Про затвердження Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України

Про призупинення операції з АПР координатор операції з АПР повідомляє всі задіяні повноважні органи, центри, служби або засоби, власника або експлуатанта ПС, який сповіщає родичів постраждалих.

3. Рішення про завершення (призупинення) операції з АПР приймає орган, що призначив координатора операції з АПР.

При проведенні операції з АПР у районах відповідальності ДА за пошук і рятування рішення про завершення (призупинення) операції з АПР приймає відповідний ОУА ЦОВВ та ЗСУ.

4. Якщо пошук виявився безрезультатним й операцію з АПР призупинено, власник або експлуатант, якому належить зникле безвісти ПС, можуть продовжити пошук. Така діяльність при надходженні відповідного запиту повинна підтримуватися системою АПР.

5. У разі надходження нової важливої інформації або відповідних ознак і факторів ДСНС України розглядає питання про поновлення призупиненої операції з АПР та за необхідності приймає рішення про її поновлення.

6. Рішення про поновлення призупиненої операції з АПР у районах відповідальності ДА за пошук і рятування приймає відповідний ОУА ЦОВВ та ЗСУ.

7. Командир авіаційної частини, сили і засоби якої брали участь в операції з АПР, після завершення заходів з АПР протягом доби подає до відповідного КЦПР звіт щодо проведення ПРР. Форму звіту щодо проведення операції з авіаційного пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт) наведено в додатку 25 до цих Правил.

Відповідні КЦПР подають до ГАКЦПР узагальнений звіт щодо заходів з АПР за підпорядковані ПРСЗ.

8. Координатор операції з АПР протягом двох діб після завершення операції з АПР готує узагальнений звіт щодо проведення операції та подає його за підпорядкованістю.

9. Штаб операції протягом операції з АПР формує справу операції з АПР та після її закриття або призупинення передає один примірник справи операції з АПР до ГАКЦПР для зберігання.

1. На всіх етапах аварійної ситуації з ПС в авіаційному районі пошуку і рятування України відповідний КЦПР діє спільно із ГАКЦПР та органами ОПР з метою забезпечення швидкої оцінки повідомлень та прийняття заходів з реагування.

2. На всіх етапах аварійної ситуації з ПС у РВ аеродрому ДА відповідний КЦПР сприяє проведенню операції з АПР на аеродромі та взаємодіє з ГАКЦПР.

3. У разі оголошення аварійної стадії "Невизначеність":

повідомляє ГАКЦПР про аварійний стан ПС;

у разі якщо інформація щодо плану польоту, яка є у розпорядженні КЦПР, неповна, вживає всіх можливих заходів для отримання даних, на підставі яких можна відновити маршрут, час відправлення і прибуття ПС або встановити його ймовірне місцезнаходження, та інформує ГАКЦПР;

організовує за відповідною схемою проведення пошуку за допомогою засобів зв'язку, радіотехнічних та електронних засобів;

визначає пошуково-рятувальні засоби, які можуть бути використані під час проведення ПРР;

у разі отримання інформації, що ПС зазнає лиха, а також наявності підстав вважати, що ПС або особам, які перебувають на його борту, загрожує небезпека, негайно інформує про це ГАКЦПР.

У разі якщо отримана інформація свідчить про те, що ПС не зазнає лиха, рішення про припинення аварійної стадії приймає ГАКЦПР.

4. У разі оголошення аварійної стадії "Тривога" (додатково до заходів, що здійснюються при аварійній стадії "Невизначеність"):

приводить в готовність № 1 підпорядковані чергові ПРСЗ та інформує про це ГАКЦПР;

доводить інформацію до органів управління системи АПР ДА, що можуть бути залучені до пошуку і рятування;

інформує авіаційну частину, якій належить ПС, що зазнає лиха, про обставини події та прийняті заходи;

надає допомогу ГАКЦПР у прогнозуванні ймовірного масштабу події та плануванні операції з АПР.

У разі якщо отримана інформація свідчить про те, що ПС не зазнає лиха, про це інформується ГАКЦПР.

5. У разі оголошення аварійної стадії "Лихо" дає команду підпорядкованим ПРСЗ, які можуть бути залучені до ПРР, на приведення у готовність № 1, інформує про це ГАКЦПР та спільно з ГАКЦПР:

визначає місце АП або район пошуку і рятування та ефективні ПРСЗ відповідно до умов обстановки та схеми пошуку;

визначає завдання для ПРСЗ;

встановлює заходи безпеки при проведенні ПРР, у тому числі АРПР;

визначає основні та запасні канали зв'язку;

забезпечує доведення завдань та заходів безпеки при їх виконанні до ПРСЗ та залучає їх до ПРР.

1. У разі оголошення аварійної стадії "Невизначеність":

повідомляє відповідні служби аеродрому, відповідний КЦПР та Центр ОрПР (РДЦ);

отримує наявну інформацію від відповідного КЦПР, КрП на аеродромі (чергового по прийому та випуску ПС) та доповідає командиру авіаційної частини;

проводить пошук аварійного ПС за допомогою засобів зв'язку, радіотехнічних та електронних засобів;

залучає всі можливі джерела інформації для визначення місцезнаходження ПС;

негайно доповідає відповідному КЦПР про отримання інформації, що ПС зазнає лиха, а також у разі наявності підстав вважати, що ПС або особам, які перебувають на його борту, загрожує небезпека.

