7. ПРПС, які виділяються на чергування, повинні бути обладнані радіотехнічною пошуковою апаратурою, засобами зв'язку і мати на борту комплекти АР ПДМ та СС та відповідний документ, який засвідчує їх придатність до застосування за призначенням. Перелік аварійно-рятувального та парашутно-десантного майна, техніки і спеціального спорядження чергового пошуково-рятувального повітряного судна наведено в додатку 12 до цих Правил.
Залежно від умов базування авіаційної частини за рішенням відповідного керівника ОУА ЦОВВ та ЗСУ або відповідно до умов договору щодо чергування та проведення АРПР в ЄСПАРПР до переліку АРМ може включатися й інше аварійно-рятувальне обладнання.
АР ПДМТ і СС зберігається на борту ПС або у спеціально відведеному місці. За його зберігання на борту ПС відповідає командир екіпажу. У разі зберігання АР ПДМТ і СС поза межами ПС наказом командира авіаційної частини визначаються місце зберігання та особа, яка відповідає за зберігання.
Для проведення ПРР над морськими районами ПС додатково обладнуються засобами для здійснення зв'язку з морськими суднами.
ПРВ, крім того, обладнуються пошуковими фарами та пристроями для підйому на борт ПС тих, хто зазнав лиха.
8. До несення чергування у складі льотних екіпажів ПРПС залучаються льотчики (штурмани), які підготовлені та не мають перерв у польотах на виконання ПРР (АРПР) в умовах, за яких передбачається виконання завдань.
Екіпажі вертольотів повинні бути підготовлені до виконання посадок на незнайомі та непозначені майданчики, до десантування авіаційних рятувальників і евакуації з режиму висіння над сушею та над водною поверхнею.
Командири екіпажів ПРПС повинні мати при собі посвідчення на виконання вказаних видів робіт. Зразок Посвідчення на право виконання польотів для проведення пошуково-рятувальних робіт наведено в додатку 13 до цих Правил.
9. Чисельність та порядок виділення чергових ПРСЗ визначаються наказом командира авіаційної частини.
10. РПДГ здійснює чергування у складі екіпажів ПРПС. У період чергування та проведення АРПР (ПРР) РПДГ підпорядковується командиру екіпажу ПРПС. При наявності координатора на місці проведення робіт після десантування до місця події РПДГ підпорядковується координатору.
До складу РПДГ чергового ПРПС призначаються підготовлені авіаційні рятувальники, які мають відповідну спеціальну підготовку та підготовку щодо надання домедичної допомоги. У разі відсутності у складі РПДГ авіаційного рятувальника, який має підготовку щодо надання домедичної допомоги, до складу РПДГ обов'язково призначається медичний працівник (лікар, фельдшер).
Кількість членів РПДГ, які залучаються на чергування, залежить від завдання з пошуково-рятувального забезпечення польотів і технічних можливостей ПРПС.
РПДГ оснащується АР ПДМТ і СС, склад якого визначається залежно від визначених завдань. Перелік аварійно-рятувального та парашутно-десантного майна, техніки і спеціального спорядження рятувальної парашутно-десантної групи наведено у додатку 14 до цих Правил.
11. На аеродромах, на яких не здійснюється чергування ПРПС, під час проведення на них польотів призначається на чергування РПДГ у складі 2 - 3 підготовлених авіаційних рятувальників, які мають відповідну підготовку щодо надання домедичної допомоги, у разі відсутності такої підготовки до складу РПДГ призначається медичний працівник. Зазначена РПДГ підпорядковується КрП на аеродромі та призначена для підсилення екіпажу ПРПС у разі його прибуття для проведення АРПР (ПРР) і здійснює чергування відповідно до Інструкції РПДГ.
Інструкція РПДГ відпрацьовується начальником ПР і ПДС авіаційної частини та затверджується командиром авіаційної частини.
12. Залучення льотних екіпажів та персоналу ПР і ПДС та РПДГ до виконання інших обов'язків під час чергування забороняється.
13. На аеродромах, район відповідальності за пошук і рятування яких включає морську акваторію (великі водойми), здійснюється чергування підрозділу рятування на воді (водно-рятувальний підрозділ), укомплектованого рятувальниками з відповідною підготовкою та рятувальними катерами.
У разі якщо можливості підрозділу рятування на воді не у повній мірі забезпечують виконання завдань пошуку і рятування, до пошуку і рятування залучаються сили і засоби на підставі планів взаємодії або договорів. Примірники таких планів взаємодії (договорів) повинні зберігатися в авіаційній частині.
14. Щотижня командири авіаційних частин надають до відповідних КЦПР план польотів на наступний тиждень та відомості про наявні ПРСЗ та ступені їх готовності.
На підставі отриманих даних начальник ПР і ПДС ОУА складає графік чергування ПРСЗ на наступний тиждень, затверджує у відповідного керівника і подає його до Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування (далі - ГАКЦПР).
ГАКЦПР в установленому порядку відпрацьовує зведений план чергування авіаційних ПРСЗ та доводить його до відповідних КЦПР, які забезпечують його доведення до авіаційних частин.
15. Відомості про чергові ПРСЗ вносяться до Планової таблиці польотів та доводяться до авіаційного персоналу під час постановки завдань на польоти та під час передпольотних вказівок.
16. На КП авіаційних частин ведеться карта-планшет, на яку наносяться (у вигляді таблиці) відомості про чергові ПРСЗ, що виділяються на поточний тиждень, та порядок їх оповіщення при отриманні сигналу лиха.
17. Для чергових ПРСЗ встановлюються три ступені готовності: "Готовність № 3", "Готовність № 2", "Готовність № 1". Характеристики ступенів готовності та строки чергування чергових сил і засобів наведені в додатку 15 до цих Правил.
18. За оснащення чергових ПРСЗ АР ПДМ та СС та транспортними засобами відповідає командир авіаційної частини.
