Про затвердження Правил сертифікації фахівців з неруйнівного контролю

Відповідно до підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України , затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402, та підпункту 41 пункту 4 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України , затвердженого Указом Президента України 06 квітня 2011 року № 408,

1. Затвердити Правила сертифікації фахівців з неруйнівного контролю, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15 серпня 1997 року № 220 "Про затвердження Порядку сертифікації персоналу з неруйнівного контролю", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 жовтня 1997 р. за № 514/2318.

3. Підпункт 1.3 пункту 1 наказу Державного комітету України з промислової безпеки та гірничого нагляду від 01 жовтня 2007 року № 220 "Про приведення нормативно-правових актів з охорони праці у відповідність до вимог законодавства", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2007 р. за № 1226/14493, виключити.

4. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

4.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці .

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Ці Правила є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання та фахівців, які виконують роботи з неруйнівного контролю металу та зварних з'єднань при виготовленні, монтажі, експлуатації, реконструкції, ремонті, експертному обстеженні та технічному огляді машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, згідно з додатком 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

1.2. Ці Правила встановлюють:

вимоги до загальної освіти, спеціальної підготовки і стану здоров’я фахівців з неруйнівного контролю;

вимоги до кваліфікації фахівців з неруйнівного контролю;

вимоги до структури кваліфікаційного екзамену та процедури атестації фахівців з неруйнівного контролю;

процедуру сертифікації фахівців з неруйнівного контролю;

порядок ведення реєстру сертифікованих фахівців з неруйнівного контролю.

1.3. У цих Правилах терміни та поняття вживаються у таких значеннях:

атестаційний (екзаменаційний) центр з неруйнівного контролю (далі - АЦНК) - суб’єкт господарювання або його структурний підрозділ, який не залежить від роботодавців, у яких працюють фахівці, що атестуються, визнаний органом із сертифікації персоналу і який здійснює проведення кваліфікаційного екзамену;

атестація фахівця з неруйнівного контролю - сукупність дій АЦНК, що включають перевірку (кваліфікаційний екзамен) загальних та спеціальних знань і практичних навичок кандидата на сертифікацію з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки щодо конкретного методу неруйнівного контролю та складання відповідного протоколу за результатами атестації;

виробничий сектор - певна галузь промисловості чи технології, де використовують спеціальні технічні прийоми, які залежно від продукції потребують спеціальних знань, вмінь, устаткування та підготовки;

виробничий стаж - досвід роботи кандидата на сертифікацію з відповідного методу неруйнівного контролю у відповідному секторі, отриманий під наглядом сертифікованого(их) фахівця(ів) з неруйнівного контролю, протягом якого кандидат на сертифікацію набуває практичних знань та вмінь, необхідних для виконання вимог щодо кваліфікації фахівців з неруйнівного контролю;

екзаменаційні питання - питання з множинним вибором, які вибираються із збірника питань, затвердженого органом із сертифікації персоналу;

інструкція з неруйнівного контролю (технологічна карта) - письмовий опис точних дій, яких необхідно дотримуватися під час неруйнівного контролю відповідно до вимог стандартів, норм, технічних умов чи методик неруйнівного контролю;

кандидат на сертифікацію з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - кандидат на сертифікацію з НК) - особа, яка претендує на визначення своєї кваліфікації шляхом сертифікації органом із сертифікації персоналу і яка працює під наглядом сертифікованого(их) фахівця(ів) з неруйнівного контролю, накопичуючи виробничий стаж, необхідний для отримання кваліфікації;

кваліфікація фахівця з неруйнівного контролю - підтвердження фізичної придатності, наявності знань, вмінь, спеціальної підготовки та виробничого стажу фахівця для належного виконання ним неруйнівного контролю;

метод неруйнівного контролю - правила застосування певних прийомів та засобів випробувань, при виконанні яких не повинна бути порушена придатність об’єкта щодо застосування;

методика контролю (методика з неруйнівного контролю) - письмовий опис всіх основних параметрів і технологічних прийомів, яких необхідно дотримуватися під час неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до стандартів, норм чи специфікацій;

навчальний центр з неруйнівного контролю - суб’єкт господарювання або його структурний підрозділ, який здійснює проведення спеціальної підготовки фахівців з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