2. У разі оголошення аварійної стадії "Тривога" (додатково до заходів, що здійснюються при аварійній стадії "Невизначеність"):

за командою командира авіаційної частини або своїм рішенням, приводить у готовність № 1 підпорядковані ПРСЗ та доповідає по команді та відповідному КЦПР. У разі якщо на аеродромі чергують ПРПС за договорами з ДСНС, дії щодо них узгоджуються з відповідним АДЦПР;

інформує органи системи АПР щодо розвитку аварійної ситуації.

3. У разі оголошення аварійної стадії "Лихо":

за рішенням командира авіаційної частини (за рішенням КЦПР або відповідного АДЦПР (для ПРПС, що здійснюють чергування за договорами з ДСНС)), дає команду на виліт чергових ПРПС та вихід НПРГ у район АП;

здійснює контроль за діями ПРСЗ, веде хронометраж їх роботи та робочу карту.

4. Під час операції з АПР орган управління на аеродромі (командний пункт) забезпечує взаємодію та обмін інформацією між штабом операції, відповідним КЦПР та органами управління системи АПР.

1. При виникненні аварійної ситуації з ПС, що знаходиться під управлінням ГКрП аеродрому (у районі УПР аеродрому) КрП на аеродромі визначає та оголошує відповідну аварійну стадію і забезпечує подання первинного повідомлення.

2. При оголошенні аварійної стадії "Невизначеність":

надає негайну допомогу екіпажам ПС у разі виникнення аварійної ситуації, яка загрожує виконанню польоту;

доповідає про аварійну ситуацію з ПС командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни);

збирає інформацію щодо плану польоту, а в разі, якщо немає плану, - інформацію, на підставі якої можна відновити маршрут, час відправлення і прибуття ПС або встановити його ймовірне місцезнаходження;

подає команду на увімкнення необхідних засобів зв'язку та РТЗ польотів аеродрому для надання допомоги екіпажу і виведення його на свій або найближчий аеродром;

організовує пошук за допомогою засобів зв'язку із залученням радіотехнічних (електронних) засобів;

залучає всі можливі джерела інформації для визначення місцезнаходження ПС.

3. При оголошенні аварійної стадії "Тривога":

приводить чергові ПРПС на аеродромі у готовність № 1 та доповідає командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни);

оголошує сигнал "Готовність" АРК та НПРГ;

здійснює передачу вказівок та інформації ПС, яке зазнає лиха, або ПС, що передало донесення про лихо;

інформує ПС, які виконують польоти поблизу місця події, щодо характеру аварійної ситуації.

4. При оголошенні аварійної стадії "Лихо":

оголошує сигнал "Тривога" АРК та НПРГ;

перенацілює за необхідності найбільш підготовлені екіпажі ПС, що перебувають у повітрі, до району лиха;

обмежує або припиняє польоти на своєму аеродромі;

залучає в установленому порядку чергові ПРПС та НПРГ;

керує ПРПС, забезпечує дотримання заходів безпеки при проведенні АРПР;

контролює залишок пального та час польоту ПРПС для повернення на основний або запасні аеродроми;

забезпечує позачергову підготовку ПРПС до повторного вильоту;

інформує відповідні служби аеродрому про хід ПРР.

1. При отриманні завдання на політ командир екіпажу ПРПС:

визначає завдання екіпажу ПРПС та РПДГ;

в установленому порядку здійснює запуск, вирулювання та зліт;

після зльоту та набору заданої висоти включає бортовий комплекс пошукової апаратури;

не припиняючи радіозв'язок із КрП на аеродромі (органом УПР/ОПР, у зоні відповідальності якого знаходиться), здійснює прослуховування аварійного каналу зв'язку;

постійно доповідає КрП на аеродромі (органу УПР/ОПР, у зоні відповідальності якого знаходиться) про результати пошуку.

2. Вихід у район пошуку екіпаж ПРПС здійснює з використанням усіх засобів навігації, а також:

під час роботи аварійної радіостанції - за допомогою радіотехнічних засобів пошуку (АРК-У2, АРК-УД тощо);

за наявності радіозв'язку з тими, хто зазнав лиха, - за їх цілевказівками;

за командами органу УПР/ОПР, у зоні відповідальності якого знаходиться.

Для збільшення дальності виявлення радіотехнічними засобами тих, хто зазнав лиха, вихід у район виконується в діапазоні висот:

для літаків - 6100 - 7300 м;

для вертольотів - 600 - 1200 м.

3. Пошук тих, хто зазнав лиха, із використанням радіотехнічної апаратури є основним методом пошуку. Радіотехнічні засоби пошуку наведено в додатку 26 до цих Правил.

Про місце і час прольоту ПРПС аварійного радіомаяка (радіобуя) екіпаж доповідає органу УПР/ОПР та запитує дозвіл на зниження для візуального виявлення тих, хто зазнав лиха. Строки виявлення тих, хто зазнав лиха, наведено в додатку 27 до цих Правил.

4. Якщо за результатами обстеження району пошуку і рятування за допомогою радіотехнічних засобів тих, хто зазнав лиха, не виявлено і зв'язок з ними не встановлено, з дозволу органу УПР/ОПР проводиться візуальний пошук, при цьому радіотехнічні засоби пошуку не вимикаються. Основні характеристики, які визначають ефективність пошуково-рятувальних повітряних суден, наведено в додатку 28 до цих Правил.

5. Візуальний пошук здійснюється за заданими квадратами, які визначено за допомогою палетки із сіткою візуального пошуку, визначеними координатами або з прив'язкою до характерних орієнтирів. Палетка має бути на борту кожного ПРПС. Поділ району пошуку на квадрати проводить ПУ, який безпосередньо керує проведенням ПРР. Послідовність обстеження району пошуку за квадратами доводиться екіпажу ПРПС перед вильотом або по радіо у польоті.

