Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг

експлуатація переривалася на строк більше шести місяців, відновленню роботи має передувати щорічний контроль технічного стану відповідно до пункту 5.14 глави 5 розділу V цих Правил;

експлуатація переривалася на строк більш як на 12 місяців, відновленню роботи канатної дороги має передувати позачерговий технічний огляд відповідно до вимог цих Правил.

5.17. Крім того, позапланові перевірки канатів, у тому числі й відремонтованих місць канатів, мають проводитися власником після виникнення різних випадків, що можуть призвести до їх пошкодження (перехрещування, сходження каната зі шківа /блоків, роликів тощо/ або візка з несучого каната, прослизання фіксованих затискачів тощо), або ненормальних метеорологічних умов (ожеледні відкладення, гроза, блискавки тощо).

Перевірки стану несучого каната в зонах, які спираються на башмак, або в яких під час попередньої перевірки виявлені розриви дротів чи інші види зовнішніх пошкоджень, або які були відремонтовані, мають проводитися принаймні один раз на місяць без підіймання чи переміщення каната, якщо інше не зазначено після цієї перевірки.

Під час перевірки муфт (затискних або асиметричних для розклинювання) кінцевого кріплення каната вони мають бути відкриті для виявлення розривів дротів і корозії. Під час перевірки заливних муфт металевий конус має бути витягнутий із втулки муфти.

Результати перевірок і огляду записуються в журналі огляду канатної дороги.

5.18. Строк експлуатації кінцевих кріплень канатів заливною муфтою має визначатися відповідно до додатка 24 до цих Правил.

Після закінчення строку експлуатації, зазначеного в додатку 24 до цих Правил, кінцеве кріплення каната незалежно від стану каната має бути замінене. Під час поновлення кінцевого кріплення канат укорочується не менше ніж на 0,3 м від попереднього місця розташування муфти.

5.19. Переміщення несучого каната, яке здійснюється з метою зміщення ділянок каната, розташованих у зоні перегину каната на роликових ланцюгах або опорних башмаках, має виконуватися в разі виявлення допустимих дефектів каната за результатами дефектоскопії, проведеної під час технічного огляду чи експертного обстеження.

5.20. Тахометри, вольтметри, амперметри, передбачені проектом, повинні перевірятися на відповідність їх показників дійсним значенням швидкості, напруги, сили струму відповідно до вимог чинних стандартів.

5.21. На канатній дорозі повинна бути така документація:

документація, зазначена в пункті 2.1 глави 2 розділу ІІІ цих Правил;

проектна документація на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт) канатної дороги, затверджена в установленому порядку;

посадові інструкції та інструкції з охорони праці працівників;

план реагування на надзвичайні ситуації та інструкція з виконання вимог техногенної безпеки;

схеми оповіщення аварійно-рятувальних служб (формувань), керівництва та працівників канатної дороги;

правила перевезення пасажирів;

інструкція з питань пожежної безпеки;

графік огляду і ремонту обладнання та споруд канатної дороги;

журнал огляду канатної дороги (додаток 23 до цих Правил);

журнал ремонту канатної дороги (додаток 25 до цих Правил);

журнал обліку роботи канатної дороги і передачі зміни (додаток 26 до цих Правил);

журнал обліку аварій та аварійних ситуацій (додаток 27 до цих Правил).

Графік огляду і ремонту складається начальником дороги і затверджується власником відповідно до вимог настанови щодо експлуатації канатної дороги.

5.22. Крім того, у приміщенні пульта керування канатної дороги мають бути:

план і поздовжній профіль канатної дороги;

графік огляду і ремонту обладнання та споруд канатної дороги;

принципова електрична схема силових кіл і кіл керування, сигналізації, освітлення та зв’язку;

інструкція з охорони праці для машиніста;

плакати безпеки ("Стороннім не входити", "Не вмикати. Працюють люди" тощо);

схеми оповіщення аварійно-рятувальних служб (формувань), керівництва та працівників канатної дороги.

6.1. Експлуатація канатної дороги під час перевезення пасажирів має здійснюватися відповідно до вимог настанови щодо експлуатації і цих Правил.

6.2. Електричне обладнання канатної дороги повинне експлуатуватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів , затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91).

