11.6. Зворотний привід має бути відокремлений від головного приводу і не залежний від нього. Привідний шків повинен легко від’єднуватися від головного приводу та підключатися до зворотного приводу.
Для кільцевих канатних доріг ця вимога застосовується тільки там, де виконується одна з таких умов:
канатна дорога є лише одним діючим транспортом зони (області), і план реагування на надзвичайні ситуації передбачає повернення пасажирів на станцію, або
може бути одночасно більше 100 зайнятих транспортних засобів, або понад 200 пасажирів може бути на лінії, або
умови аварійно-рятувальних робіт є несприятливими.
11.7. Джерело енергії зворотного приводу має бути незалежним від джерела головного приводу.
11.8. Зворотний привід має бути сконструйований так, щоб операції повернення були завершені не менше ніж за півтори години з моменту виходу з ладу головного приводу.
11.9. Зворотний привід має бути забезпечений усіма захисними пристроями, що необхідні для безпечного повернення транспортних засобів на необхідній швидкості.
11.10. На кільцевій канатній дорозі з транспортними засобами, що відчіплюються, пристрої для переміщення транспортних засобів на станції повинні бути влаштовані таким чином, щоб вони були здатні працювати зі зворотним приводом.
11.11. Крім того, для зворотного приводу мають бути виконані такі умови:
можливість запуску зворотного приводу протягом 15 хвилин;
помилки з боку оператора зворотного приводу (неправильний напрям руху) не повинні призводити до перевантаження механічних частин або затискачів;
можливе продовження роботи зворотного приводу в разі виходу з ладу будь-якого пульта дистанційного керування.
11.12. Принаймні один з приводів (головний або зворотний) має забезпечувати роботу канатної дороги під час проведення технічного обслуговування.
11.13. Резервний привід повинен забезпечувати не менше половини швидкості головного приводу. Резервний привід повинен бути здатним запускатися із середнім прискоренням не менше 0,1 м/с-2 за найбільш несприятливих умов завантаження. До резервного приводу також застосовуються вимоги пункту 11.2 глави 11 розділу ІІ цих Правил.
11.14. Двигуни внутрішнього згоряння повинні бути стаціонарними установками та забезпечені батарейним живленням стартера.
Вихлопні гази від двигунів внутрішнього згоряння повинні бути виведені назовні приміщень. Має бути забезпечений вільний доступ повітря до двигуна.
11.15. Кінцеві позиції муфт повинні бути механічно зафіксовані.
11.16. Привід канатної дороги має забезпечувати пересування транспортного засобу з ревізійною швидкістю не більше 0,5 м/с.
11.17. Коефіцієнт запасу надійності зчеплення k тягового, несуче-тягового канатів з привідним шківом повинен бути не менше 1,25 за найбільш несприятливих умов завантаження канатної дороги (з урахуванням сил інерції під час пуску і гальмування) і визначатися за формулами:
( Див. формули )
11.18. Контроль швидкості має здійснюватися пристроями, що забезпечують необхідну точність контролю.
11.19. На приводі канатної дороги має бути передбачений захист від перевищення номінальної швидкості на 15%. Спрацьовування цього захисту повинно приводити в дію аварійне гальмо.
Допускається контролювати швидкість незалежно від напрямку руху двома незалежними один від одного пристроями, один з яких реагує на перше порогове значення в 10 % перевищення швидкості, а інший - на друге порогове значення в 20 % перевищення швидкості.
11.20. За наявності більше одного привідного шківа із самостійними приводами повинна бути забезпечена їх синхронна робота.
11.21. Прискорення (уповільнення) на привідному шківі під час пуску (зупинки) канатної дороги не повинне перевищувати значень, наведених у додатку 14 до цих Правил.
11.22. Привід канатної дороги має бути оснащений двома незалежними автоматично діючими колодковими, дисково-колодковими або дисковими гальмами нормально закритого типу:
робочим - на валу двигуна або на вхідному валу редуктора;
аварійним - на валу або на ободі привідного шківа.
У разі поєднання функцій робочого й аварійного гальм в одній конструкції передбачаються два незалежні пристрої, установлені на валу (ободі) привідного шківа для створення гальмівного моменту в нормальному й аварійних режимах.
11.23. Для канатних доріг із самогальмуванням і швидкістю до 3 м/с установлення аварійного гальма і засобів контролю швидкості не обов’язкове.
11.24. Кожне гальмо (робоче, аварійне) повинне розвивати гальмівний момент не менше 1,25 статичного моменту в найбільш важких умовах навантаження.
11.25. Аварійне гальмо повинне спрацьовувати у випадках, передбачених проектом, а також:
від аварійних вимикачів;
у разі проходу пункту зупинки та спрацьовування вловлювача кабіни (на маятникових канатних дорогах);
у разі відсутності зниження швидкості під час підходу транспортних засобів до станцій, якщо таке зниження швидкості передбачено проектом;
у разі сходження каната з роликів балансира.
12. Обладнання опор і станцій
12.1. Фундаменти споруд канатної дороги повинні перевищувати рівень землі не менше ніж на 0,2 м. Допускається встановлювати опори без спорудження фундаментів на невивітреній, без тріщин скельній основі.
До всіх споруд канатної дороги мають бути передбачені підходи або під’їзди, якщо це можливо.