6. У пошуку тих, хто зазнав лиха, бере участь увесь екіпаж, а також РПДГ, що знаходиться на борту ПС. Під час польоту над горами, пустелею, водною поверхнею до складу екіпажу ПРПС призначаються спостерігачі з персоналу РПДГ.

7. Спостерігач виконує важливу функцію і повинен мати досвід у виконанні польотів у складі екіпажу. Підготовлений спостерігач підвищує ефективність авіаційної пошукової операції.

Крім отримання досвіду у виконанні польотів у складі екіпажу, персонал РПДГ, на який покладено обов'язки спостерігачів, повинен:

1) мати наліт годин, достатній для:

ознайомлення з ПС;

ознайомлення з характером місцевості в можливих районах пошуку;

вивчення методів візуального обстеження в світлий і темний час доби;

розвинення здатності виявляти предмети з повітря при монотонному спостереженні протягом тривалого часу;

2) навчитися розпізнавати з повітря:

уламки ПС й ознаки, які вказують на аварію (сліди зрізів дерев, випалені ділянки земної поверхні, сліди ковзання або розкидані шматки уламків тощо);

рятувальні плоти, рятувальні шлюпки, сліди фарбувальних маркерів, людей у воді;

3) знати порядок десантування предметів постачання і засобів життєзабезпечення.

8. Екіпаж ПРПС оглядає місцевість у секторі 270° - 360° від напрямку польоту ПРПС, льотчик-штурман (правий льотчик) - у секторі 0° - 90°, інші члени екіпажу (РПДГ, рятувальники або спостерігачі), як правило, оглядають усю доступну місцевість через ліві та праві блістери фюзеляжу ПРПС.

9. Під час візуального пошуку здійснюється політ літаків на висоті 500 - 600 м (вертольотів - на висоті 200 - 300 м). Висота польоту може уточнюватися і залежить від особливостей району пошуку, метеорологічних умов, рівня підготовки екіпажів та відстані візуального виявлення об'єктів на місцевості. У таблиці вказано відстані візуального виявлення тих, хто зазнав лиха, та об'єктів на відкритій місцевості в ясну погоду.

Дальність візуального виявлення тих, хто зазнав лиха, визначається:

10. Під час виконання візуального або радіотехнічного пошуку екіпаж ПРПС забезпечує огляд заданого району пошуку з перекриттям 25 %. Для цього необхідно дотримуватися таких інтервалів між галсами:

Для витримування заданих маршрутів огляду місцевості використовуються димові шашки або радіомаяки.

11. Візуальний пошук над густим лісом розпочинається з прольоту на висоті, що забезпечує загальний огляд заданого району з метою виявлення пожежі або диму, а також для прослуховування сигналів аварійних радіостанцій або встановлення зв'язку з екіпажем, який зазнав лиха.

Відстань між маршрутами огляду місцевості має бути не більше двох висот польоту. На ділянках місцевості з густою рослинністю виконується додатковий огляд або зменшується відстань між галсами та зменшується висота пошуку до мінімальної, яку встановлює керівник проведення ПРР або орган УПР/ОПР, але не нижче мінімальної безпечної висоти в цьому районі.

12. Під час виконання польоту на пошук у горах здійснюється огляд розщілин, долин, гірських річок тощо. Огляд вершин гір здійснюється з усіх сторін.

З метою ретельного огляду дуже пересіченої місцевості проліт здійснюється неодноразово та в різних напрямках.

13. Під час встановлення зв'язку з тими, хто зазнав лиха, екіпаж ПРПС запитує про місце та характер лиха, стан здоров'я та необхідну допомогу, дає команду на увімкнення аварійної радіостанції в режим тонального сигналу "Маяк" і позначення себе сигнальними засобами.

14. У разі виявлення місця лиха або тих, хто його зазнав, екіпаж ПРПС зобов'язаний:

нанести район лиха на карті;

позначити безпосереднє місце лиха за допомогою маркера (буя), димових шашок, радіомаяків та інших засобів, які знаходяться на борту ПС.

За відсутності маркувальних засобів необхідно вжити всіх заходів, щоб виявлений об'єкт не був загублений (записати час та курс польоту, виконати стандартний розворот або віраж, набрати необхідну висоту та уточнити своє місцезнаходження за допомогою наземних радіолокаційних станцій, пеленгаторів, приводних радіостанцій тощо);

повідомити тих, хто зазнав лиха, за допомогою радіо або еволюціями літака (вертольота), що вони знайдені;

забезпечити наведення інших ПРСЗ на місце лиха;

за наявності пального знаходитися над районом лиха доти, доки не надійде заміна або вказівка від органу, який керує проведенням ПРР.

15. Якщо тим, хто зазнав лиха, необхідна термінова допомога, а виконати приземлення на ПРПС неможливо, необхідно провести десантування РПДГ та АРМ і СС.

Командир екіпажу ПРПС зобов'язаний повідомити по радіо на ПУ польотами за наявності радіозв'язку з мобільною оперативною групою (далі - МОГ) ДСНС (НПРГ) про:

час виявлення та координати тих, хто зазнав лиха;

стан та положення ПС, наявність і стан членів екіпажу (пасажирів);

метеорологічні умови в районі лиха;

рельєф та стан земної (водної) поверхні (хвилювання моря, льодова обстановка тощо), на якій знаходяться ПС і особи, що зазнали лиха;

тип та розташування наземних засобів пересування, що можуть бути використані (залізничний, водний, автотранспортний, гужовий тощо);

прохідність місцевості;

заходи, що вже були вжиті для надання допомоги (десантування РПДГ та АРМ і СС, маркування місця лиха, направлення до місця лиха НПРГ тощо);

дані щодо стану місцевості.