неруйнівний контроль (далі - НК) - контроль якості продукції, за якого не повинна бути порушена придатність продукції щодо її застосування із повним збереженням із самого початку закладених функцій;

орган із сертифікації персоналу в галузі НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - ОСП) - суб’єкт господарювання або його структурний підрозділ, який отримав призначення на виконання робіт з оцінки відповідності фахівців галузі НК та який у своїй діяльності керується вимогами ДСТУ ISO/IEC 17024-2005 та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, що стосуються кваліфікації фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

перевірка технічної компетентності АЦНК або навчального центру з неруйнівного контролю (далі - НЦНК) - визначення ОСП технічної компетентності АЦНК або НЦНК в проведенні атестації або спеціальної підготовки фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

сертифікат та кваліфікаційне посвідчення фахівця з НК - документи, видані за правилами системи сертифікації ОСП, що засвідчують компетентність фахівця у здійсненні діяльності з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, визначеної у сертифікаті;

сертифікація фахівця з НК - процедура для визначення кваліфікації фахівця з певного методу НК у певному виробничому секторі з наступною видачею сертифіката та кваліфікаційного посвідчення фахівця з НК;

система сертифікації ОСП - система, що має власні правила процедури та управління для проведення сертифікації фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

технічна компетентність АЦНК або НЦНК - сукупність ознак, що включають наявність належного обладнання, нормативно-методичної документації та кваліфікованого персоналу, які дозволяють на професійному рівні проводити атестацію або спеціальну підготовку фахівців з НК;

фахівець з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - фахівець з НК) - особа, яка сертифікована ОСП згідно з вимогами цих Правил та виконує НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

1.4. Інші терміни та визначення, що застосовуються в цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у ДСТУ 2865-94 "Контроль неруйнівний. Терміни та визначення", ДСТУ EN 473-2001 "Неруйнівний контроль. Кваліфікація і сертифікація персоналу в галузі неруйнівного контролю. Основні вимоги", ДСТУ ISO/IEC 17024-2005 "Оцінювання відповідності. Загальні вимоги до органів, що здійснюють сертифікацію персоналу", Порядку проведення та оформлення результатів нагляду (інспекційного контролю) за діяльністю сертифікованого персоналу , затвердженому наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15 серпня 1997 року № 221, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 29 жовтня 1997 року за № 515/2319 (далі - НПАОП 0.00-6.11-97), Правилах по межгосударственной стандартизации ПМГ 21-97 "Контроль неразрушающий. Производственные сектора для целей сертификации персонала" (далі - ПМГ 21-97).

1.5. Також у цих Правилах вживаються такі скорочення:

2.1. Сертифікація фахівців з НК передбачає три рівні (I, II i III) кваліфікації фахівців за такими методами НК:

Порядок сертифікації фахівців, встановлений для методів НК, визначених цими Правилами, застосовується також до інших методів НК за умови існування затвердженої ОСП схеми сертифікації.

2.2. Фахівці з НК можуть виконувати контроль згідно з отриманим рівнем кваліфікації у тому виробничому секторі, що визначено відповідно до пункту 2.4 цього розділу, тими методами НК та тієї продукції (обладнання та його елементів), що зазначені у сертифікаті та кваліфікаційному посвідченні.

2.3. Фахівець ІІ або ІІІ рівня кваліфікації з НК відповідає за результати НК (підписаний особисто остаточний висновок про результати контролю).

2.4. Перелік виробничих секторів визначається відповідно до вимог ПМГ 21-97 з урахуванням особливостей машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що підлягають контролю.

2.4.1. Виробничі сектори поділяються на дві групи:

Група I - металообробка та металовиробництво з огляду на технологію виготовлення окремих продуктів виробництва, що застосовуються як складові елементи машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

Група II - машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, що використовуються у певних галузях виробництва (наприклад - теплова енергетика) з урахуванням вимог до них нормативно-правових актів з охорони праці.

2.4.2. Виробничі сектори, зазначені у Групі I (таблиця 2), стосуються продукції загального призначення, що може використовуватися у різних виробах та галузях.

2.4.3. Виробничі сектори, зазначені у Групі I, входять як складові частини до секторів Групи II (таблиця 2). У цьому випадку вони містять у собі галузеві ознаки, що відображені у нормативній документації на контроль. Наприклад, контроль зварних з’єднань у тепловій енергетиці або у хімічній промисловості тощо.