19. Польоти ПС визнаються забезпеченими у пошуково-рятувальному відношенні, якщо ПС оснащене аварійним радіомаяком, груповими та індивідуальними аварійно-рятувальними засобами та майном, спеціальним спорядженням, екіпаж навчений їх використанню та підготовлений до аварійного залишення ПС як на землі, так і в повітрі, а маршрут польоту ПС знаходиться у зоні досяжності пошуково-рятувальних засобів.
При виконанні польотів над акваторією морів (великих водойм), крім того, ПС має бути забезпечено рятувальними плавзасобами, кількість яких відповідає кількості пасажирів і членів екіпажу, а пасажири мають бути проінструктовані стосовно порядку дій при аварійному приводненні.
Польоти ПС, не забезпечених у пошуково-рятувальному відношенні, забороняються.
11. Зв'язок та організація передачі і прийому сигналів лиха
1. Зв'язок у системі АПР та ПРЗ польотів організовується з метою:
прийому сповіщення про аварійну ситуацію з ПС;
забезпечення взаємодії;
обміну інформацією між учасниками ПРР та ПС або особами, які зазнають або зазнали лиха;
здійснення пошуку за допомогою засобів зв'язку;
управління ПРСЗ при проведенні ПРР.
2. Організація прийому/передачі аварійних сповіщень про лихо здійснюється відповідним КЦПР (КП, ПУ тощо).
Сповіщенню підлягають:
ГАКЦПР;
авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування (далі - АДЦПР);
КЦПР ЗСУ (КЦ видів авіації ЗСУ), ПУ авіації НГУ, ГЦУС ДПС України;
КП (ПУ), на який покладено проведення ПРР;
органи УПР/ОПР;
місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
заклади охорони здоров'я.
Схема сповіщення розробляється в авіаційних частинах та затверджується їх командирами.
3. Аварійний зв'язок включає всі радіотелефонні та радіотелеграфні повідомлення, що належать до аварійної ситуації стадії лиха.
4. Аварійні виклики мають абсолютний пріоритет щодо всіх інших повідомлень. Особа, яка прийняла аварійний виклик, зобов'язана негайно припинити будь-які передачі, які можуть створити перешкоди для виклику, і перейти до прослуховування частоти, що використовується для виклику.
5. Зв'язок, що забезпечує АПР, має відповідати таким вимогам:
своєчасне інформування про аварійну ситуацію;
повне і зрозуміле аварійне сповіщення;
мінімальна кількість помилкових аварійних сповіщень;
гарантована можливість встановити зв'язок з об'єктами, що зазнають лиха.
6. Для своєчасного визначення і надання допомоги екіпажам та пасажирам ПС, які зазнають або зазнали лиха, встановлено єдиний міжнародний сигнал "Зазнаю лиха" (MAYDAY).
7. Сигнали лиха з борту ПС передаються всіма засобами зв'язку і оповіщення, які знаходяться на борту ПС:
УКХ і КХ радіостанціями (у телефонному режимі);
КХ радіостанціями (у телеграфному режимі);
апаратурою розпізнавання;
ELT.
Усі сигнали застосовуються тільки за наказом командира ПС.
8. Передача повідомлень про лихо (сигнал "Лихо") здійснюється на діючих каналах управління польотами, на яких ПС мало зв'язок на початок аварійної ситуації, що склалася на борту, та дублюється по загальних каналах зв'язку і пеленгації на аварійних частотах 121,5 МГц, 243 МГц, 406 МГц, 500 кГц, 2182 кГц, 4125 кГц, 8364 кГц, 12564 кГц, а також по системі розпізнавання за адресою "Всім, всім, всім".
9. Повідомлення про лихо з борту ПС передається доти, доки не буде отримано підтвердження про його прийняття від наземних, надводних чи повітряних радіостанцій або до моменту покидання ПС екіпажем.
10. Повідомлення про лихо здійснюється відкритим текстом у Порядку передачі повідомлення про "Лихо", який наведено в додатку 16 до цих Правил.
11. Усі розрахунки наземних радіостанцій, які прийняли від екіпажу ПС повідомлення про лихо, повинні негайно передати йому підтвердження про прийом сигналу лиха і вжити заходів для встановлення з ним надійного радіозв'язку та утримуватися від радіообміну з іншими радіостанціями на цій частоті.
12. Екіпажі ПС, які прийняли сигнал "Лихо", передають підтвердження про прийом і негайно повідомляють про це на ПУ польотами, з яким мають радіозв'язок, а під час групового польоту доповідають командиру (ведучому) групи ПС.
13. Екіпаж ПС, який встановив зв'язок із ПС, що зазнає лиха, повинен ретранслювати радіообмін і за вказівкою ПУ польотами (командира групи) направитися у район лиха, підтримуючи радіозв'язок. При цьому екіпаж ПС повинен повідомити про своє місцезнаходження і за можливості розрахунковий час прибуття у район лиха.
14. Екіпажі ПС, які спостерігали лихо візуально, доповідають про свої спостереження, а також про координати місця лиха КрП на аеродромі (командиру групи) і діють за його вказівками. Якщо зв'язок з КрП на аеродромі відразу встановити не вдається, екіпажі ПС продовжують спостереження, встановлюють зв'язок з екіпажем ПС, що зазнало лиха, з'ясовують його стан, уточнюють координати цього ПС і доповідають про результати спостереження своєму або найближчому КП (ПУ польотами), використовуючи всі можливі канали зв'язку.
15. Сигнал лиха, що передається бортовою станцією та приймається станцією авіаційного електрозв'язку, складається з фрази "Зазнаю лиха" (під час радіообміну англійською мовою використовується вираз "МЕЙДЕЙ" (MAYDAY)). На початку кожного наступного повідомлення під час аварійного радіотелефонного зв'язку дозволяється використовувати радіотелефонний сигнал лиха.
Сигнал лиха з ПС містить інформацію, що вимовляється чітко і за можливості у такому порядку:
назва станції, для якої адресується повідомлення (за умови обстановки, що склалася, та наявності часу);
пізнавальний індекс ПС;
характер лиха;
наміри особи, яка керує ПС;
фактичне місцезнаходження, ешелон (абсолютна висота) і курс ПС.