16. Командир екіпажу ПРПС складає звіт про результати проведення ПРР, в якому зазначаються:

тип ПРПС;

командир екіпажу;

час і дата вильоту;

виділений район пошуку;

метеорологічні умови в районі пошуку;

методи пошуку, що застосовувалися (візуальний чи радіотехнічний);

способи пошуку, що застосовувалися;

висота пошуку;

час початку і закінчення пошуку;

час, витрачений на пошук;

кількість спостерігачів на борту;

район, що фактично оглянутий;

характеристика місцевості, складність пошуку;

результати пошуку;

місцезнаходження об'єкта та його стан;

кількість і стан тих, хто зазнав лиха;

місцезнаходження інших об'єктів;

частоти і позивні, які були використані для радіозв'язку;

сигнали, отримані від тих, хто зазнав лиха;

наявність РПДГ на борту, результати її застосування;

результати десантування.

1. Екіпаж ПРВ підбирає майданчик для посадки, доповідає на ПУ польотами його координати і запитує дозвіл на посадку. За відсутності радіозв'язку з КрП на аеродромі (органом УПР/ОПР, у зоні відповідальності якого знаходиться) командир екіпажу ПРВ самостійно обирає спосіб евакуації тих, хто зазнав лиха, з урахуванням розмірів майданчиків, перешкод, напрямку зльоту та інших факторів.

Порядок підбору та підготовки майданчика для посадки пошуково-рятувальних вертольотів наведено в додатку 29 до цих Правил.

2. Після приземлення командир екіпажу ПРВ, підтримуючи радіозв'язок з ПУ польотами, у першу чергу організовує надання домедичної допомоги особам, які зазнали лиха, та евакуює їх до найближчого аеродрому або до закладу охорони здоров'я.

У разі необхідності надання кваліфікованої медичної допомоги особам, які зазнали лиха, проводиться їх евакуація до стаціонарних спеціалізованих закладів охорони здоров'я або до військово-медичних закладів після надання їм на місці домедичної допомоги за життєвими показниками.

Послідовність евакуації та вид транспортування тих, хто зазнав лиха, визначаються медичним працівником на місці, при цьому консультації спеціалістів у разі необхідності надаються за допомогою засобів зв'язку.

3. У разі пожежі на ПС, що зазнало лиха, особовий склад РПДГ після приземлення негайно приступає до евакуації людей, у першу чергу поранених, та одночасно вживає заходів із ліквідації пожежі.

Командир екіпажу ПРВ керує евакуацією, розподіляє обов'язки між членами екіпажу.

Необхідно максимально використовувати засоби для гасіння пожежі, що знаходяться на борту ПРВ, а також підручні засоби (воду, землю, пісок тощо).

За можливості до гасіння пожежі залучається місцеве населення.

4. Екіпажі ПРВ, члени РПДГ та НПРГ повинні знати способи швидкого вилучення із бойових літаків (вертольотів) членів екіпажу під час аварії та пожежі з урахуванням розташування аварійних люків, а на пасажирських та транспортних літаках - аварійних виходів, які відкриваються ззовні, та місць розкриття (прорубування) фюзеляжу.

5. За безпеку виконання приземлення відповідає командир екіпажу ПРВ, який у разі неможливості виконання посадки здійснює десантування РПДГ парашутним або безпарашутним способами та евакуацію за допомогою лебідки.

6. У разі виявлення екіпажу або пасажирів ПС, які зазнали лиха над водною поверхнею, екіпаж ПРПС проводить маркування місця лиха за допомогою диму, маркерів, які фарбують воду, орієнтирних морських авіаційних бомб, буїв, що знаходяться на плаву, радіо- або радіолокаційних маяків та інших засобів, що є на борту.

7. Для евакуації тих, хто зазнав лиха на водній поверхні, командир екіпажу ПРВ оцінює можливість виконання евакуації з води.

У разі можливості евакуації з води проводиться парашутне або безпарашутне десантування РПДГ.

Десантування з літаків виконується тільки парашутним способом, десантування з вертольотів може виконуватися:

парашутним способом;

безпарашутним десантуванням рятувальників (з висоти 4 - 7 м на швидкості до 30 км/год);

у режимі зависання ПРВ за допомогою спускового пристрою або електролебідки.

8. Підйом людей з водної поверхні на борт ПРВ проводиться за допомогою рятувальників. У разі неможливості висадки на воду рятувальників із ПРВ командир екіпажу ПРВ приймає рішення на підйом тих, хто зазнав лиха, за допомогою штатних рятувальних засобів.

9. Перед спуском (десантуванням) рятувальників із ПРВ на воду десантуються плавзасоби (надувні човни, плоти), а рятувальники одягають гідрокостюми та рятувальні жилети (пояси).

10. Перед виконанням заходу для зависання над водною поверхнею командир екіпажу ПРВ з урахуванням реальних метеорологічних умов, польотної маси вертольота та його конструктивних особливостей визначає спосіб евакуації та резерв польотного часу для виконання рятувальних робіт.

11. Під час евакуації людей з водної поверхні у режимі висіння підйом на борт ПРВ здійснюється з висоти, рекомендованої КЛЕ.

Послідовність евакуації тих, хто зазнав лиха, визначає командир екіпажу ПРВ, враховуючи доповідь медичного працівника зі складу РПДГ.