2.4.4. Фахівці з НК можуть бути допущені до контролю у певних галузях як до усіх видів продукції, так і частково, про що робиться відповідний запис у сертифікаті та позначка у кваліфікаційному посвідченні.

3.1. Фахівець, сертифікований на І рівень кваліфікації, компетентний виконувати НК за письмовими інструкціями та під наглядом фахівців ІІ або ІІІ рівня кваліфікації. У межах компетентності, зазначеної у сертифікаті, фахівець І рівня кваліфікації має право:

налаштовувати апаратуру НК;

виконувати НК;

фіксувати, обробляти і класифікувати результати НК на основі встановлених критеріїв;

заносити результати НК до протоколу.

3.1.1. Фахівець I рівня кваліфікації повинен знати:

термінологію та загальні поняття методу НК;

фізичні основи методу НК та пов’язані з ним теоретичні знання;

загальні знання властивостей машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (метал та зварні з'єднання, машини, механізми, устаткування та їх елементи тощо), можливостей методу НК та особливості технології НК;

обладнання, що використовується для проведення НК у цьому методі.

3.1.2. Фахівець I рівня кваліфікації повинен уміти:

здійснювати налаштування апаратури та виконувати НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за детальною інструкцією з НК та під наглядом фахівців ІІ або ІІІ рівня кваліфікації;

на підставі письмово сформульованих критеріїв проводити інтерпретацію результатів НК (розшифровку індикацій, R-плівок тощо) та класифікацію виявлених несуцільностей;

складати звіт за результатом НК.

3.1.3. Фахівець І рівня кваліфікації не відповідає за:

вибір методу НК або його спосіб, що використовуватиметься;

оцінку результатів НК.

3.2. Фахівець, сертифікований на ІІ рівень кваліфікації:

компетентний виконувати НК відповідно до встановлених чи прийнятих процедур;

відповідає за результати НК, технічні засоби та фахівців з НК, що йому підпорядковуються.

У межах компетенції, зазначеної у сертифікаті, фахівець ІІ рівня кваліфікації має право:

обирати методику для методу НК, який використовуватиметься;

визначати обмеження у застосуванні методу НК;

інтерпретувати вимоги стандартів стосовно НК і специфікації в інструкціях з НК;

налагоджувати і перевіряти налагодження апаратури;

виконувати і здійснювати нагляд за НК;

оцінювати результати НК відповідно до вимог стандартів, правил чи специфікацій;

готувати інструкції з НК;

виконувати і здійснювати нагляд за всіма завданнями, передбаченими для фахівців І та ІІ рівнів кваліфікації;

керувати фахівцями ІІ рівня кваліфікації і нижче;

складати та оформляти протоколи за результатами НК;

складати та підписувати остаточний висновок про результати НК.

3.2.1. Фахівець II рівня кваліфікації повинен знати:

загальну термінологію з НК та загальні поняття методу НК;

фізичні основи методу НК та пов’язані з ним теоретичні знання;

детальні знання властивостей машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (конструктивні особливості, технології виготовлення, умови експлуатації) та її характерні недоліки, можливості та обмеження методу НК для контролю якості машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, особливості технології НК;

обладнання, що використовується для проведення НК у цьому методі;

загальні питання та спеціальні знання, визначені для фахівців І рівня кваліфікації.

3.2.2. Фахівець II рівня кваліфікації повинен вміти:

здійснювати вибір методики НК, проводити налагодження апаратури та виконувати НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

контролювати роботу фахівця І рівня кваліфікації;

на підставі встановлених стандартів, правил або специфікацій проводити інтерпретацію результатів НК (розшифровку індикацій, R-плівок тощо) та класифікацію виявлених несуцільностей;

складати звіт за результатом НК та проводити оцінку якості машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

на підставі встановлених стандартів, правил або специфікацій складати інструкції з НК;

здійснювати нагляд за роботою або керувати фахівцями І та ІІ рівнів кваліфікації.

3.3. Фахівець, сертифікований на ІІІ рівень кваліфікації:

компетентний виконувати і керувати операціями з того методу НК, з якого він сертифікований;

відповідає за результати НК, технічні засоби та фахівців з НК, що йому підпорядковуються.