12.2. Конструкція опор повинна унеможливлювати накопичення вологи в елементах закритого профілю та забезпечувати можливість видалення з них конденсату.
12.3. Опори повинні бути обладнані кронштейнами або місцями для підвішування вантажопідіймальних пристроїв.
12.4. Опори повинні бути пронумеровані. На опорах має бути нанесено захисне покриття.
12.5. На опорах маятникових канатних доріг на рівні нижньої частини кабіни повинні бути встановлені напрямні, що унеможливлюють торкання кабіною опорного башмака або конструкцій опори. Напрямні встановлюються так, щоб нижня частина кабіни в разі відхилення в поздовжньому напрямку на 20° (0,35 рад) та поперечному на 11° 30' (0,2 рад) під час наближення до опори не піднімалася вище напрямних.
12.6. На підтримувальних роликах опорних башмаків повинні бути передбачені пристрої від спадання тягового каната з роликів.
12.7. Привід, електрообладнання, вимірювальна апаратура та пульт керування двоканатних маятникових доріг повинні бути розміщені в закритому приміщенні. На всіх канатних дорогах пульт керування має розміщуватися в місці, з якого добре видно зони станції для посадки пасажирів і розташована поруч ділянка траси канатної дороги.
12.8. До механізмів, пристроїв безпеки, електро- та гідрообладнання канатної дороги, що вимагають технічного обслуговування, має забезпечуватись зручний і безпечний доступ.
Відстань від стін приміщення до обладнання, а також проходи між обладнанням повинні бути не менше 800 мм. У необхідних випадках влаштовуються огорожі, робочі платформи, сходи.
12.9. У приміщеннях, де розташоване великогабаритне обладнання, повинні влаштовуватись спеціальні прорізи. Над основним обладнанням установлюються вантажопідіймальні механізми. Допускається не встановлювати вантажопідіймальні механізми на відкритих станціях.
12.10. З урахуванням кліматичних умов у виробничих приміщеннях станцій канатної дороги повинно передбачатися опалення.
12.11. Підлога зон для посадки і висадки пасажирів і проходи до них мають унеможливлювати ковзання ніг (крім доріг для транспортування лижників). Зони, розташовані вище сусіднього рівня більше ніж на 1,0 м, або сусідня поверхня, що має схил понад 60%, повинні огороджуватися перилами відповідно до вимог чинних стандартів. За неможливості встановлення перил слід натягати сітку, що унеможливлюватиме падіння пасажирів на землю.
12.12. Похил поверхні проходів, призначених для людей, не повинен перевищувати 10%. У разі більшого похилу потрібно влаштовувати східці.
12.13. Станції, проходи, зони посадки та висадки мають бути споряджені знаками безпеки для спрямування потоку пасажирів. Експлуатаційно важливі зони (зони посадки, висадки, очікування, безпечні відстані до транспортних засобів, що прибувають на станцію чи відправляються зі станції) мають бути позначені (промарковані).
За винятком зони посадки і висадки проходи для пасажирів мають бути розташовані за межами безпечних відстаней до транспортних засобів.
У робочих зонах і проходах для працівників мають бути забезпечені бічні відстані не менше 0,5 м від безпечних відстаней до транспортних засобів до висоти 2,0 м над поверхнею, на якій перебувають працівники.
Вільна висота (габарит за висотою) проходів для пасажирів має бути не менше 2,5 м. У робочих зонах, які призначені для обслуговування транспортних засобів знизу і в яких їх елементи перетинають проходи для працівників, допускається вільна висота (габарит за висотою) не менше 2,0 м. Зазначені елементи повинні мати попереджувальне кольорове марковання. Розгойдування та завантаження транспортних засобів повинні враховуватися під час визначення цих висот.
12.14. Розміри проходів для пасажирів повинні відповідати пропускній здатності канатної дороги і бути завширшки не менше 1,25 м, а в місцях, де можуть пересуватися інваліди,- не менше 1,5 м, крім пунктів контролю квитків і місць доступу для крісельних канатних доріг. Проходи для працівників мають бути завширшки не менше 0,6 м.
12.15. Щоб забезпечити доступ для інвалідів на візках, під’їзні шляхи повинні відповідати вимогам чинних стандартів і будівельним нормам.
12.16. Ширина зони для пасажирів на маятникових канатних дорогах повинна бути не менше 1,5 м, якщо відбувається тільки посадка чи висадка, і не менше 1,8 м, якщо посадка та висадка відбуваються з однієї зони.
Довжина зони встановлюється з урахуванням нерівномірності зупинки кабін на станціях залежно від завантаження та можливого подовжнього відхилення кабіни під час її зупинки.
Зони для посадки та висадки повинні бути східчастими, якщо кут похилу несучого каната більше 6° (0,1 рад).
12.17. На кільцевій канатній дорозі уздовж зони для посадки по обидва боки вільно висячих транспортних засобів мають бути передбачені як мінімум до висоти 2 м такі мінімальні відстані:
0,6 м - у напрямку до осьової лінії дороги для транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю не більше 1,3 м/с;
0,8 м - у напрямку до осьової лінії дороги для транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю понад 1,3 м/с;
1,25 м - у напрямі назовні.
12.18. Довжина зони для посадки та висадки кільцевої канатної дороги з фіксованими затискачами встановлюється залежно від швидкості руху за умови безпечної посадки та висадки пасажирів на ходу.