12. У разі якщо десантування РПДГ та евакуація тих, хто зазнав лиха, неможливі, десантуються укладки з АРМ і СС для забезпечення їх життєдіяльності.

13. Спрямування кораблів та суден у район лиха здійснюється екіпажем ПРПС по радіо, а за відсутності радіозв'язку - за допомогою встановлених візуальних сигналів. У разі відсутності технічних можливостей встановити зв'язок ПРПС з морськими суднами обмін між ними службовою інформацією здійснюється за допомогою органів УПР/ОПР та відповідних АДЦПР і ДМРКЦ (МРЦПЦ).

14. Якщо ПС, що зазнало лиха, затонуло, командир вертольота з максимально можливою точністю скидає буй, ОМАБ, радіо- або радіолокаційний маяк, інші засоби, що є на борту, для позначення місця затоплення або здійснює прив'язку цього місця до характерних орієнтирів (пеленгування).

Про місце затоплення ПС та десантування маркувальних засобів командир екіпажу доповідає на ПУ та за наявності пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ) знаходиться над об'єктом до отримання вказівок на подальші дії.

1. Аварійно-рятувальні підрозділи на місці АП діють спільно відповідно до своїх завдань за призначенням під керівництвом координатора на місці проведення робіт.

2. Координатор на місці проведення робіт:

встановлює зв'язок з КрП на аеродромі, координатором операції з АПР на аеродромі та уточнює за потреби додаткові обставини події;

встановлює за можливості зв'язок з екіпажем ПС, що зазнало лиха, та узгоджує з ним спільні дії щодо проведення АРР;

оцінює обстановку, у тому числі достатність аварійно-рятувальних сил і засобів, та у разі потреби приймає рішення про залучення додаткових аварійно-рятувальних сил і засобів за планом взаємодії;

організовує охорону місця події;

здійснює керівництво діями підрозділів АРК, НПРГ та сил підсилення;

організовує опитування осіб, які залишилися живими, з метою отримання інформації стосовно події;

здійснює хронометраж робіт, що виконуються;

постійно доповідає про хід АРР координатору операції з АПР на аеродромі (КрП на аеродромі);

перебуває на місці події до закінчення АРР, робіт з евакуації ПС або до передачі повноважень іншій посадовій особі за розпорядженням координатора операції з АПР;

додає відомості про результати АРР до звіту щодо проведення операції з АПР.

Вказівки координатора на місці проведення робіт з питань, що пов'язані з проведенням АРР на місці АП, є обов'язковими для виконання всіма особами, які залучаються до виконання та забезпечення АРР.

3. Пожежно-рятувальні підрозділи здійснюють:

гасіння пожежі;

відкриття основних й аварійних виходів ПС;

забезпечення проникнення рятувальників на борт ПС;

встановлення спільно з рятувальниками наземних або бортових трапів та інших засобів евакуації й евакуацію потерпілих з ПС.

Пожежно-рятувальний підрозділ, визначений координатором на місці проведення робіт, залишається на місці АП незалежно від наявності пожежі на ПС до закінчення АРР.

4. Рятувальники на місці АП здійснюють:

відкриття основних й аварійних виходів з ПС та за потреби створення додаткових виходів;

проникнення на борт ПС і встановлення наземних або бортових трапів та інших засобів евакуації;

евакуацію потерпілих з ПС.

5. Медичні підрозділи:

надають невідкладну медичну допомогу потерпілим на місці АП;

здійснюють медичне сортування поранених за ступенем отриманих травм;

готують потерпілих до евакуації;

визначають черговість, порядок і спосіб транспортування потерпілих.

6. Інженерно-технічний персонал пошуково-рятувальних підрозділів авіаційних частин (організацій, установ):

бере участь у відкритті основних й аварійних виходів з ПС та за потреби створенні додаткових виходів;

здійснює вентиляцію салону ПС після ліквідації пожежі;

бере участь в евакуації потерпілих;

приводить у безпечний стан катапульти та інші вибухонебезпечні матеріали;

здійснює фотографування місця події та уламків ПС.

7. Персонал, який виконує функції з авіаційної безпеки на місці АП, забезпечує:

огородження та позначення місця АП;

контроль доступу до місця АП;

організацію пропуску та супроводження до місця АП аварійно-рятувальних сил і засобів інших організацій;

охорону особистих речей, багажу, пошти та вантажу, що зняті з ПС, бортових засобів реєстрації польотної інформації;

запобігання паніці.

1. Завдання НПРГ на пошук та рятування тих, хто зазнав лиха, ставить координатор операції з АПР на аеродромі (КрП на аеродромі). Під час постановки завдання вказуються:

час та місце події;

тип ПС;

позивний командира екіпажу;

характер події;

кількість членів екіпажу та пасажирів;

наявність засобів ураження та іншого небезпечного вантажу;

наявність аварійно-рятувальних засобів у тих, хто зазнав лиха;

маршрут руху, характеристика місцевості та наявність населених пунктів;

послідовність огляду ділянок місцевості або квадратів;

рекомендований спосіб пошуку;

порядок зв'язку з ПУ проведенням ПРР та ПРСЗ;

вимоги заходів безпеки.

Завдання на день пошуковим групам визначається з урахуванням повернення їх у табір у світлий час доби.

2. Під час руху в район пошуку НПРГ підтримує радіозв'язок з ПУ проведенням ПРР, ПРПС, МОГ ДСНС.

Після прибуття НПРГ у район пошуку встановлюється радіозв'язок із ПУ проведенням ПРР, ПРПС та іншими аварійно-рятувальними командами та розбивається у разі необхідності тимчасовий табір.