16. У разі покидання ПС у польоті екіпаж залишає увімкненими бортові засоби автоматичної передачі сигналу лиха і за можливості бере із собою групові та індивідуальні аварійно-рятувальні радіозасоби.
17. Після вимушеної посадки поза межами аеродрому екіпаж повинен підготувати до роботи аварійно-рятувальні радіозасоби. Радіозв'язок здійснюється на частотах 121,5 МГц, 243 МГц, 406 МГц, 500 кГц, 2182 кГц, 4125 кГц, 8364 кГц або 12564 кГц залежно від типу аварійно-рятувальних радіозасобів, які мають члени екіпажу ПС, що зазнало лиха.
18. Під час роботи з аварійно-рятувальними УКХ радіостанціями екіпаж ПС, який зазнав лиха, відразу після посадки вмикає радіостанцію у режим передачі з тональною посилкою (режим "Маяк") для забезпечення пеленгації ПРСЗ.
За наявності в екіпажу ПС, який зазнав лиха, автоматичного радіомаяка типу "Комар" відразу після приземлення з парашутом робота передавача перевіряється прослуховуванням тональних посилок (режим "Маяк").
У разі встановлення візуального контакту з екіпажем ПРПС необхідно встановити двосторонній радіозв'язок. Під час встановлення з екіпажем ПРПС двостороннього радіозв'язку подальший порядок роботи з радіостанцією визначає командир екіпажу ПРПС.
Повідомлення про лихо, яке передається після приземлення, аналогічне повідомленню про лихо, яке передається в польоті.
19. Членам екіпажу ПС, яке зазнало лиха, одночасно вмикати на передачу декілька аварійно-рятувальних УКХ-радіостанцій в одному місці заборонено.
20. Під час роботи з КХ радіостанцією групового користування екіпаж зобов'язаний діяти в такому порядку:
1) на суші:
після вимушеної посадки і розгортання радіостанції та її антени здійснити триразову передачу повідомлення про лихо у телеграфному або телефонному режимі на частоті 8364 кГц з переходом після кожної передачі повідомлення про лихо на 3 хвилини у режим прийому;
на 10 - 12 хвилин на початку кожної години після вимушеної посадки увімкнути режим автоматичної передачі сигналу "SOS", а решту часу радіостанція вмикається на прийом у телеграфному режимі.
2) на водній поверхні:
після вимушеної посадки (приводнення), розгортання радіостанції і антени здійснити триразову передачу повідомлення в телеграфному або телефонному режимі на частоті 8364 кГц з переходом після кожної передачі повідомлення про лихо на 3 хвилини у режим прийому;
після передачі повідомлення про лихо на частоті 8364 кГц здійснити триразову передачу повідомлення про лихо в телефонному режимі на частоті 2182 кГц;
у подальшому з першої до третьої хвилини і з тридцять першої до тридцять третьої хвилини кожної години повторювати це повідомлення на частоті 2182 кГц з переходом після кожної передачі у режим прийому.
Після встановлення радіозв'язку із наземними (корабельними) або повітряними радіостанціями подальша робота здійснюється відповідно до отриманих вказівок.
21. Зв'язок із екіпажем ПС, яке зазнало лиха, на частоті 121,5 МГц, 406 МГц встановлює ПРПС чи морське рятувальне судно, яке прибуло першим у район пошуку. У подальшому двосторонній зв'язок із екіпажем, який зазнав лиха, здійснюється на цій частоті або на частоті, визначеній керівником ПРР.
Наведення НПРГ здійснюється на каналі зв'язку, який вказано керівником ПРР, КП (ПУ), а безпосередній вихід НПРГ і РПДГ на тих, хто зазнав лиха, - на частоті 121,5 МГц, 243 МГц, 406 МГц.
22. Керівництво ПРСЗ під час проведення ПРР здійснюється на каналі зв'язку, встановленому керівником ПРР (координатором операції з АПР (координатором на місці проведення робіт)), на робочому каналі управління польотами або на частоті 123,1 МГц.
У районах проведення операцій з АПР установлюється єдиний канал радіозв'язку на частоті 123,1 МГц для зв'язку між ПРПС та між наземними (надводними) службами (органами УПР/ОПР), що беруть участь в операціях з АПР.
23. Чергові ПРПС, що залучаються до пошуку і рятування над морем, обладнуються засобами для ведення зв'язку на частотах 156,8 МГц (16 канал), 156,3 МГц (06 канал).
24. Використання ELT(AF), ELT(AP), ELT(AD), ELT(S) дозволяється виключно при аварії ПС.
ELT для пошуку і рятування працюють на частотах 406 МГц і 121,5 МГц одночасно.
ELT, встановлений на ПС, реєструється в організації, уповноваженій на виконання цих робіт. Заборонена перестановка ELT з одного ПС на інший без перереєстрації в організації, уповноваженій на виконання цих робіт. Увімкнення незареєстрованого ELT в робочий режим забороняється. Незареєстрований ELT системою КОСПАС-САРСАТ не обслуговується.
ELT(S) розміщується так, щоб його можна було легко використовувати в аварійній ситуації, і вводиться в дію вручну особами, які залишилися живими. Порядок роботи з ELT в аварійній ситуації визначено виробником конкретного виробу.
25. РПДГ використовує постійний позивний аеродрому постійного базування з додаванням двозначного цифрового індексу в межах від 10 до 19 (наприклад: "Чайка-15"), а НПРГ - від 20 до 29 (наприклад: "Чайка-25").
26. Розрахунки всіх видів засобів зв'язку та РТЗ польотів після отримання повідомлення про лихо зобов'язані негайно застосувати радіотехнічні засоби для виявлення ПС, визначення його координат, встановлення з ним радіозв'язку, виявлення характеру лиха й отримання інформації про рішення командира екіпажу щодо його подальших дій. Отриману інформацію, розрахунки доповідають на ПУ польотами.