Відношення довжини зони для посадки і висадки до швидкості руху в межах станції має бути не менше значень, зазначених у додатку 15 до цих Правил.
Допускається для нових крісельних канатних доріг, виготовлених за кордоном відповідно до чинних європейських стандартів, горизонтальну довжину зони посадки для перевезення пішоходів і лижників приймати в межах від 2,5 м до 3,5 м, а горизонтальну довжину зони висадки приймати рівною у разі перевезення:
1) пішоходів - відстані, що проходить крісло за 5,0 с;
2) лижників:
для крісел з фіксованими затискачами - відстані, що проходить крісло щонайменше за 1,5 с;
для крісел, що відчіплюються, - принаймні 2,0 м.
Зони для посадки та висадки повинні бути горизонтальними або мати кут похилу, який не повинен перевищувати для пішоходів 4°, а для лижників - 6°. У разі перевезення лижників від точки висадки зона повинна мати похил від 15% до 25%.
12.19. На станціях маятникової канатної дороги встановлюються напрямні, які обмежують розгойдування кабіни під час входу та виходу пасажирів. Зазор між напрямними та кабіною не повинен перевищувати 50 мм у місці зупинки на станції та має розширюватися в бік траси з урахуванням можливого поперечного відхилення кабіни на 11° 30' (0,2 рад) під час її входження на станцію.
Напрямні повинні бути встановлені так, щоб кабіна під час розгойдування не могла піднятися вище рівня напрямних.
12.20. На станціях кільцевої канатної дороги з кабінами установлення напрямних, якщо вони передбачені проектом, здійснюється з урахуванням вимог пункту 12.19 глави 12 розділу ІІ цих Правил. Допускається встановлення напрямних тільки з одного боку, протилежного тому, з якого здійснюються посадка і висадка пасажирів.
12.21. На одній із станцій двоканатної маятникової дороги повинна встановлюватися робоча платформа для огляду та ремонту візків кабін, а також вантажопідіймальний механізм для зняття кабін з несучих канатів.
12.22. Усі шківи і тягові канати, що перебувають на висоті менше ніж 2 м, мають бути огороджені.
12.23. На металоконструкціях опор і станцій канатної дороги забороняється встановлення будь-яких механізмів, пристроїв та електрообладнання, не передбачених проектною документацією на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт) канатної дороги.
12.24. Забороняється установлення рекламних щитів, покажчиків тощо, не передбачених проектною документацією на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт) канатної дороги, затвердженою в установленому порядку, без погодження з розробником проекту даної канатної дороги.
12.25. На зонах станцій для посадки повинні бути розміщені виносні пульти (колонки) керування, що використовуються черговими по станціях. На цих пультах повинні бути розміщені засоби аварійної зупинки канатної дороги та сигналізації.
12.26. Параметри мікроклімату в приміщеннях станцій канатних доріг повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 , затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42.
13. Засоби доступу, робочі платформи, огорожі
13.1. Опори повинні мати огороджені робочі платформи для технічного обслуговування опорних башмаків і роликових балансирів, крім того, опори маятникових канатних доріг повинні мати огороджені проходи для виходу працівників з кабіни на опору.
13.2. Робочі платформи, проходи, їх настил, отвори для доступу на робочу платформу мають відповідати вимогам чинних стандартів з урахуванням вимог пунктів 13.3 і 13.4 глави 13 розділу ІІ цих Правил.
13.3. Робочі платформи мають бути завширшки не менше 0,5 м і виконані таким чином, щоб було уможливлено безпечно досягнути обладнання, що підлягає технічному обслуговуванню, і безпечно провести роботи в максимально ергономічній позиції. Похил робочих платформ не повинен перевищувати 10%; якщо поздовжній похил перевищує 10%, робоча платформа має бути східчастою. У разі східчастої робочої платформи горизонтальні проміжки між окремими елементами підлоги не повинні перевищувати 0,05 м, а вертикальні - 0,3 м. Проходи мають бути завширшки не менше 0,5 м і оснащені принаймні з одного боку перилами.
13.4. Настил робочих платформ і проходів виконується з металу або інших міцних матеріалів. Настил улаштовується всією довжиною та шириною робочої платформи та проходу.
Металевий настил має унеможливлювати ковзання (просічено-витяжні, рифлені, перфоровані сталеві листи тощо).
13.5. Для доступу на робочі платформи опори мають обладнуватися драбинами або сходами чи драбинами зі східцями.
Вибір засобів доступу на опори має здійснюватися відповідно до вимог чинних стандартів.
13.6. Драбини і драбини зі східцями мають починатися від поверхні землі.
Драбини мають обладнуватися пристроями захисту від падіння, що забезпечують застосування пристроїв зупинення падіння під час підіймання (опускання) всією висотою опори, відповідно до вимог чинних стандартів. Як пристрій захисту від падіння допускається застосовувати захисну огорожу у вигляді дуг.
Драбини з похилом до горизонталі понад 80° мають бути оснащені платформою для відпочинку не більше ніж через кожні 15 м.
Драбини висотою підйому до 10 м допускається не обладнувати пристроями захисту від падіння.
