планувати та організовувати спеціальну підготовку медичного персоналу щодо надання невідкладної медичної допомоги постраждалим екіпажам та пасажирам, евакуації їх в стаціонарні заклади охорони здоров'я;
планувати та проводити заняття з льотним складом, спеціалістами ПР і ПДС та РПДГ, авіаційним персоналом АРК, НПРГ щодо правил надання само- та взаємодопомоги постраждалим, виживання після вимушеного покидання ПС та приземлення (приводнення) в різних кліматичних та географічних умовах;
контролювати підготовку медичного персоналу, що залучається до чергування в складі ПРСЗ, перевіряти склад медичного спорядження лікаря (фельдшера) НПРГ, АРК і РПДГ;
організовувати взаємодію з військово-медичними та цивільними закладами охорони здоров'я з надання допомоги постраждалим;
перевіряти якісний стан медичної та продовольчої групи в НАЗ, БАЗ, медичних укладках ПРПС, НПРГ та РПДГ;
розробляти пропозиції щодо удосконалення медичного забезпечення проведення ПРР;
брати участь у проведенні ПРР, використовуючи сили та засоби медичного забезпечення, керувати евакуацією постраждалих до закладів охорони здоров'я для надання кваліфікованої медичної допомоги;
у період передпольотної підготовки звертати увагу на відповідність польотного екіпірування льотного складу кліматичним умовам району польотів і характеру польотного завдання.
8. Для ефективності ПРР начальник медичної служби зобов'язаний мати:
схему-кроки аеродрому (вертодрому);
схему руху по аеродрому людей та спеціальної техніки;
карту структури повітряного простору району аеродрому;
карту із зазначенням місць дислокації закладів охорони здоров'я, шляхів проїзду до них та порядок взаємодії;
схему розташування аварійних виходів на ПС і порядок їх відкривання;
інші документи та довідкові дані, необхідні для виконання ПРР.
9. Начальник КП (ПУ) авіаційної частини відповідає за організацію чергування оперативно-чергової зміни (далі - ОЧЗ) КП (ПУ) та взаємодії ПУ органів управління системи АПР у РВ аеродрому.
Начальник КП (ПУ) авіаційної частини зобов'язаний:
знати особливості РВ аеродрому, зони АПР, дислокацію ПРСЗ, порядок проведення ПРР;
брати участь у перевірках стану чергових сил і засобів в системі АПР;
організовувати і контролювати несення чергування ОЧЗ;
брати участь у складанні плану чергування ПРСЗ на наступну добу і контролювати їх готовність до проведення ПРР;
брати участь в організації ПРР і координувати дії ПРСЗ при їх проведенні;
при проведенні ПРР організовувати взаємодію ПУ органів управління системи АПР у РВ аеродрому;
навчати персонал ОЧЗ КП (ПУ) та ГКрП авіаційної частини організації АПР, координації та аналізувати якість проведених ПРР;
організовувати та забезпечувати роботу ОЧЗ КП (ПУ) та штабу операції з АПР під час виконання ПРР;
розробляти документи з ПРЗ польотів на КП (ПУ);
надавати пропозиції щодо вдосконалення ПРЗ польотів та АПР у РВ аеродрому.
10. На оперативного чергового органу управління на аеродромі покладається організація своєчасного оповіщення осіб, відповідальних за організацію та проведення ПРР під час виникнення АП та в інших випадках, що визначені інструкціями. Він зобов'язаний:
знати особливості району проведення ПРР, дислокацію, порядок залучення ПРСЗ і порядок проведення ПРР;
доводити до підрозділів відомості про чергові ПРСЗ, які забезпечують польоти, вести облік наявності і стану ПРСЗ;
здійснювати контроль за діями ПРСЗ та у разі необхідності за їх нарощуванням;
під час проведення ПРР організовувати взаємодію з підрозділами ДА та іншими ЦОВВ відповідно до плану взаємодії;
постійно інформувати відповідних керівників про результати пошуку і рятування та про заходи, що вживаються в процесі проведення ПРР;
брати участь у складанні плану чергування ПРСЗ на наступну добу і контролювати їх готовність до проведення ПРР;
аналізувати та контролювати рівень підготовки й натренованості екіпажів ПРПС та персоналу РПДГ і АРК до проведення ПРР;
аналізувати хід проведення ПРР;
розробляти пропозиції щодо вдосконалення ПРЗ польотів.
Перелік основних документів із пошуково-рятувального забезпечення польотів, що мають знаходитися в координаційному центрі пошуку і рятування, на командному пункті (пункті управління), наведено у додатку 31 до цих Правил.
| Начальник Управління регулювання діяльності державної авіації України | М. Б. Кушнірук |
Додаток 1
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 13 розділу І)
ПЕРЕЛІК
основних документів з пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації
__________
* Для авіаційних частин, що мають штатні рятувальні парашутно-десантні групи (пошуково-рятувальні підрозділи) та пошуково-рятувальні повітряні судна.