27. За готовність засобів зв'язку та РТЗ польотів аеродрому (полігону) до своєчасного забезпечення проведення ПРР відповідає командир авіаційної частини.
За негайне використання усіх засобів зв'язку та РТЗ польотів аеродрому (полігону) для надання допомоги екіпажу ПС, яке зазнає або зазнало лиха, відповідає КрП на аеродромі (черговий по прийому і випуску ПС), який прийняв повідомлення про лихо.
За наявність та справність засобів зв'язку в РПДГ та АРК, організацію їх збереження та перевірку настроювання на виділені канали управління проведенням ПРР перед заступанням на чергування відповідає начальник зв'язку.
28. Надання телефонних каналів зв'язку, а також прийом/передача розпоряджень (телеграм) стосовно надання допомоги ПС, екіпажу і пасажирам, що зазнали лиха, здійснюються позачергово. Радіообмін, пов'язаний з повідомленням про лихо, має пріоритет перед іншими повідомленнями.
29. Якщо внаслідок вжитих заходів щодо попередження лиха у членів екіпажу з'явилася впевненість у безпеці подальшого польоту до аеродрому посадки, необхідно передати повідомлення, що небезпека минула.
V. Організація і проведення операцій з авіаційного пошуку і рятування
1. Проведення операцій з авіаційного пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України
1. Проведення операцій з АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України здійснюється системою АПР у порядку, встановленому Правилами авіаційного пошуку і рятування в Україні.
2. Заходи з реагування на АП розпочинаються з моменту надходження перших відомостей про аварійну ситуацію з ПС та продовжуються до завершення операції з АПР.
3. Центрами збору польотної інформації, що стосується ПС, яке зазнає або зазнало лиха, є центри організації повітряного руху (районні диспетчерські центри) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Центри ОрПР (РДЦ) та органи УПР/ОПР на аеродромі.
4. Центри ОрПР (РДЦ) та органи УПР/ОПР на аеродромі визначають аварійну стадію "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA), "ТРИВОГА" (ALERFA) або "ЛИХО" (DETRESFA) щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха в їх районах відповідальності за УПР/ОПР, та надають повідомлення до відповідних АДЦПР, КЦПР ЗСУ, ПУ авіації НГУ, ГЦУС ДПС України, Украероцентру. Умови визначення аварійних стадій наведено в додатку 17 до цих Правил.
Первинне повідомлення про аварійний стан повітряного судна (додаток 18) подається в усній формі негайно, а в письмовій - протягом 2 годин з моменту надходження інформації.
5. АДЦПР, КЦПР ЗСУ, ПУ авіації НГУ, ГЦУС ДПС України, Украероцентр забезпечують передачу повідомлення про аварійний стан ПС до ГАКЦПР.
6. Оперативно-координаційні центри (далі - ОКЦ) ГУ (У) ДСНС через служби 101 здійснюють збір інформації про аварійні ситуації з ПС у своїх районах відповідальності та забезпечують передачу такої інформацію до відповідних АДЦПР та органів управління на аеродромах відповідно до планів взаємодії.
7. Класифікацію аварійної стадії щодо ПС, інформація про аварійні ситуації з якими надійшла не від органів УПР/ОПР, здійснюють:
ГАКЦПР - в авіаційному районі пошуку і рятування України;
орган управління на аеродромі ДА - у РВ аеродрому.
8. Узагальнену інформацію про аварійну ситуацію з ПС та першочергові заходи з реагування ГАКЦПР надає до відповідних органів управління системи АПР.
9. Керівництво операцією з АПР здійснюється координатором операції з АПР.
10. До призначення координатора операції з АПР координацію операції з АПР здійснює ГАКЦПР.
11. ГАКЦПР спільно з АДЦПР, КЦПР ЗСУ, ПУ авіації НГУ, ГЦУС ДПС України, Украероцентром та ДМРКЦ (далі - органи управління системи АПР) при організації ПРР черговими ПРСЗ здійснюють такі заходи:
визначають місце АП або район пошуку і рятування;
вибирають ефективні ПРСЗ відповідно до умов обстановки та схеми пошуку;
визначають завдання для ПРСЗ;
встановлюють заходи безпеки при проведенні ПРР, у тому числі АРПР;
призначають основні та запасні канали зв'язку;
забезпечують доведення завдань та заходів безпеки при їх виконанні до ПРСЗ та залучають їх до ПРР.
12. При отриманні інформації про місце події та про її масштаби ГАКЦПР спільно з органами управління системи АПР визначає необхідну для проведення рятування кількість ПРСЗ та залучає їх до рятування.
13. Функції координатора на місці проведення робіт виконує керівник пошуково-рятувального підрозділу (засобу), який першим прибув до місця події, та здійснює їх до прибуття на місце події підрозділу ДСНС України, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.
14. Якщо прийнятими заходами місцезнаходження ПС, що зазнає або зазнало лиха, та осіб, які перебували на ньому, не встановлено, координатор операції з АПР організовує детальне планування та проведення пошуку і рятування із залученням необхідних ресурсів системи АПР.
15. Командир авіаційної частини, ПС якого зазнає або зазнало лиха, невідкладно надає до відповідного КЦПР (КЦПР ЗСУ, ПУ авіації НГУ, ГЦУС ДПС України) всю наявну інформацію щодо цього ПС, кількості осіб на борту, наявності небезпечного вантажу, польотного завдання та інші відомості, що можуть сприяти ефективному пошуку і рятуванню.
2. Організація операцій з авіаційного пошуку і рятування в районі відповідальності аеродрому за пошук і рятування
1. Організація та проведення АПР у РВ аеродрому здійснюється експлуатантом аеродрому (старшим авіаційним начальником) із залученням сил і засобів ЄДСЦЗ, НСПРМ та ЄСПАРПР.
2. Сили і засоби ЄДСЦЗ, НСПРМ та ЄСПАРПР залучаються до проведення операцій з АПР у РВ аеродрому відповідно до угод, планів взаємодії та планів заходів на випадок виникнення надзвичайної ситуації, що пов'язана з АП.
3. Експлуатант аеродрому (старший авіаційний начальник) розробляє:
План заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з повітряним судном на аеродромі (злітно-посадковому майданчику, полігоні) (далі - Аварійний план), зразок якого наведено в додатку 19 до цих Правил;
плани взаємодії з ГУ (У) ДСНС України при проведенні АПР, адміністративні території яких входять до меж РВ аеродрому;
План взаємодії між експлуатантом аеродрому (злітно-посадкового майданчика) та Головним управлінням (управлінням) Державної служби України з надзвичайних ситуацій (державним морським рятувально-координаційним центром (морським рятувально-координаційним підцентром у разі, якщо РВ аеродрому включає морську акваторію)) при проведенні авіаційного пошуку і рятування згідно з додатком 20 до цих Правил.
4. Старший авіаційний начальник аеродрому спільного використання (експлуатант аеродрому) в Аварійному плані визначає порядок організації ПРЗП на аеродромі та регламентує розподіл функцій щодо АПР між експлуатантами.
5. Експлуатант аеродрому (старший авіаційний начальник) забезпечує проведення операції з АПР у разі:
аварійної посадки ПС на аеродромі (злітно-посадковому майданчику);
аварійної посадки (падіння) ПС в РВ аеродрому.
6. При виникненні аварійної ситуації з ПС, що знаходиться під керівництвом органу УПР аеродрому поза межами РВ аеродрому, орган УПР на аеродромі визначає аварійну стадію щодо цього ПС, забезпечує підготовку та надання первинного повідомлення та приводить у готовність до дій ПРСЗ, що є у його розпорядженні.
У разі залучення до пошуку і рятування ПРСЗ аеродрому орган управління на аеродромі повідомляє відповідний КЦПР.
7. Операція з АПР здійснюється під керівництвом координатора операції з АПР.
Як правило, функції координатора операції з АПР покладаються на командира авіаційної частини (експлуатанта аеродрому, старшого авіаційного начальника, старшого льотної зміни).
Посадові особи допускаються до виконання функцій координатора операцій з АПР наказами керівників відповідних ОУА ЦОВВ та ЗСУ після проходження відповідної підготовки.
Координатор операції з АПР призначається на добу (льотну зміну) наказом командира авіаційної частини (старшого авіаційного начальника, експлуатанта аеродрому), що організовує польоти.
8. За рішенням координатора операції з АПР на аеродромі утворюється штаб операції з АПР, до складу якого включаються посадові особи за визначеним в Аварійному плані переліком посад.
3. Проведення операції з авіаційного пошуку і рятування у разі аварійної посадки повітряного судна на аеродромі
1. У разі аварійної посадки на аеродромі проводяться АРР, які виконуються АРК та НПРГ.
АРР включають:
гасіння пожежі на ПС;
евакуацію з ПС людей, а також матеріальних і культурних цінностей;
надання невідкладної медичної допомоги постраждалим;
евакуацію ПС.
За рішенням координатора операції з АПР до АРР залучаються сили підсилення, визначені у планах взаємодії з ГУ (У) ДСНС та ДМРКЦ (МРКПЦ).
2. Приведення АРК та НПРГ у готовність до дій здійснюється за аварійними сигналами:
"Готовність" - у разі, якщо час до посадки аварійного ПС становить більше 30 хв;
"Тривога" - у разі, якщо ПС здійснило аварійну посадку або посадка аварійного ПС очікується протягом найближчих 30 хв.
Завершення АРР відбувається за сигналом "Відбій".
Право прийняття рішення про подання сигналів "Готовність", "Тривога" або "Відбій" залежно від обставин надається:
координатору операції з АПР;
органу УПР/ОПР на аеродромі (КрП на аеродромі);
органу управління на аеродромі (ОЧ КП).
Оголошення сигналів "Готовність", "Тривога" та сповіщення про аварійну ситуацію з ПС здійснюється органом УПР/ОПР на аеродромі з використанням телефонних, гучномовних, радіотехнічних засобів зв'язку або за допомогою спеціальної апаратури аварійного сповіщення.
3. У тексті сповіщення вказуються:
тип та бортовий номер ПС, що зазнало лиха;
характер аварійної ситуації;
останнє повідомлення про місцезнаходження (вихід на зв'язок) ПС (час повідомлення, висота, курс, азимут польоту);
розрахунковий час та курс посадки ПС;
місце (номер умовного квадрата), в якому трапилась АП, якщо екіпаж виконав вимушену посадку ПС;
кількість членів екіпажу та пасажирів на борту ПС;
наявність небезпечних вантажів;
місце, до якого необхідно прибути АРК та НПРГ.
4. За сигналом "Готовність" підрозділи АРК та НПРГ протягом десяти хвилин готують усі необхідні аварійно-рятувальні засоби, устаткування та транспорт і чекають на подальші команди або за додатковою командою прибувають до вказаного місця збору.
5. За сигналом "Тривога" підрозділи АРК та НПРГ прибувають до місця, яке оголошено під час сповіщення, або на місце АП зі своїм спорядженням та устаткуванням на виділених для них транспортних засобах та розпочинають виконання АРР.
6. Місця зустрічі сил підсилення та порядок їх супроводження до місця події (збору) зазначаються в Аварійному плані та планах взаємодії.
7. Керівництво підрозділами АРК та НПРГ й силами підсилення при проведенні АРР здійснює координатор на місці проведення робіт.
8. Керівництво гасінням пожежі на ПС здійснює керівник пожежного (пожежно-рятувального) підрозділу АРК або за рішенням координатора на місці проведення робіт керівник пожежно-рятувального підрозділу зі складу сил підсилення.
4. Проведення операції з авіаційного пошуку і рятування у разі аварійної посадки (падіння) повітряного судна в районі відповідальності аеродрому за пошук і рятування
1. Дії відносно ПС, місцезнаходження якого відоме:
1) координатор операції з АПР на аеродромі забезпечує:
оповіщення взаємодіючих сил за формою первинного повідомлення;
направлення до місця АП НПРГ (за потреби залежно від аварійної ситуації, що виникла, доукомплектовує НПРГ за рахунок підрозділів АРК, а також за необхідності направляє ПРПС, що є у його розпорядженні). Для рятування постраждалих на воді направляє водно-рятувальний підрозділ АРК аеродрому та/або спеціальні ПРСЗ відповідно до планів взаємодії (договорів);
2) керівник НПРГ на місці АП виконує функції координатора на місці проведення робіт та організовує АРР. З прибуттям на місце події підрозділу ДСНС України функції координатора на місці проведення робіт передаються керівнику зазначеного підрозділу. На керівника НПРГ у такому випадку покладаються функції координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт.
2. Дії відносно ПС, місцезнаходження якого невідоме:
1) координатор операції з АПР:
організовує заходи щодо визначення району пошуку і рятування, визначає порядок проведення пошуку, доводить його до взаємодіючих сил та здійснює керівництво пошуком;
направляє до району пошуку і рятування ПРПС, що є у його розпорядженні, та НПРГ з метою проведення пошуку ПС, що зазнало лиха, у взаємодії з ПРСЗ інших структур, які залучені до пошуку і рятування;
звертається до відповідного КЦПР щодо залучення у разі необхідності до пошуку і рятування ПРПС суб'єктів системи АПР та забезпечує управління ПРПС у районі відповідальності органу УПР/ОПР аеродрому;
здійснює визначення району пошуку і рятування на морі із залученням фахівців відповідного ДМРКЦ (МРКПЦ);
при виявленні місця події доводить цю інформацію до заінтересованих структур, що залучаються до пошуку і рятування;
2) якщо прийнятими заходами місцезнаходження ПС, що зазнає або зазнало лиха, та осіб, які перебували на ньому, не встановлено, організовується детальне планування та проведення пошуку. План пошуку розробляє штаб операції з АПР із залученням представників взаємодіючих органів управління та доводить його разом з картою, на якій позначено район пошуку і рятування, до взаємодіючих органів управління та до відповідного КЦПР.
5. Планування та проведення пошуку
1. Планування пошуку включає такі етапи:
оцінка ситуації за результатами аналізу відомих обставин АП;
розрахунок місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і ймовірної похибки у визначенні місцезнаходження;
оцінка пересування осіб, які залишилися живими після виникнення аварійної ситуації, і визначення ймовірної похибки такої оцінки;
визначення найефективнішого з наявних пошукових засобів з метою забезпечення максимальної ймовірності виявлення осіб, які залишилися живими;
визначення підрайонів пошуку і схем пошуку для конкретних пошукових засобів;
розробка плану пошуку. Формалізований план пошуку наведено у додатку 21 до цих Правил.
Ці етапи повторюються доти, доки не будуть знайдені особи, які залишилися живими, або за результатами оцінки ситуації проведення подальших пошуків буде визнано недоцільним.
2. При плануванні пошуку необхідно детально проаналізувати всі ознаки, що вказують на ймовірний стан і місцезнаходження осіб, які залишилися живими, та забезпечити безпеку пошукових засобів та екіпажів.
До ознак, що можуть вказувати на місцезнаходження або стан осіб, які залишилися живими, належать:
останнє відоме місцезнаходження ПС, що зазнало лиха;
маршрут ПС, що зазнало лиха;
можливі небезпечні ризики вздовж маршруту ПС, що зазнало лиха;
експлуатаційний стан і можливості ПС, що зазнало лиха;
поведінка екіпажу;
умови навколишнього середовища на місці (у районі) АП;
результати попередніх пошуків.
При визначенні меж району пошуку необхідно враховувати те, що особи, які залишилися живими, можуть змінити своє місцезнаходження.
3. Завдання на пошук визначається старшому кожного пошукового засобу. Крім того, для кожного пошукового засобу розробляються інструкції щодо здійснення координації, виділення для зв'язку частоти, вимог, що стосуються надання донесень, та надається інша інформація, необхідна для безпечного, ефективного і дієвого проведення пошуку.
4. Основні етапи розробки плану пошуку:
вибір пошукових засобів та устаткування;
оцінка умов пошуку;
розподіл району на підрайони пошуку (за необхідності);
вибір схем пошуку;
розподіл ПРСЗ;
планування координації дій у районі проведення операції.
Конкретні чинники, що враховуються при виборі ПРСЗ та схем пошуку, визначаються координатором операції з АПР (координатором на місці проведення робіт).
Для швидкого проведення пошуку у великому районі використовується ПС з урахуванням його технічних та експлуатаційних характеристик та забезпечення безпеки польоту.
У разі якщо для пошукових операцій використовуються надводні засоби, вони повинні бути пристосовані для здійснення операції за існуючих і прогнозованих метеорологічних умов і стану моря в районі пошуку.
Пошук наземними командами проводиться у тому разі, якщо пошук за допомогою ПРПС є неможливим або виявився неефективним, а також у разі, якщо необхідно більш детально обстежити певний район. Порядок проведення пошуку наземними командами визначається координатором на місці проведення робіт з урахуванням пропозицій координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт.
5. Головними чинниками при визначенні умов пошуку є:
ширина огляду, яка залежить від низки факторів, що становлять характеристику об'єкта пошуку, обладнання пошуково-рятувального засобу, що використовується, умов навколишнього середовища;
здатність пошуково-рятувального засобу точно дотримуватися схеми пошуку.
Основними схемами пошуку є:
схеми візуального пошуку;
схеми електронного пошуку;
схеми пошуку в темний час доби;
схеми сухопутного пошуку;
схеми пошуку над водною поверхнею.
Порядок проведення пошуку тих, хто зазнав лиха, наведений у додатку 22 до цих Правил, визначається координатором операції з АПР (координатором на місці проведення робіт).
6. У процесі планування АРПР необхідно вжити таких заходів:
призначити координатора авіаційних сил і засобів та координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт;
призначити координатора ПС, якщо у пошуковій операції беруть участь декілька ПС;
визначити тривалість перебування ПРПС у районі пошуку і рятування;
розподілити ПРСЗ та визначити їм райони і схеми пошуку;
дати план пошуку координатору авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт і координатору ПС;
зарезервувати відповідні зони повітряного простору;
забезпечити в установленому порядку передачу необхідних сповіщень з питань безпеки у повітрі, на воді та на суші;
призначити основні й запасні канали зв'язку;
залучити до пошуку ПРПС за відповідними планами;
встановити графік обміну донесеннями про ситуацію між координатором авіаційних сил і засобів та координатором авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт.
7. Пошук з повітря, як правило, здійснюється візуально.
Координатор операції з АПР при розробці плану пошуку забезпечує належне ешелонування польотів ПС, які беруть участь у пошуку.
На координатора ПС та кожного командира ПС покладається дотримання належного ешелонування під час пошуку, якщо ця функція не виконується органом УПР/ОПР.
Для забезпечення необхідного інтервалу ешелонування відносно інших ПС під час прибуття пошукових ПС у район пошуку і рятування, виконання у ньому польотів та виходу із нього узгоджується план польоту кожного ПРПС з відповідним органом УПР/ОПР.
ПС, що пересікають район пошуку і рятування, але не беруть участі у пошуку, органом УПР/ОПР надаються вказівки щодо витримування абсолютної висоти не менше 600 м вище найвищої абсолютної висоти, яку задано ПС, що беруть участь у пошуку.
При польотах ПРПС, які ведуть візуальний пошук у сусідніх районах (підрайонах) пошуку і рятування, горизонтальне та/або вертикальне ешелонування здійснюється таким чином:
схеми пошуку, які застосовуються для обстеження, та точки початку пошуку необхідно планувати таким чином, щоб усі ПРПС одного типу слідували паралельними лініями руху і зміщувалися в одному напрямку з метою забезпечення горизонтального ешелонування;
пошуковим ПС задаються різні висоти пошуку для забезпечення вертикального ешелонування. Інтервал вертикального ешелонування пошукових ПС має бути не менше 150 м.
8. Для ефективного пошуку важливим є:
інструктаж персоналу, залученого до пошуку;
правила, що мають виконуватися при входженні в район пошуку, виконанні робіт у районі та виході з нього;
опитування персоналу, залученого до пошуку.
Інструктаж персоналу, залученого до пошуку, здійснюється шляхом надання йому ймовірних відомостей про лихо і необхідних вказівок щодо проведення пошуку. Інструктаж проводиться завчасно (до відправлення) або в екстрених випадках шляхом постановки завдання на маршруті слідування до району пошуку.
Інструктаж персоналу сухопутних (надводних) пошукових засобів аналогічний інструктажу льотного складу, за винятком того, що акцент ставиться на тих питаннях, які представляють інтерес для сухопутних (надводних) пошукових засобів. Для ефективної координації на суші (морі) використовується обладнання радіозв'язку для обміну інформацією під час операції з АПР.
Опитування персоналу, залученого до пошуку, необхідне для точної оцінки результатів виконання пошукових заходів. Усі дані, отримані під час опитування, потрібно нанести на карту району пошуку. Використання зазначених даних дає змогу зробити висновок щодо повноти обстеження того чи іншого району пошуку.
9. Пошук здійснюється доти, доки є обґрунтована можливість врятування осіб, які ймовірно залишилися живими.
6. Планування та проведення рятування
1. Якщо місцезнаходження об'єкта пошуку встановлено, координатор операції з АПР (координатор на місці проведення робіт) вирішує, який спосіб рятування необхідно застосувати та які сили і засоби при цьому використовувати.
2. План рятування розробляє у разі необхідності штаб операції з АПР.
Формалізований план рятування наведено у додатку 23 до цих Правил.
При розробці плану рятування враховуються такі чинники:
дії ПС, що виявило об'єкт пошуку, а також дії, які можуть бути здійснені іншими ПС, що знаходяться на місці АП;
місцезнаходження і розташування на місцевості осіб, які залишилися живими;
стан осіб, які залишилися живими, та заходи медичного характеру, яких вони потребують;
фактична кількість людей на борту ПС, що зазнає або зазнало лиха, та кількість людей, місцезнаходження яких було встановлено;
умови зовнішнього середовища в районі пошуку;
наявні рятувальні сили й засоби та ступінь їх готовності;
вплив фактичних та прогнозованих метеорологічних умов на проведення рятування;
час доби (світлий час доби, що залишився) та інші фактори, що впливають на дальність видимості;
ризики персоналу, який бере участь в АРР на місці АП.
3. Якщо об'єкт пошуку знайдено, екіпаж пошуково-рятувального засобу із використанням відповідних сигналів повідомляє осіб, що залишилися живими, що їх знайдено.
4. Якщо пошуковий засіб не може негайно провести рятування, необхідно (за можливості):
десантувати у район місця лиха обладнання зв'язку і засоби життєзабезпечення, авіаційних рятувальників (за потреби);
безперервно зберігати в полі зору місце лиха, ретельно його обстежувати, точно визначити його координати на карті, а також позначити його фарбувальним маркером на місцевості, димовим буєм або плавучими радіомаяками;
передати для координатора операції з АПР інформацію про:
час виявлення;
місцезнаходження об'єкта пошуку;
опис місця лиха;
число знайдених осіб, які залишилися живими, і їх стан (визначений візуально);
стан судна, яке зазнає або зазнало лиха (визначений візуально);
предмети і засоби життєзабезпечення, необхідні людям, що залишилися живими;
усі повідомлення (радіоповідомлення), прийняті від осіб, що залишилися живими;
погодні умови (стан моря);
тип і місцезнаходження найближчих наземних/надводних засобів;
надану допомогу і необхідність у подальших діях;
залишок пального і можливу тривалість перебування на місці проведення операції пошукового засобу;
візуальну оцінку ризиків при проведенні рятувальних робіт.
5. Пошуковому засобу за необхідності може бути поставлено завдання:
установити розташування ділянок землі або води, придатних для використання ПС, а також пошуково-рятувальними командами;
вказувати рятувальним засобам шлях до місця лиха;
якщо пошуковим засобом є ПРПС, зробити за можливості фотознімки судна, яке зазнало лиха;
залишатися на місці проведення операції до заміни, вимушеного повернення на базу або до завершення рятувальної операції.
6. Вертольоти використовуються для рятування людей шляхом посадки або прийняття на борт потерпілих в режимі зависання за допомогою спускових пристроїв. Види евакуації потерпілих в режимі зависання вертольота наведено в додатку 24 до цих Правил. Посадка на воду можлива у разі використання вертольотів-амфібій.
7. Наземні підрозділи використовуються для рятування людей, які залишилися живими при вимушеній посадці ПС на земну поверхню або поблизу берега, де це можливо.
До обов'язків наземного підрозділу на місці лиха входить:
надання першої допомоги;
евакуація людей, які залишилися живими, усіма наявними засобами;
збір і збереження медико-біологічних і технічних даних для подальшого проведення розслідування;
попередня ідентифікація загиблих осіб і тих, які залишилися живими;
попередній огляд уламків;
передача донесень керівництву операції з АПР.
Приведення у безпечний стан катапульт та інших вибухонебезпечних матеріалів здійснюється відповідними фахівцями НПРГ або спеціально підготовленими фахівцями піротехнічних підрозділів.
Аварійно-рятувальним підрозділам на місці АП заборонено змінювати положення уламків ПС і предметів, що їх оточують, за винятком випадків, коли необхідно надати допомогу при евакуації людей, які залишилися живими.
8. Для сприяння роботі фахівців, які проводитимуть розслідування, координатору на місці проведення робіт необхідно організувати фотографування місця події й уламків ПС. Опис (кроки) місця події необхідно терміново передати координатору операції з АПР.
Для забезпечення збереження якомога більше інформації щодо тілесних ушкоджень загиблих та поранених координатору на місці проведення робіт необхідно організувати:
фотографування тіл загиблих до їх евакуації;
зберігання тіл загиблих всіма можливими способами від негоди;
опис положення осіб, які не можуть рухатись, але залишилися живими, і внесення даних до медичного формуляра про кожну особу, яка залишилася живою.
Забороняється переміщувати людські останки без дозволу координатора операції з АПР, який, у свою чергу, отримує дозвіл органу, що проводить розслідування події, за винятком випадків, коли до цього спонукають серйозні причини.
Для надання допомоги при вимушеній посадці ПС на воду координатор операції з АПР (ГАКЦПР, відповідний КЦПР) зобов'язаний:
отримати дані про останнє місцезнаходження ПС;
звернутися в установленому порядку до ДМРКЦ (МРКПЦ) з проханням передати аварійне сповіщення морським суднам, які знаходяться поблизу від ПС, яке зазнає лиха;
передати ПС, яке зазнає лиха, дані про місцезнаходження найближчого морського судна;
рекомендувати ПС, яке зазнає лиха, встановити зв'язок з вибраним морським судном;
якщо дозволяє час, інформувати вибране морське судно про можливі способи надання допомоги ПС, що зазнає лиха.
Порядок дій аварійно-рятувальних підрозділів щодо надання допомоги при аварійній ситуації залежить від типу ПС. Схеми проникнення у ПС, розташування вибухонебезпечних елементів на ПС та їх опис розробляються авіаційними частинами, що експлуатують певний тип ПС, та зазначаються у планах взаємодії з ГУ (У) ДСНС України.
Персонал аварійно-рятувальних підрозділів вживає заходів з нагляду за тими особами, що залишилися живими.
При виборі способу доставки осіб, які залишились живими, до закладів охорони здоров'я необхідно враховувати:
стан осіб, які залишилися живими;
здатність рятувального засобу прибути до тих, хто залишився живими, в найкоротші строки;
медичну підготовку, кваліфікацію й оперативні можливості персоналу аварійно-рятувальних підрозділів;
можливості рятувальних засобів щодо забезпечення транспортування тих, хто залишився живими, без збільшення ступеня тілесних ушкоджень і без створення нових ускладнень;
труднощі, з якими можуть зіткнутися наземні підрозділи;
можливу присутність лікарів серед тих, хто залишився живими, або на борту морських суден, що перебувають поблизу, тощо;
способи підтримки зв'язку з керівництвом пошуково-рятувальної операції.
Координатору на місці проведення робіт необхідно організувати опитування осіб, які залишилися живими, для отримання таких відомостей:
загальна кількість людей на борту ПС, яке зазнало лиха, та дані, що можуть вказувати на їх місцезнаходження;
стан їх здоров'я;
інші дані, що стосуються події.
Відомості про стан здоров'я фіксуються разом з даними про будь-яку надану медичну допомогу для інформування медичного персоналу, який надалі проводитиме лікування.
Якщо під час рятувальної операції знайдено людські останки або якщо смерть настає на борту пошуково-рятувального засобу, необхідно скласти дорожній лист на кожного загиблого. У листі зазначаються ім'я, прізвище, вік загиблого (якщо ці дані відомі), а також місце, дата, час і причина смерті (якщо їх встановлено).
7. Завершення операції з авіаційного пошуку і рятування
1. Операція з АПР завершується, якщо:
ПС або особи, які перебували на борту, більше не зазнають лиха;
ПС, що зазнає або зазнало лиха, та особи, які перебувають на його борту, знаходяться за межами авіаційного району пошуку і рятування України.
2. Операція з АПР призупиняється, якщо:
прийнято обґрунтоване рішення стосовно того, що додаткові зусилля з пошуку постраждалих не принесуть успіху;
місцезнаходження ПС або елементів його конструкції не було встановлено (ПС зникло безвісти).