6.3. На станціях на видному місці власником повинні бути вивішені:

правила користування канатною дорогою;

плакати щодо порядку посадки, висадки і проїзду пасажирів на канатній дорозі;

розклад роботи канатної дороги;

порядок дій (поведінки) пасажирів за надзвичайних ситуацій (крім станцій двоканатних маятникових доріг).

6.4. На кільцевих канатних дорогах установлюються система позначень, знаки та огородження відповідно до Правил безпеки з улаштування, безпечної експлуатації та утримання гірськолижних трас , затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 07 грудня 2011 року № 1281, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2012 року за № 240/20553 (НПАОП 92.0-1.02-12).

6.5. Перевезення пасажирів допускається розпочинати тільки за відсутності несправностей і порушень у роботі канатної дороги після проведення щоденного контролю технічного стану та контрольного прогону канатної дороги без навантаження (на холостому ходу) відповідно до вимог пунктів 5.10 і 5.11 глави 5 розділу V цих Правил.

6.6. Пуск двоканатної маятникової дороги повинен проводитися за сигналами провідників кабін про готовність до відправлення. Посадка і висадка пасажирів після подачі сигналу повинні бути припинені.

Кількість пасажирів, які перевозяться в кабіні за один рейс, не повинна перевищувати кількість, зазначену в паспорті канатної дороги.

6.7. У кабінах і колисках канатних доріг проїзд дітей віком до 12 років допускається за наявності провідника або дорослих пасажирів у кабіні (колисці).

6.8. Діти віком до 12 років, а також зростом менше ніж 1,25 м повинні перевозитися на крісельних дорогах тільки у супроводі дорослих пасажирів. Перевезення груп дітей на одноканатних маятникових і на кільцевих дорогах може бути предметом спеціальних домовленостей між керівником групи дітей і начальником канатної дороги.

В одномісних кріслах допускається проїзд дорослого пасажира з однією дитиною до шести років на руках.

6.9. На канатних дорогах не допускається проїзд пасажирів у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

6.10. Перевезення вибухових, вогненебезпечних і отруйних речовин забороняється.

6.11. Посадка і висадка пасажирів має здійснюватися під контролем працівників канатної дороги.

6.12. Забороняється перевезення пасажирів (експлуатація канатної дороги) під час грози, шквального вітру, поривів вітру швидкістю понад зазначену в пункті 1.16 глави 1 розділу ІІ цих Правил, за наявності ожеледних відкладень на канатах.

6.13. Кабіна двоканатної маятникової дороги повинна супроводжуватися провідником незалежно від місткості.

7.1. У разі неможливості здійснити повернення транспортних засобів на станції мають бути розроблені безпечні способи проведення аварійно-рятувальних робіт з урахуванням особливості місцевості, типу канатної дороги і кліматичних умов.

7.2. Аварійно-рятувальні роботи мають здійснюватися шляхом:

зняття пасажирів з транспортних засобів на землю з використанням аварійно-рятувальних засобів;

зниження несуче-тягового каната із закріпленими на ньому кріслами чи кабінами шляхом зняття каната з роликового балансира;

пересування пасажирів уздовж каната з використанням евакуаційного транспортного засобу;

використання інших засобів.

7.3. Проект канатної дороги повинен містити розрахунок необхідної кількості персоналу аварійно-рятувального формування (служби) та аварійно-рятувальних засобів з урахуванням максимального завантаження канатної дороги та максимально допустимої загальної тривалості аварійно-рятувальних робіт. Перелік аварійно-рятувальних засобів, рекомендації щодо їх використання та основна схема (метод) аварійно-рятувальних робіт повинні зазначатися в експлуатаційних документах канатної дороги.

7.4. Загальна тривалість проведення аварійно-рятувальних робіт, зазначених у плані реагування на надзвичайні ситуації, з урахуванням найбільш несприятливих умов не повинна перевищувати трьох годин. Відлік часу розпочинається від моменту зупинки канатної дороги та продовжується до моменту врятування останнього пасажира.

Кількість і якість аварійно-рятувальних засобів на канатній дорозі мають бути такими, щоб загальний час аварійно-рятувальних робіт не перевищував у разі перебування пасажирів у:

кріслах - 1,5 години;

колисках (кошиках) - 2 години;

кабінах - 2,5 години.