__________
Примітка.
Цей перелік за рішеннями органів управління авіації центральних органів виконавчої влади та Збройних Сил України може доповнюватися з урахуванням кліматичних, географічних та гідрометеорологічних умов виконання польотів, особливостей проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт), наявних типів повітряних суден та умов їх базування.
Додаток 2
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 18 глави 1 розділу ІІ)
ЗАСОБИ
для десантування рятувального спорядження і спеціальних вантажів
__________
* Десантується разом з рятувальником.
** Для безпарашутного десантування авіаційного рятувальника з вертольота.
Додаток 3
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 1 глави 3 розділу ІІ)
ПЕРЕЛІК
візуальних знаків та сигналів візуальної сигналізації
( Див. текст )
Додаток 4
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 3 розділу ІІІ)
АВАРІЙНІ ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ
Додаток 5
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 3 розділу ІІІ)
АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ ПЛАВЗАСОБИ
__________
Примітка.
Залежно від технічних характеристик пошуково-рятувального повітряного судна (повітряного судна) та особливості проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт) можливе використання інших індивідуальних і групових плавзасобів, якщо вони сертифіковані до використання в авіаційній галузі та при проведенні авіаційних робіт з пошуку і рятування.
Додаток 6
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 14 глави 2 розділу IV)
ПЕРЕЛІК
матеріальних засобів для комплектування причепа технічної допомоги
Причіп технічної допомоги комплектується такими технічними засобами:
авіаційний пневмотканинний підйомник (АПТП) - 1 комплект;
повітряні балони зі стисненим повітрям тиском 150 атм. - 6 штук;
авіаційні буксирні троси для відповідного типу літаків - 1 комплект (за рішенням заступника командира авіаційної військової частини з озброєння може зберігатися в авіаційній ескадрильї);
лопати штикові - 10 штук;
лопати совкові - 10 штук;
ломи - 6 штук;
кувалди - 5 штук;
сокири - 3 штуки;
вогнегасники - 5 штук;
мітли - 10 штук;
щити дерев’яні - 10 штук;
плити металеві - 20 штук.
Інше майно залежно від типу літальних апаратів визначається заступником командира авіаційної частини з озброєння (у Державній службі України з надзвичайних ситуацій - командиром спеціального авіаційного загону, у Державній прикордонній службі України - заступником командира авіаційної частини з інженерно-авіаційної служби).
Комплектність причепа технічної допомоги може змінюватися залежно від типів повітряних суден за погодженням із заступником командира авіаційної частини з озброєння (у Державній службі України з надзвичайних ситуацій - із заступником командира спеціального авіаційного загону, у Державній прикордонній службі України - із заступником командира авіаційної частини з інженерно-авіаційної служби).
Додаток 7
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 8 глави 3 розділу IV)
ПЕРЕЛІК
аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження наземної пошуково-рятувальної групи
__________
Примітки:
1. Укладання медичного майна комплектів та сумок лікаря (фельдшера) наземної пошуково-рятувальної групи проводиться відповідно до вимог Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України .
2. Цей перелік за рішеннями органів управління авіації центральних органів виконавчої влади та Збройних Сил України може доповнюватися (змінюватись) з урахуванням кліматичних, географічних та гідрометеорологічних умов виконання пошуково-рятувальних робіт (аварійно-рятувальних робіт).
Додаток 8
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 34 глави 7 розділу ІV)
НОРМАТИВИ
оцінки якості підготовки пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення пошуково-рятувальних робіт (аварійно-рятувальних робіт)
Оцінка за розділ складається з трьох оцінок за елементи, а загальна оцінка виводиться як середньоарифметичне значення оцінок за розділи.
| Оцінка "відмінно" | - | якщо середній бал 4,6 і більше. |
| Оцінка "добре" | - | якщо середній бал 3,6-4,5. |
| Оцінка "задовільно" | - | якщо середній бал 2,6-3,5. |
| Оцінка "незадовільно" | - | якщо середній бал 2,5 і менше. |
1. Організація проведення пошуково-рятувальних робіт
1.1. Час доповіді від моменту, коли сталося лихо
| Оцінка | На командному пункті (пункті управління) | |
| координаційного центру пошуку і рятування, хвилин | авіаційної частини, хвилин | |
| Відмінно | 5 | 3 |
| Добре | 7 | 5 |
| Задовільно | 9 | 7 |
| Незадовільно | Більше 11 | Більше 10 |
1.2. Час подання команди на виліт пошуково-рятувального повітряного судна (далі - ПРПС) (вихід наземної пошуково-рятувальної групи (далі- НПРГ)) від моменту, коли сталося лихо
| Оцінка | з координаційного центру пошуку і рятування, хвилин | з командного пункту (пункту управління) авіаційної частини, хвилин |
| Відмінно | 7 | 5 |
| Добре | 9 | 7 |
| Задовільно | 11 | 9 |
| Незадовільно | Більше 12 | Більше 11 |
1.3. Дії розрахунку пункту управління: грамотні, неграмотні.