13.7. Робочі платформи та проходи, розташовані на опорах і станціях, а також сходи та драбини зі східцями, призначені для доступу на опори та станції, мають бути огороджені перилами, що відповідають вимогам чинних стандартів. Якщо перила неможливо встановити з усіх боків робочої платформи, то має бути передбачена огорожа на протилежному боці робочого місця та на торцях. У зоні робочої платформи (на опорі, перилах тощо) мають бути передбачені місця для закріплення індивідуального спорядження працівників для захисту від падіння з висоти, які мають витримувати навантаження не менше 7,5 кН.
13.8. У разі доступу на робочу платформу з драбини через люк захист від падіння в люк має здійснюватися кришкою або перилами з хвірткою відповідно до вимог чинних стандартів, а в разі доступу через проріз у перилах - хвірткою.
13.9. Легкодосяжні частини механізмів, що рухаються, мають бути закриті закріпленими металевими знімними огорожами, що допускають безпечний огляд і технічне обслуговування. Огородженню підлягають:
зубчасті, ланцюгові та черв’ячні передачі;
з’єднувальні муфти з болтами та шпонками, що виступають, а також усі муфти і вали, розташовані в місцях проходу працівників.
14. Пристрої безпеки
14.1. На кожному тяговому канаті маятникової канатної дороги (якщо канатів більше одного) установлюється командоапарат або інший прилад, що забезпечує зниження швидкості кабін перед наближенням до станцій, контроль зниження швидкості і зупинку. Якщо для зупинки кабін на станції передбачено інший пристрій, то зупинка командоапаратом може не дублюватися. Якщо не відбулося зниження швидкості в потрібному місці, повинні накладатися робоче та аварійне гальма. Шлях аварійного гальмування повинен бути таким, щоб кабіна зупинилася до буферного пристрою, установленого на несучому канаті.
14.2. На пульті керування маятникової канатної дороги повинні бути встановлені покажчик швидкості та покажчик положення кабін. Покажчик положення кабін і командоапарат повинні мати коригувальний пристрій, що забезпечує точність інформації про фактичне положення кабін.
14.3. На станціях маятникової канатної дороги встановлюються буферні пристрої. У разі небезпеки наїзду візка кабіни на буфер повинен спрацювати аварійний вимикач і має накладатися аварійне гальмо.
14.4. У зонах для посадки і висадки на пульті керування у машинному залі повинні бути встановлені вимикачі для аварійної зупинки канатної дороги.
14.5. Перед зонами для посадки і висадки кільцевої канатної дороги з фіксованими затискачами можуть установлюватися вимикачі (додатково до аварійних) для короткочасного зменшення швидкості в межах, передбачених проектом.
14.6. На кільцевій канатній дорозі з фіксованими затискачами мають установлюватися пристрої для автоматичної зупинки канатної дороги, якщо пасажир проїхав зону висадки.
14.7. На станції або опорі з найбільшим впливом вітру повинен бути встановлений прилад, що вимірює швидкість вітру та подає сигнал про перевищення припустимої швидкості вітру на пульт керування канатної дороги.
14.8. Приводи канатної дороги повинні мати блокування, яке унеможливлює пуск дороги в роботу від резервного чи зворотного приводів при ввімкненому головному приводі, і навпаки.
14.9. На роликових балансирах кільцевих канатних доріг повинні бути передбачені блокувальні пристрої, що зупиняють канатну дорогу в разі зміщення каната від осі ролика до реборди до його спадання.
У разі обладнання роликових балансирів уловлювачем, що не дає змоги канату впасти на землю або піднятися вгору (на притискних роликах), допускається встановлювати тільки пристрій для вимкнення приводу канатної дороги в разі сходження каната з роликів.
15. Сигналізація та зв’язок
15.1. Між станціями канатної дороги повинен бути телефонний або радіозв’язок.
15.2. Кабіни двоканатної маятникової дороги повинні бути обладнані телефонним або радіозв’язком з пультом керування канатною дорогою.
15.3. Опори кільцевих канатних доріг мають бути оснащені гучномовним зв’язком для інформування пасажирів у разі виникнення аварійної ситуації та зупинки канатної дороги.
15.4. Пуск канатної дороги необхідно робити після подачі на станціях звукового сигналу.
15.5. Про початок зниження швидкості перед наближенням кабін до станцій маятникових канатних доріг повинен подаватись звуковий сигнал машиністу і дублюватися світловим сигналом на пульті.
15.6. На пульті керування кільцевої канатної дороги або на окремому щиті повинна бути світлова сигналізація про спрацьовування блокувальних пристроїв на роликових балансирах. Допускається один сигнал від спрацьовування кількох блокувальних пристроїв. У цьому випадку сигнал повинен сповіщати, на якій(их) опорі(ах) спрацював блокувальний пристрій.
15.7. Телефонні та сигнальні кабелі повинні бути ізольовані від землі і не торкатися кабін або канатів.
15.8. У разі несправності систем контролю керування, сигналізації та зв’язку робота канатної дороги повинна бути припинена.
15.9. Пульти керування канатною дорогою, обладнані телефонним зв’язком або радіостанціями, повинні мати вказівні таблички виклику аварійно-рятувальних формувань (служб) та інструкції про порядок дії працівників у разі виникнення надзвичайної ситуації.
16. Електрична частина
16.1. Електрообладнання, електроосвітлення, прилади, електроустановки мають відповідати вимогам цих Правил, "Правил устройства электроустановок (6-е издание, переработанное и дополненное). Энергоатомиздат, 1987 г." (далі - ПУЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів , затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), і чинних стандартів.