7.5. Під час вибору способів проведення аварійно-рятувальних робіт необхідно враховувати:

тип і характеристики канатної дороги, а також умови її експлуатації;

погодні умови та умови даної місцевості (пересічена місцевість, небезпека сходу лавин тощо);

кількість і підготовку персоналу, який бере участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт;

технічні можливості аварійно-рятувальних засобів.

7.6. Аварійно-рятувальні роботи можуть проводитися одним або кількома аварійно-рятувальними формуваннями (службами) на одній або одночасно на кількох ділянках траси канатної дороги.

7.7. Аварійно-рятувальні роботи входять в обов’язки провідника транспортного засобу, якщо наявність провідника в транспортному засобі передбачена.

7.8. До транспортних засобів, що не супроводжуються провідником, має бути організований доступ рятувальників із землі або з каната.

Спеціальними заходами можуть передбачатися аварійно-рятувальні роботи з використанням драбин.

7.9. Зняття пасажирів з транспортного засобу, підвішеного на канаті, допускається за умови, що відстань від підлоги транспортного засобу до землі не перевищує 100 м і місцевість розташування канатної дороги дає змогу проводити аварійно-рятувальні роботи або відповідним чином підготовлена.

7.10. Якщо на будь-якій ділянці траси або на всій трасі канатної дороги проведення зняття пасажирів з транспортного засобу неможливе через складну місцевість або відстань від підлоги транспортного засобу до землі перевищує 100 м, то необхідно передбачити на цих ділянках траси евакуаційні транспортні засоби.

7.11. Евакуаційний транспортний засіб, що використовується під час проведення аварійно-рятувальних робіт, повинен обов’язково супроводжуватися рятувальником, який має радіозв’язок з командним пунктом на землі.

Для безпечного наближення до транспортного засобу евакуаційний транспортний засіб має бути обладнаний освітленням.

7.12. На кожній канатній дорозі має бути розроблений план реагування на надзвичайні ситуації та складена інструкція щодо проведення аварійно-рятувальних робіт із зазначенням:

осіб, відповідальних за організацію (порядок) аварійно-рятувальних робіт;

осіб, відповідальних за безпосереднє проведення аварійно-рятувальних робіт і надання першої допомоги потерпілим;

аварійно-рятувальних засобів, необхідних для проведення аварійно-рятувальних робіт, а також місць і умов їх зберігання;

важкодоступних ділянок на трасі канатної дороги, можливості та способів проведення на цих ділянках аварійно-рятувальних робіт;

способів зняття пасажирів;

засобів зв’язку та порядку спілкування між пасажирами та рятувальною командою.

План реагування на надзвичайні ситуації у виняткових випадках повинен передбачати використання пристроїв і обладнання, що не належать до обладнання канатної дороги (вишки, підйомники, автодрабини, вертольоти тощо).

7.13. Для проведення аварійно-рятувальних робіт у найкоротші терміни мають бути передбачені аварійно-рятувальні засоби з урахуванням таких вимог:

аварійно-рятувальні засоби повинні комплектуватися відповідно до визначеної кількості аварійно-рятувальних формувань (служб);

аварійно-рятувальні засоби мають зберігатися в легкодоступних місцях і вологонепроникних рюкзаках (мішках), опломбованих начальником канатної дороги або особою, на яку покладено ці обов’язки, з доданими настановами щодо експлуатації та переліком обладнання;

не рідше одного разу у 12 місяців аварійно-рятувальні засоби повинні підлягати огляду - пошкоджені та зношені мають замінюватися на справні;

усі неметалеві канати, що використовуються під час аварійно-рятувальних робіт, повинні бути виконані із синтетичного волокна з розривним зусиллям не менше 22 кН;

усі карабіни повинні бути замкового типу;

жердини чи драбини, що використовуються для проведення аварійно-рятувальних робіт, повинні мати пристрої для фіксації їх на канаті або транспортному засобі;

аварійно-рятувальні засоби повинні використовуватися тільки для аварійно-рятувальних робіт та проведення навчально-тренувальних заходів рятувальників на даній канатній дорозі;

навчально-тренувальні заняття за основною схемою (методом) аварійно-рятувальних робіт під час роботи канатної дороги повинні проводитися не рідше одного разу на шість місяців згідно з графіком, затвердженим власником.