За відсутності радіозв'язку між НПРГ та ПРПС використовується код візуальних сигналів "земля - повітря".

3. Пошук НПРГ здійснює шляхом огляду місцевості з використанням методів:

паралельного огляду;

контурного пошуку;

вибіркової траєкторії.

Залежно від обстановки на місцевості можуть застосовуватися різні комбінації цих методів.

4. Під час огляду місцевості інтервали між членами групи визначаються умовами місцевості і мають забезпечувати візуальний або голосовий зв'язок між ними.

На місцевості, що погано проглядається, інтервали між членами пошукової групи повинні бути не більше ніж 10 - 30 м.

5. Під час огляду місцевості особливу увагу необхідно звертати на наявність диму, ям, понівечених або пошкоджених дерев, металевих предметів, слідів від ПММ на землі та водній поверхні тощо.

Для виходу на працюючий радіомаяк необхідно використовувати переносні радіопеленгатори.

6. При виявленні тих, хто зазнав лиха, необхідно:

оцінити обстановку на місці події;

доповісти на ПУ проведенням ПРР (на ОКЦ) і керівнику МОГ ДСНС;

вжити заходів щодо збереження життя тих, хто зазнав лиха;

забезпечити безпеку перебування біля місця події, загасити (локалізувати) пожежу, загородити небезпечні місця тощо;

підібрати та підготувати майданчик для посадки ПРВ;

організувати фотографування місця події до проведення заходів, що можуть порушити розташування деталей на місці події;

забезпечити охорону місця події;

здійснити заходи щодо збереження засобів об'єктивного контролю.

7. При доповіді на ПУ проведенням ПРР (на ОКЦ) і керівнику МОГ ДСНС вказуються:

координати місця події;

обстановка на місці події;

можливий хід розгортання події;

наявність постраждалих (загиблих) на місці події;

попередній розрахунок необхідних аварійно-рятувальних, пожежно-рятувальних та медичних сил і засобів;

за можливості уточнюється необхідність проведення подальшого пошуку для остаточного виявлення постраждалих або елементів ПС.

За відсутності зв'язку начальник НПРГ самостійно приймає рішення на пошук і рятування згідно з обставинами.

8. Про прийняте рішення щодо евакуації потерпілих своїми силами, вибору маршруту руху та його кінцевої точки (заклад охорони здоров'я, аеродром, населений пункт тощо) начальник НПРГ всіма доступними засобами доповідає на ПУ проведенням ПРР.

9. Начальник НПРГ аеродрому здійснює координацію робіт на місці АП до моменту прибуття на місце події аварійно-рятувального підрозділу ДСНС України, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.

Начальник НПРГ аеродрому у такому випадку виконує обов'язки координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт.

10. У разі якщо НПРГ прибула на місце АП після початку АРР іншими аварійно-рятувальними підрозділами, керівник НПРГ бере на себе повноваження координатора на місці проведення робіт і виконує їх доти, доки не передасть їх керівнику підрозділу ДСНС України або іншій особі за рішенням координатора операції з АПР.

11. Після закінчення ПРР начальник НПРГ складає звіт, у якому зазначає:

аеродром чергування, ступінь готовності;

поіменний список НПРГ;

завдання, що було визначено;

час і дату отримання команди на пошук;

фактичний час виїзду у призначений район пошуку;

відстань району пошуку від аеродрому чергування;

спосіб доставки і час прибуття у район пошуку;

метеорологічні умови у районі пошуку;

способи пошуку, що були застосовані;

час початку і закінчення пошуку;

район, що був оглянутий;

характеристику місцевості;

результати пошуку;

місцезнаходження об'єкта пошуку та його стан;

число і стан тих, хто зазнав лиха;

заходи щодо надання допомоги та евакуації тих, хто зазнав лиха;

організацію координації на місці проведення робіт;

засоби зв'язку і частоти, що застосовувалися для радіозв'язку;

майно, що використовувалося;

спорядження та продукти, використані у процесі проведення ПРР;

заходи, вжиті для збереження апаратури розпізнавання, озброєння, піропатронів тощо;

пропозиції щодо удосконалення проведення ПРР.

1. Керівник ОУА ЦОВВ та ЗСУ відповідає за:

стан ПРЗ польотів у підпорядкованих СДА, його аналіз та вжиття заходів щодо його вдосконалення;

якість і своєчасність ПРЗ польотів;

здійснення контролю за виконанням заходів з ПРЗ польотів;

прийняття рішення щодо базування, перебазування та залучення ПРСЗ;

організацію тренувань, навчань, спільних зборів та перевірок чергових ПРСЗ;

організацію ПД і АРП та підготовки льотного складу до виживання в умовах автономного існування;

організацію матеріально-технічного забезпечення ПРСЗ необхідним АР ПДМ та СС і технікою;

якість професійної підготовки органів управління на аеродромах до управління ПРСЗ під час проведення ПРР.