16.2. За ступенем надійності електропостачання канатні дороги належать до ІІ категорії і повинні мати два незалежних джерела живлення відповідно до вимог ПУЕ. Допускається як друге джерело живлення використовувати автономну електростанцію.
16.3. За захистом від блискавки споруди канатної дороги належать до звичайних об’єктів відповідно до вимог чинних стандартів.
16.4. Канати канатної дороги мають бути заземлені відповідно до вимог ПУЕ. Якщо тяговий канат використовується як струмопровід для кіл сигналізації, керування або освітлення кабін, то канат ізолюється від землі. У цьому разі необхідно встановлювати розрядники для цього каната.
16.5. Провідні частини транспортних засобів повинні бути електрично пов’язані між собою.
16.6. Кабіни двоканатної маятникової дороги, станції і опори канатних доріг обладнуються внутрішнім і зовнішнім освітленням.
16.7. Кабіни з пультом керування (на одноканатних маятникових канатних дорогах) повинні бути оснащені зовнішньою рухомою фарою та внутрішнім освітленням.
16.8. Відповідне штучне освітлення, у тому числі аварійне, не залежне від робочого джерела живлення, має бути передбачене принаймні в тих зонах, які є важливими як для експлуатації та технічного обслуговування, так і для пропуску пасажирів (входи і виходи, зони посадки і висадки, зали очікування тощо).
16.9. Прожектори, що забезпечують достатнє освітлення ділянки траси безпосередньо за межами території станції, повинні бути встановлені на станціях канатних доріг.
16.10. Неізольовані струмопровідні частини електрообладнання (у тому числі вимикачів, що подають живлення на кабель), розташовані в місцях, що уможливлюють дотик до них, мають бути огороджені.
Електрообладнання, розташоване в приміщенні, що замикається, або в місцях, де в разі входу (або підходу) працівників автоматично знімається напруга, може не огороджуватися.
16.11. Канатна дорога, розташована в місцях, зазначених у Порядку погодження місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації , затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 721, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2147/22459, має бути позначена як перешкода для повітряних суден (літаків, вертольотів тощо).
III. Вимоги до виготовлення, монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту і модернізації
1. Загальні вимоги
1.1. Роботодавець відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці" повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
1.2. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) канатних доріг здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .
2. Виготовлення
2.1. Кожний комплект обладнання виробник або постачальник канатної дороги споряджає:
паспортом пасажирської підвісної канатної дороги, зразок якого наведений у додатку 16 до цих Правил;
настановою щодо експлуатації;
інструкцією щодо монтування, пускання, регулювання та обкатування (за необхідності);
комплектом креслеників деталей і складанних одиниць обладнання, що швидко спрацьовуються (за необхідності);
електричними схемами (принциповими та з’єднування) силових кіл і кіл керування, сигналізації, освітлення та зв’язку;
інструкцією щодо зрощування канатів (за необхідності);
інструкцією щодо заливання канатів сплавом (закріплення клинами) у муфтах кінцевих кріплень канатів (за необхідності);
документами виробників канатів про їх якість і протоколами випробування.
За оформлення технічної документації, зазначеної у цьому пункті, відповідає суб’єкт господарювання, що постачає комплект обладнання.
2.2. Під час складання паспорта до нього вносяться відомості з переліку, які наведені в додатку 16 до цих Правил і тільки ті, що належать до даного типу канатної дороги. Допускається вносити до паспорта й інші відомості, що належать до даного типу канатної дороги.
Виготовлені окремо і призначені для самостійного постачання механізми, металоконструкції (ригелі, траверси, стояки опор, опори в цілому тощо), пристрої безпеки їх виробники супроводжують відповідними документами щодо якості.
2.3. У разі комплектування обладнання канатної дороги зі складових частин, що постачаються різними виробниками або постачальниками, паспорт канатної дороги в цілому складається за даними документів про якість окремих складових частин. Ці документи зберігаються разом з паспортом.
2.4. У настанові щодо експлуатації канатної дороги поряд з іншими відомостями мають бути зазначені:
опис і робота канатної дороги та її обладнання, у тому числі силових кіл і кіл керування, сигналізації, освітлення та зв’язку;
склад працівників, які здійснюють технічне обслуговування канатної дороги, їхні завдання та обов’язки за нормальних умов експлуатації та в аварійних ситуаціях;
порядок проведення експлуатації канатної дороги в аварійних ситуаціях, у тому числі з використанням зворотного та резервного приводів;
організація контролю процесу експлуатації канатної дороги;
види, періодичність, обсяг і порядок проведення періодичного технічного обслуговування, контролю технічного стану (щоденного, щомісячного, щорічного та спеціального), ремонту та змащення обладнання канатної дороги, а також рекомендації щодо відновлення лакофарбових покриттів металевих поверхонь відповідно до макрокліматичного району розташування канатної дороги;
періодичність і способи огляду металоконструкцій;
перелік і позначення деталей, що швидко спрацьовуються, та граничні норми їх бракування;
способи та порядок регулювання гальм;
періодичність та способи перевірки пристроїв безпеки;
граничні норми бракування канатів;
критерії граничного стану канатної дороги для проведення капітального ремонту;
порядок проведення переміщення несучих канатів і фіксованих затискачів транспортних засобів;
моменти затягнення фіксованих затискачів транспортних засобів і болтових притискачів (канатних затискачів) на кінцевих кріпленнях канатів і порядок виконання робіт;
порядок перевірки і регулювання затискного зусилля затискачів, що відчіплюються;
порядок проведення технічних оглядів;
вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;
порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на канатній дорозі.