Оцінюванню підлягають:
організація взаємодії;
перенацілювання екіпажів;
залучення наземних засобів;
десантування рятувальної парашутно-десантної групи;
інші дії відповідно до вимог Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України.
2. Проведення пошуково-рятувальних робіт
2.1. Час вильоту чергового ПРПС (виходу НПРГ) з моменту отримання команди (у хвилинах)
2.2. Час радіотехнічного пошуку з моменту зльоту (у хвилинах)
2.3. Час візуального пошуку ПРПС з моменту зльоту, якщо відомий район лиха
У разі проведення візуального пошуку вночі, у горах, на пересіченій місцевості час пошуку збільшується у два рази.
У разі візуального пошуку на ділянці розміром більше ніж 20х20 км і в особливих випадках оцінка за час пошуку здійснюється старшим начальником.
До особливих випадків відносяться:
відсутність інформації про місце лиха;
неможливість проведення повітряного або наземного пошуку за метеорологічними та кліматогеографічними умовами;
віддаленість району лиха від місцезнаходження ПРСЗ більше, ніж їх тактичний радіус.
2.4. Час проведення евакуаційних робіт (надання практичної допомоги від моменту виявлення тих, хто зазнав лиха) з посадкою на майданчик - Тер
| Оцінка | Вдень | Вночі |
| Відмінно | До 10 хв. | До 15 хв. |
| Добре | До 15 хв. | До 20 хв. |
| Задовільно | До 20 хв. | До 30 хв. |
| Незадовільно | Більше 20 хв. | Більше 30 хв. |
Коефіцієнт важкості Кт, який ураховує збільшення часу проведення евакуаційних робіт у різних умовах обстановки:
| у складних метеорологічних умовах | 1,5; |
| у горах, у лісі, над водною поверхнею | 1,5; |
| у разі наявності свіжого сніжного покрову | 1,5; |
у ході евакуації з посадкою на майданчик у разі свіжого сніжного покрову у лісі коефіцієнти важкості перемножуються;
під час евакуації декількох постраждалих вертольотом у режимі зависання нормативний час розраховується за формулою
Т = Т х (0,8 + 0,2 х n) x K ,
ерп ер т
де
Тер - нормативний час у режимі зависання;
Терп - нормативний час посадковим способом;
n - кількість тих, кого рятують;
Кт - загальний коефіцієнт важкості.
Наприклад:
Нормативний час для евакуації чотирьох постраждалих у режимі зависання над водною поверхнею вдень у складних метеорологічних умовах на оцінку "добре" буде не більше:
Т = 15 х (0,8 + 0,2 х 4) х 1,5 х 1,5 = 54 хв.
ер
Час проведення евакуаційних робіт рахується з моменту виходу ПРПС на відмітку над тими, хто зазнав лиха, до моменту зльоту з ними на борту.
Під час проведення евакуаційних робіт силами НПРГ і в особливих випадках оцінка проведення евакуаційних робіт здійснюється старшим начальником.
До особливих випадків відносяться:
надання допомоги із залученням рятувальної парашутно-десантної групи;
десантування майна та спорядження;
евакуація з використанням підручних засобів, самостійно, з використанням декількох рятувальних засобів.
Додаток 9
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 4 глави 10 розділу IV)
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
пошуково-рятувальних повітряних суден
Додаток 10
до Правил пошуково-рятувального
забезпечення польотів
державної авіації України
(пункт 6 глави 10 розділу IV)
ІНСТРУКЦІЯ
екіпажу чергового пошуково-рятувального повітряного судна на аеродромі ___________
(структурна схема)
1. Загальні положення
Документи, відповідно до яких розроблено інструкцію.
Обов’язки екіпажу чергового пошуково-рятувального повітряного судна (далі - ПРПС).
Укомплектованість аварійно-рятувальним, парашутно-десантним майном, технікою та спеціальним спорядженням (далі - АР ПДМТ і СС) чергового ПРПС.
Порядок оповіщення та управління під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - АРПР) (пошуково-рятувальних робіт).
2. Організація чергування екіпажу ПРПС
Порядок призначення екіпажу ПРПС на чергування.
Порядок заступання екіпажу ПРПС на чергування, прийому авіаційної техніки, АР ПДМТ і СС тощо.
Порядок дій екіпажу ПРПС у разі заняття відповідних ступенів готовності, отримання сигналу про лихо.
Організація прийому їжі, підтримання порядку в місці розміщення чергового екіпажу ПРПС.