2. Начальник ПР і ПДС ОУА ЦОВВ та ЗСУ відповідає за організацію ПРЗ польотів відповідних САД, ПД і АРП льотного складу та зобов'язаний:

організовувати ПД і АРП та навчання льотного складу застосуванню аварійно-рятувальних засобів та спорядження, діям в аварійних ситуаціях, діям після вимушеної посадки або приземлення (приводнення) з парашутом, наданню само- та взаємодопомоги, а також виживанню в умовах автономного існування і здійснювати контроль за проведенням цих заходів у СДА за підпорядкованістю;

організовувати підготовку начальників ПР і ПДС авіаційних частин, екіпажів ПРПС, особового складу АРК, НПРГ та РПДГ до виконання ПРР шляхом проведення тренувань, навчальних зборів та занять;

організовувати розробку документів відповідно до Переліку основних документів з пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації;

контролювати проведення тренування з організації проведення ПРР і управління ПРСЗ з ГКрП та обслугами КП (ПУ);

контролювати стан ПРЗ польотів в авіаційних частинах;

у межах своєї компетенції брати участь в удосконаленні навчально-методичної бази ПР і ПДС в авіаційних частинах;

планувати чергування ПРСЗ;

контролювати підготовку чергових ПРСЗ до проведення ПРР;

вносити в установленому порядку пропозиції щодо заборони польотів ПС, не забезпечених у пошуково-рятувальному відношенні;

організовувати взаємодію з авіаційними частинами, підприємствами, закладами, установами та організаціями, що належать до сфери управління ЦОВВ, з метою залучення сил та засобів (які є в їх розпорядженні) до проведення ПРР;

розробляти та запроваджувати заходи щодо вдосконалення ПРЗ польотів;

щодня контролювати виділення ПРСЗ для ПРЗ польотів та відповідність рівня їх підготовки;

щокварталу контролювати забезпечення льотного складу АР ПДМ та СС;

контролювати проведення навчання льотного складу щодо виживання в умовах автономного існування;

організовувати навчання та практичні тренування керівного льотного складу з питань ПРЗ польотів;

аналізувати якість організації ПРЗ польотів та проведення АРР (ПРР), узагальнювати та поширювати позитивний досвід організації ПРЗ, відпрацьовувати матеріали підбиття підсумків;

брати участь у складанні звітів-заявок на АР ПДМТ і СС, вести їх облік та перевіряти в авіаційних частинах наявність, зберігання, стан, строк служби та своєчасність їх оновлення, виконання регламентних робіт і законність використання;

удосконалювати особисту ПД та АРП, виконувати стрибки з парашутом за програмами та нормами, встановленими відповідними нормативними документами;

організовувати та проводити навчально-методичні збори з особовим складом ПР і ПДС, РПДГ щодо виживання, виконання стрибків з парашутом удень та вночі, у простих та складних метеорологічних умовах, щодо безпарашутного десантування;

сприяти розвитку парашутного спорту в авіаційних частинах.

1. Командир авіаційної частини відповідає за стан ПРЗ польотів в авіаційній частині та зобов'язаний:

безпосередньо організовувати ПРЗ польотів відповідно до вимог цих Правил;

організовувати проведення пошуку і рятування в РВ аеродрому;

виконувати функції координатора операції з АПР під час виникнення АП у РВ аеродрому;

контролювати натренованість льотного складу до дій у разі вимушеного покидання ПС, у застосуванні засобів рятування, виживання, наданні само- та взаємодопомоги;

удосконалювати навчально-методичну базу з питань ПРЗ польотів, підготовки АРК та НПРГ, ПД та АРП льотних екіпажів і персоналу РПДГ;

планувати ПРЗ польотів на кожну льотну зміну;

щомісяця контролювати (з оформленням звітної документації) готовність ПРСЗ до проведення ПРР, оснащеність їх АР ПДМ та СС;

не допускати порушень в організації ПРЗ польотів, при їх виявленні негайно припиняти польоти до усунення виявлених недоліків.

2. Заступник командира авіаційної частини відповідає за організацію ПРЗ польотів в авіаційній частині та зобов'язаний:

організовувати підготовку та контролювати готовність АРК, НПРГ, РПДГ і льотних екіпажів ПРПС до дій при проведенні АРР та ПРР;

перевіряти готовність ПРСЗ авіаційної частини до чергування;

організовувати комплексні тренування ПРСЗ, органів управління на аеродромі з ПРСЗ, що залучаються до проведення пошуку і рятування відповідно до планів взаємодії (угод);

контролювати подання заявок на ПРЗ польотів;

виконувати функції координатора операції з АПР під час виникнення АП у РВ аеродрому.

3. Заступник командира авіаційної частини з ІАС відповідає за підготовку льотного складу до експлуатації аварійно-рятувального обладнання ПС, а також за підготовку авіаційного персоналу команди технічної допомоги АРК, НПРГ до виконання робіт на авіаційній техніці під час проведення АРР (ПРР), організацію забезпечення підрозділів АРК та НПРГ необхідним АР ПДМ та СС.

Заступник командира авіаційної частини з ІАС зобов'язаний:

знати про наявність та технічний стан пошуково-рятувальної техніки, АРМ і СС на засобах аварійного покидання ПС, щомісяця контролювати їх технічний стан, законність експлуатації, готовність до використання;

планувати й організовувати роботу ІАС щодо своєчасного забезпечення регламентних робіт на АР ПДМ та СС (засобів рятування);

організовувати і контролювати виконання регламентних робіт на пошуково-рятувальному та парашутно-десантному обладнанні і спеціальному спорядженні, аварійних радіозасобах, групових плавзасобах, електрообладнанні, радіоелектронному обладнанні катапультних систем, висотному обладнанні і спорядженні, кисневих приладах, страхувальних парашутних приладах;

навчати авіаційний персонал АРК, НПРГ, РПДГ правилам роботи на авіаційній техніці під час проведення АРР (ПРР) (відкриттю аварійних люків фюзеляжів, роботі з озброєнням та катапультними кріслами тощо), вимогам заходів безпеки.