2.5. Виготовлений комплект обладнання канатної дороги, окремі складові частини (вузли) або пристрої безпеки, призначені для самостійного постачання, їх виробник споряджає маркувальними табличками, незнімно закріпленими на видних місцях із зазначенням найменування виробника чи його знака для товарів і послуг, типу, моделі, основних технічних характеристик, дати виготовлення, порядкового (серійного) номера за нумерацією виробника та інших відомостей відповідно до вимог технічних умов на виготовлення обладнання канатної дороги. Метод виконання написів на маркувальній табличці має забезпечувати їх збереження протягом усього строку експлуатації обладнання канатної дороги.
2.6. Умови праці на робочих місцях під час виготовлення обладнання, будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), монтажу, проведення ремонту, експлуатації канатних доріг і модернізації їх обладнання мають бути такими:
вміст хімічних речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог чинних стандартів;
рівні інфразвуку та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях відповідно до Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99 , затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37;
рівні загальної та локальної вібрації на робочих місцях відповідно до Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99 , затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39;
параметри мікроклімату на робочих місцях відповідно до Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 , затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42;
рівні напруженості електромагнітного поля частотою 50 Гц на робочих місцях відповідно до Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524;
рівні освітленості на робочих місцях відповідно до вимог чинних будівельних норм;
організація технологічних процесів має відповідати вимогам чинного законодавства;
порядок накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення відходів під час виготовлення, монтажу, ремонту, експлуатації канатних доріг і модернізації їх обладнання відповідно до Гігієнічних вимог щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення ДСанПіН 2.2.7.029-99 , затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 29.
2.7. Перед уведенням в обіг (постачанням на ринок) обладнання канатних доріг, у тому числі окремих складових частин (вузлів) або пристроїв безпеки, виробник або постачальник повинен провести оцінку його відповідності вимогам Технічного регламенту канатних доріг і цих Правил, скласти декларацію про відповідність і нанести на кожний виріб (на поверхню чи на маркувальні таблички) національний знак відповідності згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".
3. Монтаж, демонтаж і налагодження
3.1. Монтаж (демонтаж) обладнання канатних доріг має виконуватися відповідно до вимог проекту виконання робіт (далі - ПВР) на монтаж (демонтаж), затвердженого в установленому порядку.
3.2. Допускається монтаж (демонтаж) обладнання канатних доріг виконувати за типовими ПВР або технологічними картами з прив’язкою їх до місцевих умов.
3.3. Перед проведенням монтажу обладнання канатної дороги суб’єкт господарювання, який виконує монтаж, має провести огляд металевих конструкцій (несучих і допоміжних), механізмів канатної дороги, кріпильних виробів (діаметр, клас міцності) з метою оцінки їх стану та комплектності. За результатами огляду складається акт, що підписується працівниками, які проводили огляд, і затверджується керівником суб’єкта господарювання, який виконує монтаж.
Крім того, обладнання канатної дороги, що перебувало раніше в експлуатації в іншому місці, має піддаватися експертному обстеженню.
3.4. Після закінчення робіт з монтажу перед здачею канатної дороги в експлуатацію здійснюється налагодження та перевірка її готовності до експлуатації, під час якої виконуються:
1) перевірка відповідності встановлення обладнання канатної дороги технічній документації;
2) перевірка й експлуатаційні випробування окремих складових частин і їх взаємодія з іншими складовими частинами канатної дороги, зокрема:
стану канатів, їх з’єднань і кінцевих кріплень;
напрямних канатів (шківів, башмаків, роликів тощо) і правильне функціонування їх опорних і натяжних пристроїв, у тому числі натяжних канатів;
відповідних безпечних відстаней між транспортним засобом і канатами щодо інших складових частин канатної дороги з урахуванням дії навколишнього середовища в найбільш несприятливих умовах експлуатації;
приєднання транспортних засобів до рухомого каната (тягового чи несуче-тягового) і їх стійкості до проковзування за всіх можливих умов експлуатації;
вільного переміщення транспортних засобів на лінії і на станціях;
роботи електричного обладнання;
роботи телекомунікаційного та сигнального обладнання;
роботи пристроїв безпеки і контролю в разі експлуатаційної відмови;
працездатності всіх гальм і збереження відповідного тертя за найнесприятливіших умов навантаження під час роботи;
роботи всіх типів приводів (головного, зворотного, резервного) на всіх режимах роботи з урахуванням найнесприятливіших умов експлуатації;
роботи евакуаційних пристроїв;
стану станцій, лінійних опор і їх фундаментів;
3) експлуатаційні випробування (обкатка) канатної дороги, під час яких використовуються всі приводи (головний, зворотний і резервний) на всіх режимах роботи з урахуванням усіх умов експлуатації.