У межах компетенції, зазначеної у сертифікаті, фахівець ІІІ рівня кваліфікації має право:

розробляти та перевіряти правильність інструкцій з НК та їх методик;

інтерпретувати стандарти, норми, специфікації та процедури з НК;

призначати конкретні методи НК, методики НК і інструкції з НК, які мають використовуватися;

виконувати всі обов’язки фахівців І та ІІ рівнів кваліфікації, а також здійснювати нагляд за їх виконанням;

забезпечувати керівництво фахівцями з НК всіх рівнів кваліфікації;

складати та підписувати остаточний висновок про результати НК.

3.3.1. Фахівець III рівня кваліфікації повинен знати:

загальні питання, фізичні основи та спеціальні знання з методу НК у межах компетенції фахівців ІІ рівня кваліфікації;

історію розвитку, сучасний стан та інноваційну техніку і технологію з даного методу НК;

теоретичні та спеціальні знання з інших методів НК;

правила, процедури сертифікації фахівців з НК;

загальні питання та спеціальні знання, визначені для фахівців І та ІІ рівнів кваліфікації.

3.3.2. Фахівець III рівня кваліфікації повинен вміти:

здійснювати вибір методики НК, проводити налагодження апаратури та виконувати НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

контролювати роботу фахівців І та ІІ рівнів кваліфікації: здійснювати перевірку налагодження апаратури та нагляд за проведенням НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

на підставі встановлених стандартів, правил або специфікацій проводити інтерпретацію результатів НК (розшифровку індикацій, R-плівок тощо), класифікацію виявлених несуцільностей та визначати критерії їх приймання;

складати звіт за результатом НК, проводити інтерпретацію результатів НК та оцінку якості машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

здійснювати інтерпретацію встановлених стандартів, правил або специфікацій та на їх основі складати інструкції з НК або розробляти методики НК;

забезпечувати керівництво фахівцями з НК всіх рівнів та нагляд за технічними засобами з НК.

3.4. Фахівець, сертифікований на І, II, III рівні кваліфікації з RТ-методу НК, окрім вимог, зазначених у пунктах 3.1-3.3 цього розділу, також повинен:

знати норми та правила з ядерної та радіаційної безпеки, включаючи Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) під час провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання у радіоізотопній дефектоскопії , затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 21 вересня 2010 року за № 121, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 950/18245;

розуміти властивості іонізуючого випромінювання та його характеристики;

знати правила, вимоги і методики ремонту і налаштування приладів з джерелами іонізуючого випромінювання, вміти перевіряти придатність приміщення/майданчика для розміщення джерела іонізуючого випромінювання, проведення інших радіометричних вимірювань, необхідних для контролю характеристики джерела іонізуючого випромінювання.

4.1. До кваліфікаційних органів належать:

органи із сертифікації персоналу;

атестаційні центри з неруйнівного контролю;

навчальні центри з неруйнівного контролю;

екзаменаційні комісії.

4.2. ОСП:

повинен впроваджувати, підтримувати і керувати системою сертифікації відповідно до вимог цих Правил;

може передавати повноваження щодо конкретного здійснення елементів процедури сертифікації під свою відповідальність визнаним АЦНК (атестація) та НЦНК (спеціальна підготовка);

повинен безпосередньо проводити процедуру визнання технічної компетентності АЦНК та НЦНК, відповідним чином забезпечених персоналом і устаткуванням, і періодично (не рідше одного разу на рік) їх перевіряти;

повинен встановлювати відповідну систему заповнення протоколів результатів кваліфікаційних екзаменів, які потрібно зберігати не менше одного сертифікаційного циклу;

повинен відповідати за видачу всіх власних сертифікатів;

повинен відповідати за визначення виробничих секторів (таблиця 2);

відповідно до документованої процедури (документованих процедур) повинен здійснювати контроль за всіма переданими функціями.

4.3. Перевірку АЦНК або НЦНК здійснює ОСП за власними процедурами.

4.4. Функції АЦНК та НЦНК визначаються у відповідних положеннях про них, які погоджуються ОСП.

4.5. Екзаменаційні комісії для кожного кваліфікаційного екзамену створюються з конкретного методу НК керівником АЦНК. Затвердження складу екзаменаційної комісії здійснюється розпорядженням ОСП на проведення кваліфікаційного екзамену.

4.6. До складу екзаменаційних комісій АЦНК входять:

екзаменатор (фахівець III рівня кваліфікації) з визначеного методу НК при атестації фахівців з НК на І або ІІ рівень кваліфікації;

екзаменатори (фахівці III рівня кваліфікації) з визначеного методу НК при атестації фахівців з НК на ІІІ рівень кваліфікації;

спостерігач, уповноважений ОСП.

4.7. Члени екзаменаційних комісій повинні бути атестовані в порядку, встановленому ОСП.

5.1. АЦНК, що претендує на проведення атестації фахівців з НК, та НЦНК, що претендує на проведення спецпідготовки фахівців з НК у системі сертифікації ОСП, повинні пройти перевірку уповноваженими представниками ОСП на технічну компетентність щодо вимог процедурних документів ОСП.

5.2. Діяльність АЦНК та НЦНК відповідно до своєї сфери діяльності (атестація або спецпідготовка відповідно) регламентується вимогами цих Правил та процедурними документами ОСП.

5.3. Підставою для діяльності АЦНК та НЦНК є визнання за результатами перевірки працівниками ОСП технічної компетентності даного центру.

5.4. Визнані ОСП АЦНК або НЦНК працюють під керівництвом ОСП. Структура АЦНК або НЦНК формується відповідно до його сфери діяльності та наданих прав.

6.1. Для допуску до кваліфікаційних екзаменів кандидат на сертифікацію повинен відповідати мінімальним вимогам щодо стану здоров’я (необхідний рівень гостроти зору та кольоросприйняття згідно з пунктом 6.2 цього розділу - для всіх методів НК; можливість роботи в зоні іонізуючого випромінювання - для радіографічного методу НК), спеціальної підготовки, а також мінімальним вимогам до виробничого стажу (таблиця 4).

6.2. Кандидат на сертифікацію повинен надати документальне підтвердження задовільного стану зору відповідно до таких вимог:

гострота зору зблизька повинна давати змогу кандидату щонайменше читати букви № 1 за таблицею Джегера або № 4,5 шрифту Times Roman чи еквівалентні (заввишки 1,6 мм) на відстані не менше ніж 30 см одним оком або обома очима з корекцією чи без (в окулярах чи без);

сприйняття кольорів повинне бути достатнє для того, щоб кандидат на сертифікацію міг розрізнити і диференціювати контраст між кольорами та відтінками сірого, що використовуються у даному методі контролю.

Перевірку стану зору потрібно проводити не рідше одного разу на рік.

6.3. Кандидат на сертифікацію з RT методу НК додатково (окрім вимог пункту 6.2 цього розділу) повинен надати документальне підтвердження про можливість його роботи в зоні іонізуючого випромінювання.

6.4. Кандидат, який сертифікується на один із трьох рівнів кваліфікації, повинен мати необхідний рівень загальної підготовки, відповідну теоретичну і практичну підготовку з НК та виробничий стаж роботи з НК, що підтверджуються відповідними посвідченнями, офіційними довідками роботодавця або випискою із трудової книжки.

6.5. Вимоги (мінімальні) до загальної підготовки:

І або ІІ рівень кваліфікації - повна загальна середня освіта;

ІІІ рівень кваліфікації - вища технічна освіта.

6.6. Мінімальні вимоги до спеціальної підготовки, дотримання яких є обов'язковим при сертифікації фахівця на відповідний рівень кваліфікації, наведені в таблиці 3.

6.7. Програма спеціальної підготовки фахівців з конкретного методу НК розробляється НЦНК та затверджується ОСП.

6.8. Спеціальна підготовка проводиться в НЦНК, визнаних ОСП. Після проходження кандидатом спеціальної підготовки НЦНК, який проводив підготовку, видає йому свідоцтво із зазначенням терміну спеціальної підготовки з відповідного методу НК.

6.9. Мінімальний виробничий стаж роботи кандидата після спеціальної підготовки з урахуванням методу НК, який необхідний для сертифікації на визначений рівень кваліфікації, наведено у таблиці 4.

6.10. Виробничий стаж у галузі НК підтверджується довідкою (у довільній формі), виданою роботодавцем, із зазначенням методу НК та виду продукції (метал та зварні з'єднання машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та їх елементів тощо), контроль якої проводив кандидат під наглядом сертифікованого(их) фахівця(ів) з НК ІІ або ІІІ рівня кваліфікації.

7.1. Для атестації (кваліфікаційного екзамену) та подальшої сертифікації роботодавець або кандидат спочатку подає до ОСП такі документи:

заявку від роботодавця за формою, встановленою ОСП;

особисту заяву за формою, встановленою ОСП;

копію документа про освіту (атестат, диплом тощо);

копію свідоцтва про спеціальну підготовку (за наявності);

копію дійсної медичної довідки про гостроту зору та кольоросприйняття;

копію дійсної медичної довідки щодо можливості проведення вказаною особою робіт у зоні іонізуючого випромінювання (тільки для фахівців, які сертифікуються з RT методу НК);

копію паспорта (тільки перша сторінка);

копію сертифіката фахівця з НК (за наявності - для первинної сертифікації, обов’язково - для продовження або повторної сертифікації) з відмітками роботодавця;

перелік розроблених кандидатом особисто (або у співавторстві) методичних матеріалів з НК (тільки для кандидатів, які сертифікуються на III рівень кваліфікації);

фотокартку 3х4 - 3 шт.

Фізична особа - підприємець особисто подає документи щодо своєї кваліфікації і відповідає за їх достовірність.

7.2. Після перевірки наданих документів ОСП видає направлення на спеціальну підготовку та/або атестацію у відповідні НЦНК та/або АЦНК.

7.3. Кваліфікаційний екзамен для атестації фахівців І або ІІ рівня кваліфікації складається із:

загального екзамену (тестування із загальної теорії відповідного методу НК);

спеціального екзамену (тестування з питань технології проведення контролю відповідним методом НК конкретних об'єктів);

практичного екзамену.

7.4. Зміст та оцінювання екзаменів на I та II рівні кваліфікації:

Загальний та спеціальний екзамени проводяться в АЦНК, який визнаний ОСП, у письмовій формі або на ПК (за погодженням із ОСП).

Письмові відповіді кандидата загального та спеціального екзаменів оцінюються екзаменатором шляхом порівняння їх з правильними відповідями на екзаменаційні питання, затвердженими ОСП. Екзаменаційні питання з RТ методу НК підлягають погодженню з Держатомрегулюванням України. Кожна правильна відповідь зараховується як 1 бал, а оцінка письмових відповідей кандидата загального та спеціального екзаменів дорівнює сумі набраних балів. Для остаточного підрахунку оцінка за кожен екзамен виражається у відсотках.

Практичний екзамен повинен забезпечувати перевірку знань та навичок кандидата у застосуванні визначеного методу НК в реальних умовах.

Щоб скласти кваліфікаційний екзамен, кандидат повинен набрати щонайменше 70 % за кожну його частину (загальний, спеціальний, практичний екзамени).

Не може здійснюватись оцінювання результатів кваліфікаційного екзамену членом екзаменаційної комісії, який готував кандидата до екзамену, або якщо вони (член комісії та кандидат) мають спільне місце роботи.

7.4.1. Загальний екзамен для I та II рівнів кваліфікації:

Загальний екзамен повинен містити питання, випадковим чином вибрані відповідальним співробітником ОСП, із затвердженого ОСП збірника питань.

Кандидат повинен відповісти на питання з множинним вибором (чотири варіанти відповідей), кількість яких наведена у таблиці 5.

Час, який відводиться кандидату на загальний екзамен, повинен ґрунтуватися на кількості і складності запитань. Середній час відповіді на одне питання з множинним вибором повинен бути не більше двох хвилин.

7.4.2. Спеціальний екзамен для I та II рівнів кваліфікації:

Спеціальний екзамен повинен містити питання, випадковим чином вибрані відповідальним працівником ОСП, із затвердженого ОСП збірника питань для визначення спеціальних знань, що стосуються конкретного(их) виробничого(их) сектора(ів).

Час, який відводиться кандидату на спеціальний екзамен, повинен ґрунтуватися на кількості і складності запитань. Середній час відповіді на одне питання з множинним вибором повинен бути не більше трьох хвилин.

Під час спеціального екзамену кандидат повинен дати відповіді на 20 питань з множинним вибором, що включають обчислення, письмові процедури та питання щодо технічних умов, стандартів та специфікацій.

Якщо спеціальний екзамен охоплює два чи більше виробничих секторів, мінімальна необхідна кількість питань повинна становити щонайменше 30 питань, рівномірно розподілених між даними виробничими секторами.

7.4.3. Практичний екзамен для I та II рівнів кваліфікації:

Практичний екзамен, спрямований на перевірку знань і навичок кандидата, включає:

складання інструкції з НК екзаменаційного зразка (тільки для ІІ рівня кваліфікації);

проведення необхідного налагодження обладнання для НК;

проведення НК екзаменаційних зразків об'єктів для даної галузі промисловості;

складання протоколу з кожного екзаменаційного зразка відповідного виробничого сектору за результатами своїх вимірювань (контролю).

При проведенні практичного екзамену кандидату видаються завдання на практичний екзамен, екзаменаційні зразки з кожного виробничого сектору, бланки протоколів, які кандидат заповнює за результатами проведеного контролю. Кандидату на І кваліфікаційний рівень також видається інструкція з НК на екзаменаційний зразок. Після екзамену протоколи (для ІІ рівня кваліфікації також і розроблена інструкція з НК) передаються в екзаменаційну комісію для порівняння одержаних результатів з паспортом та інструкцією з НК на екзаменаційний зразок і прийняття рішення щодо практичного екзамену.

Якщо кандидат атестується більше ніж в одному виробничому секторі, то кількість екзаменаційних зразків для практичного екзамену пропорційно збільшується.

При складанні практичного екзамену кандидат має право використовувати власну апаратуру, якщо вона метрологічно забезпечена та її використання узгоджено з екзаменатором.

7.5. Кваліфікаційний екзамен для атестації фахівців ІІІ рівня кваліфікації складається із:

базового екзамену (таблиця 6);

екзамену з основного методу (таблиця 7).

7.6. Зміст та оцінювання екзаменів на III рівень кваліфікації з НК:

Базовий екзамен та екзамен з основного методу проводяться в письмовій формі та оцінюються кожен окремо. Для сертифікації кандидат повинен скласти базовий екзамен і екзамен з основного методу.

Письмові відповіді кандидата базового екзамену (таблиця 6) та екзамену з основного методу (частини D та E - таблиця 7) оцінюються екзаменаційною комісією шляхом порівняння відповідей кандидата з правильними відповідями на екзаменаційні питання, затверджені ОСП. Екзаменаційні питання з RТ методу НК підлягають погодженню з Держатомрегулюванням України. Кожна правильна відповідь зараховується як 1 бал, а оцінка письмових відповідей кандидата дорівнює сумі набраних балів. Частина F (розроблення однієї чи більше методик з НК) екзамену з основного методу оцінюється, виходячи із повноти опису (методика з НК) всіх основних параметрів і заходів, яких варто дотримуватися при використанні даного методу НК і техніки НК для вирішення конкретного завдання відповідно до встановлених стандартів, норм або технічних умов.

Для остаточного підрахунку оцінка кожної частини екзамену виражається у відсотках.

Щоб скласти кваліфікаційний екзамен на III рівень кваліфікації з НК, кандидат повинен набрати щонайменше 70% за кожну його частину (A, B, C, D, E та F).

7.6.1. Базовий екзамен:

Під час цього письмового екзамену оцінюють знання кандидатом базових дисциплін, використовуючи мінімально необхідну кількість питань, наведену в таблиці 6. Екзаменаційні питання повинні вибиратися відповідальним співробітником ОСП із збірника питань, затвердженого ОСП.

Базовий екзамен рекомендовано складати першим. Його результат залишається дійсним за умови, що екзамен з основного методу буде складено не пізніше ніж через п’ять років після складання базового екзамену. Кандидат, що має чинний сертифікат ІІІ рівня кваліфікації, звільняється від необхідності перескладати базовий екзамен.

Щоб скласти базовий екзамен, кандидат повинен набрати щонайменше 70% за кожну частину A, B і C.

7.6.2. Екзамен з основного методу:

Під час цього письмового екзамену оцінюють знання кандидатом основного методу НК, використовуючи мінімально необхідну кількість питань, вказану в таблиці 7.