4. Заступник командира авіаційної частини з тилу відповідає за стан матеріально-технічного забезпечення ПРСЗ та зобов'язаний:

організовувати забезпечення необхідним АР ПДМ та СС ПС, АРК, НПРГ, РПДГ та бортові укладки ПРПС та своєчасне їх оновлення;

виділяти для НПРГ швидкохідний позашляховий транспортний засіб з достатнім запасом ПММ для проведення ПРР, але не менш як на 250 км пробігу;

забезпечити своєчасне постачання продовольчою і медичною групами НАЗ, а також АР ПДМ та СС;

забезпечити персонал льотних екіпажів, ПР і ПДС та РПДГ льотно-технічним майном (спеціальним спорядженням);

забезпечити харчуванням персонал екіпажів ПРПС, які залучаються до чергування з ПРЗ польотів та виконання ПРР (АРПР), відповідно до встановлених норм.

5. Начальник ПР і ПДС авіаційної частини відповідає за організацію ПРЗ польотів, ПД і АРП особового складу авіаційної частини та зобов'язаний:

організовувати навчання льотного складу та РПДГ щодо використання АР ПДМ та СС, дій в аварійних ситуаціях та після вимушеної посадки або приземлення (приводнення) з парашутом, надання само- та взаємодопомоги, а також виживання в умовах автономного існування;

проводити заняття і тренування з екіпажами ПРПС, РПДГ (пошуково-рятувальною групою, рятувальною групою), авіаційним персоналом НПРГ щодо дій при проведенні ПРР;

проводити з ГКрП та органами управління на аеродромі тренування з відпрацювання їх дій під час проведення ПРР (АРР);

удосконалювати підготовку льотного складу, спеціалістів ПР і ПДС, РПДГ, інструкторів ПДП та кандидатів в інструктори з ПДП у виконанні стрибків з парашутом вдень та вночі;

щомісяця організовувати тренування з льотним складом щодо вимушеного покидання ПС, використання аварійних радіо- та плавзасобів та один раз на рік проводити заліковий тренаж щодо вимушеного покидання ПС, використання аварійних засобів рятування, аварійних радіо- та плавзасобів;

не менше двох разів на рік проводити тренування з льотним складом, особовим складом ПР і ПДС, РПДГ щодо виживання в умовах автономного існування;

виконувати польоти у складі екіпажів ПС на виконання ПРР (АРПР) під час проведення тренувань, навчань тощо;

брати участь у проведенні ПРР;

надавати командиру авіаційної частини (відповідному керівнику) пропозиції щодо удосконалення навчально-методичної бази ПР і ПДС;

розробляти та вести документацію з ПРЗ польотів, ПД та АРП;

вести облік аварійно-рятувального і парашутно-десантного майна та спеціального спорядження в авіаційній частині (додаток 30), перевіряти наявність, зберігання, стан, строк служби та своєчасність його оновлення, виконання регламентних робіт та законність його використання;

розробляти пропозиції щодо вдосконалення ПРЗ польотів;

аналізувати стан ПРЗ польотів, ПД та АРП і готувати матеріали для доповіді командира авіаційної частини на підбитті підсумків;

удосконалювати особисту ПД та АРП і виконувати стрибки з парашутом;

розвивати парашутний спорт.

6. Начальник РПДГ (пошуково-рятувальної групи) підпорядковується командиру авіаційної частини, а з питань ПРЗ польотів - начальнику ПР і ПДС авіаційної частини та відповідає за постійну готовність РПДГ до дій з надання допомоги екіпажам ПС, що зазнають або зазнали лиха, за особисту підготовку та підготовку персоналу РПДГ, виховання і морально-психологічний стан персоналу РПДГ.

Начальник РПДГ (пошуково-рятувальної групи) зобов'язаний:

за вказівкою начальника ПР і ПДС авіаційної частини організовувати планові та позапланові чергування особового складу РПДГ як під час ПРЗ польотів, так і під час чергування у системі АПР;

готувати особовий склад РПДГ до проведення ПРР у різних клімато-географічних умовах;

навчати підпорядкований персонал застосуванню аварійних засобів рятування і підручних засобів для надання само- і взаємодопомоги при пораненнях, травмах, захворюваннях, а також виживанню в різних клімато-географічних умовах;

удосконалювати навчально-матеріальну базу та методику проведення занять із застосування АР ПДМ та СС;

контролювати виконання щорічної програми парашутно-десантної та спеціальної підготовки РПДГ;

постійно підвищувати свої професійні знання з пошуково-рятувальної і парашутно-десантної підготовки та навчати цьому підпорядкований персонал групи;

удосконалювати ПД та АРП, виконувати стрибки з парашутом у повному обсязі відповідно до встановлених програм;

виконувати польоти у складі екіпажу ПС на виконання ПРР (АРПР), під час проведення тренувань, навчань тощо;

здійснювати контроль за витрачанням, зберіганням і своєчасною заміною медикаментів і майна у спеціальних медичних укладках групи;

вести журнал обліку ПРР і подавати звітність про проведені групою ПРР;

брати участь у складанні звіту-заявки на необхідне для групи АР ПДМ та СС.

7. Начальник медичної служби авіаційної частини відповідає за якість медичного забезпечення польотів, стрибків з парашутом, ПРР та АРР та зобов'язаний:

розробляти план медичного забезпечення ПРР (на карті 1:100000) у районі відповідальності за пошук і рятування із зазначенням місць дислокації закладів охорони здоров'я, їх спроможності до прийому постраждалих (із зазначенням їх профілю та кількості ліжок для розміщення постраждалих), шляхів евакуації, можливості використання різноманітних видів транспорту для евакуаційних робіт та каналів зв'язку;