Мінімальний час експлуатаційних випробувань (обкатки) на максимальній швидкості складає:
для маятникових канатних доріг - 25 годин з головним приводом, з яких щонайменше 5 годин з повним навантаженням;
для кільцевих канатних доріг: з фіксованими затискачами - 25 годин з головним приводом; із затискачами, що відчіплюються, - 50 годин з головним приводом (з яких щонайменше 5 годин з повним навантаженням).
Експлуатаційні випробування (обкатка) кільцевої канатної дороги із затискачами, що відчіплюються, з повним навантаженням мають здійснюватися з урахуванням завантаження гілок підіймання та спуску, зазначеного в паспорті канатної дороги, відповідно до вимог настанови щодо експлуатації, наданої виробником або постачальником.
Крім того, експлуатаційні випробування мають бути проведені зі зворотним і резервним приводами принаймні один повний цикл роботи.
На канатних дорогах, що мають транспортні засоби із затискачами, що відчіплюються, експлуатаційні випробування мають проводитися з усіма транспортними засобами.
На канатних дорогах, призначених виключно для перевезення вгору, експлуатаційні випробування мають проводитися з максимально допустимим навантаженням.
3.5. Після закінчення робіт з монтажу обладнання канатної дороги мають бути складені такі документи (у разі виконання таких робіт):
акти закріплення канатів у муфти кінцевих кріплень;
акт зрощування каната;
акт вимірювання провисання несучого каната;
акт зважування противаги;
акт випробування транспортних засобів і вловлювача кабіни;
акти закріплення металоконструкцій станцій і опор на фундаментах;
акти приймання фундаментів і опорних конструкцій;
акти на приховані роботи;
акт перевірки відповідності встановлення обладнання канатної дороги технічній документації;
акт перевірки й експлуатаційних випробувань окремих складових частин;
акт експлуатаційних випробувань (обкатки) канатної дороги.
4. Ремонт і модернізація
4.1. Вимоги для одержання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки поширюються на такі види ремонту канатних доріг:
поточний ремонт несучих металоконструкцій з метою підтримання їх несучої здатності;
заміна несучих, несуче-тягових або тягових канатів, роботи з їх зрощування та кінцевого кріплення.
Ремонт канатних доріг і модернізація їх обладнання виконуються за технічною документацією, розробленою відповідно до вимог чинних стандартів. До складу документації мають входити технічні умови.
4.2. Технічні умови на ремонт канатних доріг і модернізацію їх обладнання мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
4.3. Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким має відповідати канатна дорога та її обладнання після ремонту чи модернізації, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та чинних стандартів, вимоги безпеки, порядок приймання і випробування обладнання та дороги в цілому, а також відомості про метали і зварювальні матеріали та вироби, що мають застосовуватися під час ремонту чи модернізації.
4.4. Після проведення ремонту канатної дороги чи модернізації її обладнання до паспорта заносяться дані про виконані роботи, усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали та вироби.
Якщо ці дані неможливо занести до паспорта канатної дороги, оформляється новий паспорт організацією, що розробила технічну документацію на ремонт канатної дороги або модернізацію її обладнання. У цьому разі старий паспорт зберігається разом з новим паспортом.
Копії документів, що підтверджують якість застосованих матеріалів, виробів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а самі документи - у паспорті канатної дороги.
4.5. Після ремонту, зазначеного в пункті 4.1 глави 4 розділу ІІІ цих Правил, канатні дороги піддаються позачерговому технічному огляду.
4.6. Після модернізації обладнання канатної дороги проводяться приймальні випробування відповідно до вимог технічних умов на модернізацію і позачерговий технічний огляд відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу V цих Правил.
За результатами випробувань складається акт приймальних випробувань, який затверджується в порядку, установленому технічними умовами на модернізацію. Результати випробувань відображаються в паспорті канатної дороги, якщо після модернізації був складений новий паспорт. У разі внесення змін до старого паспорта до документів, зазначених у пункті 2.6 глави 2 розділу V цих Правил, додається акт приймальних випробувань.
5. Матеріали та вироби
5.1. Матеріали та вироби для виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції канатних доріг і модернізації їх обладнання мають відповідати вимогам чинних стандартів.
5.2. Якість матеріалів і виробів, застосовуваних під час монтажу, ремонту, реконструкції канатних доріг і модернізації їх обладнання, має бути підтверджена документами виробника цих матеріалів і виробів про їх якість і вхідним контролем.
За відсутності документа про якість матеріалу та виробу допускається їх застосовувати після випробування на відповідність чинним в Україні стандартам.
5.3. Вибір матеріалу та виробу здійснюється з урахуванням нижніх граничних значень температур навколишнього середовища для робочого та неробочого станів канатної дороги, завантаженості елементів та агресивності навколишнього середовища. Дані про застосовані матеріали та вироби і нижні граничні значення температур для робочого та неробочого станів канатної дороги зазначаються в її паспорті.
5.4. Зварювальні матеріали та вироби, застосовані для зварювання, мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з’єднання (границя міцності, відносне видовження, кут загину, ударна в’язкість, твердість) не менше нижньої границі зазначених властивостей основного металу конструкції, установлених стандартом для даної марки сталі.
5.5. У разі застосування в одному з’єднанні сталі різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності. Марки присадних матеріалів і виробів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на виготовлення, ремонт, реконструкцію та модернізацію.
5.6. Застосування матеріалів і виробів при виготовленні канатних доріг, що постачаються з інших країн, допускається лише за їх відповідності вимогам, установленим законодавством України.