У разі перерви в роботі понад чотири місяці експлуатація канатної дороги допускається тільки після проведення навчально-тренувальних занять за основною схемою (методом) аварійно-рятувальних робіт.

7.14. Відповідальність за наявність аварійно-рятувальних засобів несе начальник дороги.

7.15. У кожній кабіні двоканатної маятникової дороги повинні бути передбачені аварійно-рятувальні засоби. Крім того, канатна дорога такого типу може бути обладнана додатковими аварійно-рятувальними засобами, розміщеними поза кабіною, - евакуаційним транспортним засобом або лебідкою зі зворотним канатом, розташованою біля опори, тощо, - відповідно до розробленого плану реагування на надзвичайні ситуації.

Зняття пасажирів з кабін маятникової канатної дороги може проводитися за допомогою аварійно-рятувальних засобів, що розміщені в кабіні (самогальмівна лебідка з канатом і рятувальним мішком або поясом).

7.16. На кільцевих і маятникових одноканатних дорогах зняття пасажирів може здійснюватися зниженням несуче-тягового каната із закріпленими на ньому кріслами чи кабінами шляхом зняття каната з опор (роликового балансира), якщо вжито заходів щодо убезпечення пасажирів під час виконання цих робіт.

7.17. Протягом 15 хвилин після вимушеної зупинки працівник, відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію канатної дороги, зобов’язаний оперативно поінформувати пасажирів щодо ситуації, що склалася, та вжити заходів щодо відновлення руху транспортних засобів головним або резервним приводом для доставки пасажирів на станцію. Якщо протягом 30 хвилин з моменту зупинки канатної дороги відновлення руху транспортних засобів не відбулося, мають бути розпочаті аварійно-рятувальні роботи.

Інформування пасажирів відбувається незалежно від місця перебування транспортного засобу на трасі і несприятливих погодних умов.

8. Розслідування аварій і нещасних випадків

Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце під час монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту чи реконструкції канатних доріг, здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

Види небезпеки, що можуть статися за нормальних умов експлуатації і в разі порушення нормальних умов експлуатації канатної дороги, які становлять загрозу для пасажирів і працівників, такі:

1. Механічні види небезпеки, пов’язані з рухом канатної дороги і спричинені:

1) зіткненням транспортного засобу з елементами конструкцій унаслідок:

неконтрольованого завантаження, перевищення навантаження;

неконтрольованої амплітуди коливання складових частин канатної дороги;

невідповідної конструкції затискачів;

2) наближенням працівників до механізмів, пристроїв та транспортного засобу;

3) сходом каната з підтримувальних або притискних елементів (роликів, блоків тощо);

4) недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;

5) невідповідною конструкцією шківів і барабанів;

6) неправильним вибором канатів, затискачів, транспортного засобу та їх неправильним установленням (навішуванням) на канатній дорозі;

7) невідповідними умовами для установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, ремонту, реконструкції канатних доріг і модернізації їх обладнання;

8) неконтрольованим рухом канатної дороги;

9) дією транспортного засобу та рухомих елементів канатної дороги на працівників (завдання удару транспортним засобом, противагою, натяжним візком тощо).

2. Механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами канатної дороги і зумовлені формою (гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть почати рухатися під дією сили тяжіння), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), прискоренням, сповільненням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до поломок чи до руйнувань, накопиченням енергії усередині елементів канатної дороги (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умовах вакууму), порушенням безпечних відстаней, а саме:

1) здавлювання;

2) поріз;

3) розітнення чи відсікання;

4) намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;

5) удар;

6) укол або проколювання;

7) розбризкування рідини під високим тиском;

8) утрата стійкості елементів;

9) ковзання, спотикання або падіння (на конструкціях чи з конструкцій канатної дороги) працівників і пасажирів.

3. Електричні види небезпеки, що можуть призвести до травм або смерті від електрошоку чи опіків, а також внаслідок чинника несподіваності, викликаного електричним ударом, - до падіння працівника з причин:

1) контакту працівників з частинами, що зазвичай перебувають під напругою (прямий контакт);

2) контакту працівників з частинами, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);

3) непридатності ізоляції для передбачених умов використання;

4) дії електростатичних процесів унаслідок контакту працівників з електрично зарядженими частинами;

5) термічного випромінювання або таких процесів, як розбризкування розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо;

6) удару блискавки.

4. Термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, спричинених:

1) контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;

2) полум’ям або вибухом;

3) випроміненням джерел тепла;

4) роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі.

5. Небезпека, спричинена шумом, може призвести до:

1) тривалого порушення гостроти слуху;

2) дзвону у вухах;

3) утоми, стресу тощо.

6. Небезпека, спричинена вібрацією, що може призвести до значних порушень здоров’я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо).

7. Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їх компонентами), що використовуються або виділяються на канатній дорозі під час монтажу, експлуатації, ремонту та технічного обслуговування унаслідок:

1) вдихання, заковтування працівниками шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів та пилу, а також їх контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкірний покрив;

2) вогне- і вибухонебезпечності.

8. Небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів під час проектування канатної дороги:

1) незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм працівника;

2) нехтування засобами індивідуального захисту;

3) недостатнє місцеве освітлення;

4) розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою канатної дороги чи технічного обслуговування;

5) незручна конструкція, розміщення або марковання елементів керування;

6) незручна конструкція або розміщення приладів контролю.

9. Небезпека, спричинена несподіваним запуском, несподіваним перевищенням швидкості тощо, унаслідок:

1) виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;

2) припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;

3) зовнішнього впливу на електрообладнання;

4) дії природних атмосферних чинників;

5) помилки в програмному забезпеченні;

6) помилки машиніста.

10. Небезпека, спричинена помилками виробника під час складання настанови щодо експлуатації або інструкції щодо монтування, пускання, регулювання та обкатування канатної дороги.

11. Небезпека, спричинена поломками під час роботи, унаслідок:

1) утомного руйнування;

2) неприпустимої величини деформації;

3) критичного спрацювання;

4) корозії.

12. Небезпека, спричинена предметами, що падають (інструмента, деталей тощо).

13. Небезпека, спричинена поступальним рухом транспортного засобу канатної дороги, унаслідок:

1) руху під час запуску двигуна;

2) руху за відсутності машиніста на своєму місці;

3) руху за відсутності надійного закріплення всіх складових частин, деталей;

4) занадто високої швидкості канатної дороги;

5) занадто високих амплітудних коливань транспортного засобу канатної дороги під час руху;

6) недостатньої спроможності канатної дороги до сповільнення, вимикання, зупинки та утримування навантаження.

14. Небезпека, пов’язана з робочим місцем машиніста канатної дороги, унаслідок:

1) падіння під час спроби зайняти або покинути робоче місце;

2) викидів газів;

3) пожежі (займистість приміщення, нестача засобів пожежогасіння);

4) механічних видів небезпеки на робочому місці (наїзд натяжного візка, падіння предметів, проникнення предметів, поломка деталей, що обертаються з високою швидкістю, контактування працівників з рухомими складовими частинами);

5) недостатнього огляду з робочого місця;

6) невідповідного освітлення;

7) незручного місця для сидіння;

8) шуму на робочому місці;

9) вібрації на робочому місці.

15. Небезпека, пов’язана із системою керування:

1) неправильне розміщення органів керування;

2) неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їх роботи.

16. Небезпека, пов’язана з джерелами енергії (двигуном, акумуляторними батареями тощо) та передаванням енергії між обладнанням канатної дороги.

17. Небезпека, пов’язана з третіми особами:

1) несанкціонований запуск або експлуатація;

2) відсутність або невідповідність візуальних або звукових попереджувальних сигналів.

18. Небезпека, пов’язана з такими несприятливими природними факторами:

1) вітрове навантаження;

2) снігове навантаження;

3) ожеледно-вітрове навантаження;

4) сейсмічне навантаження;

5) грозові електричні розряди.

19. Небезпека, пов’язана з помилками під час складання інструкцій з охорони праці для працівників.

20. Небезпека, пов’язана з відсутністю планів реагування на надзвичайні ситуації.

21. Небезпека, пов’язана з невідповідністю кількості аварійно-рятувальних формувань (служб), що залучаються для проведення аварійно-рятувальних робіт на канатній дорозі, розрахунковій потребі аварійно-рятувальних формувань (служб).

Примітка. "так" - кінцеве кріплення застосовується; "-" - кінцеве кріплення не застосовується