84: кандидати на службу та вступники до закладів освіти визнаються непридатними навіть при невстановленій етіології нічного нетримання сечі.

Обстеження осіб, що проходять службу, які страждають на нічне нетримання сечі, має бути повним та комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої системи, рішення приймається за статтею Переліку захворювань, яка передбачає основне захворювання.

3. Стаття 85: за наявності заїкання особа, яка проходить лікарську експертизу, піддається поглибленому обстеженню. Рішення приймається на підставі консультації невропатолога, психіатра та отоларинголога, за можливості - й логопеда. Ступінь вираженості заїкання визначається шляхом динамічного спостереження за станом мовної функції в різних умовах та оцінюється за моментами найбільш вираженого прояву захворювання.

Суттєве значення в експертній оцінці має службова характеристика із зазначенням про те, якою мірою заїкання цієї особи позначається на виконанні нею службових обов’язків.

Рішення про придатність до служби дає невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення медичних документів.

Заїканням, що не обмежує придатності до служби і не потребує лікування, вважається лише затримка вимови, "спотикання" на початку фрази, інші слова невеликої фрази вимовляються (на одному диханні) вільно або злегка уповільнено, але без повторювання слів.