5.7. Матеріали та вироби, що використовуються при виготовленні транспортних засобів (для вітчизняної продукції), та готові транспортні засоби (для вітчизняної та імпортованої продукції) повинні мати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо показників безпеки для здоров’я людей відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 жовтня 2000 року № 247, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 року за № 4/5195 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14 березня 2006 року № 120).
6. Зварювання
6.1. Прихоплювання та зварювання несучих елементів металоконструкцій (опор, підвісок транспортних засобів, візків, робочих платформ, проходів, засобів доступу, перил, захисних огорож, ребер жорсткості тощо), що здійснюються під час виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції канатних доріг і модернізації їх обладнання, повинні виконувати зварники, атестовані відповідно до вимог Правил атестації зварників , затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19 квітня 1996 року № 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 травня 1996 року за № 262/1287 (НПАОП 0.00-1.16-96).
Під час виконання електрозварювальних робіт слід дотримуватися вимог Правил охорони праці під час зварювання металів , затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 14 грудня 2012 року № 1425, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 січня 2013 року за № 63/22595 (НПАОП 28.52-1.31-13).
6.2. Зварювання має проводитися в приміщеннях, які унеможливлюють вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з’єднань.
Зварювання просто неба допускається за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів і вітру.
6.3. Зварювальні роботи, що проводяться під час виготовлення, ремонту, реконструкції канатних доріг і модернізації їх обладнання, мають виконуватися відповідно до вимог комплекту документів на технологічні процеси зварювання.
6.4. Можливість і порядок зварювання за температури повітря нижче 0°С установлюються технічними умовами на виготовлення, ремонт, реконструкцію чи модернізацію.
6.5. Допускається виготовлення зварних виробів із застосуванням у тому самому зварному вузлі різних методів зварювання, про що має бути зроблене застереження в технічних умовах на виготовлення, ремонт, реконструкцію чи модернізацію.
6.6. Прихоплювання елементів зварних з’єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварювальних матеріалів і виробів, що й під час зварювання.
6.7. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.
6.8. Несучі зварні металоконструкції повинні мати тавро чи інше умовне позначення, що дає змогу визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його збереження упродовж експлуатації виробу і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на креслениках.
6.9. Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій установлюються технічними умовами на виготовлення, ремонт, реконструкцію чи модернізацію.
6.10. Місця проведення зварювальних робіт та будівельно-монтажних робіт під час виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту, реконструкції канатних доріг і модернізації їх обладнання повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки.
7. Контроль якості зварних з’єднань
7.1. Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться під час виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції канатної дороги та модернізації її обладнання, здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішній огляд і вимірювання, ультразвуковий, радіографічний тощо) і випробуваннями (визначення механічних властивостей зварного з’єднання) відповідно до вимог чинних стандартів.
Фахівці з неруйнівного контролю повинні бути атестовані та сертифіковані відповідно до вимог Правил сертифікації фахівців з неруйнівного контролю , затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 10 грудня 2012 року № 1387, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02 січня 2013 року за № 10/22542.
7.2. Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, проведеної відповідно до вимог пункту 6.9 глави 6 розділу ІІІ цих Правил, якщо вона передбачена для даного зварного з’єднання.
Результати контролю зварних з’єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (журналах, протоколах, картах, формулярах тощо).
7.3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають усі зварні з’єднання з метою виявлення в них зовнішніх дефектів, визначених чинними стандартами, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в технічних умовах на виготовлення, ремонт, реконструкцію чи модернізацію, а саме:
кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;
лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;
відхилень розмірів і порушення форми швів;
тріщин;
напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.
Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки від шва має бути зачищена від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.
Огляд і вимірювання стикових з’єднань проводяться по обидва боки на всій довжині з’єднання. У разі недоступності для огляду внутрішньої поверхні зварного з’єднання огляд і вимірювання здійснюються тільки із зовнішнього боку.
7.4. Контроль зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій радіографічним методом і ультразвуковим методом проводиться відповідно до вимог чинних стандартів.
Контроль стикових з’єднань несучих елементів металоконструкцій проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів, зокрема:
обов’язковому контролю підлягають початок і закінчення стикових з’єднань поясів і стінок коробчастих металоконструкцій балок, колон, траверс;
сумарна довжина з’єднання, що контролюється, на кожному стику розтягнутого пояса коробчастої або ґратчастої металоконструкції має бути не менше 50% довжини стику;
сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику стиснутого пояса або стиснутих ділянок стінок має бути не менше 25% довжини стику або стиснутої ділянки стінки;
сумарна довжина контрольованого з’єднання у всіх інших випадках стикових з’єднань має бути не менше 25 % довжини стику.
У інших зварних з’єднаннях сумарна довжина контрольованих ультразвуковим методом ділянок має становити не менше 25 % довжини шва.
Перед проведенням радіографічного контролю відповідні ділянки зварного з’єднання мають бути промарковані так, щоб їх можна було легко виявити на знімках.
7.5. Оцінка якості зварних з’єднань за результатами неруйнівного контролю здійснюється відповідно до вимог чинних стандартів і технічних умов на виготовлення, ремонт, реконструкцію канатних доріг або модернізацію їх обладнання.
7.6. У зварних з’єднаннях не допускаються такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми: